CC BY
41
ilNJJ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-009.1-06:616.831-009.7 DOI: 10.22141/2224-0713.16.1.2020.197329
Куфтерна Н.С.
Харк1всы<ий нац1ональний медичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра'на
Клшко-невролопчна характеристика больового синдрому та особливосп рухового
стереотипу в молодих пащенпв, якi страждають вiд вертеброгенноТ дорсалгií шийно-плечовоТ локалiзацií
Резюме. У сmаmmi проанал^зоващ клiнiко-неврологiчнi особлuвостi больового синдрому та рухових па-тертв у 95 молодих пацieнmiв, як страждали вiд вертеброгенног дорсалги шийно-плечовог длянки. При в1зуальнт дiагносmицi в 100 % до^джуваних пацieнmiв спостерШвся неоптимальний руховий патерн у поеднанн з наявшстю постурального дисбалансу м^в. Указан порушення виявлялися як у статищ, так i в динамщ та виражалися в рiзноманimних порушеннях статури та ходи, що визначало формування клтчног картини захворювання. Найчастше виявлялися сколоз шийного, грудного та грудопоперекового вiддiлiв хребта, кфотична деформащя грудного вiддiлу хребта, асиметргя тг та плечового поясу. Ми установили, якм'язи найчастше визначаютьрефлекторно-м'язово-тошчтреакци, виражешсть больового синдрому та порушення рухiв при вертеброгенних цервiкалгiях та цервiкобрахiалгiях. Выявлено, що постуральний дисбаланс спостерШвся не тльки в м'язах шш та плечового поясу, але i в м'язах грудног клтки, живота, поперека та м'язах тазового поясу, що визначало появу скелетно-м'язових асиметрт. Це призводило до компенсаторног перебудови осьового скелета з перевантаженням м'язiв верхнього плечевого поясу, що викликало посилення больового синдрому в дыянщ шш та плечового поясу та визначало ^шчний перебг захворювання. Виявлет патобшмехашчт порушення необхiдно враховувати як при дiагносmицi, так i при лкуванш даного контингенту хворих.
Ключовi слова: вертеброгент цервкалги; цервiкобрахiалгii; патобшмехашчт порушення
Вступ
Бшь у спиш належить до одше! з найважливших проблем сучасно! медицини [1—3]. Актуальшсть проблеми зумовлена великою кшьшстю молодих пащенпв i3 незадовшьними результатами консервативно! терапп, що призводить до частих рециди-вiв та втрати працездатност в працездатному ввд [4—6]. Вертеброгенш больовi синдроми в структурi захворюваност периферично! нервово! системи е провщними, а в загальнш структурi швалщносп вщ захворювань шстково-суглобово! системи дегенера-
тивш захворювання хребта становлять близько 20 % та посщають перше мюце серед причин первинно! швалщносп [3, 4, 7].
На сьогодш юнуе точка зору, що больовi синдроми в спиш можуть бути наслщком не стльки дегенеративних змш хребта, сюльки функцюнальних бюмехашчних по-рушень рухово! системи (порушення статури, сколюзи та ш.) [8—10]. Щодо дегенеративно-дистрофiчних змш хребта, то у виникненш больового м'язово-тошчного синдрому на тлi вертебрального остеохондрозу важливу роль не стiльки вщграе його (остеохондрозу) вираже-
© «Ммнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiieskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Куфтерша Н.С., кандидат медичних наук, доцент кафедри неврологи' та дитячо'"' неврологи, Харшська медична академiя тслядипломно'"' освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, Укра'на; e-mail: nskufterina@gmail.com
For correspondence: Nataliya Kufterina, PhD, Associate Professor at the Department of neurology and pediatric neurology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: nskufterina@gmail.com
нють, скiльки вiдiграють бюмехашчш змiни та пору-шення рухового патерну, до яких остеохондроз призво-дить [9-12].
Мета дослщження: проаналiзувати клштэ-невро-лопчш особливостi больового синдрому та рухових па-тернiв у молодих пащенпв, якi страждали вiд вертебро-генно! дорсалги шийно-плечово! дiлянки.
Матерiали та методи
Пд нашим спостереженням перебували 95 хворих молодого вiку, яы страждали вiд больових синдромiв шийно-плечово! локатзацп, з дiагнозами «вертебро-генна цервшалпя» та «цервiкобрахiалгiя». Серед пащ-ентiв були 39 чоловiкiв (41,0 %) та 56 жшок (59,0 %).
