CC BY
14
Експериментальна медицина та морфолопя
УДК 617.51-089.844
Аветтов Д. С., Гутник А. А., Стебловський Д. В.
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ П1ДЙОМУ ТА МОБШВАЦП ШК1РНО-ЖИРОВИХ КЛАПТ1В З П1ДВИЩЕНИМИ ТА ПОНИЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЩОДО ПЛАСТИЧНО1 ДЕФОРМАЦП
ВДНЗУ «УМСА», м. Полтава
У роботi наведене теоретичне узагальнення i нове виршення проблеми анатомо-фiзiологiчного об^рунтування методiв виконання пластичних та реконструктивних операцш за рахунок оп-тимiзацii методик тдйому та моб^зацп клаптiв голови.
Ключовi слова: шфно-жировий клапоть, потилична дтянка, вилична дтянка, пластична деформа^я, м'який остов голови. Вступ
Пластична х1рург1я - це ушкальна, специф1ч-на медична спец1альнють, де лише мануальн навички не е гарант1ею задов1льного результату операцп. Але, при бурхливому ''' розвитку, нау-ков1 досл1дження щодо вдосконалення методик оперативних втручань в Укра'н1 практично не проводяться, осктьки вони пщ собою мають на уваз1 експеримент, створення контрольних груп та 'х всеб1чний анал1з. Навряд чи можна знайти патента, який погодиться на експерименти з1 своею зовн1шн1стю. Важко формувати контрольн групи, оск1льки нав1ть банальн1 в1ков1 зм1ни гли-боко шдивщуальж, залежать в1д безл1ч1 зовшш-н1х чинник1в I н1як не пщлягають ун1ф1кацп, а морфолог1чний матер1ал важкодоступний.
Головною проблемою при проведены рекон-структивно-в1дновлювальних та естетичних операцш з пщйомом та моб1л1зац1ею клапт1в на голов! залишаються пюляоперацшн ускладнення, що пов'язан1 з глибиною та межами 'х в1дшару-вання.
Анал1зуючи анатомо-х1рург1чн1 принципи про-ведення пластичних операцш на голов1 I ши', справедливо в1дм1тити, що невир1шен1 проблеми пстотопографи I б1омехан1ки м'яких тканин р1зних топографоанатом1чних д1лянок голови фактично ставлять на сьогодн пластичну та реконструкти-вну х1рург1ю в ряд емшричних наук, I як наслщок, вимагають в1д х1рурга багатор1чного кл1н1чного досв1ду для досягнення оптимальних результа-т1в. Кл1н1чний досв1д I емп1ризм вимушено кано-н1зован1 сучасною пластичною х1рурпею I пов'я-зано це з вщсутнютю систематичних дослщжень у галуз1 ц1леспрямованих пстотопографоанато-м1чних досл1джень, сучасних тривим1рних ком-п'ютерних технологш, прикладной макро-м1кроскоп1чноТ I м1кроскошчноТ анатомп, а також бюмехаыки м'яких тканин голови.
Мета та завдання дослвдження
Метою досл1дження було визначити пстото-пограф1ю та бюмехашчш особливост1 м'яких тканин голови щодо пщйому та моб1л1зац1Т шк1р-но-жирових клапт1в та розробити оптимальний алгоритм планування I виконання пластичних та реконструктивних операцш 1з застосуванням м1-сцевих тканин.
Завдання досл'дження:
1. Визначити основы метричн показники, особливост пстотопографи I будови м'яких тканин голови.
2. Встановити у р1зних топографоанатом1чних дтянках голови залежн1сть будови м'яких тканин вщ форми голови, в1ку та стат1.
3. Виявити залежнють ступеня деформац1Т тканин у шк1рно-жирових клаптях в1д сили напру-ги та часу деформацп.
4. Визначити залежнють ступеня м'яких тканин у р1зних топографоанатом1чних д1лянках вщ форми голови, в1ку та стат1.
5. Встановити д1лянки з однотиповими ана-томо-ф1з1олог1чними властивостями щодо деформацп м'яких тканин.
Об'ект досл'дження - шк1рно-жиров1 клапт1 р1зних топографоанатом1чних д1лянок голови.
Предмет досл'дження - товщина шк1ри та '"' структурних елемент1в в залежност1 в1д форми голови, в1ку та стат1, бюмехашчы властивост1 шк1ри щодо пластично' деформацп, що вивча-ються на трупному матер1ал1.
