Вплив поліморфізму гена рецептора ангіотензину II першого типу на клінічний перебіг гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у мешканців Полтавської області Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

© Кривчун А.М., Литвиненко Н.В., Кайдашев 1.П., Шликова О.А., Смирнова 1.П., Горбась 1.М УДК 616.813-005-071

ВПЛИВ П0Л1М0РФ13МУ ГЕНА РЕЦЕПТОРА АНГ10ТЕНЗИНУ II ПЕРШ0Г0 ТИПУ НА КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г Г1ПЕРТ0Н1ЧН01 ДИСЦИРКУЛЯТ0РН01 ЕНЦЕФАЛ0ПАТП У МЕШКАНЦ1В П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1

Кривчун А.М., Литвиненко Н.В., Кайдашев 1.П., Шликова О А., Смирнова 1.П., Горбась 1.М Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м.Полтава,

ННЦ «1нститут кардюлоги iм. М.Д.Стражеска» АМН УкраТни, м.КиТв

Исследовались особенности течения гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии в зависимости от полиморфизма А1166С гена рецептора ангиотензина II1 типа у жителей Полтавской области. Показано, что для носителей генотипа СС характерны более выраженные проявления субьективных клинических симптомов и патологические изменения в неврологическом статусе. Таким образом, наличие генотипа СС влияет на тяжесть гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии. Полученные данные могут быть использованы для определения у пациентов наличия полиморфных вариантов А1166С гена рецептора ангиотензина II1 типа с целью прогнозирования розвития гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии, а также ее профилактики.

Ключевые слова: гипертоническая дисциркуляторная энцефалопатия, полиморфизм гена рецептора ангиотензина II первого типа.

В зв'язку 3i зростанням хроннних порушень мозко-вого кровооб1гу головного мозку, зумовлених артера льною ппертенз1ею (АГ), проблема Тх ранньоТ д1агнос-тики, лкування i профтактики е одшею з найбтьш актуальних проблем сучасноТ анпоневрологп. АГ вщ-носиться до числа захворювань, у розвитку яких гене-тичний компонент займае одне з провщних мюць. Одним 1з основних направлень цих дослщжень е пошук так званих ген1в-кандидат1в, продукти експреси яких пов'язан1 з регуляц1ею тонусу судин i розвитком су-динноТ патолог1Т.

Серед найб1льш вагомих ген1в-кандидат1в, як1 бе-руть участь в розвитку АГ, розглядаються гени, що кодують б1лки - компоненти решн-анпотензиновоТ си-стеми: анг1отензинперетворюючого ферменту, ре-цептор1в анг1отензину II першого типу та ¡нш1 [ 6,8,10] . Останшм часом зростае к1льк1сть дослщжень, в яких доводиться роль пол1морф1зму гена рецептора анпо-тензину II першого типу (АТ1Р) в виникненн та пере-б1гу АГ [7].

В популяци мешканц1в ПолтавськоТ област1 проде-монстровано зв'язок розвитку АГ 1з пол1морф1змом А1166С гена АТ1Р [3], визначен особливост1 переб1гу артер1альноТ г1пертенз1Т (ураження орган1в-ц1лей, чут-ливють до окремих антиг1пертензивних препарат1в, тощо) [1,2]. Таким чином, проведен! дослщження об-^рунтовують необх1дн1сть вивчення особливостей пе-реб1гу судинних захворювань головного мозку в зале-жност1 вщ генетичних фактор1в, зокрема, пол1морф1з-му гена АТ1Р. Актуальн1сть даного напрямку досль джень п1дтверджена зростаючою ктькютю заруб|жних публ1кац1й про роль пол1морф1зму АТ1Р в розвитку дисциркуляторноТ енцефалопатп та мозкових ¡нсуль-т1в [5,11,12,13] .

Метою нашого досл1дження стало вивчення особливостей кгмшчного переб1гу г1пертон1чноТ дис.цир-куляторноТ енцефалопат1Т (ГДЕ) в залежност1 в1д по-л1морф|зму А1166С гена аТ1 Р у мешканц1в ПолтавськоТ област1.