Розроблений протокол обстеження, що складався з клiнiко-неврологiчного огляду, вертеброневролопчного огляду, специфiчно! мануально! дiагностики [10, 11], за результатами яких проводився вiдбiр пащенпв. Крите-рiями включення в дослiдження були: вiк вт 18 до 44 рокiв, бть у шийно-плечовiй дiлянцi з iррадiацiею або без не! в руку, пщписання шформовано! згоди на участь у дослтженш.
Критерй' виключення: наявнють соматично! пато-логй', вродженi кранювертебральш аномалп, перелом хребта, пухлина хребта, шфекцшш захворювання хребта, хвороба Бехтерева.
Руховий стереотип дослiджувався за допомогою вь зуально! дiагностики втповтно до координатно-пло-щинного методу з оцшкою статично! складово! рухового патерну в положенш стоячи, а також виявлення й оцшки деформацш у саптальнш, фронтальнш та горизонтально площинах. При функцюнальному дослтженш оцшювалися довжина кiнцiвок, !х симетрич-нiсть, обсяг активних та пасивних рухiв, послiдовнiсть та паралельнiсть включення моторних патершв у рух [10, 11].
Оцшка больового синдрому проводилася за допомогою застосування в1зуально-аналогово! шк^и (ВАШ) [13].
Результати та обговорення
Дослтжуваш пацiенти скаржились на бть у дтянш ши!, надплiч, плеча, а у 26,2 % бть поширювався в зону передптччя. Бть посилювався при фiзичному наванта-женш, рухах у ши!, плечових суглобах, емоцшному на-вантаженнi, скутостi м'язiв плечового поясу, обмеженнi рухiв у шийно-грудному вiддiлi хребта. Характерними м1алпчними дiлянками були шийна, мiжлопаткова, надключична, дiлянка надплiч, передньо! грудно! стш-ки, бокових поверхонь плечей.
У 21 % пащенпв бiль у ши! супроводжувався голо-вним болем, тобто була виявлена цервшокрашалпя. Головний бть зазвичай починався переважно вранш, шсля сну або в кшщ дня пiсля тривало! сидячо! робо-ти, супроводжувався напруженням та скупстю м'язiв ши!, ускладненням рухiв у ши!, посилювався при спробi повернутися в лiжкy Найчастiше головний бть у даного контингенту хворих мав стискаючий характер iз локалiзашею в дтянках скронь (у 40 %),
потилиш (10 %). Такий тип болю виникав як рефлек-торно-вщображений бiль вiд напружених м'язiв ши! та плечового поясу.
Синдром плечелопаткового перiартрозу спостерь гався в 10 пащентав (10,5 %), причому у вшх пацiентiв больовий синдром був вираженим та помiрно вираже-ним, а також посилювався вночi i мав пекучий характер. Руховi порушення полягали в обмеженнi внутрш-ньо! ротаци плеча, вiдведення плеча, згинання, а також розгинання в плечовому суглобг Тяжисть бюмехашч-них проявiв визначалася наявнiстю активних мюфас-цiальних тригерних точок в ураженш плечелопатковiй дiлянцi. Мабуть, перiартроз виникав внаслток трива-лого перебiгу м'язово-тошчного синдрому в м'язах, як! приводять плече (тдлопатковий, великий грудний та ш.), та наявностi патологiчних iмпульсiв вiд шийних сегментiв внаслiдок патологи фасеткових суглобiв, дис-кiв, унковертебральних зчленувань, розвитку спонди-лоартрозiв. Рентгенолопчш змiни плечового суглоба не виявлялися.
Тривалють больового синдрому становила до 1 року у 25 дослтжуваних пащенпв (26,2 %), вiд 1 до 3 ро-кiв — у 30 (31,5 %), вт 3 до 5 роив — у 30 (31,5 %), у 16 (9,8 %) — вт 5 до 10 роыв. Тривалють останнього загострення у 75 % хворих становила вт 1 до 10 дшв, у 15 % — вт 10 дшв до одного мюяця.
Анал1з вираженост больового синдрому показав, що загалом бiль мае помiрний та виражений характер (табл. 1).
