CC BY
2166. - N. 3. - P. 301-311.
4. Ramos-Torrecillas J. Clinical utility of growth factors and platelet-rich plasma in tissue regeneration: a review / J. Ramos-Torrecillas, E. de Luna-Bertos, O. García-Martínez // Wounds. -2014. - Vol. 26(7). - P. 207-213.
5. Хитрик А. Й., Макеева Л. В., Завгородняя М. И., Сулаева О. Н. Морфогенетические эффекты тромбоцитов на течение раневого процесса - Вюник проблем бюлоги i медицини - 2015 - Вип. 4, Том 2 (125). C. 54-58
References:
1. Sonis AG, Bezrukova MA, Sefedinova M. Yu., Ladonin SV, Marchenko AA Application of platelet-enriched autoplasma in the treatment of patients with pyoinflammatory diseases of soft tissues, bones and joints // Postgraduate Herald of the Volga Region ( Samara). - 2016. - № 5-6 -P. 162-167.
2. Alsousou J. The biology of platelet-rich plasma and its application in trauma and orthopaedic surgery: a review of the literature / J. Alsousou, M. Thompson, P. Hulley // J. Bone Joint Surg. Br. - 2009. - Vol. 91. - P. 987-996.
3. Sommeling C. E. The use of platelet-rich plasma in plastic surgery: a systematic review / C. E. Sommeling, A. Heyneman, H. Hoeksema // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. - 2013. - Vol. 66. - N. 3. - P. 301-311.
4. Ramos-Torrecillas J. Clinical utility of growth factors and platelet-rich plasma in tissue regeneration: a review / J. Ramos-Torrecillas, E. de Luna-Bertos, O. García-Martínez // Wounds. -2014. - Vol. 26(7). - P. 207-213.
5. Khitrik A.J., Makeeva LV, Zavgorodnyaya MI, Sulaeva ON Morphogenetic effects of thrombocytes on the course of the wound process // Herald for the problems of Biology & Medicine.- 2015 - Iss. 4, Vol. (125). - P. 4 - 58
Робота надшшла в редакщю 06.04.2018 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колеги тсля рецензування
УДК 616.711-018.3:616.8
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1307439
О. В. Горша, Н. В. Короленко
ПСИХОФВЮЛОПЧНИЙ СТАН Д1ТЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Р1ЗНИХ МЕТОДИК В1ДНОВНОГО Л1КУВАННЯ ЦЕРВ1КОГЕННОГО ГОЛОВНОГО БОЛЮ
ГП «УкрНД1 медицини транспорту МОЗ Украши», м. Одеса; Одеський областний благодшний фонд реабшитацп дiтей-iнвалидiв «Майбутне», м. Одеса
Summary. Gorsha O. V., Korolenko N. V. PSYCHOPHYSIOLOGICAL STATE OF THE CHILDREN AFTER THE APPLICATION OF DIFFERENT METHODS OF REHABILITATION THERAPY FOR CERVICOGENIC HEADACHE. - Ukrainian
Research Institute for Medicine of Transport, Odessa; Odessa Regional Charitable Foundation for the Rehabilitation of Disabled Children "The Future", e-mail:gorshaoksana@gmail.com. The objective: to examine the dynamics (before treatment, after its course, and after 1 and 6 months after the exposure) of the clinical effect of the separate and combined use of Kinesio Taping and physical rehabilitation and their effect on the psychophysiological state of primary school age children with cervicogenic headache (CGH) at the background of cervical vertebral instability (CVI). The results of the study showed that the rehabilitation with the inclusion of Kinesio Taping
© Горша О. В., Короленко Н. В.
led to a significant improvement of the clinical state of the sick children immediately after treatment (83.3% and 86.6%), and after 6 months the headache did not renew in the half (50.0% and 61.54%) of these children. The addition of Kinesio Taping reduces the increased level of anxiety by Luscher's test, improves all the indicators of attention and neuromotor response (dynamic performance) in the children immediately after the treatment, which get somewhat worse in 6 months. The achieved effects of switching attention and neuromotor reactions stabilized throughout the whole observation, and of other psychophysiological indicators are short-termed. Thus, RT techniques with the use of Kinesio Taping makes it possible to improve the psychophysiological parameters of the state of the nervous system, thereby optimizing the quality of life of children with CGH on the background of CVI.
