CC BY
334
Реферат
НЕГАТИВНЫЕ ЭФФЕКТЫ, ИНДУЦИРОВАННЫЕ АДЪЮВАНТАМИ ВАКЦИН Елисеева И.В., Бабич Е.М., Белозерский В.И., Ждамарова Л.А., Колпак С.А.
Ключевые слова: вакцины, адъюванты, соли алюминия, механизм действия, негативные эффекты, синдром ASIA.
Обзорная статья посвящена современному взгляду на механизмы адъювантности и эффекты ад-ъювантов вакцин на здоровье человека, в опытах in vitro и на животных моделях. Охарактеризован синдром ASIA, к которому относятся синдром Войны в Морском Заливе (GWS), синдром макрофага-льного миофасцита (MmF), силиконозис и послевакцинальные феномены. Рассмотрены другие патологические состояния, которые связывают с возможным действием адъювантов, а именно: Sick ВшМтд Syndrome (SBS), синдром Sjogren's (SjS), неврологические дефициты подобные болезни Аль-цгеймера, расстройства спектра аутизма. По результатам экспериментов прослежены этапы биопер-систенции и транслокации наночастиц алюминия в организме. Показаны преимущества наиболее распространенных и старейших адъювантов - солей алюминия и их недостатки как иммуномодулято-ров. Обзор негативних эффектов адъювантов алюминия вызывает опасения относительно широкого их использования в составе вакцин.
Summary
NEGATIVE EFFECTS INDUCED BY VACCINE ADJUVANTS
Yelyseieva I. V., Babych Ye. M., Zhdamarova L. A., Belozerskiy V. I., Kolpak S. A.
Key words: vaccines, adjuvants, aluminium salts, mechanisms of action, negative effects, ASIA syndrome.
The review article is devoted to modern view on mechanisms of adjuvanticity and effects of vaccine adjuvants upon human health, in vitro experiments and laboratory animals models. The syndrome of ASIA which includes a Gulf War Syndrome (GWS), a syndrome of macrophagic myofasciitis (MMF), siliconosis, and post-vaccination phenomena are thoroughly described. Other pathological states associated with possible effect of adjuvants are also considered, they are Sick Building Syndrome (SBS), Sjogren's syndrome (SjS), neurological deficient condition resembling Alzheimer's disease, autism spectrum disorder. The results of the experiments enabled us to reveal the stages of biopersistence and translocation of aluminium nanoparticles in the body. Advantages of the most widespread and oldest adjuvants as aluminium salts as well as their shortcomings as immunomodulators are presented. Reviewing adverse reactions produced by adjuvants of aluminum causes concern about their wide use as a component of vaccines.
УДК: 616:34 - 008 - 053.2 - 092 - 085
Кравченко Т.Ю., Копйка Г.К., Горностаева Н.Ю., Лосева К.О., Годлевська Т.Л. СИНДРОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА У Д1ТЕЙ: ЕТ1ОПАТОГЕНЕТИЧН1 АСПЕКТИ ТА НАПРЯМКИ ТЕРАПП
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
В статт/ розглянутi ет'юпатогенетичш аспекти синдрому подразненого кишечника у дтей. В'д-повдно сучаснш концепцй, СПК розглядаеться як б'юпсихолог'нне захворювання, у розвитку якого важливу роль в'д'грае взаемозв'язок психолог'чних фактор'т, вегетативних дисфунк^й з моторни-ми та секреторними порушеннями рiзних в'ддШв кишечника. Проаналiзованi питання сучасноУ д'аг-ностики, клiнiчнi прояви та пдходи до терап'УУ з урахуванням основних патогенетичних механ1'зм1в розвитку хвороби. При розробц лкувальних програм необхдно враховувати iндивiдуальнiсть кож-но'У дитини, поряд '¡з диферен^йованим пдходом до призначення лiкарських препарат'т в'дпов'дно до вар'анту СПК, а також дотримуватись необхдних строк'т лкування, що дозволить досягти бтьш швидкого позитивного ефекту.
Ключов1 слова: синдром подразненого кишечника, функциональна патолопя кишечника, д1ти, бюпсихолопчне захворювання.
Актуальнють функцюнальноТ' патологи кише- Варiабельнiсть эпидемиолопчних даних багато в чника (ФПК) у структурi гастроентеролопчних чому залежить вщ со^ального, економiчного, захворювань визначаеться ТТ достатньо високою культурного статусу краТни. Бтьш часто по до-розповсюдженютю у дитячому вщк Зростання помогу з приводу ФПК звертаються у розвинутих ктькосп функцюнальних порушень пояснюеться краТнах, що пояснюеться високим со^ально -з одного боку збтьшенням ктькосп факторiв культурним рiвнем населення, а також достатшм ризику у формуванш даноТ патологи, с другого - рiвнем розвитку медицини. Також функцюналь-розвитком медичних знань в галузi патогенетич- на патолопя може приховуватись пщ масками них аспек^в, а також застосуванням нових ме- шших захворювань. Па^енти, особливо у дебют тодiв та алгоритмiв дiагностики i лкування на хвороби, часто звертаються за допомогою до раншх стадiях розвитку процесу [1,8,20]. непрофтьних спе^алюлв ^рурги, ендокрино-
Розповсюдженють ФПК дуже варiабельна та логи, пнекологи). складае за рiзними джерелами вщ 9 до 48% [12]. У структурi ФПК одне з провщних мюць за-
ймае синдром подразненого кишечника (СПК). Поступове становлення функцiй ycix органiв та систем дитини у постнатальному перад онтогенезу, включаючи травневий апарат, повтьне формування функцiй з боку регуляторних систем органiзму сприяе розвитку функцюнальних порушень у дитячому вщк СПК досi залишаеться недостатньо вивченим захворюванням [2,3,19]. Погiршення якостi життя па^енлв з СПК часто можна порiвняти з подiбним станом при тяжких оргашчних захворюваннях. Одним iз важливих питань педiатрiТ залишаеться уточнення його епiдемiологiчних показникiв, продовження ви-вчення патогенетичних аспектiв та у вщповщно-стi з цим пошук нових напрямкiв у дiагностицi та лкуванш.
Епiдемiологiчнi дослiдження серед дитячого населення у США показали, що ознаки СПК ма-ють 6% молодших та 14% старших школярiв [29], в 1тали 13,9% д^ей у вiцi до 12 рош мали симптоми СПК, а у КитаТ - 13,3% [30]. За даними епщемюлопчних дослiджень в УкраТш, на ознаки, що характеры для СПК, скаржаться бтя 14% учшв середньоТ школи та бтьше 50% дiтей з ре-цидивуючим абдомiнальним больовим синдромом. У ранньому вiцi встановити дiагноз бувае досить важко. Труднощi виникають зазвичай тому, що дитина не завжди ч^ко може деталiзува-ти ознаки захворювання. Це може бути одшею з причин того, що реальна розповсюдженють СПК значно вище леТ, про яку свiдчать епщемюлопч-нi данi.
Синдром подразненого кишечника, згщно Римським критерiям Ill, визначаеться як функц^ ональний кишковий розлад, при якому абдом^ нальний бть або дискомфорт у животi зменшу-еться пiсля дефекацiТ, та пов'язаний зi змiною частоти i консистенци стiльця, виникае не менш шж 3 днi на мiсяць протягом останшх 3 мiсяцiв при загальнш тривалостi скарг не менш шж 6 м^ сяцiв [27].
