CC BY
14
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-105-109
УДК 618.39-02:616.89-008.19-055.2364 (477.61) (-074/075):159.9
1.Ю. 1'очаненко
У краТнським нау ково-мрак мчнмм мен i р ен ткрмнноТ \ipy pi ií. i ран млан i <ii im е н юкрмннмх орг анм* i i канмн NIC) э У кранн!. I\i ыв
ПСИХОЕМОЦ1ЙНИЙ СТАН Ж1НОК-ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б 13 ЗАГРОЗЛИВИМ ПЕРЕРИВАННЯМ ВАГ1ТНОСТ1. ЯК1 ПРОЖИВАЮТЬ
В ЛУГАНСЬКШ ОБЛАСТ1
е-mail: [email protected]
KpiM того, що жшки, залучеш в збройний конфлжт, часто знаходяться тд впливом травмуючих подiй i щоденних стреЫв Í3 ризиком тдвищеного рiвня психiчних розладiв, BariTHicTb сама по е критичним етапом у розвитку особистост жiнки. За даними останшх дослщжень, близько 54% жшок вiдчувають тривогу протягом Bciei ваптносп, депресiю - 34%. Метою дослщження було вивчити поширенiсть та виражешсть проявiв тривоги та депресп у вагiтних Í3 загрозливим перериванням ваптносп в I i II триместрах, яю проживають в Лугансьюй областi та мають статус внутршньо перемiщених осiб (ВПО) для удосконалення л^вально-профшактичних заходiв та профiлактики акушерських i перинатальних ускладнень у таких жшок. Обстежено 220 ваптних в I i II триместрах ваптносп, яю знаходилися на стацiонарному лкуванш з приводу загрозливого переривання ваптност (ЗПВ) в лiкарнях, якi розташоваш в Луганськiй областi, з них 48 жшок мали статус ВПО. Контрольну групу склали 64 ваптш жшки з необтяженим анамнезом iз фiзiологiчним перебiгом вагiтностi аналогiчного термшу гестацп. Для оцiнки рiвня тривожност застосовувався тест Спiлбергера, депресивних проявiв - опитувальник Бека. Поширенiсть тривожних розладiв серед вагiтних iз ЗПВ, яю мають статус ВПО, зустрiчаeться у 8,7, депресп - у 26,1 рази частше в порiвняннi iз здоровими вагiтними та складае 83,3% i 41,7% вiдповiдно. Показники реактивно'' тривоги та депресй в них достовiрно перевищують аналогiчнi даш жшок iз ЗПВ та здорових ваптних. Антенатальне вивчення показниюв тривожност та депресй у вагiтних iз статусом ВПО та симптомами ЗПВ дозволить iндивiдуалiзувати пiдхiд до ведення та своечасно розробити в разi потреби корегуючи та реабiлiтацiйнi заходи, яю будуть сприяти благополучному завершенню вагiтностi и впливати на здоров'я матерi та ii потомства.
Ключов1 слова: ваптшсть, внутрiшньо перемiщенi ^ особи, загрозливе переривання ваптносп, тривога, депреЫя.
Робота е фрагментом НДР «Клшжо-патогенетичне обхрунтування профтактики та лжування акушерських та перинатальних ускладнень при невиношуванш i недоношуванш вагiтностi» (№ держреестрацн 0115U006846).
Затяжш збройш конфлшти створюють не тшьки полггичш, правов1, сощально-еконо]шчш проблемы, формують мпрацшш потоки населения, а й впливають на соматичне та псих1чне здоров'я людей [12].
Зпдно визначення, внутр1шньо перемщеш особи (ВПО) - це «особи або групи ос1б, яю були змушеш покинути мюце свого проживання, щоб уникнути наслщюв збройного конфлшту, ситуацш генерал1зованого насильства, порушень прав людини, i яю не перетнули мшжнародно визнаний державний кордон кра'ни». [6] У 2016 рощ, за даними Департаменту дослщжень миру i конфлшт1в в Ушверситет Упсали, у всьому свiтi було зареестровано 51 триваюче збройне зiткнення [3].
