CC BY
66
УДК 616-009.7+615.811 МАКСИМЧУК Л.Т.
/вано-Франк/вський нацюнальний медичний ун/верситет
riPYAOTEPAniß У ХВОРИХ ¡3 ЦЕРВ^ОГЕННИМ ГОЛОВНИМ БОЛЕМ
Резюме. Цервжогенний головний бЛь — хротчна гемжратя, пов'язана 1з захворюваннями та патологiчними станами ксткових структур або м'яких тканин шш. Проведена оцтка ефективностi гiрудотерапiiу хворих з цервжогенним головним болем. Застосування гiрудотерапii забезпечуе покращення мозкового кровотоку, нормалзацт м'язового тонусу й ефективне зниження iнтенсивностi головного болю. Ключовг слова: цервжогенний головний бшь, церебральна гемодинамжа, м'язовий синдром, шкала болю, гiрудотерапiя.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Значну частку серед хворих невролопчного профь лю становлять пащенти з хрошчним головним болем та болем у шийному вщдш хребта (ШВХ). Якщо таю скарги поеднуються з головокружшням, то найчастше причиною проблеми на амбулаторному етат визнаеться недостатнiсть мозкового кровотоку в вертебробазиляр-ному басейш (ВББ), зумовлена дегенеративно-дистро-фiчними змшами хребта (остеохондроз, спондильоз). Не заперечуючи ролi судинного фактора у виникненш головного болю, слiд враховувати ймовiрнiсть його цервiкогенного походження. Поняття цервшогенного головного болю (ЦГБ) об'еднуе рiзнi за механiзмом типи головного болю, пов'язаш iз захворюваннями й патолопчними станами шийного вiддiлу хребта та шших структурних утворень ши!.
Найчастше ЦГБ виникае при патологiчних змшах у ШВХ дегенеративно-дистрофiчноl природи (дис-трофiчнi процеси в дисках, нестабтьшсть шийного вiддiлу, унковертебральнi артрози), що призводять до подразнення рецепторiв синувертебральних нервiв, яю в складi С1-С3 стнальних нервiв iннервують структури ши! (дуговiдростковi суглоби, мiжхребцевi диски, що ш-нервуються синувертебральним нервом Люшка (частiше диск С2-С3), верхнi шийш м'язи, хребетнi та внутрiшнi сонш артерй, тверда мозкова оболонка верхнього вiддiлу спинного мозку) з наступним рефлекторним напружен-ням м'язiв ши! й потилично! дiлянки, що також може бути субстратом болю [2].
Фiзiологiчною основою виникнення ЦГБ служить наявнють конвергенци мiж гiлками тршчастого нерва i трьох верхнiх шийних спiнальних нервiв, аферентнi
волокна кожного з яких заюнчуються в шрш речовинi всiх трьох верхнiх шийних сегменпв (тригемшаль-но-цервiкальна система) [2, 5]. Такий зв'язок нервiв спричинюе проекцш болю з верхньошийного вщдшу в тiм'яну, фронтальну й орбггальну дiлянку голови та тi дтянки, що iннервуються шийними нервами (вушним i потиличним). Система пропрюцептивно! чутливост структур ши! (кiстково-зв'язковi, суглобовi й м'язовi рецептори глибоких i поверхневих м'язiв ши!) бере участь у шдтриманш рiвноваги, посилаючи потiк iм-пульсiв до вестибулярних ядер. Порушення в роботi будь-якого м'язового пучка, що навпъ не стикаеться з хребетною артерiею, може викликати и рефлекторний спазм i як наслiдок — головокружшня [1, 6]. Терашя ЦГБ спрямована на усунення больового синдрому та мюфасщально! дисфункци, що е основою для розвитку рефлекторно-м'язового, вазомоторного (мiгренеподiб-ного), венозно-гшертензшного, невралпчного ЦГБ. Зважаючи на складнiсть та довготривалють лiкування ЦГБ, необхiднiсть розширення дiапазону можливих медикаментозних та немедикаментозних методiв впливу слiд вважати вагомою пдставою для дослiджень.
Адреса для листування з автором:
Максимчук Любов Тарас1вна
76000, м. 1вано-Франк1вськ, вул. Галицька, 2,
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет,
кафедра неврологи та нейрох1рурги
E-mail: lyubamax@gmail.com
© Максимчук Л.Т., 2015
© «М1жнародний невролог1чний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Метою роботи було обгрунтувати доцшьшсть застосування прудотерапп в комплексному лшу-ванш ЦГБ з м'язовим напруженням та головокру-жiнням.