Матерiали та методи дослвдження
Макро-м1кропрепарування - для вивчення шар1в р1зних топографоанатом1чних д1лянок м'яких тканин голови та 'х топографп;
г1столог1чний - для вивчення загально' струк-тури м'якого остову голови, волокнистих структур та судинного русла на св1тлооптичному р1вн1;
морфометричний - для визначення ктькюних параметрiв товщини рiзних шарiв м'яких тканин голови у нормi та при Тх деформаци;
метод варiацiйноТ статистики - для встанов-лення об'eктивностi одержаних результат i визначення змш кiлькiсних параметрiв товщини та бюмехаыки м'яких тканин у фiзiологiчнiй нормi та при деформацiТ;
випробування на одноосне лшшне розтягу-вання за допомогою розривних машин - для визначення ктькюних та якюних показниш влас-тивостей м'яких тканин щодо деформаци;
метод виготовлення двовимiрних графiчних реконструкцiй на основi порядкових фотозшммв на свiтлооптичному рiвнi - для вивчення гютото-пографiТ шарiв м'яких тканин рiзних топографо-анатомiчних дiлянок голови у нормi та при Тх деформаци;
метод оцшки руб^в за Ванкуверською шкалою - для шшчноТ оцiнки стану пюляоперацш-них рубцiв;
методи плашметричних дослiджень - для об'ективноТ оцшки площi пiсляоперацiйних руб-цiв;
метод допплерографи - для вивчення гемо-динамiки у мобiлiзованих клаптiв голови пюля закриття дефекту.
Гiстотопографiчне об^рунтування пiдйому та мобiлiзацil клаптiв у зонах ковзання
Як показали бюмехаычы дослщження, най-бiльш вираженими дтянками шкiри, якi мають властивостi до ковзання е навколовушно-жувальна, щiчна та потилична.
Найбiльш доступними з точки зору забору п-столопчного матерiалу е потилична дiлянка. Ось чому в якост матерiалу була дослщжена саме вона. При цьому нами використане запропоно-ване 1.К. eсiповою та А.П. Гасюком комплексне забарвлення фуксилш-шкрофуксином в нашiй модифкаци.
Запропонована методика дозволяе у кожному випадку виявити колагеновi волокна - фуксино-фiльнi червоного кольору, еластичн волокна -харт-позитивнi, якi забарвлюються у темно-фiолетовий колiр, м'язовi волокна - св^ло-зеленого кольору, а також епщермю, якiй мае забарвлення вщ жовтого до зеленого кольору. Отже, запропонована нами методика забарвлення дозволяе диференцшвати гютоструктуру окремих компонент шкiри потиличноТ дтянки
Встановлено, що мiкроскопiчно у потиличноТ дтянц зустрiчаються наступнi шари:
1. Епщермю.
2. Сполучнотканинн пiдепiтелiальнi сосочки.
3. С^частий шар.
4. Жирова кл^ковина.
5. Посмугованi м'язи.
Кожний шар мае своТ особливостi по вщно-шенню як до похщних шкiри, так i до ТТ судинноТ системи i, вочевидь, забезпечуе властивост щодо ковзання один до другого.
Встановлено, що на малому збтьшены св^-лового мiкроскопу поверхневi шари потиличноТ дiлянки представленi епщермюом, сполучнотка-нинними сосочками та атчастим шаром, проша-рки якого пронизують жирову клiтковину. Повер-хня епщермюу мае звивистi контури, забарвлю-еться у темно-зелений колiр. При цьому iнодi на його поверхнi зус^чаються роговi лусочки. Ба-зальний шар епщермюу прилягае до базальноТ мембрани, яка мае звивистий хщ за рахунок рiз-ного ступеню вираженост сполучнотканинних сосочкiв. Останнi мiстять колагеновi волокна, якi фарбуються у вщтшки червоного кольору, а також поодинок еластичнi пучки, що мають темно-фiолетовий колiр. Звертае на себе увагу, що серед грубих пучш колагенових волокон атчасто-го шару розташовуються стрижн волосин, на-вколо яких виявляються окремi потовi залози.