Key words: children, cervicogenic head ache, rehabilitation therapy, Kinesio Taping, physical rehabilitation.
Реферат. Горша О. В., Короленко Н. В. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ ДЕТЕЙ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДИК ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯ ЦЕРВИКОГЕННОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛИ.
Цель исследования: изучить в динамике (до лечения, после курса и через 1 и 6 месяцев после воздействия) клинический эффект отдельного и сочетанного применения кинезиотейпирования и лечебной физкультуры и их влияния на психофизиологическое состояние детей младшего школьного возраста с цервикогенных головной болью (ЦГБ) на фоне нестабильности шейного отдела позвоночника (ШОП). Результаты исследования показали, что восстановительное лечение (ВЛ) с включением кинезиотейпирования у больных детей с ЦГБ приводит к улучшению клинического состояния пациентов сразу после лечения в 83,3% и 86,6% случаев; через 6 месяцев головная боль не возобновлялась у половины (50, 0% и 61,54%, соответственно) детей. Дополнительное включение кинезиотейпирования снижает уровень тревожности больных детей по тесту Люшера, улучшаются все показатели внимания, нейромоторные реакции (динамическая работоспособность) сразу после курса лечения. В отдаленном периоде (через 6 месяцев) эти показатели несколько ухудшаются. Достигнутые эффекты переключения внимания и нормализация нейромоторных реакций детей остаются устойчивыми в течение всего периода наблюдения, а другие психофизиологические показателей более кратковременны.
Следовательно, методики ВЛ с дополнительным включением кинезиотейпироования позволяют улучшить психофизиологические показатели состояния нервной системы, тем самым оптимизируя качество жизни детей при ЦГБ на фоне нестабильности ШОП.
Ключевые слова: дети, цервикогенная головная боль, восстановительное лечение, кинезиотейпирование, лечебная физкультура.
Реферат. Горша О. В., Короленко Н. В. ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧНИЙ СТАН Д1ТЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Р1ЗНИХ МЕТОДИК В1ДНОВНОГО Л1КУВАННЯ ЦЕРВ1КОГЕННОГО ГОЛОВНОГО БОЛЮ. Метою дослдження було вивчення в динамщ (до лГкування, тсля курсу та через 1 i 6 мюящв тсля впливу) клшчного ефекту окремого та поеднаного застосування кшезютейпування i лГкувально! фiзкультури i !х впливу на психофiзiологiчний стан дггей молодшого шильного вшу з цервГкогенним головним болем (ЦГБ) на тл нестабшьносп в шийному вгддш хребта (ШВХ). Результата дослщження показали, що ВЛ з включенням кшезютейпування у хворих дней з ЦГБ призводить до бшьш суттевого покращення клшчного стану хворих дней вГдразу тсля лГкування (83,3% та 86,6%) i через 6 мюящв головний бГль не поновлювався у половини (50,0% та 61,54%) цих дггей. Долучення кшезютейпування зменшуе тдвищений рiвень тривожностi хворих дней за тестом Люшера, покращуе ва дослiдженi показники уваги та нейромоторно! реакцп (динамiчноi працездатностi) дГтей зразу тсля курсу лiкування, яш у вiддаленому перiодi (через 6 мюящв) дещо попршуються. Досягнут ефекти переключення уваги та нейромоторно! реакцп дiтей стають стшкими протягом всього спостереження, а шших психофГзюлопчних показнишв бшьш короткотривалими. Отже методики ВЛ Гз застосуванням кшезютейпування дозволяють полшшити психофГзюлопчт показники стану нервово! системи, тим самим оптимГзуючи якГсть життя дггей при ЦГБ на тл нестабГльносл ШВХ.
Ключовi слова: дГти, цервГкогенний головний бшь, вГдновне лГкування,
шнезютейпування, лцкувальна ф1зкультура.
Синдром головного болю - проблема, з якою майже щодня зустр1чаються л1кар1 р1зних спещальностей. Одшею з найбшьш частих форм вторинних цефалгш е «цервжогенний головний бшь» (ЦГБ). Патоф1зюлопя даного виду головного болю вимагае подальшого вивчення, хоча припущення про можливють провокування головного болю патолопею шийного вщщлу хребта (ШВХ) обговорювалося ще з 1926 р. [1]. Поняття ЦГБ об 'еднуе р1зш за мехашзмом типи головного болю, пов'язаш 1з захворюваннями 1 патолопчним станом шийного вщщлу хребта та шших структурних утворень шш. Хребетш артери знаходяться у вузькому к1стковому канал1, утвореному шийними хребцями, тому навиъ ввдносно незначна проблема в шийному ввддш хребта впливае на !х гемодинам1ку.