Матерiали та методи
Для дослщження вiдбиралися амбулаторш хворi з ЦГБ з етзодами головокружiння та напруженням перикранiальних м'язiв. Кпiнiчнi прояви ЦГБ вщпо-вщали модифiкованим дiагностичним критерiям [8]: виникнення головного болю при рухах, незручному положенш в ШВХ та зовшшньому тиску у верхнiй шийнiй або потиличнш дiлянцi на боцi ураження; обмеження об'ему рухiв в ШВХ; одностороннш головний бiль нерадикулярного характеру в дшянщ ши'1, плеча, iнодi руки без змiни сторiн; тривалий непульсуючий i негострий головний бшь; ефектив-нiсть знеболюючо! блокади; вщсутшсть ефекту при застосуваннi iндометацину та суматриптану. За час дослщження було обстежено 18 хворих iз ЦГБ. У 7 обстежених пащенпв було дiагностовано дегенератив-но-дистрофiчнi захворювання хребта (остеохондроз, спондилоартроз) за даними рентгенолопчного досль дження, у 6 — нестабшьшсть ШВХ i в 5 — перенесену в анамнезi травму ШВХ.
Залежно вiд способу л^вання всi хворi з ЦГБ були подтеш на 2 рiвноцiннi за складом групи: I група (контрольна) — 9 хворих, яы отримували медикаментозне (нестерощш протизапальнi препарати, мюрелаксанти, вазоактивнi середники) та немедикаментозне ^зюте-рапiя, ЛФК) лiкування ЦГБ, II група — 9 хворих, яким лкування доповнювали гiрудотерапiею за розробленою нами на основi загальноприйнятих схем методикою пiд контролем коагулограми.
На початку спостереження та на 14-й день лшу-вання хворим проводили транскрашальну доппле-рографiю для дослiдження стану мозкового крово-обiгу у ВББ: визначали лшшну швидкiсть кровотоку (ЛШК) iз систолiчною (максимальною), середньою й дiастолiчною (мiнiмальною) складовими та роз-рахунковi iндекси циркуляторного опору — шдекс резистентностi (RI) Пурсело та пульсацшний iндекс (PI) Гослiнга. 1нтенсившсть больових вiдчуттiв ощ-нювали за суб'ективною вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ — VAS) у поеднанш з числовою ранговою (NRS) та вербальною ранговою (VRS) шкалами [7] (рис. 1), для оцшки стану скелетних м'язiв визначали вираженiсть спонтанного болю (ВСБ), тонус м'язiв (Т), наявшсть гшотрофи (ГТ), кiлькiсть болючих точок при пальпацп (КТ), болючють м'язiв (Б), три-валiсть болючост (ТБ), ступiнь iррадiацil болю при пальпацп (CI) з кiлькiсним вираженням отриманих при дослщженш даних у виглядi iндексу м'язового синдрому (1МС), що визначаеться за сумою балiв вищенаведених ознак: 1МС = ВСБ + Т + ГТ + КТ + + Б + ТБ + CI (табл. 1) [3].
NRS VRS VAS
0 * 12345 6789 10
Немае Поынрний Середнш Виражений
it ft
Немас болю = 0 Найпрший бть, що може бути
Рисунок 1. Шкали нтенсивност болю: в'зуальна аналогова шкала, вербальна рангова шкала, числова рангова шкала
Таблиця 1. Кшьюсна характеристика м'язового синдрому
Ознаки м'язового синдрому Бали
1. Вираженють спонтанного болю:
— у споко!' болю немае, з'являеться при навантаженнi 1
— незначний в споко!', посилюеться при навантажены 2
— бiль в споко!', вимушена поза 3
2. Тонус м'язiв:
— палець легко занурюеться в м'яз 1
— для занурення потрiбне зусилля 2
— м'яз кам'янисто!' щiльностi 3
3. Гiпотрофiя:
— гiпотрофiя бiлясуглобових м'язiв 1
— поширюеться на всю дтянку 2
— поширюеться на прилеглi дтянки 3
4. Кiлькiсть болючих точок при пальпацп:
— у м'язi визначаеться 1-2 точки 1
— 3-4 точки 2
— понад4 точки 3
5. Болючють м'язiв:
— при пальпац!!' хворий говорить про бть 1
— мiмiчна реакщя на пальпацiю 2
— рухова реакщя на пальпацiю 3
6. Тривалють болючостi:
— болючiсть припиняеться одразу 1
— тривае до 1 хв 2
— тривае понад 1 хв 3
7. СтупЫь iррадiацп' болю при пальпаци:
— болючють локалiзуеться в мющ пальпаци 1
— поширюеться на прилеглi тканини 2
— на ввален дтянки 3
Результати та Тх обговорення
У хворих i3 ЦГБ було виявлено пом1рн1 зм1ни церебрально! гемодинам1ки в судинах ВББ. Показники ЛШК у 11 досл1джуваних хворих до початку л1кування не в1др1знялися в1д показник1в здорових ос1б, однак у 7 (38,88 %) хворих було виявлено шдвищення ЛШК: у правш хребетнш артери (ХА) ЛШК була вищою за показники здорових ошб за максимальною складовою на 8,32 % (р < 0,05), за середньою — на 5,12 % (р < 0,05) i нижчою за м1н1мальною — на 3,84 % (р < 0,05), у л1вш ХА — вищою за вс1ма складовими на 5,65 % (р < 0,05),
5 % (р < 0,05) i 6,02 % (р < 0,05) вщповщно.