До появи поняття СПК для визначення його симптомiв застосовувались самi рiзнi назви, серед яких були дискiнезiя товстоТ кишки, нервова дiарея, невроз кишечника, слизова колька, спас-тичний колiт та iн. Проблема вщсутносп единоТ термiнологiТ негативно впливала на розумшня патогенезу патологiчного процесу та, вщповщно, вiдмiчались труднощi у виборi та обфунтуванш лкувальноТ' тактики.
Сам термш «синдром подразненого кишечника» був вперше застосований у 1950 роц [25], а дiагноз у 1993 роц був офщшно введений у МКХХ ВООЗ та класифкований пiд рубрикою К58. Таким чином, на сьогодш СПК мае самос-тiйний рубрикативний шифр, тобто володiе усiма необхiдними ознаками та критерiями самостшноТ нозологiчноТ одиницi.
Питання про причини виникнення СПК е дис-кутабельним до тепер, тому захворювання вва-жаеться полiетiологiчним. Вщповщно сучаснш концепци, СПК розглядаеться як бюпсихолопчне
захворювання, у розвитку якого важливу роль вiдiграe взаемозв'язок психолопчних факторiв, вегетативних дисфункцiй з моторними та секре-торними порушеннями рiзних вiддiлiв кишечни-ка[11,12,13,18].
Серед етюлопчних факторiв найбiльш зна-чущими е: обтяжена спадковiсть, пiдвищена чут-ливють товстоТ кишки до розтягування, фермен-тативна недостатнiсть, розлади ендокринноТ си-стеми кишечника.
Окремо розглядаеться постшфекцшна форма захворювання. Стiйке нейроiмунне пошкоджен-ня, яке розвиваеться пiсля перенесених шфек-цiйних захворювань кишечника, може слугувати можливою причиною формування сенсорно-моторноТ дисфункци. Важливе значення набу-вають перенесенi кишковi iнфекцiТ в анамнезу особливо у дiтей з СПК iз дiареею. Найбiльш ча-стими попередниками, за даними л^ератури, вважаються ротавiрусна iнфекцiя та сальмоне-льоз [21,35,36].
Загальновизнана роль психогенних дезадап-тацiй, вiсцеральноТ гiперчутливостi та порушень моторики кишечника у виникненш СПК [8,10]. Тобто, це захворювання е бюпсихосо^альним розладом. Доведена пряма залежнють виникнення СПК вщ наявност стресових ситуацiй у житт дитини. При цьому психотравмуюча ситуа-цiя може бути перенесена задовго до початку розвитку захворювання, за дектька тижшв або мiсяцiв, та нав^ь мати персистуючий характер [11,13,15]. Стан центрально! нервовоТ системи (ЦНС) може вiдiгравати першочергову роль у виникненш та прогресуванш СПК. Часто у хво-рих вiдмiчаються супутш функцiональнi вегета-тивнi порушення, афективш та тривожнi, депре-сивнi та тохондричш розлади [9]. Преморбiдним фоном для розвитку СПК е наявнiсть надзначу-щих для особистостi дитини емоцш, якi викли-кають перенапругу нервовоТ системи та порушення Тх реалiзацiТ у виглядi психолопчного або фiзичного вiдображення переживань. Вважаеть-ся, що СПК в багатьох випадках е своерщною формою неврозу, при якому провщними клЫч-ними симптомами стають кишковi розлади. Дебют СПК або його загострення часто бувае пов'язаний зi стресовою дiею на дитину та зм^ ною стереотипу життя. Предикторами розвитку СПК можуть слугувати наступнi психотравмуючi ситуаци: страх не вiдповiдати очкуванням ото-чуючих, порушення взаемовiдношень з однол^-ками, вчителями, особистi конфлкти з батьками або негативнi вщношення мiж батьками у родинi. У меншш мiрi, однак, також вагомими вважаеть-ся змiна способу життя дитини: початок вщвщу-вання дитячого колективу (садок, школа). Над-мiрнi навантаження на незмiцнiлий у фiзичному та психологiчному планi дитячий оргашзм (на-вчальнi гуртки, додатковi заняття та ш.), а також безпосередньо пов'язане з цим порушення режиму дня (Тжа в сухом'ятку, тривалi перерви мiж Тжею, малорухливий, сидячий споаб життя) мо-
жуть при поеднаному впливi призвести до розвитку патолопчного процесу у ШКТ [23,24,37,38]. Характерною преморбщною особливютю хворих з СПК е симптоматична лабтьнють. Короткоча-CHi змши частоти стулу, вiдчуття стиснення, роз-пирання, урчання в животi, що виникають на фонi емоцiйно значущоТ' подiï (екзамени у школi, змша колективу, урочиста подiя та ш.) та безслГ-дно проходить пюля припинення дiï стресового фактору.
На безпосередню участь ЦНС у патогенезi СПК також вказують наступнi фактори: чГтка вщ-повiдь на лкарсью засоби центрально!' ди', а також психотерапевтичш методи лiкування, ям за-стосовуються при лiкуваннi СПК, вщсутнють симптомГв пГд час сну, коли активнють ЦНС мшГ-мальна, часто наявнють поеднаноТ' патологiï з шшими функцiональними розладами, у розвитку яких приймае участь ЦНС [6,22].
Наявнють генетичноТ' схильност у поеднанш з впливом сенсибiлiзуючого фактора можуть сприяти формуванню тривалоТ' слщовоТ' пам'ят про 6Гль у деяких пащентв [15]. У подальшому звичайнi за стилем подразники можуть виклика-ти агравовану больову реакцю що вщповщае впливу стресорного сенсибiлiзуючого фактора.
Значно впливае на розвиток СПК серотонше-рпчна система. Одним Гз основних медiаторiв ЦНС е серотонГн, який мае властивост гормону та нейротрансмГттеру. СеротонГнергГчна система мозку приймае участь у регулюванш загального рГвня активностГ ЦНС, руховоТ' активностГ, сну, пам'ятГ та в значнГй мГрГ визначае емоцшну по-ведГнку людини [17].
Не дивлячись на значну рГзномаштнють серо-тонГнових рецепторГв, у серотоншерпчнш систе-мГ головного мозку та шлунково-кишкового тракту (ШКТ) визначаються подГбнГ рецепторнГ типи. Тривала наявнють феномену вюцеральноТ' ппе-рчутливостГ у поеднанш з пщвищеною активню-тю серотоншерпчноТ' системи цНс може приз-водити до модифкаци' емоцшноТ' поведшки, пси-хологГчного статусу пацГентГв з СПК, розвитку у них депресивних сташв.
