CC BY
13
Клшнна пед1атрт
УДК 616.12:616.12-008.331.1-053.6 HIKOHOBA В.В.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв AMH Укра'/ни», м. Харюв
KAiHiKO-rEMOAMHAMiHHA ХАРАКТЕРИСТИКА niAAiTKiB
¡з первинною APTEPiAAbHora rinEPTEH3iera
ТА OCiB MOAOAOrO BiKY 3 APTEPiAAbHOЮ ГiПEPTEH3ieЮ B KATAMHECTИЧHOMY CnOCTEPEXEHHi
Резюме. Установлен pi3Hi типи добових коливань артерiального тиску в тдлттв з первинною ар-терiальною гiпертензieю (dipper, non-dipper та over-dipper). Виявлено, що формування дезадаптив-ног гтертрофи мюкарда лiвого шлуночка серця вiдбуваeться переважно в тдлтшв i3 груп з неадек-ватним нiчним профлем артерiального тиску. До^дження, проведенi в катамнезi (10—20рокiв) в оабз артерiальною гiпертензieю в пiдлiтковому вщ, свiдчать про формування в них гiпертензивного серця.
Ключовi слова: тдлтки, артерiальна гiпертензiя, ремоделювання серця, добове монторування артерiального тиску.
Серцево-судинна патолопя займае перше мюце у структурi захворюваност та смертност населення в економiчно розвинутих кра!нах. Саме на частку кар-дюваскулярно! патологи припадае 52—55 % усього масиву смертность Результати популяцшних досль джень населення свггу старшого за 15 роыв показали, що мшьйони людей страждають вщ артерiальноl гшертензп (АГ), при цьому щороку виявляеться ще декшька мшьйошв хворих, iз яких тшьки половина пащенпв отримують терапiю, а адекватно лшуеться лише 20 % iз них [1, 2]. Дуже небезпечно, що в Укра-!ш показники смертностi вiд хвороб системи кро-вообiгу в активному ввд у 3—5 разiв перевищують аналопчш в економiчно розвинутих кра!нах. Слщ пiдкреслити, що найбiльш значний прирют смерт-ностi вiдзначено у вшовш групi вiд 20 до 29 рошв [1-4].
У численних кшшчних й епiдемiологiчних досль дженнях установлено, що джерела АГ слщ шукати в дитячому й пiдлiтковому вщь Дотепер дiтей, шд-лiткiв й оаб молодого вшу традицшно вщносили до групи низького ризику серцево-судинних захворю-вань у зв'язку з тим, що в половини вмх хворих про-цес перебiгае безсимптомно, що утруднюе своечасну дiагностику та призначення терапп. У пiдлiткiв, яы мають артерiальний тиск вищий за середнш рiвень, iз вiком зберпаеться тенденцiя до його пiдвищення. Надалi воно залишаеться пiдвищеним у 33,0-42,0 %, а ще в 17,0-26,0 % шдитыв артерiальна гiпертензiя прогресуе. Це означае, що в кожного третього шд-лгтка, у якого рееструються пiдйоми артерiального
тиску, надалi можливе формування гшертошчно! хвороби [5—10]. З огляду на це рання дiагностика та розробка програм попередження артерiальноl гшертензп починаючи з дитячого та шдлгткового вшу е важливою науковою i практичною проблемою.
MaiepiaA та методи досл1дження
У зв'язку з поставленим завданням проведено комплексне обстеження 100 юнаыв iз первинною АГ (ПАГ) iз уперше встановленим дiагнозом у вiцi 14—17 роыв, 20 осiб молодого вшу — 23—25 роыв та 30 оаб вшом 33—35 рокiв, яы мали ПАГ у шдлгтко-вому вщь
У процесi клiнiчного обстеження юнаыв iз ПАГ проводилась оцшка факторiв ризику (обтяжена спадковiсть за серцево-судинним захворюванням, психоемоцiйнi стреси, порушення режимних мо-ментiв, шкiдливi звички). Ум пiдлiтки були оглянyтi офтальмологом, психоневрологом, ендокринологом й отоларингологом.
Добове мошторування артерiального тиску (ДМАТ) проводили на апарат АВРМ-04 (Угорщи-на), при цьому визначали середш значення систо-лiчного АТ (сер. САТ), дiастолiчного АТ (сер. ДАТ) у денний i шчний час, iндекс часу гшертензп i добо-вий iндекс для САТ i ДАТ.
