CC BY
11
аденовирусным кератоконьюнктивитом // Офтальмологический журнал. - 2002.- №4.- С.20-23.
7. Сакович В.Н. Характеристика микрофлоры коньюнктивальной полости глаза и её чувствительность к антибиотикам при гнойних кератитах // Офтальмологический журнал. - 1991.- №3.- С.189.
8. Смирнов В.В., Резник С.Р., Сорокулова И.Б. Дискуссионные вопросы создания и применения
бактериальных препаратов для коррекции микрофлоры теплокровных // Микробиологический журнал. - 1992.- Т.54., № 6. - С.82-94.
9. Сорокулова И.Б. Сравнительное изучение биологических свойств биоспорина и других коммерческих препаратов на основе бацилл // Микробиологический журнал. - 1997.- Т.59, N6.- С.43-49.
♦
УДК 616.12-008.331.1-036-053.67:613.86
С.Р. Толмачова, В.В. Шконова, О.М. Носова, Е.Л. Ахназарянц
КЛ1Н1КО-ПСИХОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮНАК1В 13 ПЕРВИННОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕН3!еЮ
ДУ «1нститут охорони здоров'я дтей та тдлтюв АМН Украти» (директор - д. мед. н., проф. М.М.Коренев) м. Хартв
Ключовi слова: пiдлiтки, первинна apmepicmbna гiпертензiя, психологiчнi порушення, серцево-судинна система, церебральна гемодинамта
Key words: adolescents, primary arterial hypertension, psychological disorders, cardio-vascular system, cerebral hemodynamics
Резюме. Проведено клинико-психологическое обследование 57 юношей с первичной артериальной гипертензией. Выявлены различные психологические нарушения: дезадаптивные типы отношения к своему заболеванию (35,1%), средний (66,7%) и высокий (24,6%) уровень эмоционального стресса, неадаптированность (47,4%) и дезадаптированность (22,8%) к внутреннему и внешнему миру. Установлено, что у подростков с высоким и средним уровнем эмоционального стресса выявлены признаки формирования гипертензивного сердца (нарастание массы миокарда левого желудочка и его индекса) и нарушения церебральной гемодинамики в бассейне внутренней сонной артерии, которые являются независимыми маркерами неблагоприятного течения артериальной гипертензии.
Summary. Clinical-psychological examination of 57 youths with primary arterial hypertension was performed. There were revealed different types of psychological disorders: disadaptable types of attitude to their disease (35,1%), average (66,7%) and high (24,6%) levels of emotional stress, unadjustment (47,4%) and maladjustment (22,8%) to the outer life and to the inner world. It was established that in the youths with high and average level of emotional stress there were diagnosed signs of hypertensive heart formation (an increase of the left ventricle in weight and its index), as well as disorders in cerebral hemodynamics in the bed of inner carotid, which are the independent markers of unfavorable course of arterial hypertension.
Серед численних факторiв, яю сприяють роз-витку серцево-судинних захворювань, не остан-ню роль вщпрають психолопчш. Своечасне виявлення психолопчних порушень у дебют захворювання дозволить запоб^и його по-дальшому прогресуванню.
На наш час загальновизнана роль психолопчних факторiв у етюлоги й патогенезi есен-щально! артерiальноl гшертони [3]. Вивчення
впливу психолопчних факторiв на рiвень ар-терiального тиску актуально й на сьогодш, незважаючи на те, що психосоматична гшотеза була висунута ще F. Alexander близько 60 роюв тому. Дослщження останшх роюв показують, що найбшьш значущими iз психолопчних факторiв, асоцшованих iз розвитком серцево-судинних захворювань, у тому чи^ гшертони, е гострий i хрошчний психоемоцшний стрес, а також тюно
пов'язаш з ним тривожш й депресивш розлади. Цi розлади е не тшьки факторами ризику розвитку артерiальноl гшертони, але й у значнш мiрi визначають клiнiчний перебiг захворювання, а також його прогноз [1,2].