Важлива роль у розвитку СПК выводиться гострим та хрошчним порушенням мГкробного бГоценозу товстого кишечника. Так, кишковГ ш-фекцП, тривала антибютикотерашя, порушення режиму та характеру харчування можуть приз-вести до розвитку кишкового дисбюзу. СтГйкГ нейроГмунш порушення, що виникають внаслГдок шфекцшних захворювань кишечника, можуть призводити до формування сенсомоторних ди-сфункцГй, якГ обумовлюють симптоми сПк. У той же час, вагомГ порушення кишковоТ' мГкрофлори часто виникають на тлГ або супроводжують сПк [7,16,26,33,39]. Дотепер залишаеться дискута-бельним питання щодо первинност мГкробютич-них порушень товстого кишечника, якГ призво-дять до розвитку СПК. Судячи з багатьох пози-цш, кишковий дисбГоз може сприяти формуванню СПК у поеднанш з шшими факторами. Змша
вегетативного статусу, моторики товстого кишечника у поеднанш зi змшами хiмiчного складу хь мусу, лабтьнютю iмунних систем при СПК бу-дуть, у свою чергу, сприяти порушенню ктькосп та якостi складу кишковоТ флори та ТТ метабол^ зму.
Основними продуктами метаболiзму кишковоТ флори е коротколанцюговi жирнi кислоти. Зб^ льшення Тх концентрацiТ пiд впливом анаеробноТ флори сприяе звiльненню серотоншу. Пщвище-ний вмiст серотонiну пщсилюе кишкову моторику, секрецiю слизу, провокуе больову iмпульса-цiю. При дисб^ кишечника порушуеться про-цес шактиваци ферментними системами мiкро-флори бюлопчно активних речовин, гiстамiну та серотоншу. Пперпродук^я серотонiну та гютам^ ну бактерiями товстого кишечнику призводить до утворення надлишковоТ кiлькостi токсичних речовин, пщсиленню моторноТ активности змiнi вегетативного тонусу, що пщсилюе симптоми СПК. В умовах змши мiкробного метаболiзму у кишечнику в^^чаеться пiдвищене видiлення з фека-лiями лiзоциму, який мае антигютамшш власти-востi, зниження продукцп гiстiдази порушеною слизовою оболонкою кишечника, що також призводить до пщвищення концентраци гiстамiну у кров^ розвитку сенсибiлiзацiТ до умовно - патогенно!' флори.
Моторика шлунково-кишкового тракту забез-печуеться двома типами руховоТ активности се-гментарними та перистальтичними скорочення-ми [2]. При СПК спостер^аються змiни як сегме-нтарноТ, так i перистальтичноТ руховоТ активност у рiзних поеднаннях. У той же час при СПК спо-стер^аеться пiдвищення активностi механоре-цепторiв, якi сприймають розтягнення та скоро-чення м'язiв кишечника, участь кальцшзалежних пептидних рецепторiв спинного мозку, що прий-мають участь у реалiзацiТ феномену вюцеральноТ пперчутливост, у передачi больовоТ iмпуль-саци [2, 8, 10]. Однак, слщ зауважити, що мотор-нi порушення при СПК не е строго специфiчними та можуть спостер^атися вторинно при бтьшос-тi органноТ патологи кишечника. Порушення моторики, вочевидь, е ушверсальною реак^ею не-рвово-м'язового апарату на дш тих чи шших етiологiчних факторiв, наприклад, перенесену кишкову шфекцш, деякi компоненти Тм, недо-статнiсть харчових волокон у рацюш, пподина-мiю, пригнiчення поклику до дефекаци.
Вмiст Са у сиворотц опосередковано вщо-бражае внутршньокл^инний вмiст електролiтiв, що складають едину динамiчну систему. Змiна Тх концентраци може призводити до порушення проникливост кл^инних мембран, змiни поляри-заци аксональних синапсiв, викликае стан ппер-збудливостi нейронiв. Таким чином, участь Са в У^аци м'язового скорочення та розслаблення, регуляци кишковоТ моторики та передачi нерво-вого iмпульсу може впливати на розвиток СПК.
Одним iз факторiв, що регулюють фiзiологiчнi процеси травлення, е ферментативна забезпе-
4eHiCTb шлунково-кишкового тракту. 3MiHa рiвня ферментiв е одним i3 MapKepiB морфофункцю-нального стану оргашв ШКТ. Ферменти ШКТ, зо-крема амiлаза, починае синтезуватися вже у ро-товiй порожниш, що багато в чому визначае стан всмоктування у кишечнику. Загальна амтол^и-чна активнють сиворотки кровi складаеться i3 60% амiлази слини та 40% панкреатично' амта-зи (ПАМ). Змша активностi ферментiв внаслщок кишкового дисбiозi може сприяти розвитку вю-церально' гiперчутливостi, дискоординаци' моторики ШКТ, що знижуе захисн властивост слизо-во''' оболонки та може проявлятися м^мальними змiнами на кл^инному рiвнi та клiнiчно вщповь дати симптомокомплексу подразненого кишечника [12,18].
Пстоморфолопчш дослiдження бiопсiйоного матерiалу при СПК поряд iз нормальною структурою виявляють мiнiмальнi змши слизово''' оболонки товсто' кишки (СОТК): незначний набряк слизово', збтьшення дiаметру капiлярiв, скоро-чення та розширення крипт, пiдвищений вмiст в них слизу, невелике збтьшення бокаловидних кл^ин та незначна кл^инна шфшьтращя. Не ди-влячись на те, що обов'язковим критерiем постановки дiагнозу СПК е вiдсутнiсть морфолопч-ного субстрату з боку кишечника, при прогресу-ваннi дисбiотичних процесiв у слизовш оболонцi простежуються морфологiчнi змiни ештелш [24, 26]. Можливо, це свщчить про включення iмун-них механiзмiв у патогенез захворювання, спри-яе формуванню рефрактерних до медикаментозной' терапiï клiнiчних типiв СПК.
Абдомшальний бiль е обов'язковим симптомом СПК та мае широкий дiапазон штенсивностк вiд легкого дискомфорту та ниючого болю до значного, постшного, переймоподiбного болю та навiть нестерпного гострого болю, який iмiтуе кл^чну картину кишково''' кольки. При цьому часто бть носить неспецифiчний характер та спа-стичний бть поеднуеться iз розлитим, ниючим, розпираючим, пекельним болем. Частiше бiль локалiзуеться у нижнiй частинi живота, в лiвiй клубовiй дiлянцi. У той же час, у бшьшосп хво-рих бiль носить поеднаний, непостшний, мiгрую-чий характер з розповсюдженням болю по ходу товстого кишечника. Бть в^^чаеться у перiод активного неспання та не турбуе вночк Бть, як правило, пщсилюеться перед актом дефекаци', супроводжуеться пiдсиленням перистальтики кишечника, iмперативними покликами до дефекаци або, навпаки, зменшенням частоти стулу та мае властивють зменшуватись пiсля звiльнення кишечника. Характерними е синдроми «печшко-вого та селезшкового купв», якi пов'язанi з роз-тягненням стiнки кишечника газом, бть у правому та лiвому пщреберТ, що мае iрадиацiю та зменшуеться шсля вiдходження газiв. Абдомшальний бть та/або дискомфорт в^зняються тривалим перебiгом, схильнiстю до рецидуван-ня, часто низькою ефективнiстю симптоматично!' терапи. Часто симптоматика болю у живот за-
лежить вiд прийому 'М Характер ïжi може впли-вати на появу больового синдрому: найбтьш часто свiжi овочi та фрукти, кава, молоко, газована мшеральна вода можуть викликати загост-рення симптомiв захворювання, що змушуе хво-рих на СПК дотримуватись шдивщуально''' дiети та iнодi при надмiрному харчовому обмеженнi може призводити до зниження маси тта [2,14,24].
