CC BY
87
ilNJJ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.8-009.7-039.13+616.8-085.2/.3 DOI: 10.22141/2224-0713.3.105.2019.169919
Копчак О.О.
ПВНЗ «Ки'вський медичний унтерситет», м. Кив, Укра'на
яш V ^ ■ VI V
Головнии бмь напруження и цервiкогеннии головнии бмь: особливостi ^шчно1 картини, дiагностики И лiкувальноí тактики
Резюме. Усmаmmi подан сучаст дiагностuчнi критери головного болю напруження й цервкогенного головного болю, висвтлено аспекти диференщально'(дiагносmики й лшувально'( тактики при обох видах головного болю. Розглянуто мсце мiорелаксанmiв (тюколхшозиду) в комплекснш терапп головного болю напруження й цервкогенного головного болю.
Ключовi слова: головний биь напруження; цервжогенний головний биь; клщша; дiагносmика; лжування
Головний бшь е причиною 1—4 % уах звернень до вщдшення невщкладно! допомоги i входить до числа найпоширешших причин звернення пащенпв до ль каря. Головний бшь напруження (ГБН) належить до найбшьш поширених ввддв первинного головного болю, його поширешсть у загальнш популяцп — вщ 30 до 78 %, за даними рiзних дослщжень. Вiд головного болю напруження страждають близько 1,4 млрд оаб, або 20,8 % населення свггу [1—5]. Головний бiль напруження чинить значний негативний вплив на повсякденну життеву актившсть пащенпв, пере-шкоджаючи !х роботi, дозвiллю й сощальнш актив-ностi [6].
Головний бшь напруження характеризуеться по-вторними ешзодами головного болю, що тривае вщ декiлькох хвилин до кiлькох тижшв, мае давлючий, стискаючий («як лещатами») характер вiд помiрноl до значно! iнтенсивностi, посилюеться пiд вечiр, локаль зуеться в скронях, потилицi або верхнш частинi голо-ви, зазвичай двобiчний, але також може бути з одного боку, не посилюеться при здшсненш рутинного фь зичного навантаження, не супроводжуеться нудотою й блюванням. 1нколи вночi може з'являтись ошмшня верхнiх кiнцiвок. У положенш сидячи або стоячи може виникнути запаморочення з вiдчуттям раптово! втрати рiвноваги. Часто поеднуеться з порушенням сну. Головний бiль напруження може виникнути в будь-який
час доби, але найчастше виникае вранщ, коли пащент прокидаеться або незабаром шсля цього. Цей тип головного болю характерний для молодих ошб або людей середнього вшу, однаковою мiрою поширений серед чоловтв i жшок, хоча суб'ективно жшки вiдчувають бiль сильнiше [5, 7, 8]. Головний бшь напруження мае ешзодичш й хрошчш форми. У класифшацп Мiж-народного товариства головного болю спорадичний епiзодичний головний бшь напруження мае таы характеристики:
1. Наявнють хоча б 10 епiзодiв головного болю (раз на мюяць, або хоча б 12 дшв на рiк, або бшьше вщ одше! доби, але менше вiд 15 дiб за мюяць), що вщповщають критерiям, вiдображеним у пунктах 2—5.
2. Кожен окремий етзод головного болю тривае вщ 30 хв до 7 дiб.
3. Бшь повинен мати хоча б двi з наступних ознак:
— двобiчний;
— давлячий, непульсуючий;
— вщ легкого до помiрного ступеня штенсивносл;
— не посилюеться вщ фiзичноl активностi, ходьби, шдйому сходами.
4. Обидва наступнi критери обов'язковк
— вiдсутнi нудота або блювання;
— немае фотофоби або фонофоби.
5. Головний бiль не спричинений шяким iншим вь домим захворюванням [4, 9].
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Копчак Оксана Олепвна, доктор медичних наук, Приватний вищий навчальний заклад «КиТвський медичний унiверситет», вул. Льва Толстого, 9, м. КиТв, 01004, УкраТна; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: 0. Kopchak, MD, PhD, Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University', Lva Tolstogo st., 9, Kyiv, 01004, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
Хронiчний головний бiль напруження дiагностують за наявностi головного болю бтьше нiж 15 дiб на мюяць 3 мiсяцi поспiль, що вщповщае 180 дням на рiк [4].
