CC BY
23
10. Berer A, Stockl J, Majdic O, et al. 1,25-dihy-droxyvitamin D3 inhibits dendritic cell differentiation and maturation in vitro. Exp. Hematol. 2000;28(5):575-583. doi: https://doi.org/10.1016/S0301-472X(00)00143-0
11. Pang Q, Qu K, Zhang J-Y, Liu C. Evidence supporting a beneficial role of vitamin D in chronic hepatitis C, Journal of Hepatology; 2015. doi: http://dx.doi.org/10.1016/jjhep.2015.03.037
12. Penna G, Adorini L. 1 alfa, 25-dihydro-xyvitamin D3 inhibits differentiation, maturation, activation. J. Immunol. 2000;164(5):2405-11. doi: https://doi.org/10.4049/jimmunol.164.5.2405
13. Pizas JE, Turner RT, Howard GA, Baylink DJ. Cell isolated from embryonic intestinal synthesizes 1,25-dihydroxyvitamin D3 and 24,25-dihydroxyvitamin D3 in culture. Endocrinolody. 1983;112(1):378-380. doi: https://doi.org/10.1210/endo-112-1-378
14. Takuya M, Takanobu K, Nao S, Megumi T, Asako M, Takahiro M, et al. 25-hydroxyvitamin D3 sup-
presses hepatitis C virus production. J. Hepatol. 2012;56:1231-9. doi: https://doi.org/10.1002/hep.25763
15. Villar LM, Del Campo JA, Ranchal I. Association between vitamin D and hepatitis C virus infection: a meta-analysis. World J. Gastroenterol. 2013;19(35):5917-24. doi: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i35.5917
16. Bitetto D, Fabris C, Fornasiere E, Pipan C, Fumolo E, Cussigh A. et al. Vitamin D supplementation improves response to antiviral treatment for recurrent hepatitis C. Transplant. Int. 2010;24:43-50. doi: https://doi.org/10.1111/j.1432-2277.2010.01141.x
17. Piemonti L, Monti P, Sironi M, et al. Vitamin D3 affects differentiation, maturation and faction of human monocyte derived dendritie cells. J. Immunol. 2000;164(9):4443-51. doi: https://doi.org/10.4049/jimmunol.164.9.4443
18. Yamshchikov AV, Desai N, Blumberg H. Vitamin D for treatment and prevention of infectious diseases: asyste-matic review of randomized controlled trials. Endocr. Pract. 2009;15:(5):438-49. doi: doi.org/10.4158/EP09101.0RR
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 17.09.2019
♦
УДК 616.98:578.828В1Л:616.89-008-037 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.4.189372
О.М. Гненна ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВ1РНОСТ1
ВИНИКНЕННЯ ДЕВ1АНТНО1 ПОВЕД1НКИ СЕРЕД 1НФ1КОВАНИХ В1РУСОМ 1МУНОДЕФ1ЦИТУ ЛЮДИНИ З НЕПСИХОТИЧНИМИ ПСИХ1ЧНИМИ РОЗЛАДАМИ НА П1ДСТАВ1 МНОЖИННОГО ЛОГ1СТИЧНОГО АНАЛ1ЗУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра ncuxiampii, наркологи та медично'1 психологи вул. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Psychiatry, Addiction and Medical Psychology V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 4. С. 101-111 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(4):101-111-
Ключовi слова: ВШ-тфжоват, непсихотичш ncuxinm розлади, deeiaHmHa поведтка, депреая, тривога, психопатологiчна симптоматика
Ключевые слова: ВИЧ-инфицированные, непсихотические психические расстройства, девиантное поведение, депрессия, тревога, психопатологическая симптоматика
Key words: HIV infected, non-psychotic mental disorders, deviant behavior, depression, anxiety, psychopathological symptoms
Реферат. Прогнозирование вероятности возникновения девиантного поведения среди инфицированных вирусом иммунодефицита человека с непсихотическими психическими расстройствами на основании множественного логистического анализа. Гненная О.Н. Сосуществование психопатологических симптомов с ВИЧ / СПИД связано с отягощением их состояния вероятностью возникновения девиантного поведения. Цель исследования - оценка вероятности возникновения девиантного поведения у ВИЧ-инфицированных с непсихотическими психическими расстройствами. Проведенное комплексное клинико-психодиагностическое обследование 114 ВИЧ-инфицированных пациентов с непсихотическими психическими расстройствами, включающее клинико-диагностическое интервью, патопсихологические и экспериментально-психологические методы исследования, в частности методику Ч.Д. Спилбергера в модификации Ю.Л. Ханина (STAI - State-Trait Anxiety Inventory) для оценки уровня тревожности, опросник Бека (Beck Depression Inventory - BDI-II) для оценка уровня депрессивной симптоматики, SCL-90-R методику (Symptom Checklist 90-Revised) для оценки психиатрических симптомов. Статистическую обработку результатов проводили с использованием методов описательной и аналитической статистики, реализованных в программном продукте STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., Серийный № AGAR909E415822FA). Частота и выраженность депрессии и тревожности у ВИЧ инфицированных является существенной и превышает в 3,4 - 4 раза соответствующие показатели здоровой украинской популяции. Тревожные, депрессивные и другие психопатологические симптомы согласно шкал SCL90-R (за исключением обсессивно-компульсивной шкалы), более выражены у ВИЧ-инфицированных с деструктивным поведением, чем у пациентов без ее признаков. Доля пациентов с тяжелыми симптомами дистресса (GSI> 1) среди ВИЧ-инфицированных составляет 66,7% и увеличивается до 94,1% у больных с деструктивными формами поведения. Шансы появления девиантного поведения у ВИЧ инфицированных с непсихотическими психическими расстройствами повышаются при GSI> 1 в 20,0 раз (95% ДИ 5,63 - 71,07), при наличии депрессивной симптоматики - в 6,76 раза (95% ДИ 2,16 - 21,18), и при высоком уровне личностной тревожности - в 4,61 раза (95% ДИ 2,05 - 10,40). Психопатологическая симптоматика людей с ВИЧ-статусом характеризуется повышенными показателями депрессии и тревоги, соматизации, наличием параноидальных идей, межличностной сензитивности. У пациентов, имеющих признаки девиантного поведения, выразительность данных расстройств и индекса тяжести психопатологической симптоматики существенно выше (р<0,001) по сравнению с пациентами, которые не имеют такой характеристики. Согласно логистической прогностической модели, шанс развития девиантного поведения существенно возрастают при увеличении индекса общей тяжести состояния психопатологической симптоматики, при повышении уровня депрессии и уровня личностной тревожности. В связи с этим, при оказании медицинской помощи ВИЧ-инфицированным нужно учитывать их потребности в психокоррекции для предупреждения девиантного поведения.
