CC BY
119
УДК 516.314-89.23
укршсьш (шмщшнчний апьмшл 2008, n0.5
ГОШЩОШ ДИТЯЧОГО В1КУ
електрофульгуращя в практичнш стоматологи
Медичний ¡нститут Укра'/нсько)' асоц1ацп народно)' медицина, м. Кшв
С. I. Дорошенко
Ниж в медичжй практик, зокрема стоматоло-гмнш, широко використовуються менш травматич-ж та безкровж способи, зокрема електрохфурпя, яка поста одне з чтьних мюць в арсенал! засобю здшснення х1рурпчних втручань Сучао-м електрохн рурпчж апарати дозволяють виконувати там дм на тканини' для рЬання використовують високочастотж струми з постшною амплпудою, а для зупинки кро-вотеч1 (коагуляцм) - модульоваж коливання високо! частоти. Поеднання Тх дозволяе одночасно реал1зу-вати \ р1зання \ коагуляц1ю (50). Отже, за способом дм на тканини розрЬняють два основы види електро-х1рургм: зварювання тканин - електрокоагуляц1ю та розачення тканин - електротом1ю [20]. Окр1м того, видтяють ще \ третт вид - фульгурац1ю [14]. Бона використовуеться для бтьш сильного поверхневого руйнуваиня тканин (обвуглювання) шо досягаеться за рахунок ¡скрових розрядю, яю виникають мЬк елек-тродом та тканиною, не стикаючись один з одним.
У стоматологи давно вщомий ¡скровий метод при-пкання тканини за допомогою апарата для мюцевоТ дарсонвал^аци. Використовують два його способи -контактний, коли скляний вакуумний електрод накла-дають безпосередньо на тканину, га дистанцшний, коли м1ж тканиною й електродом е повп"ряний про-м1жок. При цьому м1ж електродом \ тканиною утворю-еться тихий електричний розряд. Чим бтьший пов1-тряний пром1жок (зазор), тим довша юкра \ тим бтьш виражений ефею приткання [19; 15 та ¡н.].
Сприятлива д1я дарсонвалюацн на слизову обо-лонку порожнини рота [321 пояснював озонуванням тканин, унаслщок чого пригжчуеться м^кросрлора, зменшуеться кровоточивють, а також наоряк ясен. Автор рекомендуе використовувати Я пюля хфурпч-них втручань як ¡з лкувальною, так \ профтактичною метою.
Лжувальний ефект дарсонвалЬацн. на думку деяких фахюцт [18], е наслщком подразнення по-верхневих нервових рецептор^ елеюричними роз-рядами, що утворюються при цьому. 1з зони дм аферентна ¡мпульсацт потрапляе в ЦНС, а звщти еферентним шляхом здмснюеться регулюючий реф-лекторний вплив, який викликае нормал^ацю тонусу мускулатури та судин, полтшуе трофку. Найпо-тужжшу фкзюлогмну д1ю мае ¡скровий розряд, коли, окр1м рефлекторних з'являються виражеж мюцев1
реакци. Вщбуваеться розширення судин, прискорю-еться мкроциркуляцт, збтьшуеться постачання ре-човин живлення та активацт обмту в тканинах, що сприяе полтшенню репаративних процеав у тканинах. Збтьшуються проникжсть тканин та фагоцитоз. Знижуеться повеохнева чутливють та послаблюеть-ся бть, що пов'язано як ¡з розвитком парабюзу, так \ 4 змЫами адаптацмноТ функци вегетативних нервю до шюрних анал1затор1в. У шюр1 та слизовш оболони порожнини рота виявляються круглоклггинна ¡нфть-трац1я й осередки м1кронекрозу, що призводить до неспецифмноТ активацП' захисних тканинних процеав. Теплоутворення мало виражене в тканинах, осюльки використовуеться незначна сила струму та ¡мпульсний режим ш.
У стоматолопчжй практик високочастотний струм для коагуляцП' (зварювання) тканин був використа-ний у 40-60 роки [22; 7; 27; 37; 25' 24; та ¡н.]
Для проведения д1атермокоагуляцн використо-вували бтолярний моноактивний метод. Пасивний електрод площею до 300 кв. мм закртлювався на вщдалених вщ операцмного поля дтянкахтта, а ак-тивний електрод був поданий у вигляд1 вузького леза ножа. Проте при цьому важко регулювалася глибина ушкодження, що призводило до вщгалуження струму за меж1 розтину, ураження навколишжх тканин, а також до виникнення масивних пюлякоагуляцмних рубцю та пролонгування термшщ одужання хвооих [43' 30 та ¡н.].
Для запоб1гання под1бним ускладненням В. Н. Шамов (1911) уперше використав бюактивний метод д1атермокоагуляци, який отримав широке застосу-вання та використання в рЬних галузях медицини - нейрох1рургп онкологи, дерматологи, пнекологи та ¡н. [21; 23: 42 та ¡н ]. За цього методу використовуеться принцип бтолярно! активно! дм. коли обидва електроди з однаковою малою площею розташову-ються на вщстаж вщ 0,5 до 3 мм один вщ одного [43]. Коагуляцт при цьому вщбуваеться в строго задажй дтянц1, розташоважй м1ж двома електродами.
У стоматологи бюактивний метод уперше використав В. I. Цельжкман [41], дещо видозмЫивши електрод С. М. Шамраевського.
Ниж випускаеться низка електрох1рурпчних апа-рат1в рЬно! потужност1. Для коагуляц1Т в стоматологи використовуеться д1атермокоагулятор стоматолог1ч-ний ДКС-2М. Д1атермокоагуляц1ю застосовують для деструкцм вмюту кореневих канал1в при пульп1т1 та перюдонтит1, ппертроф1чному пнпвт, гландулярно-му хейлт; для видалення доброяюсних новоутворщ слизовоТоболонки порожнини рота (паптома, ф1бро-ма епулщ тощо^ грануляц1йноТ тканини з патолопч-
укрйиошй стпматолопчиий алыланау 20(18, №5
Ш1®;[ (
них ясенних кармажв. Окр1м того електрокоагуляц1ю використовують для видалення судинних пухлин; ф1-броматозу ясен' при вир1занж ясенних сосоиюв що врослися в карюзну порожнину для вирЬання ясенних кармажв, розакання вуздечок губ та язика, а та-кож слизовоТ оболонки порожнини рота й окютя, для роз^инання пщоюсного абсцесу, при ускладненому прорЬуванж трет1х молярщ [22; 7; 39: 27' 37, 36; 25 30: 5 Л- 15: 52].
Слщ зауважити що поряд ¡з позитивним ефектом метод дП' на тканини високоТ температури (електро-р1зання, електрокоагуляцт) мае низку суттевих недолив: потоебуе. як правило ¡нфтьтрацшноТ або провщникоьоТ анестези; вщбуваеться налипания ко-агуляцшноТ плюки на електрод I у зв'язку з цим еи-никае загроза розкриття просв^у кровоносних судин; тяжюсть регулювання глибини ушкодження тканин. Окр1м того, можливе також ушкодження прилеглих тканин [36; 15 10; 11].
