CC BY
38
УДК 616.831-009.12-036-057.34 ЧЕРН1Й Т.В., ЛИТВИН О.В., литвин м.м.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактично! та клМчно! медицини» Державного управл/ння справами, м. Ки!в
KAiHÎKO-HEBPOAOriHHi ХАРАКТЕРИСТИКИ rinEPTOHiHHOÏ ДИСЦИРКУАЯТ0РН01' ЕНЦЕФААОПАТП У ДEPЖАBHИХ СAУЖБ0BЦiB
Резюме. Серед основних причин смерmносmi населення Украгни у 2012—2013 рр. перше мкце поадають хвороби системи кровообщ (68,2 %). Серед основних етюлогiчних чинни^вхрошчних порушень мозкового кровообщ важливу роль вШграе тривало снуюча артерiальна гтертеязгя, що призводить з часом до розвитку гтертотчног енцефалопатп. Тому метою нашого доЫдження було вивчити клiнiко-неврологiчнi особливостi перебщ гтертошчног дисциркуляторног енцефалопатп у державних службовщв. Пацiентiв було розподлено за рiвнем артерiального тиску, наявшстю супутньог патологи, амейного анамнезу з боку гтертошчног хвороби та шемiчноiхвороби сердця, обстежено за Фрамнгемським до^дженням вк серця/судин, також було виконано розподл пацiентiв чоловiчоi та жночог статi за показниками антропометра, проанал1зовано основш скарги хворих та основш неврологiчнi синдроми, згiдно з чим була виявлена значна перевага з боку координаторних порушень. Таким чином, iснуючi клiнiко-неврологiчнi характеристики гтертошчног дисциркуляторног енцефалопатп можуть бути доповнен та розширен запропонованими нами критергями з метою покращення методiв первинног профлактики iнсультiв серед працездатного контингенту, а саме — державних службовщв.
Ключовг слова: гтертотчна дисциркуляторна енцефалопатгя, гтертотчна хвороба, шемiчна хвороба серця, ндекс маси тла, цукровий дiабет.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
В етюлоги' хрошчних порушень мозкового кровообпу вщграють роль apTepiaibHa ппертенз1я (АГ), атеросклероз, цукровий дiабет (ЦД), серцево-судинна патолопя, захворювання кров^ системн васкулгга та ш. Однак провщною, на думку фамвщв, е тривало юнуюча арте-рiальна гiпертензiя, що призводить з часом до розвитку гшертошчно!' енцефалопатп' (ГЕ), рубрика I67.4 за М1ж-народною класифшащею хвороб 10-го перегляду [1, 2].
Серед факторiв ризику виникнення артерiальноï ri-пертензи' (гiподинамiя, порушення водно-сольового об-мшу, гiперхолестеринемiя тощо) спадковють уже понад ста роив посщае важливе мюце. Актуальна ця проблема i для Украши. На сьогодш медико-демографiчна ситуащя в Укрш'ш мае сво'1 особливость Так, серед основних причин смертност населення Украши в шчш 2013 р., як i в шчш 2012 р., перше мюце продовжують пошдати хвороби системи кровообiгу (68,2 %) [1—4]. Смертшсть унаслiдок цереброваскулярних причин у 2010 роцi становила 13 %, а у 2025 р. прогностично становитиме 33 %. Смертшсть населення вшом 30—69 роыв унаслщок цереброваску-
лярних захворювань у перюд 2010—2025 рр. становитиме 24 та 38 % серед oci6 жшочо!' та чоловiчоï CTaTi вщповщ-но. Так, згiдно 3i статистичними даними Мшютерства охорони здоров'я Украши, максимальна захворюванють спостерiгаeться у Схщних, а мiнiмальна — у Захщних регiонах (385,2 i 188,1 на 100 000 населення вщповщно). Якщо така надзвичайно тривожна ситуация не змшиться, кожний п'ятий мешканець Украши помре внаслщок iнсульту, а кожен третш закiнчить життя недieздатним швалщом. Такий жахливий прогноз цiлком реальний, оскшьки 40—50 % хворих помирають упродовж першого року пiсля перенесеного шсульту, а 80 % серед тих, яы вижили, залишаються швалщами [5—7]. Таким чином,
