CC BY
10
processes. From this point of view, clinical, psychopathological and pathopsychology features of adjustment disorders, and in particular in internally displaced persons, are of clinical and social importance. The purpose of the study was to explore the clinical psychopathological and pathopsychological features of psychosocial maladaptation in internally displaced persons with adjustment disorders. 45 people were diagnosed with adjustment disorders and clinically defined psychosocial maladaptation. The control group consisted of 35 healthy individuals with no signs of psychosocial maladjustment. All the participants were internally displaced from Donetsk, Luhansk and Crimea. According to the results of the research, we have found out that the leading factors resulting in psychotraumas in internally displaced persons with adjustment disorders and psychosocial maladaptation include media coverage of information and family aspects. The clinical picture was characterized by the dominance of anxiety-depressive symptoms with various somatic manifestations. We have established patterns of clinical and psychopathological features typical for internally displaced people with signs of psychosocial maladaptation.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.91 УДК 616.34-008:616.839-053.2
Зубаренко О.В., Лузан В.В., Кравченко Т.Ю.. Копйка Г.К.. Мартюк В.1. ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Д1ТЕЙ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Функцiональнi шлунково-кишков/ розлади розглядають як клiнiчний вар'ант взаемоди психосоцаль-них чинниюв ! фiзiологи' шлунково - кишкового тракту через всь «мозок — кишечник». Мета досл-дження стало вивчення психолог'чних особливостей у дтей з синдромом подразненого кишечнику. Були обстежен/ 68 дтей у вiцi в'д 14 до 18 рок'т з синдромом подразненого кишечника. Для визна-чення типу акцентуацИ характеру використовувався тест-опитувальник Шмшека-Леонгарда (дитячий вар'ант). Для визначення психоемо^йних порушень був використаний тест-опитувальник SCL-90-R (за методом Л.Дерогатс). В результатi досл'дження було визначено, що у бльшост! пацiентiв були присутнi порушення психоемоцйного статусу. У групi дтей з синдромом подразненого кишечникау, котрий протiкав з закрепом, зустр'чався частше емотивний тип акцентуацИ' характеру та соматизований та депресивний тип психолог'чних розладв. Хвор'! на синдром подразненого кишечника з дареею мали циклоУдний та демонстративний типи акцентуацИ' характеру та демонстрували тривожний тип зг/'дно до опитувальника. Па^енти з '! змшаними ритмами дефекацИ демонстрували риси циклоидного, емотивного та педантичного типу акцентуацИ' характеру. 1з психолог'чних розлад 'т рееструвалися депресивний, тривожний, соматизований тип.
Ключов1 слова: синдром подразненого кишечника, д1ти, шлунково -порушення.
Вступ
У структурi патологи оргашв шлунково-кишкового тракту функцюнальы захворювання посщають значне мюце, починаючи з д^ей ран-нього вку [2,4]. За оцшками фахiвцiв, частота функцюнальних захворювань в свт становить 5-15% загальноТ кшькосп дитячого населення [12]. Функцюнальш шлунково-кишковi розлади розглядають як кл^чний варiант взаемоди пси-хосо^альних чинниш i фiзiологiТ ШКТ через вюь «мозок - кишечник» [4].
