CC BY
12
В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»
УДК 616.742-089 Авет/'ков Д.С., Гутник А.А.
Б1ОМЕХАН1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ШК1РНО-ЖИРОВИХ КЛАПТ1В СКРОНЕВО1 ТА ВИЛИЧНО1 Д1ЛЯНОК ПРИ ОДНООСНОМУ РОЗТЯГУВАНН1
ВДНЗУ «УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Пстотопогрaфiчнi аспекти передчасного старння шк'ри та наступного нволю^йного птозу вивчен недостатньо, що обмежуе ефективне лкування цеУ групи пацieнтiв. В'дсутш дан щодо залежностi фiброархiтектонiки м'якого остову обличчя, зокрема, у скроневй, виличнiй, привушно-жувальнй, щ!ч-нiй та соскопод'бнй длянках та залежн'ють УУ вд форми голови, вку та статi. Метою дослдження було визначити оптимальнi меж!' деформацУУ шюрно-жирових клапт'в скроневоУ та виличноУ длянок стосовно проведення верхньоУ рШдектомУУ На основi проведених цлеспрямованих бiомеханiчних до-сл'джень нами були визначен оптимальн меж1' розтягнення шюрно-жирових клапт'в скроневоУ та виличноУ длянок, що дае змогу виконувати хiрургiчнi втручання !з збереженням природних топографо-анатом'чних сп'вв'дношень тканин обличчя при виконанн1' верхньоУрШдектомУУ Ключов1 слова: бюмехажка, шфно-жировий клапоть, скронева дтянка, вилична дтянка, пластична деформац1я. Робота е фрагментом iнiцiативноУ теми кафедри х!рур8!чноУ стоматологи та щелепно-лицевоУ х'фургУУ з пластичною та реконструктивною xiрургieю голови та шиУ: "Алгоритм xiрургiчного та консервативного лкування хворих, що мають кос-метичнi дефекти тканин щелепно-лицевоУ длянки, iнволюцiйний птоз шюри обличчя та шюри, больовi синдроми обличчя та профлактики утворення патологiчниx рубцевозмiнениx тканин" (№0114 U 001910).
Вступ
Протягом уае' ютори людства люди замис-лювалися над тим, як визначити i вимiряти красу, а отже, як зробити можливим и вщтворен-ня[1, 2]. Як i рашше знаходяться хiрурги, що пропонують рiзнi методи досягнення гармони обличчя [1, 3]. Незважаючи на це, ктькють пю-ляоперацшних ускладнень локального характеру залишаеться досить високою, що можна по-яснити вщсутнютю ч^ких критерпв гемодинамiч-них, морфолопчних i бiофiзичних особливостей поверхневих тканин обличчя з позици пластично' та реконструктивной хiрургN [3, 4].
За мехаычними властивостями шмрно-жировий клапоть не лiнiйний, реолопчний, не гомогенний i не iзотропний, а композицiйний ма-терiал, що складаеться з дискретних частин, який мае неоднорщну структуру[4, 5]. Аызотро-пiя не перевищуе 15%[4, 6]. При побудовi мате-матично' моделi шкiрно-жирових клаптiв було прийнято ряд припущень: об'екту дослщження властивi малi деформацИ, якi лiнiйно залежать вщ прикладено' сили [3, 6, 7].
Гiстотопографiчнi аспекти передчасного ста-рiння шкiри та наступного шволюцшного птозу вивченi недостатньо, що обмежуе ефективне ль кування ^е' групи па^ен^в [8, 9]. Вiдсутнi дат щодо залежносп фiброархiтектонiки м'якого остову обличчя, зокрема, у скроневш, виличнш, привушно-жувальнiй, щiчнiй та соскоподiбнiй дь лянках та залежнiсть и вщ форми голови, вiку та стат [7, 9].
Метою дослiдження було визначити оптима-льнi межi деформацп шкiрно-жирових клаптiв скронево' та вилично' дтянок стосовно проведення верхньо' ртдектоми.
Об'ектом дослiдження було 35 па^ен^в з ш-волюцiйним птозом шюри верхньо'' третини обличчя. У порiвняннi з пацiентами контрольно' групи 'м було виконано верхню рiтiдектомiю за авторською методикою.
Пщ час дослiдження використовувалися бю-
мехаычы методи дослiдження.