Abstract. Prognosis of the probability of the development of deviant behavior among HIV infected with non-psychotic mental disorders based on multiple logistic analysis. Hnenna O.M. The coexistence of psychopathological symptoms with HIV / AIDS is associated with aggravation of their condition due to the likelihood of deviant behavior. The aim of the study - assessment of the likelihood of deviant behavior in HIV-positive patients with non-psychotic psychiatric disorders. A comprehensive clinical and psychodiagnostic examination of 114 HIV-infected patients with non-psychotic psychiatric disorders was conducted including clinical-diagnostic interviews, pathopsychological and experimental-psychological methods of investigation, including the method of Ch.D. Spielberger in modification of Yu.L. Hanin (STAI - State-Trait Anxiety Inventory) for assessing anxiety level, Beck Depression Inventory (BDI-II) for assessing depression, SCL-90-R (Symptom Checklist 90-Revised) for assessing psychiatric symptoms. Statistical processing of the results was performed using descriptive and analytical methods implemented in the software STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., Serial No. AGAR909E415822FA). Frequency and severity of depression and anxiety in HIV-infected persons is significant and by 3.4-4 times exceeds the corresponding indicators of a healthy Ukrainian population. Anxiety, depression, and other psychopathological symptoms according to SCL90-R scales (except for the obsessive-compulsive scale) are more pronounced in HIV-infected patients with destructive behavior than in patients without it. The chances of developing deviant behavior in HIV-infected persons with non-psychotic psychiatric disorders are increased at GSI>1 by 20.0 times (95% CI 5.63 - 71.07), in the presence of depressive symptoms - by 6.76 times (95% CI 2.16 - 21.18) and at a high level of personal anxiety - by 4.61 times (95% CI 2.05 - 10.40). Psychopathological symptoms of people with HIV status are characterized by high rates of depression and anxiety, somatization, paranoid ideas, interpersonal sensitivity. In patients with signs of deviant behavior, the severity of these disorders and the severity index ofpsychopathological symptoms was significantly higher (p< 0.001) compared with patients who do not have such characteristics. According to the logistic prognostic model, the chance of developing deviant behavior significantly increases with an increase in the index of overall severity of psychopathological symptomatology, with an increase in the level of depression, and a level of personal anxiety. Considering this, when providing medical assistance to HIV-infected people, their needs for psycho-correction should be taken into account in order to prevent deviant behavior.
Проблема непсихотичних психiчних розлащв i депресивних порушень, мае медико-сощальний у пащенпв з В1Л-статусом, особливо тривожних характер, оскшьки !х пов'язують i3 шзшм
тестуванням та затримкою звернення до медич-них закладiв i вiдповiдно вщстроченням початку антиретровiрусно! терапи (АРВТ) [8, 23]. Однак поширешсть симптомiв тривоги й депреси висока навiть у груш пащенпв з В1Л, що регулярно проходять обстеження й лшування [4, 22].
Незважаючи на появу високоактивно! анти-ретровiрусно! терапи, депресiя е найбiльш поши-реним психiатричним наслiдком дiагностики В1Л, вона посилюе тягар хвороби, з якою сти-каються iнфiкованi пащенти, i може збiльшувати труднощi iз навичками самообслуговування, адаптаци та життестшкост [24].
Доведено, що впровадження психосоцiальних втручань для зниження депреси i тривоги у В1Л-шфшованих дорослих сприяють довгостро-ковому полшшенню !х якостi життя [6].
Занепокоення та депрешя клiнiчно важливi для групи пацiентiв, що живуть з В1Л / СН1Д, оскшьки впливають на !х якiсть життя, характер сну, прихильшсть до АРТВ терапи, когнiтивнi функци i можуть призвести до послаблення iмун-но! системи пацiентiв [2, 4, 10, 11, 14, 15, 22].
Рашше психiатричнi симптоми були найбiльш помггш в пацiентiв з уперше дiагностованим В1Л через страх, невпевненiсть та неясний прогноз захворювання, а також у людей iз запущеним СН1Дом через тяжкiсть стану. З переходом В1Л / СН1Д на модель хрошчного захворювання, психiатричнi симптоми вщображають як В1Л-статус особи, так i низку не медичних проблем шфшованих [14]. Зокрема, вагомою медико-соцiальною проблемою е деструктивна поведшка ще1 групи хворих. Низка непсихотичних пси-хiчних розладiв у бшьшост випадкiв стають предикторами девiантно! поведшки серед В1Л-iнфiкованих, вони асощюються iз ризикованою сексуальною поведiнкою, вживанням психо-активних речовин [5], алкоголю [9] та сущи-дальними настроями [13, 21] у ще1 групи хворих.
Сшвюнування непсихотичних психiчних розладiв з В1Л / СН1Д пов'язано з бар'ерами на шляху лшування та попршенням медичних результатiв, включаючи стшюсть до лiкування, пiдвищений ризик самогубства, велику ймо-вiрнiсть рецидиву i зростання захворюваностi та смертности Таким чином, оцiнка депреси i тривоги в пацiентiв з В1Л вiдiграе ключову роль для планування довготривало1 усшшно! терапи [13].
Доведено, що впровадження психосощальних втручань для зниження депреси i тривоги у В1Л-iнфiкованих дорослих сприяють довгостро-ковому полiпшенню !х якосп життя [6].
Незважаючи на велику кшьюсть дослiджень, присвячених коморбщносп В1Л / СН1Д та
тривожних i депресивних розладiв у кра!нах з високим рiвнем ешдеми, в Укра!ш подiбних дослiджень бракуе, а робгг, якi б розглядали цю проблему в розрiзi деструктивно! поведшки шфшованих, взагалi не було знайдено, що й зумовило актуальшсть проведеного дослщження.
Мета - оцiнка вiрогiдностi виникнення девiантноl поведiнки у В1Л-шфшованих з непсихотичними психiчними розладами.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiджено 114 пащенпв з хворобами, зумов-леними В1Л (B20-B24 за Мiжнародною статис-тичною класифiкацiею хвороб та спорщнених проблем охорони здоров'я 10 перегляду - МКХ-10), якi знаходилися на лшуванш в Кому-нальному закладi «Дншропетровський обласний центр з профшактики та боротьби зi СН1Дом» протягом 2018 - 2019 рр. та мали ознаки непсихотичних психiчних розладiв.
