CC BY
15
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
УДК 616-053.5-036-084
ФАКТОРИ РИЗИКУ СИНДРОМУ П0ДРАЗНЕН0Г0 КИШЕЧНИКА У Д1ТЕЙ
ЗЫъковсъка С.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"
Метою роботи було вивчення фактор{в ризику розвитку синдрому подразненого кишечника у дтей. При вивчент анте- й ттранаталъних фактор{в в основнш грут част0 зустр{чалась патолог{я ваг{тност{ та полог{в. Складено „Формал{зовану таблицю прогнозування розвитку синдрому подразненого кишечника у дтей".
Ключов1 слова: д1ти, синдрому подразненого кишечника, фактори
На тепер1шнш час спостер1гаеться зростання частоти виникнення функцюнальних захворю-вань орган1в травления серед д1тей та пщл1тк1в, це вимагае поглибленого вивчення механ1зм1в ix розвитку, розробки нових принцишв д1агностики, введения в практику ефективних комплешв профтактичних заход1в.
В1дпов1дно до Римських критерпв III [1], як1 були прийнят1 в 2006р., д1агноз СПК ставлять при наявност1 рецидивуючого абдом1нального болю або в1дчуття дискомфорту в дтянц1 живота про-тягом 3 дн1в кожного м1сяця за останш 3 м1сяц1 разом з двома або б1льше наступних симптом1в: покращення стану п1сля дефекацп; початок пов'язаний 3i зм1ною частоти випорожнень; початок, пов'язаний 3i змшою форми калу.
Захворювання мае в цтому сприятливий пе-pe6ir, для нього не характерне прогресування симптом1в i р1зке пог1ршення стану, але СПК знижуе активн1сть життя дитини, а тривал1 роз-лади шлунково-кишкового тракту можуть при-звести до оргашчноТ патологи.
Сучасн1 ет1опатогенетичн1 концепцп СПК базу-ються на взаемозв'язку спадкових та психогенно обумовлених патоф1зюлопчних, психопатолопч-них та особистих зрушень [2, 3].
Дан1 багаточисельних дослщжень пщтверджу-ють, що СПК представляв собою психосоматич-ний симптомокомплекс, в структур! якого ¡нтег-руеться порушення функц1й товстого кишечника та pi3Hi психопатолог1чн1 фактори [4, 5, 6]. BiflMi-чено, що у дорослих 61льш1сть псих1чних травм мали мюце в дитячому в1ц1 [6, 7]. Нажаль, на сьогодн1, не проведено дослщжень як1 б вказали на зв'язок цих травм у д1тей з функц1ональними кишковими розладами.
Негативно впливають порушення режиму дня, зокрема, в1дпочинку дитини, низька ф1зична ак-тивн1сть, негативний психолог1чний кл1мат у родин!. Вплив внутр!шньо - амейних в!дносин на здоров'я д1тей п!дтверджуеться зростанням кть-KOCTi хворшчих д1тей у неповних с1м'ях у nopiB-нянн1 з повними в 1,7 рази. Формування СПК у д1тей науковц1 пов'язують також 3i станом здоров'я ixHix батьш, житловими умовами родини [8].
Ендогенними факторами ризику розвитку СПК вважають спадков1сть, ¡ндив1дуальн1 психолог1чн1 та конституцюнальш особливост1 орган1зму, порушення функцюнування вегетативно! нервовоТ системи. Зм1ни вегетативно! ¡ннервацп можна виявити на доклш1чнш стадЛ хвороби. Реал1зац||
ризику.
спадковосп сприяють особливост1 будови та функцюнування оргашв I систем, однак Тхня конкретна роль у виникненш хвороб вивчена ще недостатньо [8].
Метою роботи було вивчення фактор1в ризику розвитку синдрому подразненого кишечнику у д1тей молодшого шк1льного в1ку.
Матер1али та методи
Об'ектом дослщження стали 50 д1тей з СПК в1-ком в1д 5 до 14 рок1в, що перебували на стацю-нарному л1куванн1 в гастроентеролопчному в1д-д1ленн1 Полтавсько! обласноТ дитячоТ кл1н1чно! л1карн1, 50 д1тей - практично здорових аналог1ч-них за в1ком I статтю (група контролю). Д1агноз „синдром подразненого кишечника" було вста-новлено зг1дно з рекомендованими критер1ями д1агностики ( в1дпов1дно до протокол1в л1кування наказу МОЗ УкраТни №471 вщ 10.08.07) на пщ-став1 даних загальнокл1н1чного, лабораторного та ¡нструментального обстеження, в1дпов1дно до Римських критерпв (2006р.).
Батьки з дитиною п1д контролем медичного прац1вника заповнювали розроблену нами анкету, яка включала запитання, що характеризують соц1ально-економ1чш та медико-б1олог1чн1 фактори ризику розвитку захворювання.