Незважаючи на те, що головний бшь напруження — найпоширешша причина первинного головного болю, мехашзм його виникнення залишаеться до кш-ця не зрозумiлим. Серед етюлопчних чинниюв певну роль вiдiграють стрес ^або тривога, депресивнi розла-ди, погана постава. Головний бшь можуть провокува-ти метеоролопчш змiни, деприващя сну, зловживання алкоголем, емоцiйне напруження й стрес [10]. В окре-мих дослщженнях показано, що в пащентав з головним болем напруження вщносно слабкi м'язи — розгиначi ши! [11, 12].
Патофiзiологiчнi передумови розвитку ГБН е муль-тифакторними. Вважаеться, що в патогенезi виникнення ГБН вщграють роль м'язовi й психогеннi чинники. Вiдповiдно до даних Югап i спiвавт., у пащентав iз хро-нiчним ГБН спостертався низький рiвень кортизолу протягом понад 5 роыв, атрофiчнi змши в гiпокампi внаслiдок хронiчного стресу [13, 14]. Вважають, що бо-лючiсть i напруження м'язiв е одними з найважливших чинниюв, що впливають на виникнення, частоту й ш-тенсивнiсть головного болю напруження [12, 15]. У 50-х роках минулого столптя був популярним термш «мю-фасцiальна тригерна точка» (МФТТ), що визначаеться як гiперподразлива точка в скелетних м'язах, пов'язана з наявшстю гшерчутливого при пальпаци вузлика в м'язi [16]. МФТТ болкш при натисканнi й спричиня-ють також виникнення рухово! дисфункци й автоном-них розладiв [17]. Було висунуто гшотезу, що стiйке скорочення м'язiв у МФТТ сприяе гшоксп й iшемií з наступним збтьшенням концентрацiй таких речовин, як кальцитонш-ген-спорщнений пептид i cубстанцiя Р, що, у свою чергу, призводить до збшьшення пери-ферично! ноцицептивно! передачi [18]. У пацiентiв iз ГБН спостертаеться висока частота як активних, так i латентних МФТТ [19—21]. За даними деяких досль джень, кiлькiсть МФТТ е бiльшою в дорослих пащенпв порiвняно з шдлггками й значно корелюе з частотою й штенсившстю ГБН [20, 22]. Проте в шших дослщжен-нях не спостер^алося подiбноí кореляци мiж наявнiстю МФТТ i хронiчним i частим епiзодичним ГБН [23, 24].
Вважаеться, що пiдвищена чутливiсть до мюфас-щального болю викликана центральними факторами, такими як сенситизацiя нейрошв у супраспiнальнiй дь лянцi, а також шших нейрошв заднього рогу спинного мозку/тршчастого ядра [25]. 1ншим мехашзмом болю е зниження антиноцицепци або нездатнiсть органiзму зупинити больовi стимули до супрасшнальних структур [26].
З огляду на те, що дiагноз ГБН вимагае виключен-ня iнших захворювань, якi можуть супроводжуватися головним болем, важливе значення мають детальний анамнез i проведення невролопчного обстеження па-цiента.
Опитування пащента з головним болем повинно обов'язково включати такi пункти [9, 27]:
1) шмейний анамнез головного болю;
2) природа головного болю: локалiзацiя; постшний чи епiзодичний; яысш характеристики болю; час виникнення; швидюсть розвитку; характер болю; супро-вiднi фактори; тривалють епiзодiв; супутш симптоми (фото-, фоно-, осмофобiя, нудота, блювання);
3) частота нападiв;
4) тривалють промiжкiв часу без головного болю;
5) вплив болю на працездатшсть: чи викликае бiль порушення працездатностi й звичайно! активностi па-цiента;
6) медикаментозна терапiя та iншi методи припи-нення головного болю: частота прийому; дозування; ефект;
7) наявшсть шших проявiв, окрiм головного болю: захворювання лор-оргашв, очнi або зубш захворюван-ня; втрата пам'ятц неврологiчний/нейропсихологiчний дефiцит; епiлептичнi судоми; загальш симптоми (втома, втрата ваги, порушення в кровоноснш системi тощо);
8) iншi внутрiшнi й зовнiшнi чинники: тип особис-тостi (невротичнi особистосп); фах; особисте життя; конфлiктнi ситуаци; зловживання алкоголем, тютюно-палшня, зловживання кофе!ном або наркотична залеж-шсть; вживання лiкiв у даний перюд.