Одним iз найпоширешших ФЗ травноТ систе-ми е синдром подразненого кишечника. Актуа-льнють функцюнальноТ патологи кишечника (ФПК) у структурi гастроентеролопчних захворювань визначаеться ТТ достатньо високою роз-повсюдженютю у дитячому вiцi [5]. В УкраТн по-ширенють СПК серед д^ей рiзних вкових груп практично однакова и становить вщ 19,4% до 21,2% [7]. Актуальнють проблеми СПК обумов-лена широким розповсюдженням дiагностичних помилок i неадекватним обсягом терапи. Поява функцюнального порушення, в тому чи^ СПК, мае значний вплив на якють життя хворих, в то-
■ кишковий тракт, психолопчн1 особливост1, психоемоцшы
му чи^ заважають Тх нормальнш життедiяльно-ст [1,13]. Яскравi та рiзноманiтнi симптоми СПК мають единий мехаызм розвитку — порушення вюцеральноТ чутливосп, яке виявляеться зни-женням порогу сприйняття болю, порушенням моторики кишечника i транспорту ^в, як вини-кають пщ впливом рiзних факторiв, таких як ге-нетична схильнють i порушення психоемоцшноТ сфери, перенесет кишковi шфекци i як наслщок - змша проникносп кишковоТ стшки, змша киш-ковоТ мiкрофлори, харчова гiперчутливiсть, дисбаланс вегетативноТ нервовоТ системи, нейрогу-моральноТ регуляцiТ i вiдхилення в системi гуморального гомеостазу шлунково-кишкового тракту, неадекватне харчування внаслщок впливу еколопчних i економiчних факторiв [4, 6, 9, 10,14]. Тобто, це захворювання е бюпсихосо^а-льним розладом. Доведена пряма залежнють виникнення СПК вщ наявност стресових ситуа-цш у життi дитини. При цьому психотравмуюча ситуа^я може бути перенесена задовго до початку розвитку захворювання, за дектька тижшв або мюя^в, та навiть мати персистуючий характер [3].
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
СПК характеризуемся тривалим рецидивую-чим переб^ом, також впливае на якють життя хворого, що, вщповщно, буде вщображатися на адаптаци в шкiльному колектив^ успiшностi. Крiм того, дана патолопя схильна до хрошзацп, що в подальшому призведе до розвитку СПК у дорос-лого патента.
Незважаючи на те, що Римськ критерп IV вказують на стабiльний та благоприемний характер переб^у функцiональних порушень, можли-ва Тх трансформацiя в оргашчну патологiю [11]. Слiд визначити, що в деяких хворих симптоми СПК справляють вщчутний негативний вплив на якють життя. Незважаючи на устхи у вивченш патогенезу СПК та шших ФР шКт, ще донедавна в^чизняш фахiвцi придiляли недостатньо уваги дослщженням психоемоцшноТ сфери хворих, i особливо, дитячого вiку [8]. Тому одним iз важ-ливих питань педiатрil залишаеться уточнення епiдемiологiчних показниш СПК, продовження вивчення патогенетичних аспек^в та у вщповщ-ностi з цим пошук нових напрямкiв у дiагностицi та лiкуваннi. Таким чином, вщношення до СПК повинно бути достатньо серйозним, а методи лн кування мають бути адекватними, безпечними та ефективними.
Мета дослщження: вивчення психолопчних особливостей у дiтей з СПК.
Матерiали та методи
Були обстежеш 68 дiтей (42 дiвчинки i 26 хлопчикiв) у вiцi вiд 14 до 18 рош з синдромом подразненого кишечника. При госпiталiзацil па-цiенти скаржилися на бть в животi: мезогастра-льна, лiва, права клубовi дiлянки, етгастрш, п-погастрiй, розлитий бiль. По характеристик болю вiн був спастичний, тупий, ниючий. Також дн ти пред'являти скарги на закреп, дiарею, нестш-кий стiлець, дискомфорт при дефекацп, здуття, iнколи нудота. При вивченш скарг встановлено, що ва д^и мали ознаки вегетативних порушень. Таких як ттливють, змша настрою, запаморо-чення, напади серцебиття, перебоТ в серцi, бiль в груднш клiтцi, знижена працездатнiсть, сухють шкiрних покривiв, погана переносимiсть тепла/холоду.
При об'ективному обстеженш виявлено нал^ на язику бiлого кольору, болючють при пальпацiТ живота у частини д^ей, здуття животу, бурчання кишки пщ час пальпацiТ.
З боку нервовоТ системи рееструвалися слн дуючи симптоми: збудливiсть, пiдвищена нерво-ва збудливiсть, тривожнiсть, вiдчуття "спусто-шення", страх невiдповiдностi iдеалу, невиправ-даних сподiвань, неповний контроль емоцшного фону, дратiвливiсть, замкнутiсть.