На основ1 отриманих даних обчислювали д1аг-ностичний бал за факторами ризику та визнача-ли ступ1нь ризику формування синдрому подразненого кишечника в дитини.
Достов1рнють вщмшностей оц1нювали за кри-тер1ем Ст'юдента, визнаючи Тх такими при р < 0,05.
На пщстав1 проведеного математичного анал1-зу складено „Формал1зовану таблицю прогнозу-вання розвитку синдрому подразненого кишечника у д1тей".
Результати досл1джень та обговорення
Анал1зуючи розпод1л д1тей обстежених груп за статтю, можна зазначити, дана патолопя част1ш зустр1чалась в д1вчаток (70%), що значно б1льше шж у хлопчик1в - 30%, р<0,05. Наш1 спостере-ження п1дтверджують дат ¡нших досл1дник1в, зг1дно з якими переважання захворюваност1 д1в-чаток вважають одыею з характерних ознак еш-дем1олог1| хвороб орган1в травления у д1тей [4].
Залежно в1д в1ку д1ти з СПК на початку досл1-дження були розпод1лен1 на 3 пщгрупи: молодша (5-7 рок1в) - 17 д1тей, середня (8-11 рок1в) - 10 дитина та старша (12-14 рок1в) - 13 д1тей. Под1б-
Актуальн проблеми сучасно! медицини
ний розподт узгоджуеться з епщемюлопчними дослщженнями, в яких стверджуеться, що найча-спше кпУчш прояви ц1еТ патологи з'являються в 5-7 ром в [4].
Проведен! ктычш спостереження показали, що обтяжена спадковють на СПК достов1рно вища 80%, ыжу груп1 контролю 30%, р < 0,05.
При вивченш анте- й ¡нтранатальних фактор1в в основнш грут часто зустр1чалась патолопя ва-птносп та полопв: гестози ваптних (44%), хво-роби оргашв травления (76%), асфкая плоду (22%) та стимуляц1я пщ час полопв (28%).
Згщно з л1тературними даними, вигодовування дитини на першому роц1 життя впливае на становления функци вах оргашв системи травления [6] \ може також бути вагомим фактором ри-зику розвитку захворювань травного каналу. Дн ти основно! групи часто вигодовувалися штучно (34%); лише 8% д1тей основноТ групи проти 32% контрольно'! перебували на природному вигодо-вуванш якнайменше 1 рк, р < 0,05.
Анал1зуючи дат анамнезу життя обстежених д1тей нами було виявлено, що у бшьшосп д1тей ¡з СПК на першому роц1 життя батьки виявляли диспепсичш прояви, серед яких найчаст1ше зу-стр1чалися част1 зригування (35%), закрепи (28%), метеоризм (42%), проноси (19%). Перенесен! гостр1 кишков1 ¡нфекци до появи перших
прояв1в СПК у д1тей виявлялись у 28 %, р < 0,05.
Нами виявлено, що у рацюы харчування д1тей ¡з СПК переважали частое круп'яш продукти та вироби з борошна (62% основноТ групи проти 10% контрольно'!, р<0,05), як1 е висококалорш-ними, але не забезпечують оргашзм дитини не-замшними амшокислотами, м1кроелементами, в1тамшами. 3 ¡ншого боку, практично здоров! об-стежеш д1ти значно частое вживають молочш, кисломолочш (50% проти 22%, р<0,05) та фрук-тово-овочев1 продукти (40% проти 16%, р<0,05 ). Кр1м того, як виявилося, д1ти з СПК набагато ча-спш вживають жирну Т'жу (54%), шж практично здоров! д1ти (30%), р < 0,05.
Важливими факторами, що впливають на ор-гаызм дитини, е шкщлив1 звички батьмв: алкого-л1зм, табакокуршня та ¡ншк. В 2 рази часпше в грут дп"ей ¡з СПК спостер1галось палшня близь-ких родич1в.
Близько половини дп"ей ¡з СПК навчаються в класах ¡з поглибленим вивченням математики, ¡ноземних мов, що створюе додаткове тривале емоцшне навантаження надитину.
На пщстав1 проведеного математичного аналн зу складено „Формал1зовану таблицю прогнозу-вання розвитку синдрому подразненого кишечника уд1тей" (табл.).
