CC BY
8
ment and secondary prevention of cardiovascular disease events among persons without hypertension: a metaanalysis. JAMA. 305 (9), 913-922. doi: 10.1001/jama.2011.250
22. Fleisher, L. A., Fleischmann, K. E., Auerbach, A. D., Barnason, S. A., Beckman, J. A., Bozkurt, B. et. al. (2015). 2014 ACC/AHA guideline on perioperative cardiovascular evaluation and management of patients undergoing noncardiac surgery: executive summary. Journal of Nuclear Cardiology, 22 (1), 162215. doi: 10.1007/s12350-014-0025-z
23. Chua, D., Ignaszewski, A. (2011). Angiotensin-con-verting enzyme inhibitors: An ACE in the hole for everyone? British Columbia Medical Journal, 53 (5), 220-223.
24. Rosenman, D. J., McDonald, F. S., Ebbert, J. O., Erwin, P. J., LaBella, M., Montori, V. M. (2008). Clinical consequences of withholding vs. administering renin-angiotensin-al-dosterone system antagonists in the pre-operative period. J. Hosp. Med. 3 (4), 319-325. doi: 10.1002/jhm.323
25. Leibowitz, A. B. (2010). Can meta-analysis of the current literature help determine if peri-operative beta-blockers improve outcome of high-risk patients undergoing noncardiac surgery? Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia, 24 (2), 217-218. doi: 10.1053/j.jvca.2010.01.014
26. Law, M. R., Morris, J. K., Wald, N. J. (2009). Use of blood pressure lowering drugs in the prevention of cardio-
vascular disease: meta-analysis of 147 randomised trials in the context of expectations from prospective epidemiological studies. British Medical Journal, 338 (may19 1), b1665-b1665. doi: 10.1136/bmj.b1665
27. National Clinical Guideline Centre (UK). (2011). Hypertension: The clinical management of primary hypertension in adults: Update of clinical Guidelines 18 and 34, 1-16. Available at: http://www.nice.org.uk/guidance/CG127
28. Falaschetti, E., Chaudhury, M., Mindell, J., Poulter, N. (2009). Continued improvement in hypertension management in England: results from the Health Survey for England 2006. Hypertension. 53 (3), 480-486. doi: doi: 10.1161/hypertensio-naha.108.125617
29. Aouad, M. T., Al-Alami, A. A., Nasr, V. G., Sou-ki, F. G., Zbeidy, R. A., Siddik-Sayyid, S. M. (2009). The Effect of Low-Dose Remifentanil on Responses to the Endo-tracheal Tube During Emergence from General Anesthesia. Anesthesia & Analgesia, 108 (4), 1157-1160. doi: 10.1213/ ane.0b013e31819b03d8
30. Meng, Y. F., Cui, G. X., Gao, W., Li, Z.-W. (2014). Local airway anesthesia attenuates hemodynamic responses to intubation and extubation in hypertensive surgical patients. Medical Science Monitor. 20, 1518-1524. doi: 10.12659/ MSM.890703
Дата надходженнярукопису 17.06.2015
Лоскутов Олег Анатольевич, доктор медицинских наук, старший научный сотрудник, профессор кафедры, кафедра «Анестезиологии и интенсивной терапии», Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, ул. Дорогожицкая, 9, г. Киев, Украина, 04112 E-mail: [email protected]
УДК: 616.89-008.454-036-07
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50597
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОПЧНО1 СИМПТОМАТИКИ РЕЗИСТЕНТНИХ ТА НЕРЕЗИСТЕНТНИХ ДО ТЕРАШ1 ДЕПРЕС1Й
© Л. B. Рахман, М. B. Маркова
Проведене до^дження 3aceid4rno, що для терапевтично резистентних депресш, на eidMiny eid не резис-тентних форм депресивних розладiв, характерним е матфестащя захворювання в бшьш ранньому вщ, тривалiшi етзоди. Структура депресивного синдрому представлена переважно апато-адинамiчними, об-сесивно-депресивними та тужливими (меланхолiчними) симптомами на фот монотонностi та ригiдно-стi переб^ i3 високим ризиком сущиду, поступовою соматизацiею психопатологiчних проявiв Ключовi слова: депресiя, резистенттсть, клiнiко-психопатологiчнi особливостi, рекурентний депресив-ний розлад, бтолярний афективний розлад
The prevalence of depressive disorders in structure ofpsychiatric morbidity is rather high. At the same time the modern epidemiological and clinical studies illustrate that more than 50 % of patients with depression do not demonstrate an essential clinical improvement. According to these data the large part (30-50 %) of such disorders are defined as therapeutically resistant depressions (TRD). The solution of the problem ofresistance of depressive disorders consists mainly in understanding of biological and psycho-social mechanisms offorming and clinical course of this nosology and also clinical and psychopathological features of TRD compared to non-resistant ones. The data of numerous clinical studies confirm that TRD is characterized with atypicalness and polymorphism of clinical symptomatology, structural heterogeneity of depressive syndrome with heterogenic inclusions, clinical course has the features of blurring, monotony and rigidity, depressive symptomatology is characterized with somatization of psychopathological manifestations. It was proved that the leading psychopathological radical of depressive syndrome is crucial in development of residual symptomatology at TRD. An early detection of reliable clinical parameters of TRD, opportune diagnostics and use of the necessary treatment allow considerably increase its efficiency.