Пщвищення скорочувально' активностi м'язового шару стшки кишечника е однiею з ос-новних причин болю в живот у пацiентiв iз СПК, що пов'язано з вюцеральною пперчутливютю рецепторного апарату, яка проявляеться зни-женням порогу чутливостi рецепторного апарату кишки, бтьш iнтенсивним сприйняттям болю, больовою вщповщдю на дiю звичайних iмпуль-сiв. Вважаеться, що причина зниженого порогу чутливост знаходиться головним чином у пси-хоемоцiйних особливостях хворого. Психка та функцiя ШКТ тюно пов'язанi мiж собою. Кора головного мозку може ютотно активувати або га-льмувати ряд процеав, а деякi фiзiологiчнi акти (мозкова фаза травлення, рефлекторна блюво-та, акт дефекаци) виконуються при IT безпосере-днш участi. Ытенсивнють стимулiв може бути збiльшена або зменшена на спинальному рiвнi в залежност вiд активуючих або гальмiвних впли-вiв головного мозку. Подiбне збiльшення штен-сивностi стимулiв часто спостер^аеться у хворих на СПК. Пщвищення чутливост призводить до того, що фiзiологiчнi процеси у нормi не вщчу-ваються людиною, при вюцеральнш пперсенси-тивностi стають доступними для вщчуття. У рядi випадш цi вiдчуття носять виражений больовий характер [5,б].
Дiагностика СПК. Дiагноз СПК не е легким. Попереднш дiагноз повинен враховувати критерий закрiпленi Римським консенсусом Ill, а також обов'язково мають бути вщсутш так зван симп-томи «тривоги», або «красних прапоров». Серед цих симптомiв перед усiм звертають увагу на немотивовану втрату маси тта, наявнють симптоматики в шчний час, перевагу постшного штенсивного болю у живот як провiдного, а iнодi i единого симптому ураження шлунково-кишкового тракту, температурну реакцю збтьшення паренхiматозних органiв, лейкоцитоз, анемю, збiльшення ШОЕ, домiшок кровi у калi. Наявнiсть хоча б одного з перелiчених симпто-мiв «тривоги» робить дiагноз СПК досить сумш-вним. Верифiкацiю захворювання слщ складати на пiдставi поеднано' оцшки клiнiчних та парак-лiнiчних дослщжень [6].
Таким чином, згiдно «Римським критерiям III», дiагностичними критерiями СПК е: рециди-вуючий бiль у живот або дискомфорт як най-менше 3 днi у мюяць за останнi 3 мiсяцi, пов'язаний з двома або бтьше з нижчеперера-хованих ознак: полшшення стану пюля дефекаци'; початок, пов'язаний зi змiною частоти стулу; початок, пов'язаний зi змiною форми сттьця.
Додатковими симптомами е: патолопчна частота стулу (менш шж 3 рази за тиждень або бтьш шж 3 рази за добу); патолопчна форма сттьця (комкуватий/твердий сттець або рщ-кий/водянистий стГлець); натужування при дефе-кацП; Гмперативний поклик або вщчуття неповно-го випорожнення, видтення слизу та здуття.
При цьому, вказаш критери' присутнГ протягом останшх 3 мГсяцГв з початком симптомГв не менш нГж за 6 мюяцГв до того.
Пюля встановлення дГагнозу СПК, в подаль-шому необхГдно правильно класифГкувати патента за симптомом, який переважае. Це необхГдно для того, щоб обрати вГрний напрямок у так-тицГ лГкування. ТруднощГ, якГ при цьому виникають, практикуючим лГкарям запропоновано ви-рГшувати Гз застосуванням БристольськоТ' шкали форми калу. Запропонований наступний розпо-дГл СПК (IBS) за формою калу, що переважае:
1) СПК Гз переважанням закрепа (IBS-C);
2) СПК Гз переважанням дГареТ (IBS-D);
3) змГшаний СПК (IBS-М);
4) некласифГкований СПК.
При цьому, для кожного Гз варГантГв у «Рим-ських критерГях III» передбаченГ мГнГмальнГ та максимальш варГанти зустрГчальностГ нетипового характеру калових мас, урахування яких проводиться без застосування протидГарейних або проносних засобГв. Приймаючи до уваги, що ця класифГкацГя - шлях до ушфкованого опису та розумшня хворих, у яких дефекацГя часто змшю-еться протягом часу (закрт змГнюеться проносом та навпаки), експертами робочоТ' групи для таких випадмв був запропонований термГн «СПК, що перемежовуеться» (IBS-A).
На сучасному етап вГдокремлюють ще одну форму СПК. Це постшфекцшний СПК(PI-IBS), який розвиваеться пюля перенесених гострих кишкових шфекцш. До цГеТ' форми захворювання, не дивлячись на TT вщсутнють у «Римскому консенсус III», привернуто велику увагу спецГалюлв та дослщнимв. Даний стан був описаний бтьш шж пГвстолГття тому та, за даними сучасних ав-торГв, у 7 - 33% пацГентГв, що перенесли кишковГ ГнфекцГТ у перюд вГд 3 - 4 мю. до 6 рокГв, розвиваеться картина СПК [10,35].
ВГтчизняш вчеш запропонували критери' даноТ' форми СПК (PI-IBS), якГ включають в себе:
- вщповщнють дГагнозу «Римським критерГ-ям»;
- згадка в анамнезГ про перенесенГ кишковГ ГнфекцГТ, ям передували розвитку СПК;
- виявлення маркерГв ГК1 у бГосубстратах вщ хворого;
- порушення мГкрофлори у бактерюлопчних дослГдженнях калу;
- надлишкове бактерГальне зростання у тонкому кишечнику;
- змша мукозноТ мГкрофлори слизовоТ оболо-нки тонкоТ кишки;
- позитивний ефект вщ лГкування антисептиками та пробютиками.
При цьому слщ вГдзначити, що не менше шж 10% пацГентГв з СПК пов'язують захворювання з перенесеною шфекцГею [35]. Вважаеться, що даний факт вкрай важливий у педГатричнш прак-тицГ. Пов'язано це з особливостями дитячого вГ-ку та високою питомою вагою кишкових шфекцш у дГтей.
Вщносно лабораторно - шструментальних методГв дГагностики сПк на сьогодш рацюналь-но притримуватись наступного алгоритму [6].
СкриншговГ тести: загальний аналГз кровГ, бГ-охГмГчне дослГдження кровГ (амГнотрансферази, бГлГрубГн, загальний бГлок, протешограма, натрГй, калГй, С - реактивний бток), гормони щитовид-ноТ залози, аншлГадшовГ аТ, кал на приховану кров.
Розширене обстеження: кал на яйця глистГв, бактерюлопчне дослГдження калу, сечовина, креатинш, водневий дихальний тест, ректосиг-моГдоскопГя, колоноскопГя.
При вирГшеннГ питання про призначення дГаг-ностичного мшГмуму кожному конкретному хворому необхГдно враховувати наступш положен-ня: якщо ГмовГрнють СПК до проведення додат-кових дослГджень невелика, то обстеження повинно бути бтьш розширеним; якщо ГмовГрнють СПК до проведення додаткових дослГджень ви-сока, то можна обмежитись скршшговими тестами, але бажано використовувати методи вГзуалГ-заци товстоТ кишки.
