CC BY
67
УДК 616.12-009.7:616.8-071.4 ОО!: 10.22141/2224-0713.7.93.2017.116551
Орос М.М., Грабар В.В.
ДВНЗ «Ужгородський нацональний у^верситет», м. Ужгород, Укра'на
Бмь у дшянщ серця: погляд невролога
Резюме. Стаття присвячена проблемам торакалги та и локалзаци в диянщ серця. Наведет ключовi позици диференщальног дiагностики кардiалгii, придиеноувагу м'зово-скелетним причинам Ипояви. Подано докладну клтчну характеристику больового синдрому в дшянщ серця мюфасщального генезу. При-дияеться увага лкуванню м'язово-скелетних кардiалгiй, надаеться характеристика мiорелаксантiв, а саме циклобензаприну — найбшьш вивченог молекули серед мiорелаксантiв, що згадуеться в численних мiжнародних рекомендащях.
Ключовi слова: торакалг1я; кардiалгiя; мофасщальний больовий синдром
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Актуальнгсть
Бть у груднш клггщ (торакалпя) е одшею з найчас-тших скарг у медичнш практищ, вш стае причиною 1—3 % ушх звернень по медичну допомогу. Зпдно з да-ними рiзних авторiв, поширенiсть торакалги в загаль-нiй популяци сягае 20—40 %, а кожен п'ятий пащент первинно! ланки страждае саме вiд цього виду болю [1, 2]. У кшшчнш практищ найчастше виявляеться, що йдеться про бть у лiвiй половит грудно! клiтки та за грудиною. Тобто шд термiном «бть у груднш клпщ» маеться на увазi бiль у дiлянцi серця — кардiалгiя.
Бiль у дтянщ серця з огляду на потенцшш наслт-ки потребуе ретельного, а часто й невткладного об-стеження. Хоча виключення серцево-судинно! патологи та станiв, що загрожують життю, е першочерго-вим завданням, статистика показуе, що найчастшою причиною вищевказаних скарг у загальнш практицi е м'язово-ыстаога джерела болю [3].
Гострий бть у дтянщ серця е причиною звернення по невткладну допомогу в 5—6 % випадыв як у США, так i в бврош, хоча iшемiчна хвороба серця виявляеться лише у 12 % пащенпв первинно! ланки [2, 4—6]. Тра-дицшно обстеження пацiента зi скаргами на дискомфорт у груднш клищ включае анамнез, ф1зикальний огляд, електрокардiографiю та тропонiновий тест, що значно спрощуе та прискорюе дiагностику гострого коронарного синдрому, але практично не допомагае у визначенш iнших потенцiйних причин болю. Коли
серцево-судинш причини кардiалгi! виключенi, з огляду на широкий спектр шших захворювань та патолопч-них сташв необидно виконати дообстеження хворого. Близько 50 % випадыв гостро! кард1алп! становлять стани, не пов'язаш iз серцево-судинною патологiею, зокрема 20 % припадае на м'язово-скелетну дисфунк-щю [7-10].
Разом з тим слт зауважити, що, незважаючи на пе-реконання та запевнення у втсутносп загрозливого стану, певна частина пащенпв все ж допускають на-явнiсть у них серцево-судинного захворювання [11]. Саме тому «доброяысшсть» екстракардiального болю в дiлянцi серця е стрним питанням: дискомфорт, що створюеться цим станом, зокрема порушення звич-но! щоденно! дiяльностi, емоцiйний дистрес та ви-сокi показники тривожностi серед пащенпв, значно бiльше впливае на яысть життя, нiж iшемiчна хвороба серця [12].
Причини та диференщальна д1агностика
Першочерговим завданням при веденнi пацiента з болем у дтянщ серця е виключення загрозливих для життя станiв, зокрема iшемiчно!' хвороби серця та тром-боемболи легенево! артери, а також iнших вюцеральних причин, наприклад гастроезофагеального рефлюксу. Слт зауважити, що рутинна оцшка локатзаци та характеристик болю, наявност гiперчутливостi грудно!
