малися футболом (тобто тих, хто може вправлятися iз м'ячем, хто розуше змшт групових дiй та мае на-вички щодо !хньо! оргашзацп та застосування. Друга ж група комплектувалася дiтьми, як1 не мають досвщу гри у футболi i не здатнi виконувати складш координацiйнi дИ, характернi для футболу.
Ми вважаемо, що за результатами першо-го тестування можна зробити лише дуже обережнi попереднi висновки щодо перспективности но-вачк1в. Ш батьки, нi дiти про щ висновки не по-виннi шчого знати. Наступнi випробування варто повторити через 2-4 мшящ. Отже, на еташ вiдбору !х може бути декшька.
Тренувальну роботу iз кожною групою ми здiйснювали використовуючи стандартизовану про-граму, застосовуючи, яку враховували вихвдш мож-ливостi новачшв друго! групи, пiдбирали посильнi координацшш завдання.
Забезпечуючи навчально-тренувальний про-цес на основi стандартизовано! програми, ми отри-мували достовiрну iнформацiю про яшсш змiни. Вважаемо, що це едина умова отримання шформацп про швидкiсть засвоення тренувальних завдань. Крiм того, ми належну увагу придiляли схильностi юних футболiсток до тренувальних занять. У ввдвертому спшкуванш з учнями шд час анкетування щодо спе-цифiчних схильностей кожного можна отримати до-сить чггке уявлення про рiвень iнтересу до футболу. Також можна довiдатись i про те, чи отримують юш футболiстки емоцiйне задоволення ввд занять, чи на-магаються вони свщомо засвоювати рекомендацп тренера, чи вмшть набутi теоретичнi знання засто-совувати пiд час виконання iгрових завдань.
Висош результати, показанi в тестах диъми ( порiвняно iз середньо груповим показником), i значне тдвищення нормованих прирости показ-никiв сввдчать про безумовну перспективнiсть юних футболюток.
Ми врахували й те, що найкращi результати мають недостатньо шдготовлет дiти. У сво!х дос-лiдженнях ми враховували й те, що темпи зростан-ня залежать не лише ввд обдарованостi д^ей, забезпечених генетично, а й вщ методики шдготов-ки цих дней. Незадовiльна система пiдготовки на початкових етапах вiдбору може змарнувати навгть унiкальне творiння генетики.
Висновки:
- Яких би талановитих дiтей нам би не вдалося вдабрати на початковому етат, ми повиннi па-м'ятати, що залишилося ще надзвичайно бага-то обдарованих дiтей !хнього вiку, як1 не проходили процедури вiдбору.
- Лише час i активнi заняття футболом можуть визначити, наскiльки прогноз „перспективности спiвпадае з оволодiнням умiнням грати у футбол.
- Нами вперше визначено низку критерив, вiд яких залежить ефективнiсть вiдбору юних фут-болюток.
- У роботi вперше обумовлено значения стандар-
тизованих програм для визначення спортивно! придатност!
Подальшi дослщження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем визначення обдарованосп у зв'язку i3 вщбором для занять футболом.
Список використано! лггератури
1. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. - М.: Наука, 1987. - 25 с.
2. Бойченко Б.Ф. Комплексный контроль в процессе отбора юных футболистов: Методические рекомендации. - М., Госкомспорт СССР, 1984. - 29 с.
3. Бриль М.С. Отбор в спортивных играх. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 126 с.
4. Булгакова Н.Ж. Отбор в подготовке юных пловцов. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - 151 с.
5. Куралешин Е.Ф. Прогнозирование спортивных способностей в системе спортивной ориентации. - Л.: ГДОИФК имени П.Л. Лесгафта, 1985. - 16 с.
6. Сирис П.З., Гайдарска П.М. Отбор и прогнозирование способностей в легкой атлетике. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 103 с.
7. Фарфель В.С. Двигательные способности // Теория и практика физической культуры. - 1977. - С. 9-16.