Таблиця 1.1нтенсивнсть больового синдрому за ВАШ
1нтенсившсть болю за даними ВАШ, мм Кшькють пащенлв %
1-39 7 7,4
40-79 80 84
80 та вище 8 8,6
Нейровiзуалiзацiйне дослщження виявило структур-нi дегенеративно-дистрофiчнi змiни в шийному втдш хребта у виглядi протрузш мiжхребцевих дискiв в одному хребцево-руховому сегментi (ХРС) — у 37 хворих, у двох ХРС — у 9 пащенпв, у трьох ХРС — у 7 хворих, ыст дисыв в одному ХРС — у 11 пащенпв. Величина ысти становила вiд 3 до 5 мм. Зютавлення локалiзацiй дегенеративно-дистрофiчних проявiв з iнтенсивнiстю больового синдрому чи його локалiзацiею не показало чггких закономiрностей.
При в1зуальнш дiагностицi в 100 % дослтжуваних пащенпв спостериалися рiзноманiтнi порушення ста-тури та ходи. Найчастiше виявлявся сколюз шийного (49 пацiентiв), грудного та грудопоперекового вiддiлiв хребта (51 пащент), кiфотична деформацiя грудного втдту хребта (20 хворих), асиметрiя шг (47 пацiентiв), асиметрiя плечового поясу (51 пащент).
Вертеброневролопчне дослiдження та аналiз рухiв у хребтi виявили наявшсть функцюнальних блокад у шийно-грудному втдш хребта. За наявност екстен-зiйного блока спостериалося обмеження згинання, що
поеднувалося з обмеженням бокового нахилу та ротаци в однойменний бiк, а за наявност флексiйного блока виявлялося обмеження розгинання з обмеженням бiч-ного нахилу та ротаци в однойменний бш.
Вiзуально-пальпаторна дiагностика статично! скла-дово! рухового патерну в 100 % пащентав виявила реф-лекторний постуральний дисбаланс м'язiв не ттьки в дiлянцi ши! та плечового поясу, але й в шших дiлянках тiла. У табл. 2 приведет результата вiзуального аналiзу статично! складово! рухового патерну в пащентав iз вер-теброгенними цервiкалгiями та цервiкобрахiалгiями.
Як свiдчать данi табл. 2, у пащенпв iз больовими синдромами в дтянщ ши! та плечового поясу постуральний дисбаланс спостериався не ттьки у вказаних м'язах, але i в м'язах грудно! клики, живота та тазового поясу.
Наступним етапом було дослтження особливостей рухового стереотипу. Аналiз статичних та динамiчних чинниюв, що посилюють або зменшують вираженiсть больового синдрому, дозволив видшити такi особли-востi його виникнення: у 50 % бть з'являеться або по-силюеться при певному активному руш в ши! (флекшя, екстензiя, латерофлексiя, ротацiя); бть з'являеться чи посилюеться при будь-якому руш в плечовому суглобi у 20 % дослтжуваних; бiль з'являеться (посилюеться) тсля статичного навантаження в положенш сидячи або стоячи у 10 % хворих; бть та/або ошмшня з'являеться або посилюеться тсля статичного iзометричного навантаження в положенш сидячи або лежачи, зменшу-еться при рухах у 20 %; бть постшний, виникае або посилюеться вночi в 10 % пащенпв.
На пiдставi результапв вiзуально-пальпаторно! дiагностики статично! складово! рухового стереотипу встановлено, що 100 % пащенпв у дтянках ши! чи плечового поясу мають рефлекторний постуральний дисбаланс м'язiв як у дтянщ ши!, так i в плечелопатковш дiлянцi. У 60,8 % випадюв були виявленi вiзуальнi кри-терп функцiонально! слабкостi трапецiеподiбного та грудино-ключично-сосцеподабного м'яза з одного боку.
У пацieнтiв i3 цервiкалгieю проаналiзованi резуль-тати дослгдження рухових патернгв «вгдведення плеча» та «згинання плеча». У 58,5 % пащенпв i3 цервгкалгг-ею виявлений атиповий моторний патерн «вгдведення плеча» у виглядi передчасного включення у рух верхньо! порцг! тpaпeцieподiбного м'яза з формуванням у ньому мгофасцгальних тригерних пунктiв. При мануальному м'язовому тестуваннг в пaцieнтiв з атиповим моторним патерном «втведення плеча» виявлялась функцгональ-на слaбкiсть середньо! порцг! дeльтоподiбного (86 %), а також надостного (24 %) та переднього зубчатого м'яза (46 %).