Дiагноз СПК ставився згщно з Римськими критерiями 1V на пiдставi анамнезу, характеру кл^чноТ картини, загального та бiохiмiчного аналiзу кровi, аналiзу кала, рiвня фекального кальпротектину, iнструментальних методiв дослщження (ректороманоскошя, УЗД органiв че-
ревноТ порожнини). Критерiями виключення були: невмотивована втрата маси тта, нiчна симптоматика, постiйнi штенсивш болi в животi як провщний симптом, ураження шлунково-кишкового тракту, обтяжений амейний анамнез колоректального раку, целiакiТ, запальних за-хворювань шлунково-кишкового тракту, лихоманка, кров в кал^ лейкоцитоз, анемiя, прискорен-ня ШОЕ, змiна в бiохiмiчних аналiзах кровi.
Всi дiти були роздтеш на 4 клiнiчнi групи: I -СРК з закрепом (n = 32), II - СРК з дiареeю (n = 7), III - СРК без класифкацп (n = 12), IV - СРК зi змiшаними ритмами дефекаци ( n = 17).
Для визначення типу акцентуаци характеру використовувався тест-опитувальник Шмшека-Леонгарда - дитячий варiант (за методом Г.Шмшека i К.Леонгарда). За допомогою даноТ методики визначаються 10 типiв акцентуаци особистостi. Вiдповiдно до цieТ концепци всi риси особистостi можуть бути роздтеш на основы та додатковк Основы риси - стрижень особистосп, вони визначають ТТ розвиток, процеси адаптаци, психiчне здоров'я. При значнш вираженостi ос-новнi риси характеризують особистiсть в цiлому. У разi впливу несприятливих факторiв вони можуть набувати патолопчного характеру, руйную-чи структуру особистостi. Особистостi, у яких основш риси яскраво виражеш, названi К. Леон-гардом акцентоваш. Такi особистостi не слiд розглядати як патолопчнк Це випадок «загост-рення» визначених, властивих кожнiй людиш, особливостей.
Дiтям було запропоновано лист-опитувальник, який складаеться з 88 висловлювань та запитань, вщповщдю на якi мае бути «так», якщо опитува-льний згоден з висловлюванням, або «ш», якщо не згоден. Максимальний показник по кожному типу акцентуаци - 24 бали. Ознакою акцентуацп' вважаеться показник вище 12 балiв. Висловлю-вання, котрi були вiдмiченi вщповщдю «так», за-раховувались до певного типу акцентуаци. Отри-манi дан були представленi у виглядi «профтю особистюноТ акцентуацiТ».
Для визначення психоемоцшних порушень був використаний тест-опитувальник SCL-90-R (за методом Л.Дерогатiс), його внутршня суть передбачае вивчення схильностi особистост до певних психологiчних девiацiй. SCL-90-R вклю-чае в себе 90 тверджень, згрупованих в ряд шкал. Кожен з 90 питань оцшюеться за п'ятиба-льною шкалою (вщ 0 до 4), де 0 вщповщае пози-цiя «зовсiм немае», а 4 - «дуже сильно». Патент оцiнюе висловлювання, орiентуючись насктьки вони близькi йому. SCL-90-R мютить наступнi шкали: соматизацiя, обсесивно-компульсивнi розлади (нав'язливосп), iнтерперсональна чут-ливiсть, депреая, тривожнiсть, ворожiсть, нав'я-зливi страхи (фоби), параноТднi (паранояльнi), психотизм, загальний шдекс тяжкостi, iндекс тя-жкост наявного дистресу, число позитивних вщ-повiдей (число тривожних симптомiв). Пюля опрацювання опитувальника записувався про-
фiль особистост та на пiдставi чого визначалась подальша тактика ведення пацieнта.
З використанням програми Excel 2007 було сформовано матрицю даних. Для встановлення статистично значущих вщмшностей мiж певними групами хворих застосовували критерш Стью-дента. Достовiрними вважали вiдмiнностi порiв-нюваних показникiв при ймовiрностi Тх вщсутнос-тi менше, нiж 0,05 (p <0,05).
Результати дослiдження та 1х обговорення
В результатi дослiдження було визначено, що у бшьшосп пацieнтiв були присутнi порушення психоемоцшного статусу.
З урахуванням типу акцентуацп характеру, в першiй групi, куди входили па^енти з СПК з за-крепом, частiше рееструвався емотивний тип
Розподл ти
акцентуацп характеру(р<0,05). (таб. 1)
Другу групу хворих, в котрих був дiагноз СПК з дiареeю, складали д^и з цикло'дним та демон-стративним типом, але дан статистично не до-стовiрнi.