Матерiали та методи дослiдження

При проведены епщемюлогмного обстеження разом 1з сп1вроб|тниками в1дд1лу еп1дем1олог1Т ННЦ "н-

ститут кардiологií iм.М.Д. Стражеска" АМН УкраТни, м.КиТв (проф. Смирнова 1.П.) серед населення Полта-вського та Диканського райоыв ПолтавськоТ области була видiлена група з 79 па^енпв з ГДЕ II стади. Пiд час проведення дослiдження було проведене анкету-вання хворих, збiр i деталiзацiя скарг, ретельне вивчення особистого i родинного анамнезу, визначення артерiального тиску, молекулярно-бiологiчне обстеження (видтення геномноТ ДНК з венозноТ кровi), кль нiко-неврологiчне та нейропсихолопчне обстеження.

Встановлення дiагнозу дисциркуляторноТ енцефалопатп I, II, III стади проводилося згщно методичних рекомендацм Ыституту неврологií, психiатрií, наркологи АМН УкраТни (1993, м. КиТв). Основним критерieм вiдбору хворих була наявнють АГ не менше 3 рогав, що е основним критерieм ГДЕ. Згiдно критерiям ВООЗ групу оаб з АГ склали обстежен з рiвнем систолiчно-го артерiального тиску (САТ) 140 мм.рт.ст. та бтьше, i (або) з дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) 90 мм рт. ст. та бтьше, i (або) з нормальним рiвнем артерь ального тиску (АТ) при антиппертензившй терапií про-тягом останнiх 2 тижыв.

Для визначення алелей полiморфноí дiлянки (А1166С) гена судинного рецептора (тип 1) анпотен-зину II проводили видтення геномноТ ДНК з венозноТ кровi обстежуваних методом фенол-хлороформноТ екстракцií [9].

У людей забiр кровi проводили натщесерце за до-помогою одноразових пластикових шприцiв з куб^а-льноТ вени в силконоваш пробiрки з розчином гепарину (25 ОД на 1 мл кров^. Суспенз^ лейкоцитiв отримували шляхом шкубаци при 370С протягом 1 го-дини з додаванням 1,8% розчину декстрану (Пика) в стввщношенш 2:1, з наступною дворазовою вщмив-кою фiзiологiчним розчином .

1^тини лiзували буфером, що мiстить 10 Мт трис-НС1 (рН 8,0), 10 Мт БОТА, 0,5% додецилсуль-фата натрiю. ДНК екстрагували сумiшшю хлороформ-фенол пюля обробки Тх проназою i преципiтували крижаним етанолом у ганцевш концентрацií 70%. Зра-зки ДНК, розчиняли в 10 Мт трис-НС1 буферi (рН 8,0), що мютить 1 Мт БОТА. Полiморфну дiлянку гену АТ2Р1 амплiфiкували за допомогою полiмеразноí ла-

нцюговоТ реакцií в 25 мкл реакцiйноí сумiшi на ампль фiкаторi "Терцик" („ДНК-Технология", Москва). Для щентифкацп алелей до 15 мкл амплiфiкацiйноТ сумь ши додавали 5и рестриктази Вб1 I з 10-кратним буфером 6 (ТОО «Сибэнзим», Новосибирск). Проби ви-тримували протягом ночi при 650С [4]. Продукти роз-щеплення полiморфноТ дiлянки гену АТ2Р1 виявляли за допомогою електрофорезу у 6% полiакрiламiдному або в 2,5% агарозному гелях. В якост маркеру моле-кулярноТ ваги ДНК використовували дНк лямбда-фага, що розрiзана рестриктазою рБ^. Гелi фарбува-ли етидiумом бромiдом з наступною вiзуалiзацieю ре-зультатiв в УФ-свiтлi.

Для порiвняльноТ характеристики груп хворих, сту-пеню вираженностi суб'ективних симптомiв i детально!' оцiнки проявiв об'ективних неврологiчних пору-шень нами була розроблена шкала: вщсутш, легкi, помiрнi, вираженi симптоми.