У 12 (66,66 %) хворих було виявлено ознаки судинно! дистони та венозно! гшереми в ВББ. У 7 (38,88 %) хворих визначався тдвищений (пор1вняно з1 здоровими) р1вень циркуляторного опору в ХА: Р1 = 1,14 ± 0,063 (р < 0,01), RI = 0,672 ± 0,027 (р < 0,01, пор1вняно з1 здоровими) в1дпов1дно.
Застосування прудотерапи при ЦГБ мало регулю-ючий вплив на мозковий кровот1к у ВББ в основному за рахунок ефективного зниження циркуляторного опору. У хворих II групи показники циркуляторного опору з обох сторш зменшилися приблизно на 11 % (р < 0,05); у I груш — знизилися дуже незначно (р < 0,05) або на-впъ зросли (р < 0,05). Кр1м того, у груш застосування прудотерапи у жодного хворого тсля л1кування не було виявлено ознак венозно! гшереми, тод1 як в I груш в 5 хворих так1 змши збереглися.
При ощнщ стану перикрашальних м'яз1в на основ1 обчислення IMC (табл. 1) у вс1х дослщжуваних хворих було виявлено м'язовий синдром р1зного ступеня ви-раженост1: у 9 хворих — легкий стушнь — до 8 бал1в (5,10 ± 0,63 бала), у 7 хворих — середн1й ступ1нь — в1д 9 до 15 бал1в (12,40 ± 1,22 бала), у 2 хворих — тяжкий стушнь — понад 15 бал1в (17,5 бала).
Штенсившсть больових вщчутпв на початку л1куван-ня за суб'ективною в1зуальною аналоговою та числовою ранговою шкалами становила 7,40 ± 1,17 бала, що вщ-пов1дало тяжкому ступеню головного болю за вербаль-ною ранговою шкалою (рис. 1), причому виражешсть больового синдрому в опитаних хворих коливалася в1д
6 до 9 бал1в.
П1сля проведеного курсу л1кування показник IMC в I груш знизився з 10,57 ± 1,22 бала до 4,70 ± 1,14 бала (р < 0,05), у II груп1 — з 10,91 ± 1,25 бала до 2,20 ± 0,54 бала (р < 0,05), у жодного хворого з II групи (лкування 1з застосуванням прудотерпи) на 14-й день спостереження виражен1сть м'язового синдрому не перевищувала 3 бал1в.
Штенсившсть больових в1дчутт1в за суб'ективними шкалами в груш традицшного л1кування знизилася з 7,54 ± 1,82 бала до 3,40 ± 0,81 бала (р < 0,05), а в груш прудотерапи знизилася з 7,08 ± 1,34 бала до 1,82 ± 0,57 бала (р < 0,05) з м1жгруповою в1рог1дною р1зницею п1сля л1кування (р < 0,05), причому в цш груп1 5 хворих вказа-ли на повну вщсутшсть у них головного болю (0 бал1в).
Позитивний ефект прудотерапи на стан мозко-вого кровотоку в проведеному дослщженш можна пояснити впливом бюлопчно активних речовин, що потрапляють у кров з секретом слинних залоз п'явок: прудин, дестабшаза, еглiни, бделiни стабь лiзують реолопчш властивостi кровi, протидiючи коагуляци; гiстамiноподiбнi речовини пiдтримують тривалу вазодилатацiю судин мшроциркуляторного русла. Зниження тонусу м'язiв судинно! стiнки та зменшення судинного опору вщбуваеться завдяки механiчному розвантаженню кровотоку при крово-пусканнi та впливу бюлопчно активних речовин секрету. Крiм того, при застосуванш прудотерапи розвиваеться деконгестивний ефект — спорож-нююча дiя, зменшення набряку, венозного застою (тонус вен тдвищуеться), покращення лiмфообiгу [4]. Указанi фактори та рефлекторний вплив п'явок у мюцях !х фiксацi! сприяють швидкому зниженню вираженост головокружiння в II груш дослщжува-них хворих.