Результати та Тх обговорення. Розтягнення тканин базуеться на природнiй властивостi шмр-но-жирового клаптя розтягуватись у вщповщь на прикладену силу. Деформа^я може виражатися у виглядi гiпотрофiТ епiдермiсу, стоншення дер-ми та шдшмрноТ' жировоТ кл^ковини. Судинна капсула та ангiогенез забезпечують адаптацш до високих коливань тиску в судинах та пщви-щують життездатнють. За мiцнiсть при прикла-деннi деформативних сил до шмрно-жирового клаптя вiдповiдае колаген, тож за структурну одиницю дослщжувано'Т тканини було взято ко-лагенове волокно. В м'яких тканинах нерозривна атка бтка утворюе едину структуру i здшснюе опiр механiчним навантаженням. Не менш важ-лива, при розтягуваннi, здатнють до повзучостi, за яку вщповщае еластин. Цей позаклiтинний бн лок мае вщносно не структурованi полтептидш ланцюги, що утворюють гумоподiбний матерiал. Його еластичнiсть обумовлена здатнiстю молекул розкручуватись пщ дiею сили розтягування. Подiбно колагену, еластин секретуеться в мiж-клiтинний простiр, що дозволяе при прикладенш сил до шмрно-жирового клаптя деформуватися судинам без патолопчних в них змiн.
За допомогою вюьового релаксометра по-довження дослщжуваного зразка проводилося в часовому промiжку вiд t 0 = 0 с. до t = 3600 c. В ходi експерименту враховували три фiзичних параметри: час (t [с]), довжину клаптя (I [мм]) та прикладену силу (F [H]). Протягом 15 хв. велося спостереження за поведшкою зразка при заданш прикладенш силi рiвнiй 3 Н, 6 Н та 9 Н. Змша па-раметрiв фксувалася кожнi 5 хв. Так як релак-сометр поступово набирае задану силу, загаль-ний час експерименту з одним шюрно-жировим клаптем становив 60 хв.
Будь-яке пружно-еластичне тто по^зному реагуе на прикладенi до нього деформуючi сили, так зафксований шкiрно-жировий клапоть з скроневоТ дтянки, при поступовому збiльшеннi напруги протягом 4 хв., розтягувався незначною
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
мiрою, поступово до заданоТ сили 3 Н. впродовж наступних 15 хв. видовження клаптя було мшь мальним, рiвномiрним. При наступному поступо-вому навантаженн об'ект дослiдження помiтно розтягувався, деформа^я в часовому вщно-шеннi вщбувалася швидше та з перших секунд змши прикладеноТ сили деформування рiвномi-рне. При прикладенiй силi 6 Н, протягом 10 хв. спостер^алося мiнiмальне, рiвномiрне подов-ження клаптя, наступи 5 хв. деформацiй не спо-стерiгалося. Наступне збiльшення навантаження супроводжувалося рiзким та значним подовжен-ням клаптя, яке продовжувалося до завершення експерименту.
Оцшивши показники експерименту з одноос-ним деформуванням шкiри виличноТ дiлянки у жiнок, було виявлено наступш закономiрностi. При розтягуваннi тканин в певний момент часу при збтьшенн напруги до 6 Н тканини почали рiвномiрно, поступово розтягуватись, при збть-шеннi прикладеноТ сили спостер^алося рiзке розтягнення, така закономiрнiсть спостерiгалася при проведеннi експеремену на 97,3% зразш шкiрно-жирових клаптiв, взятих з виличноТ i з скроневоТ дiлянки. Меж1 розтягування клаптя у виличнш дiлянцi були вищими шж в скроневiй дiлянцi на 2,0 ± 0,017 мм.
Шкiра, як пружно-еластичне тто, пiддаeться деформацiТ та релаксаци, та меж1 прикладених сил для кожного тта рiзнi. Для чоловшв, як i для жшок, меж1 пластичноТ деформацiТ досить високк
Висновок
Таким чином, на основi проведених цтесп-рямованих бiомеханiчних дослщжень нами були визначенi оптимальнi меж1 розтягнення шмрно-
жирових клаптiв виличноТ дтянки (0,45 ± 0,021) та скроневоТ дтянки (0,0165 ± 0,002) , що дае змогу виконувати xipypri4Hi втручання Í3 збере-женням природних топографоанатомiчних сшв-вiдношень тканин обличчя при виконанн верх-ньоТ рiтiдектомiТ.