Для оцiнки загальноТ когнiтивноТ продуктивностi використовували коротку шкалу обстеження психiчно-

Кпшто-етдемюлогчш

го статусу MMSE (Mini Mental State Examination). По-казники оцiнювали в балах: 28-30 балiв - немае когнь тивних порушень; 24-27балiв - переддементн пору-шення; 20-23 бали- демен^я легкого ступеня; 11-19 балiв- демен^я помiрного ступеня; 0-10 балiв- тяжка демен^я.

Отриманi цифровi значення обробляли пара-метричними та непараметричними методами.

Результати та ix обговорення

Було оглянуто 858 оаб (548 жшок i 310 чоловiкiв) у Biqi 18-64 роки, з яких було видтено 449 нормотензи-вних па^енпв i 409 з АГ. Серед них 89 оаб з АГ без порушень невролопчного статусу та 320 па^енпв з ГДЕ (106 па^енпв з ГДЕ I стадií, 201 - з ГДЕ II ст. та 13 - iз ГДЕ III ст.). Результати проведеного клшко-епщемюлопчного обстеження 858 мешкан^в Полтав-ськоí областi представлен у таблицi 1.

Таблиця 1

у обстежених мешканцв ПолтавськоТ области (M±m)

Показник Нормотензивнл особи (n=449) Гiпертензивнi па-цiенти без ДЕ (n=89) Гiпертензивнi па^ен-ти з ДЕ Ют. (n=106) Ппертензивнл па-цiенти з ДЕИ ст. (n=201) Гiпертензивнi па-цiенти з ДЕШ ст. (n=13)

Вк, роки 37,86±0,54 46,21±1,09 Р0<0,001 45,74±0,85 Р0<0,001 53,48±0,45 Р0<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001 55,54±1,88 Р0<0,001 Р1<0,005 Р2<0,001

САТ, мм рт ст. 116,67±0,55 138,25±1,06 Р0<0,001 148,67±1,46 Р0<0,001 Р1<0,001 169,00±1,44 Р0<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001 154,69±8,49 Р0<0,001 Р1<0,001 Р3<0,05

ДАТ, мм рт ст. 72,17±0,40 85,76±0,94 Р0<0,001 90,75±1,15 Ро<0,001 Р1<0,002 99,16±0,80 Р0<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001 95,92±4,36 Р0<0,001 Р1<0,001

Вш виявлення ппертензм, роки 44,72±1,14 41,30±0,87 Р1<0,02 43,61±0,61 Р2<0 ,05 46,54±2,11 Р2<0,05

Тривалють ri-пертензп, роки 1,45±0,17 4,36±0,26 Рт <0,001 9,88±0,39 Р!<0,001 Р2<0,001 9,00±1,18 Р-1<0,001 Р2<0,001

Примiтка: р0 - показник достовiрностi вiдмiнностей '¡з нормотензивними особами;

р1 - показник достовiрностi вiдмiнностей iз апертензивними патентами без ДЕ;

р2 - показник достовiрностi вiдмiнностей пацентами з ДЕ1 ст.;

р3 - показник достовiрностi вiдмiнностей iз апертензивними пацентами з ДЕ11 ст.

Для подальшого ключного та молекулярно-бюлопчного обстеження нами були в^фбраш 112 паць ен^в у вiцi 30-60 рогав з ГДЕ рiзноТ стадп. В групу обстежених не включали хворих з порушенням серцево-го ритму i цукровим дiабетом. Для дослщження зв'яз-ку полiморфiзму гена рецептора АТ|Р з розвитком та

клУчним перебiгом ГДЕ вщповщно до визначеного полiморфного варiанту пацiенти були роздiленi на три групи (табл. 2):

1 група- гомозиготи СС (26 па^енти);

2 група- гетерозиготи АС (62 па^енти);

3 група- гомозиготи АА (24 па^енти).