Морфолопчне вивчення структурних змш у тканинах слизовоТ оболонки порожнини рота пюля д1а-термокоагуляцн в експеримекп показало що вщ дм струмом високоТ частоти в ураженш тканиж первин-но виникае коагуляцшний некроз ¡з подальшим роз-витком перифокальних запально-дистрофмних змш як1 набувають затяжного характеру. Загоення шсля ушкодження струмом високоТ частоти характеризу еться тривалим збереженням гжйно-некротичних процеав у раж, повтьним формуванням рубцево! тканини [2].
Ниж в стоматологи для деструкцм тканин використовують крюдш за допомогою крюапаратю що працюють на рщкому холодоагент1 за принципом розпилення парарщкого струменя [29; 28; 10; 11: 12 13].
Крюгенний метод у стоматолопчжй практик ви-користовуеться в лкуванж пульптв деяких хвороб слизовоТ оболонки порожнини рота (лейкоплакт, пап1ломатоз, гемангюма), хроннних ерозивних та виразкових уражень слизовоТ оболонки та червоноТ облям1вки губ. доброяюсних та злояюсних пухлин [1' 9; 2; 8; 31; 38 12; 40; 48' 46; 49 та ¡н
Окрем1 методи крюдеструкцм, що використову-ються в стоматологи, докладно описали в методич-них рекомендацтх М. Ф. Данилевський та А. П. Гро-хольський [12' 13], у монографтх - О. I. бфанов I Т. Ф. Дзанагова [15] та ¡н.
Крюдеструкцт напротивагу ¡ншим х1рурпчним методам мае низку переваг: безкровнють, строгу обме-женють ураження. Окр1м того, локальна дт холодом вщносно безболюна, може проводитися без анестезм, не викликае виражених перифокальних реакцм [12 13]. Разом ¡з тим цей метод мае своТ' недалки: складжсть \ громвдюсть карюапаратт (компресор-ний пристрм, необхщнють насадок р1зноТ' величини та форми); потр1бен певний час для пщготовки апа-рата (до 15 хв.), а також вщ1гр1вання крюшструмента, обов'язкова стерилЬацт насадок. Крюрозпилюваль-ж установки потребують перманентного поповнення
запасу холодоагенга. Окр1м того, при Тх використанж важко контролювати глибину ураження, виникають загроза вторинноТ кровотеч1 в перюд некрозу тканин \ аисока ймов1ржсть ¡нфжування. Регенерац1я тканин теля ди рщким азотом вщбуваеться протягом 18-21 див ¡з досить вираженим запальним набряком, що потребуе проведения протизапальноТ' терапм [31; 35 та т.].
Слщ також зазначити, що устхи квантовоТ елек-тронжи та волоконноТ оптики розширили можливосп використання в стоматологи новоТ техжки на оптич-них квантових генераторах - лазерах, яю мають великий д1апазон дП' [33; 16; 34; 35].
Так, у терапевтичжй стоматологи лазери використовують для опромшення емал1 з метою профтакти-ки карюсу [34; 6; 56; 57; 54]; для профтактики та ль кування пульпгпв I гюрюдонтитю у дтей та дорослих [16; 18; 17; 34; 15]. Опромтювання гел1й-неонового лазера здмснюе протизапальну \ протинабрякну д1ю за рахунок нормал1зацн м1кроциркуляцпта зменшен-ня проникносп стчнок судин, що л1квщовуе застмж явища, стимулюе процеси тканинного метабол1зму, а також пщвищуе р1вень напруження кисню. Окр1м того, одночасно гальмуе процеси альтерацп та стимулюе процеси пролферацп. зокрема фйюлогмноТ та репаративноТ регенераци тканин [16: 18: 17, 35 та ¡н.].
У практик хфурпчно'Т стоматологи лазер викорис-товуеться також для видалення доброяюсних ново-утворю, лейкоплаки, злояюсних пухлин та зварюван-ня тканин [3- 44; 35; 33; 47; 51 та ¡н ]
Незважаючи на позитивы результати експери-ментальних та ктннних дослщжень, отриманих при використанж лазер1в у стоматолопчн1й практик слщ видтити \ деяю Тхж недол1ки а саме: висока вартють лазерних установок та Т'хня гром1здюсть необх1дн1сть охолодження тканин операц1йного поля холодоаген-тами, скпадн1сть дозування та мантулювання в по-рожнин1 рота потр1бна спец1альна пщготовка медич-ного персоналу та ¡н.
Отже, даж л1тератури свщчать про те, що ниж зусилля спец1ал1ст1в зокрема стоматолопчного про-фтю спрямован1 на розробку нових, перспективн1-ших вид1в ди на м'яю тканини, яю усшшно конкуру-ють ¡з традиц1йними х1рурпчними методами. Маючи певн1 переваги, ва вони не позбавлен1 недол1юв, а саме: здтснюються, як правило, контактним шляхом; потребують спец1ального знеболювання (окр1м кр1одЛ); не дають надшного гемостазу та ч1ткоТ зони деструким: важко контролюеться глибина ураження; скпаджсть пщходу до малодоступних м1сць особливо в порожниж рота. Кр1м того викликають вологий некроз тканин, при якому нерщко вщбуваеться ¡нфн кування уражено'Т поверхн1; виражену запальну реак-ц1ю, уповтьнення процесу рубцювання та загоення зони ушкодження.
Усе перелнене вище свщчить про те, що скпадж топографо-анатом1чн! взаемовщносини тканин зубо-щелепного апарату \ слизовоТ оболонки зокрема, по-
ГКГАГНСЬКИЙ СТОШШЮПЧНИЙ Ш1ЬМШДХ 2008, №5
миа» вису
требують розробки спец1ал1зованоТ апаратури, спе-циф1ки прийомю та методю дм.
Ураховуючи високий клшнний ефект викорис-тання електрофульгурацм в практичжй ме/зициж та зокрема, в стоматологи, ми застосували цей метод для деструкцм м'яких тканин порожнини рота (напри-кпад, марпнального краю ясен у пришийковм части-ж зуба при повному руйнуванж його коронки з ме~ою оголення кореня для створення умов кращоТ фшсацй та доступу при виготовленж штифтових конструкц!Й пщакання коротких вуздечок губ та язика; розкриття ясен над ретенованим зубом тошо). Для здмснення такоТ деструкцм ясен ми сконструювали спец1альний пристрш - ..Електрофульгулятор" - ще в 1976 роц1 (Авторское свидетельство на изобретение № 1648410 от 15 01. 1991 года с приоритетом от 07.12.1988 года, выданное Госкомизобретений СССР; Патент на винахщ № 73454 вщ 15. 07. 2005 року виданий Державним департаментом ¡нтелектуально! влас-ност! УкраТни; в яких представлена електросхема пристрою] Електрофульгулятор експонувався на 1\/Нжнародних виставках в 1ндм, СРСР (м. Москва та м. КиТв), отримано Золоту медаль ВДНХ СРСР та диплом I ступеня ВДНГ УРСР Електрох1рурпчний пристрж „ЕпектрофульгуляторЩ був розроблений нами на основ! апарата „Дарсонваль". Напротивагу таким апаратам що використовувалися до цього в нашому пристро! завдяки реконструкцм була досяг-нута концентрацт юкрових розрядю в один пучок на електрод1, виконаному за формою стоматолопчно-го зонда пщ кутом (рис. 1), що давало можливють безконтактно (на вщстаж 2-3 мм вщ голкопод1бного електрода до поверхж об'екта - слизовоТ оболонки) отримати чггко сфокусовану л1н!ю деструкцм м'яких тканин та регулювати глибину Тх ураження, а також проводити мажпуляц1ю у важко доступних дтянках порожнини рота.