Вплив соматично! патологи на психшу хворого вiдбуваеться у двох напрямках: осо-бистiсна реакцiя на захворювання й змшу психiки, яку викликае хвороба. Тривале емоцiйне напруження е основою рiзних соматопсихiчних захворювань. Психолопчш порушення, що вини-кають у пащент1в iз соматичними захворю-ваннями, за ступенем швалщизацл не посту-паються психотичним розладам i в значнш мiрi збiльшують витрати на охорону здоров'я [4]. Питанням психосоматических взаемин у хворих з артерiальною гiпертензiею у наш час присвя-чено велику кiлькiсть робiт [5,7,8], але в педiатрil зустрiчаються лише поодиною публшацп [9,10].
Мета дослщження - вивчити клшко-пси-хологiчнi особливост юнакiв iз первинною артерiальною гiпертензiею (ПАГ).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ В умовах вiддiлення кардюревматологп ДУ «1нститут охорони здоров'я дiтей i пiдлiткiв АМН Украши» проведене комплексне ктшко-психологiчне обстеження 57 юнаюв з ПАГ П ст. (з ураженням органiв-мiшеней) у вiцi 15-18 роюв. Симптоматичний характер гшертензи в них був виключений. Усiм дослщжуваним про-водилося ультразвукове дослiдження серця в "В" режимi на апарат "Sanoline - SL" фiрми '^ете^" за стандартною методикою. Цере-бральну гемодинамiку вивчали за даними реоен-цефалографи.
Рiвень емоцiйного стресу в шдлггюв визна-чали за допомогою колiрного тесту М.Люшера. Для виявлення типу ставлення до свого захво-рювання використовували «Особистюний опиту-вальник Бехтерiвського шституту», що диферен-цiюе 12 титв реагування особистостi на хворобу. Вивчення сощально-психолопчно1 адаптаци юнакiв проводилося за методикою А.В.Фурмана.
Статистичну обробку даних проведено за допомогою прикладних програм у системi Excel i Statgraphics на ПК 1ВМ РС.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Дослiдженнями, проведеними сшвроб^ни-ками iнституту, були виявлеш змiни серцево-судинно1 системи й церебральное' гемодинамiки в юнакiв iз ПАГ [6]. 1нтерес викликало вивчення морфофункщональних параметрiв серця й показ-никiв церебрально1 гемодинамiки залежно вщ рiвня емоцiйного стресу й типу ставлення до свого захворювання.
Щцвищеш цифри артерiального тиску (150/80-180/110 мм рт.ст.) частше виявлялися випадково при проходженш профогляду в школi або райвшськкомат й тiльки в 28,0% шдлптав -при звертаннi до лшаря зi скаргами на головш болi.
У бiльшостi (71,9%) юнаюв вiдзначався гармонiйний фiзичний розвиток, у 22,8% ви-падкiв виявлено надлишкову масу тiла, у 3,5% -недостатню масу тiла й у 1,8% - високий зрют. Статевий розвиток обстежених вщповщав бiологiчному вшу.
Практично вс юнаки (94,7%) при над-ходженнi у вiддiлення пред'являли рiзнi скарги: головний бiль зус^чався в 87,7% обстежених, кардiалril - в 52,6%, а скарги загальноневро-тичного характеру - в 59,7% .
Звертае на себе увагу високий вщсоток обтяжено! спадковостi по захворюваннях органiв кровообiгу серед родичiв першо! й друго! лшп спорiднення. Так, у 91,2% юнаюв iз ПАГ була присутня обтяжена спадковiсть по серцево-судинних захворюваннях. По лшп матерi обтяжена спадковiсть зустрiчаеться в 40,4% випадкiв, батька - 21,1% i по обох лшях - у 29,8% випадкiв. Крiм того, 22,8% матерiв i 21,1% батьюв мають гiпертонiчну хворобу, а в 15,8% випадюв вона зус^чаеться в обох батькiв. Цi даш пiдтверджують роль генетичних факторiв у формуванш артерiальноl гшертензи.