Функцгональна слабкгсть дельтоподгбного м'яза призводила до порушення бгомехангки плечового су-глоба та перевантаження трапещеподгбного м'яза.
У 51,2 % гз цервгкалггею виявлений також атиповий моторний патерн «згинання плеча» у виглядг передчасного включення в рух верхньо! порцГ! трапецгепо-дгбного м'яза з формуванням у ньому мюфасщальних тригерних пунктгв. При мануальному м'язовому тес-туваннг в пацгентгв з атиповим моторним патерном «згинання плеча» найчастгше визначались функцг-ональна слабкгсть передньо! порцГ! дельтоподгбного м'яза (50 пацгентгв), а також ключично! порцг! великого грудного (43 пацгенти) та переднього зубчатого м'яза (34 хворг). Якщо в пацгентгв спостерггалася виражена слабкгсть передньо! порцг! дельтоподгбного м'яза, то згинання плеча вище 60—70° здгйснювалось переважно за рахунок верхньо! порцг! трапецгеподгбного м'яза, що призводило до !! перевантаження та формування в нгй мюфасщальних тригерних пунктгв. Таким чином, при локалгзацг! больового синдрому в ши! спостерггалися м'язово-тонгчнг реакцг! в м'язах не тгльки шийно!, а й плечелопатково! дглянки та грудно! клггки.
У пацгентгв гз цервгкобрахгалггею вираженгсть клгнгчних проявгв здебгльшого визначалася м'язово-дистонгчними та нейродистрофгчними змгнами, що найчастгше виникали в м'язах, якг вгдчували мго-адаптивнг перенавантаження, — пгдпотиличнг м'язи
Таблиця 2. Результати в1зуально/ д1агностики статичноi складовоi рухового патерну
Вiзуальнi критерГГ постурального дисбалансу м'язiв Кiлькiсть пацieнтiв %
Дисбаланс м'яз1в-ротатор1в ши! (кивальних та трапецюпод^них) 95 100,0
Гетеролатеральне розслаблення попереково-клубового та великого грудного м'яза 79 75,0
Гетеролатеральне розслаблення найширшого м'яза спини 55 52,2
Дисбаланс попереково-клубових м'язю 34 32,3
Двобнне вкорочення попереково-клубових м'язт 17 15,2
Гетеролатеральний дисбаланс косих м'язт живота 57 54,1
Вкорочення косих м'язт живота 15 13,2
Двобнне розслаблення прямих та косих м'язт живота 50 47,5
Дисбаланс квадратних м'яз1в попереку 80 84,0
Вкорочення екстензорт попереку 7 6,6
Укорочення екстензорю стегна 29 26,5
(нижнш косий м'яз голови), трапецieподiбний, над-остний, пiдостний, пiдлопатковий, драбинчастi, м'яз, що пiднiмаe лопатку, дельтоподiбний, плечепромене-вий м'яз.
Серед пацieнтiв i3 цервiкобрахiалгieю видiляли чотири варiанти посилення больового синдрому: перший вар!ант: бшь з'являеться (посилюеться) при певному активному руш в плечовому суглобi (згинан-ня, вiдведення, розгинання) — 64 %; другий вapiaнт: бiль з'являеться або посилюеться при будь-якому руш в плечовому суглобовi — 12 %; третш вapiaнт: бiль та/або ошмшня з'являеться (посилюеться) пiсля статичного навантаження та зменшуеться при рус — 9 %; четвертий вapiaнт: бiль постiйний, посилюеться вночi — 15 %.
У 100 % пащентав iз болем при активному вщведенш руки при вiзуaльному та мануальному дослщженш ви-явленi функцюнальна слабюсть дельтоподiбного м'яза, гiпеpтонус тpaпецieподiбного м'яза й атиповий мотор-ний патерн «в!дведення руки».
У пащентш iз болем при вiдведеннi руки на 150—180° визначалася дисфункцiя грудино-ключичних суглобiв та/або вкорочення довго! головки триглового м'яза плеча, великого круглого м'яза.
