CC BY
37
фактори суТцидальност при множинному склероз!
Резюме. Мета до^дження — вивчення факторiвризику сущидальностi у хворих на множинний склероз (МС). У доЫдження були включеш 182 стацюнарних хворi з МС (64 чоловки та 118 жток) вком вiд 21 до 58рокв, як були подлет на двi групи: основну (з сущидальними тенденщями) та контрольну (без сущидальних тенденцй). Використовували так методи до^дження: клiнiко-неврологiчний — стутнь iнвалiдизащi за шкалою Куртцке (ЕБББ), психопатологiчнi — шкала депресй Бека, шкала реактивног та особисткног тривожностi Стлбергера — Ханша. У 15,93 % хворих выявлено сущидальний змст мислення. Тривалють катамнестичного спостереження вае! когорти становила 5рокв, 1,64 % хворих з сущидальними тенденщями скогли самогубство. За результатами статистичного анал1зу сущидальш тенденцй були пов'язаш з такими факторами, як самотшсть, високий рiвень освти, депресивш та тривожш розлади, сексуальне збайдужшня.
Ключовг слова: множинний склероз, депреая, тривожшсть, сущидальшсть.
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-004.2:616.89-008.441.44
СТАРИНЕЦЬ Н.Г.
Кафедра нервових хвороб В/нницького нац/онального медичного ун/верситету ¡м. М.1. Пирогова
Вступ
Сущидальна поведанка мае багатофакторну природу, у якш сошально-психолопчш фактори е вагомими [1, 3]. Серед факторiв ризику сущидальних дай видтяють таы, як психосощальш стреси, безробтатя, розлучення, самотшсть [26], рiвень освтаи [25], гендерний фактор [24] та депресй [23].
Установлено, що депресивна симптоматика е най-бтьш сущидонебезпечною формою патологи серед ушх поведшкових розладiв [2, 4, 9]. Хворi з депресивною симптоматикою здшснюють сущиди в 30 разiв часташе, шж та, хто не страждае вщ депресивних розладiв [4, 5, 8]. Особлива велика небезпека сущиду при коморбщноста депресй з тривогою [29].
Тюний взаемозв'язок множинного склерозу (МС) з афективними розладами вщомий iз перших клшчних опишв даного захворювання [14]. Нейропсихолопчш дослщження, здшснеш за рiзною методолопею, показали, що емоцшш розлади можуть бути присутш в
95 % хворих на МС [15], найбтьше вони представлен депрешею — 17,9-79 % випадив [7, 10, 11, 13, 15, 22, 29] та у 34-90 % — тривогою [20, 21, 27].
Походження депресй' при МС, iмовiрно, мульти-факторiальне i включае психолопчш, соцiальнi, не-йробiологiчнi, iмунологiчнi та генетичнi чинники [19]. Присутшсть клМчно! депресй' е найбшьш вагомим детермiнантом сущидальних намiрiв у хворих на МС [16, 28]. За даними лтаератури, сущидальш дц у хворих на МС зус^чаються в 7,5 раза часташе, нiж у загальнiй популяцй', причому найчасташе в першi 5 роив захворю-
Адреса для листування з автором:
Старинець Наталя Григор1вна 21018, м. Вшниця, вул. Пирогова, 56 Кафедра нервових хвороб,
Вшницький нацюнальний медичний ун1верситет
© Старинець Н.Г., 2013
© «Мжнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
вання у молодих чоловiкiв iз дебютом хвороби до 30 роюв та в жшок iз дебютом захворювання пiсля 30 роюв [12, 30]. Ргеёпкзоп i спiвавт. у своему дослщженш вивчення ризику сущиду в госштальнш популяцп пацiентiв iз МС у Швеци за перiод 1969—1996 роюв виявили 1,8 % смертей внаслщок самогубства. Ризик сущиду був особливо високий у перший рк: установлення дiагнозу серед молодих хворих, переважно чоловiкiв [18]. Водночас [29] спостеркали протягом 16 роюв 3126 пащенпв iз МС та виявили 15 % смертей внаслщок самогубства. Сущидаль-нi думки виявленi у 29,4 % пацiентiв, вони були пов'язаш з молодшим вшом, раннiм перебiгом захворювання, низьким рiвнем доходiв та сощ8льно1 пiдтримки, бтьш високим рiвнем iнвалiдностi та депрешею [31].
