CC BY
69
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
УДК 616.314.18- 002.4- 089.84
ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОПЛАСТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В В ПАР0Д0НТ0Л0Г11
Ярова С.П., Пата Е.В., Безсмертний A.A.
Донецький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.Горького
Застосування мжцевих та загалъних остеотропних npenapamie е недорогим, але недостатнъо ефективним методом корекцп стану кгстковог тканини алъвеолярного вiдросmку при гeнeрaлiзовaному пaродонmиmi. Бшъш ефективним та перспективним в пародонтологИ е застосування остеопластичних мameрiaлiв, але ц методи потребуютъ використання доситъ дорогих мameрiaлiв та складних операцш.
Ключов1 слова: генералЬований пародонтит, остеотропж препарати, остеопластичы матерели.
Ф1зюлопчне
зменшення альвеолярного вщростку становить 0,38 мм за десять рош. Така швидкють зменшення тканини дозволяе утримувати зуб у щелепнш кютц1 на протяз1 усього життя людини. Незадовтьна ппена порожнини рота приводить до прискорення розсмоктування кютковоТ тканини \ складае 0,2 мм на рк [5]. Вщомо, що метабол1зм у кютковш тканны тюно пов'язаний з мехаычним навантаженням, що стимулюе и утворення. При наявносп дефект1в у зубному ряд1 мехаычне навантаження на альвеолярну кюткову тканину знижуеться або майже вщсутне. При втрат1 природного зуба вщбуваеться атроф1я альвеолярного вщростку, \ кюткова тканина щелепного тта у цьому випадку мае бтьш щтьну будову [5]. Тому щтьнють кютковоТ тканини навколо кореня природного зуба менше, ыж у тому мюц1, де зуб вщсутнш. Процес постекстракцюнноТ атрофи кютковоТ тканини альвеолярного вщростку проходить досить динам1чно, особливо у перш1 2-3 мюяц1 пюля видалення зуб1в, та досягае 40-60% резорбци кютковоТ тканини через 2-3 роки внаслщок недостатнього навантаження на альвеолярний вщросток. В подальшому, у раз1 вщсутносп несприятливих фактор1в, процес резорбци припиняеться та проткае в межах 1% на рк.
Як вщомо, середня швидкють атрофи кютки беззубо!' нижньоТ щелепи становить, в середньому, 0,2 мм на рк. Це вщбуваеться, у першу чергу, завдяки губчатш речовиш. На р1зних дтянках щелепи швидкють атрофи також р1зна. Так, у б1чних вщдтах атроф1я мае бтьш виражений характер, жж у пщборщному. Це свщчить про необхщнють пошуку метод1в оптим1заци стану кюткового ложа рецижент1в.
Вщомо, що одним з фактор1в, що впливае на стан кютки альвеолярного вщростку, е системний остеопороз [16, 19]. У ряд1 дослщжень продемонстроване ¡снування зв'язку м1ж системним остеопорозом та зниженням щтьносп щелепних кюток [12, 21]. Осктьки ¡снуе прямий зв'язок м1ж системним остеопорозом та ступенем щтьносп щелепних кюток [12, 21], ми можемо стверджувати, що одним з фактор1в, що впливае
на стан кютки альвеолярного вщростку, е системний остеопороз [19].
Залежнють пародонтального статусу вщ стану кютковоТ системи кютяка пояснюе доцтьнють застосування загальних остеотропних препарате, як1 придушують резорбцш кютковоТ тканини (препарати кальцш, в1тамшу Д, кальцитонши, б1фосфонати, засоби замюноТ гормонально!' терапи) та препарате, як1 стимулюють кюткове утворення (флюориди, ¡пр1флавони, анабол1чж стеро'щи) [6].
Корекц1я остеобластичних та остеокластичних процеав повинна вщповщати стану пародонта, осктьки пародонтальний статус вщображае стан кютковоТ системи. До загальних препарате, що придушують резорбцш кютковоТ тканини вщносяться препарати кальцш, в1тамшу Д, кальцитонши, б1фосфонати, засоби замюноТ гормонально!' терапи. До препарате, як1 стимулюють кюткове утворення, належать флюориди, ¡пр1флавони, анабол1чж стероТ'ди [6].
