CC BY
22
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК616.831-005.1-08: 616 DOI: 10.22141/2224-0713.3.89.2017.104248
Коваленко O.G.1-2, Литвин О.В.1
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактичноi та клЫчно!медицини» ДУС,
м. Ки\в, Укра'1на
2На^ональна медична академ'я пюлядипломно!oсвiти iменi П.Л. Шупика, м. Ки\в, Укра'1на
Особливосп едектрогенезу головного мозку у хворих iз ппертошчною дисциркуляторною енцефалопалею та супутшм ппотиреозом при застосуваннi цитикодiну
Резюме. Паmологiчнiзмши, що формуються на ecix структурно-функ^ональнихpiennx головного мозку у хворих 1з коморбiдною nаmологieю (дисциркуляторна енцефалопатгя та гшотиреоз) уна^док дефщиту мозкового кровотоку, гшокси, порушення структури фосфолiпiдiв нейрональних мембран, проявляються дефщитом церебрального метабол1зму та енергп. Узв'язку з цим провiдним напрямком лкування e нейро-протекторна тератя. Проведено вивчення особливостей електрогенезу головного мозку у хворих 1з гтерто-шчною дисциркуляторною енцефалопаmieю та супутшм гтотиреозом та оцшка ефекmивносmi лкування циmиколiном. За результатами до^дження доведено, що гтотиреоз негативно впливае на функцональну актившсть головного мозку. Лкування хворих 1з гшертошчною дисциркуляторною енцефалопаmieю та супутшм гшотиреозом цитиколшом вiрогiдно покращуе показники електрогенезу головного мозку. Ключовi слова: гшертотчна дисциркуляторна енцефалопатгя; гшотиреоз; комп'ютерна електро-енцефалографгя; цитиколт
Невролопчш захворювання належать до найпо-ширешших хвороб в Укра'1ш, до того ж поширенють !х останшми роками значно зросла. Серед них перше мю-це посщають цереброваскулярш захворювання (ЦВЗ). За останш 10 роыв кшьысть хворих на ЦВЗ у нашш кра'1ш збтьшилася вдвiчi, що пояснюеться зростанням кшькосп хрошчних повтьно прогресуючих форм ЦВЗ (зокрема, дисциркуляторно! енцефалопати (ДЕ)) [1, 5].
Дисциркуляторна енцефалопаля — цереброваскуляр-на патолопя, що розвиваеться при множинних вогнище-вих або дифузних ураженнях мозку, в основi яких — не-повноцiннiсть кровообiгу в судинах головного мозку [1].
У практичнш дiяльностi лiкаря-невролога полкль шки та лiкарiв первинно! ланки медично! допомоги не-рiдко зустрiчаються випадки, коли у хворих на дисцир-куляторну енцефалопатш мае мiсце зниження функ-цюнально! активностi щитоподiбноl залози. В останне
десятилiття виникло важливе питання взаемозв'язку тирео1дно1 та цереброваскулярно! патологй' [3].
Хвороби щитоподiбноi залози належать до найбтьш поширених нешфекцшних захворювань людства та зай-мають провiдне мiсце у структурi ендокринно! патоло-rii' (47,3 %) [2, 6, 8]. Останшми роками в Укршш та шших кра1нах свпу спостерiгаеться пщвищення частоти тире-опатш автоiмунного генезу, серед яких переважають ri-пофункцiональнi стани. Паралельно зростае число опе-ративних втручань iз приводу вузлових форм зоба, пух-лин тощо, що в подальшому призводить до гiпотиреозу. У даний час в Укра'1ш зареестровано близько 80 тис. хворих на гшотиреоз (у 1999 рощ — 53 тис.), на жаль, показники захворюваност щорiчно зростають [6, 8, 9].