Третя група була представлена патентами з СПК без класифкаци. У них рееструвалися де-монстративний тип в бшьшосп випадкiв, що представлено таб.1 (р <0,05).
Патентам четверто''' групи був встановлений дiагноз СПК зi змiшаними ритмами дефекацп. Бiльш розповсюджений тип акцентуацп характеру в у цих д^ей - циклощний. Емотивний та пе-дантичний типи теж були присутш, але данi були статистично не достовiрнi.
Таблиця 1.
акцентуацп характеру у пац1ент1в з р1зними вар:антами СПК.
1гр СПК-З II гр СПК-Д III гр СПК-БК IV гр СПК-ЗМ
Емотивний тип 28 (87.5±5,85%)* - 4 (33.3±14.2%) 6 (35.2±11.95%)
ЦикпоТ'дний тип - 4 (57.1±20.2%) 1 (8.3±8.3%) 8 (47.6±12.4%)
Демонстративний тип 2 (6.2±4.28%) 3 (42.6±20.2%) 7 (58.3±14.8%)* -
Педантичний тип 2 (6.2±4.28%) - - 3 (17.6±9.57%)
npuMimKa: * - р <0,05
Таблиця 2.
Розподл псuхологiчнuх розладiв у пiдлiткiв з diaaH030M СПК.
!гр СПК-З (n=32) II гр СПК-Д (n=7) III гр СПК-БК (n=12) IV гр СПК-СМ (n=17)
Депресивний тип 5 (15.63±6.42) - 3 (25.0 ±13.06) 6 (35.29±11.95%)
Тривожний тип - 7 (100±0%)* 4 (33.3±14.2%) 2 (11.8±8.5%)
Соматизований тип 27 (84.38 ±6.42%) - 5 (41.67±14.8%) 9 (52.94±12.48%)
Прим1тка: * - р <0,05.
Щодо розподшу психолопчних розладiв у шдл™в з СПК, дат представлен у таблиц 2.
В першш груш, де провщною скаргою був закреп, у бшьшш частцi пацiентiв рееструвався соматизований тип психолопчного розладу (р<0,05).
У другш групi, де СПК проткав з дiареею, всi пiдлiтки демонстрували тривожний тип розладу (р <0,05).
У д^ей третьо' групи, куди вiдносилися пацн енти з СПК без класифкацп, рееструвалися 3 типи психологiчний розладiв, такi як соматизований, депресивний, тривожний, але дат статистично не достовiрнi.
Четверта група була представлена д^ьми з СПК зi змшаними ритмами дефекацп, котрi у бн льшiй кiлькостi випадкiв проявляли риси сомати-зованого типу. Також до групи входили д^и з депресивним та тривожним типом (статистично'' достовiрностi не доведено)
Висновки
1. У груш д^ей з СПК, котрий проткав з за-крепом, зус^чався частше емотивний тип акцентуацп характеру. 1з психологiчних розладiв -соматизований тип.
2. Хворi на СПК з дiареею мали цикло'дний та демонстративний типи акцентуацп характеру, але статистична достовiрнiсть не доказана. Вс па^енти ^еТ групи демонстрували тривожний тип зпдно до опитувальника SCL-90.
3. У когортi пiдлiткiв з СПК без класифкаци основним типом акцентуацп характеру був демонстративний. 1з психолопчних розладiв реест-рувалися соматизований, депресивний, тривож-ний ( без статистично' достовiрностi)
4. Па^енти з СПК зi змшаними ритмами дефекацп демонстрували риси циклоидного, емо-тивного та педантичного типу акцентуацп характеру. 1з психологiчних розладiв рееструвалися депресивний, тривожний, соматизований тип. Але статистично це не було доведено.
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
Лтература
Belousova OYu. Korektsiia motornykh porushen' pry khronichnykh zahvoryuvannyakh kyshechnyka u ditey [ Correction of motor disorders in chronic bowel diseases in children]. Perynatologiia ta pediatriia. 2006;1: 100-101. (Ukrainian).
Belousova YuV. Aktual'nye voprosy pediatricheskoj gastroenterologii [Actual issues of pediatric gastroenterology]. Kiyiv, 2012. 591 p. (Ukrainian).
