CC BY
7
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
ТЕЗИ
НАУК0В0-ПРАКТИЧН01 К0НФЕРЕНЦ11 МОЛОДИХ УЧЕНИХ,
ПРИСВЯЧЕН01 85 Р1ЧНИЦ1 ВИЩОГО ДЕРЖАВН0Г0 НАВЧАЛЬН0Г0 ЗАКЛАДУ УКРА1НИ «УКРА1НСЬКА МЕДИЧНА СТ0МАТ0Л0Г1ЧНА АКАДЕМ1Я» "МЕДИЧНА НАУКА - 2006"
СТ0МАТ0Л0Г1Я
УДК 616.311.2 - 002 - 053.3/.5:615.916'16
СПЕКТР0К0Л0РИМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ У Д1ТЕЙ 13 ХВОРОБАМИ ТКАНИН ПАР0Д0НТА Р13НИХ РЕГ10Н1В Щ0Д0 ВМ1СТУ ФТ0РУ В ПИТН1Й В0Д1
Абрамова O.E.
Кафедрадитячо!' терапевтичноТ стоматологи з профтактикою стоматолопчнихзахворювань
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
На сучасному eTani придтяеться значна увага розробц1 ефективних, ¡нформативних та доступних метода д1агностики стоматолопчноТ патологи, особливо u¡ питания актуалы-ii з точки зору дитячоТ стоматологи, тому для оцнки стану тканин пародонта у д1тей дослщжуваних груп ми вибрали npocTi у здмснены, безболюы, ¡ндиференты для оргаызму дитини спектроколориметричы дослщження, як1 дозволяють зафксувати недоступы для ока змни у слизовм оболонц1 порожнини рота.
Спектроколориметричы дослщження проводили за допомогою методу Деньги О.В., який базуеться на вим1рюваны in vivo спектрального коефщента вщбиття св1тла R видимо! дтянки електромагытних хвиль (380-720 нм) слизовою оболонкою тканин пародонта з подальшою обробкою даних мкропроце-сором [Деньга О.В., 2002]. Дослщження проводили на яснах у дтянц1 BepxHix та нижых центральних p¡3u¡B. Длянку ясен висушували ватним тампоном, noTiM за допомогою автоматичного спектроколо-риметра зымали розподт коефщснта вщбиття св1тла. Июля цього вищевказаы дтянки, висушеы ватним тампоном, змазували розчином Штлера-Писарева i знову оцмювали оптичы параметри. Метод дозволяс ктькюно оцмити CTyniHb запального процесу в яснах та слизовм оболон^ порожнини рота до та теля ix обробки розчином Штлера-Писарева.
Також вивчали 3míhh у мкроциркуляторному pyeni (МЦР) пародонта пщ д1ею жувального наванта-ження (ЖН); для ЖН використовували жувальну гумку (ЖГ) Orbit без цукру. Спектроколориметричы показники оцмювали безпосередньо пюля 10 хв. жування ЖГ. Спектр зелено-блакитноТ дтянки харак-теризус наповнення (пперем1ю) венозноТ каптярноТ системи ясен, осктьки гемоглобм у вщновленм форм1 поглинае цю довжину хвиль менше, ыж оксигемоглобш, а червоно-жовтогарячий - наповнення артер1ально1 системи (оксигемоглобш), зокрема o6m¡hh¡ каптяри [Данилевский Н.Ф., Деньга О.В., Деньга Э.М., 1997].
Спектроколориметричну оцмку запальних процесс у тканинах пародонта проводили з використан-ням розчину проби Штлера-Писарева у д1тей ¡з хроычним катаральним riHribítom Полтави, Карлики та Кременчука (по 20 д1тей у кожному perioHi). Контролем у кожному з трьох регюыв щодо BMicTy фтору в питый BOfli була група з 10 д1тей ¡з Kn¡H¡4HO ¡нтактним пародонтом.
Проведен! оптичы дослщження ясен показали, що при ¡нтактному пародонт1 слизова оболонка майже на забарвлюсться пщ д1ею розчину Штлера-Писарева. Це евщчить про те, що еытелм ясен
Том 6, Выпуск 4
107
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
малопроникний для йодного розчину, тому немае забарвлення в його кол1р ы в дтянц 380...580 нм, ы в раз1 його реакциз глкогеном (поява максимуму К удтянц 710 нм).
При хроычному катаральному пнпвт, коли кпннно прояви запалення виражеы яскраво, проник-ысть слизовоТ оболонки дуже висока \ ясна забарвлюються як за рахунок реакцп з глкогеном, яка при-зводить до появи темно-бурого забарвлення та змщення спектрального максимуму К у дтянку 700...710 нм, так \ за рахунок кольорових параметр^ самого йодного розчину (змши в дтянц 380...580 нм).