Рис.1. Загальний вигляд електрох!рург1чного апарата „Електрофу л ьгу ратор"
3 метою вивчення ефективносп використання електрофульгурацм та розрпбленого нами пристрою («Електрофульгуратор») у стоматологнжй практи-ц1 зокрема для пщготовки м'яких тканин порожнини
рота до зубного протезування та ортодонтичного ль кування. ми провели вщповщж експериментальж та клтнж дослщження.
Матьр!ал та методика дослщження
Експериментальж дослщження проводили на 12 кроликах породи „шиншила" ¡з середньою вагою 3,5 кг яким на одному боц1 (праворуч) бгля шийки р1зц1в (ьерхнього та нижнього) здмснювали електрофульгурацм м'яких тканин протягом 10 сек. 1з протилеж-ного боку щентичж дтянки залишалися ¡нтактними \ слугували контролем Тварин виводили ¡з дослщу поетапно: безпосередньо пюля процедури через 7, 14 та 28 д1б (по три кролики на кожний ¡з указаиих строюв експерименту). На нижнм та верхнш щеле-пах вир1зали блоки тканин, яю М1стили двое р1зц1в. матерел фтсували в 10% нейтральному формалУ Демшерал1зац1ю проводили в 10% розчиж азотноТ кислоти з1 щоденним контролем ефективност1 про-цесу. Пюля декальцинацм та ретельноТ дегщратацп об'еючв у етанол1 висхщноТ мщносп (60о, 80о та 96о етиловий спирт) проводили просочування спиртово-еф1рною сумшшю целощину [26]. Сертж пстолопч-ж зрЬи товщиною 15 м1крон виготовляли на санному мкротомг 3 метою вивчення пстотопографита струк тури м яких гканин I перюдонта в зож дм зр1зи проводили на рюж шийки зубю у горизонтально площиж. Препарати фарбували гематоксилЫом та еозином, а також ткрофуксином за Ван Пзоном.
Кр1м того проведено дослщження слизовоТ оболонки ясен цих кролиюв електронном1кроскоп1чним методом у норм1 (контрольний бгк) та через 1,2 4 тижж теля електрофульгурацм. Шматочки ясен, яю були взят1 (у пришийковш частиж р1зц1в подр1бню-вали) в крапл1 забуферного розчину чотириксюсмт [45], а пот1м переносили в свЬку порц1ю холодного ф1ксатора на 2 год. Ф1ксац1ю проводили при 1о +4, пю-ля цього зневоднювали матерел у етанол1 висхщноТ мщност1 (вщ 70о до ЮОо) та ацетож. Виготовлеж на ультратом1 зрюи контрастували урантацетатом [55] та цитратом свинцю [53]. Перегляд зрЫв проводили в електронних мюроскопах ЕМБ-100Б I ЕМБ-ЮОБР.
Морфолопчному анал1зу пщлягав також матер1-ал, який був отриманий у 20 хворих шляхом ¡ндивь дуальноТ бюпсГТ слизовоТ оболонки крайових ясен до проведения процедури та теля проведения електрофульгурацм через 5 хв а також на 6-й, 8-й та 10-й день. Дегщратац1ю обектю проводили в двох змь нах 96о етанолу ¡з подальшим просоченням вюк-парафж-каучуковою сум1шшю. Сермж зрЬи товщиною 7 мкм фарбували гемотаксилтом I еозином та ткоофуксином за Ван Пзоном.
Поряд ¡з цим було проведено електронномтро-скотчне вивчення бюптат1в, отриманих у пацюнтю до електрофульгурацм, через 5 хв., а пот1м на 10 день пюля не!'. Обробку та фкеацю матер^лу бю-птат1в для електронномкроскопнного дослщження проводили за вищеописаною методикою, яку ми ви-кооистовували в експеримент1 на тваринах.
укрд1нсыш сшшолопчнкк альманах 7008, n»5
СТОМАТОЛС
¡гйнр
Результати дослщження та Тх обговорення
Пстолопчне дослщження слизово! оболонки ясен експериментальних тварин М1кроскогпчне вивчення та порюняльний анал1з результат!в пстолопчного дослщження слизово! оболонки ясен у експериментальних тварин дозволили виявити певж особливостк Безпосередньо пюля ю-крово! 10-секундно! електрофульгурацн структури слизово! оболонки та ктьцево! зв'язки пщдаються осередковим змтам, характерним для коагуляцйно-го некрозу. В структурах зуЬа та альвеолярно! юст-ки морфолопчних порушень не виявлено (рис 2 3). Каналы^ дентину не втрачали ч1ткого рад1ального розташування, тинктос!альж властивосп дентину до використання барвниюв не змЫювалися.
Рис.2. Препарат нижньоТ щелепи кролика безпосередньо теля д1атермодеструкцм тканин у зож шийки р1зця справа. Вогнищевий коагуляцшний некроз м'яких тканин та мльцевоТ зв'язки. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36.15
Рис.3. Екран!зована дтянка м'яких тканин та дтянка зуба в зош дйатермодеструкцм безпосередньо теля електрофульгурацн (нижня щелепа кролика). Коагуляцшна деструкцт лянки слизово'Г оболонки та мльцевоТ зв'язки. Елементи зуба без змш. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36.140
Чеоез 7 джв у зож ушкодження ктьцево! зв'язки виявляються морфологнж ознаки регенерацм зруй-нованих тканин. МкроскогНчно спостер1гаються велика юльюсть ф1бробласт1в та ф1броцит1в поява молодих колагенових волоконець, а також наявнють морфолопчних ознак регенерацм кровоносних судин, поява бруньок кагллярю, що розвиваються на дтянц1 зв'язки та прилягають безпосередньо до цементу 1 дентину. Слщ зауважити, що на сьому добу експери-менту в твердих чаптинах зуба патолопчних змш не виявлено (рис. 4 5).
Рис.4. Препарат верхньо! щелепи кролика через 7 д1б тс-ля електрофульгурацП' слизово'Г оболонки в дтянщ шийки р1зця злша. Вогнищева регенеращя ктьцевоУ зв'язки. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36.15
Рис.5. Дтянка ктьцево! зв'язки верхнього лтого р!зця кролика через 7 джв. Молода волокниста сполучна тканина з великою ктькютю мшро- судин, розташованих поблизу тканин зуба. Фарбування ткрофуксином. 36.140
Через 1 тиждень тел?. електрофульгурацм на твтон-ких зр1зах у слизовт оболонц1 ясен виявляеться нако-пичення л1мфощних ютин, тканинних базофт1в (рис. 6). велика юльюсть м1кросудин та втьних нервових за-юнчень. Яскраво виражеж ознаки репаративно! регенерацм. Разом ¡з тим збер1гаються й ознаки альтерацм. На електронномкроскотчному р1вж пюля д1атермоде-струкцм в залишках некротизованих южин виявляються цитосегресомж накопичення зруйнованих елемекпв клгин (рис. 7) \ м^роплазматозж випинання цитоплаз-ми яю м1стять набрякову рщину та южинний детрит (рис. 8).
