CC BY
17
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
Реферат
ДИНАМИКА ФОРМИРОВАНИЯ КОГНИТИВНЫХ ДИСФУНКЦИЙ КАК ОДНА ИЗ ХАРАКТЕРИСТИК МОДЕЛИ СПОНТАННЫХ СУДОРОГ В УСЛОВИЯХ ПИЛОКАРПИН-ВЫЗВАННОЙ ХРОНИЧЕСКОЙ ЭПИЛЕПСИИ Копьёва Н.В.
Ключевые слова: пилокарпин, отсроченные спонтанные судороги, когнитивные дисфункции, память, условный рефлекс, хронический судорожный синдром.
На модели пилокарпин-вызванных отсроченных спонтанных судорог была исследована динамика формирования когнитивных дисфункций как одной из особенностей исследованной модели хронического судорожного синдрома. Показано, что в условиях пилокарпин-вызванной хронической эпилепсии у крыс, у которых развиваются отсроченные спонтанные судороги, формируются выраженные когнитивные нарушения, которые были отмечены в виде ухудшения формирования условного рефлекса, невозможности его сохранения, а также его более быстрое угасание. Развитие отсроченных спонтанных судорог не прекращает, а продолжает дальнейшее формирование когнитивных дисфункций. Авторы делают вывод о том, что развитие отсроченных спонтанных судорог способствует формированию когнитивных дисфункций, что свидетельствует об адекватности используемой модели соответствующему клиническому состоянию.
Summary
COGNITIVE FUNCTIONS FAILURE AS A CHARACTERISTIC OF SPONTANEOUS SEIZURES UNDER CONDITIONS OF PILOCARPINE-INDUCED CHRONIC EPILEPSY MODEL Kopyova N.V.
Key words: pilocarpine, delayed spontaneous seizures, cognitive dysfunctions, memory, conditioned reflex, chronic convulsive syndrome
Dynamics of cognitive dysfunctions was investigated using pilocarpine-induced model of chronic convulsive syndrome as one of its important peculiarities. Pronounced cognitive disorders were shown to be developed throughout the pilocarpine-induced chronic epilepsy model. It has been shown the cognitive dysfunctions characterized by worsening in conditioned reflex formation, inability to retain conditioned reflex and its rapid extinction occur. The occurrence of delayed spontaneous convulsions does not spot, but even continues the further formation of cognitive failures. Authors arrived to conclusion the development of delayed spontaneous convulsions contributes to the formation of cognitive failure that proves the adequacy of the model to the clinical condition.
УДК 616.314.17-008.1.001.6:611-018
ДЕЯК1 0С0БЛИВ0СТ1 Г1СТ0Т0П0ГРАФ11 ПЕР10Д0НТАЛЬН01 Щ1ЛИНИ ЗУБА У СОБАК
Король Д.М., Гасюк П.А.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава.
Автори провели г{стотопограф{чт дослгдження перюдонталъног щшини зубгв у собак г дшшли висновку, що маргталъний в1ддш зв'язкового апарату складаетъся переважно з колагенових волокон. У бгчному вгддл колагеновг волокна сполучет м1ж собою, а також з елаутновими та окси-талановими волокнами, якг розташоваш бшя судин. У аткалъному вгддл навколо судин розта-шована пухка сполучна тканина.
Ключов1 слова: зуби, перюдонтальна щтина, волокна - колагенов1, окситаланов1, елауншовк
Як свщчать дан1 л1тератури [1, 2, 3], пародонт
е досить добре васкуляризованою частиною зубощелепноТ системи. Основним джерелом кровопостачання перюдонта е альвеолярна артер1я, вщ яко'Г вщходять гтки зубноТ артерп, що проникае в пульпу зуба, \ м1жзубна артер1я, яка кровопостачае зубну альвеолу. М1ж зубною \ м1жзубною артер1ями завдяки численним анастомозам утворюеться, супраперюстальна артер1я, що живить безпосередньо перюдонт.