У подальших дослiдженнях нами плануеться дати клшко-морфолопчне обфунтування про-веденню оптимальних розрiзiв при проведены середньоТ та нижньоТ рiтiдектомiТ з визначенням головних чинниш ковзання шмрно-жирових кла-птiв у цьому репонк
Лiтература
1. Аветiков Д.С. Особливост проведення верхньоТ та середньоТ ртдектомп з урахуванням бiомеханiки шюри / Д.С. Аветiков, i.B. Яценко, А.А. Гутник // УкраТнський медичний альманах. -2013. - Т. 16, № 1. - С. 4-6.
2. Аветков Д.С. Гiстотопографiчне обгрунтування пщйому та мобтзацп кпап^в у фiксованих зонах / Д.С. Аветков, А.А. Гутник // Актуальш проблеми сучасноТ медицини: вюник УкраТн-ськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2010. - Т. 10, Вип. 4 (32) - С. 51-53.
3. Аветков Д.С Сучасш методики проведення розрiзiв при виконанш верхньоТ ртдектомп / Д.С. Аветков, А.А. Гутник, Д.С. Стебловський // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. -Т. 1 (87), Вип. 3. - С. 148-150.
4. Голубков Н.А. Реабилитация в клинике пластической хирургии / Н.А. Голубков, А.Е. Сорокина // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2004. - № 4. -С. 63-64.
5. Лапутин Е. . Мастер-класс пластического хирурга / Лапутин Е.Б. - М. : Косметик интернешнл форум, 2007. - 303 с.
6. Ниамту Дж. III Минимально инвазивная косметическая хирургия лица / Дж. Ниумту III, Р. Хога. - М. : МЕДпрес-информ, 2007. - 256 с.
7. Пластическая реконструктивная хирургия лица /[под ред. А. Д. Пейпла]. - М. : Бином. Лаборатория знаний, 2007. - 391 с.
8. Сэдик Н. Косметическая хирургия кожи / Сэдик Н., Лоуренс Н., Мой Р. - М. : МЕДпрес, 2009. - С. 20-41, 111-140.
9. 0xlund H. The role of elastin in the mechanical properties of skin / H. 0xlund, J. Manschot, A. Viidik // J. Biomechanics. - 1988. - V. 21, № 3. - P. 276.
Реферат
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОЖНО-ЖИРОВЫХ ЛОСКУТОВ ВИСОЧНОЙ И СКУЛОВОЙ ОБЛАСТЕЙ ПРИ ОСЕВОМ
РАСТЯЖЕНИИ
Аветиков Д.С., Гутник А.А.
Ключевые слова: биомеханика, кожно-жировой лоскут, височная область, скуловая область, пластическая деформация.
Гистотопографические аспекты преждевременного старения кожи и последующего инволюционного птоза изучены недостаточно, что ограничивает эффективное лечение этой группы пациентов. Отсутствуют данные о зависимости фиброархитектоникы мягкого остова лица, в частности, в височной, скуловой, околоушно-жевательной, щечной и сосцевидной области и зависимость ее от формы головы, возраста и пола. Целью иследования было определить оптимальние граници деформации кожно-жировых лоскутов височной и скуловой областей при проведении верхней ритидектомии. На основе проведенных целенаправленных биомеханических исследований нами были определены оптимальные границы растяжения кожно-жировых лоскутов височной и скуловой областей, что позволяет выполнять хирургические вмешательства с сохранением природных топографических соотношений тканей лица при выполнении верхней ритидэктомии.
Summary
BIOMECHANICAL PECULIARITIES OF CELLULOCUTANEOUS FLAPS OF TEMPORAL AND ZYGOMATIC REGIONS UNDER AXIAL TENSION
Avetikov D.S., Gutnick A.A.
Key words: biomechanics, skin and fat flap, temporal region, malar region, plastic deformation.
Histotopographic aspects of premature sking aging and subsequent involutional ptosis are not still being well understood, that narrows the effective treatment of this group of patients. There are no data on the dependence of fibroarchitectonics of soft facial skeletone, and particularly in the temporal, zygomatic, parotid-masticatory, buccal and mastoid regions and on the shape of the head, age and gender. The aim of this study was to determine the optimal margins of cellulocutaneous flap deformations in temporal and zygomatic areas under upper rhytidectomy. On the basis of targeted biomechanical studies, we have determined the optimal boundaries of cellulocutaneous flaps of temporal and zygomatic areas. This enables performing on surgeries with preservation of natural topographic proportions of facial tissues under upper rhytidectomy.
Том 14, Випуск 3(47)
13
