CC BY
10
УДК: 616-089.844
Т0П0ГРАФ0АНАТ0М1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ П1ДЙ0МУ ТА М0Б1Л13АЦ11 КЛАПТ1В ТА АУТ0ТРАНСПЛАН-ТАТ1В У СКР0НЕВ1Й ТА ВИЛИЧН1Й Д1ЛЯНКАХ
Аветжов Д. С.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
На сучасному етапI розвитку втчизняно)' пластично/' естетично)' та реконструктивно-в1дновлювальноУ х'1рурги ))' розвиток залежить В1Д точно)" кореляци даних топограф1чноУ анатоми що-до д1лянок — донорських зон анг'юсомних клапт!в та аутотрансплантат1в. Прогрес пластично)' х1рур-гп, на сьогодшшшй день, в значн1й м'р визначае макро-м1кроскоп1чна анатом'1я. Зам'1щення дефек-т1в та деформац!й тканин щелепно-лицево)' д1лянки для досягнення оптимального не лише функц1о-нального, а I косметичного результат1в дощльно проводити шляхом п1дйому та моб'1л'1зацп поряд розташованих тканин. Перспективними д1лянками для п1дйому та моб'1л'1заци клапт1в та аутотрансп-лантат!в е скронева I вилична. При п1дйом1 та мобт1зацп клапт1в та аутотрансплантат1в, що розташо-ванI у д'!лянках, що досл1джувалися, треба враховувати топограф'!ю структур м'яких тканин цього рег'юну.
Ключов1 слова: скронева дтянка, вилична дтянка, анпосомний клапоть, ауто трансплантат. На сучасному еташ розвитку вп"чизняноТ плас-
тично! естетично! та реконструктивно-вщновлювальноТ' х1рурги и розвиток залежить вщ точно!' кореляци даних топограф1чноТ анатоми щодо дтянок - донорських зон ангюсомних кпа-плв та аутотрансплантат1в [2, 4, 7]. Прогрес пластично! х1рурги, на сьогодшшнш день, в значнш м1р1 визначае макро-м1кроскотчна анатом1я [1, 5].
Зам1щення дефект1в та деформацш тканин щелепно-лицевоТ дтянки для досягнення оптимального не лише функцюнального, а \ косметичного результалв доцтьно проводити шляхом пщйому та мобт1заци поряд розташованих тканин [2, 3]. Але у л1тератур1 зустр1чаються лише одиничж публ1кацЛ, присвячеш обфунтуванню метод1в пластики, при яких пщшюрно-жирова кл1тковина, поверхнева фасц1я у щелепно-лицевш дтянц1 вщшаровуються на обмеженш дтянц1 або повнютю збер1гаються ¡нтактними [6]. При цьому другим етапом проводиться макси-мальний зеув всього опорного сполучнотканин-ного комплексу при збережены його структурних зв'язш з дермою \ власною фасц1ею регюну [1, 5]. Перспективними дтянками для пщйому та мобт1заци клапт1в та аутотрансплантат1в е скронева \ вилична.
Робота е фрагментом тем: «Морфолопя су-динно-нервових взаемовщношень оргаыв голо-ви та шш людини в норм1 та пщ д1ею зовшшшх чинниш у вковому аспект!» та «Розробка \ удо-сконалення метод1в д1агностики, лкування, реа-бшп~ацм \ профтактики вроджених \ набутих за-хворювань, дефект1в \ деформацш щелепно-лицевоТ дтянки», яка виконуеться на кафедр1 пропедевтики х1рурпчноТ стоматологи з реконст-руктивною х1рурпею голови \ шиТ, номер державно! реестраци 0105У004081.
Метою дослщження було вивчення ре^онар-них особливостей будови м'яких тканин вилич-но1 та скроневоТ дтянокдля оптим1заци методик пщйому та мобт1заци шмрно-жирових кпапт1в та аутотрансплантат1в.