Практичне значення отриманих результа^в
Данi щодо залежностi абсолютних значень пластичноТ деформаци вiд форми голови, вку та статi у рiзних топографоанатомiчних дiлянках на етап планування пластичних та реконструктив-них операци дозволяють оцiнити меж1 вщшару-вання клаптiв та можливостi щодо Тх натягуван-ня у конкретних дтянках оперативного втручан-ня.
На основi отриманих математичних даних, Тх комп'ютерноТ обробки за допомогою графiчних редакторiв вiзуалiзацiТ процесiв та створення стандартизацшних таблиць щодо меж пластичноТ деформаци шфи у рiзних топографоанато-мiчних дiлянках, на етап планування е можли-вiсть у цифровому виглядi визначитися по даних щодо довжини змщення або кута ротаци шфно-жирових клаптiв в залежност вiд характеру дефекту та конкретного патенту. Видiленi зони ковзання, зони фксаци та промiжнi зони дозволяють на етап планування визначити доцiльнiсть проведення оперативного втручання щодо пщ-йому та моб^заци клаптiв у дтянц знаходжен-ня дефекту.
Приведенi данi щодо особливостей будови м'яких тканин голови, залежност товщини еш-дермiсу, дерми, пщшюрно-жировоТ клiтковини вiд форми голови, вку та статi, дозволяють на еташ планування пластичних та реконструктивних операцш, визначитися з цифровими даними щодо глибини вщшарування та мехашзму ковзання клаптiв, що знаходяться у рiзних топографоана-томiчних дтянках.
Результати проведених дослiджень дозволяють суттево розширити показання до замщення дефек^в i деформацiй голови шляхом натягу-вання поряд розташованих тканин у межах пластичноТ деформаци та обраноТ глибини ковзання у кожнш топографоанатомiчнiй дiлянцi.
Результати дослвджень
Нами враховувався той факт, що в умовах пщйому та моб^заци клаптiв та аутотрансплан-
та^в кожен шар тканини деформуеться при на-тягуванн шмри для закриття рани i накладеннi хiрургiчних швiв. При цьому будь-яка лшшна деформацiя припускае мобiлiзацiю прилеглих шарiв тканин за типом оболонок, що ковзають.
Важливим базисом при розробц нових методик пiдйому i мобiлiзацiТ рiзних видiв клаптiв та аутотрансплантатiв при виконаннi пластичних реконструктивних операцш е дослiдження бю-мехаыки тканин голови. Це пов'язано з тим, що виачення патологiчних тканин, або пщйом та мобiлiзацiя клаптя призводить до формування дефек^в рiзного розмiру, форми, локалiзацiТ iз залученням рiзних анатомiчних структур.
Методики, що використовуються при вико-наннi пластичних та реконструктивних операцш, створюють стани деформаци навколишшх м'яких тканин шюри. Спочатку ступiнь напруги тканин е величиною чисто мехаычною. Пiзнiше, на фон деформацiТ, у тканинах виникають реактивы процеси збоку поперечних та подовжшх м'язових волокон, артерюло-венулярних анас-томозiв, елементiв мiкроциркулятороного русла, шнерваци iз включенням клiтинних механiзмiв.
Враховуючi вищенаведене, спочатку ми провели аналiз первинних факторiв деформованих сташв тканин. Другiй етап - вивчення процеав, що реалiзуються як результат впливу мехаыч-них факторiв на тканини за допомогою гютотопо-графiчних дослiджень.
На першому еташ дослiдження нас цiкавили такi параметри як розмiр, форма дефекту, влас-тивостi дерми шкiри при одноосному розтягу-ваннi, властивостi щодо деформаци жировоТ клн тковини, поверхневоТ та власноТ фасцiй.
У процесi вивчення можливостей щодо де-формацiТ, комплексу оболонок, що ковзають, бу-ло встановлено: основним чинником, що забез-печуе фiзiологiчнi об'еми деформацiТ в блоц тканин вiд дерми до окютя, е структури, що ковзають, поверхневоТ фасци. Проте елемент ков-
Абсолютн\
зання в структурах поверхневоТ фасци був при-сутнш у всiх дослiджених нами топографiчних дiлянках, незалежно вiд типу будови субдер-мального сполучнотканинного комплексу.