Враховуючи високий рГвень психопатолопч-них розладГв у хворих з СПК доцтьно доповню-вати дГагностичнГ обстеження застосуванням методик дослГдження вегетативного статусу (адаптоваш для дГтей психологГчнГ опитувальни-ки та тести, кардюштервалографГя) для встановлення коректного психосоматичного дГагнозу з наступним включенням у комплексну терашю психотропних препаралв та\або психокорегую-чих програм [5,9,11].
Диференцшна дГагностика проводиться з цГ-лою низкою патологГчних функцюнальних станГв та органГчних захворювань. При цьому слщ пам'ятати, що з багатьма функцюнальними за-хворюваннями кишечника СПК мае так зваш симптоми «перехресту».
ПерелГк найбГльш важливих у план виклю-чення станГв та захворювань: анемГя, запальнГ захворювання кишечника, патолопя печшки, ни-рок, патолопя щитовидноТ залози, целГакГя, он-колопчна патологГя кишечника, кишкова шфек-цГя, непереносимГсть лактози, надлишкове бактерГальне зростання у тонкому кишечнику, патологГя аноректальноТзони.
ЛГкування хворого СПК повинно бути строго диференцшовано з урахуванням клЫчного варГ-анту. Також важливим е ГндивГдуалГзований пщ-хГд у вГдповГдностГ з особистими властивостями дитини.
Важливо враховувати, що СПК вщрГзняеться переважанням психосоматичних мехашзмГв та проявГв, тому роль лГкаря особливо важлива [6].
Одним iз основних питань е психосоцiальна адаптацГя. Лiкар повинен iнформувати хвору ди-тину та и батькiв щодо суп захворювання, прогнозу, що в подальшому буде сприяти ефектив-ност терапевтично' програми. Дуже доцтьна рацiональна органiзацiя гiгiено-дiетичного режиму, який включае в себе елементи психотера-пи, створення психологiчного мiкроклiмату в ро-динi та школГ, прогулянки, воднi процедури, за-няття ЛФК, тренування навичок щоденно' регулярно' дефекаци.
Рекомендаци щодо харчування дають з ура-хуванням домшуючих клiнiчних симптомiв. При схильностi до дГаре' обмежують потрапляння з 'жею грубих харчових волокон, викреслюють iз рацiону фруктозу, каву та газоваш напо'. При метеоризмi рекомендуеться уникати вживання продуктв, що пiдвищують газоутворення у кишечнику. При закрепах зазвичай призначають дiету з високим вмютом харчових волокон. Згщ-но останшм европейським рекомендацiям хар-човi обмеження можуть встановлюватися шдивщуально та вiдносно самостiйно батьками дитини з урахуванням даних харчового щоденника та щоденника динамки симптомiв [3].
Для медикаментозного лкування запропонова-но багато груп препаратГв, але жодна з них, на-жаль, не е ушверсальною та не попереджуе вини-кнення рецидивiв симптоматики [4,18,34,37,38]. Однак, цей несприятливий момент стимулюе до пошуку нових пiдходiв у терапй'.
Стандартного лкування не юнуе. Це пов'язано iз гетерогеннютю СПК. Будь яка меди-каментозна терапГя завжди мае пробний характер. На протязi лiкування необхщно ретельно вГ-дслiдковувати динамiку симптомiв. Якщо ефект вiд препарату, що використовуеться в лкуванш, вiдсутнiй на протязi 3 мiсяцiв вiд початку терапй, то цей препарат необхщно вщмшити [22,31,33].
¿вропейськ протоколи признають ефектив-ним симптомоорiентоване медикаментозне лку-вання у вiдповiдностi до типу СПК. Рекоменду-ють використовувати спазмолГтики, симетикон, фiтопрепарати [26,27].
На сьогодш немае даних про ефективну дш антибiотикiв при СПК.
Пробiотики можна призначати при любш фо-рмi СПК [16,32,38]. При цьому вибiр препарату зазвичай залежить вiд форми захворювання. Доведена ефективнють бiфiдо-, лактобактерш та сахаромiцет у лiкуваннi СПК, однак з урахуванням рiзноманiття видiв та штамiв цих мГкроо-рганiзмiв, необхiдно строго iндивiдуалiзувати 'х призначення. На сьогоднi це питання вивчаеться багатьма дослщниками [4,7,16,]. Мiкроорганiзми мають властивiсть прикрiплюватись до адгезив-них рецепторiв кишечника та зберГгатися у кишечнику у живому виглядi до 7-10 днiв. БГфщум-та лактобактери' вiдносяться до слабих продуцент газiв та здатш зменшити прояви метеоризму. Вони також здатш шпбувати ряд патогенних мiкроорганiзмiв, за рахунок пригнiчення 'х адгезiï
до ентероцитiв, феномену колошзацшно''' резис-тентностi. Доведена здатнiсть лактобактерш ак-тивувати Гмунну систему. Згщно даним ВООЗ, лактобактерiï володГють «неперевершеним рекордом безпечного вживання», тому тривалють тако' терапй' не лiмiтована [16].
Для лГквщаци' больового синдрому незалежно вщ його пГдтипу найбтьш ефективними лкарсь-кими засобами е т, що мають спазмолiтичну активнють (пiнаверiя 6ромГд, мебеверiн, дротаве-рГн, папаверiн, гiосцина 6утГл6ромГд та ш.). ЦГ засоби дГють на головний, кшцевий, механГзм виникнення болю при СПК - спазм гладко' мус-кулатури, та 'х успГх у випадку правильностГ дГа-гнозу практично гарантований. На сьогодш в клГ-шчнш практицГ препаратами вибору для лГку-вання болю при СПК усГх пГдтипГв е мютропш спазмолГтики, якГ селективно дГють на гладку мускулатуру кишечника, позбавлеш побГчно' дм хо-лГнолГтГкГв та системно' вазоактивно' дм неселек-тивних спазмолГтикГв.
При СПК Гз переважанням дГаре' застосову-ються такГ препарати як лоперамща гщрохло-рид, сорбенти, пробютики.
При СПК Гз переважанням закрешв застосо-вуються проноснГ наступних груп:
- проноснГ, що збтьшують об'ем калових мас;
- осмотичш проноснГ;
- проноснГ, ям стимулюють моторику кишечника.
Резистентний перебГг СПК, як правило, бувае пов'язаний з психопатолопчними розладами, що потребуе ршення питання про включення у комплекс лГкувальних заходГв психофармакологГчних препаратГв, якГ не тГльки знижують у таких пацГен-тГв рГвень тривоги, але й здатш зменшувати у них вираженють кишкових розладГв. ПолГморфГзм психГчних розладГв визначае показання до засто-сування усГх основних класГв психотропних засо-бГв. Iз психотерапевтичних методик перевага зазвичай надаеться поведшковш терапй'.
Висновки
Таким чином, в наступний час СПК розглядаеться як бюпсихолопчне захворювання Гз гене-тичною схильнютю, розладами взаемоди' у сис-темГ «головний мозок - кишечник» з порушенням вегетативного та гормонального балансу, що проявляеться змшами кишечно' моторики та се-крецГ'', вГсцеральною гГпералгезГею.