Таблиця 2

Розподл пацент/в за стад1ею ГДЕ та генотипом АТ1Р ( %)

Групи пацiентiв з генотипом ГДЕ I ст. (n=26) ГДЕ II ст. (n=80) ГДЕ III ст. (n=6)

СС (n=26) 11,11 20,78 83,3 Р1<0,001 Р2<0,05

АС (n=62) 62,96 56,97 Р0<0,05 0 Рт<0,05 Р2<0,05

АА (n=24) 25,93 20,25 16,7

Прим1тка: (тут та дал1)

pc-показник достов1рност1 в/дм/нностей м1ж групами ГДЕ I ст. i ГДЕ II ст.; p—показник достовiрностi вiдмiнностей мiж групами ГДЕ I ст. i ГДЕ III ст.; p—показник достовiрностi вiдмiнностей мiж групами ГДЕ II ст. i ГДЕ III ст..

Згiдно представлених в талицi 2 даних, ГДЕ I сту-пеня була переважно дiагностована у хворих з генотипом АС (62,96%) та АА (25,93%), тобто за наявност алеля А. В той же час, ГДЕ III ступеня виявлена переважно у хворих i3 генотипом СС - 83,3%. Потрiбно пщкреслити, що в груп па^енпв i3 ГДЕ I та II ст. пе-реважав генотип АС, при ГДЕ III ст. - СС.

Основним питанням для нас стало виявлення зв'я-зку мiж проявами невролопчноТ симптоматики у хворих на гДе та генотипом АТ1Р. З L(ierc> метою була видтена однорщна група хворих на ГДЕ II ст. (80 па-^енлв).

Аналiз скарг хворих показав (табл. 3), що па^енпв всiх груп найбтьше турбувало незначне i помiрне го-ловокружiння, але для носив генотипу СС характерна бтьша штенсивнють проявiв. Так, на виражене голо-вокружiння скаржилось 38,89% пацiентiв з генотипом СС, 6,67% - з генотипом АС i лише 5,88% з генотипом АА. Найбтьша ктькють помiрного головокружiння (64,44%) характерна для хворих з генотипом АС, незначне головокружЫня спостер^али у переважноТ кь лькостi пацiентiв з генотипом АА - 70,59% i ттьки у 11,11% - з генотипом СС. Помiрну хиткiсть при ходi вiдмiчали 38,89% пацiентiв з генотипом СС i лише 11,76% - з генотипом АА, вщсутнють цього симптому спостерiгали у 16,67% у груп з генотипом СС i в

Суб'ективш клн

52,94% - з генотипом АА. На виражену втомлюванють скаржились 61,11% па^енлв з групи з генотипом СС, 31,11% - з генотипом АС i 29,41% - з генотипом АА; помiрна втомлюванють переважала в носив генотипу АС (44,44%) i незначна ( 35,29%) бтьш характерна для па^енлв з генотипом АА; вщсутнють втомлюва-ност також виявлена ттьки у грут з генотипом АА-11,76%.

Звертала на себе увагу стутнь виразност головного болю. В носив генотипу Сс переважав незнач-ний та помiрний головний бть (50% та 27,78% вщпо-вiдно), в пацieнтiв з генотипом АА - вираженний характер головного болю (70,59%). У 22,22% хворих з генотипом СС i лише у 5,88% з генотипом АА головний бть був вщсутнш. Таким чином, вщсутнють головного болю у грут па^енлв з генотипом СС можливо можна вважати несприятливим фактором, внаслщок "маску-вання" симптомiв у хворих з цим генотипом. Подiбна картина спостер^алася i при аналiзi скарг на роздра-тованiсть, так вiдсутнiсть роздратованостi виявили у 33,33% носив генотипу СС i у 5,88% - генотипу АА, виражену - у 47,06 % хворих з генотипом АА i лише у 5,56 % - з генотипом СС. Враховуючи вище сказане можна передбачати, що у па^енлв з генотипом АА переважав головний бть невротичного ^енезу.