© «Мiжнародний невролопчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Орос Михайло Михайлович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри неврологи, нейрохiрургй' та психiатрй', медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушверситет, пл. Народна, 1, м. Ужгород, 88000, Укра'на; e-mail: mihoros@meta.ua For correspondence: Mykhailo Oros, MD, PhD, Professor, Head of the Department of neurology, neurosurgery and psychiatry, medical faculty, Uzh-horod National University, Narodna Sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: mihoros@meta.ua
клики чи вттворення болю рухами та провокуючими маневрами е недостатнiми для остаточного твердження про м'язово-скелетний генез дискомфорту [13].
З погляду невролога дискомфорт у дшянщ серця можна умовно под1лити на вертеброгеннi та неверте-брогеннi больовi синдроми (залежно вiд залучення в патогенез хребтового стовпа). До вертеброгенних синдромiв належать больовi феномени при дегенера-тивно-дистрофiчних змiнах хребта (к1сти мiжхребцевих дисыв iз компресiею корiнцiв, патологiя дуговшростко-вих чи реброво-поперечних суглобiв, спондилолютез та нестабiльнiсть тощо). Значно ршше причиною верте-брогенно! кардiалгii е запальш (спондилоартропати) чи iнфекцiйнi (спондилита, епiдуральний абсцес) уражен-ня, компресшш переломи тiл хребцiв, а також злояысш новоутворення (як первиннi пухлини, так i метастази). Основними причинами невертеброгенних больових синдромiв е мюфасщальна дисфункцiя та психоген-нi больовi синдроми. Найчастiшi причини м'язово-скелетного болю в дшянщ серця наведеш нижче.
М'язово-скелетш причини кардiалгii:
1. 1зольований м'язово-скелетний бiль: А. Част1:
— мiофасцiальнi больовi синдроми;
— бть, пов'язаний з дуговiдростковими чи реброво-поперечними суглобами;
— костохондрит та стернальний синдром. Б. Ради:
— синдром Тице;
— ксифо!далпя.
2. Ревматологiчнi захворювання: А. Часп:
— фiбромiалгiя;
— аксiальнi спондилоартропатй (включаючи анкло-зуючий спондилоартрит);
— ревмато!дний артрит. Б. Р1дк1:
— системний червоний вовчак;
— септичний артрит.
3. Неревматичш захворювання:
— остеопороз;
— злояысш новоутворення (включаючи синдром дифузного ысткового болю);
— серпоподiбно-клiтинна анемгя (рiдко).
З огляду на вищевказане, окрiм загальноприйня-тих дiагностичних заходiв (ретельний збiр анамнезу та скарг, електрокардiографiя, рентгенографiя органiв грудно! клики) важливим е виявлення ознак вертебро-генно! дисфункци (порушення постави, деформаци, об-меження та болючiсть рухiв у хребтi, чутливiсть пара-ветебральних точок, дiлянки гiпер- чи гшестези), а також пальпаторне обстеження м'язiв грудно! кпiтки та спини. Мануальне обстеження м'язiв дозволяе виявити напруження та тригерш точки (локальш ущiльнення, на зразок больових зон, тяжiв тощо), натискування на яы провокуе бiль.
Алгоритм обстеження та диференщально! дiагнос-тики включае не лише повну характеристику болю (початок, перебiг, локалiзацiя та iррадiацiя, зв'язок з руха-
ми та поставою), але й виявлення атипових симптомiв. Нiчний чи занадто iнтенсивний бть часто е ознакою системних захворювань, шфекцшних уражень та зло-яысних новоутворень. Навiть наявнiсть iнших скарг та дискомфорту м'язово-скелетного генезу може на-штовхнути на альтернативнi дiагнози, зокрема, супутня наявнiсть болю в нижнш частинi спини пiдвищуе вь рогiднiсть виявлення спондилоартропатiй, артралги — вiрогiднiсть ревмато!дного артриту, а порушення сну та виснаження — фiбромiалгii [14].
Обстеження м'язово-скелетних структур мае на мет виявлення дшянок шдвищено! чутливостi, а також активних чи пасивних руив, що провокують бiль. Важливими зонами та структурами, що шдлягають обов'язковому та ретельному обстеженню, е ребра, грудина, костохондральш суглоби, хребщ, мiжребровi, параспiнальнi, трапецiеподiбнi та груднi м'язи.