Досягнення максимально довГрливого контакту Гз хворою дитиною та и батьками, урахування шдивщуально''' реакцГ'' у кожному конкретному випадку, поряд Гз диференцшованим пГдходом до призначення лГкарських препаратГв з урахуванням варГантГв СПК, дотриманням необхщних строкГв лГкування дозволяе досягти бтьш швид-кого позитивного ефекту.
Лпература
1. Белоусов Ю.В. Синдром раздраженного кишечника у детей -диагноз исключения или диагноз компромисса? / Ю.В.Белоусов. // Здоровье ребенка. - 2008. - №6(15). - С. 33 -39.
2. Белоусов Ю.В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. / Ю.В. Белоусов, О.Ю. Белоусова — Харьков: Инжэк, 2005. — 252 с.
3. Синдром подразнено!' кишки: Навч.посГбн. / [В.1. Вдовиченко, О.П. Коршйчук, М.А. Бичков та Гн.] - ЛьвГв: Сполом, 2014. -106с.
4. Грачева Н.М. Хилак - форте в комплексном лечении больных острыми кишечными инфекциями и хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта с явлениями дисбактери-оза кишечника / Н.М.Грачева, Н.И. Леонтьева, И.Т. Щербаков, О.С. Партин // Consilium Medicum. Гастроэнтерология (Приложение). — 2004. — Т. 6, № 1. — С. 18-21.
5. Гамал А. Е. Клинико - функциональная характеристика детей с различными вариантами синдрома раздраженного кишечника : дис. канд. мед. наук : 14.01.08 / Гамал Али Елдин Мансур -Москва, 2012. - 110 с.
6. Губергриц Н.Б., Лукашевич Г.М., Фоменко П.Г. и др. Синдром раздраженного кишечника: алгоритмы диагностики и лечения // Сучасна гастроентеролопя. - 2014. - №1(75). - С. 149 - 159.
7. Григорьев А.В. Желудочно-кишечный тракт как среда обитания бактерий. Раздел 1. Морфология желудочно-кишечного бактериального биотопа. — Москва; Киев, 2004. — 95 с.
8. Дзяк Г.В. Функцшш захворювання кишечника. / Г.В. Дзяк, В.1. Залевський, Ю.М. Степанов — Днепропетровск: ПП «ЛГра ЛТД», 2004. — 200 с.
9. Дорофеева Г.Д. Особенности вегетативного статуса, уровней серотонина и гистамина у детей с синдромом раздраженного кишечника / Г.Д. Дорофеева, Л.С. Бондарь, Али Нджм Нофаль // УкраТнський медичний альманах. — 2001. — Т. 4, № 3. — С. 59-62.
10. Жуков Н.А. и соавт. Современные представления о патогенезе синдрома раздраженного кишечника //Клиническая медицина. — 2003. — № 12. — С. 7-12.
11. Жуков Н.А. Дисфункция вегетативной нервной системы в формировании синдрома раздраженного кишечника и принципы ее коррекции / Н.А. Жуков, Е.А. Сорокина, В.А. Ахмедов, Т.Н. Березнякова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепато-логии, колопроктологии. — 2004. — Т. 14, № 5. — С. 35-41.
12. Ивашкин В.Т. Избранные лекции по гастроэнтерологии. / В.Т. Ивашкин, А.А. Шептулин — М.: Медпресс-информ, 2002. — С. 85.
13. Ивашкин В.Т. Синдром раздраженного кишечника как биопсихосоциальное заболевание / В.Т. Ивашкин, Е.А. Полуэктова, С. Белхушет // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2003. — № 6. — С. 2-10.
14. Ивашкин Ю.А. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации, Ассоциации колопроктологов России по диагностике и лечению больных с синдромом раздраженного кишечника. / Ивашкин, Ю.А. Шелыгин, Е.К. Баранская [и др.] // РЖГГК. - 2014. - №2. - С. 92-99.
15. Костенко М.Б. Взгляд на синдром раздраженной кишки как семейное заболевание / М.Б. Костенко // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — Т. 13, № 5 (прил. 21). — С. 61.
16. Личковська О.З. Ефективнють застосування пробютиюв у лГку-ванн синдрому подразненого кишечника у дГтей / О.З. Личковська, О.З. Гнатейко О.Г. Яворьський [та Гн.] // Сучасна гастроентеролопя. - 2015. - №5(85). - С. 26 - 32.
17. Маев И.В. Синдром раздраженного кишечника. Римские 3. критерии III / И.В. Маев, С.В. Черемушкин // Гастроэнтерология. Приложение к Consilium medicum. — 2007. — Т. 9, № 1. — С. 11 - 14.
18. Полуэктова Е.А. Синдром раздраженного кишечника (СРК) -от патогенеза к лечению / Е.А. Полуэктова // Южно - Российский мед. журнал. - 2004. - №4. - С. 39 - 43.
19. Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза к лечению [Електронний ресурс] / А. С.Свинцицкий, Г. А. Соловьева, Е. Л. Кваченюк, С. А. Нагиева // Укр.мед.часопис. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://www.umj.com.ua/artide/66435/sindrom-razdrazhennogo-kishechnika-ot-patogeneza-k-lecheniyu.
20. Соловьева Г.А. Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза и диагностики к лечению / Г.А. Соловьева // Внутренняя медицина. - 2007. - №2(2). - С. 23 - 32.
21. Симаненков В.И. Постинфекционный синдром раздраженного кишечника: есть ли место в терапии пробиотикам? / В.И. Си-маненков, А.Н. Суворов, С.М. Захаренко, А.Н. Бочкарева, З.Р. Сундукова // Инф. Болезни. - 2009. - №7(3). - С. 3-9.
22. Ткач С.М. Синдром раздраженной кишки: естественное течение и возможности противорецидивной терапии. / С.М. Ткач // Здоров'я УкраТни. - 2012. - №2(279). - С. 5-6.
23. Успенский Ю.П. Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза к лечению. / Ю.П. Успенский, Ю.А. Фоминых //Consilium medicum. - 2010. - №1. - С. 48-53.
24. Щербаков П.Л. Синдром раздраженного кишечника у детей и подростков / П.Л. Щербаков // Вопросы современной педиатрии. - 2006. - №5(3). - С.53-56.
25. Brown P.W. The irritable bowel syndrome / P.W.Brown // Roccky Mt. Med. J. - 1950. - Vol. 47. - P. 343 - 346.
26. Brenner D.M. The utility of probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review / D.M. Brenner, M.J. Moeller, W.D. Chey [et al.] // Am. J. Gastroenterol. - 2009. -Vol.104. - P. 1033 - 1049.
27. Drossman D.F. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process / D.F. Drossman // Gastroenterology. — 2006. — V. 130, № 5. — P. 1377-1390.
28. Drossman D.A. Severity in irritable bowel syndrome: a Rome Foundation Working Team report. / D.A. Drossman, L. Chang, N. Bellamy // Am. J. Gastroenterol. - 2011. - №106(10). - P.1749-1759.
29. El-Baba M. F. Irritable Bowel Syndrome [Електронний ресурс] / M. F. El-Baba, H. Nazer, R. Konop // MedScape. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.emedicine.com/ped/topic1210.htm.