Zhukov NA, Sorokina EA, Akhmedov VA, Bereznyakova TN. Disfunktziya vegetativnoj nervnoj sistemy v formirovanii sindroma razdrazhennogo kishechnika i printzipy eye korrektsii [Dysfunction of the autonomic nervous system in the formation of irritable bowel syndrome and the principles of its correction]. Rossijskij zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2004; 14(5): 35-41. (Russian).
Zazdranov AA, Suprun OV. Osoblyvosti klinichnogo perebigu syndroma podraznenogo kyshechnyka v osib molodogo viku, khvorykh na nejrotsyrkulyatornu dystoniyu [Features of the clinical course of irritable bowel syndrome in young patients with neurocirculatory dystonia]. Suchasna gastroenterologiya. 2015; 4: 28-31. (Ukrainian).
Kravchenko TYu, Kopijka GK, Gornostaeva NYu. Syndrom podraznenogo kyshechnyka u ditey: etiopatogenetychni aspekty ta napryamy terapiyi [ Irritable bowel syndrome in children: etiopathogenetic aspects and directions of therapy]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2016; 2(54): 286-293. (Ukrainian).
Kul'chytz'ka OM. Vplyv sotzial'no-ekonomichnyh chynnykiv ta sposoby zhyttya na formuvannya syndromu podraznenogo kyshechnyka [Influence of socio-economic factors and lifestyle on the formation of irritable bowel syndrome]. Visnyk Vinnytz'kogo natzionalnogo medychnogo universytetu. 2013; 17(1): 206-210. (Ukrainian).
Nagurna YaV. Pershyj dosvid vyvchennya poshyrenosti syndrome podraznenogo kyshechnyka v okremykh rayonakh zahidnogo
region Ukrayiny [First experience in the study of the prevalence of irritable bowel syndrome in selected regions of the western region of Ukraine]. Suchasna gastroenterologiya. 2014; 3:27-31. (Ukrainian).
8. Platonova OM. Serotoninergichni mekhanizmy rozvytku funktzionalnykh zakhvoryuvan' kyshechnyka u ditej [Serotonergic mechanisms of development of functional bowel disease in children]. Visnyk problem biologiyi i medytsyny. 2013; 1(102): 167170. (Ukrainian).
9. Shadrin OG. Dobovyj pattern sekretziyi ta metabolism melatoninu u ditej z syndromom podraznenogo kyshechnyka [Daily secretion pattern and melatonin metabolism in children with irritable bowel syndrome]. Pediatriia, akusherstvo, ginekologiia. 2012; 6(454); 2527. (Ukrainian).
10. Chang J, Talley N, Current and emerging therapies in irritable bowel syndrome: from pathophysiology to treatment. Trends Pharmacol Sci.2010 Jul;31(7):326-34. doi: 10.1016/j.tips.2010.04.008.
11. Koppen I, Nurko S, Saps M, Di Lorenzo C, Benninga M. The pediatric Rome IV criteria: what's new? Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2017 Mar;11(3):193-201. doi: 10.1080/17474124.2017.1282820.
12. Romano C, Valenti S, Cardile S, Benninga MA. Functional Dyspepsia: An Enigma in a Conundrum. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016 Dec;63(6):579-584.
13. Reshetnikov OV, Kurilovich SA, Simonova GI, Pylenkova ED, Maliutina SK Quality of life at dyspepsia and irritable bowel syndrome: population-based studies.Eksp Klin Gastroenterol.2010;(3):27-31.
doi:10.1097/MPG .0000000000001344
14. Tseng P, Zeng B, Chen Y, Wu M, Wu C, Lin P A meta-analysis and systematic review of the comorbidity between irritable bowel syndrome and bipolar disorder. Medicine(Baltimore).2016Aug;95(33):4617.
doi:10.1097/MD.0000000000004617.
Реферат
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ДЕТЕЙ С СИНДРОМОМ РАЗДРАЖЕННОГО КИШЕЧНИКА Зубаренко А.В., Лузан В.В., Кравченко Т.Ю., Копейка Г.К., Мартюк В.И.
Ключевые слова: синдром раздраженного кишечника, дети, желудочно - кишечный тракт, психологические особенности, психоэмоциональные нарушения.