Aim: Comparative analysis of the clinical and psychopathological symptomatology at depressive disorders resistant to treatment and depressions amenable to traditional therapy.
Materials and methods: Following the conditions of ethical and deontological principles of clinical studies 60 patients with depressive disorders were under observation, further they were separated into 2 groups of 30 persons. The first group included patients with TRD, the second one - patients with depressions amenable to traditional therapy.
We used the next methods in our work: clinical and psychopathological, psychometric, psychopathological, statistical.
Results: At studying socio-demographic indicators the gender-specific features were not detected in the groups of comparison. Patients with TRD are mainly city dwellers. On age indicator patients with TRD were at the mean younger by 17,4 %, with manifestation of depressive disorders in the young age (mainly under 39 years). Resistant depressions develop mainly in persons with high education who are engaged in intellectual labor and persons who do not work for a long time. The hereditary inclination to psychic diseases in the group of examined persons with TRD was 53,3 %. On nosologic sample the resistant depressions are mainly attributed to the recurrent depressive disorders and bipolar affective disorders. The group of patients with TRD demonstrated in overwhelming majority the heavy degree of intensity of depressive manifestations. The dominating ones were apathic and adynamic, obsessive and depressive, gloomy (melancholic) syndromes on the background of monotony and rigidity of clinical course with high suicidal risk, gradual somatization of psychopathological manifestations
Keywords: depression, resistance, clinical and psychopathological features, recurrent depressed disorder, bipolar affective disorder
1. Вступ
Депресивш розлади в струrayрi патологи психики на сьогодшшнш день переконливо утримують про-ввдне становище. За даними ВООЗ, депреаею упро-довж життя хворшть ввд 5 до12 % чоловшв i ввд 12 до 20 % жшок. Однак лише 50 % хворих, що страждають на депресп, бажають або мають можливють отримати медичну допомогу, менш нгж 10 % з них активно ль куються [1-3]. В зв'язку iз вищенаведеними фактами, депресивш розлади поеднуються iз значними негатив-ними соцiально-економiчними наслвдками як для су-стльства вцшому, так i для самого пашента, ютотно попршуючи яшсть його життя. Огляд дешлькох нау-кових дослщжень засввдчив зв'язок зростання депре-сивно! патологи iз певними соцiально-економiчними маркерами, зокрема, встановлено достовiрнi зв'язки з низьким рiвнем заробптав, б№ш низьким рiвнем от-римано! освгга, безробiттям або економiчною пасив-нiстю [4-6]. Наводяться також данi щодо поеднання частоти депресп iз родинними та генетичними детер-мiнантами, з несприятливою матерiальною обстановкою i вiдсутнiстю сошально! тдтримки [7-9]. Багато науковцiв в галузi психiатрil стверджують, що близько 30-50 % депресивних розладiв мають ознаки резис-тентностi до проводимого лшування, що, безсумшв-но, поглиблюе проблематику дiагностики, ефективно! терапп та реабштаци пацiентiв [10-12]. За загально-прийнятими критерiями, депресiю вважають резистентною, якщо впродовж двох послiдовних курав (по 3-4 тижнi) адекватно! монотерапп фармакологiчно вiдмiнними препаратами вiдмiчаеться вщсутшсть або недостатнiсть клшчно! ефективностi (редукщя симптоматики за шкалою Гам№тона становить менше 50 %) [3, 13, 14].
2. Обгрунтування дослщження
Питання особливостей клшчно! картини та психопатолопчно! феноменологи терапевтично резис-
тентних депресш (ТРД), на вiдмiну ввд нерезистент-них, на даному еташ е актуальним завданням сучасно! псих1атрп. На основi проведення багатьох наукових дослвджень встановлено, що ТРД мають певш клiнi-ко-психопатологiчнi особливостi, !м властива атипо-вiсть та полiморфiзм клiнiчноl картини, структурна складнiсть депресивно! симптоматики, наявнiсть ге-терогенних включень, стертiсть, монотоннiсть i ри-гвдшсть, як1 наростають при повторних етзодах, со-матизац1я психопатологiчних проявiв [15-17]. О^м цього, багато авторiв вказують на наявшсть резиду-ально! симптоматики в перiодi ремiсil ТРД, що прямо корелюють iз домiнуванням ведучого афективного компоненту в розгорнутiй стадн [18-20]. В лiкуваль-нiй практищ опора на достовiрнi клiнiчнi параметри ТРД дозволить адекватно та вчасно дiагностувати данi розлади i застосовувати необхiдний арсенал терапе-втичних заждав.
3. Мета дослiдження
Метою нашого дослiдження було провести по-рiвняльний аналiз клiнiко-психопатологiчноl симптоматики при резистентних до проводимого лшування депресивних розладах та депрес1ях, якi шддавалися традицiйнil терапil.
4. Матер1али 1 методи дослщження
В ходi виконання дано! роботи нами викорис-товувалися наступнi методи: клiнiко-психопатологiч-ний, психометричний, патопсихологiчний, статистич-ний. Клiнiко-психопатологiчний метод грунтувався на принципах проведення психiатричного обстеження пацiентiв згiдно з клшчними критерiями МКХ-10. В ходi дослвдження було проведено оцiнку психiчного стану 60 хворих iз депресивними розладами шляхом оцiнки скарг пацiентiв, 1х анамнестичних даних, ви-вчення симптомiв, синдромiв, !х психопатологiчну iнтерпретацiю i спiввiдношення з класифiкацiйними
характеристиками МКХ-10. За допомогою шкали Га-мiльтона-21 пункт (HAM-D21) було проведено оцшку депресивного стану за ступенем важкостi, при цьому показник 7-16 балiв розцiнювався як легкий стутнь вираженостi, 17-27 балiв-як середньо! важкостi, важ-к1 депресiï квалiфiкувалися при показнику бiльше 27 балiв.