Матер/али та методи дослдження
Топографоанатом1чш дослщження були проведен! на 289 св1жих та 87 бальзамованих трупах людей. Пстотопограф1чн1 зр1зи \ тотальш пл1вков1 препарати готувалися для дослщження наступними методами: забарвлення за Ван - П-зоном; забарвлення за Хартом на еластин; ¡м-прегнац1я штратом ср1бла, поляризацшна м1кро-скошя.
Результати та Тх обговорення
Проведен! цтеспрямоваш топографоанатом1-чш досл1дження показали, що середня товщина вс1х шар1в тканин вар1ювала вщ 8,7 до 9,4 мм. Товщина епщермюу досягала 115-128 мкм. В цн лому товщина еп1дерм1су вар1абельна у зв'язку з впровадженням в нього структур сосочкового шару дерми. До нього вдаються сосочки завви-шки до 90-98 мкм, вщетань м1ж сус1дн1ми сосочками ~ 45-65 мкм, ширина яких коливаеться в1д 20 до 25 мкм. Товщина дерми досягае 1990 мкм. У дерм1 безл1ч волосяних фол1кул1в. В1д дерми йдуть тяжи в товщу п1дшк1рно! жировоТ кл1ткови-ни до поверхнево! фасцИ'. Ширина вказаних тяж1в коливаеться в1д 190 до 230 мкм. М1ж тяжами лежать жиров1 часточки заввишки 2 мм (2000мкм) \ шириною 1-1,2 мм. Ц1 тяж1 можна розглядати як перемички системи, що ковзае, а жиров1 часточки м1ж ними - як своерщы демпфе-ри, функци яких реал1зуються при б1чному зсув1 шк1ри. Жиров1 часточки перекочуються при 61ч-них деформац1ях шк1ри. До сполучнотканинних перемичок м1сцями ф1ксован1 вени д1аметром до 250-300 мкм. Описаш перемички без меж пере-ходять в поверхневу фасц1ю, формуючи единий комплекс: дерма - сполучнотканинн1 перемички -поверхнева фасц1я. Товщина поверхневоТ фасцИ' в1д 550 до 630 мкм, вона товщае в мюцях прохо-дження в н1й артерш \ вен. Фасц1я добре оформлена, складаеться з компактних пучш волокон. П1д вказаними в1дрогами визначаються поверх-невий \ глибокий листи поверхневоТ фасцй', як1 розд1лен1 м1ж собою тонким прошарком рихлоТ сполучно! тканини. У поверхневому листку ви-
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
значаеться до 7-10 шар1в, товщина може дося-гати вщ 750 до 920 мкм. Множинш шари в пове-рхневому листку фасцй', мабуть, також можна розглядати як системи, що ковзають. Рщкюы еластичш волокна виявляються ттьки в дерм1 \ вщрогах, що вщходять вщ не!'.
Чинниками зсуву шорного покриву у данш д1-лянц1 е сполучнотканинш перемички вщ дерми до поверхневоТ фасцй \ пластинчаста власна фасц1я.
Вщ дерми вщходять тяж1 в пщшфну жирову кл1тковину. Повна товщина пщшк1рноТ жировоТ кл1тковини - 2300-2400 мкм. Товщина субдер-мальних тяж1в в окремих дтянках досягае 500 -600 мкм. Розм1ри жирових часточок, що сфор-мувалися: подовжых - 1900-2000мкм, попере-чних, - 5600-6000 мкм, \ др1бш часточки розм1ра-ми 600х800мкм. Вщроги впл1таються в поверх-нев1 шари апоневрозу. У апоневроз! видтяють 2 шари: глибокий щтьний 180-220 мкм, поверхне-вий рихлий до 750 мкм. Пщ апоневрозом заля-гае пластинчастоТ будови фасц1я завтовшки 600х800мкм, що складаеться з 4, ¡нод1 5 шар1в.
По м1р1 наближення до верхнього краю скро-нево-очноямкового вузла топограф1чш взаемо-вщношення змшюються. Сполучнотканинш вщ-роги вщ р1зних структур даноТ дтянки фксують-ся до вказаного вузла. Не дивлячись на опору в дтянщ формування фатального вузла, виявляються структури, що володшть значними об'-емами деформативних можливостей.