Авторами [6] при обстеженш 200 хворих на МС у 77 % випадюв спостерiгалися рiзноманiтнi форми су!цидально1 повед1нки, у струкгурi яко1 переважали антивiтальнi хвилю-вання (48,1 %) та сущидальш думки (27,9 %), причому в!ро-гщних вiдмiнносгей серед чоловiкiв та жшок не вщшчалось.
Не iснуе единого погляду на причину виникнення сущидальносп у хворих на МС. Фактор сощально! !золяцп часто присутнiй в ютори самогубства [17, 28]. На думку 8. Ре1пйе1п [16], сущиди виникають пiсля нещодавнiх екзацербацiй МС. Переважно завершен сущиди спостерiгаються в пащенпв iз середнiм ступенем швалщизаци [19].
Пошук предикторiв сущидальносл при МС робить особливо актуальним питання дiагностики та профтак-тики суIцидiв у вiдповiднiй когортi хворих.
Мета дослвдження — вивчення факторiв ризику сущидальносл у хворих на множинний склероз.
Матер\али \ методи
Проведено обстеження 182 стацюнарних хворих на МС — 64 чоловши i 118 жiнок вiком вiд 21 до 58 рокiв, 1х середнш вiк — 37,90 ± 5,79 року, тривалють захворювання — 9,44 ± 0,52 року. Критерiями виключення хворих iз дослiдження були обтяжлива психопатоло-гiчна спадковiсть, коливання настрою та зловживання алкоголем в анамнез^ когнiтивне зниження за шкалою ММ8Е до 26 балiв.
Застосовували так! методи дослщження: клЫко-не-вролопчний (стутнь швалщизаци оцiнювали за розши-реною шкалою Куртцке (ЕБ88)), психопатолопчний застосуванням клИчних шкал — шкали депресiй Бека (ББ1), шкали реактивнох (РТ) та осо6истюно! тривожносп (ОТ) Спiлбергера — Ханiна (8ТА1). Шкала ББ1 розроблена для юльюсно! оцшки депреси та складаеться з 21 пункта, кожний яких мютить дек1лька тверджень, пороговий рiвень < 15 балiв: легкий стушнь депреси (16—19 балiв), середнiй (20—25 балiв), виражений (> 26 балiв). Сущи-дальнiсть хворих дослiджувалася за пунктом 9 шкали ББ1 в балах вщ 0 до 3: 0 — вщсутшсть суiцидальних думок та жм!р!в, 1 — наявнють суiцидальних думок та намiрiв без сущидальних спроб, 2 — бажання сущиду, 3 бали — наявнють суIцидальноI тенденци у вигляд задумiв та намiрiв.
PiBeHb тривожносп за STAI визначали як легкий (до 30 балiв), помiрний (31—45 балiв) та високий (> 46 балiв). Висок! показники ОТ як властивосл особистостi свщчать про особливосп реагування хворого на ту чи шшу ситуа-цiю, а висок! показники РТ — про наявнють актуального особистого стану хворого, що вiдображаe пристосувальнi реакц!! особистостi на дю стресових ситуацiй.