5. Результата дослiдження
Задля досягнення поставленоï мети на основi iнформованоï усвiдомленоï згоди на проведення дослщження було сформовано 2 групи дослiджуваних пацieнтiв, в яких дiагностовано депресивний розлад. В першу групу увiйшло 30 пацieнтiв, що страждали на депресiю з ознаками резистентносп до проводимого лiкування зпдно загальноприйнятих критерiïв щодо визначення терапевтично резистентно1' депресiï та верифiкацieю зпдно ощнки ефективностi проводимо!' терапп за шкалою Гамшьтона-21 пункт. Серед них було 11 чоловшв (36,7 %) та 19 жшок (63,3 %). Середнш вж в данш групi становив 29,4±5,2 рокiв. Miari жителi становили 60 % - 18 оаб, сiльськi 40 % (12 оаб). За освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем перева-жали особи iз вищою освiтою (11 пацieнтiв - 36,6 %), та ri, якi виконували роботу iз переважно розумовим навантаженням (6 осiб - 20 %), а також довготрива-ло непрацюючi (7 осiб - 23,4 %), 4 хворих (13,3 %) були пращвниками iз переважно фiзичною працею, 4 працiвникiв (13,3 %) виконували неквалiфiковану роботу. Тимчасово непрацюючi та пенсюнери становили по 10 % (3 особи в кожнш з цих тдгруп). 1нва-лщв в першiй групi хворих було 3 особи (10 %). Зпдно iз анамнестичних даних, у 15 хворих даноï групи (53,3 %) було встановлено спадкову обтяжешсть щодо психiчних розладiв, у 5 хворих (16,7 %) спадкова обтяжешсть вщсутня та 9 пащенпв (30 %) не могли до-стовiрно або пiдтвердити або заперечити iнформацiю про спадкову обтяженiсть. За нозолопчною характеристикою у 18 пащенпв дiагностовано рекурентний депресивний розлад, що становило 60 %, 11 хворих (36,6 %) страждали на бшолярний афективний розлад, депресивний ешзод, в одного пащента було встановлено дiагноз дистимп, що становило вщповщно 3,4 %. Резистентш депресивнi розлади клiнiчно ха-рактеризувалися тривожною (ажитованою) симптоматикою (2 хворих - 6,7 %), тужливою (меланхо-лiйною) (5 хворих - 16,6 %), сенесто-шохондричною (4 хворих - 13,3 %), апатико-адинамiчною (8 хворих -26,7 %), астено-анерпчною (3 хворих - 10 %) та об-сесивно-депресивною симптоматикою (8 хворих -26,7 %). За результатами дослщження депресивноï симптоматики (шкала Гамшьтона-21 пункт) встановлено, що у 17 хворих (56,7 %) вiдмiчався показник бшьше 27 балiв i такий стан квалiфiкувався як важка депресiя, помiрний стутнь вираженостi спостерпав-ся у 11 хворих (36,6 %), легкий стутнь виражено-сп депресивноï симптоматики вiдмiчено у 2 хворих (6,7 %). У пашенпв першоï групи захворювання ма-нiфестувало в молодому вiцi, переважно до 39 рошв (70,1 %), у 5 пашенпв (16,6 %) початок захворювання
припав на вш 40-49 рошв, у 3 хворих (10 %) симп-томи захворювання на депресш виникли у вщ 5059 рок1в, манiфестацiя у вщ бiльше 60 рок1в спосте-рiгалася у 1 пацiента (3,3 %). Середнш вж виникнен-ня резистентностi 30,4±5,5 роки. Середня тривалють захворювання на момент формування резистентностi становила 4,7±1,1 рок1в, середня кшьшсть епiзодiв депреси до виникнення резистентносп - 3,1±0,8. Середня тривалють епiзоду - 8,2±1,3 мiсяцi.