Таблиця 3

1 симптоми у хворих на ГДЕ 11ст з р1зним генотипом АТ1Р (%)

Скарги Група з генотипом СС (n=18) Група з генотипом АС (n=45) Група з генотипом АА (n=17)

Головний бть вщсутнш 22,22 11,11 5,88

незначний 50, 37,78 17,65 Р1<0,04

по1^рний 27,78 42,22 5,88 p2<0,006

виражений 0 8,89 70,59 Р1<0,001 p2<0,001

ГоловокружЫня вщсутне 5,56 2,22 5,88

незначне 11,11 26,67 70,59 Р1<0,0003 p2< 0,0015

помiрне 44,44 64,44 17,65 Р2<0,001

виражене 38,89 6,67 p0<0,002 5,88 Р1<0,02

Хиткють при ходi вiдсутня 16,67 42,22 52,94 Р1<0,03

незначна 44,44 42,22 35,29

по1^рна 38,89 15,56 p0<0,04 11,76

Роздратованiсть вiдсутня 33,33 8,89 Р0<0,016 5,88 Р1<0,04

незначна 33,33 48,89 23,53 Р2<0,042

помiрна 27,78 46,77 29,17

виражена 5,56 4,44 47,06 Р1<0,009 Р2<0,0002

Втомлюванють вщсутня 0 0 11,76

незначна 0 24,44 Р0<0,02 35,29 Р1<0,005

помiрна 38,89 44,44 23,53

виражена 61,11 31,11 Р0<0,03 29,41

Аналiзуючи дат невролопчного статусу (табл. 4) трамщна недостатнють характерна для па^енпв з ми виявили, що бтьш виражена рефлекторно- генотипом СС. Так, у цм грут полшнетичш рефлекси

виявлен у 22,22%, (5,88% - у па^етчв з генотипом АА; 11,11% - з генотипом АС), висок у 50,0%. В порь внянн з хворими з генотипом АС i АА, у па^енпв з генотипом СС значно виражеш пiрамiднi знаки ( у 22,22% виражеш i у 55,56% наявы) у виглядi патолоп-чних ступеневих та кистьових рефлекав. Непостiйнi патолопчы знаки переважають у носiíв генотипу АС -62,22%, а у 11,76% па^енпв з генотипом АА вони взагалi вщсутш, в груш з генотипом СС хворих з вщ-сутшми пiрамiдними знаками не виявлено.Наявн суб-кортикальнi знаки спостер^али в усiх хворих на ГДЕ II ст. Грубi субкортикальнi рефлекси переважали у хворих з генотипом АС - 28,89%, 22,22% - з генотипом СС, а в груш з генотипом АА 'х виявили лише у

Об'ективт неврол

11,76%. Бтьш виражен M0304K0Bi i вестибулярн по-рушення також спостер^алися у па^енпв з генотипом СС. Так, грубий нютагм виявлено у 23,08% носив генотипу СС, 3,23% - у па^енпв з генотипом АС, 0% - з генотипом АА, а у 58,82% хворих з генотипом АА, у 31,11% - з генотипом АС i у 16,67% - з генотипом СС нютагм вщсутшй. Найбтьша ктькють грубих пору-шень кординаторних проб i вираженоТ хиткост в позi Ромберга виявлена у носив генотипу СС (11,11%), 5,88% - у генотипу АА, при цьому стмкють в позi Ромберга i чiткiсть при виконанн координаторних проб виявлена у 17,65% у па^ен^в з генотипом АА i у 15,56% -з генотипом АС, носив генотипу СС в дашй пщгрут не спостерiгали.

Таблиця 4

i симптоми у хворих на ГДЕ 11ст з рзним генотипом АТ1 (%)

Показник 1 група з генотипом СС (n=18) II група з генотипом АС (n=45) III група з генотипом АА (n=17)