Зважаючи на вищеописаш анатом1чш особливосп кровопостачання перюдонта, нами проведене поглиблене його вивчення з ураху-ванням взаемного розташування судин в1дносно тканинних структур перюдонта (зв'язковий апа-рат, цемент, кютков1 балочки \ т.1. ).
Матер1али 1 методи досл1дження Вивчення проводилося на декальцинованих блоках щелеп собак, що м1стили у соб1 зуб, пер1одонт \ прилеглу альвеолярну к1стку.
Декальцинован1 блоки перед заливанням у па-раф1н розд1лялися на 3 частини: марг1нальну, яка включала коронку зуба, ясна й альвеоляр-ний греб1нь; середню частину, у якш локал1зува-лися корен1 зуба й альвеолярний в1дросток; ни-жню частину, яка м1стила в соб1 ап1кальну частину кореня зуба \ щелеп ну кюту.
Таким чином, вивчеш 24 блоки верхньо'1 \ нижньоТ щелеп собак. Для дослщжень викори-стовували безпородн1х собак вагою 12-15 кг.
Декальциноваш блоки пщлягали звичайн1й па-раф1нов1й г1столог1чн1й проводцг Надал1 вигото-влялися сер1йн1 пстотопограф1чш зр1зи, у деяких
Актуальн проблеми сучасно! медицини
випадках ор1ентован1 у вестибуло-лшгвальному, а в частит випадш - у мезю-дистальному на-прямку.
Отримаш зр1зи фарбувалися звичайними п-столопчними методами: гематоксилш-еозином \ ткрофуксином за методом Ван-Пзона ¡з дофар-буванням за Хартом.
Результати досл1дження
Проведен! пстолопчж дослщження марпналь-но1 частини перюдонта показують, що волокнис-т1 структури в даному вщдт1 мають р1зний хщ. Так, на вертикальному зр1з1, ор1ентованому на вюь зуба в марпнальному вщдт1 при фарбуван-ш способом Ван-Пзона, розр1зняються три типи колагенових волокон, що утворюють зубоясенну, альвеолярно-ясенну \ трассептальну зв'язки.
Зубоясенна зв'язка вщходить вщ судин пщслизового шару ясен \ мае косий напрямок пучмв колагенових волокон. Альвеолярно-ясенна зв'язка, на вщмшу вщ попередньоТ, не мае ч1ткого ор1ентування пучк1в колагенових волокон. Це позв'язано з тим, що вони зр1заш в косому напрямку.
Зрештою, транссептальна зв'язка утворена подовжшми пучками колагенових волокон, що починаються вщ судин атчастого шару ясен \ закшчуються на гребет альвеолярного вщростка.
Бтьш детальна будова марпнальноТ частини перюдонта нами отримана на вертикальних вщносно оа зуба зр1зах, пофарбованих ткрофуксином-фуксилшом (за Ван-Пзоном ¡з дофарбовуванням за Хартом) (мал. 1).
■•Чг'
^ Г }^ У
Рис. 1. Судинно-нервовий пучок, що проникае в марпнальний перюдонт \ йде з пщслизового шару ясен.
1. Дентин.
2. Цемент.
3. Зубоясны волокна.
4. Альвеолярно-ясены волокна.
5. Транссептальы волокна.
6. Судинно-нервовий пучок.
7. Судини пщслизового шару ясен.
Фарбування пкрофуксином за Ван-Пзон ¡здофарбуванням за Хартом. 36. 1в0х..
Встановлено, що поряд ¡з колагеновими марп-нальний перюдонт мютить проеластичш та еластичш волокна. Необхщно зазначити, що в зубоясенних во-
локнах навколо судин сосочкового шару ясен виявляються TOHKi окситаланов1 проеластичы волокна. Альвеолярно-ясенна зв'язка мютить бтьш товст1 за д1аметром елауншов1 волокна. Завдяки наявносп останшх вщбуваеться утво-рення грубих пучш колагенових волокон зазначеноТ зв'язки.
Зрештою1, у транссептальних зв'язках по ходу судин м1жзубних артерш i вен визначаються товст1 еластчы волокна. Тхнш xifl мае вигляд па-раболи, що розташовуеться на гребет альвеолярного в1дростка.