Функциональные желудочно-кишечные расстройства рассматривают как клинический вариант взаимодействия психосоциальных факторов и физиологии желудочно - кишечного тракта через ось «мозг - кишечник». Целью исследования стало изучение психологических особенностей у детей с синдромом раздраженного кишечника. Были обследованы 68 детей в возрасте от 14 до 18 лет с синдромом раздраженного кишечника. Для определения типа акцентуации характера использовался тест-опросник Шмишека-Леонгарда (детский вариант). Для определения психоэмоциональных нарушений был использован тест-опросник SCL-90-R (по методу Л.Дерогатис). В результате исследования было определено, что у большинства пациентов присутствовали нарушения психоэмоционального статуса. В группе детей с синдромом раздраженного кишечника, который протекал с запором, встречался чаще эмотивний тип акцентуации характера и соматизированный и депрессивный тип психологических расстройств. Больные синдромом раздраженного кишечника с диареей имели циклоидный и демонстративный типы акцентуации характера и демонстрировали тревожный тип согласно опроснику. Пациенты со смешанными ритмами дефекации демонстрировали черты циклоидного, эмотивного и педантичного типа акцентуации характера. Из психологических расстройств регистрировались депрессивный, тревожный, соматизированный типы.
Summary
PSYCHOLOGICAL FEATURES OF CHILDREN WITH IRRITABLE BOWEL SYNDROME Zubarenko A.V., Luzan V.V., Kravchenko T.Yu., Kopiyka G.K., Martyuk V.I.
Key words: irritable bowel syndrome, children, gastrointestinal tract, psychological characteristics, psychoemotional disorders
Functional gastrointestinal disorders are considered as a clinical variant of the interaction between psychosocial factors and gastrointestinal tract physiology implemented through the "brain - intestine" axis. The purpose of the study was to investigate psychological peculiarities of children with irritable bowel syndrome. The study included 68 children aged from 14 to 18 years with the confirmed diagnosis of irritable bowel syndrome. To determine the type of character accentuation, the Schmishek -Leonhard test questionnaire (child version) was used. The SCL-90-R test questionnaire (by L. Derogatis method) was applied to determine psycho-emotional disorders. The study has found out the majority of patients have certain psycho-emotional disorders. The group of children with irritable bowel syndrome, who were experiencing constipation, more frequently demonstrated an emotional type of character accentuation and a somatized and depressed type of psychological disorders. The patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea had cycloid and demonstrative types of character accentuation and demonstrated an anxious type according to the question-
2
3
4
5
6
7
naire. The patients with mixed bowel rhythms exhibited features of a cycloid, emotional, and pedantic type of character accentuation. Depression, anxiety, somatised types were reported as manifestations of psychological disorders.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.95 УДК 616.12-005.4:616.72-002.77
Ждан В.М., Леб'дь В.Г., Хайменова Г.С., Щейюна Ю.О. ФАКТОРИ РИЗИКУ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
У лiкарiв, як займаються спостереженням та лкуванням nau,ieHmie '¡з застосуванням цлсного та ор'ентованого пдходу, виникае проблема "коморб'дностi патента". Найбльш поширеним станом, що ускладнюе ревматичнi захворювання е серцево-судинн захворювання, iнтерстицiальна хвороба легень, остеопороз, хроычы захворювання нирок, злоякiснi новоутворення та депреся. Незважаю-чи на успiхи лкування при ревмато'Удному артритi (РА), смертнсть серед ц'е'У категор'УУ пацieнтiв залишаеться високою. Це пов'язують iз прискоренням атерогенезу та раннiм розвитком iшем'чноУ хвороби серця (1ХС), у зв'язку