Було проведене комплексне ктшко-психо-дiагностичне обстеження, яке включало клшко-дiагностичне iнтерв'ю з використанням само-стiйно розроблено! карти дослщження хворого, патопсихологiчнi та експериментально-психо-лопчш методи дослiдження. Для визначення рiвня тривожностi використовувалася методика Ч.Д. Спшбергера (STAI - State-Trait Anxiety Inventory) у модифшаци Ю.Л. Ханiна. STAI дозволяе ощнити рiвень як особистюно!, так i реактивно! тривожностi за шкалою: до 30 балiв включно - низький рiвень; 31 - 45 балiв -середнiй; понад 45 балiв - високий рiвень тривожност [20].
Рiвень вираженостi депресивно! симптоматики ощнювали за опитувальником Бека (Beck Depression Inventory - BDI-II) [3], який було визнано адекватним шструментом для обстеження В1Л-шфшованих [16]. Оброблеш належ-ним чином результати ощнювалися таким чином: 0-9 балiв - вiдсутнiсть депресивних симптомiв; 10-15 балiв - легка депрешя (субде-пресiя); 16-19 балiв - помiрна депресiя; 20-29 балiв - виражена депресiя (середньо! тяжкостi); 30-63 балiв - тяжка депресiя [3].
Ощнка психiатричних симптомiв проводилася з використанням SCL-90-R методики (Symptom Checklist 90-Revised) [7], яка активно використо-вуеться для обстеження хворих з В1Л / СН1Д [1] та е валщизованою для укра!нсько! популящ! [17].
Оцiнку й iнтерпретацiю результат проводили за 9-ма основними шкалами / субшкалами: соматизацi! (Somatization -SOMA); обсесивно-компульсивност (Obsessive compulsive - OCD); мiжособистiсно! сензитив-носп (Interpersonal sensitivity - INT); депреси
(Depression - DEPR); тривоги (Anxiety - ANX); ворожосп (Hostility - HOST); фобiчно! тривож-ност (Phobic anxiety - PHOB); парано!дальних щей (Paranoid ideation - PARA); психотизму (Psychoticism - PSYC) та додаткових питань (Additional Items - ADD), як враховувалися при загальнш обробцi тесту.
При штерпретаци результат розрахову-валися три узагальненi шкали другого порядку: iндекс загально! тяжкост стану (General Sympto-matical Index-GSI) - основний iнтегральний показник; загальне число позитивних вщповщей (Positive Symptomatical Index-PSI); загальна тяжкiсть симптоматичного дистресу (Positive Distress Symptomatical Index - PDSI).
Для визначення меж норми за SCL-90-R використовували дат укра!нського популя-цiйного дослiдження 2014 року здорово! когорти населення. За рекомендащею укра!нських дослщ-никiв, рiвень критерда GSI>1 використовувався для визначення частки пащеипв з тяжкими симптомами дистресу [17].
Статистичну обробку результатiв проводили з використанням методiв описово! та анаттично! статистики, реалiзованих у програмному про-дуктi STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серiйний № AGAR909E415822FA).
Перевiрка ппотези нормальностi розподiлу кiлькiсних ознак проводилася за критерiями Шатро-У!лка та Колмогорова-Смiрнова, пере-вiрка рiвностi дисперсiй - за критерiем Левена. Для описання вибiркового нормального розпо-дiлення кшьюсних ознак використовували серед-ню арифметичну (M), стандартне вiдхилення (SD); при асиметричному - медiану (Ме), штер-квартильний розмах 25-75%. Оцiнка статистично! значущостi вiдмiнностей середнiх для кшьюсних ознак у непов'язаних групах з нормальним розподiлом проводилася за t-критерiем Стьюдента, з ненормальним роз-подiлом - за критерiем Манна-У!тш. Оцiнку статистично! значущостi вщмшностей якiсних ознак проводили за критерiем Xi-квадрат (%2) Пiрсона, в тому чи^ з поправкою Йейтса на безперервшсть.
Проводився кореляцiйний аналiз з розрахун-ком коефiцiентiв лшшно! кореляци Пiрсона (r) та рангових коефщенпв кореляци Спiрмена (rs); простий лопстичний регресiйний аналiз з розрахунком показника вщношення шансiв (ВШ) з 95% довiрчим iнтервалом (Д1) та множинний логiстичний регресiйний аналiз; ROC-аналiз з розрахунком стандартних операцiйних характеристик та площi пiд ROC кривою, яку ощню-вали вiдповiдно до шкали: 0,9-1,0 - вщмшш
прогностичш характеристики, 0,8-0,9 - дуже добр^ 0,7-0,8 - добрi, 0,6-0,7 - середш, 0,5-0,6 -незадовiльнi [18]. Критичне значення рiвня статистично! значущосп для всiх видiв анатзу приймалося на рiвнi <5% (р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Було дослiджено 56 (49,12%) чоловшв та 58 (50,88%) жiнок вшом вiд 21 до 62 роюв, середнiй вiк яких становив 39,8 (9,17) року - М (SD). Пащеипв було розподшено на двi групи спосте-реження: група 1 (основна) - пащенти, що мали ознаки девiантно! поведiнки (аутоагресивно!, адиктивно!, су!цидально!, антисоцiально! тощо) (51 пащент - 44,7%); група 2 (порiвняння) - В1Л-iнфiкованi без зазначених ознак (63 пащенти -55,3%).
Ощнка рiвня тривожносп у В1Л-шфшованих показала, що бiльше нiж у третини пащенпв (37,8%) рiвень особистюно! тривожностi був високим (бiльше 45 балiв) та був статистично значуще вищим у 1 групi дослщження порiвняно з 2 групою - вщповщно 46,6 (8,65) та 40,0 (6,93) батв (р<0,001). Показники реактивно! тривож-ностi в половинi вшх випадкiв були високими (53,5%) i в середньому становили 49,4 (9,80) та 41,3 (8,07) бали в 1 та 2-й грут вщповщно (р<0,001).
Середнiй рiвень депреси за шкалою BDI-II становив 20,1 (6,99) бала в основнш груш В1Л-iнфiкованих з ознаками деструктивно! поведшки та 12,8 (7,66) бала в груш порiвняння без зазначених ознак (р< 0,001). Середнш рiвень депреси серед уах дослiджених вiдповiдае помiрнiй депреси, у 2 групi - субдепреси, у 1 групi - депреси середньо! тяжкостi.
Психопатологiчнi симптоми депреси та тривоги, визначеш за SCL-90-R, у пащенпв з В1Л-статусом бiльш вираженi порiвняно з популяцiею пересiчних укра!нцiв (нормою) - у 3,4 та 4 рази вщповщно. Частота шших психопатолопчних симптомiв у обстежених хворих в 2-4 рази пере-вищуе нормативы показники за усiма субшкалами (табл. 1).