Фiзикальне обстеження пацiента повинно включати пальпацш перикрашальних м'язiв iз визначенням тригерних точок, при натисканш на якi виникае iрра-дшючий бiль [28]. Зазвичай у пащентав iз ГБН пiд час невролопчного огляду вщхилення не виявляються.
ГБН потребуе проведення диференщально! дiа-гностики з шшими видами головного болю, зокрема з мпренню, яка е другим за частотою видом первинного головного болю, цервшогенним головним болем [27, 32] (табл. 1).
Бтьшють пащентав iз хрошчним ГБН зловживають медикаментами, у зв'язку з цим актуальним е проведення диференщально! дiагностики з абузусним головним болем [28]. Диференщальна дiагностика хронiчного головного болю напруження також мае проводитися з хрошчним посттравматичним болем, захворюваннями лор-оргашв, патолопею скронево-нижньощелепного суглоба, iдiопатичною внутрiшньочерепною гшертен-зiею, пухлиною мозку, психiчними розладами, цервь когенним головним болем [9].
Цервтэгенний головний бiль — бiль у дтянщ голо-ви або обличчя, спричинений патолопчним процесом у ысткових чи м'яких тканинах ши!, який складно вiдрiз-нити вiд головного болю напруження. Цервшогенний головний бшь е зазвичай однобiчним, локалiзуеться в потилищ або iррадiюе ззаду на передню частину голови, може бути в дтянщ обличчя, посилюеться при певних рухах голови, або в певних положеннях (тривале чи-тання), або вноч^ коли голова довгий час знаходиться в незручному положенш. Цей головний бiль часто су-проводжуеться обмеженням обсягу руив у ши! [29—31].
Дiагностичнi критерп цервшогенного головного болю [32]:
— бiль iррадiюе з потилищ до фронтально! части-ни, зазвичай вш однобiчний, непульсуючий, помiрноí сили;
— попередня травма голови або шийного вщдту хребта, або попередня хлистова травма, або випадки кривоши!;
— iнодi супроводжуеться болем у верхнiй кшщвщ;
— клiнiчний i/або радiологiчний доказ патологи шийного вщдту хребта;
— бшь посилюеться при рухах чи маншулящях на шийному вiддiлi, або при знаходженш голови в нерухо-мому положеннi тривалий час, або вщ мiсцевого тиску на задню частину ши! або потилицю;
— бшь тимчасово усуваеться при шфшьтраци мю-цевим анестетиком великого потиличного нерва або нервового коршця С2;
— бшь лише iнодi може супроводжуватися такими проявами, як головокружения, нудота, розмип поля зору, фоно- i фотофобiя, дизартрiя, однак !х частота значно менша, нiж при миреш;
— пацiенти вiдзначають, що бшь не зменшуеться при застосуванш трипташв, ерготамiну й iндометацину.
Вважаеться, що цервтэгенний головний бiль на-лежить до болю, що iррадiюе й виникае внаслщок по-дразнення, викликаного цервшальними структурами, якi iннервуються спинними нервами С1, С2 i С3; отже,
будь-яка структура, шнервована спинномозковими нервами С1—С3, може бути джерелом цервiкогенного головного болю [33, 34].
В1зуатзащя шийного вщдшу хребта недостатньо чутлива для дiагностики цервiкогенного головного болю: у сучасних дослiдженнях не було виявлено жод-них специфiчних радiологiчних аномалiй. Найчаслши-ми нейровiзуалiзацшними висновками в пащеипв iз цервiкогенним головним болем були такк випрямлення шийного лордозу й протрузи мiжхребцевих дискiв. Не-зважаючи на широке застосування в клшчнш практи-цi, функцюнальна вiзуалiзацiя показуе гшомобшьшсть або гiпермобiльнiсть на певному рiвнi шийного вiддiлу хребта. Зазвичай магштно-резонансна томографiя до-помагае виключити деформаци Кiарi, виявити патоло-гш нервового корiнця або навiть патолопю спинного мозку [35—37].