Ми отримували препарати на р1вш верхньоТ скроневоТ лшй в мюц1 формування скронево-очноямкового фасщального вузла. Товщина еп1-дермюу в цш дтянц1 коливаеться вщ 40 до 110 мкм. Сосочки дерми вщносно рщкюж, заввишки вщ 40 до 50 мкм, шириною 20-25 мкм. Вщстань м1ж сосочками вщ 40 до 100 мкм. Зустр1чаються дтянки, де на протяз1 до 300 мкм немае типових сосочк1в. Товщина дерми в середньому складае 1,6 - 1,8 мм. Вона утворена переплетениям компактно розташованих пучш волокон. Пщ дермою розташований шар пщшмрноТ жировоТ ктт-ковини, товщиною 500-600 мкм. Вщроги, що йдуть вщ дерми, роздтяють жирову кл1тковину на дольки. При витягнутш форм1 дольок Тх роз-м1р складае 650x1900 мкм. Дана форма дольок характерна для 61чноТ деформацй шк1ри. Вщро-ги, що йдуть вщ дерми мають товщину вщ 200 до 350 мкм. Пройшовши через жирову кл1ткови-ну, вони впл1таються в поверхневу фасцш, товщина якоТ 300 мкм. М1ж поверхневою \ власною фасц1ею - тонкий прошарок сполучноТ тканини з одиничними включениями жирових кл1тин. Гли-бше розташована власна скронева фасц1я, товщиною 1500 мкм. У нш добре спостер1гаються два шари. М1кроскоп1чне дослщження дозволяе видтити в кожному з шар1в пластинчасту будо-ву. Ктькють пластин в кожному шар1 - вщ 8 до 10. Пщ даною фасц1ею визначаеться скроневий м'яз. Чинниками ковзання в данш дтянц1 е перемички вщ дерми до поверхневоТ фасцй'. При
б1чному зсув1 шк1ри и перем1щення можливе на довжину перемичок. При цьому вщбуваеться деформац1я i сплощення жирових дольок. Еле-ментами, що забезпечують зсув шфи, е також перемички м1ж поверхневою i власною фасц1ею, а також м1ж листками власноТ фасцй'.
Наступн1 препарати отримували на piBHi лобо-во-скуластого шва. Товщина епщермюу в середньому складае 90-110 мкм. Товщина дерми - 1,2 - 1,5 мм. Сосочковий шар дерми представлений сосочками сплощень - 20-40 мкм. М1н1мальна вщстань м1ж сосочками 25-30 мкм. В той же час дтянки до 250 мкм можуть не мати сосочш. Пщшфна жирова кл1тковина стоншена i складае в середньому 300 мкм. Ii роздтяють тяж1 сполучноТ тканини, товщиною до 300 мкм, що йдуть вщ дерми. До тяж1в прилягають артерп i вени д1-аметром 140-160 мкм. Вказаш тяжи вкпючають-ся у фасцш, що розташована на скроневому м'язк
Товщина дерми у скроневш дтянц1 у проекцп лобового вщростку виличноТ к1стки складае в середньому 1100-1300 мкм. Bifl Hei вщходять вщ-роги в належну жирову кттковину, товщина якоТ досягае 500-600 мкм. Вщроги, що вщходять, до-сягають в ширин1 100-140 мкм. Жиров1 дольки витягнут1, розм1ром 200x1200 мкм. У поверхневу фасцш впл1таються вщроги, що вщходять вщ дерми. Поверхнева фасц1я товщиною 200-400 мкм обпл1тае пучки кругового м'яза ока.
Видтен1 фасц1альш оболонки ми розглядаемо як розщеплений фрагмент поверхневоТ фасцй', м1ж листками якоТ розташований шар pars palpebralis m. orbicularis oculi. Волокнист! структури поверхневоТ фасцй' в пахвових шарах впл1-таються в пучки волокон скронево-очноямкового фасц1ального вузла.