Надшшла до редакци 29.05.2007р.
ВПЛИВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 МЕТОДИКИ Ф1ЗИЧНО1 РЕАБШ1ТАЩ1 НА СТАН М'ЯЗОВО1 СИСТЕМИ В ОС1Б З ХРЕБЕТНО-СПИННОМОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ ШИЙНОГО В1ДД1ЛУ ЗА УМОВ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОБУДОВИ РЕАБШ1ТАЦШНОГО ПРОЦЕСУ
Крук Богдан, Гунц Вжтор Львiвський державний ушверситет фiзично! культури
Анотащя. У представленш робот розкриваються загаль-но-теоретичш аспекти ф1зично! реаб^тацп та основи оргашзацп реаб^тацшного процесу оаб з хребетно-спинномозковою травмою шийного в^адлу. Викорис-тання розроблено! методики ф1зично! реабшггацп мало позитивний вплив на загальний стан дано! категори пащенпв i сприяло покращенню !х м'язово! сили. Ключев1 слова: хребетно-спинномозкова травма, фiзич-на реабiлiтацiя.
Аннотация. Крук Б.Р., Гунц В.Д. Влияние экспериментальной методики физической реабилитации на состояние мышечной системы у лиц с травмой шейного отдела при условиях совершенствования построения реабилитационного процесса. В представленной роботе раскрываются обще-теоретические аспекты физической реабилитации и основы организации реабилитационного процесса людей с травмой шейного отдела позвоночника с нарушением функций спинного мозга. Разработанная методика показала позитивное влияние на состояние данной категории пациентов, и сопутствовало улучшению их мышечной силы. Ключевые слова: позвоночно-спинальная травма, физическая реабилитация.
Annotation. Kruk B.R., Gunts V.D. Agency of the experimental procedure of a physical aftertreatment on a state of a muscular system at persons with a trauma of a cervical department under requirements of perfecting of build-up of rehabilitational process. The paper deals with the general theoretical, practical and organization aspects of physical rehabilitation of patients with chronic spinal and brain traumas of neck. It has been worked out complex of methods to develop motor and social skills. Its usage had posi-
tive impact on general physical fitness of patients and contributed to improving of their muscle's straight. Key words: spinal chord injury, physical rehabilitation.
Вступ.
За статистичними даними ВООЗ щороку в Укра1т хребетно-мозкову травму отримують понад 2000 людей. Бшьша половина потерпших - сощаль-но активна i працездатна частина населення.(Пае-нок А.В - 2005,[6] Окамото Г. - 2002 ) [5]. Характерно ознакою хворих з хребетно-спинномозковою травмою шийного вiддiлу, е порушеннями роботи опорно-рухового апарату верхнiх та нижшх кiнцiвок, розладами функцiй тазових оргашв порушенням дихання в наслiдок дешнервацп дiафрагми та мiжре-берних м'язiв (Крук Б.Р. 2006) [3], (А.Н Белова, 2000.) [1].
Осюльки фiзична реабiлiтацiя е одним з ме-тодiв комплексного л^вания хворих з хребетно-спинномозковою травмою шийного ввддалу, тому до-цшьним е вивчення впливу експериментально! методики фiзично! реабштацп на органiзм таких хворих. Та удосконалити органiзацiю процесу фiзич-но! реабштацп у стацiонарi для даного контингенту хворих.
Робота виконана за планом НДР Львiвсько-го державного ушверситету фiзично! культури.
Метою нашого дослiдження було розроби-ти та визначити вплив експериментально! методики та оргашзацп фiзично! реабштацп оаб з хребетно-спинномозковою травмою шийного ввддалу.
Методи до^дження: визначення сили м'я-зового скорочення за мануально-м'язовий тестуван-ня (ММТ), вибiр м'язових груп за Стандартом не-
вролопчно! класифтацп травми спинного мозку Американсько! Асощацп Спинально! Травми, клiнiчнi методи (збiр анамнезу, оцiнювання гстори хвороби).