Серед дтгей та пвдл1тюв, за розр1зненими даними, понад 40% скаржаться на головний бшь [2]. Церв1когенний цефалпчний синдром у дней, зокрема, може бути одним з проввдних прояв1в диспластично! нестаб1льност ШВХ [3], тому що при станах, що призводять до компресп хребетних артерш або подразнення чутливих нервових коршщв, симпатичних нерв1в виникае наступне рефлекторне напруження м'яз1в ши! 1 потилично! обласп, що може бути субстратом болю. Тод1 як попршення якосп життя пащенлв з ЦГБ можна пор1вняти з таким при м1греш 1 головним болем напруги [4].
Останшм часом не тшьки у спортивнш медициш, а 1 для виновного л1кування (ВЛ) р1зно! патологи у дтгей та дорослих використовують метод шнезютейпування, що сприяе моделюванню м'язово-фасщального сегмента, яке ввдбуваеться завдяки певному натягненню 1 особливому наклеюванню стр1чок тейтв [5]. Також безсумшвною перевагою даного методу е збереження активного способу життя пащенпв при деяшй л1кувальнш 1мобшзацп та пасивнш стимуляцп певних сегменпв хребта або шнщвок.
Метою дослвдження було вивчення в динамщ (до л1кування, тсля курсу та через 1 1 6 мюящв тсля впливу) клшчного ефекту окремого та поеднаного застосування шнезютейпування [6] 1 л1кувально! ф1зкультури 1 !х впливу на психоф1зюлопчний стан дтгей молодшого шк1льного в1ку з цервжогенним головним болем на тл1 нестабшьносп в шийному ввддш хребта.
Матерiали та методи
В амбулаторних умовах (Одеський обласний благодшний фонд реабштацп дтгей-швалвдв «Майбутне», м.Одеса) перебували пвд наглядом 1 отримували ВЛ 96 дтгей молодшого шшльного в1ку (в1к 6-11 рошв) з цервшэгенним головним болем на тл1 нестабшьносп в ШВХ. Дли хворши ввд двох мюящв до двох рошв. З них д1вчатка складали 53,1%, хлопчики 46,9%.
Обстеження проводили в динамщт до курсу лшування пвд час звернення дитини до л1кувально! установи, тсля проходження курсу ВЛ, та через один та через шють мюящв (з метою вивчення ввддалених результата л1кування). Даш початкового обстеження пащенпв пор1внювали з контрольною групою - 30 практично здорових аналопчних за в1ком та статтю дтгей.
На протяз1 мюяця пащенти основно! групи отримували ВЛ в амбулаторних умовах. Ус1 хвор1 д1ти були розподшеш залежно ввд характеру ВЛ на три шдгрупи: у I пвдгруп1 дни отримували шнезютейпування м'яз1в д1лянки ши! 1 ком1рцево! обласп; у II щдгруш застосовували ЛФК, спрямовану на формування "шийного м'язового корсету"; III пвдгрупа дтгей отримувала комплекс 1з поеднаного застосування шнезютейпування та ЛФК.
Ддтям, що були залучеш в дослвдження, проводили ощнку штенсивносп головного болю, яка у певнш м1р1 визначае юнуючий стан хворого, а також е критер1ем ефективносп ВЛ. Для дней старше трьох рок1в для самооцшки штенсивносп болю загальноприйнятою е шкала з малюнками щасливих 1 нещасливих облич - шкала гримас обличчя Вонга-Бейкера. Вона включае картинки 1з зображенням градаци емоцш: ввд усм1хненого обличчя, що означае ввдсутнють болю (0 бал1в з 5) до спотвореного гримасою та плачем обличчя, що означае найб1льшу за штенсивнютю б1ль (5 бал1в з 5). Шкала мае ввдповвдне цифрове кодування, що наведено на рис.1.