Статистичний аналiз здiйснено за допомогою ана-лггачно! системи SAS 9.1 Level 1 M3 XP Home platform. Вивчення зв'язюв окремих факторiв ризику наявносп сущидальних тенденцiй проводилося за тестом %2 Шр-сона для визначення вiрогiдностi рiзницi декiлькох вiдносних величин, що пов'язаш мiж собою та методом максимально!' вiрогiдностi для дискретних даних ML %2. Для великих значень QP тест вiдхиляe нульову гшотезу, тобто стверджуе рiзну структуру наслщку в основнiй та контрольнш групах пацieнтiв. Для великих значень QML тест вiдхиляe нульову гшотезу. Статистика %2 Пiрсона для таблиц крос-класифiкацií базуеться на рiзницях мiж спостережуваними й очiкуваними частотами, де очшуваш частоти розраховуються на основi нульово! гiпотези вiдсутностi рiзницi порiвнюваних структур.
Результати дослщження та |'х обговорення
Серед 182 обстежених хворих на МС у 29 (основна група, 15,93 %) спостериалися ознаки сущидальностк у 22 хворих — наявнють сущидальних думок та на-мiрiв без сущидальних спроб, у 3 — бажання сущиду без сущидальних спроб, у 4 — наявнють сущидальних тенденцш у виглядi задушв та намiрiв. За даними катам-нестичного спостереження, що проводилось протягом 5 роюв, виявлено, що у 3 (1,64 %) хворих була спроба самогубства — 2 iз них iз фатальним наслщком. Конт-рольну групу становили 153 (84,07 %) хворих на МС без сущидальних тенденцш.
Соцiодемографiчна характеристика хворих на МС наведена в табл. 1.
Як видно з табл. 1, серед обстежених хворих переважали жшки. Розподт хворих основно! та контрольно! груп за статтю був майже однаковим — iз сущидальним змютом мислення — чоловтв 34,48 %, ж!нок — 65,55 %; без сущидальних тенденцш — вщповщно 35,95 та 64,05 %. За шмейним станом в основнш груш хворих переважали самотш (розлучеш, холостi, вдовi — 65,52 %), у контрольнш груш — 37,91 %. Дослщження рiвня освгга в групi хворих iз сущидальними тенденцiями виявило перевагу пащенпв з вищою освiтою — 41,38 %. За со-цiальним статусом в обох групах наймаш пращвники та працюючi iнвалiди були розподтеш рiвномiрно. В осно-внiй груш переважали швалщи на утриманнi — 58,63 %.
За результатами тестування гшотези щодо зв'язку со-цiодемографiчних показник!в iз наявнiстю су!цидальних тенденцш у хворих на МС встановлено, що так! фактори, як стать, вш, мюце проживання та сощальний статус хворих, не мають значимих вщмшностей мiж основною
та контрольною групами (p > 0,05). Таким чином, даш характеристики е вагомими у формуванш суiцидальностi у хворих на МС, тодi як наявшсть су'цидальних тен-денцiй вiрогiдно сприятливiша в самотнiх (розлучених) хворих як за тестом QP (р < 0,0001), так i за тестом QML (р < 0,0001) та у хворих iз вищою освггою як за тестом QP (р < 0,0001), так i за тестом QML (р < 0,0001).
КлМчна характеристика хворих на МС наведена в табл. 2.