Патолопчш змши, що формуються на вшх струк-турно-функцiональних рiвнях головного мозку у хворих iз коморбщною патологiею (дисциркуляторна
© <^жнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Литвин О.В., старший науковий ствробггник наукового вщдту внутршньо''' медицини, Державна наукова установа «На-уково-практичний центр профтактично''' та кл^чно''' медицини» Державного управлшня справами, вул. Верхня, 5, м. Ки'''в, 01014, Укра'на; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: O. Lytvyn, Senior Research Fellow at the Department of internal medicine, State Scientific Institution «Scientific and practical Center of Prophylactics and Clinical Medicine» of Agency of State Affairs, Verkhnya st., 5, Kyiv, 01014, Ukraine, e-mail: redact@i.ua
енцефалопатiя та гiпотиреоз), призводять до дефщиту локального мозкового кровотоку та енерги. У зв'язку з цим головним напрямком лiкування, окрiм судинно!, е нейропротекторна терапiя.
У даний час велику увагу придiляють фармаколопч-ним засобам, що справляють мембранопротекторний та антиоксидантний ефект [4, 7, 10]. Серед них видтяють цитиколш — цитидин-5-дифосфохолш Цитиколiн чинить нейрометаболiчний, нейромедiаторний, антиагре-гантний ефекти [10, 11]. Головним мехашзмом дц цити-колiну, що визначае його нейропротекторнi властивос-тi, е забезпечення збереження зовшшшх i внутрiшнiх (цитоплазматичних та мiтохондрiальних) нейрональних мембран [10, 11—13].
Таким чином, завдяки мембраностабшзуючш, ан-тиоксидантнiй, антиапоптотичнiй, антиагрегантнiй да, активуючи енергетичнi процеси та пiдвищуючи функ-цiональну та структурну пластичнють мозку, цитиколiн знайшов широке застосування при лшуванш хворих на дисциркуляторну енцефалопатш. Ми не зустрiчали робгг, у яких розглядалися питання застосування ней-ропротекторно! терапп при зазначенш коморбiднiй патологи. Новi можливостi використання нейропро-текторно! терапи, вплив на супутш ланки патогенезу при коморбщних станах сприятимуть запобiганню по-лшрагмази в лiкуваннi патологи, що вивчаеться, та дозволять розробити лшувально-реабштацшш програми для пацiентiв.
Метою нашого дослiдження було вивчення особли-востей електрогенезу головного мозку у хворих iз гшер-тонiчною дисциркуляторною енцефалопапею (ГДЕ) та супутнiм гiпотиреозом та визначення ефективност лiкування цитиколiном зазначено! групи пацiентiв.
Матерiали та методи
Уш хворi з ГДЕ були подiленi на двi групи, статис-тично порiвняннi за основним захворюванням — гшер-тонiчною дисциркуляторною енцефалопатаею, статтю та вiком. У першу групу (основну) увшшли пацiенти (60 ошб), яю, окрiм ГДЕ, мали супутнiй гiпотиреоз. Другу групу (контрольну) становили 37 осiб без гшотиреозу. Серед обстежених пацiентiв основно! групи 57 (95 %) жь нок, 3 (5 %) чоловши, в контрольнiй групi — 31 (83,8 %) жшка, 6 (16,2 %) чоловшв. Вiк хворих становив вщ 40 до 66 роив (середнш вiк — 58,20 ± 0,91 року).
Пацiенти основно! групи мали супутню гшофунк-цiю щитоподiбноi' залози внаслiдок автоiмунного ти-рео!диту (39 осiб), пiсля оперативних втручань на щи-топодiбнiй залозi (9 ошб), у 12 хворих був спонтанний гшотиреоз.
Пiсля проведення порiвняльного аналiзу комплексу обстеження хворих обох груп пацiенти основно! групи (ГДЕ та супутнш гiпотиреоз) для оцшки ефективностi лiкування були розподiленi на двi групи:
— перша група (загальна) — 30 пацiентiв (середнш вш — 61,9 ± 1,4 року; жшок — 27, чоловшв — 3) iз п-пертошчною ДЕ та супутнiм гiпотиреозом, яким на до-даток до базисного (стандартного) л^вання був при-значений цитиколш;
— друга група (пор1вняння) — 30 пацieнтiв (середнiй BiK — 62,0 ± 1,8 року; жшок — 27, чоловшв — 3) i3 ГДЕ та супутшм гшотиреозом, яким проводилося базисне лшування.