До друго! групи згiдно програми дослщження було вщбрано 30 осiб iз депресивними розладами, в яких вщшчалася позитивна динамiка в ходi л^-вання протягом 3-4 тижнiв та редукщя депресивно! симптоматики складала бшьше, шж 50 % за шкалою Гамшьтона - 21 пункт. За гендерною ознакою група обстежених хворих розподшилася наступним чином: чоловiкiв було 12 (40,0 %), жшок-18 (60,0 %). Середнiй вiк пащенпв друго! групи становив 35,6± ±6,2 роки. Сшьсьш жителi в данш груш складали
53.3 % (16 оаб), мкьш-46,7 % (14 оаб). За освпшм рiвнем друга група була представлена в основному особами iз незашнченою вищою та вищою освпою (21 особа - 70 %). За показником трудово! зайнятосп в цiй групi виявилося найбшьше осiб, якi тривалий час не працюють (8 оаб - 26,7 %) та пенсiонерiв (6 оаб -20 %), фaхiвцi з переважно фiзичною працею становили 6,7 % (2 оаб), з переважно розумовою працею - 13,3 % (4 хворих), неквалiфiкованих пращвни-шв в груш було 16,6 %, тимчасово непрацюючих -6,7 %, швалщв - 10 %. Спадкова обтяжешсть щодо психiчних захворювань встановлена у 11 хворих, що становить 36,7 %, водночас слщ вщмпити, що в бшьше, ашж третиш випадшв була вщсутня шфор-мацiя про спадкову обтяжешсть, вщсутшсть спад-ково! схильностi засвщчено у 26,6 % (8 хворих). За нозолопчним зрiзом хворi друго! групи в основному страждали на депресивний ешзод (11 оаб - 36,6 %) та рекурентний депресивний розлад (10 оаб -
33.4 %), бшолярним афективним розладом страждали 7 оаб (23,3 %), дистимiя спостерпалася у 2 пащенпв (6,7 %). Клжчно депресивш стани у пащенпв дано! групи характеризувалися тривожною (ажитова-ною) симптоматикою (7 хворих - 23,3 %), тужливою (меланхолшною) (7 хворих - 23,3 %), сенесто-шохондричною (2 хворих - 6,7 %), апатико-адинамiчною (3 хворих - 10 %), астено-анерпчною (8 хворих -26,7 %) та обсесивно-депресивною симптоматикою (3 хворих - 10 %). За ступенем вираженосп депресивно! симптоматики (згщно результата шкали Гам№то-на - 21 пункт) пащенти друго! групи розподшилися наступним чином: легкий стушнь вщшчався у 9 хворих, що становило 30 %, помiрний стутнь виявлено у 14 пащенпв (46,7 %), важка депреая спостерталася у 7 хворих (23,3 %). Машфестащя депресивних роз-ладiв в хворих дано! групи в основному припадала на перюд 30-49 рошв (18 оаб - 60 %). Середня трива-лють депресивного етзоду становила 5,4±0,6 мюящв.
Зведеш данi щодо нозологiчно! приналежностi депресивних розладiв у обстежених пацiентiв подаш в табл. 1.
Таблиця 1
Нозологiчна характеристика депресивних розладiв
Нозолопчна форма Перша група Друга група
Абс. % Абс. %
Бшолярний афективний розлад, депресивний епiзод (F 31) 11 36,6 7 23,3
Депресивний етзод (F 32) 1 3,4 11 36,6
Рекурентний депресивний розлад (F 33) 18 60,0 10 33,4
Дистимш (F34) 2 6,7
Всього 30 100 30 100
Як випливае з наведених даних, пацieнти iз ре-зистентними депреаями в переважнiй бiльшостi ви-падк1в (96,6 %) страждають на рекурентний депресив-ний розлад та бшолярний афективний розлад.
Надалi нами проведено ствставлення клшь ко-психопатологiчних особливостей депресивного синдрому в пацiентiв дослвджуваних груп, що про!лю-стровано на рис. 1.
ШЕ
1 2 3 4 5 6
□ перша група □ друга група
Рис. 1. Характер депресивного синдрому в обстежених пащенпв: 1 - тривожний (ажитований), 2 - тужливий (меланхолiчний), 3 - сенесто-шохондричний, 4 - апато-адинамiчний, 5 - астено-анерпчний, 6 - обсесивно-депресивний
6. Обговорення результат
За даними проведеного аналiзу нами було вста-новлено, що у пащенпв першо! групи (резистентнi депресп) клiнiчна картина депресивного синдрому характеризуемся в основному апато-адинамiчною (8 хворих) та обсесивно-депресивною (8 хворих) симптоматикою, в сумi це 53,4 %. У пащенпв друго! групи депресивна симптоматика представлена бшьше астено-анергiчними (8 хворих), тривожними (ажито-ваними) (7 хворих) та тужливими (меланхолiчними) (7 хворих) проявами, що в сукупносп становить 73,3 %.
Стержневим компонентом в струкIурi афективних розладiв у хворих iз депресивними розладами з ознаками резистентностi до проводимо! терапи були прояви апа-то-адинамчного та обсесивно-депресивного синдромiв. Апатичш включения виявлялися у чiткiй окресленосп переживання втрати зацiкавленостi до подш у власному житп, байдуж1стю до проблем ам'!, роботи. Поведiнка пацiеиIiв вiдрiзнялася пасивнiстю з характерним вщчут-
тям втрати задоволення вiд життя. Домiиувала думка про власну неспроможтсть, спостерiгалися розгубленiсть та страх. У бшьшосп пацiентiв (5 осiб - 16,7 %) з-помiж тих, хто виявляв ознаки апато-адинамiчного депресивно-го синдрому, характерною ознакою виявлено виснажли-вють псимчно! дiяльностi, що проявлялася лабшьтстю уваги, суб'ективним переживанням зниження пам'яп i штелектуально! працездатностi, слабк1стю процес1в абстрагуваиия, тобто, вони демонстрували когттивну недостатнiсть. В судженнях хворих домшували кон-кретнiсть та поверхиевiсть. Розлади сну виявлено у вс1х хворих, вони характеризувалися гiперсомнiею з немож-ливiстю встати з л1жка, виснажливою сонливiстю на про-тязi дня, вщсуттстю вщчуття вщпочинку пiсля шчного сну, тривожними сновидiниями. Прийом !ш не супро-воджувався почуттям задоволення, у пацiентiв швидко наступало вщчуття насиченостi. Депресивно-апатична симптоматика у 6 пащенпв (20,0 %) супроводжувалася вегетативними розладами (вщчуття дискомфорту в тш, ломота, озноб), iитенсивнiсть яких була бшьше виражена в першiй половиш доби.