30. Dong L An epidemiologic study of irritable bowel syndrome in adolescents and children in China: a school-based study. / L. Dong, L. Dingguo, X. Xiaoxing, L. Hanming // Pediatrics - 2005. -V.116 (3). - P.3-6.
31. Emmanuel A. Irritable bowel syndrome: diagnosis and clinical management / A. Emmanuel. E.M.M. Quigley. - Chichester Wiley
- Blackwell, 2013. - 322p.
32. Layer P. Leitlinie Reizdarmsyndrom: Definition. Pathophysioligie. Diagnostik and Therapie / P. Layer, V. Anderesen, C. Pehl [et al.] // Z. Gastroenterol. - 2011. - Bd. 49. - S. 237-293.
33. McFarland L.V. Meta - analisis of the treatment of irritable bowel syndrome / L.V. McFarland, S. Dublin // World J. Gastroenterol. -2008. - Vol. 14. - P. 2650 - 2661.
34. Mueller S., Tytgat G.N, Paulo I.G. Placebo - and paracetamolcontrolled study on the efficacy and tolerability of hyoscine butylbromide in the treatment of patient with recurrent crampy abdominal pain / S.Mueller, G.N. Tytgat, I.G. Paulo [et al.] // Aliment Pharmacol Ther. - 2006. - Vol. 23. - P. 1741 - 1748.
35. Mearin F. Post-infectious IBS. Pan-European Conference on Irrtable Bowel Syndrom. / F. Mearin // Vienna, December 10th, 2010. - P.26-27.
36. Neal K.R. Prognosis in post - infective irritable bowel syndrome; a six year follow up study. // K.R. Neal, L. Barker, R.C. Spiller // Gut.
- 2002. - V.51(3). - P.410 -413.
37. Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evident - based medicine / L. Saha // World J.Gastroenterol. - 2014. - Vol.14, #22. - P.6759 - 6773.
38. Talley N.J. Conquering irritable bowel syndrome. / N.J. Talley -People's Medical Publishing House — USA. Shelton, Connecticut, 2012. - 175 p.
39. Thomas D.W. Probiotics and prebiotics in pediatrics / D.W. Thomas, F.R. Greer // Pediatrics. - 2010. - Vol.126. - P.1217 -1231.
References
1. Belousov Ju.V. Sindrom razdrazhennogo kishechnika u detej -diagnoz iskljuchenija ili diagnoz kompromissa? / Ju.V.Belousov. // Zdorov'e rebenka. - 2008. - №6(15). - S. 33 - 39.
2. Belousov Ju.V. Funkcional'nye zabolevanija pishhevaritel'noj sistemy u detej. / Ju.V. Belousov, O.Ju. Belousova — Har"kov: Inzhjek, 2005. — 252 s.
3. Sindrom podrazneno'i' kishki: Navch.posibn. / [V.l. Vdovichenko, O.P. Kornijchuk, M.A. Bichkov ta in.] - L'viv: Spolom, 2014. -106s.
4. Gracheva N.M. Hilak - forte v kompleksnom lechenii bol'nyh ostrymi kishechnymi infekcijami i hronicheskimi zabolevanijami zheludochno-kishechnogo trakta s javlenijami disbakterioza kishechnika / N.M.Gracheva, N.I. Leont'eva, I.T. Shherbakov, O.S. Partin // Consilium Medicum. Gastrojenterologija (Prilozhenie). — 2004. — T. 6, № 1. — S. 18-21.
5. Gamal A. E. Kliniko - funkcional'naja harakteristika detej s razlichnymi variantami sindroma razdrazhennogo kishechnika : dis. kand. med. nauk : 14.01.08 / Gamal Ali Eldin Mansur -Moskva, 2012. - 110 s.
6. Gubergric N.B., Lukashevich G.M., Fomenko P.G. i dr. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: algoritmy diagnostiki i lechenija // Suchasna gastroenterologija. - 2014. - №1(75). - S. 149 - 159.
7. Grigor'ev A.V. Zheludochno-kishechnyj trakt kak sreda obitanija bakterij. Razdel 1. Morfologija zheludochno-kishechnogo bakterial'nogo biotopa. — Moskva; Kiev, 2004. — 95 s.
8. Dzjak G.V. Funkcijni zahvorjuvannja kishechnika. / G.V. Dzjak, V.l. Zalevs'kij, Ju.M. Stepanov — Dnepropetrovsk: PP «Lira LTD», 2004. — 200 s.
9. Dorofeeva G.D. Osobennosti vegetativnogo statusa, urovnej serotonina i gistamina u detej s sindromom razdrazhennogo kishechnika / G.D. Dorofeeva, L.S. Bondar\ Ali Ndzhm Nofal' // Ukrains'kij medichnij al'manah. — 2001. — T. 4, № 3. — S. 59-62.
10. Zhukov N.A. i soavt. Sovremennye predstavlenija o patogeneze 24. sindroma razdrazhennogo kishechnika //Klinicheskaja medicina.
— 2003. — № 12. — S. 7-12.
11. Zhukov N.A. Disfunkcija vegetativnoj nervnoj sistemy v 25. formirovanii sindroma razdrazhennogo kishechnika i principy ee korrekcii / N.A. Zhukov, E.A. Sorokina, V.A. Ahmedov, T.N. 26. Bereznjakova // Rossijskij zhurnal gastrojenterologii, gepatologii, koloproktologii. — 2004. — T. 14, № 5. — S. 35-41.
12. Ivashkin V.T. Izbrannye lekcii po gastrojenterologii. / V.T. Ivashkin,
A.A. Sheptulin — M.: Medpress-inform, 2002. — S. 85. 27.
13. Ivashkin V.T. Sindrom razdrazhennogo kishechnika kak biopsihosocial'noe zabolevanie / V.T. Ivashkin, E.A. Polujektova,
S. Belhushet // Klinicheskie perspektivy gastrojenterologii, 28.
gepatologii. — 2003. — № 6. — S. 2-10.
14. Ivashkin Ju.A. Klinicheskie rekomendacii Rossijskoj gastrojenterologicheskoj associacii, Associacii koloproktologov
Rossii po diagnostike i lecheniju bol'nyh s sindromom 29.
razdrazhennogo kishechnika. / Ivashkin, Ju.A. Shelygin, E.K. Baranskaja [i dr.] // RZhGGK. - 2014. - №2. - S. 92-99.
15. Kostenko M.B. Vzgljad na sindrom razdrazhennoj kishki kak semejnoe zabolevanie / M.B. Kostenko // Rossijskij zhurnal 30. gastrojenterologii, gepatologii, koloproktologii. — 2003. — T. 13,
№ 5 (pril. 21). — S. 61.
16. Lichkovs'ka O.Z. Efektivnist' zastosuvannja probiotikiv u likuvanni sindromu podraznenogo kishechnika u ditej / O.Z. Lichkovs'ka, 31.
0.Z. Gnatejko O.G. Javor's'kij [ta in.] // Suchasna gastroenterologija. - 2015. - №5(85). - S. 26 - 32.
17. Maev I.V. Sindrom razdrazhennogo kishechnika. Rimskie 3. kriterii III / 32.
1.V. Maev, S.V. Cheremushkin // Gastrojenterologija. Prilozhenie k Consilium medicum. — 2007. — T. 9, № 1. — S. 11 - 14.