Пiдхiд до обстеження повинен бути системним, щоб включити всi структури, якi можуть бути потенцiйною причиною болю. Наприклад, виконуеться пальпа-цiя медiанних структур (остист вiдростки), потiм на ылька сантиметрiв латеральнiше (реброво-поперечнi з'еднання), переходячи до ребер. Такий же алгоритм е дiевим при обстеженш передньо! стiнки грудно! кпiт-ки [15]. Важливим е обстеження дихальних рухiв, рух1в у грудному вiддiлi хребта та плечових суглобах.
Клiнiчна характеристика мюфас^альних причин кардiалгil'
Мiофасцiальний больовий синдром (мюфасщальна дисфункщя) — хрошчний больовий синдром, що ха-рактеризуеться виникненням локалiзованого, сегментарного та вщбитого болю в рiзних дтянках тiла. Па-тогномонiчними ознаками мюфасщально! дисфункц!! вважаеться наявнiсть тригерних точок [16]. Тригерна точка — це дтянка локального напруження та болю-чосп м'яза, натискування на яку викликае iнтенсивний локальний та вибитий б]ль. Вважаеться, що основними факторами, яи сприяють розвитку мiофасцiального бо-льового синдрому, е тривалi повторюваш навантажен-ня певних груп м'язiв, тривале статичне напруження в незручних позицiях («антифiзiологiчних»), рiзкi не-тдготовлеш рухи, вплив низьких температур, а також вроджеш особливостi к1стково-м'язово! системи.
Бть вт тригерно! точки чи напруженого м'яза при мюфасщальнш дисфункци мае чiткi типовi меж1 лока-лiзацli та поширення. Тому знання основних мюфасщ-альних больових синдром!в е важливим для визначення залучених м'яз1в та диференцiальноi' дiагностики болю в дтянщ серця загалом. Найчастшими джерелами болю в переднiй стшщ грудно! кл1тки е грудн1, драбин-частий та п1дключичний м'язи.
Мюфасщальний больовий синзром великого грудного м'яза. Локальне напруження в грудних м'язах най-частiше проявляеться болем у передшх вiддiлах грудно! клики. Активацiя тригерних точок грудинно! порцп м'яза також викликае iррадiацiю болю до мед!альних в1дд1л1в плеча та надптччя, латерально! порц!! — в да-лянку молочно! залози, парастернально! порцГ! —
Рисунок 1. Патерн болю при локал'1зацп тригерноi точки в грудиннiй порцИ великого грудного м'яза (за Дж. Тревелл, Д. С'ммонс, 1989)
у зони, характерш для Гшем1чно! хвороби серця. Виник-нення больового синдрому ще! локалiзацГi пов'язують з напруженням та скороченням м'яз1в при игцйомГ ван-тажiв, особливо перед собою чи з розведеними руками, а також при тривалому знаходженш в позицп з опуще-ними надпл1ччями.
М1офасц1альний больовий синдром малого грудного м'яза. Цей больовий синдром найчастше виникае при травматизацп внаслщок закидання руки чи р1зкого вГд-ведення плеча. При цьому бшь локалiзуеться на р1вн1 III—IV ребер, у медюклавшулярнш дшянщ, часто Грра-дiюе по ульнарному краю руки й супроводжуеться па-рестезiями, тобто за характером значно схожий на сте-нокардитичний 61ль. Бшь посилюеться при ф1зичних навантаженнях та супроводжуеться парестезiями вна-слщок компресГ! судинно-нервового пучка м1ж дзьобо-под16ним вщростком, першим ребром та напруженим м'язом. Також частим тригером е стиснення м'яза ре-менем сумки чи наплiчника.
Мюфасщальний больовий синдром переднього зубчастого м'яза характеризуемся болем у передньо-бокових вГддшах грудно! кл1тки, а також досередини вщ нижнього кута лопатки. Часто бшь супроводжуеться задишкою, гшерчутливютю в д1лянц1 молочно! залози. Активуе тригернi точки не лише напруження м'яз1в, але й глибокий вдих, кашель та 61г.
При залучент в процес драбинчастих M^3iB бшь постшний, ниючий, тупий, виникае в мГжлопатковш дiлянцi, поширюеться в молочну залозу та руку (передня й задня поверхня плеча, великий i вказiвний паль-цi). Активацiя тригерних точок виникае при пiдйомi вантажiв, пщ час надсадного кашлю, нахил осi плечо-вого поясу, зокрема при сколютичному порушеннi по-стави.