В останш роки в дитячiй кардюлоги при розробщ програм вiдновного лiкування врахо-вуеться особистiсне реагування хворого на захворювання. Вщношення до хвороби - вихщний, ключовий феномен, без розумшня якого не-можливо побудувати ефективний лшувальний i реабiлiтацiйний процеси.
Для юнаюв iз ПАГ характерш типи ставлення до хвороби, що вщносяться до першого блоку шкал (64,9%). Твереза ощнка свого стану, праг-нення активно сприяти усшху лiкування (гармонiйний тип) були установлен у 17,5% обстежених пiдлiткiв. Ергопатичний тип («вщ-хвд вiд хвороби в активну навчальну дiяльнiсть i роботу») був виявлений в 26,3% випадюв, а анозогнозичний («активне вщкидання думок про хворобу i И наслщки») - в 15,8% юнаюв. Змi-шаний тип ставлення до свого захворювання (сполучення ергопатичного й анозогнозичного типiв) зустрiчався в 5,3% випадюв. Цi типи характеризуються меншою вираженiстю сощ-ально1 дезадаптаци хворого у зв'язку iз захворюванням.
Другий блок шкал включае типи реагування з iнтрапсихiчною спрямованiстю (тривожний, нев-
09/ Том XIV/ 3
77
растешчний та ш.). Ц типи свiдчать про наявнiсть особистюно! дезадаптации хворого у зв'язку iз захворюванням i встановленi в 12,3% юнаюв з ПАГ. Найбiльш часто (10,5%) дь агностувався тривожний тип ставлення до свого захворювання («безперервне занепокоення й помисливiсть вiдносно несприятливого перебiгу захворювання, можливих ускладнень, неефек-тивностi й навiть небезпечностi лшування»).
У 22,8% випадкiв у тдлитав iз ПАГ виз-начався сенситивний тип ставлення до свого захворювання, що характеризуеться «надмiрною заклопотанiстю про можливе несприятливе вра-ження, яке можуть справити на оточення вь домост про !х хворобу». Цей тип належить до третього дезадаптивного блоку шкал з штер-псиичною спрямовашстю.
Таким чином, у 35,1% випадюв у юнакв iз ПАГ дiагностовано дезадаптивнi типи ставлення
до свого захворювання з штер- i штрапсж!чною спрямованiстю, що вимагае своечасного вклю-чення в iндивiдуальнi програми лшування пiдлiткiв диференцiйованих психокоригувальних заходiв.
При аналiзi рiвня емоцiйного стресу в юнаюв iз ПАГ у динамшу спостереження (при над-ходженнi хворого в стащонар i при його виписщ) виявлено достовiрнi його розходження (табл.1). Як видно з таблищ 1, для шдл^юв характерний середнш рiвень емоцiйного стресу (66,67%). У 21,05% юнаюв рееструвався високий i в 3,51% -надвисокий рiвень емоцiйного стресу. В результат проведеного лiкування вiдзначаеться позитивна динамша: вiрогiдно збiльшився вiдсоток шдлитав без стресу (5,26% проти 8,77%; pt < 0,01), з низьким рiвнем (3,51% i 22,81%; pt < 0,001) i знизився з високим рiвнем емоцiйного стресу (21,05 % проти 7,02%; ^ < 0,001).
Таблиця 1
Характеристика рiвня емоцшного стресу в юнакчв ¡з первинною артер1альною
гiпертензieю в динам1ц1 спостереження
Ршень стресу При иадходжеии1 При вииисц
■ ± т ■ ± т
В1дсутн1й
Низький
Середн1й
Високий
Надвисокий
3 2
38 12 2
5,26 3,51 66,67 21,05 3,51
0,61 0,50 1,29 1,12 0,50
5 13 35 4
8,77* 22,81** 61,40* 7,02**
0,78 1,15 1,34 0,70
Прим1тка: * р( < 0,01, ** pt < 0,001 - в1ропдшсть показниюв м1ж пор1внюваними групами
При вивченш сощально-психолопчно! адап-тацл шдл^юв iз ПАГ установлено, що неа-даптованiсть до зовнiшнього й внутршнього свiту рееструвалася вiрогiдно частiше, шж дезадаптованiсть (47,4% проти 22,8%; р^0,01) i адаптованiсть (29,8%; pt < 0,05). Дезадапто-ванiсть i неадаптованють пiдлiткiв пов'язана iз позасiмейним оточенням - негативне вщношення до школи й вулицi.