Структура обсесивно-депресивного синдрому у хворих iз резистентними депреаями характеризувалася наявнiстю на фонi зниженого афекту нав'язливих думок (10 %), переживань (13,3 %), що супроводжувалося р!зно! iитенсивностi фобiями (44,3 %). Нав'язливостям були притаманн! риси мимовшьносп, стереотипно! пов-торюваиостi та неподоланносл Ц1 переживання важко суб>ективно переносилися хворими i досить швидко призводили до порушення щоденно! денно! активносп, привносили значний дискомфорт та ютотним чином зни-жували яюсть життя хворих. Для пацiентiв ¿з обсесив-но-депресивним синдромом характерним було вщчуття масивно! невпевненостi в соб^ майже безперервнi сум-шви i коливання, страх «не вмпи розiбратися в оточу-ючому», що часто провокувало повторюваиiсть вчиншв (компульси) (16,6 %). На фот вищезазначеного у хворих формувалося масивне почуття вини (23,3 %) по вщно-шенню до себе та до оточуючих. Внаслщок цього хвор! демонстрували шдвищену рефлексш та самоконтроль на фош негативного бачення майбутнього.
Тривожний варiаит депресивного синдрому при ТРД характеризувався тривогою та вщчуттям генералъ зованого страху. При цьому тривога визначалася патентами як негативна емощя, спрямована в майбутне з вщчуттям невизначено! загрози, внутр^шсго неспо-кою. Особливктю даного варiанту е те, що при ньому визначаеться пол1модальшсть провщного афекту з при-суттстю наряду ¿з тривогою прояв!в туги (6,7 %), апати (3,4 %). Спрямоватсть переживань була орiеитоваиа в майбутне. В бшьшосп випадюв характерними були нап-ливи тривожних уявлень про можлив! майбутнi неприем-носп. Так1 переживання поширювалися на найближчих родич!в. На фон! тривожних побоювань формувалися ще! малоцiнностi з! зниженням самооцiнки. хвор! скар-жилися на нездаттсть протистояти очшуваним трудно-щам ! проблемам, вщзначали свою ф!зичну та штелек-туальну неспроможтсть. На тт посилення щеаторних переживань вщбувалося наростаиия почуття безвиход! та безперспективносп з появою су!цидальних думок.
30
25
20
15
10
5
0
Клшчна картина резистентних депресивних розладав з провiдним афектом туги (тужливий варiант) характеризувалася пригнiченим фоном настрою, який хворi описували як вщчуття важкосп в тiлi, вiдсутнiсть здатност радiти, обтяжливiсть переживань, почуття душевного болю. Змютовне наповнення даного симптому визначалося характерною трiадою: пригшченим настроем, сповiльненням мислительних процесiв, ру-ховою загальмованiстю iз зниженням спонукань. Про-вiдним проявом у дано! групи хворих був афект туги, смутку. При цьому його виражешсть значно коливалася вiд легко! пригаченосп до глибоко! туги з вггальними проявами. У хворих на ТРД з перевагою афекту туги депресивш ще! поеднувалися з идеями малоцшносп й самознищення (6,7 %). 1де! самозвинувачення спосте-рiгалися в 10 % випадюв, в бiльшостi випадк1в вони поеднувалися з идеями малоцiнностi. Депресивш ще! в сво!й динамiцi виявляли тiсний зв'язок з щеаторним компонентом, змют депресивних переживань вщдзер-калював загальну песимiстичну спрямованiсть мислен-ня. Будь-яка под1я характеризувалася хворими лише з негативного боку. Пащенти висловлювали переконання в тому, що !м нiчого не вдаеться в житп, що вони втра-тили впевнешсть у собi. При цьому ще! малоцiнностi й самознищення виступали як переживання неспромож-носп, обмеження фiзичних i розумових здiбностей та можливостей, занижено! самооцiнки, нездатностi ви-конувати домашнi та професiйнi обов'язки. Приемш, емоцiйнопозитивнi ситуацi! витiснялися з пам'яп, не-гативнi спогади, в свою чергу, домiнували у свiдомостi хворих, пщкреслюючи !х нiкчемнiсть i неспроможшсть.
Надмiрна стурбованiсть станом свого здоров>я при сенесто-iпохондричному варiантi резистентних де-пресiй поеднувалася з пригнiченим настроем, на фот чого пащенти вщтчали рiзноманiтнi неприемнi, болiснi i тяжи вщчуття, так1 як стягування, печшня, тиск, пе-реливання, перекидання й шш, з локалiзацiею в рiзних частинах тiла або окремих внутрштх органах без сома-тично обумовлених причин. Специфiчним симптомом була шщальна iнсомнiя, виявлена у 13,3 %, причинами безсоння в вечiрнiй час слугували явища своерщно! вь зуалiзацi! уявлень (калейдоскоп думок), як1 перш за все стосувалися побоюванням за свое здоров'я. В 3,4 % сон був порушений в середнш фаз^ розлади сну характери-зувалися тривожно-кошмарними сновидiннями. Всi хво-рi дано! пщгрупи страждали вщ раннього пробудження, нав'язливих думок та страхiв в передранковий час. Вщ-суттсть зацiкавленостi до подiй у власному житп, штер-есу в сощальних iнтеракцiях виявлено упацiентiв (6,7 %). Деяке пожвавлення, емоцшний пщйом, намагання бути зрозумшим виявлялися лише в хода розпитування про стан здоров'я, загалом хворi залишалися монотонними, вщгородженими, емоцшно-холодними. Прояви даяльно-сп емоцшно! сфери характеризувалися ригiднiстю, мо-нотоншстю. Сенесто-iпохондрична симптоматика у всiх пащенпв супроводжувалася вегетативними розладами (коливання артерiального тиску, синусова тахшардая, п-пергщроз, в1дчуття дискомфорту в тiлi, ломота, озноб).