Препарати антирезорбтивноТ дм стимулюють кютковий метабол1зм, гальмують пщвищену резорбцш кютки, сприяють формуванню кютковоТ тканини у оргажзм1 в цтому та зокрема в альвеолярному вщ ростку [16, 19]. 1'хне застосування приводить до оптим1заци остеобластичних процеав по всьому оргажзм1 та в альвеолярному вщростку зокрема.
Для лкування остеопорозу широко використовуеться кальцитонш. Встановлено, що препарат кальцитоншу «М1акальцик» знижуе ризик перелом1в хребта на 37,4% [16].
При лкуванж глюкокортикоТ'д-шдукованого та постменопаузального остеопорозу обираються препарати б1фосфонати [24]. Хорош1 результати при лкуванж генерал1зованого пародонтиту у жшок пщ час постменопаузального перюду, як1 виражеж зменшенням процеав остеопорозу та резорбци альвеолярноТ кютки, показуе алендронат (фосамакс) [12].
«Золотим стандартом» антирезорбтивних засоб1в е комбшац1я препарате кальцш, б1фосфонат1в, кальцитон1ну та ж1ночих полових гормошв [16], що дозволяе рекомендувати цей комплекс для л1кування та профтактики
* Огляд nimepamypu зроблено в рамках виконання НДР за замовленням МООЗ УкраГни «Ет'юлог'т, патогенез, прогнозування nepeöiay, обгрунтування та ефективнють iндив/дуального лжування хрон1чного генерал^зованого пародонтиту» (№ держреестрацп 0107U010173, mepMiH виконання - 2008-2011 рр).
Актуальн проблеми сучасно! медицини
остеопорозу.
Препарати кальцш застосовуються при лкуваны захворювань пародонту [17]. Це е необхщним, якщодане захворювання проткае на фоы системних порушень обмшу речовин у кютковш тканину осктьки ¡снуе прямий взаемозв'язок м1ж зменшенням щшьносп кютки опорного кютяку та дистроф1чно-резорбтивними процесами у кютковш тканны альвеолярного вщростку [16]. Застосування препарате кальцш е обов'язковим при лкуваны захворювань пародонту, осктьки при розлад1 обмшних процеав у кютковш тканны збтьшуеться виведення кальцш нирками та слинними залозами. Але отримати довгостроковий ефект можпиво ттьки при застосоваы комб1нацЛ препарате кальцш з ¡ншими остеотропними препаратами.
Для профтактики та лкування системного остеопорозу, 1нститутом геронтологи АМН Украши та НД1 м'ясноТ' та молочноТ промисловосп запропоновано використання бюлопчно-активного продукту «Космол». У ньому збалансовано бтки, вп^амши А, С, D, Е, мшеральы речовини. Клш1чне дослщження ефективносп використання «Космолу» при комплексному лкуваны генерал1зованого пародонтиту, виявило зменшення процеав остеопорозу та резорбци альвеолярноТ кютки, збтьшення мшеральноТ' щшьносп опорного ккЯриу|:[(13е111Э}у генерал1зованого пародонтиту на фош ревматоТ'дного артриту, для полтшення структурно-функцюнального стану альвеолярноТ кютки, уповтьнення в нш резорбтивних процеав, пщвищення мшеральноТ насиченосп та мщност1, варто рекомендувати до застосування альфакальцидол [10].
Класичними препаратами для профтактики та лкування остеопорозу е препарати фтору, як1 накопичуються, насамперед, у кютковш тканиш та зубах. Бюкатал1затором процеав мшерал1заци та регулятором метабол1чних процеав у матриц! являеться фтор. Тому препарати фтору е незамшними при лкуванш хворих ¡з загальними остеопоротичними змшами [(БЦа даний момент для стимуляци вщновлення кютковоТ тканини та для мюцевого зам1щення кюткових дефект1в пюля х1рурпчного втручання рекомендоване використання остеопластичних матер1ал1в р1зного походження та обробки. До них вщносять люфш1зоваш, формализован^ демшерал1зован1, депротеш1зован1 препарати кютки та хряща, брефоматер1али, препарати кров1, колагенов1 матер1али, аутотрансплантати, бюпластмасу, тканев1 трансплантати [7].