Перемщеш особи зазвичай мають бiльш висок показники депресивних i посттравматичних симптомiв, нiж населення з 'х власних етшчних груп, а також населення приймаючих регiонiв, до яких вони переселяються [9].
Кр1м того, що жшки, залучеш в збройний конфлшт, часто знаходяться тд впливом травмуючих подш i щоденних стрес1в з ризиком тдвищеного р1вня псих1чних розлащв, ваптшсть сама по соб1 е критичним етапом у розвитку особистосп жшки. В цей перюд жшка стикаеться з новими адаптацшиими завданнями, для виршення яких потр1бно активна особистюна перебудова. Ваптш дуже сприйнятлив1 до р1зних вплив1в навколишнього середовища. Щд час вагггаост псих1чне благополуччя виражаеться в здатаосп майбутньо' матер1 адекватно проявляти свою поведшку, регулювати свш псих1чний стан, адаптуючись до умов кризово' ситуацп [2].
Хрошчний стрес може впливати на перебп ваптносп, приводячи до збшьшення числа ускладнень. Щд час i шсля надзвичайних ситуацш люди починають стикатися з р1зними проблемами псих1чного здоров'я. У деяких з них виникають додатков1 псих1чш розлади, тод1 як шш1 вщчувають психолопчний дистрес [7].
Ваптшсть е станом тдвищено' вразливосп для розвитку тривоги та депресп, яю е найбшьш поширеними псих1чними розладами тд час ваптносп та шсля полопв. 1х симптоми можуть вардавати вщ легкого до важкого ступеня i е серйозною проблемою для громадського здоров'я в усьому свт [5,14]. Результата дослщжень A.M. Lee i сшвавт. [8] показали, що близько 54% жшок
© 1.Ю. Романенко, 2019
вщчувають тривогу протягом Bciei' ваптносп (на B^MiHy вiд депреси, яка виявляеться у 34% жшок). У Нацюнальних керiвництвах Великобритании Сполучених Штатiв Америки, Канади та Австрали пiдкреслена важливють виявлення та лiкування допологово1 тривоги i депреси, що буде i профiлактикою шсляпологово1 депреси [11,13].
Кшьюсть дослiджень, присвячених вивченню психоемоцiйного стану ваптних жшок, в останнi роки збшьшуеться. Проте недостатньо висвiтленi питання поширеносп та вираженостi проявiв тривожносп та депреси у вагiтних жшок, якi зазнали впливу збройного конфлшту та мають статус внутрiшньо перемщених осiб (ВПО).
Метою роботи було вивчити поширенють та вираженiсть проявiв тривоги та депреси у ваптних i3 загрозливим перериванням вагiтностi в I i II триместрах, як проживають в Луганськiй областi та мають статус внутршньо перемiщених ошб для удосконалення лшувально-профiлактичних заходiв та профiлактики акушерських i перинатальних ускладнень у таких жшок.
Матерiал i методи дослiдження. Нами було обстежено 220 ваптних в I i II триместрах ваптносп, як знаходилися на стацiонарному лiкуваннi з приводу загрозливого переривання вагiтностi в лшарнях м.м. Рубiжне, Лисичанськ Лугансько1 областi в 2015-2017 роках. З них 48 жшок мали статус ВПО (група I), жшки без статуса ВПО сформували групу II (172 особи). Контрольну групу (група III) склали 64 ваптш жшки з необтяженим анамнезом iз фiзiологiчним перебiгом вагiтностi аналогiчного термiну гестаци. Перед початком обстеження кожна дослщжувана пiдписала 1нформовану згоду пацieнта на проведення дiагностики, лiкування i обробку персональних даних. Критерiями включення в основну групу були добровiльна шформована згода жiнки, наявнiсть симптомiв загрозливого переривання ваптносп, термши гестаци, вщповщш I i II триместрам ваптносп.