Одшею з найчастiших м'язових причин болю в передни стшщ грудно! клiтки е напруження м1жребро-вих м'язiв. Причиною зазвичай е напруження м'язiв при iнтенсивнiй робой або заняттях видами спорту iз залученням м'язiв верхньо! половини тша (наприклад, малювання з тривало тднятими руками чи веслуван-ня). Локальне напруження у вщповщнш групi м'язiв посилюеться при потягуваннi, глибокому диханш чи кашлi.
Мюфасщальний больовий синдром грудинного м'яза може бути причиною неприемних вщчутпв у да-лянцi серця та загрудинного болю. На ввдмшу вiд iнших варiантiв мюфасщально! дисфункцГ!, бiль е постiйним, ниючим та майже не реагуе на рухи чи напруження.
Лiкування м'язово-скелетних KapAiaArM
У лiкуваннi больових синдромГв грудно! клГтки м'язово-скелетного походження, зокрема мюфасщаль-них синдромГв як найчаспшо! причини, застосовуеть-ся комплексний шдхГд. Вплив на всГ ланки патогенезу можливий лише при поеднаннГ фармаколопчних засо-бГв та немедикаментозних заходГв терапГ!. Важливим е розтягнення та змщнення м'язГв з огляду на посту-ральнГ та ергономГчнГ фактори. Медикаменти, що най-частГше застосовуються, включають нестеро!днГ про-тизапальнГ препарати, мюрелаксанти та трициклГчнГ антидепресанти [17].
Для того щоб зняти гшертонус, у неврологГчнГй практицГ застосовують групу препаратГв пщ назвою «мь орелаксанти центрально! дГ!». На даному етат в Укра!нГ е п'ять основних мГорелаксантГв, усГ вони мають рГзний механГзм дГ!.
ПерелГк лГкарських засобГв, що належать до класу мГорелаксантГв, досить широкий:
1. Тизатдин (сирдалуд, тизалуд).
2. ТГоколхГозид (мГофлекс, мускомед).
3. Толперизон (мщокалм, толперил).
4. Баклофен.
5. Циклобензаприн (МГорикс®).
З цього перелГку для зняття спазму скелетних м'язГв локального походження найбшьш широко у свГтГ ви-користовуеться циклобензаприн (МГорикс®). Циклобензаприн е найбГльш вивченою молекулою серед мГорелаксантГв, що згадуеться в численних м1жнарод-них рекомендацГях, зокрема в рекомендацГях Амери-канського товариства з вивчення болю (American Pain Society) з лГкування пацГентГв з болем у нижнш частинГ спини [18]. Згщно з доклГнГчними дослГдженнями, циклобензаприн не впливае на нервово-м'язовий синапс або безпосередньо на скелетш м'язи. Циклобензаприн
дiе на центральну нервову систему переважно на рiвнi стовбура головного мозку, а не на рiвнi спинного мозку, хоча додатковий вплив на останнш може сприяти за-гальнш здатностi циклобензаприну викликати релак-сацш скелетних м'язiв. Досвiд показуе, що результатом дд! циклобензаприну е зменшення тонiзуючо! соматич-но! моторно! активност внаслiдок впливу як на гамма-, так i на альфа-мотонейрони. Отже, цей препарат зш-мае спазм скелетних м'язiв локального походження, не впливаючи на функцiю м'язiв. Щкаво, що при такому механiзмi ди циклобензаприн не впливае на спастич-нiсть, що виникае внаслiдок захворювань центрально! нервово! системи, таких як шсульт або розсiяний склероз. Фармаколопчш доклiнiчнi дослiдження проде-монстрували схожiсть мiж ефектами циклобензаприну й структурно спорщнених трициклiчних антидепресан-пв, у тому числi й щодо периферичних та центральних антихолiнергiчних ефекпв, а також дозозалежного се-дативного ефекту, але саме ця подiбнiсть пояснюе ефек-тивнiсть циклобензаприну при хрошчному больовому синдромi, наприклад при фiбромiалгii. Однак найбiльш часто циклобензаприн застосовуеться при гострих бо-льових синдромах, зокрема при болю в спиш. Так, ме-тааналiз 14 дослщжень ефективностi циклобензаприну при болю в спиш показав, що його застосування майже в 5 разiв шдвищуе вiрогiднiсть покращення симптомiв за 14 дшв лiкування [19]. Мюрикс® — це лiкарський засiб, що мютить циклобензаприн у формi капсул iз повiльним вивiльненням. Запатентована технолопя повiльного вивiльнення В1Аиеар8® дозволяе прийма-ти препарат лише один раз на добу, але питримувати релаксуючий ефект на м'язи протягом вшх 24 годин. До того ж це не лише робить лшування бтьш зручним для пацiента, але й дозволяе вiрогiдно зменшити ймо-вiрнiсть розвитку сонливостi (рiвень сонливост при ви-користаннi дози 15 мг на добу порiвнянний з ефектом плацебо) [20].