Щодо результатiв за узагальненими шкалами другого порядку, у 1 груш встановлено тд-вищене значення iндексу прояву симптоматики PSI, що вщображае широту представленост симптомiв i становить 62,0 (55,0; 70,0) проти 51,0 (45,0; 59,0) у 2 груш (р<0,001).
1ндекс вираженосп PDSI, що вщображае рiвень суб'ективного симптоматичного дистресу, становить 1,68 (1,57; 1,87) у В1Л-шфшованих без ознак девiантно! поведiнки та 1,92 (1,70; 2,11) - з ознаками (р< 0,001).
Таблиця 1
Показники вираженост психопатолопчноУ симптоматики за SCL-90-R в обстежених ВШ-шфжованих
Бали Ме (25%; 75%) Yci обстежет (n=114) Група 1 (n=51) Група 2 (n=63) P Норма Ме (IQR) [25]
SOMA 1,42 (1,08; 1,67) 1,54 (1,25; 1,75) 1,25 (1,00; 1,58) 0,006 0,58 (1,00)
OCD 1,00 (0,80; 1,20) 1,10 (0,80; 1,30) 0,90 (0,70; 1,20) 0,166 0,40 (0,80)
INT 1,22 (0,89; 1,56) 1,44 (1,22; 1,78) 1,00 (0,78; 1,44) <0,001 0,33 (0,67)
DEPR 1,31 (0,92; 1,62) 1,62 (1,31; 1,85) 1,08 (0,77; 1,31) <0,001 0,38 (0,77)
ANX 1,20 (0,90; 1,6) 1,50 (1,20; 1,70) 1,00 (0,70; 1,20) <0,001 0,30 (0,70)
HOST 1,00 (0,50; 1,67) 1,33 (0,83; 1,67) 0,83 (0,50; 1,67) 0,016 0,33 (0,67)
PHOB 0,57 (0,43; 1,00) 0,86 (0,43; 1,14) 0,43 (0,29; 0,86) 0,002 0,00 (0,43)
PARA 1,33 (1,00; 1,70) 1,67 (1,30; 2,00) 1,17 (0,83; 1,67) <0,001 0,33 (0,83)
PSYC 0,45 (0,30; 0,70) 0,60 (0,40; 0,80) 0,40 (0,20; 0,60) 0,001 0,10 (0,44)
ADD 1,00 (0,71; 1,57) 1,43 (1,00; 1,71) 0,86 (0,57; 1,14) <0,001 0,43 (0,71)
GSI 1,14 (0,91; 1,31) 1,31 (1,19; 1,45) 0,93 (0,81; 1,12) <0,001 0,35 (0,60)
PSI 57,0 (49,0; 63,0) 62,0 (55,0; 70,0) 51,0 (45,0; 59,0) <0,001 -
PDSI 1,79 (1,61; 1,98) 1,92 (1,70; 2,11) 1,68 (1,57; 1,87) <0,001 -
Прим1тки: р - розбiжностi мiж групами за критерieм Манна-yïTHi; IQR - inter-quartile range (iнтерквартильний штервал).
Виявлено, що узагальнюючий показник, який вiдображае тяжкiсть психопатолопчно! симптоматики - iндекс GSI у загальнш виборцi в 3,3 раза перевищував нацiональну норму i становив у основнш групi 1,31 (1,19; 1,45), тодi як у групi порiвняння був статистично значуще (р< 0,001) меншим - 0,93 (0,81; 1,12) (рис. 1).
За рiвнем критерiю GSI>1 визначалася частка пацiентiв з тяжкими симптомами дистресу. Загалом серед обстежених таких пащенпв 76 ошб (66,7%), у 1 групi - 48 (94,1%), що статистично суттево (р< 0,001) бiльше порiвняно з 2-ю групою - 28 (44,4%).
Загальний шдекс тяжкосп психопатолопчно! симптоматики корелюе з наявшстю девiантно! поведiнки (гк=0,64; р=0,005), вживанням алкоголю (гк=0,20; р=0,037), ризиковою сексуальною поведiнкою (гк=0,20; р=0,031). Окремi шкали SCL-90-R корелюють з показниками особистюно! та реактивно! тривожносп, визначено! за
STAI та р1внем депресiï, оцшеним за BDI-II. Найбшьш cyTTeBi зв'язки виявлено мiж реактивною тривожнicтю та шдексом прояву симптоматики PSI (rs=0,45; р<0,001), рiвнем депреciï за BDI-II та шкалою DEPR (rs=0,58; р<0,001), рiвнем депреciï за BDI-II та загальним шдексом тяжкосп GSI (rs=0,44; р<0,001), депреciï за BDI-II та iндекcом прояву симптоматики PSI (rs=0,45; р<0,001).
Для оцiнки ймовiрноcтi виникнення девiант-ноï поведiнки у ВЫ-шфшованих з непсихо-тичними псж!чними розладами, окрiм простого, був проведений множинний логicтичний регре-ciйний аналiз з покроковим включенням неза-лежних змiнних - чинникiв, якi можна вважати предикторами ïï виникнення: рiвнiв оcобиcтicноï i cитyативноï тривожноcтi, вираженост депресивних cимптомiв та загальним шдексом тяжкосп пcихопатологiчноï симптоматики GSI.
со О
2,6
2,2
1,8
1,4
1,0
0,6
0,2
Група 1
Група 2
— М^ап 25%-75%
Прим1тка. * -р<0,001 порiвняно з 2-ю групою за критерieм Манна-У!тш
Рис. 1. 1ндекс загальноТ тяжкост стану психопатолопчноТ симптоматики GSI, визначений за SCL-90-R в обстежених ВШ-шфжованих (мед1ана та 1нтеркварт1льний розмах)
У результат! розроблено лопстичну модель прогнозування виникнення дев1антно! поведшки у В1Л-шфшованих (табл. 2).
До р1вняння лопстично! регреси не ввшшов показник реактивно! тривожносп, однак вш корелюе з особиснсною тривогою, отже його вплив на формування дев1антно!' поведшки е опосередкованим.