Спостереження та клiнiчне обстеження жшок проводилося у вiдповiдностi до рекомендацш, викладених у наказах МОЗ Украши вiд 15.07.2011 №417 «Про оргашзащю амбулаторно1 акушерсько-гшеколопчно1 допомоги в Украш» та вiд 03.11.2008 № 624 Ктшчний протокол «Невиношування вагiтностi». Вшм вагiтнiм було проведено комплексне обстеження, яке включало ^м клiнiко-акушерського дослщження заповнення пацieнткою спецiально розроблено1 карти комплексного обстеження, яка включала тест Спшбергера, опитувальник Бека.
Тест Спшбергера у модифшаци Ханiна застосовувався для ощнки рiвня реактивно1 та особиспсно1 тривоги. Опитувальник складаеться з 40 тверджень, першi 20 з яких спрямоваш на виявлення ступеня реактивное' тривоги (РТ), другi 20 - на виявлення особиспсно1 тривоги (ОТ). Результат менше 30 балiв вщповщае низькому рiвню тривоги, 31-44 бала - середньому рiвню i бшьше 45 балiв - високому рiвню тривоги [1].
Опитувальник Бека дозволяе визначити рiвень депресивних проявiв i складаеться з 21 групи тверджень, у кожнш з яких треба вибрати одне, вщповщне певному балу. Результат оцшюеться за сумою балiв. Нормальне значення дорiвнюе вiд 0 до 9 балiв, м'який стушнь депреси - 10-15 балiв, помiрний ступiнь - 16-19 балiв, сильний стушнь - 20-29 балiв, вкрай виражена депресiя - 30 балiв i вище [4].
Статистична обробка даних проводилася з використанням програми SPSS 17.0 и Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальшсть розподiлу даних кiлькiсного типу визначали за допомогою критерiю Шапiро-Уiлкi. Для опису даних порядкового типу було використано формат Me (Q1-Q3), де Me - медiана, Q1 - 25-й квартиль, Q3 - 75-й квартиль. Оцшювалися достовiрнi вщмшносп за допомогою непараметричного теста Манна-Упш для незалежних вибiрок. Критичний рiвень значущосп при перевiрцi статистичних гiпотез приймали рiвним 0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. Середнiй вш жiнок групи I склав Me (Q1-Q3) = 26 (23-30,5), групи II - 26 (22-33), групи III - 27,5 (24-32) роюв. Найбшьше число пашенток спостершалося у вщ 20-30 рокiв (30 (62,5%), 92 (53,5) i 44 (68,8%) особи вщповщно), тобто серед активно1 та працездатно1 частини населення. 44 (91,7%) ваптш групи I були перемщеними з окуповано1 територil Лугансько1 областi, 4 (8,3%) - з Донецько1 областi. Переважна бiльшiсть жшок перебувала у зареестрованому шлюбi - 42 (87,5%), 142 (82,6%), 52 (81,25%) вщповщно.
Медiана Me (Q1-Q3) вшу менархе в групах склала вщповщно 13 (12-14), 13 (12-14) i 13 (1214) роюв. Соматична захворювашсть вагiтних представлена хворобами дихальних шляхiв (8 (16,7%), 48 (27,9%) i 10 (15,6%) жшок вщповщно), вказiвки на захворювання сечовивщних шляхiв були в 4 (8,3%), 8 (4,7%) i 2 (3,1%) оаб вiдповiдно, гiперплазiя щитовидно1 залози I-II ступеню, еутиреоз вiдзначалися в 6 (12,5%), 16 (9,3%) i 2 (3,1%) жшок, полшоз - у 6 (12,5%), 16 (9,3%) i 6 (9,4%) пашенток вщповщно.
Ваптшсть була першою у 26 (54,2%), 112 (65,1%) i 34 (53,1%) жшок вщповщно. Пологи в aHaMHe3i були у 22 (45,8%), 60 (34,9%) i 30 (46,9,3%), штучш аборти - у 18 (37,5%) 64 (37,2%) i 24 (37,5%), мимовшьш аборти - у 4 (8,3%), 12 (7,0%) i 4 (6,3%), аборт, що не вщбувся - у 6 (12,5%), 36 (20,9%) i 8 (12,5%) ошб вiдповiдно.