При аналiзi змш серцево-судинно! системи залежно вiд рiвня емоцiйного стресу отримано достовiрнi розходження (табл.2). Як видно з таблищ 2, виявлено достовiрне збшылення ско-рочувально! здатностi мiокарда в шдлгтюв iз високим (ударний об'ем - 88,06±4,10 мiл проти 74,59±3,29 мш; рt<0,01) i середнiм (84,26±3,32 мш проти 74,59±3,29 мiл; рt<0,05) рiвнем емоцшного стресу в порiвняннi з юнаками без стресу, з одночасним зниженням загального периферичного опору (1283,16±102,04 дин.с.см-5
i 1304,76±76,48 дин.с.см-5 проти 1622,96±62,35 дин.с.см-5; рt<0,01), що свщчить про формування в них гшеркшетичного типу гемодинамiки. У пацiентiв iз нормальним рiвнем емоцiйного стресу вщзначаеться тенденцiя до пiдвищення загального периферичного опору (1622,96±62,35 дин.с.см-5) i зниження скорочувально! здатностi мiокарда (ударний об'ем - 74,59±3,29 мiл, хвилинний - 4,85±0,52 л/хв), що свщчить про розвиток у них гшокшетичного варiанта гемо-циркуляци.
Необхiдно вщзначити, що показники насосно! функцп серця у вшх дослiджуваних групах перебували в межах вшово! норми (табл. 2).
При ощнщ параметрiв серця залежно вщ рiвня емоцiйного стресу в юнаюв iз ПАГ виявлеш деякi особливостi. Так, у шдл^юв з високим i середнiм рiвнем стресу вiдзначаеться достовiрне збiльшення маси мюкарда лiвого шлуночка (140,85±7,99 г i 137,01±5,18г проти
102,66±5,72 г; р^0,001) i iндексу маси мюкарда лiвого шлуночка (81,20±4,80 г/м2 i 79,90±3,50 г/м2 проти 61,70±4,30 г/м2; р,;<0,01) у порiвняннi з шдл^ками, у яких стрес був вщсутнш Крiм того, у юнаюв iз середнiм рiвнем стресу вщ-
значаеться достовiрне (р<0,02) збiльшення дiаметра кореня аорти (2,77±0,05 см i 2,62±0,04 см), а при високому - дiаметра лiвого шлуночка (5,27±0,07 см i 4,94±0,08 см; рt<0,01), у порiвняннi iз групою шдлггюв без стресу.
Таблиця 2
Параметри гемодинамики залежно вщ р1вня емоцшного стресу в пiдлiткiв iз первинною
артерiальною гiпертензieю (М± т)
Квень емоц1йного стресу
Показник
нормальний середн1й високий
п=5 п=38 п=14
Ударний об'ем, мл
Хвилинний об'ем, л/хв Загальний периферичний оп1р, дин.с.см-5
Фракщя викиду, %
74,59±3,29 4,85±0,52 1622,96±62,35 61,10±3,01
84,26±3,32* 6,25±0,43 1304,76±76,48** 70,05±0,92
88,06±4,10** 6,28±0,36 1283,16±102,04* * 65,80±1,77
Прим1тка: * р( < 0,05, ** pt < 0,01 - в1ропдшсть показниюв у пор1внянт ¡з групою шдлптав без стресу
При вивченш стану серцево-судинно! системи залежно вщ типу ставлення до свого захво-рювання в групах юнаюв iз рiзним рiвнем емоцшного стресу достовiрних розходжень не отримано.