При проведены функцюнального тесту регламентованого ЖН у випадку кпннноТ норми викорис-тання ЖГ викликас функцюнальну пперем1ю в судинах МЦР, що проявлясться пщвищеним кровона-повненням та зменшенням застмних явищ як в артер1альый, так \ у венозый системах.
Пюля ЖН у д1тей ¡з катаральними г1нг1в1тами спостер1галася вщ'емна пперемт, тобто зменшення кровооб1гу в артер1ально-венозному русл1, що також залежало вщ ступеня ¡нтенсивност1 запалення.
Вищезазначеы змни спектроколориметричних показниюв були характеры для вах д1тей ¡з хроыч-ними катаральними г1нг1в1тами, але в Карлиц порушення оптичних параметр^ слизовоТ оболонки бтьш виражене.
Отже, проведен! дослщження вказують, що при запалены в д1тей ¡з р^них регюыв щодо вмюту фтору в питый вод1 виявлясться значна р^ниця фотометричних показниюв у пороняны з д1тьми конт-рольних груп. Отримаы даы дозволяють також стверджувати, що забарвлення ясен було справжым, тобто за рахунок реакцп йодного розчину з глкогеном, що пщтверджуе шычний д1агноз у д1тей цих груп.
УДК. 616.314.17 - 053.5:616.155.392
ПОШИРЕШСТЬ ХВОРОБ ПАР0Д0НТА У Д1ТЕЙ 7-15 Р0К1В, ХВ0РИХ НА Г0СТРИЙ Л1МФ0БЛАСТНИЙ ЛЕЙК03
Ващенко 1.Ю.
Кафедра дитячоТ терапевтичноТ стоматологи з профтактикою стоматолопчних захворювань
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Числены дослщження довели, що р1вень стоматолопчноТ патологи, такоТ як Kapiec та хвороби тканин пародонта, зростас на тл1 загальносоматичноТ патологи (Стадник У.К.; Кружалко О.В., 2001). Не е винятком i онкогематолопчы хвороби (Смоляр H.I. та cniBaB., 2003).
За останн1 роки зросла ктькють д1тей, хворих на гемобластози та злоякюы л1мфоми (Мякова Н.В. та cniBaB., 1996). Поширеысть гемобластозв у 2001 роц1 скпадала вщ 2,5 до 4,1 випадюв на 100 000 дитячого населения, а злоякюних л1мфом - 1-2 випадки на 100 000 д1тей (Мороз Г.1., 1999). Сучасы пщходи до лкування та д1агностики онкогематолопчних хвороб дозволили досягти у 95% д1тей, хворих на гострий л1мфобластний лейкоз (ГЛЛ) стмкоТ peMiciT впродовж перших 4 poKiB. У 74% хворих досяга-сться сшка peMicm впродовж наступних 10 poKiB (Дурнов A.A., 1999).
3 метою вивчення пародонтолопчного статусу пац1снт1в було обстежено 45 д1тей BiKOM 7-15 poKiB, як знаходились на лкуваны у стацюнарному онкогематолопчному вщдтены м. Полтави.
На niflCTaßi отриманих статистичних даних було встановлено, що в д1тей 7-11 poKiB, хворих на ГЛЛ, поширеысть riHrißiTy становила 46,4±9,4%, а в контрольый rpyni - 20,5±3,6% (р<0,05). Обстеження хворих д1тей 12-15 poKiB установило, що поширеысть хвороб пародонта дор1внювала 81,8±8,2%, що у 2,0 рази вище за показник контрольно!" групи д1тей того ж вку (р<0,01).
АналЬ результат!вдослщження показав, що поширеысть хвороб тканин пародонта зростас з BiKOM. У первинно обстежених д1тей ¡з д1агнозом ГЛЛ зафксований найнижчий вщсоток поширеност1 патологи тканин пародонта пороняно з контролем та наступними оглядами хворих д1тей. Пюля проведеного лкування ГЛЛ ¡з використанням високодозноТ полшмютерапи у цих д1тей виявлене зростання поши-реност1 хвороб у пороняны з першим обстеженням та контрольною групою. У перюд стмкоТ peMiciT онкогематолопчних хвороб виявили найвищ1 показники поширеност1 хвороб тканин пародонта, як1 Мали запальний та запально-деструктивний характер. Наведен! вище факти свщчать про те, що стома-толопчы лкувально-профтактичы заходи у д1тей ¡з ГЛЛ необхщно розпочинати одночасно з лкуван-ням ochobhoi хвороби та продовжувати в перюд peMiciT.
