CC BY
9
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
УДК 611.715:611.42
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я Л1МФАТИЧН0Г0 М1КР0ЦИРКУЛЯТ0РН0Г0 РУСЛА СЛИ30В01 ОБОЛОНКИ К0М1Р0К ЛАБ1РИНТУ РЕШ1ТЧАСТ01 К1СТКИ ЛЮДИНИ.
Луценко Н.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
Проведене ггстологгчне г електронно-мгкроскопгчне дослгдження препаратгв слизовог оболонки комгрок лабгринту решгтчастог кгстки людини дозволило проаналгзувати конструкцгю лгмфа-тичного мгкроциркуляторного русла зазначеног дглянки г виявити його морфо-функцгоналът особливостг. Показано, що в слизовгй оболонцг лабгринту решгтчастог кгстки виявленг лгмфа-тичнг мгкросудини, якг анастомозуютъ мгж собою, утворюючи двг мережг. Описанг улътра-структурнг особливостг ендотелгалъного шару стгнки лгмфатичних капгляргв слизовог оболонки комгрок лабгринту решгтчастог кгстки людини.
Ключов1 слова: л1мфатичне м1кроциркуляторне русло, лаб1ринт реш1тчастоТ кютки
Л1мфатична система, будучи однюю з ключо- 60 роюв, як1 померли вщ причин, не пов'язаних з
вих ланок гомеостазу I гуморального транспорту, залучаеться у вс1 патолопчы процеси, а неадек-ватнють и функцм впливае на розвиток \ переб1г захворювань [5,8,11]. Анпоархтектонка кровеносного \ л1мфатичного мкроциркуляторного русла мае сво1 законом1рност1 \ представляв пев-ний ¡нтерес в Узнаны потенцмних можливостей л1мфатичних судин. Правил ьнють диференц1а-льного анал^у судин мкроциркуляторного русла знайшла пщтвердження у багатьох дослщниюв [2,3,11]. Включения л1мфатичних каптярв до складу структурно-функцюнальних сегменте мь кроциркуляторного русла виправдано важливою роллю цих ланок в реабсорбцп тканинноТ рщини \ транспорт! л1мфи [1,9,10,12 ]. АналЬ науковоТ л1тератури показав, що зустрнаються лише фрагментары та суперечлив1 вщомост1 щодо наявност1 л1мфатичного мкроциркуляторного русла в слизовм оболонц1 комфок лабфинту реш1тчастоТ кютки людини, як1 не дають ч1ткоТ уяви про ТТ будову. Якщо вивченню ультраструк-тури кровоносних каптяр1в присвячено багато роб1т, то тонка будова юнцевих термЫальних в1дд1л1в л1мфатичноТ системи, тобто л1мфатич-них каптярв слизистоТ оболонки лабфинту ре-штастоТ юстки до тепершнього часу не вивча-лася. Для функцюнальноТ характеристики важ-ливо знати морфолопчы показники, як1 дозволили б вщобразити стан вах ланок мкроцирку-ляторного русла [8,9,10,11]. Тому ми \ зосереди-ли свою роботу на проведены детального аналь зу структурно! оргаызацп л1мфатичного русла слизовоТ оболонки лабфинту реш1тчастоТ юстки.
Мета дослщження. Дослщити пстолопчы та ультраструктуры особливост1 л1мфатичного мк-роциркуляторного русла слизовоТ оболонки ко-мфоклабфинту реш1тчастоТ кютки людини.
Матер1али та методи досл1дження.
Дослщження проведено на 38 препаратах слизовоТ оболонки комфок лабфинту реш1тчастоТ къ стки, взятих у людей обох статей у вщ вщ 36 до
порушенням анатом1чно1 ц1Л1сност1 зазначено! дтянки. 1н'скцт л1мфатичних судин проводила-ся за допомогою синьоТ маси Герота та жовтоТ маси Стефанюа методом внутршньотканинного введения [3,7,8]. Для уточнения пстолопчних \ ультраструктурних особливостей л1мфатичних мкросудин зазначеноТ дтянки нами було проведено пстолопчне дослщження еп1тел1ю слизовоТ оболонки комфок лабфинту реш1тчастоТ кютки, з проведениям електронноТ мкроскопп окре-мих штинних елемент1в, а також дослщження натвтонких зр1з1в слизовоТ оболонки зазначених дтянок [4, 9].
Результати дослщження та 1х обговорення.