Ультразвукове дослiдження серця проводилося в М- и В-режимах з використанням датчика 3,5 мГц на апарат Sonoline-SL1 (Siеmens) за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спеща-лiстiв з ехокардюграфп.
Для визначення типу загально1 гемодинамiки ви-вчалися показники: ударний об'ем (УО), хвилинний об'ем (ХО), загальний периферичний судинний onip (ЗПСО) та фракшя викиду (ФВ).
Статистична обробка матеpiалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета при-кладних програм SPSS 17.0.
Результати та Тх обговорення
При oцiнцi ростовагових паpаметpiв вiдзначенo, що для шдлггыв iз групи non-dipper бiльш характер-ний гiпеpстенiчний тип статури пopiвнянo з група-ми dipper та over-dipper, що шдтверджуеться шд-вищенням iндексу маси тiла в пащенлв ще1 групи (табл. 1).
У бшьшосп випадкiв пiдлiтки з ПАГ скарги не пред'являли, шдвищення АТ було встановлено при профшактичних оглядах. Лише 35,0 % дослщжува-них скаржилися на головш бoлi, бoлi в дiлянцi сер-ця, погане самопочуття, особливо при значних пси-хоемоцшних та фiзичних навантаженнях.
При вивченш обтяжено! спадкoвoстi виявлено, що в груш шдлгтшв over-dipper переважала спад-кoвiсть за серцево-судинними захворюваннями по лшп матеpi (46,6 % обстежених), а в груш non-dipper — по лшп батька (34,2 %) (табл. 2).
Показники офюного АТ у шдлгтшв iз ПАГ знахо-дилися в межах вщ 125 до 160 мм рт.ст. для систoлiч-ного та вщ 60 до 95 мм рт.ст. для дiастoлiчнoгo. В ошб молодого вiку 25—35 poкiв показники офюного АТ знаходилися в межах 140—165 мм рт.ст. для систо-лiчнoгo та 85—105 мм рт.ст. для дiастoлiчнoгo, тобто бiльшiсть iз них мали м'яку або пoмipну аpтеpiаль-ну гiпеpтензiю. Останнi скаржилися на головш бoлi (58,2-60,0 %), бoлi в дiлянцi серця (36,0-48,5 %), високу метеoчутливiсть (34,0-45,0 %), знедужання (30,0-36,0 %).
Як вщомо, профшь АТ е незалежним фактором несприятливого перебпу АГ iз формуванням ll ускладнень. У зв'язку з цим вважалося за доцшьне пpoаналiзувати роль ДМАТ у формуванш уражень opганiв-мiшеней у пiдлiткiв iз ПАГ.
За показниками добового мошторування артерь ального тиску 98 пащенлв poздiлили на 4 групи, що в^^знялися добовим пpoфiлем аpтеpiальнoгo тиску (ДПАТ).
Так, до першо! групи ввшшли 50 пiдлiткiв (51,02 ± ± 4,50 %) iз нормальним нiчним зниженням артерь ального тиску (dipper). До друго! групи увiйшoв 31 пацiент (31,64 ± 4,40 %) iз недoстатнiм нiчним зниженням АТ (non-dipper). У третш груш були шдлгтки з надмipним зниженням аpтеpiальнoгo тиску в шч-ний час (over-dipper) — 15 чоловш (15,30 ± 6,10 %). Лише у двох шдлгтыв (2,04 %) був зареестрований шчний шдйом аpтеpiальнoгo тиску, що дозволило вщнести !х до групи night-peaker.
При оцшш сеpеднiх значень САТ, ДАТ, серед-нього, пульсового АТ та ЧСС вщзначено тенденцiю до недостатнього шчного зниження ДАТ у груш non-dipper (63,61 ± 1,26 мм рт.ст. проти 61,82 ± 0,78 мм рт.ст. та 54,26 ± 1,31 мм рт.ст.) пopiвняннo з групами dipper та over-dipper, що е закoнoмipним для дано! категорп хворих. У груш over-dipper вщзначалася тенденшя до надмipнoгo зниження шчного ДАТ (54,26 ± 1,31 мм рт. ст. проти 61,82 ± 0,78 мм рт.ст. та 63,61 ± 1,26 мм рт.ст.). Середньодобовий пуль-совий тиск у пашенпв iз груп non-dipper та over-dipper був вipoгiднo вищим (52,51 ± 1,49 мм рт.ст. i 58,00 ± 2,36 мм рт.ст. вщповщно), нiж у груш dipper, що е самостшним несприятливим маркером серце-во-судинного прогнозу [12] (табл. 3).