Вивчення пстолопчних препарате зв'язкового апарату б1чного вщдту перюдонтальноТ щтини зуба в собаки представлене на мал.2. Перюдонтальна щтина 3y6iB у собак розташовуеться м1ж цементом i кюткою альвеолярного гребеня. Цемент безпосередньо покривае дентин i складаеться з перпендикулярно розташованих до дентину цементобласпв, М1Ж ЯКИМИ рОЗТЭШОВуЮТЬСЯ TOHKi волокнист! структури (цементиклО та основна речовина. Необх1дно зазначити, що ¡нод1 всю товщу цементу пронизують фуксинофтьш колагенов1 волокна (Шарпеевсью волокна), що досягають дентину.
Зв'язковий апарат б1чного вщдту перюдонтальноТ щтини представлений цирку-лярними волокнистими структурами. Даш структури й утворюють Koci волокна циркулярной' зв'язки зуба. Вони в середнш частиы роздтяються циркулярними судинами супраперюстальноТ артерп, що утворюеться в основному з плок ме1зубно1 артерЛ.
Альвеолярна к1стка, що прилягае до зв'язкового апарату, пронизуеться численними Шарпеевськими колагеновими волокнами, що перпендикулярно йдуть вщносно окютя. 1нод1 вони проникають у просвп" Гаверсових канал1в. Бтьш детальне м1кроскотчне вивчення дтянки б1чного вщдту перюдонтальноТ щтини показуе, що особливютю супраперюстальноТ' артерп е майже повне закривання IT просв1ту, що звичай-но бувае характерно для «замикаючого» типу артерю-венозних анастомоз1в.
Колагенов1 волокна, маючи сфшктери, у ф1зюлопчних умовах регулюють рух кров1. Безсумывний ¡нтерес становлять, виявлеы нами поблизу артерш TOHKi i середы проеластичш окситаланов1 фуксинофтьш волокна. Останш, перепл1таючись м1ж собою, утворюють сплетш-ня, що сприяе утриманню судин.
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Рис. 2. Будова зв'язкового апарату бнного вщдту перюдонтальноТ щтини (циркулярна зв'язка).
1. Дентин.
2. Цемент.
3. Шарпеевсьи волокна в цемент.
4. Волокниста структура зв'язкового апарату перюдонта.
5. Супраперюстальна артерт.
6. М1жзубна артерт.
7. Окютя альвеолярноТ кюти.
8. Шарпеевсьи волокна, що проникають альвеолярну кютку.
9. Гаверсов1 канали.
Фарбування за Ван-Пзоном ¡з дофарбуванням за Хартом. ЗБ. 90х.
Колагенов1 волокна на вщмшу вщ проеластич-них, бтьш товсп й забарвлюються фуксином у червоний кол1р. Ц1 волокна мюцями утворюють груб1 пучки \ пронизують з одного боку цемент, а з ¡ншого - окютя альвеолярноТ кютки у вид1 Шарпеевських волокон.
Як показують результати гютотопограф1чних дослщжень апкального вщдту перюдонтальноТ щтини, вони трохи вщр1зняються вщ б1чного.
Вщ цементу кореня зуба до дтянок кютковоТ тканини альвеолярного вщростка вщходять числены колагенов1 волокна. Мюцями бтя цементу вони утворюють груб1 пучки, ям у вигляд1 Шарпеевських волокон пронизують майже всю товщу цементу. Под1бы грубоволокнисп пучки визначаються \ поблизу кютковоТ лунки. Вони у вигляд1 Шарпеевських волокон пронизують Гаверсов1 канали.
Необхщно зазначити, що центральна частина пучюв колагенових волокон перериваеться су-динно-нервовим сплетениям, до складу якого входить артер1я з двоеластичним контуром ела-стичних мембран, а також венула, контури якоТ ч1тко не визначаються.
Проведене бтьш детальне м1кроскошчне вив-чення будови апкального вщдту перюдонтальноТ щтини представлене на мал.3.