Рис.6. Слизова оболонка ясен кролика через тиждень шс-ля д1атермодеструкцм. Напштонкий зр1з. Фарбування толу'|-диновим сишм. 36.: об,8, ок.7
украшсьш ст01шспвпчккй а1кьмакак 2008, n»5
ря дитячо: о ыку
Рис.7. Фрагменти слизовоТ оболонки ясен кролика через тиждень шсля д1атермодеструкцн. 1.М1кроклазматозш вирос-ти; 2. Ыитосегресоми. 36.9000
о' К. ■
Ш к;
; у у .'и л
Рис.8. Фрагменти слизовоТ оболонки ясен кролика через тиждень теля дштермодеструкцн. 1 Мшроклазматозш вирос ти; 2. Цитосегресоми. 36.13000
Через 14 дшв репаративж процеси в зож ушко-дження практично завершуються. З'являеться чпжий малюнок сполучноТ тканини ктьцевоТ зв'язки. Кола-генов! волокна ТТ щтьно прилягають до цементу та дентину зуба. Практично повнютю вщновлюеться троф!ка заново регенерогзаних структур чпжо кон-куруються судини. Звертае на себе увагу той факт, що малюнок колагенових волокон зв'язки ще не мае правильно'!' радгёльносп. а сам1 волокна розташова-ж вщносно дентину та альвеолярноТ юстки пщ невеликим кутом \ мають хвилясту форму. Серед волок-нистих утвор1в виявлялася велика ктькють кпггин ф1бробластичного типу (рис. 9, 10), що вказуе на не завершежсть процесю колагеноутворення та можли-в1сть топографмно'Т ущтьненост1 сполучнотканинних утвор1в
Рис.9. Препарат верхньоТ щелепи кролика через 14 д1б шсля електрофульгурацп тканин слизовоТ оболонки в дтян-ц1 шийки р1зця справа. Дтянка, що регенерувала, ктьцевоТ зв'язки навколо правого р1зця. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36.15
Рис.10. Дтянка кшьцево'Г зв'язки верхнього правого р!з-ця, що регенерувала, на 14-й день експерименту. Волокиис тий х1д колагенових волокон, яю розташоваш пщ кутом до тканин зуба; велика ктьмсть кл1тин ф1бропластичного типу. Фарбування шкрофуксином. 36.140
Електронно-мкроскопнне досл,дження ясен через 2 тижж теля дгатермодеструкци виявило в еттели ва ознаки внутршньоштинноТ оегенерацм. В епггелюци-тах - ппертрофт та пперплазт бтково-синтезуючого апарату мггохондрм ядра. У зож комплексу Гольд>ю виявляеться скупчення лзосом та цитосегресом. У власжй пластин^ слизовоТ оболонки спостер1гаетьс? пщвищена юльюсть макрофапв та плазматичних кл1-тин. Цистерни ендоплазматичноТ атки останжх м1стять електронно-щтьний матео1ал бтковот природи (рис. 11).
ж''-
Рис.11. Фрагмент плазматичноТкл!тиниу власти пластин-ц| слизовоТ оболонки ясен кролика через 2 тижж теля д!атер-модеструкцм. 1 - каналы^ ендоплазматичноТ с ¡тки. 36.18000
Незважаючи на незначний набряк ендотел1ю кро воносних каптярю у Тхжй цитоплазм! добре вираже ж канальц1 ендоплазматичноТ атки з прикртленими рибосомами, енергетичний апарат \ м1кропшоцитозж везикули звязаж з транспортом речовин \ представлен! поодинокими пухирцями (рис. 12)
Рис.12. Фрагмент кровеносного каптяра слизовоТ оболонки ясен кролика через 2 тижж шсля д1атермодеструкцм: 1 - каналы^ ендоплазматичноТ сетки; 2 - мшропшоцитозш везикули. 36.10000
укрдшський ст01ш0л0г1чнкй 1кльмш!ах 2008, гв5
СТОМАТОЛОПЙ;
Отже, в слизовм оболонц1 ясен через 2 тижж пю-ля д1атермодеструкцм виявляються структурж еле-менти в активному стаж
На 28 добу експерименту структури юльцево! зв'язки в зож ушкодження практично повнютю вщ новлювали свою типову структурну оргажзац1ю. Ви-являлися типовють орюнтацм колагенових волокон та Тхжй радгёльний топографнний малюнок. Кть-кють сполучнотканинних штин наближалася до норми, ознак рубцювання та скперозування не вияв-лялося. "Ильки на окремих дтянках, обмежено, кола-генов! волокна були згуртоваж в щтьнЫ пучки, при цьому рад1альнють ТхньоТ арх1тектожки збер1галася. Виявляли чпжо виражений контакт ¡з тканинами зуба та альвеоляоною юсткою (рис. 13, 141
Рис.13. Дтянка ктьцевоТ зв'язки верхнього правого р!з-ця, що регенерувала, на 28-й день експерименту. Повне вщ-новлення структурних особливостей I функцюнальних кон-такпв ¡з прилеглими тканинами. Фгобування шкрофуксином. 36.140
Рис.14. Дтянка ктьцевоТ зв'язки верхнього р1зця зл1ва (контроль). Чггко виражена рад1альжсть колагенових волокон. Фарбування шкрофуксином. 36.140
Через 4 тижж пюля електрофульгураци в слизо-в1й оболонц1 ясен уа и структурж елементи не вщ-ршялися вщ таких, що в нормг Еттелюцити мютять велику юльюсть характерних для них тонофтамен-тт (рис. 15). Як I на контрольному боц1, в цитоплазм! цих клп"ин виявляеться невелика юльюсть органел метаболютичного характеру (мп-охондр1й, канальцщ ендоплазматичноТ атки, рибосом). Пщепп-елгёльна базальна мембрана добре виражена (рис. 16).
У кровоносних каптярах наявж ва характер-ж для них компоненти. Внутршня вистилка пред ставлена функцюнально активними ендотелюци тами яю мютять комплекс Гольдж' в зож якого розташовуються цитосегресоми та мультивезику-
Рис.15. Фрагмент ештелюцита слизовоТ ооолонки ясен кролика через 4 тижш теля д1атермодеструкцм: 1 - ядро; 2 -тонофтаменти. 36.10000
Рис.16. Фрагмент кровоносного каптяра слизовоТ обо-лонки ясен кролика через 4 тижш теля д1атермодеструкци: 1 - ядро; 2 - комплекс ГольджН 3 - мшрошноцитозж везикули. 36 10000
лярж ттьця,невеликих розм1р1в мпюхондри помина юльюсть м1кроп1ноцитозних пухирцщ. Базальна мембрана ендотелюцитю мае шарувату будову по вйй протяжное^ каптяра. Перицити звичайноТ фор-ми (рис. 16).
Отже, проведене експериментальне дослщження показало, що повне вщновлення кттинних елемен-т1в слизовоТ оболонки ясен у кролиюв вщбуваеться через 2 тижж пюля електрофульгураци, а через 4 тижж слизова оболонка ясен не вщрЬняеться вщ слизовоТ КОНТрОЛЬНО'1.