Астено-анерпчна симптоматика при резистент-нiй депресi! характеризувалася надмiрною втомлюваш-
стю, в1дчуттям ^«упадку сил^>, важюстю при виконаннi звично! роботи, зниженням уваги та кмiтливостi. Мали мюце важк1сть у формулюваннi власних думок (6,7 %), вщчуття «дефщиту словникового запасу» (3,4 %), що спричинювало переконання у власнш iнтелектуальнiй недостатностг При цьому у хворих спостерпалася на-пруженiсть, крайност1 в оцшш навколишнього (6,7 %). У вах хворих даним типом депресивного синдрому виявлялися вегетативт симптоми у виглядi тахiкардi!, перепадiв артерiального кров'яного тиску, вщчуття поколювання, гiпергiдроз, порушення апетиту, диском-фортнi вiдчуття по ходу кишшвника, головний бiль. Розлади сну були представленi у виглядi денно! сонли-востi, iнiцiально! iнсомнi! та порушення якосп сну.
Значення депресивних симптомiв за результатами ощнювання депресивно! симптоматики за шкалою Гамшьтона-21 пункт та достовiрнiсть вiдмiнностей представлено в табл. 2. Достовiрними вважалися даш при значеннi р<0,05.
Таблиця 2
Середне значення депресивних CTMnroMiB (в балах)за оцiнкою по шкалi Гамiльтона-21 пункт та
Симптоми Резистентнi депресп (перша група) n=30 Нере-зистентт депреси (друга група) n=30 Досто- вiр-шсть, р
Депресивний настрш 3,24 3,06 р>0,05
Почуття вини 2,56 1,79 р>0,05
Суlцидальнi намiри 1,71 1,47 р<0,05
Рання 1нсомн1я 1,88 1,42 р<0,05
Середня iнсомнiя 1,82 0,61 р<0,05
Шзня iнсомнiя 0,13 0,25 р>0,05
Працездатнiсть i активнiсть 3,17 2,74 р>0,05
Загальмовашсть 2,53 1,81 р<0,05
Ажитац1я 1,07 3,16 р>0,05
Психiчна тривога 1,69 2,42 р<0,05
Соматична тривога 1,23 1,02 р>0,05
Шлунково-кишюж симптоми 0,17 0,44 р>0,05
Загально соматичнi симптоми 0,55 0,24 р<0,05
Геттальш симптоми 0,13 0,15 р>0,05
1похондр1я 2,28 1,83 р<0,05
Втрата ваги А 1,70 1,45 р>0,05
Втрата ваги Б 0,14 0,89 р>0,05
Критичшсть 0,26 0,64 р>0,05
Добовi коливання А 1,35 1,47 р>0,05
Добовi коливання Б 0,14 1,21 р>0,05
Деперсоналiзацiя i дереалiзацiя 0,16 0,04 р<0,05
Парано!дш симптоми 0,11 0,07 р>0,05
Обсесивнi i
компульсивнi 1,49 0,08 р<0,05
симптоми
Загальний середнiй бал 30,18 19,45
7. Висновки
Таким чином, провiвши аналiз клшжо-психо-патологiчноï симптоматики депресш, як1 шддаються лiкуванню та резистентних до проводимо! терапiï депресш, вдалося встановити наступне:
1. За гендерними характеристиками iстотноï рiзницi не спостерйаеться.
2. За вiковим параметром пащенти i3 ТРД були в середньому молодшими на 17,4 %, з машфесташею депресивних розладiв в молодому вщ (в основному до 39 рошв).
3. Пацiенти i3 ТРД в переважнiй бiльшостi е мюькими жителями.
4. Резистентнi депресп розвиваються переваж-но в оаб i3 вищою освiтою, зайнятих розумовою пра-цею та довготривало непрацюючих осiб.
5. Спадкова схильнiсть щодо псих1чних захво-рювань в груш дослвджуваних iз ТРД встановлена в 53,3 %.
6. За нозолопчним зрiзом резистентш депресiï переважно належать до рекурентного депресивного розладу та бiполярного афективного розладу.
7. Група пацiентiв iз ТРД демонструвала в пере-важшй бiльшостi важкий ступiнь вираженостi депресивних проявiв.
8. Структура депресивного синдрому при ТРД була складною, полiморфною iз гетерогенними включениями (коли в синдромогенез включалися когш-тивна сфера, розлади мислення, руховоï активностi). Домiнуючими були апато-адинамiчний, обсесивно-депресивний, тужливий (мелаихолiчний) синдроми на фош монотонносп та ригiдностi переб^ iз висо-ким сущидальним ризиком, поступовою соматизацiею психопатологiчних проявiв.
Л^ература
1. Байбарак, Н. А. Клшжо-типолопчш варiаити реку-рентного депресивного розладу з довготривалим перебiгом [Текст] / Н. А. Байбарак // Украшський вюник психоневроло-гiï. - 2012. - Т. 20, № 1. - С. 34-39.