Лiкування цервтэгенного головного болю е муль-тидисциплшарним. Фiзична терапiя вважаеться пер-шою лМею лiкування. Мануальна терапiя й режим терапевтичних вправ ефективш при лкуванш цервь когенного головного болю, наприклад, за наявностi кривоши! — можливе витягування [38]. 1ншим варь
Таблиця 1. Диференц1альна д1агностика головного болю напруження, м1грен1 й церв1когенного
головного болю
Кл^чш характеристики ГБН Мiгрень Цервшогенний головний бiль
Характер болю Давлячий,тиснучий Пульсуючий Непульсуючий
Локалiзацiя болю З обох боюв у скронях, може бути в потиличнм ди лянцi або генералiзований Як правило, однобiчний (частiше в скроневш ди лянцi або ретроорбталь-но) Однобiчний, iррадiюе з потилицi до фронтальноí частини, може бути в ди лянц обличчя
Пов'язан з болем характеристики Нечiткiсть зору, зазвичай немае нудоти, фото-, фоно- й осмофобп, мо-жуть бути наявнi порушен-ня сну Фотопси, нудота, блюван-ня, фото-, фоно- й осмо-фобiя lнодi супроводжуеться болем у верхнм кiнцiвцi
Фактори, що сприяють виникненню болю Виникае пiд час стресових ситуацм Виникае тсля стресових ситуацiй; за наявност пев-них запахiв, при вживанн деяко' íжi, алкоголю; при гормональних змшах Бiль посилюеться при рухах чи мантуля^ях на шийному вщц1т, або зна-ходженн голови в неру-хомому положены трива-лий час, або вщ мiсцевого тиску на задню частину шш або потилицю; наяв-нють попередньоí травми голови або шийного вщдн лу хребта, або попередня хлистова травма, або випадки кривоши)'
Заходи для лкування нападу Вiдпочинок, застосування анальгетикiв, алкоголь та-кож може послабити прояви болю Триптани, анальгетики на самому початку болю 1нфшьтращя мюцевим анестетиком великого по-тиличного нерва або нервового коршця С2, фiзич-на, мануальна терапiя
Профiлактика Трици^чш антидепре-санти Еренумаб, бета-блока-тори, флунаризин, анти-конвульсанти, трици^чы антидепресанти Вправи на релакса^ю, правильне розмiщення голови вноч^ когнiтивна поведiнкова терапiя
антом лiкування цервiкогенного головного болю е ш-тервенцiйне лiкування, яке може рiзнитися залежно вiд причини головного болю. 1снуе низка доказiв того, що епiдуральна шийна ш'екцш стерощв мае певнi переваги при лшуванн такого головного болю. Стеро!ди можуть виявитися ефективними зпдно з теорiею про те, що бть продовжуе сенсибiлiзувати шийнi коршщ й iнiцiюе циркулюючий бiль i мiкросудинне запален-ня. Постiйний (хрошчний) цервiкогенний головний бiль може зшматись при застосуваннi вщносно1 iммо-бшзаци шийного вiддiлу хребта м'яким або жорстким шийним комiрцем на ктька днiв; правильного розмь щення голови вноч^ мiсцевих гарячих аплiкацiй, мю-релаксантiв, нестерощних протизапальних препаратiв (НПЗП) [9, 32].
На жаль, цервшогенний головний бть, як правило, повторюеться й може ютотно впливати на яюсть життя. Отже, деяю пащенти можуть також отримати користь вщ когштивно1 поведшково1 терапи [32].
Вщповщно до сучасних уявлень лiкування головного болю напруження повинно бути комплексним, включати змшу способу життя; усунення внутршшх i зовнiшнiх джерел емоцiйного напруження; медикамен-тозну тератю [9].
Вiдповiдно до протоколiв МОЗ, лшування головного болю напруження включае гамування ешзо-дичного головного болю напруження й терашю хро-нiчного головного болю напруження. Зокрема, для лшування епiзодичного головного болю напруження можливе застосування: фiзичних вправ, розтягуван-ня, короткочасного (5 дшв) курсу парацетамолу (рь вень доказовост А) або нестерощних протизапальних препарапв (рiвень доказовостi С) (найб1льше доказiв щодо ефективностi — у швидкодшчого iбупрофену) в поеднаннi з мюрелаксантами або бензодiазепiнами (за необхiдностi) [8].
