CC BY
18
УДК 616.8-009.7-031.3-085.8. DOI: 10.22141/2224-0713.3.97.2018.133686
Сушко С.П.1, Тондй О.Л.2, Завальна О.П.2, Тарасова О.1.1, Забрудська Т.О.1, Меркулова В.В.1, Пенькова Л.О.1, Мороз М.1.1, Жидков М.В.1
1Харк1вська кл1н1чна л1карня на зал1зничному транспорт! № 1, м. Харк1в, Укра'на 2Харк1вська медична академ!я п1слядипломно'( освти, м. Харк1в, Укра'на
Мюфасщальш больовi синдроми в пращвниюв за^зничного транспорту
Резюме. У 64хворих прац1вник1в ,зал1зничного транспорту з мофасщальними больовими синдромами, що проявляються болем, м'язовим напруженням, зменшенням амплтудируху м'яз1в, виявленими активними тригерними точками вураженихм'язах, чутливими та вегетативними порушеннями взот в1дображення болю, вивчали ефект пропроцептивног нейром'язовог фасилтаци та введення анестетика (0,5%розчину новокату або 2% розчину л1докату) в тригерт точки в поеднанш з основною тератею. Використання Ц1е1 комб1наци супроводжувалось швидким зниженням больового синдрому, м'язового напруження, збль-шенням амплтуди руху м'яз1в, зникненням активних тригерних точок у них, нормал1зац1ею показник1в електронейромографи.
Ключовi слова: мофасщальний больовий синдром; тригерна точка; рефлекторна концепщя; введення анестетика; пропроцептивна нейром'язова фасилтащя
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Вступ
Мюфасщальний больовий синдром (МФБС) — синдром болю, обумовлений м'язовою дисфункщею з формуванням локальних болюних ущтьнень в уражених м'язах — тригерних точок (ТТ) [2, 11].
1з дисфункщею мюфасщальних утворень лiкарi зус^чаються повсякденно. М'язовi порушення часто залишаються нерозшзнаними, що пов'язано як з об'ективними дiагностичними труднощами, так i з поганою шформовашстю лiкарiв про дану проблему. Основна сутнють МФБС полягае в тому, що м'яз страж-дае первинно. Через це л^вальний чинник необидно спрямовувати насамперед на залучений у патолопчний процес м'яз [1, 14].
У пращвниюв залiзничного транспорту МФБС зу-сщчаються значно частше, шж в ошб, яы мають iншi професи. Вщомо, що особливост працi залiзничникiв характеризуються сукупнiстю чинникiв, якi сприяють формуванню нейродистрофiчних змiн у м'язах: незба-лансованi фiзичнi навантаження, вимушена нефiзiоло-гiчна поза, загальне й локальне охолодження, вiбрацiя та поштовхи, нершмчний графiк роботи, необхiднiсть
постшно! концентраци уваги, виражене психоемоцiйне напруження тощо. Цi чинники можуть сприяти попр-шенню пpацездатнoстi, хрошзаци больового синдрому, а в инцевому пiдсумку — зниженню безпеки перевезень.
Проблема людського фактора в забезпеченнi безпеки руху потяпв мае особливу значущють. Внаслiдoк цього актуальною е необхщшсть розробки програми пpoфiлактики й лкування МФБС, спрямовано! на збе-реження професшного здоров'я та пpацездатнoстi пра-цiвникiв залiзничнoгo транспорту [5, 6, 8].
МФБС — пoлiетioлoгiчне захворювання, основни-ми причинами якого е: перевантаження окремих ске-летних м'язiв, обумовлене перенапруженням у нефiзio-лопчних умовах внаслiдoк структурно! аномалй' скелета ^зна довжина нiг, плоскостотсть, деформацй' таза тощо); при неправильнш пoставi, при неоптимальному балансi навантаження на м'язи внаслщок особливос-тей трудово! дiяльнoстi; при пеpеoхoлoдженнi; шд час психoемoцiйнoгo стресу, який завжди супроводжуеться м'язовим напруженням тощо [1].