( 0© \ м 1 3 1 k>< 1 vV
0 1 2 4 5
Не болит ! Немножко Болит Болит Очень Болит
болит сильнее значитель- болиг нестерпимо
но сильнее
Рис.1. Шкала гримас обличчя Вонга-Бейкера
Оцшку психофiзiологiчного стану обстежуваних дiтей (стресостшкосп, комунiкативних можливостей, уваги i динашчно! працездатностi нервово! системи) проводили за допомогою спецiалiзованого комплексу комп'ютерних психодiагностичних i корекцiйних програм Effecton Studio "Психолопя в шкот». Зокрема, використовували комп'ютернi тести пакету «Стан» - тест Люшера; пакету «Увага» - тест «Таблиц Шульте», тест «Розвщник», тест «Червоне i чорне»; пакету «Ягуар» (включае тести, спрямованi на вивчення динашчно! працездатностi нервово! системи - тест «Дятел» (тептнг-тест). Ва тести реалiзованi в iгровiй формг
У даному дослiдженi участь датей здiйснювалася на пiдставi письмово! шформовано! згоди батьюв (або ошкунш) кожного пащенга. Дослiдження проводилося з дотриманням конфiденцiйностi щодо особисто! шформащ! про пащенпв.
Результати дослiдження i Тх обговорення
Лiкування з включенням шнезютейпування було призначене 36 дiтям. Застосування кiнезiотейпування призвело до значного покращення клiнiчного стану дiтей ввдразу тсля лiкування: в цей момент обстеження на головний бiль не скаржилися 83,3% (30/36) дiтей (медiана штенсивносп болю за ВАШ у шщих 16,7 % становила 1,0 бал). При ввддаленому спостереженнi - через 1 мюяць пiсля зак1нчення л^вання 27,8% (10/36) дiтей скаржились на головний б№, а через 6 мюящв — 50,0% вiдзначали вщсутшсть болю (15/30) (у бiльшостi шших дiтей медiана iнтенсивностi болю за ВАШ становила 2,0 бали) (рис. 2).
2.5
0.0
ДолЫування ГПсля люування Через 1 шсяць Через 6 п/нсжув
ГИдгрупа 1 —•• ГИдгрупа2 — ПщгрупаЗ Контроль
Рис. 2. Порiвняльна динамжа головного болю за ВАШ (середш арифметичнi залежно вiд точок обстеження)
Ввдновне лiкування з включенням ЛФК було призначене 30 дггям. Виконання курсу ЛФК призвело до покращення кттчного стану дiтей, що виявилося у зниженнi частоти
скарги на головний б№ зразу тсля л^вання до 63,3% (19/30) та до 58,8% (10/17) через 6 мюящв. Пюля лiкування майже у половини цих дггей медiана штенсивносп головного болю за ВАШ становила 1,0 бал (рис. 2).
Стд звернути увагу на показники вщдалених результатiв у дiтей дано! тдгрупи (через 6 мiсяцiв). У молодшому шкiльному вiцi при проведеннi сеансу ЛФК шструктору (або навченому батьковГ) не завжди вдавалося пояснити i мотивувати дитину на якюне виконання вправ, що, в щдсумку, давало ттмальт результати. Так, як провщним симптомом був больовий (ми з етичних мiркувань), виводили дитину з дослщження. Тобто через 6 мюящв оцiнювалися тiльки ввдносно «хорошЬ> результати в шдгруш ЛФК, яка вщповвдно, скоротилася у цей перiод до 17 дней.
Лiкування з поеднаним застосуванням кiнезiотейпування та ЛФК було призначене 30 дiтям. Поеднане застосування методик призвело до значного покращення клiнiчного стану дiтей зразу тсля л^вання, що виявилося у зменшенш кiлькостi дiтей з головним болем до 13,3% (4/30) дней. Через 1 мюяць пiсля зак1нчення л^вання болю не вiдзначали 73,3% (22/30), а через 6 мюящв — 61,54 % (16/26) дней не скаржились на головний бшь. У бшьшосп цих дiтей медiана штенсивносп болю за ВАШ становила 1,0 бал (рис. 2).
Таким чином тсля ВЛ ми спостер^али припинення або зменшення частоти та штенсивносп головного болю, що приводило i до полiпшення якостi життя та знаходило воображения в результатах психофiзiологiчного тестування.