Таблиця
Формализована таблиця прогнозування розвитку СПК у дтей
Фактори ризику Д1агностичний бал
Обтяжена спадковють на хвороби органв травления +2,23
Обтяжена спадковють на СПК +2,41
СПК у матер1 +2,43
СПК у батька +2,16
СПК у матер1 й у батька +2,57
СПК у дектькох родичв +2,63
Вщсутнють спадковоТ обтяженост1 -1,46
Патолопя ваптност1 +2,79
ФЫологнний переб1г ваптносл -2,56
1нтранатальна патолопя +3,87
ФЫологнний переб1г полопв -4,46
Штучне вигодовування +3,62
Природне вигодовування до 1 року \ бтьше -2,13
Прояви диспепси на першому роц1 життя +2,82
Не було проявв диспепсп на першому роц1 життя -0,9
Регулярне (4-5 разв на день) харчування -3,0
Нерегулярне (2-3 рази на день) +2,1
Переважання в рацюы молочно-кисломолочних продукпв -2,58
Переважання в рацюы фруктово-овочевих продукта -2,95
Переважання в рацюы круп'яних продукпв та виробв з борошна +3,59
Пасивне палЫня +2,84
Активне палЫня дитини +2,85
Алкоголем батьгав +4,64
Вщсутнють шкщливих звичок у члешв родини -3,83
Психосощапьш фактори
Навчання в школах „нового типу" + 1,32
Додаткове навчання в позаурочний час +2,78
Вщвщання спортивних секцм або гуртгав -2,63
Неповна ам'я або часта вщсутнють одного чи обох батьгав +2,45
Повна ам'я -2,2
Наявнють внутршньоамейних конфлклв +3,75
Конфл1кти з батьками +3,91
Конфл1кти з братами чи сестрами + 1,22
Вщсутнють внутршньоамейних конфлклв -3,2
Том 8, Выпуск 4
109
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
Зважаючи на загальну кшькють набраних ба- л1кувально-профтактичнихзаход1в.
л1в, ураховуючи фитичн1 суми д1эгн0стичних ко-ефщ1ент1в, серед практично здорових дп"ей мо-жна видтити так1 групи ризику розвитку СПК:
1) група мш1мального ризику (—20) бал1в i мен-ше;
2) група середнього ризику (уваги) (-20 - 0) ба-л1в;
3) група високого ризику - (0- +20) бал1в.
Висновки
Результати анкетування довели значний вплив на захворюванють д1тей СПК р1зних ендогенних фактор1в. Таким чином, анал1з результате дослщження дозволив видтити ряд фактор1в ризику виникнення СПК у д1тей, що зумовлюе проведения профтактичних заход1в щодо ство-рення оптимальних умов для профтактики виникнення СПК у д1тей. Розроблена д1агностична таблиця зручна у використанш, що дозволяе ви-користовувати IT в робот1 л1кар1в-пед1атр1в та л1-KapiB амейноТ медицини з метою встановлення ступеня ризику розвитку синдрому подразненого кишечника в дитини та своечасного проведения
Реферат
ФАКТОРЫ РИСКА СИНДРОМА РАЗДРАЖЕННОГО КИШЕЧНИКА УДЕТЕЙ Зиньковская С.М.
Ключевые слова: дети, синдром раздраженного кишечника, факторы риска.
Целью работы было изучение факторов риска развития синдрома раздраженного кишечника у детей. При изучении анте- и ин-транатальних факторов в основной группе чаще встречалась патология беременности и родов. Составлено «Формализирован-ную таблицу прогнозирования развития синдрома раздраженного кишечника».
Summary
RISK FACTORS OF IRRITATED BOWEL SYNDROME IN CHILDREN Zinkovskaya S.M.
Keywords: children, irritated bowel syndrome, risk factors.
The purpose of the work was to study risk factors leading to the development of irritated bowel syndrome in children. As a result of studing ante- and intranatal factors in the main test group the commonest risk factors are considered to be pathological pregnancies and deliveries. "Formalized table in prognosing of irritated bowel syndrome" has been compiled.
Л1тература
Нечитайло Ю.М. Вплив еколопчних факторш на травну систему у д1тей та методи його вивчення // Вюник науко-вих досл1джень.-1998.-№3-4.-С.30-31. Рысс Е.С., Шулутко Б.И. Болезни органов пищеварения.-СПб:Ренкор, 1998.-336с.
Atkinson W., Sheldon T.A., Shaath N et. al. Food elimination based on IgG antibodies in irritable bowel syndrome: a randomized controlled trial // Gut. - 2004. - V.53, №10. - P. 1459-1464.
Croffie J.M., Fitzgerald M.E. Recurrent abdominal pain in children to a pediatric gastroenterology practice // Clin Pedi-atr. - 2006. - V.35, №6.
Hytan P.E. Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders // Academy Professional Information Servises. - N.Y., 1999. Kalantar J.S., Locke G.R., Zinsmeister A.R. et al. Familial aggregation of irritable bowel syndrome: a prospective study // Gut. - 2003. - V.52, №12. - P. 1703-1707. Romans S., Belaise C., Martin J. et al. Childhood abuse and later medical disorders in women: An epidemiological stady // Psychother Psychosom.- 2002. - V. 71, №3. - P.141-150. Thompson W.G., Longstreth G.F., Drossman D.A. et al. Functional bowel disorders and functional abdominal pain. Rome II: A Multinational Consensus Document on Functional Gastrointestinal Disorders // Gut. - 1999. - V.45 (Suppl. II). - P.1143-1148.