Таким чином, шдл^ки iз ПАГ з високим i середнiм рiвнем емоцiйного стресу й дез-адаптивними типами ставлення до свого захво-рювання мають ознаки формування гшер-тензивного серця, про що свiдчить наростання маси мюкарда лiвого шлуночка i його iндексу, що е незалежними маркерами несприятливого перебiгу артерiально! гшертензн надалi.
При аналiзi даних реоенцефалографн в юнакiв iз ПАГ були виявлеш особливостi з боку церебрально! гемодинамши. Так, у пiдлiткiв iз високим рiвнем емоцiйного стресу вщзначалося достовiрне зниження кровонаповнення судин головного мозку в басейш внутршньо! сонно! артерн (75,0% проти 37,9% ; рф < 0,05).
Модуль пружносп, що характеризуе елас-тичнiсть i тонус артерiальних судин, у груш обстежених iз середнiм рiвнем емоцшного стресу в басейш хребетно! артерн в 34,5% випадюв був вище норми, i його пiдвищення не зареестроване в юнаюв iз високим рiвнем стресу (рф < 0,001).
Стан тонусу дрiбних артерiй i артерiол характеризують показники дикротичного iндек-су. Встановлено, що в басейш внутршньо! сонно! артерi! у хворих iз середнiм рiвнем стресу дикротичний iндекс значно вище (ри < 0,02), нiж у шдлитав iз високим рiвнем (62,1% проти 25,0%). На пiдставi цих даних можна припус-
тити, що у хворих iз ПАГ у басейш внутршньо! сонно! артерi! вiдзначаеться шдвищення тонусу дрiбних артерiй i артерюл, що свiдчить про збiльшення опору прекапшярного русла кровотоку.
Важливу роль в ауторегуляцн церебрального кровопостачання вщграе венозна система. Стан венозного вщтоку й тонусу вен i венул характеризуе дiастолiчний iндекс. При аналiзi даного показника виявлено, що в 69,6% випадюв вiн вiрогiдно (рф < 0,01) вище (> 75%) у шдлггюв iз середшм рiвнем емоцiйного стресу, нiж у груш юнаюв iз високим рiвнем стресу (25,0%).
При аналiзi показниюв церебрально! гемоди-намiки залежно вщ типу ставлення до свого захворювання встановлено, що тшьки в юнаюв iз сенситивним типом ставлення до хвороби зус^чаеться сукупний тип церебрально! гемо-динамiки (42,9%). Крiм того, дикротичний i дi-астолiчний iндекси також вище в цiй груш обстежених, шж у пiдлiткiв iз тривожним типом ставлення до свого захворювання (вщповщно 68,49 ± 3,84 проти 53,58 ± 4,89; ри < 0,02 i 81,72 ± 2,62 проти 71,95 ± 2,62; ри < 0,01).
Таким чином, у юнаюв iз ПАГ, особливо при середньому рiвнi емоцiйного стресу й сенситивному тиш ставлення до свого захворювання, дiагностуються порушення церебрально! гемоди-намiки на рiвш як артерiально!, так i венозно! ланок у басейнi внутрiшньо! сонно! артерн.
Отже, вже на раншх етапах захворювання в юнаюв вщзначаються психологiчнi розлади й змiни з боку серцево-судинно! системи i пору-
09/ Том XIV/ 3
79
шення церебрально! гемодинамши, що вима-гають диференцшовано! ппотензивно! терапи й психокоригувальних заходiв.
ВИСНОВКИ 1. У тдлитав Í3 ПАГ з високим i середшм рiвнем емоцшного стресу виявлено ознаки формування ппертензивного серця (наростання маси мiокарда лiвого шлуночка i його iндексу) i порушення церебрально! гемодинамiки (артер> ально! й венозно! ланок у басейш внутрiшньо! сонно! артерп), якi е незалежними маркерами
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
несприятливого перебiгу артерiально! ппертен-зп.
