CC BY
3
Експериментальна медицина та морфолопя
УДК: 616-089.844
АветЫов Д.С., Гутник A.A.
Г1СТ0Т0П0ГРАФ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ П1ДЙ0МУ ТА М0Б1Л1ВАЦМ КЛАПТ1В У Ф1КСУЮЧИХ ЗОНАХ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Робота присвячена г1етотопограф{чному об^рунтуванню властивостей ф{ксуючих зон щодо де-формацй сполучнотканинних структур на приклад{ виличног дшянки. У виличнш дшянщ у проекцп верхньолатерального краю виличног тетки спостеркаютъея три зони. Враховуючи ре-зулътати бюмехатчних та г{стотопограф{чних дocлiджeнъ, нами пропонуетъея назва виличног дшянки у проекцп верхньолатерального краю виличног тетки як зони фтеацп.
Ключов1 слова: вилична дтянка, фксуюча зона, клапоть, цшра.
Вступ
Пщ час проведения оперативних втручань, що пов'язаш з пщйомом \ мобт1зац1ею шюрних, шкн рно-жирових та шюрно-жирово-м'язових кпаггпв у р1зних топографоанатом1чних дтянках х1рург часто зустр1чаеться з проблемами, що пов'язаш з недостатшм натягненням та свободою пере-м1щення кпаггпв [3, 6].
Особливо це стосуеться оперативних втручань у дтянках лицевого вщдту голови, зокре-ма у виличнш дтянц1 [1, 2, 4, 7]. Саме у цих дн лянках пюля ушивания ран спостер1гаються гру-61 ппертроф1чш рубц1 [4, 8]. Це, вочевидь, пов'язано з тим, що цшра та пщлегл1 тканини у цих дтянках не можуть пщдаватися оптималь-ним межам пластично'1 деформаци [2, 5, 8].
Мета роботи полягала у пстотопограф1чному обфунтуванш властивостей фксуючих зон щодо деформаци сполучнотканинних структур на приклад! вилично! дтянки.
Матср1ал 1 методи досладження
Пстотопограф1чш дослщження проводилися на 35 фксованих трупах. Найбтьш доступною з точки зору забору пстолопчного матер1алу е вилична дтянка. При цьому нами використане запропоно-ване 1.К. еаповою та А.П. Гасюком комплексне за-барвлення фуксилш-ткрофуксином (за Хартом + Ван-Пзоном) з нашою модиф1кац1ею.
Запропоноване забарвлення дозволяе у кожному випадку виявити колагенов1 волокна - фук-синофтьш червоного кольору еластичш волокна - харт-позитивш, як1 забарвлюються у темно-
фюлетовий кол1р, м'язов1 волокна - евптю-зеленого кольору, а також епщермю, який мае забарвлення вщ жовтого до зеленого кольору. Отже запропонована нами методика забарвлення дозволяе диференцшвати пстоструктуру окремих компоненте пшри потиличноТ дтянки.
Об'ектом дослщження були 45 хворих з дефектами та деформац1ями м'яких тканин обличчя.
Результати дгкипдженни та 1х обговорення
При м1кроскошчному вивченш пстолопчних препарате тканини виличноТ дтянки умовно можна подтити на три:
- сполучнотканинш елементи, що знаходяться пщ епщермюом;
- сполучнотканинш елементи, що знаходяться у м1жфасц1альному простор! з судинно-нервовим пучком;
- зона фшеацм колагенових пучюв IV порядку до окютя.
Поверхневий шар виличноТ дтянки характеризуемся р1зним розташування епщермюу до пщлеглоТ до нього сполучноТ' тканини. Епщермю з'еднуеться ¡з пщлеглою сполучною тканиною у вигляд1 невегетуючого або вегетуючого ештелш у сполучну тканину.
Виявлено, що епщермю мае ва ознаки до зро-говшня. Так, у поверхневих шарах виявляються багаточисленш рогов1 лусочки у вигляд1 парале-льних шар1в. Вони забарвлюються у зелений ко-л1р \ пром1жки м1жними мають р1зну вщетань. Пщ роговими лусочками знаходяться кл1тини зернистого шару з вакуол1зованим ядром, яю ¡нод1 мю-
* Робота е фрагментом комплексних НДР ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна академт» «Морфолопя су-динно-нервових взаемовщношень оргажв голови та шиТ людини в норм1 та пщ д1ею зовншжх чинниив у вдовому аспектк Ство-рення нових та модифкацт ¡снуючих х1рурпчних шовних матер1алш \ експериментально-морфолопчне обфунтування Тх вико-ристання у клЫЩЬ), номер держреестраци 010711001657 та «ОптимЬацт консервативного та х1рурпчного лкування хворих, що мають дефекти та деформаци тканин щелепно-лицевоТ дтянки», номер держреестраци 011011004629.