Цитиколiн (Цитiмакс-Дарниця) призначався у дозi 500 мг в 100 мл фiзiологiчного розчину хлориду натрiю внутршньовенно краплинно 1 раз на добу протягом 10 дшв, а потам по 500 мг внутршньом'язово ще 10 днiв.
Електричний потенцiал мозку реестрували за допо-могою 21-канального апарату «Тредекс» iз комп'ютерною обробкою даних, що оптимiзувало к1льк1сний аналiз ен-цефалограм, дозволило оцiнити спектральну потужнiсть та отримати топографiчне картування електрично! ак-тивностi мозку. Для зняття показник1в використовува-ли стандартне накладання електродав, застосовувалися стандартнi функцюнальш проби (гiпервентиляцiя, за-плющення та розплющення очей, фото- та звукостиму-ляцiя) та повороти голови в обидва боки.
Отримаш показники були занесет до електрон-но! бази даних та оброблеш за допомогою програми Statistica 6.0 iз застосуванням параметричних та непа-раметричних методiв варiацiйно! статистики, рiзниця була вiрогiдною при р < 0,05.
Результати та обговорення
За результатами проведено! КЕЕГ виявлено, що у хворих iз ГДЕ та супутнiм гiпотиреозом переважав III тип ЕЕГ — 21 хворий (35,1 %) (за Жирмунським О.А.), що характеризувався дифузною десинхрошзащею хвиль, зi зниженням а-ритму до 16—18 мкВ. У 16 (26,6 %) хворих рееструвався IV тип, нерегулярний, дезоргашзований а-ритм зi зниженням амплпуди до 25—27 мкВ, о^м того, рееструвалися повiльнi хвилi (дельта- та тета-хвиш), що може свщчити про зацiкавленiсть мезодiенцефальних структур головного мозку. II тип ЕЕГ (гшерсинхронний) рееструвався у 13 (21,7 %) обстежених пащентав з ампль тудою а-ритму до 65—70 мкВ. I тип ЕЕГ (нормальний) виявлений у 10 (16, 6 %) пащенлв (рис. 1).
Рисунок 1. Типи ЕЕГ у хворих ¡з ппертон'мною ДЕ та супутшм ппотиреозом
Незважаючи на те, що в обстежених хворих вихщ-ний стан штенсивносл ритмiв ЕЕГ у середньому був у фiзiологiчних межах, ми вщзначили вiрогiдну наяв-нiсть патологiчних хвиль, а саме тета-хвиль, подразнен-ня дiенцефальних структур та мiжпiвкульову асиметрш (р < 0,05) у хворих iз ГДЕ та супутнiм гшотиреозом по-рiвняно з хворими без гшотиреозу (табл. 1).
Таким чином, базуючись на отриманих результатах електрогенезу головного мозку, слiд визнати, що гшо-тиреоз негативно впливае на функцюнальну активнiсть головного мозку. Це в першу чергу вказуе на неадекват-нють кровозабезпечення стовбурових утворень iз над-сегментарними центрами регуляци гомеостазу, що свщ-чить про складнють патогенезу коморбiдноi' патологii'.
Пiсля проведеного лшування iз застосуванням базисной терапи та цитиколiну в пацiентiв першо! групи вiдмiчалося вiрогiдне покращення бюелектрич-но! активностi головного мозку (р < 0,05) за рахунок зменшення патолопчних тета-хвиль, подразнення дiенцефальних структур та мiжшвкульово! асиметри. У пащенпв друго! групи пiсля проведено! базисно! антигiпертензивноi' терапи вiрогiдного покращення бюелектрично! активностi головного мозку не вщш-чалося (табл. 2).
Таким чином, при застосуванш в лiкуваннi хворих iз коморбiдною патологiею (ГДЕ та супутнш гiпотиреоз) цитиколiну за рахунок полiфакторного впливу на осно-вш ланки патогенезу спостерiгаеться покращення елек-троенцефалографiчних показникiв головного мозку.
