CC BY
24
УДК: 616.89-008.444.9.485-036
А.М. Дячук КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧШ
ОСОБЛИВОСТ1 ОС1Б 13 РОЗЛАДАМИ ОСОБИСТОСТ1 ТА АГРЕСИВНОЮ ПОВЕД1НКОЮ
Резюме. В статье рассматривается современное состояние проблемы расстройств личности и связанного с ними агрессивного поведения. Приводится клинико-психопатологическая характеристика лиц с расстройствами личности, которые в связи с реализованными насильственными преступлениями были признаны вменяемыми и находились в местах лишения свободы в сравнении с лицами с расстройствами личности, которые не реализовывали насильственных преступлений. Основным методом исследования был клинико-психопатологический. Исследование показало, что в клинической картине психопатических личностей, которые совершили преступления против жизни и здоровья личности, преобладает аффективная симптоматика, прежде всего дисфорическая. У половины исследуемых отмечены диссомнии и пер-систирующая тревога, которые в большинстве случаев приводили к употреблению психоактивных веществ. Наиболее часто среди осужденных отмечался эксплозивный вариант патохарактерологического поведения с преобладанием реакций оппозиции и эмансипации. Это определяет необходимость разработки путей профилактики насильственных действий при расстройствах личности.
Summary. The modern state of the personality disorder problem and the connected with it problem of the aggressive behaviour are analyzed in the article. Clinically-psychopathological characteristics of the people with personality disorder problems, admitted criminally sane with the realized malices and imprizoned, in comparison with the people with the personal disorders who did not fuflil the offences is given. While investigating the clinically psychopathological method was used as the basic one. The investigation of the problem showed that the affective symptoms (first of all dysphoric) prevail in the clinical picture of the psychopathatic persons who had made crimes against human's life and health. Dissomnia and persisting anxiety, which in the most cases led to psychoactive substances use, were marked in a half of the investigated persons. Explosive variant of patho-characterological behavior with prevalence of opposition and emancipation reaction was marked most frequently. It determines necessity of the prophylactic way development of violent actions in persons with personality disorders.
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра психiатрii, загально'1 та медично'1 психологИ (зав. - д. мед. н., проф. 1.Д. Стрта) м. Днтропетровськ
Ключовi слова: агресiя, злочин, розлад особистостi Key words: aggression, crime, personality disorder
Актуальнють дослщження розлащв особис-тосп (РО) в загальнш та судовш псж!атри зу-мовлена !х значною розповсюдженютю як серед населення, так й серед ошб, як ско!ли агресивш правопорушення. За даними багатьох дослщ-ниюв, до 10-13% населення виявляють ознаки РО [1, 4, 7], в той час як серед злочинщв !х частка у 2-3 рази вища [2, 6]. РО являють собою сукупшсть психопатолопчних феномешв та грубо! сощально! дезадаптаци, що виражасться, перш за все, в алкоголiзмi, наркомана, агре-сивнш поведшщ, су!цидах, кримшальних дiян-
нях [3, 8, 9]. Водночас, самi по w6i психiчнi розлади не е причиною протиправно! ди, а висту-пають як !! внутршня умова.
Феномену психопатично! агреси присвячеш дослщження втизняних вчених В.1. Полтавця, В.С. Первого (1998), яю показали, що агресивна поведшка при РО мае складний багатофакторний генез, основу якого становить деструктивний р> вень тривоги, що бере свш початок iз дитинства i закршлюеться в шмейному, а по^м у сощ-альному житп дисгармоншно! особистосп [5].
07/ Том XII/ 2
87
Враховуючи високу сощальну значущють оцiнки ризику реатзацл агресивно! поведшки з боку осiб iз психiчними розладами та розробку заходiв щодо 11 профiлактики, поглиблене до-слщження феномену психопатично! агресп зали-шаеться актуальним й сьогоднi.