У хворих iз болем при заведенш руки за голову ви-значались: вкорочення пiдостного, малого круглого, триголового м'язiв плеча, яы обмежують рух плечово! кiстки, а також малого грудного м'яза, який обмежуе рух лопатки суставною поверхнею вверх.
У вшх пащенпв iз болем при активному згинан-ш руки при вiзуaльному та мануальному дослщженш виявленi функцiонaльнa слaбкiсть великого грудного м'яза та передньо! порци дельтоподiбного м'яза, а також атиповий моторний патерн «вщведення руки» з компенсаторним перевантаженням тpaпецieподiбного м'яза або переднього зубчатого м'яза.
При дослщженш динам!чно! складово! рухового па-терну було виявлено в 100 % випадюв порушення посль довност включення м'язових груп при згинанш руки.
У пaцieнтiв iз болем при заведенш руки за спину ви-значалися вкорочення передньо! порци дельтопод!бно-го, триголового, надостного, клювоподiбно-плечового м'язiв, дисфункцiя aкpомiaльно-ключичного суглоба.
Характерною особливютю рефлекторного м'язово-тонiчного больового синдрома в плечелопатковш дь лянш пiсля статичного навантаження в положенш сидячи або лежачи була наявшсть вираженого вкорочення драбинчастих та малих грудних м'язiв. Досль дження динaмiчно! складово! рухового патерна виявило у всiх пaцieнтiв порушення послщовносп включення м'язових груп при вщведенш руки. Функцiонaльно слабкий дельтоподiбний м'яз, який або не включався в рух «вщведення руки», або включався iз зaпiзненням, що супроводжувалось компенсаторним функцюналь-ним перевантаженням та вкороченням синерпстш: тра-пецieподiбного та надостного м'язiв.
Вiзуaльно при вiдведеннi руки на 90° у пащенпв iз вираженою функцiонaльною слабюстю дельтоподiбного м'яза визначалися так! ознаки: лопатка починала ротува-
тися суставною поверхнею вверх при вщведенш руки на 30—50° (у норм! з 80—90°), мюця прикршлення трапець eподiбного м'яза зближувалися, разом !з цим виникало зближення мюць прикр!плення квадратних м'яз!в попе-река, косих i поперечних м'яз!в живота з протилежного боку, нахил хребта в протилежний бш Функцюнальне перевантаження трапещепод!бного та надостного м'яз!в, поперечних та косих м'яз!в живота сприяло формуванню в них мюфасщальних тригерних пунктш.
Анал!з результапв мануального м'язового тестуван-ня показав, що основними чинниками функцюналь-но! слабкост дельтопод!бного м'яза були дисфункщя ключично-акром!ального суглоба в мющ прикр!плен-ня дельтопод!бного м'яза — 39 %, синдром переднього драбинчастого м'яза — 56 %, вкорочення довго! головки триголового м'яза плеча (антагошста) — 11 %, дисфункщя у хребцево-рухових сегментах С5—С7 — 17 %.
У пащенпв !з болем при заведенш руки за голову визначалися вкорочення тдостного, малого круглого, триголового м'яза плеча, як! обмежують рух плечово! ыстки, малого грудного м'яза, що обмежуе рух лопатки суставною поверхнею вверх.
У вшх пащенпв !з болем при активному сгинан-ш руки при в!зуальному та мануальному дослщженш виявлеш функцюнальна слабысть великого грудного м'яза та/або передньо! порци дельтопод!бного м'яза й атиповий руховий патерн «вщведення руки» з компенсаторним перевантаженням трапещепод!бного м'яза i/або переднього зубчатого м'яза.
При згинанш руки теж спостерпалося порушення послщовносп включення м'язових груп у вшх пащенпв. Так, згинання плеча вище 30° здшснювалося пере-важно за рахунок трапещепод!бного м'яза, що обертае лопатку суглобовою поверхнею вверх. При згинанш плеча лопатка вщходила вщ грудно! клггки внаслщок гшерреактивносп малого грудного м'яза, що призво-дило до формування в нш мюфасщальних тригерних пунклв.