Результата дослвджень.
У сучаснiй вггчизнянш науково-методичнiй лiтературi питания оргашзацп реабштацшного процесу висвiтлювалися лише частково, зокрема у пра-цях А.Н. Белово! [1], В.М.Шеваги [7]. Досвщ закор-донних фахiвцiв, Г Окамото [5] ваМепаБ ББ,Мауо МЕ. [8], яш займаються питаннями побудови орган-iзацiйного процесу засвiдчив, що лише за умов дот-римання иринцишв своeчасностi, безперервностi та комплексностi надання фахово! допомоги дозволяе значно покращити процес реабштацп.
У процесi ф1зично! реабштацп осiб з хре-бетно-спинномозковою травмою шийного вiддiлу ми дотримувались основних органiзацiйних принципiв. На яких наголошувала дана група авторiв. Так в ос-новнiй групi заходи, щодо профiлактики ускладнень проводились з моменту поступлення травмовано! особи в стащонар i були прiоритетними до моменту стабшзацп хребта чи нормалiзацil функцiональних систем органiзму. Принцип безперервносп реалiзу-вався проведенням реабiлiтацiйних заждав протягом усього перебування хворого у стацюнар! Дотриму-ючись принципу комплексносп реабiлiтацiйних за-ход1в для надання фахово! допомоги хворому, залучались спещал^ти рiзних профiлiв. А саме нейрохiрург, реабiлiтолог, терапевт, уролог, ортопед-травматолог, та середнш мед персонал..
Для оргашзацп роботи спещалкта з ф1зич-но! реабiлiтацi! застосовувався алгоритм дiяльностi реабiлiтолога розроблений Герциком А .М. [2]. Ха-
Таблиця. 1 Перелж фгзичних вправ для eepxHix кiнцiвоку nрограмi тренування силовихякостей oci6 i3 хребетно-спин- номозковою травмою в шийному вiддiлi
Вихщне положення Змшт вправи, та напрям руху в суглоб1 Доз-ня
Лежачи на спиш, руки вздовж тша Зжнути руку в лжтьовому суглоб1 10x3
Те саме Плдняти пряму руку догори, не згинаючи !! в лжи 8x3
„-„ опускати плечовий пояс, коли реабiлiтолог фжсуе глктьовий суглоб 10x3
„-„ Розгинання кист 10x3
Лежачи на спиш, рука з^нута в лжи Вщвести руку в плечовому сугло61 10x3
„-„ Привести руку в плечовому суглоб1 10x3
Лежачи на спиш, рука вщведена 1 зжнута в лжи на 900 Внутршня ротацiя плеча 10x3
Те саме Зовшшня ротацiя плеча 10x3
Лежачи на спиш, рука зжнута в лжи максимально, а в плечовому суглоб1 -на 900 Розгинання передплiччя 10x3
Лежачи на спиш, пряма рука вщведена в плечовому суглоб1 Горизонтальне приведення плеча, не згинаючи руки в глктьовому суглоб^ до середньо! лшп тша 8x3
Лежачи на спиш, рука зжнута в лжтьовому сугло61 на 900 Пронащя передплiччя 10x3
Те саме Супiиацiя передплiччя 10x3
Лежачи на спиш, рука зжнута в плечовому сугло61 на 900 ! ротована до середини Розгинання плеча 8x3
Лежачи на спиш. рука зжнута в лжтьовому сугло61 на 900 Згинання пальцiв у кулак 10x3
Таблиця 2
Темпи приросту сили м '43ie лiвоï сторони тша в контрольнш та експериментальнш групi (n=42)
Тестованi м'язи ЕГ % КГ % Рiзниця Р
Двоголовий м'яз плеча 27 14,2 12,8 < 0,05
Розгиначi киста 34,4 13,2 21,2 < 0,05
Триголовий м'яз плеча 24,4 -0,8 25,2 < 0,05
Глибою згиначi пальцiв (дистальнi фаланги) 11,8 2,8 9 < 0,05
Тильнi мiжкiстковi 4,2 2,8 1,4 >0,05
Клубово-поперековий 3,4 2,8 0,6 > 0,05
Чотириголовий м'яз стегна 8,6 3,8 4,8 > 0,05
Переднш великогомiлковий м'яз 5,4 3,8 1,6 > 0,05
Довгий розгинач великого пальця 0,4 3,8 3.4 > 0,05
Шдошовш згиначi стопи 4,8 3,8 1 > 0,05
рактеризуючи даний алгоритм слщ зазначити, що виконувались yci поставлен етапи, починаючи вiд реабiлiтацiйного обстеження хворого, до завершения реабштацшного втручання.