з чим ревматоУдний артрит розглядають як предиктор 1ХС. Встано-влено, що частота розвитку нфаркту мокарда, серцево'У недостатностi та раптово'У коронарно'У смертi у хворих на ревматоУдний артрит перевищують так в загальнш популяц'УУ у 3-5 раз'т. Метою досл'дження стало о^нити та проанал'зувати коморб'дн'ють у хворих на ревматоУдний артрит. Дослiдження проводилося на базi кафедри с'шейно'У медицини i терап'УУ УкраУнськоУ медично'У стоматолог'чно'У академ'УУ в обласному л'кувально-д'агностичному ревматолог'чному центрi при комунальному п1'дприемств1' «Полтавська обласна клiнiчна лкарня iм. М.В. Скл'фосовського» Пол-тавськоУ обласно'У ради. У досл'дження було включено 135 хворих з РА в/'ком в 'д 32 до 65 рок'т, що склали основну групу. Контрольна групу склали 30 пацieнтiв. Вс па^енти дали письмову згоду на участь у досл'дженш. П'д час проведення досл'дження всi учасники були кл1'н1'чно обстежен (кл!н!ч-ний аналiз кровi, загальний аналiз сеч'!, бiохiмiя кровi, електрокардiографiя, ехокард'юскоп'я, рентге-нографiя суглобiв, ультразвукове досл'дження (органiв черевно'У порожнини, суглоб'т) з використан-ням ультразвукового апарату експертного класу Radmir ultima RA expert. У бльшост'1 хворих осно-вно'У групи на РА у 68,2 % було виявлено р'зну коморб'дн'ють в пор1внянн1' з контрольною групою. Ос-новним супутнм захворюванням в основнш груп були серцево-судинн захворювання (1ХС - 42,3%; дисл/'п/'дем/'я - 73,4 %). У 75% хворих основно'Угрупи д'агностували коморб'дну патологю, тобто 2 i бльше супутнх захворювань. За результатами проведеного досл'дження бтьшють хворих на РА мають коморб'дн'ють, яка серйозно впливае на перебiг ревматичних захворювань та Ух лкування. Ведення хворих на РА з коморб'дною патолог 'ею повинн здшснювати ревматологи, сiмейнi л!^р!, терапевти, щоб о^нити вс'1 захворювання у Ух взаемод 'УУ та допомогти у прийнятт'1 власних рiшень щодо Ух здоров'я. Це потребуе в'д даних фах1вц1в ранньо'У д'агностики та раннього лкування рев-матоУдного артриту.
Ключов1 слова: захворювання коронарно'Т артерп, ревматоУдний артрит, коморбщнють, пол1морб1днють.
Данi про зв'язок публжацп з плановими науково-дослiдними роботами: стаття е фрагментом НДР кафедри амейноГмедицини i терапп «Особливостi перебгу, прогнозу та лкування коморбiдних станiв при захворюваннях внутрiшнiх органiв з ураху-ванням генетичних, вiкових i гендерних аспе^в», № 0118 U 004461
Вступ
1нтерес дослщниш до коморбщносп у ревматичних хворих постшно зростае протягом останнього десятил^тя, але ця концеп^я ще не штегрована в кл^чну практику. Вщомо, що вузь-кий фахiвець досить рщко придтяе серйозну увагу коморбщносп па^енпв, в основному пра-цюючи з використанням бюмедичного пщходу, де центром уваги е захворювання як окрема сутнють. Навпаки, для амейних лiкарiв, як займаються спостереженням та лкуванням па^е-нпв та застосовують цтюний та орiентований на па^енпв пщхщ, е проблема «коморбщносп патента».
Коморбщнють - сшвюнування двох i бтьше синдромiв або захворювань у одного патента, як патогенетично взаемопов'язан або збкають-
ся за часом [2,6,17,16,19,5,8,12,22,23].
Фмейний лкар займаеться патентом в цто-му, працюе як з невизначеними, так i з недифе-ренцшованими станами та синдромами, гостри-ми та хрошчними захворюваннями та Т'х комбн на^ями, а також з термшальними станами. У кожнш консультацп патента амейний лкар ви-значае необхщнють та напрямки додаткових консультацш та обстежень, i, нарешт^ поеднуе вс проблеми, пов'язан з патентом, i допомагае пацiентовi приймати правильн ршення щодо будь-яких необхщних втручань, завжди оцшюю-чи вплив супутых захворювань та вах особистих особливостей, що взагалi означае цтюний, ком-плексний або персошфкований пщхщ. У фто-софи амейноТ' медицини ефективне ведення па-^етчв неможливо без аналiзу особистост патента, коморбщносп, прогнозiв та факторiв ризи-