18. Polujektova E.A. Sindrom razdrazhennogo kishechnika (SRK) - ot 33. patogeneza k lecheniju / E.A. Polujektova // Juzhno - Rossijskij
med. zhurnal. - 2004. - №4. - S. 39 - 43.
19. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: ot patogeneza k lecheniju 34. [Elektronnij resurs] / A. S.Svincickij, G. A. Solov'eva, E. L. Kvachenjuk, S. A. Nagieva // Ukr.med.chasopis. - 2013. - Rezhim dostupu do resursu: http://www.umj.com.ua/article/66435/sindrom-razdrazhennogo-kishechnika-ot-patogeneza-k-lecheniyu.
20. Solov'eva G.A. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: ot 35. patogeneza i diagnostiki k lecheniju / G.A. Solov'eva // Vnutrennjaja medicina. - 2007. - №2(2). - S. 23 - 32.
21. Simanenkov V.I. Postinfekcionnyj sindrom razdrazhennogo 36. kishechnika: est' li mesto v terapii probiotikam? / V.I. Simanenkov,
A.N. Suvorov, S.M. Zaharenko, A.N. Bochkareva, Z.R. Sundukova
// Inf. Bolezni. - 2009. - №7(3). - S. 3-9. 37
22. Tkach S.M. Sindrom razdrazhennoj kishki: estestvennoe techenie i vozmozhnosti protivorecidivnoj terapii. / S.M. Tkach // Zdorov'ja Ukraini. - 2012. - №2(279). - S. 5-6. 38
23. Uspenskij Ju.P. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: ot patogeneza k lecheniju. / Ju.P. Uspenskij, Ju.A. Fominyh //Consilium medicum. - 2010. - №1. - S. 48-53. 39
Реферат
СИНДРОМ РАЗДРАЖЕННОГО КИШЕЧНИКА У ДЕТЕЙ: ЭТИОПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ И НАПРАВЛЕНИЯ ТЕРАПИИ Кравченко Т.Ю., Копейка Г.К., Горностаева Н.Ю., Лосева К.О., Годлевська Т.Л.
Ключевые слова: синдром раздраженного кишечника, функциональная патология кишечника, дети, биопсихологическое заболевание
В статье рассмотрены этиопатогенетические аспекты синдрома раздраженного кишечника у детей. В соответствии с современной концепцией, СРК рассматривается как биопсихологическое заболевание, в развитии которого важную роль играет взаимосвязь психологических факторов, вегетативных дисфункций с моторными и секреторными нарушениями разных отделов кишечника. Проанализированы вопросы современной диагностики, клинические проявления и подходы к терапии с учетом основных патогенетических механизмов развития болезни. При разработке лечебных программ необходимо учитывать индивидуальность каждого ребенка наряду с дифференцированным подходом к назначению лекарственных препаратов в соответствии с вариантом СРК, а также придерживаться необходимых сроков лечения, что позволит достичь более быстрого положительного эффекта.
Summary
IRRITATED BOWEL SYNDROME IN CHILDREN: ETIOPATHOGENETIC ASPECTS AND THERAPEUTIC APPROACHES Kravchenko T.Yu., Kopeika G.K., Gornostaeva N.Yu., Losev K.O., Godlevska T.L.
Key words: irritated bowel syndrome, functional disorders of the intestines, children, bio-psychological disease
The article describes the etiopathogenic aspects of irritated bowel syndrome in children. In accordance with the current conceptions, IBS is considered as bio-psychological disease, the development of which is considerably influenced by the interrelation of psychological factors, autonomic dysfunction, and motor and secretory disorders of different segments of the intestine. We have analyzed the problems of up-to-date diagnostics, clinical manifestations and treatment approaches, taking into account the main pathogenetic mechanisms of disease development. Elaborating the treatment programs should be based on patient-centered approach, along with a differentiated approach to the appointment of medications, as well as should follow proper duration of treatment that contributes in achieving more rapid positive effects.
Shherbakov P.L. Sindrom razdrazhennogo kishechnika u detej i podrostkov / P.L. Shherbakov // Voprosy sovremennoj pediatrii. -2006. - №5(3). - S.53-56.
Brown P.W. The irritable bowel syndrome / P.W.Brown // Roccky Mt. Med. J. - 1950. - Vol. 47. - P. 343 - 346. Brenner D.M. The utility of probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review / D.M. Brenner, M.J. Moeller, W.D. Chey [et al.] // Am. J. Gastroenterol. - 2009. -Vol.104. - P. 1033 - 1049.
Drossman D.F. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process / D.F. Drossman // Gastroenterology. — 2006. — V. 130, № 5. — P. 1377-1390.
Drossman D.A. Severity in irritable bowel syndrome: a Rome Foundation Working Team report. / D.A. Drossman, L. Chang, N. Bellamy // Am. J. Gastroenterol. - 2011. - №106(10). - P.1749-1759.
El-Baba M. F. Irritable Bowel Syndrome [Elektronnij resurs] / M. F. El-Baba, H. Nazer, R. Konop // MedScape. - 2014. - Rezhim dostupu do resursu:
http://www.emedicine.com/ped/topic1210.htm. Dong L An epidemiologic study of irritable bowel syndrome in adolescents and children in China: a school-based study. / L. Dong, L. Dingguo, X. Xiaoxing, L. Hanming // Pediatrics - 2005. -V.116 (3). - P.3-6.
Emmanuel A. Irritable bowel syndrome: diagnosis and clinical management / A. Emmanuel. E.M.M. Quigley. - Chichester Wiley
- Blackwell, 2013. - 322p.
Layer P. Leitlinie Reizdarmsyndrom: Definition. Pathophysioligie. Diagnostik and Therapie / P. Layer, V. Anderesen, C. Pehl [et al.] // Z. Gastroenterol. - 2011. - Bd. 49. - S. 237-293. McFarland L.V. Meta - analisis of the treatment of irritable bowel syndrome / L.V. McFarland, S. Dublin // World J. Gastroenterol. -2008. - Vol. 14. - P. 2650 - 2661.
Mueller S., Tytgat G.N, Paulo I.G. Placebo - and paracetamolcontrolled study on the efficacy and tolerability of hyoscine butylbromide in the treatment of patient with recurrent crampy abdominal pain / S.Mueller, G.N. Tytgat, I.G. Paulo [et al.] // Aliment Pharmacol Ther. - 2006. - Vol. 23. - P. 1741 - 1748. Mearin F. Post-infectious IBS. Pan-European Conference on Irrtable Bowel Syndrom. / F. Mearin // Vienna, December 10th, 2010. - P.26-27.
Neal K.R. Prognosis in post - infective irritable bowel syndrome; a six year follow up study. // K.R. Neal, L. Barker, R.C. Spiller // Gut.
- 2002. - V.51(3). - P.410 -413.
Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evident - based medicine / L. Saha // World J.Gastroenterol. - 2014. - Vol.14, #22. - P.6759 - 6773. Talley N.J. Conquering irritable bowel syndrome. / N.J. Talley -People's Medical Publishing House — USA. Shelton, Connecticut, 2012. - 175 p.
Thomas D.W. Probiotics and prebiotics in pediatrics / D.W. Thomas, F.R. Greer // Pediatrics. - 2010. - Vol.126. - P.1217 -1231.