Том 10, Выпуск 4
51
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
тять ядерця. Шипуватий шар епщермюу пере-важно займае горизонтальне або косе направления ядер. При цьому цитоплазма зеленого ко-льору мае ексцентричне розташування по вщ-ношенню до ядра. Базальний шар епщермюу, що розташовуеться безпосередньо над базаль-ною мембраною, представлений др1бними кл1ти-нами, що мають вертикальний ан1зоморф1зм.
СПтчастий шар, як1 прилягае до сосочкового шару дерми, представлений пухкою сполучною тканиною. Остання, при забарвленш фуксилш-шкрофуксином, скпадаеться ¡з пучш колагено-вих та еластичних волокон. Перш1 ¡з них забарв-люються у червоний кол1р i роздтяються ф1бро-цитами та основною речовиною.
Вище зазначене дозволяе прийти до виснов-ку, що данп пучки волокнисто'1 сполучноТ' тканини слщ вщнести до пучш колагенових волокон I порядку. Проте наявнють еластичних волокон, як1 спостер1гаються по ходу пункт колагенових волокон у вигляд1 неупорядкованих пучш, свщчить про наявнють поверхневоТ' фасци, яка, вочевидь, переходить ¡з скроневоТ дтянки у виличну.
3 метою верифкаци будови зони, що знахо-диться пщ ештел1ем без вегетаци, проведено бтьш детальне дослщження пщ бтьшим збть-шенням свпгювого м1кроскопу. Встановлено, що дтянки eniflepMicy мають виражену властивють до акатчшзу, тобто базальна мембрана в цих дтянках слабо контуруеться, проте еластичш волокна сосочкового шару чИжо виражеш у ви-гляд1 багатоконтурованих еластичних мембран.
Не менш важливим з точки зору пстострукту-ри цшри виличноТ дтянки е визначення особли-востей гютоструктури атчастого шару. Останнш представлений пухкою сполучною тканиною, у якш зустр1чаються, як колагенов1, що забарвлеш у червоний кол1р, так i еластичы волокна, що за-барвлеш у темно-фюлетовий кол1р. Колагенов1 волокна вщокремлеы м1ж собою окремими клн тинами ф1броцитами, як1 мають витягнуту форму ядра i до одного з полюав якого виходять пучки колагенових волокон I порядку. Встановлено, що дтянка субепщермального шару виличноТ дтянки характеризуеться щтьною неоформленою сполучною тканиною. Пщтвердженням даного положения е неупорядковане розташування як колагенових, так i еластичних волокон. Перил з них у вигляд1 пучш I та II порядку розташову-ються поблизу (¿¡бробласпв, що Тх утворюють.
Навколо пучк1в III порядку ф1бробласти вхо-дять у склад перитеношю навколо якого знахо-диться основна м1жкл1тинна речовина. Еластичн1 волокна мають р1зний д1аметр, проте, на вщмшу вщ колагенових волокон, не утворюють пучш, тобто розташовуються у пухкш сполучнш тканин1 серед основноТ речовини.
Слщ вщзначити, що ¡нод1 у дтянках глибокоТ' вегетаци епщермюу виличноТ дтянки cnocTepi-гаеться утворення вогнищевих дтянок ороговш-ня, як1 частково нагадують дискератоз. Дтянки
дискератозу характеризуються наявнютю у Luapi рогових лусочок частково неороговтих дтянок. Останн1 зумовлюються патолопею зроговшня, яке спостер1гаеться у oci6 похилого в1ку.
Одн1ею з естетичних операцш, яку проводять пац1ентам похилого в1ку, е пщтяжка шк1ри за типом «face-lifting» при ¡нволюцшному птоз1 шюри обличчя. Один з еташв операцм пов'язаний з пщйомом i мобт1зац1ею цшрно-жирового клаптя саме у виличнш дтянцк Саме пюля цього втру-чання виникають ускладнення у вигляд1 пюля-операцшних ппертроф1чних рубц1в та запален-ня, яке пов'язано з надм1рним перерозтягненням клаптя у виличнш дтянц1 поза межами пластично!'деформаци пюля виачення надлишш шк1ри. Тому ми придтили особу увагу пстотопограф1ч-ному обфунтуванню бюмехашчних властивос-тей шк1ри у цьому perioHi саме у пац1ент1в похилого в1ку.