Вщомо, що у хворих на АГ при проведенш добового мошторування АТ рееструеться шдвищена його ваpiабельнiсть. Показано, що шдвищена ваpiабель-нiсть АТ, як i ступiнь нiчнoгo зниження АТ, мають високу прогностичну значущiсть щодо виникнення серцево-судинних ускладнень (шсульт, шфаркт) [12]. Тому становив iнтеpес аналiз ваpiабельнoстi АТ у наших шдлгтшв. Так, у групах non-dipper та over-dipper було виявлено збшьшення ваpiабельнoстi САТ (13,4 ± 1,1 мм рт.ст., 17,0 ± 1,2 мм рт.ст. проти 10,9 ± 0,4 мм рт.ст.), ДАТ (11,7 ± 0,3 мм рт.ст., 14,4 ± 0,5 мм рт.ст. проти 9,7 ± 0,4 мм рт.ст.) i серед-ньодобового АТ (11,6 ± 0,3 мм рт.ст., 14,4 ± 0,6 мм рт.ст. проти 9,2 ± 0,4 мм рт.ст.) пopiвнянo з групою dipper (табл. 4), що в поеднанш з патолопчним добовим профшем АТ е прогностично несприятливою ознакою пеpебiгу АГ у ше1 категорп хворих. За да-ними лгтератури, норма ваpiабельнoстi АТ для шд-лiткiв у денний час для САТ — до 15 мм рт.ст., для ДАТ — до 14 мм рт.ст. удень i до 12 мм рт.ст. унoчi як для САТ, так i для ДАТ [9]. Варто шдкреслити, що
Таблиця 1. Сп1ввщношення ростовагових показниюв у пщл1тк1в ¡з ПАГ залежно вд типу ДМАТ, М ± m
Показники Група контролю, n = 30 Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Оver-dipper, n = 15
Зрют, см 174,81 ± 1,50 174,19 ± 0,83 177,82 ± 1,01 178,02 ± 1,97
Маса тта, кг 72,33 ± 2,60 72,58 ± 1,78 78,61 ± 2,10 74,47 ± 3,13
1МТ, ум.од. 20,30 ± 0,60 23,98 ± 0,50 24,82 ± 0,58 23,42 ± 0,70
Таблиця 2. Частота обтяженоi спадковост у пщл1тк1в iз ПАГ залежно вд типу ДМАТ, % ± m
Показники Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
Обтяжена спадковють по лiнií MaTepi 22,0 ± 3,8 9,6 ± 8,1 46,6 ± 4,2
Обтяжена спадковють по лжи батька 28,0 ± 3,9 34,2 ± 4,4 32,4 ± 4,4
Обтяжена спадковють по обох л^ях 22,0 ± 3,8 22,5 ± 3,7 13,3 ± 7,9
саме у rpyni пiдлiткiв i3 надмiрним нiчним знижен-ням артерiального тиску показники варiабельностi перевищували норми, запропоноваш 1.В. Леонтье-вою i сшвавторами [9].
При оцiнцi iндексу гшертензп звертало на себе увагу шдвищення його значень понад 25 % в ycix гру-пах дослщжуваних, що свiдчить про лабiльний характер гшертензп. Так, у груш dipper вщзначався ла-бiльний характер систолiчноl гшертензп вдень i, як наслщок, за добу (САТ удень — 32,66 ± 3,54 %, САТ за добу — 29,58 ± 6,28 %). У груш non-dipper виявле-но лабшьний характер систолодiастолiчноl гшертензп, переважно в шчний час (САТ — 46,00 ± 5,56 %; ДАТ — 28,67 ± 4,71 %; сер. АТ — 30,25 ± 4,43 %), а в шдлггыв iз типом over-dipper лабiльна форма сис-толiчноl гшертензп виявлена переважно в денний час (САТ — 45,33 ± 7,82 %; сер. АТ — 36,06 ± 6,02 %) (табл. 5).