Адреса для листування з автором: Чернш Тетяна Володимир1вна Украгна, м. Кив, вул. Верхня, 5 E-mail: [email protected]
© Черти Т.В., Литвин О.В., Литвин М.М., 2015 © «Мгжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Таблиця 2. Характеристика клiнiчних груп обстежениххворих (n = 30)
Таблиця 1. Характеристика груп за в1ком та статтю
BiK, роки Стать XBopi на ГДЕ (n = 30)
40-49 Чоловки(%) 1 (3,3)
ЖЫки (%) 4 (13,3)
50-59 Чоловiки (%) 6 (20)
Жшки (%) 15 (50)
60-66 Чоловiки (%) 3 (10)
Жiнки (%) 1 (3,3)
Сташя де Стадiя ГХ Чисельнють (%)
ДЕ I ГХ I 1 (3,3)
ГХ II 8 (26,6)
Усього 9 (30,0)
ДЕ II ГХ I 0 (0)
ГХ II 21 (70,0)
Усього 21 (70,0)
роз'яснювальна робота серед населення щодо факторiв ризику розвитку шсульту i можливостей його профтак-тики е надзвичайно актуальною. У 2006—2014 рр. було проведено > 1,2 млн вимiрювань артерiального тиску в ус1х регiонах Украши. Виявилось, що 38 % обстежених iз пщвищеним тиском нiколи не отримували антигшертен-зивно! терапи, а 44 % добровольщв взагалi не знали про наявнють у них артерiальноl гiпертензii. Згiдно зi ста-тистичними даними, за перюд 1990—2010 рр. кшьюсть випадюв iнсульту у людей вшом 20—64 роки зросла на 25 %, поширенють iнсульту — на 113 %, захворюванють на шсульт — на 70 %, смертнють унаслiдок iнсульту — на 36 %, швалщизащя внаслiдок шсульту — на 731 %, иль-ысть випадкiв геморагiчного iнсульту — на 16 % [8, 9]. Тому на цей час залишаються актуальними дiагностика та лiкування артерiальноl гiпертензii як одного з голов-них чинниюв розвитку ГЕ та шсульту [10, 11].
Мета дослщження: дослщити клiнiко-неврологiчнi характеристики особливостей переб^у гiпертонiчноi' дисциркуляторно! енцефалопатп (ГДЕ) у державних службовщв.
Матерiали та методи
Проведене кшшко-невролопчне обстеження 30 хворих (середнш вiк — 54,2 ± 0,1 року; жшок — 20, чоло-вiкiв — 10) iз ГДЕ I та II ст., яи перебували пiд наглядом в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС. Критерiем включення була наявнiсть ДЕ на тлi м'яко! або помiрноi' АГ [11, 12]. ДЕ I ст. дiагностовано у 9 пащентав, ДЕ II ст. — у 21, гшер-тошчна хвороба (ГХ) I ст. — в 1, ГХ II ст. — у 29. Критери невключення пащенпв у дослщження: ГХ III стади i 3-го ступеня; симптоматична АГ; злояысш ураження головного мозку або iншого органа; гшертензивна ен-
цефалопатiя; перенесене в aHaMHe3i гостре порушення мозкового KpoBoo6iry; некомпенсовaнi сомaтичнi за-хворювання; вагггнють.
Характеристика групп за вiком та гендерними осо-бливостями наведена в табл. 1, характеристика клшчних груп — у табл. 2.
Антропометричш показники (зрют, маса тiлa) вимiрювaлись для визначення iндексa маси тша (1МТ).
Були використaнi тaкi лабораторш методи досль дження: загальний клМчний aнaлiз кровi та сечi, бю-хiмiчне дослiдження, а саме: функцюнальш печiнковi тести, лiпiдогрaмa, глюкоза кров^ загальний бiлок.
Результати дослiдження
Було виявлено, що стаж ГХ у дослщжувано! групи пaцieнтiв становить вщ 2 до 14 рокiв. Проведено aнaлiз покaзникiв рiвня АТ в обстежених пащенпв на прийомi у лшаря вiд вiзиту до вiзитy Розподiл пaцieнтiв за рiвнем АТ наведений у табл. 3.
У бтьшосп обстежених пащентав виявлено супутню пaтологiю: iшемiчну хворобу серця (1ХС), ЦД, порушення серцевого ритму, недостатнють аортального клапана, гiпотиреоз (табл. 4). Отже, обстеженi держaвнi службовщ мали широкий спектр зазначено! патологи.