При психофiзiологiчному тестуваннi ми також спостертали полiпшення показник1в. При проведенш тесту Люшера розглядали показник сумарного ввдхилення ввд аутогенно! норми, який е 1ндикатором нервово-психiчного благополуччя, що характеризуе рiвень продуктивностi нервово-псих1чного напруження (рис. 3.).
Порушення психофiзiологiчного стану хворих дiтей 1-! тдгрупи виявлялися у зростаннi рiвня тривожносп, порушеннi всiх показник1в уваги та зниженш нейромоторно! реакцп. При застосуванш кiнезiотейпування рiвень тривожностi у хворих дней зменшився. Це виявилося у статистично значимому зменшеннi вiдхилення ввд аутогенно! норми з 20,0 (18,00;24,00) до 18,0 (14,00;20,00) балiв, яке збереглося протягом всього перiоду спостереження, а також у статистично значимому зменшенш вегетативного коефщенту з 1,55 (0,80;1,95) до 1, 35 (1,00;1,60) (зразу пiсля лiкувания) балiв, а попм (через 1 мiсяць тсля л^вання) — до 1,30 (1,15;1,50) балiв. В цих двох точках спостереження вегетативний коефщент не вiдрiзнявся вiд контрольно! величини (1,20 (1,00;1,50) балiв), а через 6 мюящв знову зрю (1,40 (1,20;1,80) балiв) i став статистично значимо переважати контрольну величину (рис. 3.).
25
20
15
^
л из
10
5
0
ДолЫування ГНсля лЫування Через 1 мнсяць Через б мсяцш
ГНдгрупа 1 —•• ГИдгрупа2 — ПщгрупаЗ Контроль
Рис.3. Порiвняльна динамiка рiвня тривожностi - вiдхиления ввд аутогенно! норми за ТЛ (медiани залежно вiд точок обстеження)
У хворих дггей 2-1 пiдгрупи при застосуванш ЛФК пiдвищений перед л^ванням рiвень тривожностi за тестом Люшера не змiнився i протягом всього перюду спостереження переважав контрольнi значення (ввдхилення вiд аутогенно! норми у вах точках вимiру становило 20,00 балiв, вегетативний коефiцieнт — 1,45 - 1,65 балiв) (рис. 3.).
Вплив поеднаного застосування кiнезiотейпування та ЛФК на психофiзiологiчний стан хворих дней 3-! шдгрупи також наведено на рис. 2. У цих хворих дней початково тдвищений рiвень тривожностi суттево зменшився i досягнув контрольних величин: вщхилення ввд аутогенно! норми зменшилось з 21,00 (18,00;24,00) до 16,00 (14,00;18,00) балiв (р=0,0000), вегетативний коефiцiент зменшився з 1,65 (1,00;2,00) до 1,25 (1,10;1,50) балiв (р=0,0068). В подальшому цi показники трохи зросли (ввдхилення вiд аутогенно! норми до 18,00 (14,00;20,00) балiв; вегетативний коефiцiент до 1,40 (1,20;1,60) балiв), що вказувало на наростання тривожностi у хворих дiтей тд к1нець спостереження.
У пакетi «Увага» в тестi «Таблиц Шульте» (ТТШ) (рис. 3) оцiнювали розподiл уваги, враховуючи показник ефективностi роботи, що ввдображае середнiй час, витрачений на одну таблицю.
Рис. 4. Порiвняльна динамiка ТТШ, розподш уваги: ефективнiсть роботи (медiани залежно вiд точок обстеження)
Значна тривалють розподiлу уваги дiтей тсля курсу кiнезiотейпування статистично значимо зменшилася з 430,5 (357,5;573,5) до 365,0 (317,0;483,5) сек, але потiм знову почала збiльшуватися i через 6 мюящв досягла 455,5 (358,0;536,0) сек, що значно перевищувало не тшьки контрольне значення, а й значення до л^вання (р=0,0285). Така ж динамта була властива i розпод^ уваги за ефективнiстю роботи у цих дней. Час виконання роботи тсля шнезютейпування статистично значимо зменшився з 86,10 (71,5;114,7) до 73,00 (63,40;96,70) сек (р=0,0003). Проте, у наступному час виконання роботи почав зростати i через 6 мюящв досяг значення (91,10 (71,60;107,20) сек), яке переважало значення до л^вання (р=0,0285) i що вказувало на неефективну роботу в розподiлi уваги дней (табл. 4.7). Знижений до лшування обсяг уваги (5,00 (3,00;6,00) од.) дiтей 1-! пiдгрупи тсля л^вання статистично значимо зрiс до 6,00 (4,00;8,00) од. (р=0,0000), однак через 6 мiсяцiв знову став вщповщати вих1дному значенню i у вах випадках спостереження суттево вiдрiзнявся вiд контрольно! величини (8,00 (7,00;9,00) од.). У цих дiтей тсля л^вання переключення уваги покращилось, про що сввдчило зменшення помилок з 23,50 (17,0;28,50) % до 18,50 (14,00;26,50) % (р=0,0001). У наступному переключення уваги дней стало попршуватися i на 6-й мiсяць досягло 21,00 (17,00;25,00) % помилок, що вже не вiдрiзнялося ввд вихвдного рiвня (р=0,0752). Для цього показника було характерне значне переважання контрольно! величини (12,50 (8,00;18,00) % помилок) (рис. 4).