Як основу було використано р1вняння лопстично! регреси, яке передбачае, що результат (у нашому випадку ймов1рн1сть виникнення дев1антно! поведшки) пов'язаний з дослщжува-ними факторами за формулою:
у=ехр(Ьо+ Ьх_пХхх_п )/[1+ехр(Ьо+ Ь^хь,,)],
де: у - це ймовiрнiсть виникнення деструктивно! поведiнки (результат), що змшюеться в дiапазонi вiд 0 (вщсутня девiантна поведiнка) до 1 (наявна девiантна поведiнка);
Ь0 - коефщент (вiльний член рiвняння), що вказуе на значення результату у випадку, коли предиктори будуть становити 0; Ь1-п - регресшш коефщенти, що показують наскшьки в середньому змшиться логарифм шансу розвитку девiантно! поведiнки при змiнi незалежно! змшно! на одиницю свого вимiру;
х1-п - предикторнi змiннi, що заносяться у рiвняння в iснуючих значеннях одиниць вимiру.
Отриманий за р1внянням результат завжди буде знаходитися в д!апазош вщ 0 до 1, i вщпо-вщно, ймов1рн1сть виникнення дев1антно! поведшки буде мшятися вщ мшмального (!! вщсутшсть) до максимального значення (!! наяв-шсть). Зпдно !з загальноприйнятими тдходами [22], незалежно вщ величин предиктор1в у р!внянш, якщо передбачене значення результату ймов!рносн матиме значення менше 0,5, то можна припустити, що под1я не настане - не виникне дев1антна поведшка; в !ншому випадку (ймов!ршсть бшьше 0,5) прогнозуеться розвиток дев1антно! поведшки.
Розроблена лопстична модель виявилися адекватною за критер1ем Х>квадрат (%2=60,25; р<0,001); вщсотком конкордаци (частка правильно перекласифшованих спостережень 87,30%), тестом узгодження Хосмера-Лемешова (Х2= 10,68; р=0,221) та ROC-аналiзом.
За формою ROC криво! i величиною площi пiд нею (АиС), значеннями операцiйних характеристик у виглядi чутливостi i специ-фiчностi проводилася оцiнка прогностично! точностi рiвняння логiстично! регресi! (рис. 2).
Таблиця 2
Прогноз ймовiрностi виникнення дев1антно1 поведшки у В1Л-1нф1ковани\ з непсихотичними пси\1чними розладами на пiдставi множинного лопстичного регресiйного аналiзу
Прогностичт зм1нн1 Коефщкнт регресй р Стандартна похибка в X2 Вальда Р Скориговане ВШ (95% Д1)
В1льний член р1вняння -11,252 - - - -
GSI (х1) 6,137 1,289 22,672 <0,001 462,53 (36,99 - 5783,57)
Ршень депресй за BDI-II (х2) 0,133 0,0308 18,706 <0,001 1,14 (95% Д1 1,08 - 1,21)
Ршень особнспсноТ трнвожносп за 8ТА1 (х3) 0,092 0,036 6,639 0,010 1,10 (95% Д1 1,02 - 1,18)
Р1вняння логктичноТ регресй:
у=ехр(-11,252+6,137хх1+0,133хх2+0,092хх3) / [1+ ехр(-П,252+6Д37хх!+0Д33хх2+0,092ххз)]
Визначено, що логiстична модель прогнозу ймовiрностi виникнення девiантно! поведiнки на пiдставi тяжкостi психопатологiчно! симптоматики, рiвнiв тривожност i депресi! мае дуже
добрi операцiйнi характеристики: чутливють -80,39%, специфiчнiсть - 87,30%, площа пiд ROC-кривою - 0,885 (95,0% Д1 0,812 - 0,937; р< 0,001).
АиС=0,885 чутливють - 80,39 специфiчнiсть - 87,30
100 90 80 70 * 60 1 50
<я
§ 40
(Л
30 20 10
1"
4
г
}
г
]
/
С—
10 20 30 40 50 60
1 - specificity
70
80
90
100
0
Рис. 2. ROC-крива ощнки результат1в прогнозування ймов1рност1 виникнення дев1антноТ повед1нки у В1Л-1нф1кованих з непсихотичними псих1чними розладами на п1дстав1 визначеного лопстичного регресшного р1вняння
Психоемоцiйний стан В1Л-шфшованих харак-теризуеться пiдвищеними показниками сомати-зацi!, парано!дальних iдей, депреси, мiжособис-
тiсно! сензитивностi, тривоги: за даними субшкалами визначено найбiльшi середш оцiнки серед усiх обстежених (вщповщш медiаннi
значення з штерквартильним розмахом - 1,33 (1,00; 1,70) бала; 1,31 (0,92; 1,62) бала; 1,22 (0,89; 1,56) бала та 1,20 (0,90; 1,6) бала).
Порiвняння середшх показниюв за шкалами SCL-90-R у групах дослщження показало, що за вшма психiатричними симптомами, о^м обсе-сивно-компульсивностi, спостерiгаються статистично значуще вищi рiвнi i, вiдповiдно, бшьш виражена симптоматика у групi хворих з девiант-ною поведiнкою порiвняно з пацiентами, що не мають тако! характеристики (р<0,05).
В основнш групi дослiдження найбiльш висок показники вираженостi психопатологiчно! симптоматики вщзначалися в пацiентiв за шкалами парано!дальних iдей (1,67 (1,30; 2,00) бала), депреси (1,62 (1,31; 1,85) бала), соматизаци (1,54 (1,25; 1,75) бала) та тривоги (1,50 (1,20; 1,70) бала), найнижчi - за шкалою психотизму (0,60 (0,40; 0,80) бала).
У груш порiвняння найменшу вираженють також мае симптоматика психотизму (0,40 (0,20; 0,60) бала), тодi як провщш мiсця посщають соматизацiя (1,25 (1,00; 1,58) бала), пара-но!дальнi iде! (1,17 (0,83; 1,67) бала), депресiя (1,08 (0,77; 1,31) бала), тривога (1,00 (0,70; 1,20)) бала) i мiжособистiсна сензитивнють (1,00 (0,78; 1,44) бала).
Виявлене в 2 групi провiдне положення показникiв за шкалою соматизацi! показуе, що для ще! групи хворих соматовегетативш ком-поненти, симптоматичi захворювання при В1Л-статусi, а не сама В1Л-шфекщя, збiльшують ризик розвитку непсихотичних псиичних розладiв.
Парано!дальнi ще!, що домiнують у 1 груш, характеризують порушення мислення у В1Л-iнфiкованих з девiантною поведiнкою, через появу проективних думок, ворожостi, шдозршосп, пихатостi, страху втрати незалежностi тощо.