При оцшш морфофункцюнальних параметрiв серця в пiдлiткiв iз ПАГ залежно вiд типу ДПАТ виявлена тенденшя до розширення порожнини ЛШ у па-Шенпв iз групи non-dipper (5,10 ± 0,07 см) порiвняно з
групою dipper (4,74 ± 0,07 см) (р < 0,1). У груш ж over-dipper вщзначена тенденшя до розширення дiаметра кореня аорти (3,00 ± 0,09 см) порiвняно з групою dipper (2,84 ± 0,95 см, р < 0,1) (табл. 6). У вшх тддптав iз групи dipper геометрiя серця залишалася без змiн.
При шдивщуальному аналiзi параметрiв серця виявлено таке. У 17 пашенпв (54,83 %) iз групи з недостатнiм шчним зниженням АТ зареестровано збiльшення дiаметра ЛШ, а в 9 (29,03 %) виявлено iзольоване потовщення мiжшлуночковоl перегородки, що свщчить про наявшсть патологiчного ремоделювання серця. У груш з надмiрним нiчним зниженням АТ розширення дiаметра кореня аорти виявлено в 6 дослщжуваних (40,00 %), а в 5 шдлгтыв (33,34 %) — розширення дiаметра лiвого передсердя. У групi з нормальним нiчним профiлем АТ лише в 4 шдлгтыв (8,00 %) вщзначалося розширення дiаметра кореня аорти, а у 3 пашенпв (6,00 %) — порожнини лiвого шлуночка.
Отже, гшертензивне ремоделювання серця виявлено переважно в шдлгтшв iз груп iз неадекватним нiчним профiлем АТ.
Таблиця 3. Середш значенн1 АТ i ЧСС у пщл1тк1в ¡з ПАГ залежно вД типу ДМАТ, M ± m
Показник Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
День Hi4 Доба День Hi4 Доба День Hi4 Доба
САТ, мм рт.ст. 129,10 ± 1,21 110,00 ± 2,34 122,84 ± 1,17 126,16 ± 2,07 117,22 ± 1,86 122,09 ± 1,85 135,66 ± 3,78 110,26 ± 2,80 126,20 ± 3,39
ДАТ, мм рт.ст. 77,16 ± 0,85 61,82 ± 0,78 71,40 ± 0,76 72,54 ± 1,07 63,61 ± 1,26 69,19 ± 1,08 76,06 ± 1,65 54,26 ± 1,31* 68,00 ± 1,61
Сер. АТ, мм рт.ст. 90,06 ± 1,23 81,29 ± 1,31 86,54 ± 1,19 94,16 ± 0,86 78,22 ± 0,78 88,22 ± 0,76 95,80 ± 2,28 72,93 ± 1,72 87,33 ± 2,14
Пульс. АТ, мм рт.ст. 55,66 ± 1,09 49,74 ± 1,15 50,96 ± 1,07 55,25 ± 2,35 53,32 ± 1,54 54,24 ± 1,89* 59,40 ± 2,72 55,53 ± 2,13 58,00 ± 2,36**
ЧСС, уд/хв 87,12 ± 1,50 65,08 ± 1,35 78,96 ± 1,40 82,22 ± 2,00 63,38 ± 1,82 73,38 ± 1,53 89,66 ± 2,37 63,80 ± 2,10 80,06 ± 2,21
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групами dipper та non-dipper; ** — р < 0,01 порiвняно з групами dipper та non-dipper. Таблиця 4. Показники варiабельностi АТ у п^тюв ¡з ПАГ залежно вД типу ДМАТ, M ± m
Показник Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
День Hi4 Доба День Hi4 Доба День Hi4 Доба
САТ, мм рт.ст. 10,9 ± 0,5 9,2 ± 0,7 10,9 ± 0,4 11,5 ± 0,5 8,7 ± 0,3 13,4 ± 0,3* 13,4 ± 1,1 9,8 ± 0,5 17,0 ± 1,2*
ДАТ, мм рт.ст. 9,0 ± 0,5 7,2 ± 0,6 9,7 ± 0,4 9,8 ± 0,4 7,4 ± 0,4 11,7 ± 0,3* 11,1 ± 0,8 7,3 ± 0,3 14,4 ± 0,5*
Сер. АТ, мм рт.ст. 8,6 ± 0,4 7,0 ± 0,6 9,2 ± 0,4 9,5 ± 0,4 7,3 ± 0,3 11,6 ± 0,3* 10,7 ± 0,5 7,5 ± 0,4 14,4 ± 0,6*
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою dipper.