З анамнезу виявлено, що 18 (90 %) обстежених жшок та 9 (90 %) чоловшв мали обтяжений за ГХ та 1ХС шмейний анамнез; 16 (80 %) жшок та 8 (80 %) чоловшв дотримувались режиму пращ та вщпочин-ку; 19 (95 %) жшок та 9 (90 %) чоловшв вiдмiчaли високий рiвень психоемоцшного навантаження; 6 (30 %) жшок та 6 (60 %) чоловшв ходять бшьше нiж 30 хвилин на день.
1МТ становив вщ 19,86 до 36,5 кг/м2, середнiй 1МТ — 26,88 ± 0,11 кг/м2. У чоловiкiв — вiд 24,3 до 36,5 кг/м2, середнш 1МТ — 28,75 ± 0,37 кг/м2; у жiнок — вiд 19,86 до 31,1 кг/м2, середнш 1МТ — 25,94 ± 1,83 кг/м2. При цьому нормальна масса тiла (1МТ < 25 кг/м2) був тшьки у 6 жшок (20 %). Над-мiрна маса тiла спостерiгалась у 23,3 % чоловшв i 43,3 % жшок. Ожиршня I ступеня було виявлено у 10 % обстежених чоловшв i 3,3 % жшок. Результати антропометрп у пацieнтiв чоловiчоl та жшочо! статi наведенi в табл. 5, 6.
Хворi скаржились на головний бшь, зниження працездатносп, загальну слабкiсть, втомлюванiсть, порушення пам'яп, зниження концентраций уваги, порушення сну, драпвливють, плаксивiсть, запамо-рочення, головокружшня. Характеристика основних скарг хворих наведена в табл. 7.
У результат здiйсненого нами невролопчного огля-ду дослiджуваних пацieнтiв виявлено, що переважали координаторнi розлади (43,3 %) (табл. 8).
Таким чином, за результатами ощнки суб'ективно! та об'ективно! невролопчно! симптоматики у 83,3 % пащенпв був встановлений вестибуло-атактич-ний синдром, у 56,7 % — цефалпчний, у 30 % — церебрастешчний, у 26,7 % — мнестичний та у 23,3 % спостерпались тривожно-депресивш розлади. У жшок переважав церебростешчний, мнестичний i цефалгiчний синдроми, у чоловiкiв — вестибулоатактичний синдром (табл. 9).
За шкалою Фрамшгемського дослщження вiк серця/ судин лише в 1 чоловша (3,3 %) вщповщав вiку пащента, у 2 чоловiкiв (6,7 %) був меншим на 1—2 роки вщ вiку пацieнта, а у решти чоловiкiв та жiнок «вш серця/судин» був значно бiльшим за календарний вiк.
Таблиця 3. Розподл пац1ент1в за рiвнем артер1ального тиску
АТ, мм рт.ст. Загальна чисельнють (n = 30) Чоловши (n = 10) Жшки (n = 20)
Абс. % Абс. % Абс. %
> 140/90 15 50 4 13,3 11 36,7
< 140/90 15 50 6 20 9 30
Таблиця 4. Частота виявлення супутньо/ патологи'
Супутня патолопя Чисельнiсть
Абс. %
Цукровий д1абет II типу 1 3,3
Цукровий д1абет I типу 1 3,3
1ХС 16 53,3
Порушення серцевого ритму 3 10
Недостатнють аортального клапана 1 3,3
1нфаркт мюкарда в анамнез! 1 3,3
Ппотиреоз 2 6,6
Таблиця 5. Розподл пац1ент1в чолов1чо/ стат за показниками антропометра
Результати антропометрп, 1МТ (кг/м2) Чисельнють
Абс. %
18,5-24,99 - -
25-29,99 7 23,3
30-34,99 3 10
Таблиця 6. Розподл пац1ент1в ж1ночо/ стат за показниками антропометра
Результати антропометрп, 1МТ (кг/м2) Чисельнють
Абс. %
18,5-24,99 6 20
25-29,99 13 43,3
30-34,99 1 3,3
Таблиця 9. Характеристика основних синдром1в
Таблиця 7. Характеристика основних скаргхворих
Скарги Жiнки (n = 20) Чоловши (n = 10) Усього (n = 30)
Абс. % Абс. % Абс. %
Головний б1пь 14 70 4 40 18 60
Зниження працездатност 3 15 1 10 4 13,3