Не менш важливим з точки зору бюмехашки шк1ри виличноТ дтянки у проекцм верхньолате-рального вщдту виличноТ метки Biflirpae друга зона, що представлена жировою клп~ковиною ¡з судинно-нервовим пучком.
Встановлено, що судини, як1 кровопостачають дану дшянку, представляють собою мапстральш судини кшцевого типу, що не мають м1ж собою анастомоз1в. Як показують результати доелн дження пстотопограф1чних nepepi3iB дан1 мапст-ральн1 судини мають ч1тко виражен1 дв1 еластич-Hi мембрани: внутр1шню та зовн1шньою.
Внутр1шнш еластичний шар даних артерш представлений звивистою еластичною мембраною над якою знаходяться поодинок1 пучки глад-ком'язових клп"ин. Зовн1 внутр1шньоТ' еластичноТ' мембрани знаходиться добре виражений цирку-лярний м'язовий шар. Зовн1шня еластична мембрана, яка вщокремлюе середнш м'язовий шар та адвентицш, пор1вняно з попередн1ми артерн альними судинами ч1тко виражена у вигляд1 харт-позитивних еластичних мембран.
Вочевидь, що саме за рахунок ч1тко вираже-ного зовшшнього еластичного шару не спостерн гаеться артерю-артер1альних анастомоз1в. Ось чому даний тип артер1альних судин слщ вщнести до артерш мапстрально-кшцевого типу.
Отже, середня зона виличноТ дтянки, у якш знаходяться мапстральш судини та нерви, оточен! не ттьки жировою клпжовиною, а також сполучнотканинними трабекулами з пучками колагенових волокон III порядку. Вочевидь, завдя-ки дослщженш пстотопографоанатом1чнш структура на нашу думку, слщ на етап1 планування оперативних втручань у цш дтянц1 прогнозувати можлив1 ускладнення у вигляд1 запалення та ме-хан1чного перевантаження цшрних кпапт1в.
Третя зона виличноТ дтянки, що прилягагае до окютя, характеризуеться паралельними кола-геновими структурами, що забарвлеы у червоний кол1р, а також пучками еластичних волокон, як1 забарвлюються у темно-фюлетовий кол1р.
Слщ вщзначити, що судинно-нервовий пучок знаходиться над колагеновими пучками IV порядку у жировш кл1тковин1.
При забарвленш на протоеластичн1 л-алунтов1 волокна за способом Вейгерта у пучках колагенових волокон пасивно зустр1чаються прожилки л-алунтових волокон, забарвлених у темно-фюлетовий кол1р.
Завдяки репаративнш спроможност1 ф1броб-ласт1в утворюються пучки колагенових волокон IV порядку, що представлен! звивистою формою пучк1в колагенових волокон як1 мають свптп та темш смуги завдяки Тх звивистому ходу.
Висновки
1. У виличнш дтянц1 у проекцП' верхньолатера-льного краю виличноТ кютки спостер1гаються три зони. Перша зона сполучноТ' тканини, що безпосе-редньо розташовуеться пщ епщермюом шюри, ха-рактеризуеться р1зними взаемовщношеннями м1ж епщермюом та сполучною тканиною.
2. У молодому вщ1 спостер1гаеться глибока ве-гетац1я еп1телш у пщлеглу сполучну тканину. При цьому фолкули волосин не визначаються i спостер1гаеться сильно виражений сосочковий шар дерми з пучками колагенових волокон I порядку. У oci6 середнього вку вегетац1я еп1телш у пщлеглу сполучну тканин слабо виражена. При цьому поряд з пучками колагенових волокон I та II порядку спостер1гаються сполучнотканинш пучки III порядку.
У oci6 похилого BiKy у атчастому Luapi дерми поряд з дискератозом еп1телш спостер1гаеться по-товщення атчастого шару у вигляд1 пучюв колагенових волокон III та IV порядку. При цьому еласти-чн1 волокна частково або повнютю дезоргаызу-ються у вигляд1 еластол1зу в р1зних стад1ях.