Таблиця 5. Показники ¡ндексу ппертензп у ni^imiB ¡з ПАГ залежно вД типу ДПАТ, M ± m
Таблиця 5. Показники iндексу ппертензп у п^т^в ¡з ПАГ залежно вД типу ДПАТ, M ± m
Показник Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
День Hi4 Доба День Hi4 Доба День Hi4 Доба
САТ, % 32,66 ± 3,54 24,76 ± 3,46 29,58 ± 3,30 26,45 ± 4,83 46,00 ± 5,56 34,32 ± 4,92 45,33 ± 7,82 21,86 ± 6,83 36,86 ± 7,31
ДАТ, % 22,24 ± 2,84 24,90 ± 3,49 23,40 ± 2,75 13,87 ± 2,57 28,67 ± 4,71 19,67 ± 2,87 24,86 ± 3,44 6,66 ± 3,13 18,40 ± 2,96
Сер. АТ, % 25,08 ± 3,13 22,54 ± 3,49 24,40 ± 2,98 16,19 ± 2,85 30,25 ± 4,43 21,67 ± 3,09 36,06 ± 6,02 9,73 ± 3,78 26,26 ± 5,12
Примтки: ДА — д'тметр аорти; ДЛП — д1аметр л1вого передсердя; ДЛШ — д1аметр лвого шлуноч-ка; ДПШ — д1аметр правого шлуночка; ТМЗС — товщина м'юкарда задньоi стнки; ТМШП — товщина мжшлуночково/' перегородки; ММЛШ — маса м'юкарда л1вого шлуночка; 1ММЛШ — ¡ндекс маси м'юкарда лвого шлуночка.
Таблиця 6. Параметри серця в пщлтюв ¡з ПАГ залежно в'щ типiв ДПАТ, M ± m
Показник Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
ДА, см 2,84 ± 0,05 2,75 ± 0,04 3,00 ± 0,09
ДЛП, см 2,62 ± 0,01 2,65 ± 0,01 2,69 ± 0,02
ДЛШ, см 4,74 ± 0,07 5,10 ± 0,07 4,81 ± 0,07
ДПШ, см 2,11 ± 0,06 2,14 ± 0,04 2,15 ± 0,05
ТМЗС, см 0,65 ± 0,01 0,66 ± 0,01 0,64 ± 0,01
ТМШП, см 0,71 ± 0,02 0,75 ± 0,02 0,71 ± 0,02
ММЛШ, г 109,41 ± 3,58 109,28 ± 3,63 102,70 ± 3,72
1ММЛШ, г/м2 61,56 ± 2,07 60,08 ± 1,69 57,68 ± 1,94
Таблиця 7. Показники центральноi гемодинамки у п^тюв ¡з ПАГ залежно в 'щ типв ДПАТ, M ± m
Показник Dipper, n = 50 Non-dipper, n = 31 Over-dipper, n = 15
ЗПСО, дин • с • см-5 1597,10 ± 53,75 1469,55 ± 67,32 1610,55 ± 63,20
ХО, л/хвил 4,97 ± 0,20 5,55 ± 0,24 4,84 ± 0,25
УО, мл 67,30 ± 2,77 75,08 ± 3,20 66,21 ± 2,12
ФВ, % 62,17 ± 1,24 61,47 ± 1,28 61,17 ± 1,55
Показники центрально! й периферично! ланок гемодинамши практично не в^^знялися в досль джуваних групах. Лише в груш з недостатшм шчним зниженням АТ в^п^чено тенденцш до зростання хвилинного та ударного oб'емiв серця, що свщчить про формування у даного контингенту хворих гшер-кшетичного типу гемодинамши (табл. 7).
При шдивщуальному аналiзi показнишв загаль-но! й периферично! ланок гемодинамши виявлено, що зниження насосно! функцп мioкаpда (ФВ) у шд-лiткiв iз piзними типами добового профшю АТ час-тiше виявлялось у груш over-dipper — 40,0 % обсте-жених.