Значна тривалють розпод^ уваги дiтей 2-! пвдгрупи зразу тсля курсу ЛФК статистично значимо зменшилася з 484,05 (318,0;551,0) до 448,0 (295,0;564,0) сек (р=0,0359)
i продовжувалася зменшуватися до 403,0 (306,0;527,0) сек через 6 мiсяцiв, проте не статистично значуще в порiвняннi з вих1дним значенням (р=0,3684). Така ж динамiка властива i розподшу уваги за ефективнiстю роботи у цих дней: час виконання роботи пюля ЛФК статистично значимо зменшився з 96,80 (63,60;110,2) до 89,60 (59,00;112,8) сек (р=0,0359), продовжував далi зменшуватися i через 6 мюящв становив 80,60 (61,20; 105,4) сек, що не було статистично значимим в порiвняннi з вих1дним значенням (р=0,3811). Описанi два показника розподiлу уваги у вах випадках спостереження суттево переважали контрольнi значення, що вказувало лише на незначне покращення уваги у дней 2-! пвдгрупи. Знижений до лiкувания обсяг уваги (5,00 (3,00;6,00) од.) у цих дней зразу пiсля лiкувания статистично значимо зрю до 6,00 (4,00;8,00) од. (р=0,0046), а потiм через 6 мюящв ще до 7,00 (5,00;7,00) од., однак контрольного значення цього показника (8,00 (7,00;9,00) од.) так i не вдалося досягти. Подiбна динамiка характерна i для показника «переключення уваги», значення якого трохи покращилось, про що сввдчило статистично значиме зменшення помилок з 24,00 (16,0;28,00) % до 22,00 (14,00;28,00) % (р=0,0066), а через 6 мюящв — до 21,00 (16,00;24,00) %, проте не статистично значимо в порiвняннi з вихвдним значенням (1=0,9245). Для цього показника було також характерне значне переважання контрольно! величини (12,50 (8,00;18,00) %) (рис. 4).
У дней 3-! щдгрупи пiсля лiкувания сталися позитивнi змши з показниками уваги дiтей. Значна тривалють розподiлу уваги дiтей пюля курсу кiнезiотейпувания та ЛФК статистично значимо зменшилася з 484,0 (357,0;537,0) до 420,50 (338,0;482,0) сек (р=0,0000) i залишилася майже на такому рiвнi ще пiвроку - значення показника через 6 мюящв становило 439,50 (351,0;487,0) сек. Така ж динамша властива i розподiлу уваги дней за ефективнiстю роботи: час виконання роботи пiсля кiнезiотейпувания та ЛФК статистично значимо зменшився з 96,80 (71,40;107,40) до 84,10 (67,60;96,40) сек (р=0,0000) i трохи зрю на 6-й мюяць спостереження — 87,90 (70,20;97,40) сек. Пiсля л^вання розподiл уваги дiтей у вах випадках був кращим, шж до лшування, але не вiдповiдав контрольним значенням (рис.3.). Знижений до л^вання обсяг уваги дiтей 3-! щдгрупи (5,00 (4,0046,00) од.) пiсля л^вання статистично значимо зрiс до 6,00 (5,00;7,00) од. (р=0,0000) i залишався таким же протягом всього часу спостереження. Такий обсяг уваги був суттево пршим в порiвияннi з контрольною величиною (8,00 (7,00;9,00) од.). У цих д^гей пiсля л^вання переключення уваги покращилось, про що сввдчило зменшення помилок з 23,00 (17,0;29,00) % до 18,50 (12,00;22,00) % (р=0,0001). У наступному, через 1 мюяць, переключення уваги стало ще кращим — рiвнялось 16,00 (11,00;18,00) % помилок i не вiдрiзнялось вiд контролю, а через 6 мюящв цей показник став знову вщповщати значенню зразу пюля л^вання — 19,00 (16,00;23,00) % помилок. У вах випадках пюля л^вання цей показник був кращим за вихвдне значення, але у бшьшосп випадшв суттево вiдрiзиявся ввд контрольно! величини (12,50 (8,00;18,00) % помилок), не досягнувши !!.