3. Друга пром1жна зона виличноТ' дтянки у проекцм верхньолатерального краю виличноТ Ki-стки характеризуеться наявнютю кшцевих мапс-тральних артерш, що знаходяться поряд з нер-вовими пучками серед жировоТ' кл1тковини. Саме завдяки мапстральнш будов1 артерш, м1ж ними, за результатами нашого дослщження, не вияв-
Реферат
ГИСТОТОПОГРАФИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПОДЪЕМА И МОБИЛИЗАЦИИ ЛОСКУТОВ В ФИКСИРУЮЩИХ ЗОНАХ Аветиков Д.С., ГутникА.А.
Ключевые слова: скуловая область, фиксирующая зона, лоскут, кожа.
Работа посвящена гистотопографическому обоснованию свойств фиксирующих зон относительно деформации соединительнотканных структур на примере скуловой области. В скуловой области наблюдаются три зоны. Учитывая результаты биомеханических и гистотопографических исследований, нами предлагается название скуловой области, как зоны фиксации.
Summary
HISTOTOPOGRAPHIC GROUNDS FOR FLAP ELEVATION AND MOBILIZATION IN FIXING AREAS
Avetikov D.S., Gutnik A.A.
Keywords: zygomatic area, fixing area, flap, skin.
The work is devoted to histotopographic grounds referring to the properties of fixing areas with regard to deformation of connective-tissular structures on the example of zygomatic area. There are three areas in this area. Taking into account the results of biomechanical and histotopographical researches we suggest to regard zygomatic area as fixing areas.
ляються анастомози.
4. Третя зона виличноТ дтянки безпосередньо прилягае до окютя у проекцм ембрюлопчних lubíb. У зв'язку з цим зрозумто, що утворення даних lubíb Biflirpae важливу роль особливо в утворенж, як окютя, так i зв'язок. Ось чому у процеа дефференцшвання останшх cnocTepi-гаються утворення пучюв колагенових волокон IV порядку, що у дорослоТ' людини входить до складу fascia temporalis propria.
Враховуючи результати бюмехаычних та ri-стотопограф1чних дослщжень, нами пропонуеть-ся назва виличноТ дтянки у проекцм верхньолатерального краю виличноТ кютки, як зони фшса-цм. Також зонам фшсацм вщповщають проекцм зростання в ембрюгенез1 основних зачатш об-личчя - лобового i мандибулярного вщростш.
Перспективи подальших дослщжень пов'язаы з вивченням та пстотопограф1чних обфунтуван-ням властивостей щодо деформацп сполучнот-канинних структур у зонах, що натвковзають.
Л1тература
1. Буланкина И.А. Совершенствование способов диагностики, оценки границ повреждения структур кожи при различных видах воспаления / И.А Буланкина, В.Ю.Лебединский // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 2-3,-С. 27-28.
2. Григорян С.С. Биомеханика и некоторые общие вопросы биологии / С.С. Григорян, С.А. Регирер // Проблемы биомеханики : III Всесоюзная конференция по проблемам биомеханики : Мат. конф. - Рига, 1983. - С. 6-7.
3. Гурьянов A.C. Применение аллосухожильного шовного материала при пластических операциях на лице : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / A.C. Гурьянов. - С-Пб., 1993. - 17 с.
4. Каган И. И. Соединительнотканные структуры органов в аспекте микрохирургии / И.И. Каган // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 2-3,-С. 60-61.
5. Мулдашев Э.Р. Регенеративная хирургия на основе трансплантационных технологий аллоплант / Э.Р. Мулдашев, C.A. Мус-лимов, Р.Т. Нигматуллин // Морфология - 2002. - Т. 121, № 2-3, -С. 109-110.
6. Нигматуллин Р.Т. Лицо человека: аспекты хирургической и функциональной анатомии / Р.т. Нигматуллин, А.Г. Габбасов, М.Ю. Кийко// Морфология. -2002. - Т. 121, №2-3. - С. 113-117.
7. Ali-Salaam P. Persing Anatomy of the Caucasian alar groove / P. Ali-Salaam, M. Kashgarian, J. Davila // Plast. Reconstr. Surg. -2002,-V. 10, №1. - P. 261-266.
8. Jelks G.W. Medial canthal reconstruction using a medially based upper eyelid myocutaneous flap / G.W. Jelks, P.M. Glat, E.B. Jelks, M.T. Longaker// Plast. Reconstr. Surg. - 2002. -V. 110, № 7. - P. 1636-1643.
Tom 10, Выпуск 4
53