Реферат
НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ ГИСТОТОПОГРАФИИ ПЕРИОДОНТАЛЬНОЙ ЩЕЛИ ЗУБОВ У СОБАК Король ДМ., Гасюк П.А.
Ключевые слова: зубы, периодонтальная щель, волокна - коллагеновые, окситалановые, элауниновые.
Авторы проводили гистотопографические исследования периодонтальной щели зубов у собак и пришли к выводу, что маргинальный отдел связочного аппарата состоит преимущественно из коллагеновых волокон. В боковом отделе колагеновые волокна связаны между собою, а также с элауниновыми и окситалановыми волокнами, которые размещаются возле судов. В апикальном отделе толстая соединительная ткань размещается возле судов.
Рис. 3. Розташування колагенових волокон аткального вщдту перюдонтальноТ щтини
1. Венозж судини перюдонта з р1вном1рним розташуванням колагенових волокон (св1тлих).
2. Колагенов1 Шарпеевсьи волокна, ям пронизують кютков1 балочки Гаверсових каналш альвеолярноТ кютки.
3. Периваскулярне розташування фЮробластш \ фЮроцитш.
4. Перпендикулярне розташування вщносно цементу колагенових \ проеластичних волокон.
5. Дтянка цементу.
Фарбування ткрофуксином-фукселшом. 36. 360х.
Встановлено, що Шарпеевськ1 волокна пронизують вставш диски Гаверсових канал1в та ¡нод1 досягають просв1ту Гаверсового отвору. Навко-ло судин колагенов1 волокна потоншуються, формуючи навколо вен пухку сполучну тканину. Шарпеевськ1 волокна, що пронизують товщу цементу, трохи тоншг
Необхщно зазначити, що на вщмшу вщ б1чного вщдту в апкальному вщдт1 перюдонтальноТ щтини окситаланов1 та елауншов1 волокна не зустр1чаються. Це, на наш погляд, функцюнальними особливостями що необхщно для амортизацпзуба.
Таким чином, результати дослщжень марпнального вщдту зуб1в собак свщчать про наявнють зв'язок, кожна з яких вщходить вщ
обумовлено пер1одонта,
проведених пер1одонта трьох тип1в визначеноТ
судини I прикртлюеться до визначеного анатом1чного утвору зуба, а також мае pi3Hy бу-дову.
Л1тература
1. Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека - С.-Петербург, 1996. - 246 с.
2. Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань - М.: Медицина, 1981. -312 с.
3. Фалин Л.И. Гистология и эмбриология полости рта и зубов - М.: Медицина, 1963. - 220 с.
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
Summary
SOME HISTOTOPOGRAPHIC CHARACTERISTICS OF PERIODONTAL FISSURE IN DOGS. Korol D.M., Hasiuk P.A.
Key words: teeth, periodontal fissure, collagenic, oxitalanic, elaunic fibers.
The authors carried out histotopographic investigations of dogs' periodontal fissures and came to the conclusion the marginal part of ligamentous apparatus was composed mainly of collagenic fibers. In the lateral section the collagenic fibers were connected with each other as well as with elaunic and exitalanic fibers which were located near vessels. In the apical section the thick connective tissue was located near the vessels.
УДК: 616-089: 616.149-008. 341.1.001.5
Х1РУРГ1ЧНА К0РЕКЦ1Я П0РТАЛЬН01 Г1ПЕРТЕН311 В ЕКСПЕРИМЕНТ1.
Костюк Г.Я., Дусик A.B., Пустовий I. Г., Хмглъовий Д. А.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ¡м. М.Широгова
Вперше розроблено та морфофункцгоналъно об^рунтовано новий cnociö спленореналъного анастомозу. Запропонована власна методика корекцй ПГ понижуе тиск у лгвш нирковш вет на 20 %, забезпечуе порцшне поступлення кровг з системи воргтног у ниркову вену, що дае можли-вгстъ зменшити кглътстъ зруйнованих ниркових тшецъ, зменшити повнокргвя та набряк. Морфологгчнг змти епгтелю каналъцгв нефрону, ггстюлгмфоцитарна тфшътращя, фгброблас-тична реакцгя, склероз ттерстищю у лгвт нирцг були меншими, тж у лгвт нирцг тсля корекцй ПГ загалъноприйнятим способом.