Висновки
1. Коморбщшсть ГДЕ та гшотиреозу проявляеться вiрогiдними змiнами функцiонально! активност головного мозку, що е одшею з патогенетичних ланок
Таблиця 1. Характеристика показниюв електроенцефалографи (M ± m)
Показники ГДЕ з гiпотиреозом (n = 60) ГДЕ без ппотиреозу (n = 37) Р
а-ритм 0,58 ± 0,06 0,76 ± 0,07 0,138
Р-ритм 0,43 ± 0,06 0,25 ± 0,07 0,134
Дельтa-хвилi 0,160 ± 0,001 0,150 ± 0,001 0,743
Тета-хвилi 0,070 ± 0,003 0,030 ± 0,001 0,015
Подразнення дiенцефальних структур 0,60 ± 0,06 0,30 ± 0,08 0,023
Мiжпiвкульова асиметрiя 0,22 ± 0,05 0,08 ± 0,01 0,016
Таблиця 2. Характеристика показниюв електроенцефалографп пд впливом лкування цитикол1ном (M ± m)
Показники Iгрупа (n = 30) II група (n = 30)
До лкування Пiсля лiкування Р До лкування Пюля лiкування Р
а-ритм 0,62 ± 0,09 0,63 ± 0,09 > 0,05 0,53 ± 0,09 0,60 ± 0,09 > 0,05
Р-ритм 0,40 ± 0,09 0,37 ± 0,09 > 0,05 0,43 ± 0,09 0,40 ± 0,09 > 0,05
Дельтa-хвилi 0,160 ± 0,001 0,150 ± 0,001 > 0,05 0,160 ± 0,001 0,150 ± 0,001 > 0,05
Тета-хвилi 0,080 ± 0,003 0,030 ± 0,001 < 0,05 0,070 ± 0,003 0,040 ± 0,001 > 0,05
Подразнення дiенце-фальних структур 0,63 ± 0,09 0,13 ± 0,06 < 0,05 0,57 ± 0,09 0,40 ± 0,08 > 0,05
Мiжпiвкульова асиметрiя 0,22 ± 0,05 0,08 ± 0,01 < 0,05 0,22 ± 0,05 0,130 ± 0,001 > 0,05
Рисунок 2. Типи ЕЕГ у хворих iз г1пертон1чною енцефалопалею
Як видно з рис. 2, серед пащентав iз ГДЕ без супут-нього гiпотиреозу I тип ЕЕГ рееструвався у 4 (10,8 %) ошб, II тип — у 29 (78,4 %), III тип ЕЕГ — у 4 (10,8 %).
Бюелектрична активнють головного мозку у хворих iз ГДЕ та супутшм гшотиреозом характеризувалася пе-реважно десинхронiзацiею та дезорганiзацiею ырково! ритмiки. Визначенi змiни на ЕЕГ свщчили про наяв-нiсть метаболiчних порушень та порушення кровопос-тачання головного мозку, що узгоджуеться з клшчними та гемодинамiчними змiнами, отриманими в результатi дослiдження.
прогресування хрошчно! цереброваскулярно! недо-статность
2. При застосуванш в лiкуваннi хворих на ГДЕ та су-путнш гiпотиреоз цитиколiну вiрогiдно покращуються показники електрогенезу головного мозку.
Список лператури
1. Мищенко Т.С. Дисциркуляторная энцефалопатия: устаревший термин или клиническая реальность?// Международный неврологический журнал. — 2013. — 2 (56).
2. Паньтв В.1. Стан ендокринологгчно! служби Украгни та перспективи розвитку медичног допомоги хворим з ендокринною патологгею // Здоров'я Украгни. 27.03.2015// http://health-ua. com/articles/1342
3. Коваленко O.G., Литвин О.В. Хротчна шемгя мозку у хворих з артер1альною гшертензгею та дисфункщею щитоподгбног' залози // Мгжнародний ендокринологгчний журнал. — 2017. — № 1. — С. 45-49.
4. Бурчинский С.Г. Нейропротекция при цереброваскулярной патологии: нейрональные и системные аспекты// Украгнський неврологгчний журнал. — 2015. — № 1. — С. 103-108.
5. Мищенко Т.С. Оптимизация терапии больных дисцир-куляторной энцефалопатией / Т.С. Мищенко, В.Н. Мищенко, И.А. Лапшина // Украгнський вкник психоневрологи. — 2015. — Т. 23, вип. 1. — С. 37-41.