Перспективним методом мюцевоТ корекцп метабол1чних процеав кютц1 е специф1чна остеотропна д1я гщроксиапату. Дослщження рол1 цитрату (ЦИТ) \ карбонату (КАР), з метою
профтактики та лкування перелам1в, остеопорозу та ¡нших вид1в кютковоТ патологи, е досить перспективним. Карбонапатит (КАП) -становить 4% кютки - вш впливае на розчиннють та мщнють к1стки. Кютки мютять до 1% ЦИТ. 1ошзований ЦИТ бере участь у демшерал1заци
KiCTKH.
Цитрат кальцш бере участь у мшерал1заци. За допомогою м1чених атом1в доведено, що КАР i ЦИТ беруть активну участь у метабол1зм1 kIctok у ф1зюлопчних та патолопчних умовах. У пошуках адекватного остеопластичного матер1алу дослщники звернули увагу на резорб1руему б1окерам1ку, що представлена г1дрокс1апатитом та трикальцшфосфатом. Завдяки своТ'м властивостям (схожють за структурою з головним мшеральним компонентом кютковоТ тканини, нетоксичнють, 6iocyMicHicTb, здатнють пщдаватися резорбци та служити матриксом для формування власноТ к1стки), ця керамка являеться оптимальним матер1алом для остеопластики. KpiM того, мюцеве використання гщрошапатиту та трикальцшфосфату створюе умови для рёмодепиевання ащгашяярноТ к1слаиер1ЭД1и -гщроксилапатит та бетта-трикальцшфосфат використовуються у пародонтологи у вигляд1 гранул та порошку, а також у склад1 композицш. Основною перевагою ¡мплантат1в з кальцшфосфатноТ керамки е Т'хня здатнють утворювати мщний х1м1чний зв'язок з Меткою -"bone bonding" за рахунок ¡нтенсивного вростання кютковоТ тканини всередину пор. Використання гщрокаапатиту при дефектах пародонтальних тканин оптим1зуе процеси остео- та цементогенеза, сприяе утворенню зубо-ясневого прикртлення [18]. Але дослщження ¡нших автор1в показали [4], що рентгенолопчно новостворена кютка в присутност1 г1дрокс1апатиту е
слабоструктурованою та значно вщр1зняеться в1д навколишньоТ кютковоТ тканини. Розроблювач1 гщрошапатиту високоТ дисперсност1 (ОСТИМ-100) пояснюють це тим, що в зазначених роботах були використаш 6i0xiMi4H0 малоактивы керам1чш композици. Але г1дрокс1апатит високоТ дисперснооп мае знижеш 6ioMexaHi4Hi властивостк Широке застосування для вщновлення дефект1в альвеолярних в1дростк1в набули синтетичы остеотропш керам1чн1 препарати: «Бюгран» (препарат зареестрований в УкраТ'ш, виробляеться в США) таРеЗуюртап" г1,47оксЬекгариж Tia
чрвка®»ш^и|:щ)ефвгт зм poiyfjHeiij ря E^^Kpsutfti) .бул а проведена вщетрочена ¡мплантац1я ¡з застосуванням остеотропноТ б1окерам1ки, показали, що ц1 матер1али мають високу ефективн1сть i значно розширюють показания для проведения дентальноТ' ¡мплантац1|. Значний
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
клш1чний ефект був отриманий при проведены корекцп альвеолярного вщростку у хворих з пародонтитом шляхом пщсадження гранул КЕРГАП-300. Препарати «Бюгран» та «Кергап» мають високу ефективнють \ значно розширюють показания для проведения дентальноТ' ¡мплантаци.