Руховий патерн м'яз!в плечового поясу характери-зувався вкороченням драбинкових м'яз!в (флексор!в), а також великих та малих грудних м'яз!в, що сприяло формуванню ыфотично! установки грудно! клики з внутршньою ротащею плечових суглоб!в та одно-часною елеващею структур верхньо! апертури грудно! клики (ключиць, лопаток). Одночасно виявлялось розслаблення розгинач!в тулуба — трапещепод!бних та найширших м'яз!в спини, а також дельтопод!бного та триголового м'яз!в, як! е тими, що вщводять плече. Виявлений постуральний дисбаланс та патолопчний руховий патерн м'яз!в плечового поясу, можливо, i при-зводили до формування плечелопаткового пер!артрозу.
Таким чином, дослщження рухового патерну пщ-твердило наявнють постурального дисбалансу м'яз!в та його поеднання з патолопчним руховим стереотипом.
Кр!м того, у 57,9 % пащенпв була виявлена асиме-тр!я нижшх кшщвок. В шших 42,1 % хворих довжина ни була однаковою, але спостериався дисбаланс м'яз!в тазово! дтянки. В обох випадках це призводило до компенсаторно! перебудови осьового скелета з переванта-
женням м'язiв верхнього плечевого поясу, що викли-кало посилення больового синдрому в дшянщ ши! та плечового поясу.
Таким чином, всi дослщжеш пацiенти, як! мали вер-теброгенш больовi синдроми в дiлянцi ши! та плечового поясу, мали т чи iншi порушення постурального балансу, бюмехашки та рухового патерну.
Анал1з патобiомеханiчних порушень, виявлених при вiзуальнiй дiагностицi та дослiдженнi рухового патерну, показав, що вш пащенти iз цервшалпями та цервтэ-брах1алпями мали неоптимальний руховий стереотип, що визначав формування кшшчно! картини захворю-вання. Виявленi патобiомеханiчнi порушення необхщ-но враховувати як при дiагностицi, так i при лiкуваннi даного контингенту хворих.
Висновки
У молодих ошб, яы страждали вiд вертеброгенних больових синдромiв у дiлянцi ши! та плечового поясу, вщм1чалося порушення рухового патерну, яке виявля-лося як у статищ, так i в динамiцi.
При вiзуальнiй дiагностицi в 100 % дослiджуваних пащентав спостериалися рiзноманiтнi порушення ста-тури та ходи. Найчастiше виявлялися сколюз шийного, грудного та грудопоперекового вщдшв хребта, ыфо-тична деформацiя грудного вщщлу хребта, асиметрiя нiг та плечового поясу.
Постуральний дисбаланс спостериався не тiльки в м'язах ши! та плечового поясу, але i в м'язах грудно! клiтки, живота, поперекових м'язах та м'язах тазового поясу, що визначало появу скелетно-м'язових асиме-трш та формування клшчних синдромiв.
Визначення патобiомеханiчних змiн у пащентав, як! страждають вiд вертеброгенних больових синдромiв шийно-плечово! локатзацп, е важливим для формування реабштацшних лшувальних програм у даного контингенту хворих.
Конфлжт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! защкавле-ностi при пiдготовцi дано! статтг
Список лiтератури
1. Веселовский В.П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия. Рига, 1991. 341 с.
2. Камчатное П.Р. Повышение эффективности противоболевой терапии при дегенеративных поражениях позвоночника. Международный неврологический журнал. 2013. № 8(62). С. 92-96.
3. Луцик А.А. Дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника. Новосибирск: Наука, 2012. 264 с.
4. Мищенко Т.С, Мищенко В.Н. Современная диагностика и лечение неврологических заболеваний. Справочник врача «Невролог». ООО «Доктор-Медиа», 2010. С. 65-74.
5. Хабиров Ф.А. Клиническая неврология позвоночника. Казань, 2003. 472 с.
6. Breivik H. Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life, and treatment. Eur. J. Pain. 2006. Vol. 10. № 4. Р. 287- 333.
7. Карлов В.А. Неврология: Руководство для врачей. 2-е изд., перераб. и допол. Москва: ООО «Медицинское информационное агентство», 2002. 640 с.
8. Орел А.М. Концепция патогенеза анкилозирующего спондилита (биомеханические аспекты поражения). Международный неврологический журнал. 2012. № 7(53). С. 47-53.
9. Бегун П.И. Моделирование в биомеханике: Уч. пособие. Москва: Высшая школа, 2004. 390 с.
10. Васильева Л.Ф. Клиника и визуальная диагностика укороченных мышц: Уч. пособие. Москва: Медицина, 2003. 169 с.