За результатами констатуючого експеримен-ту тестування функцiональних можливостей м'язiв, показало, що як в основнш груш так i у групi по-рiвияния, м'язова сила iстотно вiдрiзиялась вiд нор-ми [3]. Вибiр м'язових груп для тестуваннями здшснювати за Стандартом неврологiчноï класифь кацп травми спинного мозку Американськоï Асоць ацiï Спинально! Травми [1]. Загальний бал рухово! функцiï вираховували шляхом додавання результатiв оцiнювання 10 ключових м'язових груп з обох сторш. Максимальна к1льк1сть балiв за щею шкалою становить 100 балiв. Середнiй сумарний бал в груш порiвняния становив 16,43±1,28 бала. В основнш груш 16,05±1,56. Отже можна стверджува-ти, що групи за середшми показниками сили м'язiв на момент формуючого були однорщними (Р >0.05).
Власнi дослвдження показали, що внаслщок гiподинамiï зменшилася сила м'язiв, котрi не були уражеш паралiчем. Тому одним важливих завдань при реабштаци цього контингенту хворих було тдтримания сили не уражених паралiчем м'язiв.
Дослiджения, здiйсненнi Круком Б.Р. [3], дозволили стверджувати, що частково дешервоваш м'язи хворого з наслщками травми хребта i спинного мозку реагують на виконания вправ з подолан-иям опору, як м'язи здорово1' людини.
У процес силового тренувания ми дотри-мувалися певних методичних вказiвок, яш вщзна-чив Коган О.Г [4] в сво1'х працях з питания реабштаци спинальних хворих:
- при повному паралiчi навчали хворого здшснювати будь-яш скорочения м'язiв;
- у разi появи м'язових скорочень навчали хворого дозованим м'язовим напружениям i розс-лабленням;
- при виражених парезах рухи виконувались в по-легшених умовах (у горизонтальнiй площинi, на гладкш поверхнi, використовували активно-па-сивш рухи);
- з метою збшьшення навантажения на м 'язи ви-користовували багаторазове повторення вправ, збшьшения швидкостi, амплiтуди.
Тренування м'яза спочатку здiйснювалося в дiапазонi мало! амплиуди, у разi покращення сили м'яза рух виконувався до повно! ампл^ди. У про-цесi тренування, здшснювався суворий контроль за рiвномiрнiстю дихання, категорично забороняеть-ся затримувати дихання на вдиху i натужуватися тд час заняття.
Методика побудови силового тренування полягало у визначенш максимального обтяження, яке хворий м^ подолати 10 разiв. Тренування пев-но! групи м'язiв складалося з двох серiй з 10-крат-ним повторенням вправи з максимальним наванта-женням за рiвнi перюди часу до зняття швiв з операцшно! рани i трьох серш з таким же повторен-ням вправ пiсля того, як хворого можна було верти-калiзовувати i були знятi шви з рани.
Заняття повинно призводити до виникнен-ня певно! втоми м'язiв, яш беруть участь у трену-ванш. Критерiем оцiнки м'язово! втоми було зни-ження темпу руху, нездатшсть контролювати дихання, задишка i натужування. У разi вiльного виконання 3 серш по 10 рухiв навантаження збшьшували на 10-15% вiд вихвдного.