До провщних патогенетичних механiзмiв МФБС, незалежно вiд етioлoгiчнoгo чинника, вщносять локаль-
© <Мжнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Тондiй О.Л., Харшська медична академiя тслядипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: Tondiy O., Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
ну вазомоторну дисфункцш та рефлекторш тошчш змь ни в M'H3i або на його обмеженш дiлянцi. Рефлекторна концепщя стала новим етапом дослщження механiзмiв виникнення МФБС. Вiдповiдно до не! виникнення ТТ розглядаеться як рефлекторний процес, пусковим моментом якого е залишкова деформащя м'яза тсля статично! роботи протягом тривалого часу з подальшим розгортанням патогенетичного ланцюга. Найважливь шими складовими частинами його е: спотворення про-прюцептивно! шформацп, що надходить вiд гшерто-шчного м'яза, залишкове напруження м'яза, зниження порога збудливост аферентно! ланки, порушення каль-цiевого обмiну, вториннi порушення мшроциркуляци. Накопичення медiаторiв запалення, серотоншу, про-стагландинiв активуе больовi рецептори, що, зi свого боку, тдтримуе рефлекторне скорочення м'яза. На rai локального порушення кровотоку в спазмованому м'язi вiдбуваеться накопичення молочно! кислоти, що е до-датковим джерелом подразнення нервових закшчень. Формуеться порочне коло болю за участю мшропо-шкодження, локального запалення i м'язового спазму. В цих умовах втбуваеться формування ТТ (myofascial trigger point), патогномошчних для МФБС [7, 10, 11, 13, 14]. ТТ становить собою дшянку шдвищено! подразли-вост в межах напружених (ущiльнених) пучив скелет-них м'язiв або м'язово! фасци. Активна мюфасщальна ТТ — це локус пшвищеного подразнення в м'язi або фасци, що виявляеться у виглядi болю, який вшбива-еться в характерну для даного м'яза дшянку. Активна ТТ завжди болюча, перешкоджае повному розтягуван-ню м'яза, послаблюе його силу, зазвичай вшбивае бiль у вiдповiдь на пряме натискання, опосередковуе локаль-ну судомну вщповщь м'язових волокон на адекватну стимуляцш i часто викликае вегетативнi прояви в зонi вщбитого болю.
При проведеннi поверхнево! електронейромюграфй уражених м'язiв у станi спокою виявляеться тонiчна ак-тивнiсть, корелююча з вираженiстю МФБС. При максимальному довтьному зусиллi рееструеться штерферен-цiйний тип криво! зi зниженою амплiтудою [3, 4, 12, 14].
Лшування МФБС [1, 2, 9-11, 13, 14] обов'язково передбачае усунення причин, що викликають бшь. Так, для корекци плоскостопостi, вальгусно! дефор-маци стоп, при абсолютному й вщносному вкорочен-нi нижнiх кшщвок, деформаци хребта тощо показано носшня спещальних ортопедичних устiлок. Порушена постава потребуе ортопедично! корекци та створення правильного рухового стереотипу й м'язового корсета за допомогою патогенетично обумовленого комплексу вправ. При виявленш функцюнальних блокад суглобiв застосовуеться мануальна тератя для вiдновлення нормально! рухливосп блокованого суглоба [2, 6].
Широко використовуються нефармакологiчнi ме-тоди впливу, спрямованi безпосередньо на спазмованi м'язи: точковий масаж болюних м'язових ущшьнень, тепловi фiзiопроцедури, акупунктура та iншi [14]. Одним iз найважливших методiв терапи е лiкувальна фiз-культура. Обов'язково слiд вводити в комплекс вправ прийоми на розтягнення м'язiв, адже при МФБС м'язи
знаходяться в сташ постiйного скорочення, що при-зводить до енергетичного дисбалансу. Також необхшне й змщнення м'язiв, тому що втбуваеться вторинне !х ослаблення через больовi прояви [2, 6, 13, 16].
Для зменшення вираженостi гострого больового синдрому застосовуються як нестеро'тш протизапаль-нi препарати (НПЗП), так i iншi анальгетичнi засоби. Задля бтьш ефективно! боротьби з болем використо-вують психотропнi препарати, особливо якщо е стiйкий рецидивуючий больовий синдром, що супроводжуеться депресивним станом. Прийом мюрелаксанпв допома-гае розiрвати порочне коло: бiль — м'язовий спазм — бшь.
Блокада ТТ е найбшьш ефективним прямим впли-вом щодо !х iнактивацil' [9, 14, 16]. Можливе й сухе про-колювання голкою, але бтьш ефективним е введення мюцевого анестетика (лтокашу або новока!ну).
Мета роботи — узагальнити критери дiагностики МФБС та запропонувати ефективний комплекс для його лшування.