Метою роботи було вивчення клшко-психо-патологiчних особливостей ошб iз розладами особистостi та агресивною поведiнкою.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження були 118 чоловтв, яким встановлений дiагноз РО, в тому чи^ 97 ошб, якi у зв'язку iз реалiзованим злочином проти життя та здоров'я особистост були засуд-женi (I група), та 21 чоловш з РО, яю не притя-гувались до кримшально! вiдповiдальностi (II група). Дослщження пацiентiв I групи проведене на базi управлiння Державного департаменту Украши з питань виконання покарань у Дшпро-петровськiй областi. Пщ час проведення експер-тизи ус дослiджуванi були визнанi осудними та вщбували покарання за статтями 115, 116, 121, 122, 123 Кримшального Кодексу Украши (2001). Пацiенти II групи проходили обстеження та лшування на базi психiатричних вiддiлень КЗ "Дшпропетровська обласна клiнiчна психiатрич-на лшарня".
Дiагноз РО встановлювався зпдно з крите-рiями Мiжнародноl класифшаци хвороб Х перегляду ^-60 - F-61).
Вiк дослiджуваних I групи на момент скоення злочину коливався вщ 18 до 42 роюв i у се-редньому (М±т) становив 29,9±1,6 року, а на момент обстеження дорiвнював 34,2±0,7 року. Вiдповiдно пацiенти II групи були у вщ вiд 21 до 42 роюв, в середньому 31,6±1,4 року, причому рiзниця мiж групами за вiковою ознакою була недост^рною (р>0,05).
Основним методом дослщження був ктлшко-психопатологiчний. Оцiнювались анамнестичш данi, вивчались динамiка РО, типи та форми патохарактеролопчних реакцiй, психопатолопч-нi симптоми. Вiдомостi, отриманi вщ пацiента, об'ективiзувалися iншими даними, зокрема ш-формацiею родичiв, медичного персоналу, характеристиками з мюця роботи та мюць позбавлення волi.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вiдповiдно до критерив МКХ-10, були виз-начеш типи РО у хворих груп дослщження. Як видно з табл. 1, серед дослщжуваних I групи дос-товiрно частiше (р<0,01) зус^чався дисощаль-ний тип особистостi, шж серед пацiентiв II групи (36,1% проти 4,8%). Близько половини хворих в обох групах мали емоцшно нестшкий РО (59,8% i 57,1%, р>0,05). У 5 (23,8%) пацiентiв II групи були верифiкованi iншi типи РО, в тому числк шизощний (F60.1) - у 3 (14,3%), ютеричний (F60.40) - у 1 хворого, тривожний (F60.6) - у 1 пащента.
Таблиця 1
Розпод1л хворих за типом розладу особистост1
I група (п=97) II група (п=21)
абс. % абс. %
Д1агноз (шифр за МКХ-10)
Достов1рн1сть рИшим
Дисощальний РО (F60.2) 35 36,1 1 4,8 р<0,01
Емоцшно нестшкий РО ^60.3), в т.ч. тдтип 58 59,8 12 57,1 р>0,05
- 1мпульсивний (F60.30) 34 35,1 7 33,3 р>0,05
- граничний (F60.31) 24 24,7 5 23,8 р>0,05
Зм1шаний РО (F61.0) 4 4,1 3 14,3 р>0,05
1нши типи РО (F60.1, F60.4, F60.6) 0 0 5 23,8 р<0,05
У клiнiчнiй картинi хворих на РО з обох груп переважали дисгармошя емоцiйно-вольових якостей особистостi, нестшюсть настрою, пщви-щена збудливiсть та знижений пор^ фрустрацш-но! резистентности На перший план виступали виразш афективнi розлади депресивно-дисфо-ричного характеру. Причому, якщо в I груш достовiрно переважали дисфоричнi стани -57,7% проти 33,3% (р<0,05), то в II груш частше
вiдмiчались депресивнi перiоди - 81,0% проти 44,3% (р<0,01) (табл. 2). Аналiз кримiналiс-тичних даних засуджених показав, що саме на фонi дисфори часто скоювались тяжкi злочини.