2. Быков, Ю. В. Резистентные к терапии депрессии [Текст] / Ю. В. Быков. - Ставрополь, 2009. - 77 с.
3. Мазо, Г. Э. Терапевтические резистентные депрессии: современные подходы к диагностике и лечению [Текст] / Г. Э. Мазо, С. Е. Горбачев, Н. Н. Петрова // Вестник Санкт-Петербургского университета. - 2008. - Вып. 2. -С. 87-95. - Режим доступа: http://www.med.spbu.ru/archiv/ vest/8_2/2_10.pdf
4. Голоденко, О. Н. Социально-психологическая адаптация больных рекурентними депрессивными расстройствами [Текст] / О. Н. Голоденко // Архив психиатрии. -2010. - Т. 16, № 1 (60) - С. 33-36.
5. Вовинт Р. Я. Проблема хронизации психозов и преодоление терапевтической резистентности (на модели депрессивных состояний) [Текст] / Р. Я. Вовин, И. О. Аксенова, Г. Е. Кюне; под ред. Р. Я. Вовин, Г. Е. Кюне. - Фарма-котерапевтические основы реабилитации психически больных. - М.: Медицина, 1989. - С. 151-182.
6. Al-Harbi K. S. Treatment-resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions [Text] / K. S. Al-
Harbi // Patient Prefer Adherence. - 2012. - Vol. 2012:6. -P. 369-388. doi: 10.2147/ppa.s29716
7. Бачериков А. М. Клшжо-психопатолопчш, патопси-холопчт особливосп та принципи профшактики сущидаль-но1 поведшки у хворих на ендогенш та екзогент депресп [Текст] / А. М. Бачериков, М. М. Денисенко // Украшський вгсник психоневрологи. - 2010. - Т. 18, № 4 (65) - С. 56-60.
8. Марута, Н. О. Дiагностика прихованих сушидальних натрш у хворих на псиычт розлади [Текст]: метод. рекомен-дацп / Н. О. Марута, А. М. Бачериков,Т. В. Ткаченко та in. - Х.: М-во охорони здоров'я Украши; АМН Украши, 2011. - 17 с.
9. Пришляк, В. I. Деяю особливосп клшжи хро-шфжованих депресш в контекста базового психопатоло-пчного мехашзму 1х формування [Текст] / В. I. Пришляк, О. О. Фшьц // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2008. - № 1 (18). - C. 55-61.
10. Keller, M. B. Issues in treatment-resistant depression [Text] / M. B. Keller // J. Clin. Psychiatry. - 2005. - Vol. 66. - P. 5-12.
11. Подкорытов, В. С. Депрессии и резистентность [Текст] / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2002. - № 1 (9). -
C.118-124.
12. Мороз, С. М. Некоторые закономерности формирования резистентности депрессий [Текст] / С. М. Мороз // Архш п^атрй. - 2004. - Т. 10. -№ 1 (36). - С. 105-108.
13. Fava, M. Diagnosis and definition of Treatment-Resistant Depression [Text] / M. Fava // Biological Psychiatry. -2003. - Vol. 53, Issue 8. - P. 649-659. doi: 10.1016/s0006-3223(03)00231-2
14. Шдкоритов, В. С. Сучасш тдходи до лжування «фармакорезистентних» депресш [Текст] / В. С. Шдкоритов // Украшский вюник психоневрологи. - 2008. - Т. 16, № 2. - С. 55-58.
15. Souery, D. Treatment-resistant depression [Text] /
D. Souery, G. I. Papakostas, M. H. Trivedi // J. Clin. Psychiatry. - 2006. - Vol. 67. - P. 16-22.
16. Дикая, Т. И. Клинико-психопатологические особенности и динамические аспекты затяжных и хронических эндогенных депрессий [Текст] / Т. И. Дикая // Веснтик Российской АМН. - 2011. - № 4. - С. 19-25.
17. Вертоградова, О. П. Затяжные деперссии: (за-кономорности формирования, прогноз, терапия) [Текст] / О. П. Вертоградова, В. В. Петухов // Социальная и клиническая психиатрия. - 2005. - T. 15, № 4. - C. 18-22. Режим доступа: http://psychiatr.ru/files/magazines/2005_12_scp_803.pdf
18. Аксенова, И. О. Клиника и терапия затяжных терапевтически резистентных и эндогенных депрессий [Текст]: автореф. дис... канд. мед. наук / И. О. Аксенова. -Л., 1980. - 22 с.
19. Смулевич, А. Б. Лечение резистентных затяжных эндогенных депрессий [Текст] / А. Б. Смулевич // Психиатрия и психофармакология. - 2002. - № 4. - С. 128-132.
20. Nemeroff, C. B. Prevalence and management of treatment-resistant depression [Text] / C. B. Nemeroff // J. Clin. Psychiatry. - 2007. - Vol. 68. - P. 17-25.
References
1. Baybarak, N. A. (2012). Clinical and typological variants of recurrent depressive disorder with long flow course. Ukrains'kyi Visnyk Psykhonevrolohii, 20 (1), 34-39.
2. Bykov, Yu. V. (2009). Treatment resistant depressions. Stavropol, 77.
3. Mazo, G. E., Gorbachev, S. E., Petrova, N. N. (2008). Treatment resistant depression: Modern approaches for Diagnosis and Treatment. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universi-teta. 2, 87-95. Available at: http://www.med.spbu.ru/archiv/ vest/8_2/2_10.pdf
4. Goldenko, O. N. (2010). Socially-psychological adaptation of patients with recurrent depressive disorders. Arkhiv psikhiatrii, 16 (1), 33-36.