Перiоди вiдпочинку мiж вправами в серп становили 15-20 с, перюд вщпочинку мiж серiями залежно ввд стану пацiента, становив вiд 2 до 5 хви-лин.
У таблищ 1 подано вправи з використанням еспандерiв та обтяжувачiв у дооперацшний перiод та раннiй пiсляоперацiйний перюд для оаб з ХСМТ шийного вiддiлу.
Вибiр вправ у процеа силового тренування був iндивiдуальним для кожного хворого, з ураху-ванням показник1в тестування за ММТ та особли-востей неврологiчного дефiциту. Для тренування сили м'язiв, як1 були оцшеш за ММТ в1д 3 до 5 балiв, ми застосовували активш вправи; для тих м'язiв, сила яких оцiнювалася вiд 0 до 2 балiв, - активно-пасивнi вправи, вправи без опору сили тяжшня.
Дослiдження сили м'язiв пiд час повторного обстеження пащенпв iз хребетно-спинномозко-вою травмою сввдчило про те, що в результап тре-нувань за експериментальною методикою вщбулося поступове покращення показнишв сили м'язiв. По-вторне обстеження показало, що сумарний бал 10 основних груп м'язiв з право! i з лiвоl сторони тiла
становив в основнш rpyni 33,95±4,16 бала, а в гру-пи порiвняння 21,71±3,02 бала (максимальна к1льк1сть балiв, яку могли набрати хворi, становила 100 балiв). Порiвняння резyльтатiв констатуючого та формуючого експерименту виявило, що показни-ки сили м'язiв в груш зросли на 17,9%, а в груш порiвняння на 5,28%.
Також варто вадзначити, що в основнш груш статистично вiрогiдний прирют спостерiгаeться у показниках фyнкцiональних можливостей двоголо-вого м'яза плеча, розгиначiв кистi, триголового м'яза плеча та у глибоких згиначах пальцiв (Р<0,05). У показниках решти тестованих м'язiв статистично вГро-пдно! рiзницi у приростi сили не виявлено (Р>0,05). Однак результати тестування сили м'язiв хворих основно! групи за абсолютними даними були вищими за аналогiчнi результати хворих групи порiвняння. РГзниця у темпах приросту сили м'язiв в грyпi по-рiвняння. та основнiй грyпi подана у таблиц 2 Се-редш показники сили м'язiв мiж лiвою i правою сторонами тша, як правило, не вiдрiзнялися, або !хня рГзниця була не значущою(Р>0,05). така картина е характерною як для групи порiвняння, так i для основно! групи.
У м'язах, шнерващя котрих була не порушена або порушена частково, тд впливом штенсив-ного фiзичного тренування, прирiст сили пiд час повторного обстеженш був бшьший.
Результати педагогiчного експерименту показали ефектившсть експериментально! методики про, що сввдчать бiльш високi показники функцюнальних можливостей м'язiв основно! групи (Р < 0,05).
Висновки.
Отже запропонована альтернативна методика, фiзично! реабiлiтацi! для осiб з хребетно-синно-мозковою травмою шийного вщд^, що була роз-роблена для покращення фyнкцiональних можливостей м'язiв та розвитку м 'язово! сили, показало !! бiльшy ефективнiсть в порiвняннi з тради-цiйними методиками.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем реабштацшного процесу оаб з хребетно-спинномозковою травмою шийного в1ддалу.
Л^ература
1. Белова А.Н.Нейрореабилитация: руководство для врачей. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Антидор, 2002. - 736с.
2. Герцик А.М.Можливосп використання в Укра!ш канадсь-кого досввду оргашзаци клГшчно! д1яльност1 фах1вщв фГзично! реабш1тацй7/ Бюлетень льв1всько! обласно! асо-щаци фах1вщв ф1зично! реабшгтацй.- Л., 2004.- Вип. 11 С.2-5.