Хитасть при ходьбi 6 30 1 10 7 23,3
Загальна слабкiсть 4 20 - - 4 13,3
Втомлюванють 4 20 2 20 6 20
Зниження пам'ятi 9 45 1 10 10 33,3
Порушення сну 5 25 - - 5 16,7
Драталивють 3 15 2 20 5 16,7
Плаксивiсть 2 10 - - 2 6,7
Зниження концентрацй' уваги 2 10 1 10 3 10
Запаморочення 2 10 5 50 7 23,3
Почуття тривоги 5 25 2 20 7 23,3
Почуття страху смерт 1 5 - - 1 3,3
Головокружiння 8 40 5 50 13 43,3
Таблиця 8. Характеристика основних об'ективних симптом1в
Симптоми Жшки (n = 20) Чоловши (n = 10) Усього (n = 30)
Абс. % Абс. % Абс. %
Асиметрiя носогубних складок 8 40 4 40 12 40
Легка девiацiя юнчика язика 2 10 - - 2 6,7
Асиметрiя сухожилкових рефлешв i3 юнцвок - - 2 20 2 6,7
Патолопчн стопы знаки - - 2 20 2 6,7
Хитасть у позi Ромберга 10 50 3 30 13 43,3
Аташя при ходьбi 3 15 1 10 4 13,3
Синдроми Жшки (n = 20) Чоловши (n = 10) Усього (n = 30)
Абс. % Абс. % Абс. %
Цефалпчний 13 65 4 40 17 56,7
Вестибулоатактичний 16 80 9 90 25 83,3
Церебрастеычний 8 40 1 10 9 30
Тривожно-депресивний 5 25 2 20 7 23,3
Мнестичний 6 30 2 20 8 26,7
Прамщна недостатнють - - 1 10 1 3,3
Висновки
1. Стаж ГХ у державних службовщв праце-здатного BiKy становить вщ 2 до 14 рошв, 13,3 % чоловтв i 36,7 % жшок мають середне значення АТ > 140/90 мм рт.ст.
2. Характеристика груп обстежених державних службовщв за вшом та статтю виявила, що найчастше ГДЕ зyстрiчаеться у жшок вшэм 50—59 роив (40 %), у чоловтв 60—65 рокiв (26,7 %).
3. Частота виявлення супутньо! патологй' виявилась досить високою, а саме: 1ХС — 53,3 %, порушення сер-цевого ритму — 10 %, гшотиреоз — 6,6 %.
4. Анатз iндексy маси тла виявив що, надмiрна маса тта спостерiгалась у 23,3 % чоловшв i 43,3 % жшок. Ожиршня I ступеня було виявлено у 10 % обстежених чоловтв i 3,3 % жшок.
5. У державних службовщв працездатного вшу з артерiальною гiпертензiею, ускладненою гiпертонiчною
дисциркуляторною енцефалопатiею, без перенесеного iшемiчного шсульту в анамнезi переважали вестибуло-атактичний (незалежно вщ гендерно! ознаки) (83,3 %), цефалпчний (56,7 %), церебрастешчний (30 %) синдроми.
6. За шкалою Фрамшгемського дослiдження вiк сер-ця/судин лише у 3,3 % пащентш вiдповiдав вiку пацiента.
Список лператури
1. Товажнянская Е.Л. Гипертоническая энцефалопатия. Роль антигипертензивной терапии в профилактике и лечении/ ТоважнянскаяЕ.Л., БезугловаИ.О., Ярош В.А.//Международный неврологический журнал. — 2014. — № 2(64). — С. 93-99.
2. Мищенко Т.С. Дисциркуляторная энцефалопатия: устаревший термин или клиническая реальность? / Мищенко Т.С. // Международный неврологический журнал. — 2013. — № 2(56). — С. 134-138.
3. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кри-зовом течении гипертонической болезни: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.13/И.С. Денищук; 2-й центр. клинич. военный госпиталь им. П.В. Мандрыка, М-во охраны здоровья России. — К, 2006. — 25с.
4. Ощепкова Е.В. Гипертоническая энцефалопатия: принципы профилактики и лечения / Ощепкова Е.В. // Здоровье Украины. — 2006. — № 23/1. — С. 33-35.