Цтеспрямована дiя на м'язи чи тригернi точки до-сягаеться використанням масажу, тепла, нейростимуля-цiйних методик, а також локальними iн'екцiями. Окрiм того, широко застосовуються методи постiзометрично! релаксаци та м'якотканинно! мануально! терапи. Система немедикаментозного впливу найбтьш ефективна при комбшаци рiзних методiв лiкувально! фiзкультури, мануально! терапи, бiомеханiчно! корекци хребта та рефлексотерапи.
Висновки
Бiль у дшянщ серця часто може мати некард1аль-не походження. Iшемiчна хвороба серця виявляеться лише у 12 % пашенпв первинно! ланки зi скаргами на бiль у дшянщ серця. Коли серцево-судиннi причини кард1алги виключенi, широкий спектр iнших захворювань та патолопчних станiв вимагае проведення до-обстеження пацiента. Близько 50 % випадыв гостро! кард1алгп становлять стани, не пов'язанi iз серцево-судинною патологiею, зокрема 20 % припадае саме на м'язово-скелетну дисфункцш. У лшуванш больових синдромiв грудно! клiтки м'язово-скелетного похо-
дження, зокрема мiофасцiальних ot^pomîb як най-частiшоï причини, застосовуеться комплексний шд-х1д. Вплив на вш ланки патогенезу можливий лише при поеднанш фармакологiчних засобiв та немедика-ментозних заходiв терапи'. Важливим е розтягнення та змiцнення м'язiв з огляду на постуральнi та ергономiч-нi фактори. Медикаменти, що найчастше застосовуються, включають нестеро!дш протизапальнi засоби, мiорелаксанти, зокрема циклобензаприн (Мюрикс®), та трициктчш антидепресанти.
Список дператури
1. Haasenritter J., Stanze D., Widera G. Does the patient with chest pain have a coronary heart disease? Diagnostic value of single symptoms and sign — meta-analysis // Croat Med. J. — 2012. — 53(5). — 432-441.
2. Verdon F., Herzig L., Burnand B. Chest pain in daily practice: occurrence, causes and management//Swiss Med. Wkly. — 2008. — 138 (23-24). — 340-347.
3. Bosner S., Becker A., Haasenritter J., Abu Hani M, Keller H, Sonnichsen A.C., Karatolios K., Schaefer J.R., Seitz G., Baum E., Donner-BanzhoffN. Chest pain in primary care: epidemiology and pre-work-upprobabilities//Eur. J. Gen. Pract. — 2009. — 15(3). — 141-6.
4. Nawar E.W., Niska R.W., Xu J. National hospital ambulatory medical care survey: 2005 emergency department summary // Adv. Data. — 2007. — 29(386). — 1-32.
5. Goodacre S., Cross E., Arnold J., Angelini K., Capewell S., Nicholl J. The health care burden of acute chest pain // Heart. — 2005. — 91(2). — 229-230.
6. Ruigomez A., Rodriguez. L.A.C., Wallander M.A., Johansson S., Jones R. Chest pain in general practice: incidence, comorbidity and mortality // Fam. Pract. — 2006. — 23(2). — 167-174.
7. Chambers J., Bass C., Mayou R. Non-cardiac chest pain: assessment and management//Heart. — 1999. — 82. — 656-657.
8. Spalding L., Reay E., Kelly C. Cause and outcome of atypical chest pain in patients admitted to hospital // J. R. Soc. Med. — 2003. — 96(3). — 122-125.