Матерiали та методи
У вiддiленнi патологи хребта й перифершно! нерво-во! системи Харывсько! клiнiчно! лiкарнi на залiзнич-ному транспорта № 1 тд нашим спостереженням за пе-рiод з 2011 по 2016 рк: перебувало 64 пацiенти — залiз-ничника з МФБС, робота яких була пов'язана з незба-лансованими фiзичними навантаженнями, тривалою вимушеною нефiзiологiчною позою, охолодженням, вiбрацiею, вираженим психоемоцiйним напруженням. Тривалють захворювання — вiд 2 тижшв до 7 рокiв. Вш хворих — вiд 22 до 63 роыв, розподiл за статтю — 43 чоловша та 21 жшка. У 3 пацiентiв превалювало ура-ження грудинно-ключично-соскоподiбного м'яза, у 12 — трапецiеподiбного, у 8 — великого грудного, у 3 — дельтоподiбного, у 10 — квадратного м'яза попере-ку, у 17 — середнього стничного, у 9 — литкового, у 2 — камбалопод1бного м'яза. В ушх хворих простежу-вались вираженi та помiрно вираженi болi (6—10 бал1в за вiзуально-аналоговою шкалою — ВАШ), виявлялись активнi ТТ у м'язах, м'язове напруження, обмежешсть руху в уражених м'язах.
Ушм пацiентам була проведена поверхнева електро-нейромiографiя уражених м'язiв, яка виявила у сташ спокою тошчну активнiсть, корелюючу з виражешстю МФБС. При максимальному довтьному зусиллi рее-струвався iнтерференцiйний тип криво! зi зниженою амплiтудою.
Хворi були довiльно розподiленi на 2 групи. Перша група (контрольна), яка включала в себе 30 хворих, отримувала базисну медикаментозну тератю (НПЗП, анальгетики, мюрелаксанти), а також лкувальну фiз-культуру, акупунктуру, масаж. Другш групi (основнiй) — 34 особи — ^м вищевказаного базисного лкування проводилося введення анестетика (0,5% розчину ново-ка!ну або 2% розчину лтокашу) у ТТ та пропрюцептив-на нейром'язова фасилiтацiя (ПНФ).
Правильна техшка виконання блокади ТТ е основною запорукою устху й ефекту вщ блокади. Пальпатор-
94
М1жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
№ 3 (97), 2018
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 2. Динамка показниюв електронейромюграфи
Таблиця 1. Строки полiпшення стану na^eHTiB, дш
Динамка ^MnTOMiB 1-ша група (n = 30) 2-га група (n = 34)
Зменшення болiв 12,80 ± 0,72 4,90 ± 0,12
Зменшення напруження м'яза 13,70 ± 0,94 5,40 ± 0,08
Вщсутнють активних ТТ у M^3i 13,10 ± 1,01 6,10± 0,29*
Збiльшення амплiтуди руху м'яза 14,90 ± 1,02 7,80 ± 0,27*
Показники 1-ша група (n = 30) 2-га група (n = 34)
До л^ування Пiсля лiкування До лшування Пiсля лiкування
Амплiтуда тоычно! активностi, мкВ 190,00 ± 2,74 110,00 ± 1,83* 212,64 ± 2,93 10,99 ± 0,83*
Амплiтуда бiопотенцiалiв штер-ференцiйноí криво!, мкВ 820,00 ± 6,47 890,00 ± 4,84* 834,77 ± 8,12 1414,34 ± 3,69*
Примтка: * — р < 0,05.
но визначався ешцентр ТТ, що вiдрiзняеться особливою чутливютю та щтьшстю м'язово! тканини, великим i вказiвним пальцями лiво! руки ця дiлянка фшсувалася, локалiзувалася, а правою рукою вводилося 2,0—10,0 мл анестетика безпосередньо в больову точку. Точна лока-лiзацiя ТТ пiдтверджувалася, якщо вдавалося отримати мiсцеву конвульсивну реакцiю. Успiшне усунення ТТ за-звичай заинчувалося розслабленням ущтьнено! дтян-ки. Здебiльшого достатньо було одного введення препарату. Блокаду повторювали через 1—2 дш за вiдсутностi ефекту вiд попереднього введення анестетика. Вкрай рщко проводилося триразове введення препарату.