Морфолопчне дослщження бюпталв слизовоГ оболонки ясен пац1етчв
Морфолопчж дослщження дозволили встановити, що в шматочках слизовоТ оболонки ясен, бюптованих з осередюв ураження, були виявлеж змЫи, характер-ж для процеав пперплази епп"ел1ю. що поеднувалися з хроннною запальною реакцюю пщлеглих тканин. У 6 ¡з 20 обстежених пацюжпв мкроскопмно виявлено значне збтьшення юлькосп шар1в еттел1альних кль тин пов'язаних ¡з дистрофнними змтами останжх (вакуолюацт цитоплазми, п1кноз ядер), атакожпотов-щення гермЫативного шару, що об'ективно свщчить про можливють подальшоТ пролфераци еттелюль-них клггин (рис. 17). Нерщко пперплазю покривного ештел1ю поеднувалася з десквамативними змЫами поверхневих шар1в та наявнютю в таких дтянках де-тоитних мае ¡з дом1шкою лейкоцитю (рис. 17).
укрлйгсышй стомаштопчкий альманах 7.008, n»5
г !я ;ди:тячого в1ку
Рис.17. Дтянка пперплазованого ештел1ю слизово'Г обо-лонки ясен до д1атермодеструкцГГ. Наявжсть на поверхш пласта значно'Г ктькосп десквамованих клггин I лейкоцитш. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36.140
У частиы спостережень уа структуры! компоиенти егптел1ю I власне сполучнотканинного шару слизово! оболонки були густо ¡нфтьтрован круглоштинними л1мфо-гютюцитарними штинами, серед яких вияв-лялися лейкоцити. При цьому строма була дифузно розпушеною, набряклою. волокнист! утвори набря клими топографнно дез1нтегрованими. У стром1 ви-являлися розширеы др1бж кровоноо-м судини, мюця ми спостер1галися морфолопчж ознаки пщвищенот проникност1 судинного епггел1ю та порушення цтост1 ТхньоТ стшки.
Базальна мембрана гпд еттелюм практично не визначалася, а сам еттелм виявлявся ршо змЫе-ним, ропушеним; втрачалася специфннють клп-ин-но! арх1тектожки його шарю, на поверхж виявлялися численж дтянки глибокого десквамування (рис. 18)
Рис.18. Дтянка слизово'Г оболонки ясен до дштермоде-струкцм. Дифузна ¡нфшьтрацш кругломытинними елемента-ми й лейкоцитами власного шару та ештел1ю. □¡лянки еро-зивних змж на поверхш. Розширення кровоносних судин, набряк строми. Фарбування ткрофуксином. 36. 60
За результатами електронном1кроскопнного дослн дження було встановлено, що до електрофульгурацм слизова оболонка ясен скпадаеться з багатошарового плескатого еттелю вщдтеного базальною мембраною вщ власно! пластинки епп"ел1ю, яка представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Власна пластинка слизово! утворюе довп сосочки (рис 19), глибоко зануреж в ептелЮ. Електронном1кроскопнно в епггелюцитах виявляеться велика юльюсть тонофь ламетчв (рис. 20). Ядра !хн1 крупн1 округло! форми I и/пстять одне, рщше - два ядерця; хроматин розаяний дисперсно. У навколоядержй зож спостер1гаються дрЮы мп"охондри канальц! ендоплазматично! атки. рибосоми. полюоми (рис. 20).
Рис.19. Дтянка слизово'Г ясен до д1атермодеструкци. Натв-тонкий зр1Э. Фарбування толу'Гдиновим сишм. 36.: 06.8, ок 7
Рис.20. Фрагмент ештелюцита слизово'Г ясен до д1атер-модеструкцГГ. 1 - тонофтаменти; 2 - ядро; 3 - мтэхондрм; 4-десмосомальш з'сднання. 36.12700
Еттел1альж ютини з'еднаж за допомогою дес-мосомальних з'еднань. Розташоваж еттелюцити на чпто виражежй базальжй мембраж (рис. 21). У пухш волокнисто сполучжй тканиж розмщеж кро-воносж каптяри в оточенж колагенових реиптчас-тих, еластичних волокон та ф1бробласпв. Ц1 клп"ини в активному функцюнальному стаж, про що свщчать добре иозвинут1 канальц1 ендоплазматично! атки яю мають велику ктьюсть прикртлених рибосом та електроннощтьний бтковий матерел усередиж цистерн. Тут же е й ¡нш1 кттини сполучно! тканини Кровоносж каптяри слизово! ясен соматичного типу, мають щтинж контакти у внутркижй вистилцг Ендо-телюцити довгасто! форми \ мютять уа притаманж для такого типу щтшн органели (рис. 21).
Рис.21. Фрагменти кровоносних кагмляр1в слизово'Г ясен до д1атермодеструкцм: 1 - ф1бробпаст; 2 - базальна мембрана ештелюцита; 3 - ядро ештелюцита; 4 - колагенов1 волокна; 5 - просит судини. 36.10600
укрдшсьш стопшолопчний алыканах 2006, гэ?
СТОМАТОЛОПЯ дитяч
НИИ Ей
На деяких зрЬах виявляються кровоносж каптя-ри з електроннощтьним умютом у просвт. Ендо-телюцити таких каптярй набряклг 1хня аткальна поверхня утворюе мюроклазматозж виоости. 1нод1 спостер1гаеться обтурацт просвп^у каптяра скуп-ченням тромбоците (рис. 22).
Рис.22. Кровоносний кашляр слизовоУ ясен до Д1атер-модеструкцм. Обтуращя просвггу каптяра тромбоцитами. Зб.110(П
Така м1кроскоп1чна характеристика стану слизо-воТ оболонки специфнна для в'ялого тривалого за-палення, яке супроводжуеться суттевим зниженням локального ¡мунного статусу. Очевидно, саме це ускладнюе позитивний клшнний эфект використан-ня консервативних методю люування.
Електрофульгурацт викликала локальне руйну-вання структурних компонента слизово! оболонки яке проявляеться ураженням та некрозом еттелгёль-них штии I частково елеметчв власного шару В зож ди спостер1галася р1зко виражена вакуолЬацт клггин ¡з порушенням цтост1 кл1тинних мембран, широкий гпкноз та рексис ядер. Стшки судин у власному шар1 також виявляли ознаки деструктивно-дистрофмних змЫ (рис. 23). Глибина вказаних змш полюсно вщ-межовувалася глибоко розташованими субеттелн альними структурами власного шару \ не поширюва-лася на ¡нтактж дтянки.
Рис.23. Дтянка слизовоУ оболонки ясен через 5 хв. теля д1атермодеструкцм. Некрогичш змши уЫх структурних компоненте. Фарбування гематоксилшом й еозином. 36.60
На натвтонких зрЬах виявляеться рша межа м1ж деструктивно зруйнованою тканиною \ структурно не зруйнованою (рис. 24). На рюж електронно! м1кро-скопп виявляються електроннощтьж дтянки некро-тизовано! тканини. У процеа д1атермальноТ обробки епггел1альж клп"ини повжетю руйнуються \ лише за
Рис.24. Дтянка слизово'Г ясен через 5 хв. шеля д1атер-модеструкцм. Нашвтонкий зро. Фарбування толуТдиновим сишм. 36.: об.8, ок.7
залишками десмосомальних з'еднань можна судити про тип штин (рис. 25, 26). На периферм деструктивно зруйнованоТ зони визначаеться роз'еднання еттел1альних кттин. На деяких дтянках розшаро-вуеться базальна мембрана еттелюцтчв (оис. 27).