Для вивчення динамши змш iз боку оргашв-мь шеней був проведений пopiвняльний аналiз пара-метpiв серця та загально! гемодинамши в пiдлiткiв iз уперше виявленою первинною АГ з групою контролю та в 10- i 20^чному катамнезi, у чoлoвiкiв, яы мали АГ у пiдлiткoвoму вщь
При вивченнi стpуктуpнo-функцioнальнoгo стану серцево-судинно! системи в пiдлiткiв iз ПАГ та в гpупi контролю виявлена лише тенденшя до розши-рення дiаметpа лiвoгo шлуночка (4,92 ± 0,05 см про-ти 4,72 ± 0,03 см, р > 0,1) та дiаметpа правого шлуночка (2,16 ± 0,03 см проти 1,85 ± 0,05 см, р > 0,1), хоча параметри серця в шдлгтыв iз ПАГ залишалися в межах нормальних значень (табл. 8).
При пopiвняннi паpаметpiв центрально! та периферично! гемoдинамiки також не виявлено суттевих вщмшностей мiж двома дoслiджуваними групами (табл. 9).
Зовам шша картина виявлена при пopiвняннi пiдлiткiв iз ПАГ iз молодими чoлoвiками в 10 piч-ному катамнезi. Так, при оцшш морфофункцю-нальних паpаметpiв серця (при першому та другому
60
дослщженш) було виявлено розширення дiаметра кореня аорти (3,50 ± 0,07 см проти 2,83 ± 0,03 см, р < 0,02), тенденшя до дилатацп порожнини лiво-го шлуночка (5,04 ± 0,05 см проти 4,92 ± 0,05 см), що спричинило збшьшення ММЛШ (126,69 ± 9,78 г проти 108,09 ± 2,20 г, р < 0,05) та 1ММЛШ (67,30 ± ± 5,16 г/м2 проти 60,01 ± 1,20 г/м2). Товщина мюкар-да й мiжшлуночковоl перегородки в дослщжуваних групах пацieнтiв залишалася практично незмiненою (табл. 10).
При вивченш параметрiв загально'1 гемоди-намши особливих змiн не виявлено, в той же час звертала на себе увагу тенденшя до зниження насосно! функцп серця в омб в 10^чному катамне-зi (ФВ 56,39 ± 2,33 % проти 61,82 ± 0,77 %, р < 0,1) (табл. 11).
1нша картина вiдзначена при оцшщ стану орга-нiв-мiшеней в омб молодого вiку (35 рокiв), яш мали первинну артерiальну гiпертензiю в шдлггковому вiцi.
Таблиця 8. Показники морфофункцональних характеристик серця у п^тюв ¡з ПАГ, М ± m
Показник Група контролю, n = 30 Пiдлiтки з ПАГ, n = 98
ДА, см 2,60 ± 0,03 2,83 ± 0,03
ДЛП, см 2,56 ± 0,05 2,56 ± 0,04
ДЛШ, см 4,72 ± 0,05 4,92 ± 0,05
ДПШ, см 1,85 ± 0,05 2,16 ± 0,03
ТМЗС, см 0,67 ± 0,02 0,65 ± 0,02
ТМШП, см 0,71 ± 0,01 0,70 ± 0,02
ММЛШ, г 101,90 ± 6,90 108,09 ± 2,20
1ММЛШ, г/м2 61,75 ± 4,30 60,01 ± 1,20
Таблиця 9. Показники центральноi гемодинамiки у п^тюв iз ПАГ, М ± m
Таблиця 10. Динамiка змн морфофункцюнальних характеристик серця в пДлтюв iз ПАГ та в оЫб молодого вку (катамнез 10 роюв), М ± m
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з I дослдженням.
Таблиця 11. Динамка змн показниюв центральноi гемодинамiки в пiдлiткiв iз ПАГ та в осб молодого вку (катамнез до 10 роюв), М ± m
Таблиця 12. Динамiка змн морфофунк^ональних характеристик серця в осб молодого в '1ку (катамнез 20 роюв), М ± m
Так, при вивченш параметрiв серця звертало на себе увагу розширення лiвих камер серця — ДЛШ (6,65 ± 1,64 см проти 5,04 ± 0,05 см, р < 0,01), ДЛП (4,06 ± 0,91 см проти 2,66 ± 0,04 см, р < 0,001) та ДА (4,12 ± 0,89 см проти 3,50 ± 0,07 см, р < 0,05), що свщчить в першу чергу про формування дiастолiчноl дисфункцп ЛШ. Виявлено також потовщення зад-ньо! стшки лiвого шлуночка (1,36 ± 0,33 см проти 0,67 ± 0,01 см, р < 0,05) та мiжшлуночковоl перегородки (1,02 ± 0,02 см проти 0,77 ± 0,03 см, р < 0,05), що, вщповщно, спричинило збшьшення ММЛШ (178,77 ± 10,04 г проти 126,69 ± 9,78 г, р < 0,05) i 1ММЛШ (99,09 ± 5,50 г/м2 проти 67,30 ± 5,16 г/м2, р < 0,05) (табл. 12), що свшчить про формування ri-пертензивного ремоделювання серця в даного контингенту хворих як незалежного фактора несприят-ливого перебпу АГ надалi. Насосна та скоротлива функщя серця (за даними фракцп викиду) в обох дослiджуваних групах залишалась практично незмi-неною.