Рефлекси нормальж 0 11,11 17,65 Р, <0,05

пожвавлеы 27,78 42,22 47,06

висою 50,00 35,56 29,41

полiкiнетичнi 22,22 11,11 5,88 Р1<0,05

^рамщнл знаки вiдсутнi 0 4,44 11,76

непостшж 22,22 62,22 Р0<0,004 35,29

наявнi 50,56 33,33 52,94

вираженi 22,22 0 Р0<0,001 4,17 Р1 <0,05

Субкортикальн рефлекси непостiйнi 5,56 20,00 Р0<0,003 17,65

наявнi 72,22 51,11 70,59

виражеы 22,22 28,89 11,76

Нютагм вiдсутнiй 16,67 31,11 58,82 Р1<0,04

непостiйний 22,22 31,11 58,82 Р-1<0,05

наявний 44,44 40,00 29,41

виражений 23,08 3,23 Р0<0,002 0 Р1 <0,05

Порушення координаторних проб вщсуты 0 15,56 Р0<0,05 17,65 Р1<0,05

непостiйнi 38,89 13,33 47,06 Р 2 <0,05

наявнi 44,44 42,22 29,41

вираженi 11,11 2,22 5,88

Поза Ромберга стiйкiсть 0 15,56 Р0<0,05 17,65 Рт <0,05

похитування 38,89 44,44 47,06

помiрна хиткiсть 50,00 35,56 29,41

виражена хиткiсть 11,11 4,44 5,88

При обстеженн когштивних розладiв (табл. 5) легка демен^я виявлена тiльки у па^ен^в з генотипом СС - 11,11% , преддементн розлади переважають в

уах групах, вiдсутнiсть когытивних порушень виявлена лише у 5,88% па^енпв з генотипом АА .

Таблиця 5

Даш нейропсихологчного статусу шкала MMSE ( в %)

ПОКАЗНИК Група з генотипом СС (n=18) Група з генотипом АС (n=45) Група з генотипом АА (n=17)

Когытивж порушення вщсутж 0 0 5,88

Преддеменцiя 84,89 100,0 Р0< 0,02 94,12

Легка демен^я 11,11 0 Р0< 0,02 0

Висновки

Таким чином, отриман нами результати показують вплив полiморфiзму гена АТ1Р на кгмшчний перебiг ГДЕ. Наявнiсть генотипу СС зумовлюе бiльш виражене головокружшня, хиткiсть при ходi та втомлюванють. Наявнють генотипу АА впливае на Ытенсивнють головного болю таневротичн прояви. .

Об'ективнi порушення неврологiчноí симптоматики чiтко переважали в па^енпв з генотипом СС. Для них характеры бтьш Ытенсивш прояви патолопчних змiн в неврологiчному статусг вираженi рефлекторно-пiрамiднi, координаторнi та когытивш порушення. Таким чином, наявнють алеля С (переважно в гомозиго-тшй формi) визначае тяжкють перебiгу ГДЕ.

Отриманi нами дат е пщставою для визначення у па^енпв полiморфiзму гена АТ1Р, зокрема, мутацп А1166С з метою формування групи ризику розвитку ГДЕ та прогнозування и переб^у.

Лiтература

1. Кайдашев 1.П. Пол1морф1зм гена рецептора анпотензина II першого типу визначае важкють переб1гу ренопаренхь мноí ппертензп / Кайдашев 1.П., Рас1н М.С., Борзих О.А., Шликова О.А. // Кровооб1г та гемостаз.-2006.-№2.- С.54-58.

2. Кайдашев И.П. Комбинации полиморфных генов регуля-торных белков могут определять течение артериальной гипертензии / Кайдашев И.П., Расин А.М., Ножинова О.А., Якимишина Л.И., Расин М.С // Буковинский медицинский журнал.-2007.-№2.- С.22-26.

3. Кайдашев И.П.Фармакогенетический подход к применению кандесартана в лечении эссенциальной гипертонии / Кайдашев И.П., Расин М.С., Савченко Л.Г., Шликова О.А., Якимишина Л.И // Цитология и генетика.-2005.-№5.-С.51-55.

4. Чистяков Д.А. Полиморфизм гена сосудистого рецептора ангиотензина - II и сердечно-сосудистые заболевания / Чистяков Д.А., Кобалова Ж.Д., Терещенко С.Н. и др. //Тер. архив-2000.-№4.-С.9-12.