6. ПаньтвВ.1., Юзвенко Т.Ю., Коритко О.О., Садов'як 1.Д. та ш. Шляхи удосконалення надання медичног допомоги хворим
на тиреопати i3 супутньою патологieю // Международный эндокринологический журнал. — 2014. — № 7(63). — С. 106-109.
7. Островая Т.В. Церебропротекция в аспекте доказательной медицины/ Т.В. Островая, В.И. Черний//Медицина неотложных состояний. — 2007. — № 2 (9). — С. 48-52.
8. Паньтв В.1. Особливостi перебщ гтотиреозу у поеднант з шемiчною хворобою серця//Практична ангюлогы. — 2009. — № 9-10 (28-29). — С. 52-56.
9. Товажнянська О.Л., Григорова 1.А., Тихонова Л.В. КлШчт особливостi та патогенетичт мехатзми формування невроло-гiчних синдромiв при первинному гiпотиреозi // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2010. — № 6 (36).
10. Saver J.L., David Geffen. Цитиколин: новые сведения о перспективном лекарственном средстве, осуществляющем нейропротекцию и нейрорепарацию//Международный неврологический журнал. — 2010. — № 1 (31).
11. Adibhatla R.M. Cytidine 5'-diphoshocholine (CDP-choline) in stroke and other CNS disorders / R.M. Adibhatla, J.F. Hatcher// Neurochem. Res. — 2005. — V. 30, № 1 (30). — P. 15-23.
12. Mir C., Clotet J., Aledo R. CDP-choline prevents glutamate-mediated cell death in cerebellar granule neurons // J. Mol. Neuro-sci. — 2009. — V. 20. — P. 53-60.
13. Secades J., Lorenzo J. Citicoline: Pharmacological and Clinical Review, 2006 Update Methods Find// Exp. Clin. Pharmacol. — 2009. — 27(Suppl. B). — P. 1-56.
Отримано 22.02.2017 ■
Коваленко О.Е.1,2, Литвин Е.В.1
Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» ГУД, г. Киев, Украина
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Особенности электрогенеза головного мозга у больных с гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией и сопутствующим гипотиреозом при применении цитиколина
Резюме. Патологические изменения, которые формируются на всех структурно-функциональных уровнях головного мозга у больных с коморбидной патологией (дисциркуляторная энцефалопатия и гипотиреоз), приводят к дефициту локального мозгового кровотока и энергии. В связи с этим главным направлением лечения является нейропротекторная терапия. Проведено изучение особенностей электрогенеза головного мозга у больных с гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией и сопутствующим гипотиреозом и опреде-
лена эффективность лечения цитиколином. По результатам исследования доказано, что гипотиреоз негативно влияет на функциональную активность головного мозга. Лечение больных с гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией и сопутствующим гипотиреозом цитиколином достоверно улучшает показатели электрогенеза головного мозга. Ключевые слова: гипертоническая дисциркуляторная энцефалопатия; гипотиреоз; компьютерная электроэнцефалография; цитиколин
O.Ye. Kovalenko12, O.V. Lytvyn1
1State Scientific Institution «Scientific and Practical Center of Prophylactics and Clinical Medicine» of Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
2Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Features of brain electrogenesis in patients with hypertensive dyscirculatory encephalopathy and concomitant hypothyroidism in the application of citicoline
Abstract. Pathological changes, which generate at all structural and functional levels ofthe brain in patients with comorbid disorders (dyscirculatory encephalopathy and hypothyroidism), lead to a deficiency of local cerebral blood flow and energy. In this regard, the main direction ofthe treatment is neuroprotective therapy. The study of the features of brain electrogenesis in patients with hypertensive dyscirculatory encephalopathy and concomitant hypothyroidism was
carried out, and the effectiveness oftreatment by citicoline was determined. The study proved that hypothyroidism affects the functional activity of the brain. Citicoline treatment in patients with hypertensive dyscirculatory encephalopathy and concomitant hypothyroidism significantly improves the performance of brain electrogenesis. Keywords: hypertensive dyscirculatory encephalopathy, hypothy-roidism, computed electroencephalography, citicoline