Таким чином, сучасш синтетичы остеотропы бюматер1али мають високу мщнють та бюсумюнють, атрогеннють, не викликають алергшних реакцш та мутагенних властивостей, мають бюлопчно активы речовини в сво'Гх складах, характеризуются легкютю формування в порожнинах з р1зним рельефом \ т.д. Однак, вони не мають вираженого осЭе1ндувииввФво|1а|ави1"унового ¡мплантацшного матер1алу, що вщповщае сучасним вимогам пародонтол1чного лкування, була розроблена композиц1я «ОСТЕОС1Т». Бона створена на баз1 природного пол1меру - альпновоТ' кислоти та матер1алу кпасу склокерамки - «Бюаталл М-31». Для пщвищення протизапальних властивостей до композици додатково уведено дюксидин, що е антисептиком широкого спектру дм. Матер1алам склокерамки властива вщсутнють ¡мунолопчноТ' активностк У значнш м1р1 добр1 бюсумюш властивосп пояснюються тим, що елементарний склад е природним для орй'ашвмус^ёф.пластичш матер1али створюють оптимальш умови для вщновлення тканин пародонта [23]. Введения в кютков1 кишеш пластичного матер1алу попереджае вегетац1ю еп1телш краю ясен вглиб у напрямку до апкальноТ' частини кореня зуба, припиняе доступ ротовоТ рщини та м1крофлори в глибину пёркодоатвралв)' lц^oиви^[2!|лiзyють репаративний остеогенез, аутотрансплантати представляють значний ¡нтерес, завдяки високому остеогенному потенщалу [1]. У ктшчнш практик загальновизнано, що аутогенний кютковий матер1ал значною м1рою сприяе досить швидкому зам1щенню пюляоперацшних та ¡нших кюткових дефект1в новоствореною кютковою тканиною, вш пластичний та не мае властивостей ¡мунноТ' несумюностк Однак, поряд ¡з достоТнствами ц1 матер1али також мають й недолги: травматичнють одержання матер1алу, ризик ¡нфкування, завдання хворому додатковоТ травми при узятп трансплантату, збтьшення чcíS;yлвшвиIзяi:кliз^двaJ[i'E^ц(j'e[fí(41i|^кiв деструкци кютковоТ тканини альвеолярного вщростку застосовуються р1зы види алотрансплантат1в. При використаны демшерал1зованого аллогенного трансплантату вщбуваеться запуск остеошдуктивного мехаызму, що спрямований на дозр1вання скелетогенних кл1тин, а по™ на Т'хню прол1ферацш [9]. Експериментально-кпУчш дослщження виявили його переваги над замороженими та формалш1зованими алотрансплантатами. Але
¡снуе техшчна та оргаызацшна складнють одержання даних матер1ал1в, збер1гаеться можливють ¡мунного конфл1кту, дан1 матер1али мають меншу стшкють до ¡нфекци' у пор1вняны ¡з синтезованими [25].
При проведены клаптевих операцш запропоновано використання комбшованого трансплантату, який складаеться ¡з аллогенно!' KicTKOBOï муки, що консервована холодом, сорбционо-протим1кробного комплексу -пол1меттстоксана, фуразолщона,
метронщазола. Порошокех tempore зам1шуеться на желе актовепну до консистенци' пасти. [3]. Регенеративна терап1я, що поеднуе у co6i класичш клаптев1 операци', з використанням замшника kîctkoboï тканини BIO-OSS та колагенових мембран BIO-GIDE являеться найбтьш ефективним методом лкування вн^ришякоеферак^вюпв парадфою^аhoï Tepaniï значно перевищуе ефективнють застосування клаптевих операцш. Вщзначене збтьшення приросту ключного р1вня фксаци' ясен (ключного р1вня прикртлення ясен) бтьше 4 мм, тобто в 2 рази. 3 ¡ншого боку, також майже у два рази знизилася ктькють пац1ент1в, для яких лкування виявилося практично повнютю безрезультатним, тобто величина приросту ключного р1вня прикртлення ясен склали всього 1 К5®е[22расплантати являються бтьш перспективними для остеогенезу. 1'хньою основною складовою е колаген, який бере активну участь у процесах, що вщбуваються у еднальнш тканину у тому числ1 в ïï мехашчнш, захиснш та пластичнш функц1ях.
Колагенов1 матер1али мають здатнють резорбуватися в тканинах та стимулювати регенеративы процеси, у тому числ1 й у кютцк У той же час вони не мають токсичних та канцерогенних властивостей, та е слабоантигенними. Найчаспше
використовуються ксенотрансплантати з бичачо!' к1стки, що пройшла спец1альну обробку -депротеУзацш, у результат! чого усуваеться антигенний вплив ксенотрансплантата в тканинах оргаызму. Пюля обробки ксенотрансплантати стають к1стковими мшералами, а кютки можуть поглинатися та розсмоктуватися, але при цьому вони позбавлеы остеошдуктивних властивостей. У той же час вони е остеокондуктивними агентами, та в результат! ïxHboï дм' в тканинах та реакц1Т тканин вщбуваеться кюткове проростання. Розвиток кютки йде вщ ложа ксенотрансплантату з депонуванням кюткових кп1тин на його поверхш. Сам ксенотрансплантат у xofli к1сткового проростання пщдаеться peзopбцiï та реконструкци з повною його замшою на нову к1сткову тканину. Таким чином, ксенотрансплантати мають здатнють створювати еффшви^но усуняшшдурфф^ алышшштарно!' еластичними, але не м1цн1 [22].