5. Behravan J. Polymorphism of angiotensin II type 1 receptor gene in essential hypertension in Iranian population / Behravan J., Naghibi M., Mazloomi M., Hassany M. // Daru.-2006.-v.14,N 2.-P.82-86.

6. Fukazawa R. Possible synergic effect of angiotensin-I converting enzyme gene insertion/deletion polymorphism and angitensin-II type 1 receptor 1166 A/C gene polymorphism on ischemic heart disease in patients with Kawasaki disease / Fukazawa R., Sonobe T., Hamamoto K., Hamaokla K. Et al. // Pediatric Research.- 2004.-v.56,N4.-P. 597-601.

7. Lapierrre A.V. Angiotensin II type 1 receptor A1166C gene polymorphism and essential hypertension in San Luis / Lapierrre A.V., Arce M.E., Lopez J.R., Ciuffo G.M //Biocell.-

2006.-v.30,N3.-P.447-455.

8. Marre M. Contribution of genetic polymorphism in the rennin-angiotensin system to the development of renal complications in insulin-dependent diabetes/ Marre M., Oeunemaitre X., Gallois Y., Rodier M. et al. // J Clin Invest.-1997.-v.99,N7.-1585-1595.

9. Max E.. Detection of isotype switch rearrangement in bulk culture by PCR / Max E., Mills F.C., Chu Ch // Current Protocols in Immunology. Ed. f. E. Coligen and other, New York.-1992.- P. 110.22.4 - 110.22.5.

10. Ntzani E.E. Genetic effects versus bias for candidate polymorphisms in myocardial infarction: case study and overview of large-scale evidence/ Ntzani E.E., Rizos E.C., Ioannidis J.P. // Am J Epidemiology.-2007.-v.165,N9.-P. 973-984.

11. Rijn M.J.. Polymorphisms of the rennin angiotensin system are associated with blood pressure, atherosclerosis and cerebral white matter pathology/ Rijn M.J., Bos M.J., Isaacs A., Yazdanpanah M et al. //J Neurol Neurosurg Psychiatry.-

2007.-78.-P. 1083-1087.

12. Szolnoki Z. Angiotensin II type-1 receptor A1166C polymorphism is associated with increased risk of ischemic stroke in hypertensive smokers / Szolnoki Z., Havasi V., Talian G., Bene J. et al. // J Molecular neuroscience.-2006.-v.28,N 3.-P.285-290.

13. Szolnoki Z. The combination of homozygous MTHFR 677T and angiotensin II type-1 receptor 1166C variants confers the risk of small-vessel-associated ischemic stroke / Szolnoki Z., Maasz A., Magyari L. et al // J Mol Neurosci.-2007.-v.31,N 3.- P. 201-207.

Summary

POLYMORPHISM OF ANGIOTENSIN II RECEPTOR TYPE 1 GENE: ITS INFLUENCE ON THE CLINICAL COURSE OF HYPERTENSIVE DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY AMONG THE RESIDENTS OF POLTAVA REGION Kryvchun A.M., Lytvynenko N.V., Kaidashev I.P., Shlykova O.A., Smyrnova I.P., Gorbas I.M.

Key words: hypertensive dyscirculative encephalopathy, polymorphism of angiotensin II receptor type 1 gene of the first type.

The article deals with the peculiarities of hypertensive dyscirculative encephalopathy clinical course depending on the polymorphism of A1166C angiotensin II receptor type 1 gene of the first type among the residents of Poltava region. It has been revealed, that for the patients with genotype CC more expressed manifistations of subjective clinical symptoms and pathological changes at neurological status are typical. Thus, the presence of allel C influences upon the severity of hypertensive dyscirculative encephalopathy. The obtained materials can be used for the diagnostics of polymorphic variants of A1166C angiotensin II receptor type 1 gene of the first type with the aim of hypertensive dyscirculative encepha-lopathy prognostication, as well as its preventive treatment. Ministry of Public Health of Ukraine

Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava.

Mamepian Hadiumoe do pedaKU,ii 6.09.2010p.