Рис.25. Фрагменти слизовоТ ясен через 5 хв. теля д1атер-модеструкцм. Деструкцт ештелюиилв. 36.10000
Рис.26. Фрагменти слизовоУ ясен через 5 хв. теля д1атер-модеструкцм. Деструкшя ештелюцитш. 36. Ю000
Рис.27. Слизова оболонка ясен через 5 хв. шель дштер-модеструкцп. Дтянка слизовоУ оболонки по периферм зони деструкцм. 36.12000
укшиськик стшмлопчнкв альманах 2006, n»5
сЖаВшВж
МЬк еттел1альними штинами значно розширений м1жклггинний простф. Матрикс цитоплазми цих кль тин електроннопрозорий \ вл/пщуе деструктивно змн неж мтохондрм, розширеж канальц1 ендоплазматич-них утворю по перчферм южин. Кровоносж каптяри вистележ також змшеними ендотел1альними клп"и-нами. Просвгг каптярю мютить електроннощтьний матерел, очевидно. коагульоваж бтков1 молекули. Такий електроннощтьний прециттат виявляеться \ в ¡нтерстиц1альному просторг
На повторим бюпсм, проведежй за клУчними показаниями через 6 джв пюля електрофульгурацм, в зож дм на пстолопчних препаратах виявлялись ¡нтенсивж регенерац^ы процеси. У зож некрозу виявлялися рюноТ. щтьносгп та розмрв епп"ел1альж остр1вцг При цьому спостер1галася також активашя клп-ин ф1броблас-тичного ряду, що утворюють стромальний каркас на д1лянц1 репаративноТ' регенерацГ^а також збтьшен-ня юлькост1 мкро- та макрофагальних елементю, яю беруть участь у процесах резорбци та ел1мшацм не-кротичних мае (рис. 28).
Рис.28. Дшянка слизовоТ оболонки ясен на 6 день шеля дштермодеструкци. Наявшсть ештел1альних остршцт у масив1 некрозу, а також ф|бробласт1в й ¡мунокомпетентних кл1тин. Фарбування гематоксилшом та еозином. 36. 60
У динамщ 8, 10 джв спостережень визначались морфолопчж ознаки завершения репаративних процесс. Пролферацт еттелюльних юнтин зд1йснюва-лася шляхом ¡нтенсивного напластування елеметчв неураженого ештел1ю на масив коагульованих суб-станцм I тих, яю оргажзуються (рис. 29).
Необхщно зазначити, що в жодному ¡з дослщжу-ваних бюптат1в слизовоТ оболонки на вщдалених строках спостережень не було виявлено розвитку реакцм запалення або дтянок „незагоення". Поверх-ня патолопчно змшено; слизовоТ оболонки на дтянц використання електоофульгурацм на 10 добу повню-тю епггелюувалася, в субеп1тел1ально розташованих структурах спостер1галася прол1ферац1я судинного компонента \ вщновлення трофнного статусу в зож репарацм.
Електронномтроскотчно через 10 джв теля електрофульгурацм крайових ясен у слизовш обо-лонц некротизована тканина не визначаеться. 1мо в1рно, загибель значноТ частини кл1тинноТ популяцм призводить до ¡нтенсивноТ репаративноТ регенера-
шшшшше
Рис.29. Дтянка бюпеованого шматочка. Пласт багато-шарового плескатого еттел1ю, який регенерував, у зож д1а-термодеструкци. Фарбування шкрофуксином. 36. 70
цм, ознаки якоТ виявляються як на клшнному, так \ на молекулярному рюнях. Перш за все, у бтьшосп еп:телюцитш спостер1гаються центрюльструктури, пов'язаж з подтом кттин (рис. 30).
В епгтелюцитах пщвищуеться вмют полюом та мембранозв'язаних рибосом, а також ппертоофт ядерець, що вказуе на активацио бток-синтетичного апарату еттелюцитю. Це. очевидно, пов'язано з вщновленням внутршньоклггинних уражень. Спо-стер^аеться ппеотрофт та пперплазт комплексу Гольдж1, в зож якого Формуються цитогсанули та
Рис.30 Фрагменти егнтелюцитш слизовоТ оболонки ясен через 10 д1б "¡сля д1атермодеструкци: 1 - центрюл1; 2 - полкоми; 3 - цитосегресоми; 4 - ядро; 5 - тонофшаменти. 36. 12000
цитосегресоми що пов'язано з пщвищенням функць ональноТ активности та посиленням дтльносп репа-рацшних мехажзмю сегрегацм ушкоджених структур з участю Лаосом, юльюсть яких значно збтьшена. Виявляються включения лкюсомами лтщних гранул та об'еднання з автофагосомами, тобто утворення метаболнно ¡нертних продукта у склад1 залишкових ттець, яю формуються та виводяться ¡з кл1тини за допомогою екзоцитозу. Напевно, до внутршньокш-тинноТ регенерацм сл1д в1дносити перетворення в ендоплозматичжй спги каналье якоТ' значно розширеж. по яких виводиться надлишок рщини. що
укражсьш спштолопчнкй атаманах 2008, №5
СТОМАТОЛОГИЯ дитяч
надходить у штину при набряку. Вмют канальцю ендоплазматично! атки виповнено гомогенним елек-тронно- щтьним матер1алом, що вказуе на посилен-ня бюсинтезу в кттиж та певною л/прою пов'язано з вщновленням бткових компонента. Ядра ежте-люцитю слизовоТ ясен через 10 дню пюля електрофульгурацм, як правило, бтьших розм1р!В багато-лопатж, з локальною конденсац1ею хроматину (рис. 31). ФЮрилярж структури в еттелм реестрованоТ' зони виражеж слабо. У мжкттинних просторах спо-стер1гаеться скупчення електронно-щтьного матерн алу, за консистенфею та розмщенням якого можна припустити причетнють його до ¡муноглобулшщ яю е, очевидно, ¡ндукторами южинноТ прол1ферацм. Тут же визначаються макрофагальж та плазматичж кл!-тини часткове вщновлення десмосомальних зв'язюв м1ж еттел1альними кттинами.
Рис.31. Фрагмент ештелюцит1в слизовоТ оболонки ясен через 10 д1б теля д1атермодеструкцм: 1 - центрюл1; 2 - по-л1Соми; 3 - цитосегресоми; 4 - ядро; 5-тонофтаменти. 36. 12000
У кровоносних кашлярах регенераторж процеси проявляються як у внутршжй вистилш, так \ у фор-муванж кашлярних нирок ¡з подальшою оргажзац1ею нового каптярного русла. В ендотелюцитах збть-шуються юлькють та розм1ри органел, пов'язаних ¡з бюсинтезом бтка, штинних компонента, як1 зумов-люють автолггичж процеси та швидке виведення уражених внутр1шньокл1тинних структур.
Отже. результати дослщження вказують на те, що швидка загибель великоТ популяцм кл1гин при-зводить до активацм автолп"ичних I бтоксинтетичних процеав у штинних елементах слизовоТ оболонки ясен, посилення пролферативноТ активносп клп-ин та |Тх вщновлення.