При розтягуванн нами фiксувалися не ттьки шари максимальноТ деформацiТ сполучноТ тканини, але i об'еми пластичноТ деформацiТ зале-жно вiд фiброструктури зразка, що випробував-ся. Як показав аналiз результатiв, найменший об'ем деформацш мають тi дiлянки голови, як вiднесенi до фасцiального типу будови. 1ншими словами, для даних дтянок единим чинником ковзання е шари поверхневоТ фасци.
Подiбна будова сполучнотканинного комплексу була характерна для тих дтянок, як мають щтьну основу. Саме у них можливе накопичен-ня пщшкрноТ жировоТ кл^ковини в субдермаль-ному шар^ але при цьому зберiгаеться багато-шарова пластична будова поверхневоТ фасци за типом оболонки, що ковзае. До цих дтянок вщ-носяться: щiчна, пiдборiдна, ротова та носова.
Дещо в^знялися значення пластичноТ деформаци м'яких тканин нижнього краю виличноТ дтянки:
1. Долiхоцефали:
Е = М ± L = 0,55(0,71 - 0,24), при т = 0,19.
2. Мезоцефали:
Е = М ± L = 0,49(0,64 - 0,21), при т = 0,15.
3. Брахщефали:
Е = М ± L = 0,44(0,59 - 0,16), при т = 0,14.
Залежнють абсолютних значень пластичноТ деформаци м'яких тканин нижнього краю виличноТ дтянки вщ вку та стат показана у табл. 1.
При виконанн верхньоТ та нижньоТ блефаро-пластики слщ пам'ятати, що сполучнотканиннi структури очноямковоТ дiлянки належать до типу змшаних оболонок, що ковзають, а тканини ТТ медiального краю - до жирових оболонок, що ковзають.
Це суттево змшюе методику операцГТ на етап пiдйому та вiдшарування шфно-жирових клатчв.
Таблиця 1.
значення пластичноТ деформаци м'яких тканин нижнього краю виличноГ длянки в залежност'1 вд вку та стат'1
Вк, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Абсолютнi значення пластичноТ деформаци 0,52 (0,69-0,21), при т = 0,17. 0,54 (0,71-0,22), при т = 0,15. 0,49 (0,70-0,24), при т = 0,16. 0,53 (0,71-0,22), при т = 0,17. 0,47 (0,67-0,21), при т = 0,16. 0,55 (0,69-0,16), при т = 0,19. 0,45 (0,65-0,23), при т = 0,15. 0,52 (0,67-0,18), при т = 0,18. 0,44 (0,59-0,17), при т = 0,14. 0,49 (0,62-0,21), при т = 0,17.
З урахуванням структурних основ деформаци поверхневого сполучнотканинного комплексу був видтений зм^аний або фас^ально-жировий тип оболонок, що ковзають. Для нього характерна достатньо розвинена жирова кл^ко-вина, строма i паренхiма якоТ можуть розгляда-тися, як чинники ковзання. Пщ жировою кл^ко-виною виявляеться поверхнева фасцiя пластин-частоТ будови або шари мiмiчних м'язiв.
Для даних дiлянок характерна також наяв-нiсть кiстковоТ опори, яка, як правило, вщокрем-лена вщ мiмiчних м'язiв прошарком жировоТ ктт-ковини. В цих репонах при деформацiТ вiдбува-
еться зсув своерщних оболонок, що ковзають у вах шарах вiд дерми до окютя. Таю структури спостер^алися у скроневш i лобовiй дiлянках.
До типу оболонок, що ковзають можна вщне-сти i верхнiй край виличноТ дiлянки на межi зi скроневою та надочноямковою дiлянками.
Показники пластичноТ деформаци сполучнот-канинних структур у цш дiлянцi дорiвнювали:
1. Долiхоцефали:
Е = М ± L = 0,43(0,75 - 0,16), при т = 0,016.
2. Мезоцефали:
Е = М ± L = 0,41(0,72 - 0,13), при т = 0,015.
3. Брахщефали:
Е = М ± L = 0,38(0,70 - 0,11), при т = 0,012. Залежнють абсолютних значень пластично'1 деформаци м'яких тканин верхнього краю вилич-но'' дiлянки вiд вку та статi показано у таблиц 2. Потиличну, тiм'яну та верхнш край вилично'''
Абсолютнi з (на межi за скроневою
дтянки ми вщнесли до перехiдного типу оболо-нок, що ковзають. В цих регюнах зустрiчаються структури, якi можна вщнести до фасцiального, жирового та фас^ально-жирового типу оболо-нок, що ковзають.