З перенесених гiнекологiчних захворювань найбiльш частими були ектопiя цитидричного епiтелiю шийки матки - 14 (29,2%), 60 (34,9%) i 20 (31,25%), запальш захворювання жшочих статевих оргашв - 8 (16,7%), 36 (20,9%) i 6 (9,4%) жшки вiдповiдно.
Пацieнтки груп I i II характеризувалися достовiрно вищими показниками РТ, ОТ та депреси в порiвняннi з жшками групи III (табл. 1). ^iM того, у ваптних i3 статусом ВПО виявлено перевищення показникiв РТ (Р=0,022) та депреси (Р=0,049) в порiвняннi з жшками групи II.
Таблиця 1
Психометричний профшь обстежених пацieнток
Показники ГрупаI (n = 48) Ме (Q1-Q3) Група II (n = 172) Ме (Q1-Q3) Група III (n = 64) Ме (Q1-Q3)
Реактивна тривога, бали 50,00 (33,50-54,75)*л 41,00 (30,00-45,50)** 27,00 (24,00-30,00)
Особистiсна тривога, бали 48,00 (36,00-55,55)* 44,00 (30,00-44,00)** 29,00 (26,00-30,00)
Рiвень депреси, бали 9,00 (5,25-11,00)*л 8,00 (5,00-10,00)** 6,00 (4,00-7,75)
Примггка: рiвень iстотностi вiдмiнностi P < 0,001 при порiвняннi пацieнтiв вщповщних груп: * - при порiвняннi пацieнтiв груп I i III; ** - при порiвняннi пащенпв груп II i III; л - при порiвняннi пацieнтiв груп I i II.
У ваптних групи III, на вщмшу вщ пацieнток груп I та II не зафшсовано високi рiвнi як РТ, так i ОТ (рис.1).
Вщсутшсть депресивних симптомiв вiдмiчено у 28 (58,30%) ваптних групи I, у 115 (66,9%) - групи II та у 63 (98,40%) - групи III, легк прояви зафшсоваш в 18 (37,5%), 57 (33,1%) i 1 (1,60%) випадках вщповщно, помiрнi прояви депреси мали 2 (4,20%) жшки групи I.
В нашому дослiдженнi ми виявили, що пацieнтки з ЗПВ характеризувалися достовiрно вищими показниками РТ i ОТ, що може розцiнюватися як психiчнi прояви стресового стану. Поширешсть РТ серед вагiтних iз ЗПВ, яю мають статус ВПО, складае 83,3%, що пiдтверджуe думку про ваптних як найбшьш уразливу групу населення, затронутого збройним конфлiктом, та узгоджуеться з показниками, наведеними Могт N iз спiвавторами в систематичному огщщ стосовно розповсюдженостi тривоги серед ВПО (до 81%) [12]. Проте показник тривоги серед ваптних iз ЗПВ, яю не мають статусу ВПО - 68,6%, в той час як серед здорових ваптних - 9,4%. Можна припустити, що наявшсть загрозливого переривання ваптносп негативно впливае на психоемоцшний стан жшки i е не меншим стресорним фактором, шж факт вимушено! змши мiсця проживання. Поширенiсть депреси переважно легкого ступеня склала 41,7%, 33,1%, 1,6% вщповщно, що узгоджуеться з даними Могт N iз ствавторами (5-80%) [12], проте перевищуе показники, наведеш в Грузинському дослiдженнi ВПО та репатрiантiв, де розповсюдженiсть депреси була 14%, а тривоги - 10,4% [10].