Даш табл. 2 свщчать, що частiше сущидальш тенден-ци у хворих на МС припадали на першi 5 роыв захворю-вання на МС — 31,04 %. Як в основнш, так i контрольнiй груш переважали хворi з ремiтуючо-рецидивуючим типом перебиу — 82,75 та 75,16 % вщповщно. Отриманi данi свщчать про перевагу хворих iз середшм ступенем iнвалiдизацii (EDSS) у дослщжених групах. Результати тестування гiпотези зв'язку клiнiчноi характеристики
хворих на МС iз наявнiстю су'цидальних тенденцiй Таблиця 1. Соцюдемографчна характеристика хворих на множинний склероз
XBopi з суТцидальними XBopi без суТцидальних
Показник Yci XBopi, n = 182 тенденщями (основна тенденцм (контрольна
група), n = 29 група), n = 153
Абс. % Абс. % Абс. %
Стать:
— чоловки 65 35,70 10 34,48 55 35,95
— жЫки 117 64,30 19 65,52 98 64,05
BiK, роки:
— 21-30 43 23,63 8 27,59 35 22,88
— 31-40 71 39,01 12 41,38 59 38,57
— 41-50 67 36,81 9 31,03 58 37,90
— 51-60 1 0,55 - - 1 0,65
□ мейний стан:
— у шлюбi 105 57,69 10 34,48 95 62,09
— розлучен 35 19,23 13* 44,83* 22 14,38
— холост 33 18,13 4 13,79 29 18,95
— YAOBi 9 4,95 2 6,90 7 4,58
PiBeHb осв^и:
— середня 22 12,08 6 20,69 10 6,54
— середня спещальна 114 62,64 11 37,93 103 67,31
— вища 46 25,28 12* 41,38* 40 26,14
Сощальний статус:
— найманий пращвник 24 13,18 4 13,79 20 13,07
— безробтий 18 9,89 2 6,89 16 10,46
— працюючий iнвалiд 38 20,88 6 20,69 32 20,92
— iнвалiд на утриманн 102 56,05 17 58,63 85 55,55
Примтка: * — в1рюгщн1сть вщмнност показниюв м1ж групами (p < 0,05).
Таблиця 2. Кл1н1чна характеристика хворих на множинний склероз
Xвopi з суТцидальними Xвopi без суТцидальних
Показник У^ хвор^ n = 182 тенден^ями (основна тенденцм (контрольна
група), n = 29 група), n = 153
Абс. % Абс. % Абс. %
Тривалють МС (роки):
— 1-5 56 30,77 9 31,04 47 30,71
— 6-10 60 32,96 8 27,58 52 33,99
— 11-15 32 17,59 7 24,14 25 16,34
— > 16 34 18,68 5 17,24 29 18,96
Тип переб^:
— рем^ючо-рецидивуючий, 70 38,46 13 44,82 57 37,26
фаза екзацербаци
— рем^ючо-рецидивуючий, 69 37,92 11 37,93 57 37,26
фаза ремiсií
— первинно-прогресуючий 11 6,04 2 6,90 10 6,52
— вторинно-прогресуючий 32 17,58 3 10,35 29 18,96
EDSS (в балах):
— 1-3,5 53 29,12 7 24,13 46 30,06
— 4-6,0 96 52,75 19 65,51 77 50,33
— 6,5-8,5 33 18,13 3 10,34 30 19,61
показали, що тривалiсть, тип перебiгу МС та стутнь iнвалiдизацiI статистично в!рог!дно не впливають на формування сущидальних тенденцiй у хворих на МС (Р > 0,05).
Вивчався вплив депреси та тривоги на формування сущидальних тенденцш у хворих на МС. На шдстав! ана-л!зу результатiв тестування за ББ1 у всгх хворих основно! групи (п = 29, 100 %) спостериалися депресивнi розлади р!зного ступеня вираженостк у 4 (13,80 %) хворих — легкий депресивний стан, у 9 (31,0 %) — пом!рний, у 16 (55,2 %) — високий. У контрольнш груш (п = 153) без депресивно! симптоматики було 78 (50,98 %) хворих, легка депрес!я спостериалась у 39 (25,49 %) пащенпв, помiрна — у 15 (9,80 %), висока — у 21 (13,73 %). За дани-ми шкали самоощнки Сптбергера — Ханша, серед хворих основно! групи низько! реактивно" та особистюно! тривожносп не спостериалося. У хворих основно! групи пор!вняно з контрольною було виявлено пом!рну РТ у 7 (24,13 %) хворих, пом!рну ОТ — у 2 (6,90 %). Високий рiвень РТ спостериався у 22 (75,87 %) хворих, ОТ — у 27 (93,10 %). У груш хворих без сущидальних тенденцш низька реактивна та особистюна тривожнють виявлена у 25 (16,33 %) та 19 (12,42 %) хворих в!дпов!дно. Високий рiвень РТ та ОТ — у 106 (69,29 %) та 103 (67,32 %) хворих.