Таблиця 2.
начення пластичноТ деформаци м'яких тканин виличноТдлянки та надочноямковою длянками) в залежнот вiд вку та статi
Вш, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Абсолюты значення пластично'' деформаци 0,39 (0,71-0,13), при т = 0,013 0,39 (0,70-0,11), при т = 0,012 0,40 (0,71-0,12), при т = 0,012 0,39 (0,71-0,11), при т = 0,013 0,41 (0,73-0,13), при т = 0,014 0,39 (0,70-0,11), при т = 0,012 0,42 (0,74-0,15), при т = 0,015 0,40 (0,71-0,13), при т = 0,013 0,43 (0,75-0,16), при т = 0,016 0,40 (0,72-0,14), при т = 0,014
З точку зору пластично' хiрургп потилична дь лянка цкавить нас як донорська зона шмрно-жирових клатчв для хiрургiчного лкування ало-пеци та вщновлення форми брiв. Проблема ви-никае у правильному закриттi дефекту мюцеви-ми тканинами з утворенням нормотрофiчних ру-бцiв.
Враховуючи це, нами були ретельно вивчен показники пластично' деформаци сполучнотка-нинних структур потилично''' дiлянки, а у пода-льшому було проведено ретельне тх вивчення на мiкроскопiчному рiвнi.
Абсолютнi значення пластичноТ деформаци м'>
Абсолюты значення пластично'' деформаци м'яких тканин цього репону складали:
1. Долiхоцефали:
Е = М ± L = 0,39(0,71 - 0,14), при т = 0,014.
2. Мезоцефали:
Е = М ± L = 0,37(0,69 - 0,13), при т = 0,012.
3. Брахщефали:
Е = М ± L = 0,36(0,66 - 0,11), при т = 0,011. Залежнють абсолютних значень пластично'' деформаци м'яких тканин потилично''' дтянки вщ вку та стат наведена у табл. 3.
Таблиця 3.
х тканин потилично)' длянки в залежност'1 в'д вку та стат'1
Вш, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Абсолюты значення пластично'' деформаци 0,37 (0,67-0,11), при т = 0,011 0,38 (0,68-0,11), при т = 0,011 0,37 (0,68-0,12), при т = 0,012 0,37 (0,68-0,12), при т = 0,011 0,37 (0,67-0,14), при т = 0,012 0,36 (0,69-0,11), при т = 0,013 0,38 (0,71-0,12), при т = 0,012 0,38 (0,69-0,12), при т = 0,012 0,39 (0,71-0,12), при т = 0,014 0,38 (0,68-0,11), при т = 0,013
Висновок
У робот наведене теоретичне узагальнення i нове виршення проблеми анатомо-фiзiологiчного обфунтування методiв виконання пластичних та реконструктивних операцш за ра-хунок оптимiзацiT методик пiдйому та моб^заци клаптiв голови. Деталiзована гiстотопографiчна будова м'яких тканин голови щодо пщйому та моб^заци клаптiв у залежност вiд сили напруги на клапоть, часу деформаци, форми голови, вку та статк
Таким чином, м'який остов голови мае значн об'еми пластичних деформацш. Залежнiсть цих даних вщ форми голови, вiку та стат необхiдно враховувати при пiдйомi та мобiлiзацiT шкiрних, шкiрно-жирових, шюрно-фас^ально-жирових та шкiрно-жирово-м'язових клаптiв та аутотрансп-лантатiв.
На етапi планування пластичних та реконструктивних операцш, що пов'язан з пщйомом та моб^за^ею клаптiв голови для закриття поряд розташованих дефектiв м'яких тканин, треба враховувати межi анатомо-фiзiологiчних можли-востей тканин щодо пластично' деформаци вах структур, що ковзають те'' або шшо'' топографо-анатомiчноT дiлянки. Уа оперативнi втручання повиннi виконуватись за принципом максимально' деформаци структур, що ковзають, але суво-ро в межах величин пластично'' деформаци, враховуючи глибину меж вщшарування клатчв
та належнють 'х до топографоанатомiчних дтя-нок голови.
Лiтература
1. Вербо Е. В. Реконструкция лица реваскуляризированными ау-тотрансплантантами / Е. В. Вербо, А. И. Неробеев. - М. : Медицина, 2006. - 206 с.