Висновки
1. При пщйом1 та моб1л1зац1Т клапт1в та аутот-рансплантат1в, що розташоваш у скронев1й та виличн1й дтянц1, треба враховувати топограф1ю структур м'яких тканин цього periOHy.
2. Структури м'яких тканин можуть виконувати як функцш ковзання, так i опорну функцш, що треба враховувати при вщшарування та ротацп клапт1в та аутотрансплантат1в.
Лтература
1. Абушкина В.Г. Закрытие гнойных ран у детей методом мягкоттканного растяжения : дисс. ... канд. мед наук. - Уфа, 2002. - 24 с.
2. Березовський В.А., Колотилов H.H. Биофизические характеристики тканей человека. - К. : Науко-ва думка, 1990. - 192 с.
3. Воробьева Н.Ф., Иванова О.В., Лазарева В.А., Якимова Ю.Л. Соединительная ткань, как «орган плазмосорбции» // Материалы III съезда анатомов, гистологов и эмбриологов Российской Федерации. - Тюмень, 1994. - С. 44-45.
4. Каган И.И. Соединительнотканные структуры органов в аспекте микрохирургии // Морфология. -2002. - Т. Т. 121, № 2-3. - С. 60.
Том 9, Выпуск 4
17
5. Мулдашев Э.Р., Муслимов С.А., Нигматулин Р.Т. и др.. регенеративная хфурпя на основе трансплантационных технологий аллоплант // Морфология.
7. Faguer K., Dompmartin A., Barrellier M.T. et al. Early surgical treatment of Cyrano-nose haemangiomas with Rethi incision // Br. J. Plast. Surg. - 2002. - Vol. 55, № 6. - P. 498-503.
- 2002. - № 3. - C. 107-109.
6. Ali-Salaam P., Kashgarian M., Davila J, Persing Anatomy of the Caucasianalar groove // Plast. Re-constr. Surg. -2002. - Vol.10, №1. - P. 261-266.
Реферат
ТОПОГРАФОАНАТОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПОДЪЕМА И МОБИЛИЗАЦИИ ЛОСКУТОВ И АУТОТРАНСП-ЛАНТАТОВ В ВИСОЧНОЙ И СКУЛОВОЙ ОБЛАСТЯХ Аветиков Д.С.
Ключевые слова: височная область, скуловая область, ангиосомный лоскут, аутотрансплантат.
На современном этапе развития пластической эстетичной и реконструктивно-восстановительной хирургии ее развитие зависит от точной корреляции данных топографической анатомии относительно к областям - донорским зонам ангиосомных лоскутов и аутотрансплантатов. Прогресс пластической хирургии на сегодняшний день в значительной степени определяет макромикроскопическая анатомия. Замещения дефектов и деформаций тканей челюстно-лицевой области для достижения оптимального не только функционального, но и косметического результатов целесообразно проводить путем подъема и мобилизации рядом расположенных тканей. Перспективными донорскими зонами для подъема и мобилизации лоскутов и аутотрансплантатов являются височная и скуловая области. При подъеме и мобилизации лоскутов и аутотрансплантатов в областях, которые исследовались, нужно учитывать топографию структур мягких тканей этого региона.
TOPOGRAPHICAL AND ANATOMICAL GROUNDS FOR LIFTING AND MOBILIZATION OF GRAFTS AND AUTOGRAFTS IN TEMPORAL AND MALAR REGIONS Avetikov D.S.
Key words: temporal region, malar region, angiosomal graft, autograft.
The outcomes of plastic esthetic and reconstructive surgery depends on the accurate correlation between the data of topographic anatomy and the regions - donor sites of angiosomal grafts and autografts. Nowadays the progress of plastic surgery is mainly determined by the macro- and microscopic anatomy. Replacement of defects and tissue deformities of maxillofacial in order to obtain the optimal both functional and cosmetic results should be carried out by the lifting and mobilization of adjacent tissues. Promising donor places for lifting and mobilization of the grafts and autotransplants are the temporal and malar regions. The topography of soft tissues of the regions should be taken into the account as well.
Summary