Мiжособистiсна сенситивнiсть у В1Л-шфшо-ваних, що часто зустрiчаеться в обох групах, але бшьш виражена в основнш груш, визначаеться почуттями особиснсно! неадекватносн й непов-ноцiнностi, особливо при порiвняннi себе з шшими. За цiею шкалою визначаеться самоосуд, дискомфорт мiжособистiсно! взаемодi! i будь-яких комунiкацiй з iншими людьми, що може свщчити про труднощi психосоцiально! адаптацi! ВIЛ-iнфiкованих.
Ймовiрнiсть набуття тяжких симптомiв дистресу (GSI>1) шдвищуеться при високому рiвнi реактивно! тривожносп (>45 балiв) - ВШ=2,35 (95% Д1 1,06 - 5,22), р=0,035; ризиковш сексуаль-нiй поведiнцi - ВШ=2,38 (95% Д1 1,07 - 5,27), р=0,033; наявносн су!цидальних тенденцш -ВШ=3,59 (95% Д1 1,41 - 9,15), р=0,008.
Розвиток депресивних розладiв у хворих з В1Л-статусом пiдвищуеться при високому рiвнi реактивно! тривожносп (>45 балiв) - ВШ=4,67 (95% Д1 1,78 - 12,25), р=0,002; особиснсно! тривожностi (>45 балiв) - ВШ=3,41 (95% Д1 1,18 -9,83), р=0,023; наявностi су!цидальних тенденцiй - ВШ=6,20 (95% Д1 1,74 - 22,15), р=0,005.
Виникнення девiантно! поведiнки у В1Л-шф> кованих з непсихотичними псиичними розла-дами шдвищуеться при високому рiвнi реактивно! тривожносп (>45 балiв) - ВШ=4,29 (95% Д1 1,93 - 9,54), р<0,001; особиснсно! тривожносп (>45 балiв) - ВШ=4,61 (95% Д1 2,05 -10,40), р< 0,001; наявносн депресивно! симптоматики - ВШ=6,76 (95% Д1 2,16 - 21,18), р=0,001 та тяжких симптомах дистресу (GSI>1) -ВШ=20,0 (95% Д1 5,63 - 71,07), р<0,001.
Зпдно зi значеннями регресiйних коефщеннв отриманого рiвняння логiстично! регресi!, на ймовiрнiсть розвитку девiантно! поведiнки най-бiльшою мiрою впливае iндекс загально! тяж-костi стану психопатологiчно! симптоматики GSI, визначений за SCL-90-R; далi в порядку убування - рiвень депресi!, визначений за BDI-И, та рiвень особистiсно! тривожностi, визначений за STAI.
Згiдно зi скорегованими на вплив шших чинникiв значеннями вщношення шансiв, на кожну одиницю збшьшення GSI при фiксацi! решти змшних моделi, шанси появи девiантно! поведшки зростають у 462,53 раза. Звюно, на практищ цей показник не може збшьшуватися в такому великому дiапазонi, але вплив його на дослщжуваний результат е дуже вагомим.
ВИСНОВКИ
1. За даними проведеного дослщження, психопатолопчна симптоматика людей з В1Л-статусом характеризуеться пiдвищеними показ-никами депресi! i тривоги, соматизаци, пара-но!дальних iдей, мiжособистiсно! сензитивносн. У пацiентiв, що мають ознаки девiантно! пове-дiнки, вираженiсть цих розладiв, як i показникiв iндексу тяжкостi психопатологiчно! симптоматики та прояву суб'ективного симптоматичного дистресу суттево вища (р<0,001) порiвняно з особами без патершв девiантно! поведiнки.
2. Частка пащеннв з тяжкими симптомами дистресу (GSI>1) серед ВIЛ-iнфiкованих становить 66,7% i сягае 94,1% у хворих з розладами поведiнки.
3. Рiвень особистiсно! i ситуативно! тривожносп, а також депреси та психопатолопчно! симптоматики (о^м обсесивно-компульсивнос-н), що оцiнюеться за SCL-90-R, е суттево вищим у груш В1Л-шфшованих з девiантними формами
поведшки порiвняно з пащентами, що не мають такоï характеристики (р<0,001).
4. З метою визначення психолопчних та психопатолопчних факторiв ризику виникнення девiантноï поведiнки при непсихотичних пси-хiчних розладах у ВIЛ-iнфiкованих було роз-роблено модель прогнозування ïï виникнення на пiдcтавi показникiв оcобиcтicноï i cитyативноï тривожноcтi, рiвня депресивних cимптомiв та загального iндекcy тяжкоcтi пcихопатологiчноï симптоматики.
5. Отримане рiвняння логicтичноï регресй мае дуже добрi операцiйнi характеристики, площа пiд ROC-кривою становить 0,885 (р<0,001). Статистична оцiнка рiвняння логicтичноï регреciï показала його значyщicть: %2=60,25 (p<0,001).
6. Згiдно з лопстичною прогностичною моделлю, шанс розвитку девiантноï поведiнки суттево зростае при збшьшенш iндекcy загальноï тяжкоcтi стану пcихопатологiчноï симптоматики GSI, визначеного за SCL-90-R, при шдвищенш рiвня депреciï, визначеного за BDI-II, та рiвня оcобиcтicноï тривожноcтi, визначеного за STAI.
7. Шанси виникнення девiантноï поведiнки у ВЫ-шфшованих з непсихотичними пcихiчними розладами тдвищуються при GSI>1 у 20,0 разiв (95% ДI 5,63 - 71,07), при наявност депреcивноï
симптоматики - у 6,76 раза (95% Д1 2,16 - 21,18) та при високому рiвнi особистюно! тривожносп у 4,61 раза (95% Д1 2,05 - 10,40).
8. Отримаш данi свiдчать про те, що девiантна поведiнка супроводжуе непсихотичнi психiчнi розлади серед ВIЛ-iнфiкованих та попршуе !х психiчний стан. Лiкування ще! групи пацiентiв може бути бшьш успiшним, якщо своечасно дiагностувати поведiнковi порушення серед В1Л-iнфiкованих, що дозволить своечасно задоволь-нити потреби ще! групи пацiентiв як у високоактивнш антиретровiруснiй терапi!, так i у вiдповiднiй психiатричнiй допомозi. Цей ви-сновок доводить необхiднiсть проведення спецiальних заходiв, вiдповiдно! психокорекцi! щодо розв'язання проблем психiчного здоров'я В1Л-шфшованих, пов'язаних з девiантною пове-дшкою при непсихотичних психiчних розладах.
Конфлшт iнтересiв. Автор заявляе про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв.