Лшування хронiчного головного болю напруження передбачае таку тактику: припинення надмiрного вживання знеболюючих препарапв, якщо воно прак-тикуеться; застосування регулярних фiзичних вправ, скандинавсько1 ходьби (не використовувати б^ову дорiжку), масажу, сауни; змша ергономiки на робочо-му мющ; релаксацiя: рекомендуються йога й тлатес; оцiнка стресових чинникiв: якщо можливо — !х уник-нення; фiзiотерапiя, ортопедична мануальна фiзич-на терашя; акупунктура; введення анестетикiв ^або кортикостерощв у тригернi точки; медикаментозна терашя: амприптилш 10—25 мг увечерi не б1льше нiж 3 мюящ (побiчнi ди проявляються слабкiстю, сухютю в ротi, запамороченням); нортриптилiн 25—50 мг уве-черi, дозу можна зб1льшити, якщо це потрiбно, але з контролем побiчних ефектiв (таы ж, як i в амприпти-лiну); мiорелаксанти як монотерапiя або в комбшова-нiй терапи (тизанщин, тiоколхiкозид); селективнi шп-бiтори зворотного захвату серотоншу або венлафаксин неефективш в лiкуваннi хронiчного головного болю напруження ^вень доказовостi D) [8] (рис. 1). Користь вщ призначення ботулшотерапи при головному болi напруження сумнiвна [39].
Цервшогенний головний бшь
^ Головний бшь напруження ^
Ф1зична терашя
С С
Когштивно-поведшкова терашя
Модифшащя способу життя
J
( 1нтервенцтне л1кування ) ( Стрес-менеджмент ) (Епщуральна шийна ¡н'екци стероВДв) ( НПЗП )
С
НПЗП
I
Анестетики ¡/або кортикостерощи втригерж точкил
Мюрелаксанти (Мускомед)
(Ам1триптил1н*) ( Нортриптилж)
У
Рисунок 1. Тератя головного болю Примтка: * — мюрелаксанти не рекомендуеться комбнувати з антидепресантами.
Вщповщно до сучасних рекомендацш щодо лшу-вання як головного болю напруження, так i цервшо-генного головного болю певне мюце в терапи посща-ють мiорелаксанти. З огляду на необхiднiсть швидкого, ефективного й тривалого мiорелаксуючого ефекту на особливу увагу заслуговуе препарат Мускомед (тюкол-хiкозид) виробництва компанй' World Medicine, який, на вщмшу вiд шших доступних в Укршш мюрелаксан-пв, iснуе в рiзних лiкарських формах: капсули, ш'екци, у найближчому майбутньому плануеться також поява в Укршш Мускомеду у виглядi крему (ця лшарська форма тiоколхiкозиду вже давно ефективно застосовуеться в шших крашах при лшуванш рiзних патологiчних ста-нiв, пов'язаних i3 м'язовим перенапруженням i спазмом) [40, 41]. Тюколхшозид, який отримують з натурального глшозиду — колхшозиду, виявляе селективну афшшсть до гамма-амшомасляно! кислоти i глщери-нових рецепторiв, що обумовлюе його дiю при рiзних спазмах як центрального, так i мюцевого характеру. Мускомед не чинить курареподiбноl дй', а тому не ви-кликае паралiчу й не впливае на серцево-судинну й ди-хальну системи. Чинячи мiорелаксуючу, протизапальну й знеболювальну дiю, тiоколхiкозид мае мМмальш по-бiчнi ефекти [40].
У численних дослщженнях була показана вираже-на терапевтична дiя препарату Мускомед при рiзних м'язово-тонiчних синдромах [42—45]. Також е сучасш даш лiтератури щодо кшшчно! ефективностi й безпеч-ностi застосування тiоколхiкозиду при л^ванш спас-тичностi в пашентав у вiдновному перiодi iшемiчного шсульту [46].
Отже, виражена терапевтична дiя на м'язово-тонiчнi синдроми з дозозалежним клiнiчним ефектом, зручнiсть застосування за наявност рiзних лiкарських форм з можливою комбiнацiею ш'екцшно! форми й капсульно! дозволяють рекомендувати застосування
препарату Мускомед у комплексному лшуванш па-щенпв з епiзодичним головним болем напруження й цервшогенним головним болем з метою пдвищення клшчно! ефективност терапп й зменшення ризику хрошзацп болю.
На сьогоднi також велике значення мають заходи з профилактики головного болю напруження й цервтэ-генного головного болю: вправи на релаксацш, трену-вання на витривалють, вправи зi стрес-менеджменту, в iдеалi — у рамках мультидисциплшарно! програми лкування [9].