У зв язку з тим що некротизовзж тканини достатньо щтьж, не розьиваеться Ыфтьтрацт протеТ'новим ексудатом перифокально розташованих неуражених тканин. Це усувае умови розвитку вторинних запаль-них процеав у тканинах на вах строках вивчення як шинного, так I експериментального матер1алу;
М1грац1я значноТ ктькосп штинних еле-мекпв, яю беруть участь у процесах оргажзацм не-кротизованого осередку (лейкоцити, макрофаги та фЮробласти), активацт пролферацм прилеглих ет-тел1альних кттин сприяють прискоренню репаратив-них процеав у тканинах. Об'ективним пщтверджен-ням цього е поява на 7 добу експерименту остр1вц1в пролферуючих ендотел1альних клп-ин, що свщчить про ранжй розвиток процеав васкуляризацм новоут-вореноТ' тканини, а також про сприятливий прогноз повноцЫноТ репаративноТ реге-нераци. Тверд1 тканини зуба будь-яких структурних порушень пщ час електрофульгурацм не зазнали.
Висновок.
Електрофульгурацт - це перспективний сучасний безконтактний електрох1рурпчний метод люування що дозволяе зг дспомогою спешального пристрою, зокрема, розробленого нами «Електрофульгурато-ра» (конструкцшж особливосл якого полягають у концентрацм ¡скрових розряд1в у один пучок на в1стр| толкового електрода, що мае рухомий привщ), здш-снити таке:
• забезпечити асептичж умови проведения втру-чання за рахунок озонування поверхж опера цмного поля;
• усунути налипания м'яких тканин на електрод;
• отримати надмний гемостаз та чп-ко сфоку-совану демаркацтну зону ¡з сухим некрозом тканин за рахунок ефекту «обвуглювання», що запоб1гае розвитку запального процесу, сприяе активацм репаративних процеав, прискорюю-чи строки загоення рановоТ поверхж майже в 2-3 рази;
• створити оптимальж умови для проведения втручання у важко доступних дтянках порож-нини рота'
• не потребуе знеболювання I може бути ефек-тивно використаним не т1льки в стоматолопч-жй практик, а й у шших галузях медицини.
Пщсумок.
Анал1зуючи та зютавляючи результати морфоло-пчних дослщжень, спрямованих на вивчення меха-н1зм1в дм електрофульгурацм на поверхнев1 та гли-бою структурж компоненти слизовоТ ясен а також особливосл розвитку репаративних процеав на кл. жчному матер1ал1 та в експериметч, можна д1йти таких висновюв:
перевагою використання електрофульгурацм - ¡оЗревоТ д1атермодеструкцм - в локал1зоважй зон1 ураження е сухий коагуляц1йний некроз тканин.
укмгнський стоматолопчний альманах 2008, №5
дитячого в1ку
Штература
1. Балиева И.Л. Применение криогенного метода в стоматологии. Обзор зарубежной литературы / Балиева И.Л. // Стоматология. - 1974 Т.53 №2.-С.49-53.
2. Балиева И.Л. Структурне изменения в тканях слизистой оболочки полости рта крыс после криовоздействия / Балиева И.Л . Антипова З.П. // Стоматология. - 1976.-Т.55 №5 - С.7-10
3. Богатов В В. Регенерация костной ткани после лазерной остеотомии нижней челюсти в эксперименте / Богатов В В., Давыдов Б.Н., Соловьев В.А. // Стоматология.-1982, T61.NP5.-C.12-14
4. Борисюк П.П. Опыт применения «электроножа» при лечении затрудненного прорезывания зубов мудрости / Борисюк П.П. // Стоматология.-1977-Т.56 №3.-С.85-86.
5. Боровская М.А. Хирургический метод лечения пародонтоза / Боровская М.А. // Стоматология.-1963.-Т.42,№2.-С.95-96.
6. Боровский Е.В. Воздействие СО-лазера на эмаль зубов / Боровский Е.В Маркин Е.П., Пебедева Г.К. // Стоматология.-1983.-Т.62,№1-2.-С.4-7.
7. Васильев Г.А. Электрохирургическое лечение волчаночных поражений слизистой рта / Васильев Г.А , Класс З.И. //Проблемы туберкулеза.-1945.-№1.-С. 32.
8. Веркин Б.И. Состояние и перспективы развития криогенной стоматологической техники / Веркин Б.И., Микитин В.А., Миринец-Маркевич Б.Н. // Краткие тезисы V съезда стоматологов УССР-Одесса, 1978.-С.144-145.
9. Григорьева К.В. Определение скорости и степени охлаждения слизистой оболочки полости рта при криовоздействии / Григорьева К.В. // Стоматология.-1975.-№5.-С 18.
10. Грохольский А.П. Ближайшие и отдаленные результаты криотерапии болезней пародонта и слизистой оболочки полости рта / Грохольский А П. // Терапевтическая стоматология.-К , 1982 б.-Вып.17.-С.80-83.
11. Грохольский А.П. Применение низких тем ператур при лечении болезней пародонта и слизистой оболочки полости рта (клинико-экспериментальное исследование) : автореф. дис. на соискание научн. степени докт.мед.наук / Грохольский А.П. -К , 1982 36 с.
12. Данилевский Н.Ф. Применение криотерапии в стоматологии (методические рекомендации) / Данилевский Н.Ф Грохольский А.П. -К.: МЗ УССР 1980 -27с
13. Данилеыский Н.Ф. Применение местной гипотермии в стоматологии (методические" рекомендации) / Данилевский Н.Ф Грохольский А.П. - К.: МЗ УССР 1982.-22с.
14. Долецкий С.Я. Высокочастотная электрохирур гия / Долеикий С.Я., Драбкин Р.Л., Ленюшкин А.И. -М.:Медицина, 1980.-193 с.
15. Ефанов О.И. Физиотерапия стоматологических заболеваний / Ефанов О.И Дзанагова ТФ. -М.:Медицина 1980.-290 с.
16. Корытный Д.Л. Применение гелий-неонового лазера в терапевтической стоматологии / Корытный Д.Л. Ii Стоматология.-1978.-№5.-С.21-25.
17 Кунин A.A. Применение гелий-неонового лазера при лечении заболеваний пародонта / Кунин A.A. //Стоматология 1983.-№1 -С.26-27.
18 Кунин A.A. Лечение пульпитов с применением гелий-неонового лазера / Кунин A.A.. Мясковский Д.Г. // Стоматология.-1982.-№4.-С.55-58.
19. Ливенцов Н.М. Электромедицинская (физиотерапевтическая) аппаратура / Ливенцов Н.М. -М. Медгиз, 1955.
20. Ливенцов Н.М. Электромедицинская аппаратура/ Ливенцов Н.М., Ливенсон А.Р. -М.:Медицина 1974.-334 с.
2п. Лисица Ф.М. Заживление ран головного мозга после электрокоагуляции / Лисица Ф.М Мин-кин С.Ю // Новый хирургический архив.-1934.-Т.30,вып.4.-С.495
22. Лукомский И.Г. Основы лечения стоматитов / Лу-комский И.Г. // Клиника болезней зубов и полости рта.-Харьков.-М 1936.-С.636-656.