Г'рунтовы дослщження л1мфатичних каптяр1в слизовоТ оболонки лабфинту реш1тчастоТ юстки, одержан! нами при проведены даноТ роботи, показали багатство кровоносного \ л1мфатичного судинного русладаноТ дтянки \ йоголабты-мсть, пов'язану з вковою ¡нволюцюю. В попередых дослщженнях нами встановлено, що товщина слизовоТ оболонки комфок залежить в1д розвит-ку сполучнотканинноТ основи, в як1й знаходяться кровоносн1 \ л1мфатичн1 судини, залози, нерви, волокна та кттини сполучноТ тканини [6]. При п-столог1чному досл1дженн1 виявлено, що тканин-на орган1зац1я слизовоТ оболонки реш1тчастих ком1рок характеризусться наявнютю еп1тел1аль-ного шару \ сполучнотканинноТ основи, яка без-посередньо прилягае до ок1стя к1стковоТ основи комфок. Еп1тел1альний покрив слизовоТ оболонки лабфинту реш1тчастоТ к1стки представлений одношаровим багаторядним мерехтливим еп1-тел1см, кттини якого розташован1 в дек1лька ря-д1в на тонк1й базальн1й мембран! \ не контакту-ють з втьною межою еп1тел1ю. Безпосередньо пщ еп1тел1см знаходиться незначна к1льк1сть фь бр1лярних \ кл1тинних елемент1в, а також мереж1 кровоносних \ л1мфатичних судин, 61льш1сть з яких належить до судин кап1лярного типу, що евщчить про активну участь судинно-тканинних
* Робота е фрагментом комплексноI науково-досл/дно)' теми ВДНЗУ „УкраУнськоУ медично'У стоматолог1чно'У академУУ", за-твердженоУ МОЗ УкраУни "Установити особливост/ становления, топографи, структурноУ орган/зацУУ кровоносних судин та парасимпатичних вузл\в голови I тта людини в онтогенезI. Експериментально обфунтувати використання нових шов-них матер\ал\в у х1рургУ1"(№ держоблку 0101и005762).
комплекс^ в обмнних i трофнних процесах ¡, ймов1рно, визначають Тх високу чутливють до pi-зних д1й зовышнього середовища (рис 1.).
? :-V "-I: SP
■■ - . tj a V-'-- л
Рис. 1. Слизова оболонка передшх K0Mip0K лаб1ринту perniTHacToi кютки людини. М1крофото. Заб. гем. - еозин. 36. 100.
1 - мерехтливий еглтелш;
2 - кровоносн1 судини;
3 - л1мфатичн1 судини;
На препаратах слизовоТ оболонки лаб1ринту реш1тчастоТ кютки нами виявлеы л1мфатичы мк-росудини, як1 анастомозують м1ж собою, утворю-ючи дв1 мережу кожен л1мфатичний колектор якоТ в 3-4 рази перевершуе диметр кровоносних мк-росудин. Це TOHKOCTiHHi, досить широю уплощеы л1мфатичы мкросудини, здаты значною Mipora змЫювати форму поперечного перетину i конфн гурацю за протягом. Вони розташовуються в т1й же площиы, що i кровоноа-ii мкросудини, але в пороняны з ними, дектька вщдалеы вщ кюткових стЫок, тобто знаходяться ближче до власноТ пластинки слизистоТ оболонки (рис. 2). Для виявле-них мереж л1мфатичних каптяр1в характерний пол1морф1зм, який можна пояснити рЬним характером структури сполучноТ тканини слизово!' оболонки лабфинту рештастоТ кютки. Ця залежысть особливо виразна м1ж змЫами основноТ речовини сполучнотканинних структур, яю оточують л1мфа-тичн1 каптяри, i формою 'ix стЫок.
Из
i J.
Рис. 2. Пстотопограф1я елемен"пв сполучнотканинноТ основи слизовоТ оболонки передых KoiviipoK лаб1ринту реш1тчастоТ кютки людини М1крофото. Заб. за Ван Пзоном . 36. 200.
1 - трубчасто- альвеолярна залоза;
2 - кровоносний каглляр;
3 -л1мфатичний каглляр;
Для доказу приналежност1 описаних утворень
до л1мфатичноТ судинноТ системи, необхщно бу-ло виявити ендотелм Тх стшки. Провести точну ¡дентифкацю дозволило детальне вивчення npenapaTiB, ¡мпрегнованих азотнокислим cpi6-лом, на яких добре проглядасться ендотел1алы-м кттини, характеры саме для л1мфатичних каш-ляс
Рис. 3. ГЛмфатичы мереж1 слизовоТ оболонки середых ком1рок лаб1ринту рештчастоТ кютки людини
М1крофото. Заб. гем. - еозин. 36. 400.