Тест «Дятел» (тептнг-тест) (ТТ) оцiнюе швидкюш характеристики i стабiльнiсть нервово! системи (визначаеться темп роботи - шлькють натискань за видшений час).
Застосування курсу кiнезiотейпувания призвело до покращення нейромоторно! реакцп дiтей за тепшнг-тестом, що виразилося у зростанш динамiчно! працездатностi з 456,5 (448,5;472,5) до 469,0 (457,0;482,5) од. (р=0,0000). Через 1 мiсяць пiсля лшування цей показник покращився (480,50 (470,0;486,0) од.), проте через 6 мюящв став ввдповвдати вих1дному рiвню (457,50 (449,0;476,0) од.). У всiх випадках спостереження значення динашчно! працездатностi було статистично значимо пршим вщносно контрольно! величини (488,50 (482,0;496,0) од.) (Рис. 5).
Застосування курсу ЛФК призвело до покращення нейромоторно! реакци дней за тептнг-тестом, що виразилося у зростанш динамiчно! працездатностi ввдразу пюля лшування з 457,0 (440,0;481,0) до 469,0 (451,0;486,0од. (р=0,0018) та у збереженш подiбного значення (473,0 (465,0;481,0) од.) до 6-го мiсяцi пюля лшування. У вах випадках спостереження значення динашчно! працездатносп було статистично значимо пршим вщносно контрольно! величини (488,50 (482,0;496,0) од.) (Рис. 5).
490
480
'5" г
| 470
О
460 450 440
Рис. 5. Порiвняльна динамша ТТ: динашчна працездатнiсть (медiани залежно вщ точок обстеження)
Застосування курсу кшезютейпування та ЛФК призвело до покращення нейромоторно! реакцп дiтей за тептнг-тестом, що виразилося у зростанш динамiчно! працездатностi з 456,5 (443,0;471,0) до 473,00 (465,0;482,0) од. (р=0,0000). Цей показник був стшким протягом всього часу спостереження тсля лiкування, досягнутi його значення були кращими, шж вихiдна величина, але дещо пршими, шж в контрольнш групi (488,50 (482,0;496,0) од.) (Рис. 5).
Отже результати наших дослщжень показали, що методики ВЛ iз застосуванням кiнезiотейпування дозволяють бiльш значно полшшити клiнiчнi та психофiзiологiчнi показники стану нервово! системи, тим самим ошгашзуючи якють життя дiтей при цервшэгенному головному болю на та нестабiльностi ШОХ. Катамненстичне спостереження через тв року виявляе регрес позитивних результатiв у частини хворих дггей, що пiдтверджуе необхiднiсть застосування бшьш довготривалих курсiв ВЛ або !х повторення через 3-4 мiсяцi. Ошгашзащя стану обстежених дiтей спостерiгаеться як при безпосередшх так i вщдалених результатах дослщження, що пiдтверджуе перспективнють подальших дослщжень ефективностi застосування кшезютейшнга в педiатрi!.
Висновки
1. Ввдновне лiкування з включенням кiнезiотейпування у хворих дней з цервiкогеним головним болем призводить до суттевого покращення кшшчного стану хворих дiтей вщразу п1сля лiкування i через 6 мюящв головний бiль не поновлювався у половини (50,0% (15/30)) цих дiтей. Застосування кiнезiотейпування зменшуе тдвищений рiвень тривожностi хворих дiтей за тестом Люшера, покращуе всi дослщжеш показники уваги та нейромоторно! реакцп (динамiчно! працездатностi) дiтей зразу тсля курсу л^вання, якi у вщдаленому перiодi (через 6 мiсяцiв) дещо попршуються.