2. Вже на раншх етапах захворювання у юнакiв дiагностуються психологiчнi порушення: дезадаптивш типи ставлення до свого захворювання з штер- та iнтрапсихiчною спрямова-нiстю (35,1%), середнш (66,7%) i високий (24,6%) рiвнi емоцiйного стресу й дезадапто-вашсть до зовнiшнього й внутрiшнього свггу (22,8%).
1. Александровский Ю.А. Современные подходы к пониманию пограничных психических расстройств // Международный медицинский журнал.-2000.-№1.-С. 30-32.
2. Артериальная гипертония и тревожные расстройства / О.Д.Остроумова, В.И.Мамаев, Е.И.Пер-вичко, В.В.Барановская // Кардиология.-2002.-№2.-С.95-99.
3. Ахмедов Т.1., Курiло В.О. Психосоматичнi сшвввдношення в структурi пограничних психiчних розлащв у хворих на ессенцiальну артерiальну гшер-тонш // Проблеми медично! науки та освгги.-2002.-№3.-С.44-47.
4. Беляева Н.М. 1нвалщшсть внаслiдок серцево-судинних захворювань та потреба швалщв у видах медико-соцiальноi реабiлiтацii // Актуальш проблеми медико-соцiальноi експертизи, профшактики шва-лiдностi та реабiлiтацii' швалщв. - Дшпропет-ровськ:Пороги,2006. - С.19-20.
5. Волков В.С., Мазур Е.С., Калязина В.В. О механизмах формирования психосоматических соотношений при гипертонической болезни // Кардиология.- 1998.-№ 3.-С. 71-74.
♦
6. Вплив добового профiлю артерiального тиску на формування уражень органiв-мiшеней у шдлптав Í3 первинною артерiальною гiпертензieю / М.М.Коренев, Л.Ф.Богмат, О.М.Носова та ш. // Современная педиатрия.-2008.-№2.-С.123-128.
7. Дроздова И.В. Клинико-функциональные особенности больных артериальной гипертензией с нозо-гениями // Таврический медико-биологический вест-ник.-2008.-№2.-С.66-70.
8. Задионченко В.С., Хруленко С.Б., Петухов О.И. Психологические особенности и качество жизни больных артериальной гипертонией с метаболическими факторами риска // Кардиология.- 2002.-№ 8.-С. 56-60.
9. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста.-СПб.:Специальная литература,1996.-454с.
10. Толмачова С.Р. Особливосп психолопчного статусу дней та тдлпжов iз захворюваннями органiв кровообiгу // Львiвський мед. часопис = Arta Medica Leopoliensia.-2002. - Т.8, №4.-С.16-18.
УДК 616.72-002:616.1/.4
В.А. Вишневський , Ю.П. Литвин , А.М. Гулай , А.А. Гулай
Дтпропетровська MicbKa клтчна лiкарня № 16* Дтпропетровська державна медична академiя кафедрамедицини катастроф та втськово'1 медицини** (зав. - д. мед. н., проф. Ю.П.Литвин)
АНАЛ1З ПАТОЛОГИ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ ВЕЛИКИХ СУГЛОБ1В
Ключовi слова: суглоби, деформуючий артроз, гонартроз, коксартроз, змгшат форми артрозу
Key words: joints, deforming arthrosis, gonarthrosis, coxarthrosis, mixed forms of osteoarthrosis
Резюме. Артрозы - одно из распространенных заболеваний суставов, приводящих к нарушению процессов диффузии в хряще. Это манифестное заболевание, возникающее после травматических воспалений, профессиональных постоянных нагрузок на конкретный сустав, но чаще заболевание у лиц преимущественно пожилого и старческого возраста, когда имеется большое количество сопутствующих патологий. Остео-артроз крупных суставов в пожилом возрасте на фоне сопутствующей патологии внутренних органов - растущая медицинская проблема. В