Результати тестування гшотези впливу депреси, реактивно! та особистюно! тривожносп на сущидальш тенденци у хворих на МС засв!дчили, що рiвень ББ1 як за тестом QР = 45,12, р < 0,05), так i за тестом QML (QML = 50,65, р < 0,05) в!рог!дно вищий у пащенпв !з наявнiстю су!цидальних тенденцiй. Установлено високий рiвень РТ у пащентав !з наявнiстю су!цидальних тенденцш за тестом QР (QР = 6,34, р < 0,05) та за тестом QML (QML = 10,12, р < 0,05). Статистично доведено, що рiвень ОТ в!рог!дно високий у пащентав !з наявнютю су!-цидальних тенденцiй як за тестом QР (QР = 8,27, р < 0,05), так i за тестом QML (QML = 11,72, р < 0,05).
Ми також дослщжували можливий вплив сексуального збайдуж!ння на формування сущидальноста у хворих на МС. За даними ББ1, серед хворих !з наявню-тю су!цидальних тенденцiй 25 (86,20 %) пащенпв мали р!зний стушнь сексуально! дисфункци (як за тестом QР = 28,26, р < 0,05, так i за тестом QML = 26,33, р < 0,05). При пор!внянш з контрольною групою серед хворих без ознак сущидальносп 81 (52,94%) пащент вщмггав сексуальне збайдужiння (р > 0,05).
Висновки
1. СуIцидальнi тенденци спостериаються у 15,93 % хворих на МС, 1,64 % хворих !з су!цидальними тенден-ц!ями ско!ли самогубство.
2. Факторами суIцидальностi при МС були само-тнють, вища освiта, високий стушнь депреси та тривож-носта, сексуальна дисфункщя.
3. Своечасна дiагностика та терапевтична корекщя депресивних та тривожних розладiв не ттьки покращать як!сть життя хворих на МС, але й сприятиме зменшенню
ризику в1ропдного розвитку сущидальних тенденцш у дано! когорти хворих.
4. Психометричне тестування з метою виявлення депреси (скриншг депреси) для встановлення наявност су!цидальност! повинно стати частиною кл!н!чного об-стеження хворих на МС.
Список л1тератури
1. Амбрумова А.Т. Суицид, как феномен социально-психологической дезадаптации личности / А.Т. Амбрумова, В.А. Тихоненко // Актуальные проблемы суицидологи. — М., 1978. — С. 6-28.
2. Войцех В.Ф. К проблеме раннего прогноза суицидального поведения//Клинические Павловские чтения: сб. раб. — Вып. V. Кризисные состояния. Суицидальное поведение. — СПб., 2002. — С.13-18.
3. Данилова М.В. Факторы суицидогенеза у больных депрессиями при рассеянном склерозе // Медична психологiя. — 20)12. — № 1. — С. 47-52.
4. Денисенко М.М. Клинико-психопатологическая характеристика эндогенных и экзогенных депрессий, сопровождающихся суицидальным поведением // Укратський вкник психоневрологП. — 2010. — Т. 18, Вип. 3 (64). — С. 38-41.
5. Дмитриева Т.Б. Социальные и клинические проблемы суицидологи в системе мер по снижению преждевременной смертности и увеличению продолжительности жизни населения / Т.Б. Дмитриева, Б.С. Положий // Вестник Российской академии медицинских наук. — 2006. — № 8. — С. 18-22.
6. Зотов П.Б. Суицидальное поведение больных рассеянным склерозом (частота, клинические формы, характер) / П.Б. Зотов, Н.И. Куценко//Уральский медицинский журнал. — 2008. — № 3. — С. 49-51.
7. Мяловицька О.А. Клiнiко-психопатологiчна характеристика депресивних станiв у хворих на розаяний склероз // Укр. мед. альманах. — 2004. — Т. 7, №1 (додаток). — С. 18-20.