Стаття э фрагментом НДР кафедри пси-х1атри, загальног та медичног психологИ' «Опти-м1зац1я надання псих1атричног допомоги та психосоц1альног реабттацИ хворим на психосо-матичш та соматопсих1чт розлади в1дпов1дно до сучаснихумов», № держреестрацИ' 0117и005270.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Assessment of Psychiatric Symptoms Using SCL-90-R among HIV/AIDS Individuals in Razavi Khorasan Province, Iran / M. R. Hedayati-Moghaddam, et al. Iran Red Crescent Med J. 2011. Vol. 13, No. 1. P. 58-59.
2. Association between HIV status and psychological symptoms in perimenopausal women / S. E. Looby et al. Menopause. 2018. Vol. 25, No. 6. P. 648-656. DOI: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001058
3. Beck J. S., Beck A. T., Jolly J. B., Steer R. A. The Beck Youth Inventories, 2nd Edn. San Antonio, TX: Psychological Corporation, 2005.
4. Burden of sleep disturbances and associated risk factors: A cross-sectional survey among HIV-infected persons on antiretroviral therapy across China / X. Huang et al. Sci Rep. 2017. Vol. 7, No. 1. P. 3657. Published 2017 Jun 16. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-03968-3
5. Changes in Anxiety and Depression Symptoms Predict Sexual Risk Behaviors Among Young Men Living in Dar es Salaam Tanzania / L. M. Hill et al. AIDS Behav. 2018. Vol. 22, No. 5. P. 1435-1445. DOI: https://doi.org/10.1007/s10461-017-1991-3
6. Depressive and Anxiety Symptoms Predict Sustained Quality of Life Deficits in HIV-Positive Ugandan Adults Despite Antiretroviral Therapy: A Prospective Cohort Study / A. E. Ezeamama et al.
Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95, No. 9. e2525. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000002525
7. Derogatis L. R. SCL-90-R: Administration, Scoring of Procedures Manual-II for the R (evised) Version and Other Instruments of the Psychopathology Rating Scale Series: Clinical Psychometric Research Incorporated. 1992.
8. Depression and Anxiety as Risk Factors for Delayed Care-Seeking Behavior in Human Immunodeficiency Virus-Infected Individuals in South Africa / M. S. Rane et al. Clinical Infectious Diseases. Clin Infect Dis. 2018. 15 Oct. (Vol. 67, No. 9). P. 1411-1418. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciy309
9. Differential effects of perceived stress on alcohol consumption in moderate versus heavy drinking HIV-infected women / H. Hutton et al. Drug Alcohol Depend. 2017. Vol. 178. P. 380-385.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2017.05.021
10. Health-related quality-of-life of people with HIV in the era of combination antiretroviral treatment: a cross-sectional comparison with the general population / A. Miners et al. Lancet HIV. 2014 Oct. (Vol. 1, No. 1). P. 32-40. Epub. 2014 Sep 22. DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-3018(14)70018-9
11. Immune markers predictive of neuropsychiatry symptoms in HIV-infected youth / J. L. McGuire et al.
Clin Vaccine Immunol. 2015. Vol. 22, No. 1. P. 27-36. DOI: https://doi.org/10.1128/CVI.00463-14
12. Neurocognitive change in the era of HIV combination antiretroviral therapy: the longitudinal CHARTER study / R. K. Heaton et al. Clin Infect Dis.
2015. Vol. 60, No. 3. P. 473-480. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciu862
13. Prevalence and correlates of depression and anxiety among patients with HIV on-follow up at Alert Hospital, Addis Ababa, Ethiopia / G. Tesfaw et al. BMC Psychiatry. 2016. Vol. 16, No. 1. P. 368. Published 2016 Nov 2. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-016-1037-9
14. Psychiatric Diagnoses among an HIV-Infected Outpatient Clinic Population / E. Shacham et al. J Int Assoc Provid AIDS Care. 2016. Mar-Apr. (Vol. 15, No. 2). P. 126-30. Epub 2014 Oct 27. DOI: https://doi.org/10.1177/2325957414553846
15. Psychological well-being of people living with HIV/AIDS under the new epidemic characteristics in China and the risk factors: a population-based study / W. Sun et al. Int J Infect Dis. 2014. Nov. (Vol. 28). P. 147-152. Epub 2014 Oct 2.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijid.2014.07.010
16. Psychometric validation of the BDI-II among HIV-positive CHARTER study participants / A. L. Hobkirk et al. Psychol Assess. 2015. Vol. 27, No. 2. P. 457-466. DOI: https://doi.org/10.1037/pas0000040
17. Sereda Y., Dembitskyi S. Validity assessment of the symptom checklist SCL-90-R and shortened versions for the general population in Ukraine. BMC Psychiatry.
2016. Vol. 16, No. 1. P. 300. Published 2016. Aug 26. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-016-1014-3
18. Simundic A. M. Measures of Diagnostic Accuracy: Basic Definitions. EJIFCC. 2009. 20 Jan. (Vol. 19, No. 4). P. 203-211. eCollection 2009 Jan.
19. Socio-demographic correlates of depression and anxiety among female caregivers living with HIV in rural Uganda / I. Familiar et al. AIDS Care. 2016. Vol. 28, No. 12. P. 1541-1545.
DOI: https://doi.org/10.1080/09540121.2016.1191609
20. Spielberger C. D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (STAI). CA: Palo Alto: Consulting Psychologists Press, 1983. 224 p.
DOI: https://doi.org/10.1037/t06496-000
21. Suicidal behaviors among newly diagnosed people living with HIV in Changsha, China / Y. Liu et al. AIDS Care. 2017. Nov. (Vol. 29, No. 11). P. 1359-1363. Epub 2017 Jun 8.
DOI: https://doi.org/10.1080/09540121.2017.1338653
22. The Double Burdens of Mental Health Among AIDS Patients With Fully Successful Immune Restoration: A Cross-Sectional Study of Anxiety and Depression in China / X. Huang et al. Front Psychiatry. 2018. Vol. 9. P. 384. Published 2018 Aug 24. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00384
23. The Psychiatric Impact of HIV / M. T. Nedelcovych et al. ACS Chem Neurosci. 2017. Vol. 8, No. 7. P. 1432-1434.
DOI: https://doi.org/10.1021/acschemneuro.7b00169
24. Underdiagnosis of depression in HIV: who are we missing? / S. M. Asch et al. J Gen Intern Med. 2003. Vol. 18, No. 6. P. 450-460.
DOI: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2003.20938.x
REFERENCES
1. Hedayati-Moghaddam MR, Eftekharzadeh Mash-hadi I, Zibaee R, Hosseinpoor AM, Fathi-Moghaddam F, Bidkhori H. Assessment of Psychiatric Symptoms Using SCL-90-R among HIV/AIDS Individuals in Razavi Khorasan Province, Iran. Iran Red Crescent Med J. 2011;13(1):58-59.