Сутнiсть методу ПНФ — полегшення спiльно! робо-ти м'язiв i нервiв за допомогою адекватно! стимуляци пропрiорецепторiв, яю вiдповiдають за розтягнення та скорочення м'язiв. ПНФ полегшуе прийняття нервових сигналiв пропрiорецепторами та передачу !х у централь-ну нервову систему. Основш принципи ПНФ — розтягнення, суглобовi стимули та адаптований ошр. До суглобових стимулiв належать тракщя, коли суглобовi поверхнi вщдаляються одна вiд одно!, та апроксимащя, коли вони зближуються, i, таким чином, стимулюються суглобовi рецептори. Адаптований ошр — це статична фометрична) робота. Послщовне поеднання роботи м'язiв i суглобiв утворюе вiдкритi й закрит кшематич-нi ланцюги. Рухи, що покладенi в основу кшематичних ланцюгiв, мають двi дiагоналi, кожна з яких складаеться з двох взаемодшчих руив — флекси та екстензи. Таким чином, утворюються чотири напрями руху: для верхнiх i нижнiх кiнцiвок, тулуба, голови та ши! [15, 17]. При-йоми ПНФ повторювалися 3—5 разiв залежно вiд ви-раженостi напруження м'язiв.
Результати та обговорення
Результати проведеного лшування оцiнювали за динамiкою суб'ективних скарг, змш у невро-лопчному статусi (табл. 1) i показнишв електро-
нейромiографi! (табл. 2). У пащенпв обох груп спостерiгалося зменшення болю (за шкалою ВАШ до 5—6 балiв у контрольнш i до 0—4 балiв в основ-нiй групi). У всiх хворих основно! групи зменши-лось м'язове напруження, збшьшилась амплiтуда руху м'яза, зникли активнi ТТ в уражених м'язах, у контрольнш груш ефектившсть лшування була менш вираженою. В основнш групi, порiвняно з контрольною, позитивний ефект спостертаали швидше — вщповщно на 5-9-й та 12-15-й день вiд початку лiкування.
Шсля лiкування в основнiй групi пащенпв при про-веденнi електронейромiографi! вщзначалося вiрогiдне регресування тонiчно! активностi м'язiв у споко! й нор-малiзацiя амплiтуди бюпотенцiалiв iнтерференцiйно! криво! шд час максимального довiльного зусилля. Щ данi вiдображено в табл. 2.
Висновки
Застосування ПФН i введення анестетика (0,5% розчину новока!ну або 2% розчину лщокашу) у ТТ в комплекс зi стандартною консервативною терашею у пацiентiв iз МФБС супроводжувалося зменшенням болю, м'язового напруження, зникненням активних ТТ в уражених м'язах та позитивною динамтэю по-казниыв електронейромiографi!, що свiдчить про ефектившсть запропонованого комплексу, який дае можливють вщновити працездатнiсть хворих у бшьш раннiй термiн, знизити час !х перебування на лшар-няному листку. Цей комплекс може бути запропоно-ваний для лкування прашвниыв залiзничного транспорту з МФБС як у стацюнарних, так i в амбулатор-них умовах.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Вознесенская Т.Г. Миофасциальные болевые синдромы // Consilium Medicum. — 2002. — Т. 4, № 8. — С. 18-21.
2. Иваничев Г.А. Клинические болевые мышечные синдромы // Казанский медицинский журнал. — 2011. — Т. 92, № 2.. — С. 244-248.
3. Иваничев Г.А. Комплексный регионарный болевой синдром — регионарная скелетно-мышечная боль//Международный неврологический журнал. — 2012. — № 2(48). — С. 12-18.
4. Касаткина Л.Ф., Гильванова О.В. Электрофизиологические методы исследования в диагностике нервно-мышечных заболеваний. — М.: Медика, 2010. — 415 с.
5. Круглов В.Н. Нарушения вегетативной регуляции и синдром артериальной гипертензии у работников локомотивных бригад с шейным миофасциальным болевым синдромом: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Казань, 2007. — 136с.
6. Морозова О.Г., Ярошевский А.А. Миофасциальная дисфункция и нарушение биомеханики позвоночника // Международный неврологический журнал. — 2012. — № 4(50).
7. Тревелл Дж.Г, Симонс Д.Г. Миофасциальные боли. — М.: Медицина, 1989. — Т. 1. — 256 с.; Т. 2. — 608 с.
8. Шаповалов А.В. Особенности формирования болевого синдрома в спине у работников локомотивных бригад: Автореф. дис... канд. мед. наук. — М, 2011. — 128с.
9. Affaitati G, Fabrizio A., Savini A., Lerza R, TafuriE, Costan-tini R., Lapenna D, Giamberardino M.A. A randomized, controlled study comparing a lidocaine patch, a placebo patch, and anesthetic injection for treatment of trigger points in patients with myofascial pain syndrome: evaluation of pain and somatic pain thresholds // Clin. Ther. — 2009. — N31(4) — P. 705-720.