11. Попелянский А.Я. Клиническая пропедевтика мануальной медицины. Москва: МЕДпресс-информ, 2003. 136 с.
12. Ярошевский А.А. Современные принципы диагностики и лечения вертеброгенных болевых синдромов: миофасциальные и биомеханические аспекты дорсалгий. Международный неврологический журнал. 2013. № 2(56). С. 45-47.
13. Вейн А.М. Болевые синдромы в неврологической практике. Москва: МЕДпресс-информ, 2001. 372 с.
14. Мачерет 6.Л., Чуприна Г.М., Морозова О.Г. та т. Патогенез, методи до^дження та лжування больових синдромiв: Поабник. Хартв: Контраст, 2006. 168 с.
Отримано/Received 19.12.2019 Рецензовано/Revised 28.12.2019 Прийнятододруку/Accepted 16.01.2020 ■
Куфтерина Н.С.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Клинико-неврологическая характеристика болевого синдрома и особенности двигательного стереотипа у молодых пациентов, страдающих вертеброгенными дорсалгиями шейно-плечевой локализации
Резюме. В статье проанализированы клинико-неврологиче-ские особенности болевого синдрома и двигательных паттернов у 95 молодых пациентов, страдающих вертеброгенными дорсалгиями шейно-плечевой области. При визуальной диагностике у 100 % исследуемых пациентов наблюдался неоптимальный двигательный паттерн в сочетании с наличием постурального дисбаланса мышц. Указанные нарушения выявлялись как в статике, так и в динамике и выражались в различных нарушениях телосложения и ходьбы, что определяло формирование клинической картины заболевания.
Чаще всего выявлялись сколиоз шейного, грудного и грудо-поясничного отделов позвоночника, кифотическая деформация грудного отдела позвоночника, асимметрия ног и плечевого пояса. Нами установлено, какие мышцы чаще всего определяют рефлекторно-мышечные тонические реакции, выраженность болевого синдрома и нарушение движений при вертеброгенных цервикалгиях и цервикобрахиалгиях. Выявлено, что постуральный дисбаланс наблюдался не только в мышцах шеи и плечевого пояса, но и в мышцах грудной клетки, живота, поясницы и тазового пояса, что определяло
появление скелетно-мышечных асимметрий. Это приводило к компенсаторной перестройке осевого скелета с перегрузкой мышц верхнего плечевого пояса, что вызывало усиление болевого синдрома в области шеи и плечевого пояса и определяло клиническое течение заболевания. Выявленные
патобиомеханические нарушения необходимо учитывать как при диагностике, так и при лечении данного контингента больных.
Ключевые слова: вертеброгенные цервикалгии; цервико-брахиалгии; патобиомеханические нарушения
N.S. Kufterina
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Clinical and neurological characteristics of pain syndrome and peculiarities of movement pattern in young patients with vertebral dorsalgia of the cervicobrachial area
Abstract. The article analyzes the clinical and neurological features of pain syndrome and movement patterns in 95 young patients suffering from vertebrogenic dorsalgias of the cervicobrachial area. Visual examination revealed a non-optimal movement pattern in combination with the presence of postural imbalance in 100 % of the studied patients. These disorders were detected both in statics and dynamics, and were expressed in various disorders of physique and walking, which determined the formation of the clinical picture of the disease. Most often, scoliosis of the cervical, thoracic and thoracolumbar spine, kyphotic deformation of the thoracic spine, asymmetry of the legs and shoulder girdle were detected. We have identified the muscles, which more often determine the reflex-muscular-tonic reactions, the severity of the pain syndrome and the vio-
lation of movements in vertebral cervicalgia and cervicobrachialgia. It was found that postural imbalance was observed not only in the muscles of the neck and shoulder girdle, but also in the muscles of the chest, abdomen, lower back and pelvic girdle that determined the appearance of musculoskeletal asymmetries. This led to compensatory rearrangement of the axial skeleton with overload of the muscles of the upper shoulder girdle, which led to increased pain syndrome in the neck and shoulder girdle and determined the clinical course of the disease. Identified pathobiomechanical disorders must be taken into account both in the diagnosis of and in the treatment of this group of patients.
Keywords: vertebrogenic cervicalgia; cervicobrachialgia; patho-biomechanical disorders