Таким чином, у тдлгтыв iз ПАГ установлен рiз-нi типи добових коливань АТ (dipper, non-dipper та over-dipper). Саме патолопчш профш АТ — non-dipper та over-dipper супроводжуються формуван-ням несприятливих спiввiдношень центрально! та периферично! гемодинамiки та ознаками ремоделювання серця (збшьшення шдексу маси мюкарда ЛШ, розширення порожнин, потовщення стшок мiокарда).
Проведенi катамнестичш дослiдження (10—20 рокiв) в омб, якi мали АГ в пiдлiтковому вiцi, свш-чать про формування в цього контингенту гшертен-зивного серця зi значною ексцентричною гшертро-фiею мiокарда та дiастолiчно! дисфункцп, що вже в молодому вщ може призвести до таких ^зних ускладнень, як iнфаркт мiокарда, iшемiчна хвороба серця, атеросклероз, мозковий шсульт.
Список л1тератури
1. Горбась 1.М. Еniдемюлогiя основних факторiв ризику серцево-судинних захворювань // Артериальная гипертен-зия. — 2008. — № 2(2). — С. 4-10.
2. Радченко Г.Д., Оренко Ю.М. Оцшка факторiв, що впливають на прогноз у хворих з артерiальною гiпертензieю (первинт результати 5-рiчного ретроспективного спостере-ження)// Укр. кардiол. журн. — 2008. — № 6. — С. 35-39.
3. Несукай О.Г., Довганич Н.В. Структурно-функцональна перебудова лiвого передсердя у пацieнтiв з гтертотчною хворобою та при tt поеднант з шемiчною хворобою серця// Укр. кардол. журн. — 2008. — № 4. — С. 30-35.
4. Децик О.Б., Жарiнов О.Й., Тумак 1.М. Ремоделювання та функщональний стан лiвого шлуночка у хворих з iзольованою систолiчною гiпертензieю // Укр. кардiол. журн. — 2008. — № 2. — С. 45-48.
5. Богмат Л.Ф., Пономарьова Л.1. Поширетсть артерiальноi гтертензи та й факторiв ризику у школярiв популяци м. Харкова//Артериальная гипертензия. — 2009. — № 2(4). — С. 45-50.
6. Клумбене Ю., Милашаускене Ж., Мисявичене И., Шач-куне А. Динамика артериального давления и прогнозирования артериальной гипертензии: данные 20-летнего наблюдения детской когорты//Кардиология. — 2004. — № 2. — С. 30-34.
7. Образцова Г.И., Черемных Т.В., Ковалев Ю.Р. и др. Результаты суточного мониторирования артериального давле-
61
Показник II дослщження, n = 20 III дослщження, n = 30
ДА, см 3,50 ± 0,07 4,12 ± 0,89*
ДЛП, см 2,66 ± 0,04 4,06 ± 0,91*
ДЛШ, см 5,04 ± 0,05 6,65 ± 1,64*
ДПШ, см 2,33 ± 0,07 2,45 ± 0,07
ТМЗС, см 0,67 ± 0,01 1,36 ± 0,33**
ТМШП, см 0,77 ± 0,03 1,02 ± 0,02*
ММЛШ, г 126,69 ± 9,78 178,77 ± 10,04**
1ММЛШ, г/м2 67,30 ± 5,16 99,09 ± 5,50*
ФВ, % 56,39 ± 2,33 61,82 ± 0,77
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з II досл '1дженням; ** — р < 0,01 порiвняно з II досл'1дженням.