5. Vovin, R. Ya. Aksenova, I. O., Kyune, G. E.; Vovin, R. Ja., Kjune, G. E. (Eds.) (1989). Problems of psychosis chronization and ways for overcoming treatment resistance (in model of depressive states). Moscow: Meditsina, 182.
6. Al-harbi, K. S. (2012). Treatment-resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions. Patient Prefer Adherence, 2012:6, 369-388. doi: 10.2147/ppa.s29716
7. Bacherikov, A. M., Denysenko, M. M. (2010). Clin-ical-psychopathological, pathopsychological peculiarities and principles for prevention of a suicidal behavior in patients with endogenous and exogenous depressions. Ukrains'kyi Visnyk Psykhonevrolohii, 18 (4), 56-60.
8. Maruta, N. O., Bacherikov, A. M., Tkachenko, T. V. et. al (2011). Diagnostics of hidden suicidal intentin patients with mental disorders: method. recommendations. Ministry of Health, 17.
9. Prishlyak, V. I., Filts, O. O. (2008). Some peculiarities of the clinic of chronic depressions in the contex of basic psy-chopathologic mechanism of their formation. Zhurnal psikhiatrii i meditsitsinskoy psikhologii. 1 (18), 55-61.
10. Keller, M. B. (2005). Issues in treatment-resistant depression. J. Clin. Psychiatry, бб, 5-12.
11. Podkorytov, V. S., Chayka, Yu. Yu. (2002). Depression and resistance. Zhurnal psikhiatrii i meditsitsinskoy psikhologii, 1 (9), 118-124.
12. Moroz, S. M. (2004). Some parameter of depression resistance development. Arkhiv psikhiatriï, 10 (1), 105-108.
13. Fava, M. (200З). Diagnosis and definition of treatment-resistant depression. Biological Psychiatry, 5З (8), б49-б59. doi: 10.101бЛЮ00б-З22З(0З)002З1-2
14. Pidkorytov, V. S. (2008). Modern approaches in treatment of depressions resistant to pharmacotherapy. Ukrains'kyi Visnyk Psykhonevrolohii, 1б (2), 55-58.
15. Souery, D., Papakostas, G. I., Trivedi, M. H. (200б). Treatment-resistant depression. J. Clin. Psychiatry, б7, 1б-22.
16. Dikaya, T. I. (2011). Clinical and psychopathological features and dynamic aspects of protracted and chronic endogenous depression. Vesnik Rossiyskoy AMN, 4, 19-25.
17. Vertogradova, O. P., Petuhov, V. V (2005). Protracted depression: regularitiese of formation, prognosis and therapy. Sot-sial'naya i klinicheskaya psikhiatriya, 15 (4), 18-22. Available at: http://psychiatrru/files/magazines/2005_12_scp_803.pdf
18. Aksenova, I. O. (1980). Clinic and therapy of chronic treatment resistant and endogenous depressions. Leningrad, 22.
19. Smulevich, A. B. (2002). Treatment of resistant prolong edendogenous depression Psikhiatriya i psikhofarma-kologiya, 4, 128-1З2.
20. Nemeroff, C. B. (2007). Prevalence and management of treatment-resistant depression. J. Clin. Psychiatry, б8, 17-25.
Дата надхэдження py^onucy 11.06.2015
PaxMaH Людмилa Вoлoдимирiвнa, кaндидaт медичниx нayк, доцент, кaфедрa псиxiaтрiï, псиxологiï тa сексологи, Львiвський гашогальний медичний ушверситет iм. Дaиилa Гaлицького, вул. Пегарсьга, б9, м. Львiв, Укрш'га, 79010
MapKOBa MapiaHHa Влaдиcлaвiвнa, доктор медичниx нayк, професор, кaфедрa сексологи тa медично1' псиxологiï, Хaркiвськa медичга aкaдемiя пiслядипломноï освiти, вул. Kорчaгiнцiв, 58, м. Хaркiв, Укрaïнa, б117б
E-mail: [email protected]
УДК 616.2-002.6-036.1:616.323-053.2 DOI: 10.15587/2313-8416.2015. 50551
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ГОСТРИХ РЕСП1РАТОРНИХ В1РУСНИХ 1НФЕКЦ1Й У Д1ТЕЙ У ПОеДНАНН1 З ПАТОЛОГИЮ ГЛОТКОВОГО МИГДАЛИКА
© О. I. Смiян, G. В. Дмiтрова, О. Г. Васильева
Досл1джувалися вгдмтностг клШчного переб1гу гострих рестраторних в1русних тфекцш у дтей до-шюльного вгку на фот патологи глоткового мигдалика. Виявлено дом1нуюч1 симптоми, що проявлялися закладетстю носа, шчним вологим кашлем, хротння та зниження слуху, бшлю у вухах, пол1аденопат1ею, лихоманкою 1з тривал1стю понад 3 д1б
Ключовi слова: рестраторш в1русн1 тфекцИ] аденоиды вегетаци, хротчний адено'1'дит, клт1чн1 симптоми, дти
Aim: to study clinical features of the clinical course of an acute respiratory viral infection in conjunction with pathology of pharyngeal tonsil in children of preschool age.