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Stovner L.J., Hagen K, Jensen R. et al. The global burden of headache: a documentation of headache prevalence and disability worldwide // Cephalalgia. - 2007. - 27. - P. 193-210. DOI: 10.1111/j.1468-2982.2007.01288.x.
2. Vos T, Flaxman A.D., Naghavi M. et al. Years lived with disability (YLDs) for 1160 sequelae of289 diseases and injuries 1990— 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010// Lancet. - 2012. - 15. - 380(9859). - P. 2163-96. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61729-2.
3. GBD 2015 Neurological Disorders Collaborator Group. Global, regional, and national burden of neurological disorders during 1990— 2015: asystematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015//Lancet Neurol. - 2017. - 16. - P. 877-897.
4. Headache Classification Committee of the International Headache Society. The International Classification of Headache Disorders // Cephalalgia. - 2013. - 339. - P. 629-808. DOI: 10.1177/0333102413485658.
5. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders. - 3rd edition // Cephalgia. - 2018. - 38(1). - P. 1-211. doi: 10.1177/0333102417738202.
6. Steiner T.J, Stovner L.J., Katsarava Z. The impact of headache in Europe: principal results of the Eurolight project // J. Headache Pain. - 2014. - 15. - P. 31. doi: 10.1186/1129-2377-15-31.
7. Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society. The international classification of headache disor-ders// Cephalalgia. - 2004. - 24 (Suppl. 1). - Р 1-160.
8. Farkkila M. Настанова 00791. Головний быь напруги // Настанови на засадах доказово! медицини. Створет DUODECIM Medical Publications, Ltd. Адаптоват для Укра!ни групою експертiв МОЗ Укра!ни. - 2017. - guidelines.moz.gov.ua.
9. Mattle H, Mumenthaler M. Fundamentals of Neurology: An Illustrated Guide. - 2nd ed. - Berlin: Thieme, 2017. - 456p. - 567ill.
10. Martin P.R. Stress and Primary Headache: Review of the Research and Clinical Management // Curr. Pain Headache Rep. -2016. - 20(7). - P. 45. DOI: 10.1007/s11916-016-0576-6.
11. Anderson P. Tension-Type Headaches Linked to Neck Weakness // Medscape Medical News. - 2015. - http://www.medscape. com/viewarticle/844414#vp_1.
12. Madsen B.K., S0gaard K, Andersen L. et al. Neck/shoulder function in tension-type headachepatients and the effect of strength training // Journal of Pain Research. - 2018. - 11. - P. 445-454. doi: 10.2147/JPR..S146050.
13. Kiran U., Behari M., Venugopal P. et al. The effect of autogenic relaxation on chronic tension headache and in modulating Cortisol //Indian J. Anaesth. — 2005. — 49(6). — P. 474-8.
14. Bendtsen L, Fumal A., Schoenen J. Tension-type headache: mechanisms // Handb. Clin. Neurol. — 2010. — 97. — P. 359-66. DOI: 10.1016/S0072-9752(10)97029-2.
15. Fernández-de-Las-Peñas C., Cuadrado M.L., ArendtNielsen L. et al. Increased pericranial tenderness, decreased pressure pain threshold, and headache clinical parameters in chronic tensiontype headache patients// Clin. J. Pain. — 2007. — 23. — P. 346-352. DOI: 10.1097/AJP. 0b013e31803b3770.
16. Ashina M, Bendtsen L, Jensen R. et al. Muscle hardness in patients with chronic tension-type headache: relation to actual headache state// Pain. — 1999. — 79. — P. 201-205.
17. Shah J.P., Thaker N, Heimur J. et al. Myofascial Trigger Points Then and Now: A Historical and Scientific Perspective // PMRJ. — 2015. — 7. — P. 746-761. doi: 10.1016/j.pmrj.2015.01.024.
18. Fernández-De-Las-Peñas C., Dommerholt J. Myofascial trigger points: peripheral or central phenomenon?// Curr. Rheumatol. Rep. — 2014. — 16(1). — P. 395. doi: 10.1007/s11926-013-0395-2.
19. Romero-Morales C., Jaén-Crespo G., Rodríguez-Sanz D. et al. Comparison of Pressure Pain Thresholds in Upper Trapezius and Temporalis Muscles Trigger Points Between Tension Type Headache and Healthy Participants: A Case-Control Study // J. Manip. Physiol. Ther. — 2017. — 40. — P. 609-614. doi: 10.1016/j.jmpt.2017.06.014.