1!111111ии
Поширешсть тривожних розладiв серед вагiтних iз ЗПВ, яю мають статус ВПО, зус^чаеться у 8,7, депреси - у 26,1 рази часпше в порiвняннi iз здоровими вагiтними та складае 83,3% i 41,7% вiдповiдно. Показники РТ та депреси в них достовiрно перевищують аналогiчнi данi жшок iз ЗПВ та здорових ваптних, що може розцшюватися як псж!чш прояви стресового стану.
Антенатальне вивчення показникiв тривожностi та депреси у ваптних iз статусом ВПО та симптомами ЗПВ дозволить iндивiдуалiзувати тдхщ до ведения та своечасно розробити в разi потреби корегуючи та реабштацшш заходи, якi будуть сприяти благополучному завершенню вагiтностi и впливати на здоров'я матерi та И потомства.
Рис. 1. Стушнь виражености РТ и ОТ в порiвнюваних групах (в %)
( iiiiioK .Mii|>:ii\|>ii
1. Hanin Yu.L. Issledovanie trevogi v sporte. Vopr. psihologii. 1978;6:72-5. [in Russian]
2. Rybalka A.N. Psihologicheskaya adaptatsiya zhenshchin vo vremya beremennosti i posle rodov. Zdorovye Ukrainy. 2011;3(42):44-9 [in Russian]
3. Allansson M, Melander E, Themnér L. Organized violence, 1989-2016. J Peace Res. 2017;54(4):574-87. doi:10.1177/0022343317718773.
4. Beck AT, Ward CH, Mendelson M, Mock J, Erbaugh J.An inventory for measuring depression. Arch Gen Psychiatry. 1961 Jun;4:561-71.
5. Biaggi A, Conroy S, Pawlby S, Pariante CM. Identifying the women at risk of antenatal anxiety and depression: A systematic review. J Affect Disord. 2016 Feb;191:62-77. doi: 10.1016/j.jad.2015.11.014. Epub 2015 Nov 18.
6. IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence (2015) http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.
7. Keren M, Keren N, Eden A, Tsangen S, Weizman A, Zalsman G. -The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur Psychiatry. 2015 Feb;30(2):317-21. doi: 10.1016/j.eurpsy.2014.10.004. Epub 2014 Dec 12.
8. Lee AM, Lam SK, Sze Mun Lau SM, Chong CS, Chui HW, Fong DY. Prevalence, course, and risk factors for antenatal anxiety and depression. Obstet Gynecol. 2007 Nov;110(5):1102-12.
9. LeMaster JW, Broadbridge CL, Lumley MA, Arnetz JE, Arfken C, Fetters MD,et al. Acculturation and post-migration psychological symptoms among Iraqi refugees: A path analysis. Am J Orthopsychiatry. 2018;88(1):38-47. doi: 10.1037/ort0000240. Epub 2017 Mar 2.
10. Makhashvili N, Chikovani I, McKee M, Bisson J, Patel V, Roberts B. Mental disorders and their association with disability among internally displaced persons and returnees in Georgia. J Trauma Stress. 2014 Oct;27(5):509-18. doi: 10.1002/jts.21949.
11. Milgrom J, Holt C. Early intervention to protect the mother-infant relationship following postnatal depression: study protocol for a randomised controlled trial. Trials. 2014 Oct 3;15:385. doi: 10.1186/1745-6215-15-385.
12. Morin N, Akhtar A, Barth J, Schnyder U. Psychiatric Disorders in Refugees and Internally Displaced Persons After Forced Displacement: A Systematic Review. Front Psychiatry. 2018 Sep 21;9:433. doi: 10.3389/fpsyt.2018.00433.
13. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance: Guideline CG192. National Institute for Health and Care Excellence. 2014. http://guidance.nice.org.uk/cg192. Accessed 12 Mar 2016.
14. Rallis S, Skouteris H, McCabe M, Milgrom J. A prospective examination of depression, anxiety and stress throughout pregnancy. Women Birth. 2014 Dec;27(4):e36-42. doi: 10.1016/j.wombi.2014.08.002. Epub 2014 Sep 16.