8. Розанов В.А. Факторы внешней среды и суицидальное поведение человека (экологическая модель суицида)//Вестник биологической психиатрии (электронный бюллетень Российского (РОБП) и Украинского общества биологической психиатрии (УОБП). — 20004. — № 7. — С. 15-25.
9. Смулевич А.Б. Депрессии и суицидальное поведение / А.Б. Смулевич, Э.Б. Дубницкая, В.Н. Козырев //Депрессии при соматических и психических заболеваниях/Под ред. А.Б. Сму-левича. — М.: МИА, 2003. — С. 191-211.
10. Старинець Н.Г. Депресивнi розлади у хворих на мно-жинний склероз// Всник морфологи Втницького нацюнального медичного утверситету iм. М.1. Пирогова. — 2010. — Т. 16, № 3. — С. 657-661.
11. Школьник В.М. Когнтивт та депресивт порушення в клтщ розаяного склерозу / В.М. Школьник, О.М. Бараненко, О.1. Кальбус//Мед. перспективи. — 20009. — Т. XIV/1. — С.36-39.
12. Шмидт Т.Е. Рассеянный склероз: руководство для врачей / Т.Е. Шмидт, Н.Н. Яхно. — М.: МЕДпресс-информ, 2010. — 272 с.
13. Brinar V. Psychic manifestations in multiple sclerosis and other idiopathic demyelinating diseases of central nervous system / V. Brinar, I. Zadro // Neurol. Croatica. — 2007. — Vol. 56. — Vol. 5. — P. 82-87.
14. Cottrell SS. The affective symptomatology of disseminated sclerosis/S.S. Cottrell, S.A.K. Wilson//J. Neurol. Psychopathol. — 1926. — T. 7. — P. 1-30.
15. Diaz-Olavarrieta C. Neuropsychiatric manifestations of multiple sclerosis/ C. Diaz-Olavarrieta, J.L. Cummings, J. Velazques et al. // J. Neuropsych. Clin. Neurosci. — 1999. — Vol. 54. — P. 1116-1121.
16. Feinstein A. Multiple sclerosis, depression and suicide // J. British Medical. — 1997. — Vol. 315. — P. 691-692.
17. Feinstein A. An examination of Suicidal Intent in patients with multiple sclerosis / A. Feinstein // Neurology. — 2002. — Vol. 59. — P. 674-678.
18. Fredrikson S. Elevated suicide risk among patients with multiple sclerosis in Sweden / S. Fredrikson, Q. Cheng, G.X. Jiang et al. // Neuroepidemiology. — 2003 Mar-Apr. — Vol. 22 (2). — P. 146-152.
19. Gold S.M. Depression and immunity: inflammation and depressive symptoms in multiple sclerosis/S.M. Gold, M.R. Irwin // Neurol. Clin. — 2006. — Vol. 24. — P. 507-519.
20. Janssens A.C.J.W. Impact of recently diagnosed multiple sclerosis on quality of life, anxiety, depression and distress of patients and partners /Janssens ACJW, Van Doorn P.A., De Boer J.B. et. al. // Acta Neurologica Scandinavica. — 2003. — Vol. 108. — P. 389-395.
21. Korostil M. Anxiety disorders and their clinical corralates in multiple sclerosis patients / M. Korostil, A. Feistein // Multiple sclerosis. — 2007. — № 17. — P. 67-72.
23. Mendez. M.F. Depressao na esclerose multipla forma remitente-recorrente / M.F. Mendez,, C.P. Tilbery, S. Balsi-melli et al. // Arq. Neuropsiquiatr. — 2003. — Vol. 61 (3-A). — P. 591-595.
24. Hawton K. By their own hand // Br. Med. J. — 1992. — Vol. 304. — P. 1000.
25. Hjelmeland H. Verbally expressed intentions of parasui-cide: 1. Characteristics of patients with various intentions//Crisis. — 1995. — Vol. 16. — P. 176-181.