23. Лущицкий О.В. Лечение предраковых дерматозов и рака кожи методом электрокоагуляции / Лущицкий О.В. // Вестник венерологии и дерматологи и.-1940.-№6.-С.55-56.
24. Мамедов О.Р Влияние лечебно-профилактических мероприятий на стоматологическую заболеваемость у рабочих железнорудного алунито-вого йодного и бромного производства в Азербайджанской ССР (клинико-эксперимен-тальное исследование;: автореф. дис. на соискание научн. степени докт. мел. наук / Мамедов О.Р- М., 1974.
25. Марченко А.И. Применение диатермокоагуляции при лечении пародонтоза / Марченко А.И. // Проблемы стоматологии. - К., 1958.-С.26-30.
26. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Меркулов Г.А. -Л., 1969 .-339 с.
27. Мошкович С.И. Диатермокоагуляция при затрудненном прорезывании зуба мудрости / Мошкович С.И. //Стоматология.-1955.-Т.34, №5.-С.50-51
28. Криотерапия предраковых заболеваний слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ / Никитин В.А., Воронина Л.И., Точиловская РВ., Григорьева K.B. II Стоматология.-1977.-Т.56,№4 -С.29-31.
29. Никитин В.А. Криораспылитель по применению и правилам эксплуатации / Инструкция по применению и правилам эксплуатации/ Никитин В.А., Гри горьева К.В, Носов М.К. : Утв.ком.по новой мед. технике МЗ СССР-М 1975 9 с.
30. Новик И.О. О применении вакуум-массажа в комплексном лечении пародонта / Новик И.О , Эпельбейм З.М. II Стоматология f1962J".41J^-С.3-5.
vkpaihcbkhk стоматолопчний mlbmahjut 2008. №5
СТОМЛТОЛОГ1Я дитя
31. Павлик С.А. Реабилитация больных после крио-деструкции патологически измененных паро-донта и слизистой полости рта / Павлик С.А Центило Т.Д. // V съезд стомат. УССР: Тез.докл.-Одесса 1978.-С. 144-145.
32. Платонов ЕЕ. Дарсонвализация при альвеолярной пиорее / Платонов Е.Е. // Одонтология и стоматология,- 1929.-№11 .-С.27-30.
33. Прохончуков A.A. Достижения квантовой электроники в экспериментальной и клинической стоматологии / Прохончуков A.A. // Стоматология.-1977.- Т.56.№5.-С.21-27.
34. Прохончуков A.A. Лечение пародонтоза и заболеваний слизистой оболочки полости рта с использованием гелий-неонового лазера / Прохончуков А А.. Александров М.П.. Бугай Е.П.-М..1980.
35. Прохончуков A.A. Лазеры в стоматологии /Прохончуков A.A., Жижина H.A. -М.: Медицина, 1986. - 176с.
36. Рубин Л.Р. Физиотерапия заболеваний зубов и челюстей / Рубин Л.Р. - М., 1959,- С.91 -99.
37. Рубин Л.Р. Физические методы исследования и лечения в стоматологии / Рубин Л.Р-М.: Медгиз. 1955.-С.71-77.
38. Точиловская Р.В. Эффект криовоздействия при неспецифических эрозивно-язвенных поражениях слизистой оболочки полости рта (экспериментальное исследование) / Точиловская Р.В. // Стоматология,- 1978.-Т.57 №5.-С. 10-13.
39. Уваров В.М. Диатермокоагуляция в стоматологии / Уваров В.М., Гоц Л.Я. // Стоматология.-
1949,- Т.28,№1.-С.25.
40. Хацкевич Г.А. Опыт применения криодеструк-ции при лечении предопухолевых заболеваний и опухолей слизистой оболочки полости рта / Хацкевич Г.А., Калманович А.М Новиницкая Т.Е. // Стоматология.-1987 -Т.66,№1.-С.51-53.
41. Цельникман В И. Опыт применения видоизмененного биактивного тангенциального электрода С.М.Шимраевского в стоматологии / Цельникман
B.И. // Стоматология.-1964.-Т.43 №2.-С.106-107.
42. Шамраевский С.М. Применение биополярных электродов в электрохирургии / Шамраевский
C.М., Герасименко A.A. // Вестн.хирургии.-1971.-Т.106 №1.-С.66.
43. Шамраевский С.М . Современные проблемы электрохирургии / Шамраевский С.М. -М.:Медицина,
1950.-С.5-49.
44. Шаргородский А.Г. Применение лазерной установки «скальпель-1» при лечении опухолей челюстно-лицевой области / Шаргородский А.Г., Родионов Н.Т, Карпухина Л И. // Стоматоло.гия.-1984.-Т.63 №1 -С.51-52.
45 Caulfield J. Effects of varying the vehicle for OsO in tissue fixation // J.Biophys.Biochem.Cytol.-195 V.35.-P.827.
46. Cherry J. Cryosurgery of oral cancer // Arch. Otolaryngol.-1970.-V.91 -№6.-P.548-551.
47. Frame J.W. Removal of oral soft tissue pathology with the CO laser // J.oral maxofac. Surg.-1985.-V.43.-№11 .-P.850-855.
48. Gage A. A. Cryosurgery for oral and pharungeal carcinoma // Am. J.Surg.-1969.-V. 118.-P.669-672.
49. Good R.Z Spooner T.R. Office cryotherapy for oral leukoplakia // Trans.Amer.Acad.Ophtalmol. Otolaryngol.-1971 .-V.71 .-P.9B8-973.
50. Katone Z. (Катана 3.) Электроника в медицине.-М.:Сов.радил, 1980.-144С.
51 Marini D., Galluzzo D . Veraldi S. L'uso del laser di Potenza ad argon in stomatoiogia // Dent. Cadmos.-1986 -V.54.-№1 .-P.53-58.
52. Reinhardt R.A., Silvers J.E. Management of class III furcaily involved abultments for fixed prosthodontic restorations // J.prosthet.Dent.-1988.-V.60.-№1 .-P.23-28.
53. Reynolds C. The use of high pH as an elec-tronopague stain in electron microscopy // J.Cell Biol.-1963.-V. 17.-P.208-212.
54. Sato H., Sato K., Toya F., Yamomoto H. Effect of an acoustooptically Q-switched Nd-YAG-laser irradiation on the fissyre of the tooth in the prevence of Ag (N3H2) F // Jap.J.Oral Biol.-1981.-V.23.-P.401-406.
55 Watson M.L. Staining of tissue selection for electron microscopy with heavy metals//J.Biophys. Bio-chem. Cytol.-1958.- №4. - P 475-478.
56. Yamamoto H.. Ooya K. Potential yttrium-aluminiumgarnet laser in caries prevention // J.Oral Path. -1974.-V. 3.-P. 7-10.
57. Yamamoto H., Sato K. Prevention of dental caries by acoustooptically Q-switched Nd-YAG-laser irradiation // J. Dent.Res.-1980.-V.59.-P 137-142.
Стаття надшшла 12.08. 2008 p.
Резюме
В статье представлено экспериментальное и клиническое обоснование эффективности использования устройства «Электоофульгулятор» в стоматологической практике.
Ключевые слова: электрофульгурация десна, гистологические исследования.
Summary
The experimental and clinical grounds for the efficient application of the device "Electrofulgulator" in stomatological practice are represented in the given article.
Key words: electrofulguration, gum, histological research.