20. Sohn J., Choi H, Lee S.-M. et al. Differences in cervical musculoskeletal impairment between episodic and chronic tensiontype headache // Cephalalgia. — 2010. — 30. — P. 1514-1523. doi: 10.1177/0333102410375724.
21. Do T.P., Heldarskard G.F., Kolding L.T. et al. Myofascial trigger points in migraine and tension-type headache // The Journal of Headache and Pain. — 2018. — 19. — P. 84.
22. Alonso-Blanco C, Fernández-de-las-Peñas C., Fernández,-Mayoralas D.M. et al. Prevalence and anatomical localization of muscle referred pain fromactive trigger points in head and neck musculature in adults and childrenwith chronic tension-type headache// Pain Med. — 2011. — 12. — P. 1453-1463. doi: 10.1111/j.1526-4637.2011.01204.x.
23. Palacios-Ceña M., Wang K., Castaldo M. et al. Trigger points are associatedwith widespread pressure pain sensitivity in people with tension-typeheadache// Cephalalgia. — 2018. — 38(2). — P. 237245. doi: 10.1177/0333102416679965.
24. Fernández-de-Las-Peñas C., Cuadrado M.L., Pareja J.A. Myofascial trigger points, neck mobility, and forward head posture in episodic tension-type headache // Headache. — 2007. — 47. — P. 662-672. DOI: 10.1111/j.1526-4610.2006.00632.x.
25. Bendtsen L., Fumal A., Schoenen J. Tension-type headache: mechanisms//Handb. Clin. Neurol. — 2010. — 97. — P. 359-66. doi: 10.1016/S0072-9752(10)97029-2.
26. Bezov D., Ashina S., Jensen R., Bendtsen L. Pain perception studies intension-type headache//Headache. — 2011. — 51(2). — P. 262-71. doi: 10.1111/j.1526-4610.2010.01768.x.
27. Beran R.G. Headache // Neurology for General Practitioners. — Sydney: Elsevier, 2012. — P. 45-55.
28. Chowdhury D. Tension type headache // Ann. Indian Acad. Neurol. — 2012. — 15(Suppl. 1). — S. 83-S88. doi: 10.4103/09722327.100023.
29. Kane A.W., Diaz D.S., Moore C. Physical Therapy Management of Adults with Mild Traumatic Brain Injury // Semin.
Speech Lang. - 2019. - 40(1). - P. 36-47. doi: 10.1055/s-0038-1676652.
30. Moye L.S., Tipton A.F., Dripps I. et al. Delta opioid receptor agonists are effective for multiple types of headache disorders // Neuropharmacology. - 2018. - 14. - 148. - P. 77-86. doi: 10.1016/j. neuropharm.2018.12.017.
31. Mares C, Dagher J.H, Harissi-Dagher M. Narrative Review of the Pathophysiology of Headaches and Photosensitivity in Mild Traumatic Brain Injury and Concussion // Can. J. Neurol. Sci. -2019. - 46(1). - P. 14-22. doi: 10.1017/cjn.2018.361.
32. Khalili Y.A., Murphy P.B. Headache, Cervicogenic // Stat Pearls Publishing LLC. - 2019. - http://creativecommons.org/li-censes/by/4.0.
33. Silverberg N.D., Martin P., Panenka W.J. Headache Trigger Sensitivity and Avoidance after Mild Traumatic Brain Injury // J. Neurotrau-ma. - 2019 Jan 11. doi: 10.1089/neu.2018.6025. [Epub ahead of print].
34. Lane R., Davies P. Post traumatic headache (PTH) in a cohort of UK compensation claimants // Cephalalgia. - 2019. - 39(5). -P. 641-647. doi: 10.1177/0333102418812091.
35. Peixoto C., Hyland L, Buchanan D.M., Langille E, Na-has R. The polytrauma clinical triad in patients with chronic pain after motor vehicle collision// J. Pain Res. - 2018. - 11. - P. 1927-1936. doi: 10.2147/JPR.S165077.
36. Ko H.C., Son B.C. Chronic Unilateral Temporo-Occipi-tal Headache Attributed to Unilateral C3 Radiculopathy // Asian J. Neurosurg. - 2018. - 13(4). - P. 1229-1232. doi: 10.4103/ajns. AJNS19717.