Реферат
ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ЖЕНЩИН-ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ С УГРОЗОЙ ПРЕРЫВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ В ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ Романенко И.Ю. Кроме того, что женщины, вовлеченные в вооруженный конфликт, часто находятся под влиянием травмирующих событий и ежедневных стрессов с риском повышенного уровня психических расстройств, беременность сама по себе является критическим этапом в развитии личности женщины. По данным последних исследований, около 54% женщин испытывают тревогу в течение всей беременности, депрессию - 34%. Целью исследования было изучить распространенность и выраженность проявлений тревоги и депрессии у беременных с угрожающим прерыванием беременности в I и II триместрах, проживающих в Луганской области и имеющих статус внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Обследовано 220 беременных в I и II триместрах беременности, которые находились на стационарном лечении по поводу угрожающего прерывания беременности (УПБ) в больницах, расположенных в Луганской области, из них 48 женщин имели статус ВПЛ. Контрольную группу составили 64 беременные женщины с неотягощенным анамнезом с физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока. Для оценки уровня тревожности применялся тест Спилбергера, депрессивных проявлений - опросник Бека. Распространенность тревожных расстройств среди беременных с УПБ, которые имеют статус ВПЛ, встречается в 8,7, депрессии - в 26,1 раза чаще по сравнению со здоровыми беременными и составляет 83,3% и 41,7% соответственно. Показатели реактивной тревоги и депрессии у них достоверно превышают аналогичные данные женщин с УПБ и здоровых беременных. Антенатальное изучение показателей тревожности и депрессии у беременных со статусом ВПЛ и
PSYCHOEMOTIONAL STATE OF WOMEN-INTERNALLY DISPLACED PERSONS WITH A THREATENED MISCARRIAGE, LIVING IN THE LUHANSK REGION Romanenko I.Yu.
Apart from the fact that women involved in armed conflict are often under the influence of traumatic events and daily stresses at the risk of an increased level of mental illness, pregnancy itself is a critical stage in the development of a woman's personality. According to recent studies, about 54% of women during pregnancy experience anxiety, 34% - depression. The purpose of the study was to identify the prevalence and severity of anxiety, depression in pregnant women with threatened miscarriage in the first and second trimesters living in the Luhansk region and having the status of internally displaced persons (IDP) to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. The study included 220 pregnant women in first and second trimesters of pregnancy who were hospitalized regarding threatened miscarriage in the hospitals, located in the Luhansk region, 48 women of which had IDP status. The control group consisted of 64 pregnant women with clear obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy a similar gestational period of pregnancy. Spielberger State-Trait Anxiety Inventory was used to assess the level of anxiety, Beck's depression Inventory - to asses the level of depression. The prevalence of anxiety disorders among pregnant women with threatened miscarriage who have IDP status was in 8.7, depression is 26.1 times more often than in healthy pregnant women that made 83.3% and 41.7% respectively. Indicators of state anxiety and depression in them significantly exceed the same data for women with threatened miscarriage and healthy pregnant women. Antenatal study of levels of anxiety and
симптомами УПБ позволит индивидуализировать подход к ведению и своевременно разработать в случае необходимости корректирующие и реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и влиять на здоровье матери и ее потомства.
Ключевые слова: беременность, внутренне перемещенные лица, угрожающее прерывание беременности, тревога, депрессия.
Стаття надшшла 15.01.19 р.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-109-113 УДК 616-058:616-053
depression in pregnant women with threatened miscarriage and with IDP status allowed to individualize the approach to the management of pregnancy and if needed to timely develop rehabilitating activities, that will contribute to a successful outcome of the pregnancy and affect the health of the mother and her offspring
Key words: pregnancy, internally displaced persons, threatened miscarriage, anxiety, depression.
Pe^roeHT CKpnnrnKOB A.M.