При поглибленнi депресивного афекту у част-ки дослщжуваних (26,8% в I груш i 38,1% в II груш) розвивались апатичш стани, якi тривали в деяких випадках до декiлькох дшв. Це, в свою чергу, призводило до прогулiв, звiльнення з мю-
ця роботи, усам^нення, шщаци сущидальних Вони носили, як правило, демонстративний ха-намiрiв. Сущидальш спроби мали мюце у 5 рактер та супроводжувались нанесенням поверх-(5,2%) засуджених i 3 (14,3%) пацieнтiв II групи. невих самоушкоджень.
Таблиця 2
Частота психопатолопчиоТ симптоматики у хворих 13 РО
Симптом I група (п=97) II група (п=21) Достов1ртсть р1знищ
абс. % абс. %
Апапя 26 26,8 8 38,1 р>0,05
Ппоматя 26 26,8 5 23,8 р>0,05
Депрес1я 43 44,3 17 81,0 р<0,01
Дисфор1я 56 57,7 7 33,3 р<0,05
Ейфор1я 6 6,2 3 14,3 р>0,05
1похондр1я 13 13,4 9 42,9 р<0,01
Нав'язлив1 вдеТ 22 22,7 5 23,8 р>0,05
Нав'язлив1 потяги 27 27,8 7 33,3 р>0,05
Надцшт вдеТ 8 8,2 5 23,8 р>0,05
Порушення сну 49 50,5 13 61,9 р>0,05
Тривога 46 47,4 14 66,7 р>0,05
Фоби 31 32,0 6 28,6 р>0,05
У клiнiчнiй картинi майже кожного четвертого дослiджуваного I i II групи (26,8% i 23,8% вiдповiдно) переважали гiпоманiакальнi стани; в 6,2% i 14,3% випадюв - ейфоричнi. Здебiльшого такi стани були пов'язаш з вживанням алкоголю або токсичних речовин, нерщко з метою полегшення вiдчуття тривоги або драпвливосп. В рядi випадкiв пащенти I групи скоювали на-сильницью дп через вiдчуття власно! значущосп, мправильностiм власних дiй, неприйняття критики. Слщ вiдмiтити, що якщо у пацiентiв II групи машакальш епiзоди часто розвивались до корот-кочасного переживання ейфори, екзальтаци, то у бшьшосп засуджених (15 оаб - 57,7%) супроводжувались посиленням дисфори. У деяких дослiджуваних коливання настрою носило окрес-лений фазовий характер.
Майже у половини дослщжуваних з обох груп вiдмiчалась персистуюча тривога (47,4% i 66,7% вщповщно) i дисомни (50,5% i 61,9%). Ц стани практично завжди (понад 90%) провокували вживання цим контингентом психоактивних ре-човин (переважно алкоголю) з метою згладжу-вання вщчуття тривоги або щоб "добре спати". Вивчення системностi вживання психоактивних речовин показало, що ешзодичне вживання мало мюце у 62,9% i 52,4% випадюв, а систематичне -у 36,1% i 38,1%. У трьох випадках вiдмiченi амнестичнi розлади, пов'язаш iз вживанням пси-хоактивних речовин.
Серед розладiв мислення найчастiше вщ-мiчались негрубi порушення у виглядi фобiй (32,0% i 28,6% вiдповiдно), нав'язливих потяпв (27,8% i 33,3%) та щей (22,7% i 23,8%), надцiнних щей шохондричного (13,4% i 42,9%, р<0,01) та iншого характеру (8,2% i 23,8%). Мислення бiльшостi дослiджуваних вирiзнялось вираженим суб'ективiзмом, ознаками психiчного iнфантилiзму.
В цiлому дослiдження поведiнкових розладiв у психопатiв з агресивною поведшкою дозволило визначити у них переважш варiанти (фор-ми) патохарактеролопчних реакцiй. Так, у хворих на РО, як скоши злочини проти життя та здоров'я особистосп, здебiльшого спостерiгався афективно-експлозивний (57 оаб - 58,8%) варiант патохарактерологiчних реакцш, що вира-жаеться екстрапунiтивним реагуванням у виглядi опозицiйно-зухвалоl поведiнки, афектного вибуху, агресивносп, iмпульсивностi, конфлшт-носп, слабкого емоцiйного контролю, мiнливостi настрою (рис. 1). Агресивна поведшка таких осо-бистостей вирiзняеться брутальнiстю, неперед-бачуванiстю, тяжкiстю наслiдкiв. Основними типами реагування при даному варiантi е реакци активно! опозицi! (33 - 57,9%) та емансипаци (16 - 28,1%), тобто протиставлення себе оточуючим, схильшсть до пiдкреслено! самостшносп i неза-лежностi.