37. Register-Mihalik J.K., Vander Vegt C.B, Cools M, Carne-rio K. Factors Associated with Sport-Related Post-concussion Headache and Opportunities for Treatment // Curr. Pain Headache Rep. - 2018. -10. - 22(11). - P. 75. doi: 10.1007/s11916-018-0724-2.
38. Park S.K., Yang D. J., Kim J.H. et al. Effects of cervical stretching and cranio-cervical flexion exercises on cervical muscle characteristics and posture of patients with cervicogenic headache // J. Phys. Ther. Sci. - 2017. - 29. - P. 1836-1840. doi: 10.1589/jpts.29.1836.
39. Steen I.S., Matzen H. Incidental Treatment of a Subclinical Chronic Tension-Type Headache by Cosmetic Use of Botulinum Toxin A: A Case Report// Case Rep. Dermatol. - 2017. - 9. - P. 249-253. doi: 10.1159/000484657.
40. Aguzzi C, Silvia Rossi S, Bagnasco M. et al. Penetration and Distribution of Thiocolchicoside through Human Skin: Comparison Between a Commercial Foam (.Miotens®) and a Drug Solution //AAPS Pharm. Sci Tech. - 2008. - Vol. 9, № 4. - P. 1185-1190. DOI: 10.1208/s12249-008-9162-5.
41. Ketenci A., Basat H, Esmaeilzadeh S. The efficacy of topical thiocolchicoside (Muscoril®) in the treatment of acute cervical myofascial pain syndrome: a single-blind, randomized, prospective, phase IV clinical study //AGRI. - 2009. - 21(3). - P. 95-103.
42. Мищенко Т.С., Мищенко В.Н., Куфтерина Н.С. Патогенетические и терапевтические аспекты применения препарата мускомед при веретеброгенных мышечно-тонических синдромах // Мiжнародний неврологiчний журнал. - 2016. -5(83). - С. 103-109.
43. Мищенко В.Н., Забродина Л.П., Коц К.С. Мускомед в лечении пациентов с дорсалгиями // Neurology and Neurosurgery. Eastern Europe. - 2018. - Vol. 8, № 3. - P. 426-437.
44. Смоланка В.И., Орос М.М., Луц В.В., Симулык В.В. Опыт использования тиоколхикозида у пациентов с мышеч-но-тоническим синдромом при болях в спине // Neurology and neurosurgery. Eastern Europe. - 2017. - Vol. 7, № 4. - P. 574-586.
45. Цюрко Б.О., Пелепейченко А.Ю., Раскалей Д.В. и др. Комбинация тиоколхикозида и декскетопрофена как терапия выбора при миофасциальном болевом синдроме в остром периоде // Новости медицины и фармации. Спецвыпуск «Неврология. Нейрохирургия. Психиатрия». - 2016. - № 598. - С. 15-17.
46. Мищенко Т.С., Мищенко В.Н. К вопросу об эффективности препарата мускомед у пациентов с постинсультной спа-стичностью // Мiжнародний неврологiчний журнал. - 2017. -№ 1(87). - С. 114-119.
Отримано 13.03.2019 ■
Копчак О.О.
ПВУЗ «Киевский медицинский университет», г. Киев, Украина
Головная боль напряжения и цервикогенная головная боль: особенности клинической картины,
диагностики и лечебной тактики
Резюме. В статье представлены современные диагностические место миорелаксантов (тиоколхикозида) в комплексной терапии
критерии головной боли напряжения и цервикогенной голов- головной боли напряжения и цервикогенной головной боли.
ной боли, освещены аспекты дифференциальной диагностики Ключевые слова: головная боль напряжения; цервикоген-
и лечебной тактики при этих видах головной боли. Рассмотрено ная головная боль; клиника; диагностика; лечение
O.O. Kopchak
Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University", Kyiv, Ukraine
Tension-type headache and cervicogenic headache: peculiarities of clinical picture,
diagnosis and treatment
Abstract. The article presents modern diagnostic criteria for ten- coside) in the comprehensive therapy of tension-type headache and sion-type headache and cervicogenic headache. Modern aspects of cervicogenic headache is considered.
differential diagnosis and therapeutic approaches to both types of Keywords: tension-type headache; cervicogenic headache; clini-headache are described. The place of muscle relaxant (thiocolchi- cal picture; diagnosis; treatment