2. Застосування комплексу ЛФК у виновному лiкуваннi хворих дней покращуе клiнiчний стан хворих дней зразу пiсля лiкування, що виявляеться у зменшеннi частоти скарги на головний бшь зразу пiсля л^вання, проте досягнутий ефект був не досить стшким i через 6 мюящв головний бiль поновлювався у б№шосп (58,8% (10/17)) дiтей. Пюля застосування ЛФК пiдвищений рiвень тривожносл цих хворих дiтей не змiнюеться i залишаеться таким, яким вш був перед лiкуванням. Iншi психофiзiологiчнi показники дiтей п1д впливом ЛФК покращуються: досягнутi ефекти розподiлу i переключения уваги стають стiйкими протягом всього спостереження, а обсягу уваги i нейромоторно! реакцi! — короткочасними i зменшуються через 6 мюящв.
3. Поеднане застосування кiнезiотейпування та комплексу ЛФК значно покращуе клшчний стан хворих дней зразу тсля л^вання i через 6 мюящв головний б№ не поновлюеться у бшьшосп дiтей (61,5% (16/26)). Застосування кшезютейпування та ЛФК зменшуе тдвищений рiвень тривожностi хворих дiтей, покращуе вс дослiдженi показники
уваги та нейромоторно! реакцп (динашчно! працездатносп) дiтей зразу пiсля курсу ткування, як1 у ввддаленому перiодi (через 6 мюящв) дещо погiршуються. Досягнут ефекти переключения уваги та нейромоторно! реакцп дггей стають стiйкими протягом всього вiддаленого спостереження, а шших психофiзiологiчних показник1в — короткотривалими.
Лггература
1. Kerr P. W. L., Olafson R. A. Trigeminal and cervical volleys. Convergence on single units in spinal gray at C1 and C2. Arch Neurol. 1961. Vol. 5. Р. 171-178.
2. Юдельсон Я. Б., Рачин А. П. Эпидемиология головной боли у детей и подростков. Журнал невроло гии и психиатрии. 2004. № 5. С. 50-53.
3. Кравченко А. И. Цефалгический синдром у детей при диспластической нестабильности шейного отдела позвоночника. Травма. 2013. Т. 14, № 5. С. 96-99.
4. Antonaci F., Sjaastad O. Cervicogenic headache: a real headache. Curr. Neurol. Neurosci. Rep. 2011. Vol. 11, N 2. P. 149-155.
5. Применение оригинальных кинезиотейпов при лечении заболеваний и травм: инструкция №102 0910.Утв. МЗ РБ 27.09.2010 г.
6. Споаб л^вання цервшогенного головного болю: пат. 112871 Укра!на: МПК (2016.01), A61F 13/02, A61F 5/00. № 201608661; заявл. 08.08.16; опубл. 26.12.16, Бюл. № 24. 2 с.
References
1. Kerr P.W.L., Olafson R. A. Trigeminal and cervical volleys. Convergence on single units in spinal gray at C1 and C2. Arch Neurol. 1961; 5: 171-178.
2. Yudelson Ya.B., Rachin A.P. Epidemiologiya golovnoy boli u detey i podrostkov [Epidemiology of headache in children and teen agers]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii 2004; 5: 50-53. [Rus]
3. Kravchenko A.I. Tsefalgicheskiy sindrom u detei pri displasticheskoy nestabilnosti sheynogo otdela pozvonochnika [Cephalgic syndrome in children with dysplastic instability of the cervical department of spine]. Travma. 2013; 14 (5): 96-99 [ Rus]
4. Antonaci F., Sjaastad O. Cervicogenic headache: a real headache. Curr. Neurol. Neurosci. Rep. 2011; 11 (2): 149-155.
5. Primeneniye original'nykh kinezioteypov pri lechenii zabolevaniy i travm. instuktsiya №102 0910. Utv MZ RB 27.09.2010 [Application of original kinesio tapes with therapy of diseases and injuries:] [Rus].
6. Sposib likuvannya tservikogennogo golovnogo bolyu: pat. 112871 Ukraina. № 2016 08661; zayav. 08.08.2016; opubl. 26.12.2016, Byul. № 24. [The method of treatment of cervical headache] [ Ukr].
Робота надшшла в редакщю 16.04.2018 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