О.О. (киГа. Л.В. I lnii-ini'iiui. М.О. . hiiiimii. О.В. . hiiiiui
СТАН ЗДОРОВ'Я ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ ЯК ПРОБЛЕМА СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я (РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
e-mail: [email protected]
У стата представлено динам^ показниюв стану здоров'я дорослого населення Сумсько! област (первинна захворювашсть, поширешсть захворювань за основними класами хвороб за МКХ-10). Встановлено, що чисельшсть населення Сумсько! област зменшилася з 1 123399 оаб у 2013 рощ до 1 095855 оаб у 2017 рощ, а рiвнi поширеност хвороб i захворюваностi у 2017 роцi збшьшилися на 5,55% i 3,21% вщповщно, порiвняно з показниками 2013 року. Вщсутшсть позитивно! динамiки в поширеност хвороб дорослого населення зумовлена збшьшенням питомо! ваги класу новоутворень, хвороб системи кровооб^у, хвороб органiв травлення та ш. Негативнi тенденцi! в динамщ захворюваностi дорослого населення проявляються збiльшенням питомо! ваги класу хвороб оргашв дихання, травм, отруень та деяких шших наслiдкiв дИ" зовншшх чинникiв, а також хвороб шюри та пiдшкiрно!' клiтковини. Перше мюце у структурi поширеностi хвороб серед дорослого населення Сумсько! област за основними класами хвороб у 2017 рощ, як i у попередш роки, займали хвороби системи кровооб^у (33,56%), а у структурi захворюваност - хвороби органiв дихання (41,90%).
IGii040Bi слова: захворювашсть, поширешсть, структура захворюваностк стан здоров'я.
Робота е фрагментом НДР «Оцтка репродуктивного здоров 'я тдлттв i uonodi з pi3HUMU типами гендерноi ideHmuuHocmi», № держреестраци 0416U007542.
Стан здоров'я населення е показником потенщалу держави i вщображенням сошально-економ1чннх, еколопчних умов, способу життя населення, стану медичного забезпечення [12, 13].
Збереження здоров'я та забезпечення повноцшного життя людей е прюритетним напрямком державно! полники фактично в ус1х кра!нах св1ту [1, 4, 8, 15].
Створення оптимальних умов для реал1зац1! потеншалу кожно! особи впродовж всього життя, досягнення европейських стандарпв якосп життя та благополуччя населення е одним ¡з основних завдань, визначених Стратепею сталого розвитку "Укра!на - 2020"_[9].
Yd 53 держави-члени Свропейського регюну Всесвнньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) прийняли ршення про створення нових основ политики «Здоров'я-2020», загальна мета яких - «значно полшшити здоров'я i тдвищити р1вень благополуччя населення, зменшити нер1вн1сть щодо здоров'я та забезпечити юнування ушверсальних, сошально-справедливих, стшких i високояюсних систем охорони здоров'я, ор1ентованих на людину» [3].
За останш десятил1ття р1вень здоров'я жител1в Свропейського регюну ВООЗ в цшому покращився, проте юнують групи населення та географ1чн1 регюни з нестабшьними сошально-економ1чними та еколопчними факторами, яю вщстають за показниками здоров'я [3].
Укра!на належить до кра!н Свропейського регюну ¡з незадовшьними показниками здоров'я, низькими показниками середньо! очшувано! тривалосп життя [12, 13].
Демограф1чна ситуашя, що склалася в Укра!ш за роки незалежносп, характеризуеться скороченням чисельносп населення (чисельшсть населення у 2018 р., пор1вняно з 2013 р. скоротилася на 818 тис., а за минулий рш - на 137,1 тис. ос1б, або на 0,5%), зниженням тривалост життя та обвальним падшням народжуваносп, вщ'емним сальдо мшраци, що свщчить про ознаки затяжно! демограф1чно! кризи [10, 12, 13].
У динамщ чисельност населення Укра!ни на регюнальному р1вн1 спостершаються певш вщмшносп, обумовлеш особливостями як природного, так i м1грац1йного руху населення. Найбшьшими коефiцiентами природного зменшення населення характеризувались найстарiшi у
© О.О. Скиба, Л.В. Пшенична, 2019