Гiрудотерапiя дiе на вс можливi ланки патогенезу м'язового синдрому та головного болю (рефлекторну, компресшну, мюадаптивну), значне рефлекторне по-дразнення тканин чинить мюрелаксуючий (паравер-тебральш та перикранiальнi м'язи) та аналгезуючий ефекти. Зниження вираженостi м'язового спазму в шийному та кранiальному вщдтах та iнтенсивностi головного болю при ЦГБ ми можемо пояснити також i дiею таких речовин секрету п'явок, як ашраза та кь нiнази, що чинять протизапальний та знеболюючий вплив, блокуючи медiатори запалення й болю (катеп-син G, кшши).
Висновки
Комплексне лiкування цервшогенного головного болю iз застосуванням прудотерапи сприяе нормаль заци клiнiчного стану хворих — регресу цефалпчно-го, вестибулярного, м'язово-тошчного синдромiв та знижуе показники циркуляторного опору в судинах вертебробазилярного басейну. Лшування п'явками в кура комплексного лшування вщмшно поедну-еться в нашому дослiдженнi з немедикаментозними методами лшування: фiзiотерапiею, лшувальною фiзкультурою.
Список лiтератури
1. Горбачева Ф.Е. О шейном головокружении / Ф.Е. Горбачева, Л.А. Матвеева, М.Ю. Чучин // Русский медицинский журнал. - 2004. - Т. 12. - С. 119-125.
2. Морозова О.Г. Цервикогенная головная боль: современные представления и тактика лечения / О.Г. Морозова, А.А. Яро-шевский // Международный неврологический журнал. — 2009. — Тематический номер (головная боль). — С. 84-91.
3. Сабирова М.З., Алтунбаев Р.А. Многоаспектная характеристика болевого мышечного синдрома у больных с люмбо-ишиалгиями / М.З. Сабирова, Р.А. Алтунбаев // Медицинский альманах. — 2011. — № 1. — С. 136-138.
4. Селезнев К.Г. Основы клинической гирудотерапии / К.Г. Селезнев//Лкування та дiагностика. — 2001. — № 4. — С. 36-40.
5. Шток В.Н. Головная боль / В.Н. Шток. — М.: Мединформагентство, 2007. — 472 с.
6. Ярошевский А.А. Роль цервикального фактора в генезе головной боли и головокружения / А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. — 2010. — № 3. — С. 16-24.
7. Breivik H. Assessment of pain / H. Breivik, P.C. Borch-grevink, S.M. Allen // British Journal of Anaesthesia. — 2008. — Vol. 101(1). — P. 17-24.
8. DavidM. Biondi. Cervicogenic Headache: A Review ofDiag-nostic and Treatment Strategies/ M. David Biondi// The Journal of the American Osteopathic Assocciation. — 2005. — Vol. 105, № 4. — P. 148-161.
OmpuMaHO 10.01.15 M
Максимчук Ё. Т.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет
ГИРУДОТЕРАПИЯ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ЦЕРВИКОГЕННОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛЬЮ
Резюме. Цервикогенная головная боль — хроническая геми-крания, связанная с заболеваниями и патологическими состояниями костных структур или мягких тканей шеи. Проведена оценка эффективности гирудотерапии у больных с цервикоген-ной головной болью. Применение гирудотерапии обеспечивает улучшение мозгового кровотока, нормализацию мышечного тонуса и эффективное снижение интенсивности головной боли.
Ключевые слова: цервикогенная головная боль, церебральная гемодинамика, мышечный синдром, шкала боли, гирудотерапия.
Maksymchuk L.T.
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine
HIRUDOTHERAPY OF CERVICOGENIC HEADACHE
Summary. Cervicogenic headache is a chronic hemicrania associated with cervical diseases and disorders of bone structures or soft tissues. The efficiency ofhirudotherapy has been estimated in patients with cervicogenic headache. Application of hirudotherapy results in improvement ofcerebral blood circulation, muscle tone normalization, and effective reduction of the headache intensity.
Key words: cervicogenic headache, cerebral hemodynamics, muscle syndrome, pain scale, hirudotherapy.