В кожному п'ятому випадку патохарактероло-
07/ Том XII/ 2
89
пчш реакци засуджених мали ютерощну (21,6%) тризм, тенденцiя протиставити себе, су1ци-
та нестiйку (19,6%) форми. Для перших осо- дальний шантаж; для других - безвщпов>
бистостей, поряд з iмпульсивнiстю, збудливютю, далышсты, незрiлiсть i ншвшсты, погана адап-
конфлiктнiстю, здебiльшого характернi егоцен- тащя.
■D С
5
100 80 60 40 20 0
58,8*
19,0 21,6
28,6
Афективно-експлозивний
52,4
19,6*
1стеро1дний Нестiйкий
I група (n=97) ПИ група (n=21)
Частота piîM^ вар1амт1в патохарактерологiчних реакцш у хворих на РО: * - p<0,01; ** - p<0,001 мiж
групами
У пацieнтiв II групи, навпаки, достовiрно (р<0,01) частiше спостертався нестiйкий варiант патохарактеролопчно! поведiнки (11 випадюв -52,4%), при якому основними типами реакцш були вщмова або зниження прагнення до при-родних контактiв з оточуючими (4 особи) та iмiтацiя (3 випадки).
П1ДСУМОК
Таким чином, проведене дослщження показало, що в ктшчнш картинi психопатичних осо-бистостей, як скоши злочини проти життя та здоров'я особистосп, переважае афективна симптоматика, передуем дисфорична. У половини дослщжуваних вiдмiченi диссомнп та персис-туюча тривога, яю в бшыпосп випадюв спону-кали до вживання психоактивних речовин. Най-
бiльш поширеним серед засуджених е афектив-но-експлозивний BapiaHT патохарактерологiчноï поведiнки з переважанням реакцiй опозицiï та емансипацiï.
Характерною рисою хворих i3 РО, яю не притягувались до кримiнальноï вщповщальносп, е нестiйка форма патохарактерологiчних реакцш, депресивно-тривожна симптоматика, переважан-ня реакцiй вiдмови та iмiтацiï.
Вищенаведене свiдчить, що проблема агре-сивних дiй психопатичних особистостей потре-буе подальшо1' розробки, а ктшчш особливостi таких осiб, поряд iз соцiально-психологiчними, займають важливе мiсце в розробщ цiеï проб-леми.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. -М.: Медицина, 2000 -496с.
2. Васильев В.Л. Юридическая психология.-СПб.: Питер Пресс, 1997.- 654с.
3. Горшков И.В., Горинов В.В. Расстройства личности и агрессия // Рос. псих1атр. журн.- 1998.- № 5.- С. 68-73.
4. Кадомцев Г.М. К вопросу об общественной опасности лиц с психическими и поведенческими расстройствами // Таврич. журн. психиатрии.- 2004.Т. 8, №4. - С. 4-6.
5. Полтавец В.И., Первый В.С., Жабокриц-кий С.В. Агрессивное поведение при расстройствах личности.- Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.- 80с.
6. Сафуанов Ф.С. Криминальная агрессия обвиняемых с расстройствами личности // Рос. психиатр. журн. - 2005.- №6.- С.35-43.
7. Смулевич А.Б. Расстройства личности (психопатии) // Руководство по психиатрии / Под ред. А.С. Тиганова. - М.: Медицина, 1999. -Т. 2.- С.558-606.
8. Шостакович Б.В. Клинические варианты расстройств личности //Руководство по пограничной психиатрии. -М.: Медицина, 2000. - С. 190-217.
9. Developing a clinically useful actuarial tool for assessing violence risk /Monahan J., Steadman H.J., Appelbaum P.S. et al. //Brit. J. Psychiatry.- 2000.- Vol. 176.-P.312-320.
♦