10. Buchmann J. Myofasziale Triggerpunkte // Manuelle Medizin. - 2013. - N51(2). - P. 123-130.
11. Casey Unverzagt, Kathy Berglund, J.J. Thomas. Dry needling for myofascial trigger point pain: a clinical commentary // Int. J. Sports Phys. Ther. - 2015. - N10(3). - P. 402-418.
12. Hong-You Ge, Sonia Monterde, Thomas Graven-Nielsen, Lars Arendt-Nielsen. Latent Myofascial Trigger Points Are Associated With an Increased Intramuscular Electromyographic Activity During Synergistic Muscle Activation // The Journal of Pain. - 2014. -N15(2). - P. 181-187.
13. Nicole Nelson. Delayed onset muscle soreness: Is massage effective?// Journal of Bodywork and Movement Therapies. - 2013. -N17(4). - P. 475-482.
14. Pal U.S., KumarL, Mehta G, Singh N, Singh G, Singh M, Yadav H.K. Trends in management of myofacialpain //Natl J. Maxil-lofac. Surg. - 2014. - N 5(2). - P. 109-116.
15. Sharman M, Cresswell A., Riek S. Proprioceptive Neuromuscular Facilitation Stretching // Journal of Sports Medicine. - 2006. -N36. - P. 929-939.
16. Tomás Domingo-Rufes, Maribel Miguel-Pérez, Victor Mayoral, Juan Blasi, Antonio Sabaté. Interfascial block by ultrasound-guided puncture for the treatment of myofascial pain of the trapezius muscle// Journal of Bodywork and Movement Therapies. - 2012. -N16(3). - P. 405-406.
17. Westwater-Wood S., Adams N., Kerry R. The use ofproprioceptive neuromuscular facilitation in physiotherapy practice // Physical Therapy Reviews. - 2010. - N15(1). - P. 23-27.
OTpuMaHO 20.11.2017 ■
Сушко С.П.1, Тондий О.Л.2, Завальная Е.П.2, Тарасова О.И.1, Забрудская Т.А.1, Меркулова В.В.1, ПеньковаЛ.А.1, Мороз М.И.1, Жидков М.В.1
1Харьковская клиническая больница на железнодорожном транспорте № 1, г. Харьков, Украина 2Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Миофасциальные болевые синдромы у работников железнодорожного транспорта
Резюме. У 64 больных работников железнодорожного транспорта с миофасциальными болевыми синдромами, проявляющимися болью, мышечным напряжением, уменьшением амплитуды движения мышц, выявленными активными триггерными точками в пораженных мышцах, чувствительными и вегетативными нарушениями в зоне отраженной боли, изучали эффект проприоцеп-тивной нервномышечной фасилитации и введения анестетика (0,5% раствора новокаина или 2% раствора лидокаина) в триггер-
ные точки в сочетании с базисной терапией. Применение этой комбинации сопровождалось быстрым уменьшением болевого синдрома, мышечного напряжения, увеличением амплитуды движения мышц, исчезновением активних триггерных точек в них, нормализацией показателей электронейромиографии. Ключевые слова: миофасциальный болевой синдром; триг-герная точка; рефлекторная концепция; введение анестетика; проприоцептивная нейромышечная фасилитация
S.P. Sushko1, O.L. Tondiy2, O.P. Zavalna2, O.I. Tarasova1, T.A. Zabrudskaya1, V.V. Merkulova1, L.A. Penkova1, M.I. Moroz1, M.V. Zhydkov1
1Kharkiv Clinical Railway Hospital 1, Kharkiv, Ukraine
2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Myofascial pain syndrome in railway workers
Abstract. Effect of proprioceptive neuromuscular facilitation and injection of anesthetic (0.5% novocaine or 2% lidocaine solutions) into the trigger points in combination with standard therapy was studied in 64 railway workers suffering from myofascial pain syndrome manifested by pain, muscle tension, decrease of amplitude of muscle movements, active trigger points in affected muscles, sensory and autonomic disorders in the area of referred pain. Ap-
plication of this combination was accompanied by fast decrease of pain syndrome, increase in the amplitude of muscle movements and disappearance of active trigger point in them, normalized indicators of electromyography.
Keywords: myofascial pain syndrome; trigger point; reflex concept; administration of anesthetic; proprioceptive neuromuscular facilitation
96
Мiжнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
№ 3 (97), 2018