3. Крук Б.Р., Куц О. Нов1 технолог^ ф1зично! реабш1таци неповносправних оаб з хребетно-спинномозковою травмою шийного вщдшу // методичний пос1бник. Льв1в Ук-рашсью технолог^, 2006. - С.135.
4. Коган О.Г., Найдин В.Л. Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии.- М.: Медицина, 1998-304с;
5. Окамото Г Основи ф1зично! реабшгтацй' // Перекл. з англ. - Льв1в: Галицька видавнича спшка, 2002. - 325 с.
6. Паенок А.В., Шевага В.М. Захворювання нервово! систе-ми: Шдручник. - Л.: Свгт, 2004.-520 с.
7. Шевага В.М. Травма хребта i спинного мозку: // Курс виб-раних лекцш - Львiв.: Месюнер, 1996. - С. 17.
8. Gardenas DD, Mayo ME. Management in blader dysfunction. In Grabois M (ed) Physical Medicine and Rehabilitation: The Complete Approach. Malder. MA, Blackwel Science. - 2000. - p. 561-577.
Надшшла до редакци 26.05.2007р.
1НФОРМАЦ1ЙНА ЗНАЧИМ1СТЬ ТА ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИК1В ФIЗИЧНОÏ П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 ЮНИХ ДЗЮДОÏСТIВ
Дмитро Лахно Нащональний педагопчний
ушверситет îm. М.П. Драгоманова
Анотацiя. У статтi визначена шформацшна значимiсть та вивченi взаемозв'язки компонентiв фiзичноï шдго-товленост юних дзюдоïстiв 15-16 рокiв, якi навчають-ся на спецiалiзованому етапi базовоï спортивноï шдго-товки. Фiзична шдготовка е однieю 3Î складових навчально-тренувального процесу дзюдоïстiв. Наукова обrрунтованiсть використання ïï засобiв у значнiй мiрi визначае ефективнiсть побудови фундаменту для нако-пичення технiко-тактичного арсеналу юним спортсменом.
Ключовi слова: дзюдо, спортсмен, фiзичний, змагання, юний.
Аннотация. Лахно Дмитро. Информационная значимость и взаимосвязь показателей физической подготовленности юных дзюдоистов. В статье определена информационная значимость и изучены взаимосвязи компонентов физической подготовленности юных дзюдоистов 15-16 лет, которые обучаются на специализированном этапе базовой спортивной подготовки. Физическая подготовка является одной из составных тренировочного процесса дзюдоистов. Научное обоснование использования ее средств в значительной степени определяет эффективность построения фундамента для накопления технико-тактического арсенала юным спортсменом.
Ключевые слова: дзюдо, спортсмен, физический, соревнование, юный.
Annotation. Lahno Dmitro. The information significance and correlation of parameters of physical readiness juvenile judoist. In paper is defined the information significance and the correlations of builders of physical preparation of the juvenile fighters of judo 15-16 of years are investigated which are trained at a specialized stage of base sports preparation. Physical preparation is one of constituent training process judoist. The scientific substantiation of use of its tools largely defines efficacyy of build-up of the base to accumulation of a technical tactical arsenal by the juvenile sportsman. Keywords: judo, sportsman, physical, competition, juvenile.
Вступ.
Ефектившсть змагальио! дîяльностî у видах спортивно! боротьби, незалежно ввд квалîфîкацп та вагово! категорп, в бшьшосп випадшв, визначаеть-ся [1] рîвнем фîзично! шдготовленосп спортсмена.
Особливого значення технолопя вдоскона-лення фîзичних здîбностей единоборщв набувае у перюд активного фîзичного i психîчного розвитку оргашзму [2], що сшвпадае з базовими етапами ба-гаторîчно! спортивно! шдготовки. При чому побу-дова фундаменту для накопичення техшко-тактич-ного арсеналу та розвитку спещальних фîзичних здîбностей також вщбуваеться засобами загально!