26. Lester D. Ecological correlates ofsuicide in the United States and Hungary / D. Lester, F. Moksony // Acta Psych. Scand. — 1989. — Vol. 79. — P. 498-499.
27. McClure M. Suicide in children and adolescents in England and Wales 1960-1990//Br. J. Psychiatry. — 1994. — Vol. 165. — P. 510-514.
28. Noy S. A new approach to affective symptoms in relapsing-remmitting multiple sclerosis / S. Nou, A. Achiron, U. Gabbay et al. // Comprehensive Psychiatry. — 1995. — Vol. 36 (5). — P. 390-395.
29. Pompili M. Suicide risk in multiple sclerosis: A systematic review of current literature / M. Pompili, A. Forte, M. Palermo et al. // J. of Psychosom. Research. — 2012. — Vol. 73. — P. 411-417.
30. SadovnickA.D. Cause ofdeath in patients attendino multiple sclerosis clinics / A.D. Sadovnick, K. Eisen, D.W. Paty et al. // Neurology. — 1991. — Vol. 41. — P. 1193-1196.
31. Stenager E.N. Risk factors for suicide in multiple sclerosis/ E.N. Stenager, N. Koch-Henriksen, E. Stenager//Psychotherapy and Psychosomatics. — 1996. — Vol. 65. — P. 86-90.
31. Turner A.P. Suicidal ideation in multiple sclerosis / A.P. Turner, R.M. Williams, J.D. Bowen at al. //Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2006. — Vol. 87 (8). — P. 1073-1078.
OmpuMaHO 10.07.13 □
Старинец Н.Г.
Кафедра нервных болезней Винницкого национального университета им. Н.И. Пирогова
ФАКТОРЫ СУИЦИДАЛЬНОСТИ ПРИ МНОЖЕСТВЕННОМ СКЛЕРОЗЕ
Резюме. Цель исследования — изучение факторов риска суицидальности у больных с множественным склерозом (МС). В исследование включены 182 стационарных больных с МС (64 мужчины и 118 женщин) в возрасте от 21 до 58 лет, которые были разделены на две группы: основную (с суицидальными тенденциями) и контрольную (без суицидальных тенденций). Применили такие методы исследования: кли-нико-неврологический — степень инвалидизации по шкале Куртцке (ББ88), психопатологические — шкала депрессии Бека, шкала реактивной и личностной тревожности Спилбер-гера — Ханина. У 15,93 % больных выявлено суицидальное содержание мышления. Продолжительность катамнестического наблюдения всей когорты составила 5 лет. 1,64 % больных с суицидальными тенденциями совершили самоубийство. По результатам статистического анализа суицидальные тенденции были связаны с такими факторами, как одиночество, высокий уровень образования, депрессивные и тревожные расстройства, сексуальное безразличие.
Ключевые слова: рассеянный склероз, депрессия, тревожность, суицидальность.
Starynets N.G.
Department of Nervous Diseases of Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
SUICIDALITY FACTORS IN MULTIPLE SCLEROSIS
Summary. The research objective is to study the risk factors for suicidally in patients with multiple sclerosis (MS). The research included 182 in-patients with MS (64 men and 118 women) aged from 21 up to 58 years, they were divided into two groups: the study one (with suicidal tendencies) and the control one (without suicidal tendencies). The following research methods were used: clinical-neurological — Kurtzke Expanded Disability Status Scale (EDSS), psychopathological — Beck depression inventory, State Trait Anxiety Inventory by Spielberger-Khanin. In 15.93 % of the patients suicidal thoughts were detected. The duration of follow-up of the whole cohort lasted 5 years. 1.64 % of the patients with suicidal tendencies committed suicide. According to the results ofthe statistical analysis suicidal tendencies were associated with such factors as loneliness, high educational level, depressive and anxious disorders, sexual indifference.
Key words: multiple sclerosis, depression, anxiety, suicidality.