Ключов1 слова: портальна ппертензт, спленоренальний анастомоз
за загальноприйнятою методикою. Виконували
Вступ
При жодному xipypri4HOMy захворюванш не за-пропоновано такоТ' велико! ктькост1 операцш, як при портальнш ппертензп (ПГ), пщкреслюючи тим самим надзвичайну складнють ц1е!' проблеми та важкий шлях розвитку xipypri4Horo лку-вання цього захворювання вщ просто!' пункцЛ до таких складних операцш, як портокавальш анас-томози [2,4].
Тому питания оперативного лкування ПГ постшно знаходяться в центр! уваги як експери-ментальних, так i ктшчних дослщжень, а такоже предметом обговорення на р1зних форумах, з'Тздах, конференц1ях. Розробка нових ефектив-них методик у лкуванш ПГ е суттевою для xipyp-пчно'Г гепатологи [6].
Мета досл1дження розробити новий власний cnoci6 спленоренального анастомозу (CPA), встановити особливост1 розвитку та пор1вняти nepe6ir морфофункц1ональних зм1н в обох нир-ках при корекцп ПГ шляхом накладання CPA pi3-ними способами.
Матер1али та методи
Досл1дження було проведено на безпородних собаках масою 15 - 20кг одного вку. Собак утримували в умовах в1вар1ю. Тварини були по-д1лен1 на 2 групи. Тваринам 1 групи (12 собак) через 30 дшв п1сля моделювання ПГ формували (CPA). Тваринам 2 групи (12 собак) через 30 дыв шсля моделювання ПГ формували (CPA) за власною методикою .
Тваринам 1 групи виконували накладання CPA
верхню серединну лапаротом1Ю з виаченням ni-сляоперац1йного рубця. Проводили рев1зш че-ревноТ порожнини. Моб1л1зували шлунково-ободову зв'язку до селез1нкового кута ободовоТ кишки. Коли селез1нковий кут стае б1льш моб1ль-ним, проводили його тракц1ю донизу та вправо. П1д селез1нкою за пар1етальним листком очере-вини в1зуал1зуеться контур л1воТ нирки. Селез1н-кову вену видтяли на BiflCTaHi 4 см. flpi6Hi плки обережно перев'язували. Пот1м приступали до видтення л1во1 нирковоТ вени. Розс1кли задн1й листок пар1етально1 очеревини. Пот1м моб1л1зу-вали ниркову вену на вщсташ 4 см, в основному тупим шляхом. Коли ниркова та селезшкова вени були достатньо моб1л1зован1, на них наклада-ли судинн1 затискач1. У стшках вен виакали на-п1вовальний OTBip довжиною 6-8 мм та шириною 2-3 мм. Накладали судинний CPA 6iK у 6iK. Вим1-рювали тиск та швидк1сть об'емного кровотоку в ниркових венах та в систем! BopiTHoV вени.
Тваринам 2 групи через 30 дшв пюля моделювання ПГ формували CPA за новим власним методом [1]. Cnoci6 здшснювався наступним чином. Виконували видтення та 3a6ip венозного аутотрансплантату з клапаном з велико! п1дшк1-рно1 вени задньоТ к1нц1вки. П1сля розтину черев-HOi порожнини проводили рев1з1ю та визначення топографоанатом1чного сп1вв1дношення opraHiB. Селез1нкову вену видтяли на вщсташ 4 см. Мт-Ki г1лки обережно перев'язували. Пот1м приступали до видтення л1воТ нирковоТ вени. Розс1кали заднш листок пар1етально1 очеревини. Пот1м
* HayKoeo-äocniöHa робота кафедри: "Ocoönueocmi компенсаторно-пристосувальних процеав в оргашзмi при захворюван-нях opaaHie черевно)' порожнини, малого тазу та клтко-експериментальне обфунтування нових способов xipypai4Hoao лку-вання". № держреестрацп 0106U006045.