2. Looby SE, Psaros C, Raggio G, et al. Association between HIV status and psychological symptoms in perimenopausal women. Menopause. 2018;25(6):648-656. doi: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001058
3. Beck JS, Beck AT, Jolly JB, Steer RA. The Beck Youth Inventories, 2nd Edn. San Antonio, TX: Psychological Corporation, 2005.
4. Huang X, Li H, Meyers K, et al. Burden of sleep disturbances and associated risk factors: A cross-sectional survey among HIV-infected persons on antiretroviral therapy across China. Sci Rep. 2017;7(1):3657. Published 2017 Jun 16. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-017-03968-3
5. Hill LM, Gottfredson NC, Kajula LJ, et al. Changes in Anxiety and Depression Symptoms Predict Sexual Risk Behaviors Among Young Men Living in Dar es Salaam, Tanzania. AIDS Behav. 2018;22(5):1435-1445. doi: https://doi.org/10.1007/s10461-017-1991-3
6. Ezeamama AE, Woolfork MN, Guwatudde D, et al. Depressive and Anxiety Symptoms Predict Sustained Quality of Life Deficits in HIV-Positive Ugandan Adults Despite Antiretroviral Therapy: A Prospective Cohort Study. Medicine (Baltimore). 2016;95(9):e2525. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000002525
7. Derogatis LR. SCL-90-R: Administration, Scoring of Procedures Manual-II for the R (evised) Version and Other Instruments of the Psychopathology Rating Scale Series: Clinical Psychometric Research Incorporated. 1992.
8. Rane MS, Hong T, Govere S, et al. Depression and Anxiety as Risk Factors for Delayed Care-Seeking Behavior in Human Immunodeficiency Virus-Infected Individuals in South Africa. Clinical Infectious Diseases. Clin Infect Dis. 2018 Oct 15;67(9):1411-1418. doi: https://doi.org/10.1093/cid/ciy309
9. Hutton H, Lesko CR, Chander G, Lau B, Wand GS, McCaul ME. Differential effects of perceived stress on alcohol consumption in moderate versus heavy drinking HIV-infected women. Drug Alcohol Depend. 2017;178:380-385.
doi: https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2017.05.021
10. Miners A, Phillips A, Kreif N, et al. Health-related quality-of-life of people with HIV in the era of combination antiretroviral treatment: a cross-sectional comparison with the general population. Lancet HIV. 2014 0ct;1(1):e32-40. Epub 2014 Sep 22. doi: https://doi.org/10.1016/S2352-3018(14)70018-9
11. McGuire JL, Kempen JH, Localio R, Ellenberg JH, Douglas SD. Immune markers predictive of neuropsychiatry symptoms in HIV-infected youth. Clin Vaccine Immunol. 2015;22(1):27-36. doi: https://doi.org/10.1128/CVI.00463-14
12. Heaton RK, Franklin DR Jr, Deutsch R, et al. Neurocognitive change in the era of HIV combination antiretroviral therapy: the longitudinal CHARTER study. Clin Infect Dis. 2015;60(3):473-480. doi: https://doi.org/10.1093/cid/ciu862
13. Tesfaw G, Ayano G, Awoke T, et al. Prevalence and correlates of depression and anxiety among patients with HIV on-follow up at Alert Hospital, Addis Ababa Ethiopia. BMC Psychiatry. 2016;16(1):368. Published 2016 Nov 2. doi: https://doi.org/10.1186/s12888-016-1037-9
14. Shacham E, Önen NF, Donovan MF, Rosenburg N, Overton ET. Psychiatric Diagnoses among an HIV-Infected Outpatient Clinic Population. J Int Assoc Provid AIDS Care. 2016 Mar-Apr;15(2):126-30. Epub 2014 Oct 27. doi: https://doi.org/10.1177/2325957414553846
15. Sun W, Wu M, Qu P, Lu C, Wang L. Psychological well-being of people living with HIV/AIDS under the new epidemic characteristics in China and the risk factors: a population-based study. Int J Infect Dis. 2014 Nov; 28:147-52. Epub 2014 Oct 2. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijid.2014.07.010
16. Hobkirk AL, Starosta AJ, De Leo JA, et al. Psychometric validation of the BDI-II among HIVpositive CHARTER study participants. Psychol Assess. 2015;27(2):457-466.
doi: https://doi.org/10.1037/pas0000040
17. Sereda Y, Dembitskyi S. Validity assessment of the symptom checklist SCL-90-R and shortened versions for the general population in Ukraine. BMC Psychiatry. 2016;16(1):300. Published 2016 Aug 26. doi: https://doi.org/10.1186/s12888-016-1014-3
18. Simundic AM. Measures of Diagnostic Accuracy: Basic Definitions. EJIFCC. 2009 Jan 20;19(4):203-11. eCollection 2009 Jan.
19. Familiar I, Murray S, Ruisenor-Escudero H, et al. Socio-demographic correlates of depression and anxiety among female caregivers living with HIV in rural Uganda. AIDS Care. 2016;28(12):1541-1545. doi: https://doi.org/10.1080/09540121.2016.1191609
20. Spielberger C.D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (STAI). CA: Palo Alto, Consulting Psychologists Press, 1983. 224 p. doi: https://doi.org/10.1037/t06496-000
21. Liu Y, Niu L, Wang M, Chen X, Xiao S, Luo D. Suicidal behaviors among newly diagnosed people living with HIV in Changsha, China. AIDS Care. 2017 Nov;29(11):1359-1363. Epub 2017 Jun 8. doi: https://doi.org/10.1080/09540121.2017.1338653
22. Huang X, Meyers K, Liu X, et al. The Double Burdens of Mental Health Among AIDS Patients With Fully Successful Immune Restoration: A Cross-Sectional Study of Anxiety and Depression in China. Front Psychiatry. 2018;9:384. Published 2018 Aug 24. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00384
23. Nedelcovych MT, Manning AA, Semenova S, Gamaldo C, Haughey NJ, Slusher BS. The Psychiatric Impact of HIV. ACS Chem Neurosci. 2017;8(7):1432-1434. doi: https://doi.org/10.1021/acschemneuro.7b00169
24. Asch SM, Kilbourne AM, Gifford AL, et al. Underdiagnosis of depression in HIV: who are we missing? J Gen Intern Med. 2003;18(6):450-460. doi: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2003.20938.x
CraTra Hagmmga go pegaKmï 03.09.2019
♦