Черний Т.В., Литвин Е.В., Литвин М.М. Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев КЛИНИКО-НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ У ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ Резюме. Среди основных причин смертности населения Украины в 2012—2013 гг. первое место занимают болезни системы кровообращения (68,2 %). Среди основных этиологических факторов хронических нарушений мозгового кровообращения важную роль играетдлительно существующая артериальная гипертензия, которая приводит со временем к развитию гипертонической энцефалопатии. Поэтому целью нашего исследования было изучить клинико-не-врологические особенности течения гипертонической дисцирку-ляторной энцефалопатии у государственных служащих. Пациенты были распределены по уровню артериального давления, наличию сопутствующей патологии, семейного анамнеза со стороны гипертонической болезни и ишемической болезни сердца, обследован по Фрамингемскому исследованию возраст сердца/сосудов, также было выполнено распределение пациентов мужского и женского пола по показателям антропометрии, проанализированы основные жалобы больных и основные неврологические синдромы, согласно чему было обнаружено значительное преимущество со стороны координаторных нарушений. Таким образом, существующие кли-нико-неврологические характеристики гипертонической дисцир-куляторной энцефалопатии могут быть дополнены и расширены предложенными нами критериями с целью улучшения методов первичной профилактики инсультов среди трудоспособного контингента, а именно — государственных служащих.
Ключевые слова: гипертоническая дисциркуляторная энцефалопатия, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, индекс массы тела, сахарный диабет.
5. Боровик С. Борьба с инсультом и сосудисто-мозговыми заболеваниями: проблемы, решения, перспективы /Боровик С.// Украгнський медичний часопис. — 2014. — № 6(104). — С. 24-27.
6. Дамулин И.В., Захаров В.В. Дисциркуляторная энцефалопатия: методические рекомендации. — М., 2000. — 20 с.
7. Верещагин Н.В., Моргунов В.А., Гулевская Т.С. Патология головного мезга при атеросклерозе и артериальной гипертензии. — М.: Медицина, 1997. — 288 с.
8. Шмырев В.И., Васильев А.С., Рудас М.С. Дисциркуля-торная энцефалопатия: вопросы патогенеза, диагностики, дифференциальной диагностики и лечения на современном этапе//Лжи Украгни. — 2010. — № 9(145). — С. 62-69.
9. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. Дисциркуляторная энцефалопатия: современные взгляды на патогенез и диагностику // Здоров'я Украгни. — 2006. — № 15-16.
10. Coca A. Cerebral involvement in hypertensive cardiovascular disease //Eur. Heart J. — 2003. — Vol. 5. — P. 19-25.
11. Кабалова Ж.Д., Толкачева В.В., Котовская Ю.В. Це-реброваскулярные осложнения артериальной гипертензии. Качество жизни//Медицина. — 2005. — № 10. — С. 17-21.
12. Oggunniyi A., Talabi O. Cerebrovascular complications of hypertension // Niger. J. Med. — 2001. — Vol. 4. — P. 158-161.
Отримано 11.05.15 Ш
Chernii T.V., Lytvyn O.V., Lytvyn M.M.
SRI «Scientific Practical Center of Preventive and Clinical
Medicine» of Government Department of Affairs, Kyiv,
Ukraine
CLINICAL AND NEUROLOGICAL CHARACTERISTICS OF HYPERTENSIVE DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY IN CIVIL SERVANTS
Summary. Among the main reasons of mortality of population in Ukraine in 2012—2013 disturbed circulation takes the first place (68.2 %). Arterial hypertension prevails among the etiologic reasons of the impairment of cerebral circulation. Eventually it causes hypertensive dyscirculatory encephalopathy development. That is why the aim of our study was investigation of the clinical and neurological characteristics of the clinical course of hypertensive dyscirculatory encephalopathy in civil servants. The patients were divided depending on blood pressure level, presence of concomitant disease, family anamnesis ofhypertensive disease and ischemic heart disease, examined according to Framingham Heart Study age ofthe heart/blood vessels. They were also considered anthropometry dates in the patients ofboth genders; there were analyzed the main complaints of the patients and basic neurological syndromes, according to which it was revealed a significant prevailing of coordination disorders. Thus, the existing clinical and neurological characteristics ofhypertensive dyscirculatory encephalopathy may be added and expanded the criteria proposed by us to improve the methods for primary prevention of stroke among the working contingent, namely civil servants.
Key words: hypertensive dyscirculatory encephalopathy, hypertensive disease, ischemic heart disease, body mass index, diabetes mellitus.