Показник Група контролю, n = 30 Пщл^ки i3 ПАГ, n = 98
ЗПСО, дин • с • см-5 1534,00 ± 45,21 1557,57 ± 36,31
ХО, л/хв 5,00 ± 0,10 5,14 ± 0,13
УО, мл 69,50 ± 2,10 69,66 ± 1,77
ФВ, % 67,11 ± 1,23 61,82 ± 0,77
Показник I дослщження, n = 20 II до^дження, n = 20
ДА, см 2,83 ± 0,03 3,50 ± 0,07*
ДЛП, см 2,56 ± 0,04 2,66 ± 0,04
ДЛШ, см 4,92 ± 0,05 5,04 ± 0,05
ДПШ, см 2,16 ± 0,03 2,33 ± 0,07
ТМЗС, см 0,65 ± 0,02 0,67 ± 0,01
ТМШП, см 0,70 ± 0,02 0,77 ± 0,03
ММЛШ, г 108,09 ± 2,20 126,69 ± 9,78*
1ММЛШ, г/м2 60,01 ± 1,20 67,30 ± 5,16
Показник I до^дження, n = 20 II дослщження, n = 20
ЗПСО, дин • с • см-5 1557,57 ± 36,31 1542,88 ± 77,35
ХО, л/хв 5,14 ± 0,13 4,92 ± 0,24
УО, мл 69,66 ± 1,77 68,23 ± 4,50
ФВ, % 61,82 ± 0,77 56,39 ± 2,33
ния у детей и подростков с повышенным уровнем артериального давления при случайных измерениях // Артериальная гипертен-зия. — 2005. — Т. 11, № 1. — С. 45-48.
8. Диагностика, лечение и профилактика артериальной гипертензии у детей и подростков // Методические рекомендации. Педиатрия. — Приложение 1. — 2003. — С. 2-10.
9. Леонтьева И.В., Агатипов Л.П. Метод суточного мо-ниторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей // Педиатрия. — 2003. — № 5. — С. 10-16.
10. Базина И.Б., Соловьева Н.В. Типы ремоделирования миокарда у больных эссенциальной гипертонией молодого воз-
Никонова В.В.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков АМН Украины», г. Харьков
КЛИНИКО-ГЕМОДИНАМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДРОСТКОВ С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ В КАТАМНЕСТИЧЕСКОМ НАБЛЮДЕНИИ Резюме. Установлены разные типы суточных колебаний артериального давления у подростков с первичной артериальной гипертензией (dipper, non-dipper и over-dipper). Обнаружено, что формирование дезадаптивной гипертрофии миокарда левого желудочка сердца происходит преимущественно у подростков из групп с неадекватным ночным профилем артериального давления. Исследования, проведенные в катамнезе (10-20 лет) у лиц с артериальной гипертензией в подростковом возрасте, свидетельствуют о формировании у них гипертензивного сердца.
Ключевые слова: подростки, артериальная гипертензия, ремоделирование сердца, суточное мониторирование артериального давления.
раста // Тезисы научно-практической конференции «Теоретические и практические аспекты артериальной гипертонии». — Казань, 2007. — С. 49.
11. Кваша Е.А. Пульсовое давление и смертность от сердечно-сосудистых заболеваний // Укр. кардiол. журн. — 2008. — Додаток 1. — С. 140.
12. Подпалов В.П., Деев А.Д., Сиваков В.П., Розум Л.А. Прогностическое значение параметров вариабельности ритма сердца как фактора риска развития артериальной гипертензии // Кардиология. — 2006. — № 1. — С. 31-35.
Отримано 19.09.11 □
Nikonova V.V.
SI «Institute of Children and Adolescents Health Care of AMS of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
CLINICO-HEMODYNAMIC CHARACTERISTIC OF ADOLESCENTS WITH PRIMARY HYPERTENSION AND YOUNG PERSONS WITH HYPERTENSION IN FOLLOW-UP
Summary. There were defined the different types of diurnal blood pressure variations in adolescents with primary hypertension (dipper, non-dipper and over-dipper). It was found that the formation of maladaptive myocardial hypertrophy of the left ventricle of the heart occurs predominantly in adolescents from groups with an inadequate nocturnal blood pressure profile. Researches carried our in catamnesis (10—20 years) in patients with hypertension in adolescence testify to formation of hypertension heart in them.
Key words: adolescents, hypertension, cardiac remodelling, daily monitoring of blood pressure.