1 - поверхнева мережа;
2 - глибока мережа;
3 -ендотел1альы кл1тини;
При проведены електронномкроскопнних до-слщжень слизовоТ оболонки ком1рок лаб1ринту реш1тчастоТ кютки людини виявлеы деяю мор-фолопчы особливост1 будови стнки л1мфатич-них каптярв. Л1мфатичы каптяри слизово!' оболонки лаб1ринту реш1тчастоТ кютки мають широкий, з неправильними контурами внутрн шнм просв1т, який мае здатнють змнюватися впродовж л1мфатичного каптяра. Вочевидь, це вказус на те, що Тх кал1бр залежить вщ оточую-чих сполучнотканинних структур. Тому для л1м-фатичних каптярв слизовоТ оболонки реш1тчас-того лаб1ринту властивий пол1морф1зм \ арх1тек-тонка виявлених нами мереж.
Внутр1шня поверхня л1мфатичних каптярв ви-стелена шаром ендотел1альних кттин. Ендоте-люцити л1мфатичних капшяр^ слизовоТ оболонки ком1рок лаб1ринту реш1тчастоТ кютки найчас-т1ше мають пол1гональну сплощену або округлу форму. Вони мютять м1тохондри, як1 розташова-ы р1вном1рно по вай цитоплазм!; гранули рибо-нукпеопротещв - рщко; ендоплазматичний рети-кулум (гранулярний \ агранулярний), як1 зустрн чаються дуже рщко впродовж кл1тини; а також л^осоми, мультивезикулярн1 \ залишков1 т1льця. Форма ядер ендотел1альних кл1тин р1зноман1тна, переважно округла, зустр1чаються \ б1льш витяг-нут1, овальн1 форми ядер ендотелюцит1в, хроматин др1бнозернистий, розпред1лений по нукпео-плазм1 р1вном1рно (рис. 4.). Матрикс у л1мфатич-них каптяр1в просв1тлений. Цитоплазма ендоте-л1альних штин л1мфатичних кап1ляр1в характе-ризуеться невеликою електронно-оптичною щ1льн1стю. На багатьох препаратах в цитоплазм! л1мфатичних препарат1в виявляються обширн1 зони без м1кроп1ноцитозних везикул. У ендотелн
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
альних кп1тин л1мфатичних каптярв слизовоТ оболонки реш1тчастих комфок переважають др1-бы везикули, як1 указують на поглинальну фаго-цитарну функщю л1мфатичних каптяр1в. Повер-хня плазмолеми ендотел1альних кттин л1мфа-тичних каптяр1в обернута в просв1т каптяра, майже вся гладка, р1вна \ мае лише одиничы, коро™ \ широю цитоплазматичы вщростки, роз-ташоваы поблизу дтянок з вщносно стонченою цитоплазмою. Ендотел1альы кттини л1мфатич-них каптяр^ слизовоТ оболонки реш1тчастих комфок на багатьох препаратах щтьно приля-гають одна до одноТ (рис.4.). Ендотелюцити лн мфатичних каптяр^ мютять р1зы включения: лн п1дн1, бтков1, ф1бр1лярн1. Осктьки через ендоте-л1й здмснюються обмны процеси, то роль цих кп1тин, певно, полягае в тому, що в л1мфатичних каптярах ендотелм з одного боку, контактуе з л1мфою, а з ¡ншого - з м1жкл1тинною сполучною тканиною, чим вщокремлюе л1мфу в1д оточуючих тканин. Важливою особливютю будови стшки л1мфатичних каптяр^ е стропы фтаменти. Вони розташовуються переважно в мюцях з'еднання ендотел1альних кл1тин, чим, вочевидь, забезпечуеться цтюысть ендотел1ального шару л1мфатичних каптярв. На поздовжых зр1зах лн мфатичних каптярв ц1 фтаменти зустрнаються рщко.
Рис. 4. ГЛмфатичний каптяр слизовоТ оболонки передых ком1рок лаб1ринту реш1тчастоТ кютки людини
Електронограма. 36. 15000.
1 - ядро ендотелюцита;
2 -ендотел1алы-л кл1тини;
3 - мюце з'еднання ендотел1альних кл1тин;
4 - л1мфоцит в просвт м1кросудини.
Вивчаючи ендотелм л1мфатичних каптярв слизовоТ оболонки реш1тчастого лабфинту методом ¡н'екци розчинами азотнокислого ср1бла, на численних препаратах ми не виявили база-льноТ мембрани (див. рис. 4). Отже, завдяки в1д-сутност1 базального шару \ перщитв, ендотелм л1мфатичних каптяр^ контактуеться з основною пром1жною речовиною сполучноТ тканини \ м1ж-кттинними щтинами ендотел1ю, що, вочевидь пов'язано з дренажною функцию л1мфатичних каптяр^.