2. Богатов В. В. Современные способы коррекции мягких тканей лица и шеи / В. В.Богатов, Е. Л.Клестова, И. Е.Приходько. - М. : Медицинскаое информационное агенство, 2010. - 127 с.
3. Пластическая реконструктивная хирургия лица/[ Под ред. А. Д. Пейпла]. - М. : Бином. Лаборатория знаний, 2007. - 391 с.
4. Курс пластической хирургии / [ Под ред. К. П. Пшенисова]. -Ярославль, Рыбинск : ОАО "Рыбинский дом печати", 2010. -Т. 2. - С. 531-747.
5. Лупатин Е. Б. Мастер-класс пластического хирурга / Лапутин Е. Б. - М. : Косметик интернешнл форум, 2007. - 303 с.
6. Дирш А. В. Возрастные изменения кожи / А. В. Дирш, Е. Е. Фа-устова, К. Е. Авдошенко [ и др.] // Актуальные вопросы пластической, эстетической хирургии и дерматокосметологии. -2004. - № 1. - С. 53.
7. Сергиенко Е. Н. Пластическая коррекция кожных покровов / Е. Н.Сергиенко, В. В.Ботагов, А. М.Шабанов. - Тверь : СпецЛит, 2003. - 67 с.
8. Черномашенцев А. Н. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии / А. Н. Черномашенцев, Г. Д. Бурдей, М. М. Горелик [и др.] // Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. - 2004. - № 5. - С. 272-27.
9. Антохин Н. Закрытие обширных и комбинированных дефектов покровных тканей головы и шеи свободными составными лоскутами / Н. Антохин, Г. Цыбырнэ, А. Бежан [и др.] // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. -2007. - № 3. - С. 45-78.
10. Хаджибаев А. М. Использование свободных лоскутов на микрососудистых анастомозах для закрытия обширных тканевых дефектов в экстренной микрохирургии / А. М.Хаджибаев, Р. З.Асамов, Т. Р.Минаев, В. И.Самарцев, А. А.Юлдашев // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2003. - № 2. - С. 31-37.
11. Кованов В. В. Хирургическая анатомия фасций и клетчаточ-ных пространств человека / В. В. Кованов, Т. И. Аникина. - М. : МодГИЗ, 2003. - 428 с.
12. Малаховская В. И. Лоскуты, васкуляризированные поверхнос- 16. Хмаладзе Т. Н. Закрытие донорских участков после полнос-тными височными сосудами, в востановительной хирургии лойной пластики методом дозированного растяжения мягких лица / В. И. Малаховская, А. И. Неробеев // Заднепровская тканей / Т. Н. Хмаладзе , Ю. А. Амирасланов, В. А. Митиш // Пластическая хирургия и эстетическая дерматология : IV кон- Медицинские новости Грузии. - 2002. - № 1. - С. 7-17.
гр. по пластич., реконстр. и эстетич. хирургии с междунар. 17. Трофимов Е. И. Микрохирургическая аутотрансплантация
участием., 2003 : тезисы докп. - 2003. - С. 163. тканей в реконструктивно-пластической хирургии головы и
13. Салагай О. И. Морфофункциональные и биомеханические па- шеи / Е. И. Трофимов, Н.В. Соловьева, Е. Г. Кузьмина // Анна-раллели в изучении в изучении органов зубочелюстной сис- лы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. темы / О. И. Салагай, Т. К. Шкавро [ и др. ] // Морфология. - - 2008. - № 3. - С. 52-53.
2002. - Т. 121, № 2-3. - С. 137-138. 18. Федоров А. Е. О механических свойствах кожи человека / А. Е.
14. Самарцев В. А. Клиническое значение математической оцен- Федоров, В. А. Самарцев, Т. А. Кириллова // Российский жур-ки механических свойств кожи человека / В. А. Самарцев, А. нал биомеханики. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 29-42.
Е. Федоров, Т. А. Кириллова // Анналы пластической, реконст- 19. Островерхов Г . Е. Оперативная хирургия и торографическая
руктивной и эстетической хирургии. - 2007. - № 2. - С. 80-86. анатомия / Г. Е.Островерхов, Ю. М.Бомаш, Д. Н.Лубоцкий. -
15. Амирасланов Ю. Л. Пластика дефектов мягких тканей мето- М. : МИА, 2005. - 327 с.