9. Fruergaard P., Launbjerg J., Hesse B., Jorgensen F, Petri A., Eiken P. The diagnoses of patients admitted with acute chest pain but without myocardial infarction // Eur. Heart J. — 1996. — 17. — 1028-1034.
10. Knockaert D.C., Buntinx F, Stoens N., Bruyninckx R., De-looz H. Chest pain in the emergency department: the broad spectrum of causes // Eur. J. Emerg. — 2002. — 9(1). — 25-30.
11. WielgoszA.T., FletcherR..H., McCants C.B., McKinnisR..A., Haney T.L., Williams R.B. Unimproved chest pain in patients with minimal or no coronary disease: a behavioral phenomenon // Am. Heart J. — 1984. — 108. — 67-72.
12. Lau G.K., Hui W.M., Lam S.K. Life events and daily hassles in patients with atypical chest pain // Am. J. Gastroenterol. — 1996. — 91(10). — 157-2162.
13. Meisel J.L. Diagnostic approach to chest pain in adults // ParkL., editor. — UpToDate Waltham, MA: Wolters Kluwer Health, 2014.
14. Verdon F., Burnand B, Herzig L., Junod M, Pecoud A., Fa-vrat B. Chest wall syndrome among primary care patients: a cohort study // BMC Fam. Pract. — 2007. — 8. — 51.
15. Murtagh J. John Murtagh's general practice [electronic resource]. — North Ryde, NSW: McGraw-Hill, 2011.
80
М!жнародний невролопчний журнал, p-ISSn 2224-0713, e-ISSn 2307-1419
№ 7 (93), 2017
16. Gerwin RD1. Diagnosis of myofascial pain syndrome // Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. — 2014 May. — 25(2). — 341-55.
17. Bennett R. Myofascial pain syndromes and their evaluation // Best Pract. Res Clin. Rheumatol. — 2007. — 21(3). — 427-45.
18. Chou R. et al. APS Clinical Guideline for the Evaluation and Management of Low Back Pain // Ann. Intern. Med. — 2007. — 147(7). — 478-491.
19. Browning R., Jackson J.L., O'Malley P.G. Cyclobenzaprine and back pain: a meta-analysis // Arch. Intern. Med. — 2001 Jul 9. — 161(13). — 1613-20.
20. Gerard A. Malanga, Gary E. Ruoff Arnold J. Weil, Charles A. Altman, Fang Xie & David G. Borenstein. Cyclobenzaprine ER for muscle spasm associated with low back and neck pain: two randomized, double-blind, placebo-controlled studies of identical design // Current Medical Research and Opinion. — 2009. — 25. — 5. — 11791196, DOI: 10.1185/03007990902851753
OTpuMaHO 16.11.2017 ■ UA/MRX/1117/0026 3a niflTpuMKM TOB «TaKega yKpa'rna»
Орос М.М., Грабарь В.В.
ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», г. Ужгород, Украина
Боль в области сердца: взгляд невролога
Резюме. Статья посвящена проблемам торакалгии и ее локализации в области сердца. Представлены ключевые позиции дифференциальной диагностики кардиалгии, уделено внимание мышечно-скелетным причинам ее появления. Дана подробная клиническая характеристика болевого синдрома в области сердца миофасциального генеза. Уделяется внимание
лечению мышечно-скелетных кардиалгий, дается характеристика миорелаксантов, а именно циклобензаприна — наиболее изученной молекулы среди миорелаксантов, которая упоминается в многочисленных международных рекомендациях. Ключевые слова: торакалгия; кардиалгия; миофасциальный болевой синдром
M.M. Oros, V.V. Hrabar
UzhhorodNational University, Uzhhorod, Ukraine
Cardiac pain: the view of the neurologist
Abstract. The article deals with the problem of thoracalagia and its localization in the region of heart. The key positions of differential diagnosis of cardialgia are given, attention is paid to its musculoskeletal causes. A detailed clinical description of myofascial pain syndrome in the region of heart is presented. Attention is paid to
the treatment of musculoskeletal cardialgia; the characteristics of muscle relaxants are given, namely, cyclobenzaprin — the most studied molecule among the muscle relaxants, which is mentioned in numerous international guidelines.
Keywords: thoracalgia; cardialgia; myofascial pain syndrome