Отже, система мкроциркуляци слизово!' оболонки лабфинту реш1тчастоТ метки об'еднуе ва канали транспорту бюлопчних рщин: крово-
HOCHi шляхи, л1мфомкроциркуляторне русло i кттинний компонент сполучноТ тканини.
Таким чином, на пщстав1 проведених нами комплексних дослщжень можна зробити висно-вок, що структурна оргаызацт л1мфатичного Mi-кроциркуляторного русла слизовоТ оболонки реш1тчастих ком1рок мае своТ характеры особ-ливостк Сполучна тканина слизовоТ оболонки з рясною ктькютю кровоносних i л1мфатичних су-дин, свщчить про активну участь судинно-тканинних комплекс^ в обмЫних i трофнних процесах i знаходиться в тюый морфо-функцюнальнм едност1 з еытел1апьними комплексами. Даний процес здмснюеться обов'яз-ково з участю ендотел1ю л1мфатичних каптяр1в, бюлопчна активн1сть якого обумовлена обмЫ-ними процесами, як1 вщбуваються в тканинах.
До структурних особливостей л1мфатичних каптяр^ слщ вщнести широкий внутршнм про-CBiT, з локальними розширеннями, наявысть стропних фтамен^в, вщсутысть перщит1в. А вщсутысть у л1мфатичних каптяр1в слизовоТ оболонки лабфинту реш1тчастоТ метки базального шару свщчить про те, що ендотелм л1мфати-чних каптярв межуе з сполучнотканинними структурами, як1 i впливають на його форму. Все це сприяе легкому проникненню тканинноТ рщи-ни у npocBiT л1мфатичних каптяр1в, що мае значения при розладах л1мфатичного вщтоку. Але наша робота не вир1шила питання детального анал1зу зв'язмв л1мфатичних мкросудин з кро-воносними, венозними судинами, залозами i нервами. Це потребуе проведения подальших ri-стотопографнних дослщжень слизовоТ оболонки ком1рок лабфинту реш1тчастоТ к1стки людини.
Л1тература
1. Зашихин А.Л., Селин Я., Болдуев В.А., Агафонов Ю.В. Ультраструктурная организация гладких миоцотов внеорганных органов лимфатических сосудов человека // Морфология. - 2001. -№ 8. - С. 65-69.
2. Караганов Я.Л., Банин В.В. Структурные основания механизма лимфообразования // Арх. анатомии. - 1984. - Т. 86, №2. - С. 521.
3. Куприянов B.B., Бородин Ю.И., Караганов Я.Л., Выренков Ю.Е. Микролимфология. - М.: Медицина, 1983. - 287 с.
4. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. - Л., 1969.
- 423с.
5. Сапин М.Р. Новый взгляд на лимфатическую систему и её место в защитных функциях организма // Морфология. - 1997. -№5. - С. 84-87.
6. Скрипнков М.С., Пронша О.М., Луценко H.M. Пстотопографт л1мфатичних судин слизовоТ оболонки лаб1ринту реш1тчастоТ Ki-стки людини// BicHHK проблем 61ологГГ i медицини. - 2003. - №5.
- С.72-73.
7. Сушко А.А., Чернышенко Л.В. О методике исследования азотнокислым серебром стенки лимфатических сосудов// Вр.дело.
- 1957. - №4. - С. 383 - 386.
8. Чернышенко Л.В., Котляров B.C., Кузьменко B.H.: Морфология лимфомикроциркуляторного русла. - К.: Здоров'я, 1985. -152 с.
9. Шахпамов B.A., Цамерян А.И. Очерки по ультраструктурной организации сосудов лимфатической системы. - Новосибирск: Наука, 1982. - 245с.
10. Gnepp D., Green F. Scanning electron microscopic study of lymphatic vessels and their valves // Lymphology. - 1980. - Vol. 13, № 1. - P. 91-99.
11. Zawieja D.C. Lymphatic microcirculation // Microcirculation. - 1996.
- Vol.3, №1. - P. 241 - 243.
12. Zawieja D.C., Kossman E., Pullin J. Dynamics of the microlymphatic system // Microcirculation. - 1999. - Vol.23, №1. - P. 100 - 109.
Реферат
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЛИМФАТИЧЕСКОГО МИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЯЧЕЕК ЛАБИРИНТА РЕШЕТЧАТОЙ КОСТИ ЧЕЛОВЕКА
Луценко H.H.
Ключевые слова: лимфатическое микроциркуляторное русло, решётчатый лабиринт.