дом дозированного растяжения / Ю. Л. Амирасланов Д. В. 20. Бегун П. И. Моделирование в биомеханике / П. И. Бегун, П. Н..
Саркисов [ и др. ] // Врач. - 1993. - № 2. - С. 25-28. Афонин. - М. : Высшая школа, 2004. - 57 с.
Реферат
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПОДЪЕМА И МОБИЛИЗАЦИИ КОЖНО-ЖИРОВЫХ ЛОСКУТОВ С ПОВЫШЕННЫМИ И ПОНИЖЕННЫМИ ВОЗМОЖНОСТЯМИ К ПЛАСТИЧЕСКОЙ.ДЕФОРМАЦИИ Аветиков Д. С., Гутник А. А., Стебловский Д. В.
Ключевые слова: кожно-жировой лоскут, затылочная область, скуловая область, пластическая деформация, мягкий остов головы.
В работе приведено теоретическое обобщение и новое решение проблемы анатомо-физиологического обоснования методов выполнения пластических и реконструктивных операций за счет оптимизации методик подъема и мобилизации.лоскутов.головы.
Summary
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL SUBSTANTIATION FOR LIFTING AND MOBILIZATION OF CELLULOCUTANEOUS FLAPS HAVING INCREASED OR DECREASED PROPERTIES TO PLASTIC DEFORMATION Avetikov D. S., Gutnyk A. A., Steblovsky D. V.
Key words: skin-fat flap, the occipital region, zygomatic region, plastic deformation, the soft skeleton head.
This paper presents the foundation and a new approach in solving the problem of anatomical and physiological substantiation for performing plastic and reconstructive surgeries by improving the techniques of lifting and mobilizing of head skin flaps
УДК 616.716.4-001.52:615.916'175 Аветжов Д. С., Локес К. П.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ К1СТКОВОГО МОЗОЛЮ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ НА ТЛ1 ХРОН1ЧНО1 1НТОКСИКАЦИ Н1ТРАТОМ НАТР1Ю В ЕКСПЕРИМЕНТ1.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава.
Попередня 60-денна ттоюсикац{я штратом натрю при моделювант перелому нижньог щелепи щур{в затримуе динамжу диференЦювання клтинних елементлв та мтросудинного русла у дтян-ц кгсткового мозолю, що формуешься, та затримуе формування первинних Ксткових балок.
Ключов1 слова: нижня щелепа, нлтрат натр1ю, репаративний остеогенез, експериментальн1 дослщження.
Робота е фрагментом загальнокафедральноТ ¡нЩ1ативноТ теми «ОптимЬацт консервативного та х1рурпчного л1кування хво-рих, що мають дефекти та деформацп тканин щелепно-лицевоТ дтянки», № держреестрацГТ 0110и004629.
мають важливий вплив на функцюнування остеобласпв [2, 3, 4].
Актуальнють даного дослщження щодо вста-новлення впливу оксиду азоту на переб^ репа-ративноТ регенерацп нижньоТ щелепи за умов значно пов'язана з тим, що надходження в орга-шзм ытросполук за останн роки ютотно пщви-щилося, особливо в стьськш мюцевосп, де ви-користовуються мiсцевi джерела водопостачан-ня [5].
Мета роботи
Встановити особливост репаративноТ регенерацп нижньоТ щелепи за моделювання ТТ перелому на ™ хрошчноТ штоксикацп ытратом на-трш.
Проблема травматизму, як виробничого, так i побутового, е важливою i поширеною проблемою сучасного св^у. Причому пошкодження кю-ток лицевого скелету складають близько 8% вщ уах травм, iз них 85-90% - невогнепальн переломи нижньоТ щелепи, що обумовлене ТТ струк-турно-функцюнальними особливостями [1].
Оксид азоту мае неоднозначну дш на функцюнування кюток. Високий його рiвень шпбуе кюткову резорбцш, а також може призво-дити до пригнiчення обмiну речовин у кютковш тканинi при запаленш. . Рiст та диференцiювання остеобласпв пригнiчуються високими концентрацiями N0, що частково призупиняе дш прозапальних цитокыв на формування кiстковоТ тканини. Низьк концентрацп N0 потенцiюють цитокшчндуковану резорбцiю i