Проведенное гистологическое и электронно-микроскопическое исследование препаратов слизистой оболочки ячеек лабиринта решётчатой кости человека позволило проанализировать конструкцию лимфатического микроциркуляторного русла данной области и установить его морфо-функциональные особенности. Показано, что в слизистой оболочке лабиринта решётчатой кости обнаружены лимфатические микрососуды, которые анастомозируют между собой, образуя две сети. Описаны ультраструктурные особенности эндотелиального слоя лимфатических капилляров слизистой оболочки ячееклабиринта решётчатой кости человека.
УДК 612.115
АРТЕР10ВЕН03НА Р13НИЦЯ П0КАЗНИК1В ЗГОРТАННЯ КР0В1, 0ТРИМАН01 13 СИМЕТРИЧНИХ СУДИН КР0В00Б1ГУ (ПРАВ0РУЧ I Л1В0РУЧ).
Мщенко 1.В., Коковська О.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни
«Украшська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
В роботг були проведет дослгдження коагуляцгйного гемостазу в кровг симетричних судин головного мозку та нижнгх кгнцгвок. Показано, що кров, яка тече до даних органгв та вгдтгкае вгд них, мае ргзний гемостатичний г фгбринолгтичний потенцгал. Також наявна асиметргя показникгв гемостазу в правих та лгвих судинах. Так змгни пов'язанг з еферентною роллю вгдповгдних парних органгв, якг в ргзнгй мгрг видгляють в кров речовини, якг впливають на гемостаз та фгбринолгз.
Ключов1 слова: гемостаз, артерювенозна р1зниця, асиметр1я.
Для оцнки показниюв згортання кров1, як у кпн нщ1, так \ в експеримент1 використовуеться до-слщження кров1, узятоТ з периферичноТ вени чи каптяра. Разом з тим вщомо, що зсщання кров1, узятоТ з р1зних судин, може бути неоднаковим, наприклад, у венах \ артер1ях. Зокрема, Савельева Т.В. показала, що при пороняны кров1, узятоТ з плечовоТ артери \ лктьовоТ вени, час згортання кров1 \ рекальцифкаци плазми у венознм кров1 коротший, а толерантнють плазми до гепарину \ споживання протромбну вища [5]. У вено-зн1й кров1 бтьш ¡нтенсивно проткас ф1бринол1з.
Для вивчення показниюв гемостазу у венозному й артер1альному русл1 при нестабтьый сте-нокарди Нетяженко В.З. \ ствавтори дослщжу-вали кров з1 стегновоТ артери \ лктьовоТ вени [4]. При цьому виявилося, що ¡ндекс тромбофти [2] у тромбоцитарной плазм1 здорових людей був вище в артер1альн1й кров1 в пороняны з веноз-ноТ. У хворих сумарний гемостатичний потенц1ал пщвищувався як в артер1альн1й, так \ у венознм кров1, але у венознм у бтьшм м1рк
У попередых наших дослщженнях [3] ми ви-явили асиметр1ю показниюв гемостазу в кров1 \ тканинах мозку \ стегнових м'яз1в у пацююв: ¡нта-ктних \ пюля експериментального порушення мозкового кровооб1гу.
Метою дослщження стало виявлення артерю-
венозноТ р1зниц| показник1в згортання кров1, узятоТ одночасно ¡з симетричних судин.
Матер1али i методи дослвдження
Експерименти проведен! на 10 безпородних юшках масою 2,5 - 3 кг. У тварин в умовах гек-сеналового наркозу (100 мг на кг маси) видтяли по обидва боки яремы i стегнов1 вени, загалы-ii coHHi i стегнов1 артери. 3 них шляхом пункци забирали кров пластиковим шприцом однакового об'сму одночасно праворуч i лворуч з одно-йменних судин. Кров вщразу ж змшували з 3,8 % цитратом натр1ю в стввщношены 9:1 i центрифугували 10 хв. при 1500 об/хв. для оде-ржання плазми, багатоТ тромбоцитами. Частина останньоТ пот1м центрифугували 30 хв. при 3000 об/хв. для одержання плазми, бщноТ на тромбо-цити.
В ycix зразках плазми визначали: час рекаль-цифкаци, тромбшовий час, протромбновий час, активований частково тромбопластиновий час (АЧТВ), концентрацю ф1бриногену, антитромбь ну III, час л1зису эуглобул^в. Основою для ви-бору метода дослщжень послужив поабник Ба-ркагана З.С. i Момот А.П. (2001) [1] .
У po6oTi використаы стандартизован! реактиви ф1рми «Hospitex Diagnostic» (1талт), «Ренам» (Poem) i «Simko Ltd» (Льв1в, УкраТна). Частина