Актуальт проблеми сучасно! медицини
кютки дозволяе сучасна технолопя, що одержала назву спрямована регенерац1я тканин (СРТ). СРТ являе собою складний взаемозв'язок кровотворення та кюткоутворення. У нш беруть участь KicTK0B0M03K0Bi кровотворення, кисневозалежш процеси кюткового мозку та кютковоТ тканини пародонту, гуморальш та тканев1 фактори. Даний метод дозволяе не ттьки збтьшити альвеолярний вщросток, а також досягти регенерацп ¡нших складових пародонту - перюдонтальноТ зв'язки та кореневого цементу. Утворення останнього вщбуваеться пщ час фази конструювання кютковоТ матриц!. Кл1тини - попередники цементобласпв - розташоваш в життездатному пер1одонт1 та кютковомозкових просторах. При регенерацп цементу його основна речовина просочуеться солями кальцш, а колагенов1 волокна поеднуються з такими ж волокнами альвеолярного вщростку, що знаходиться у процеа регенерацп. Вщновлення волокон пер1одонту вщбуваеться за рахунок життездатних ф1бробласпв перюдонтальноТ зв'язки, яка збереглася [22]. Застосування мембран надае можливють для повтьно зростаючих кл1тин перюдонтальноТ зв'язки розповсюджуватися на поверхню кореня та у такий cnociö створювати умови для регенерацп пер1одонту та пародонта взагалк
Мембрани для спрямованоТ регенераци тканин, що дозволяють частково закривати фуркацюы та вертикалью KicTKOBi дефекти, збтьшувати npnpicT тканини альвеолярного вщростку та усувати рецеаю м'яких тканин [22]. Основним недолгом даного методу е незначний обсяг xipypri4Horo втручання (не бтьш двох зуб1в), у зв'язку з тим, що при розширены обсягу втручання може порушуватися трофка тканин що регенеруються. Вщкритим залишаеться питання, як уникнути ускладнень, наприкпад таких, як колапс мембран. KpiM того, так1 операци е дуже дорогими.
Використання мюцевих остеотропластичних препарат1в - дуже перспективний напрямок у стоматологи, але застосування цих препарате вимагае ретельноТ оцшки стану здоров'я пащента, та наявност1 в нього необхщних грошових можливостей.
Л1тература
1. Архипов В.Д., Зотов В.М., Вьюнышева М.Л. Остеопластика дефектов нижней челюсти ауто- и аллогенными трансплантатами / Респ. сб. науч. тр.-М.,
2. i^föflCB43-45!/!орданишвили Д. К., Ковалевский A.M. Практическая пе-риодонтология. - Спб.: Питер Пресс-1995.-272.
3. Борисенко A.B., HeciH О.Ф., Печковський К.С, Рахжй Ж.1. Вплив комбшованого трансплантату на репаративний остеогенез експериментальних дефектш кютки щелепи // Лкарська справа.-1998.-№6.-С.73-75.
4. Ванханен В.Д., Агарков В.И., Чижевский И.В. и др. К вопросу о коррекции фторнагрузки при кариесе // Стоматология. - 1993. - Т.72, - №2, -С.66-67.
5. Васильев В.Г., Заболотная А.О. Значение плотности костной ткани нижней челюсти для ортопедического лечения дефектов зубного ряда с использованием имплантатов // Стоматолог. - 2006.- №3. - С.43.
6. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит).-К.-1999.-216с.
7. Грудянов А.И., Ерохин А.И. Остеопластические материалы, используемые при хирургическом лечении заболеваний пародонта // Пародонтология. - 1998. - №1.
- С.13-23.
8. Грудянов А.И., Фролова O.A., Десятник СБ. Значение искусственных мембран в решении проблемы регенерации тканей пародонта // Новое в стоматологии. -1996.-№4.-С.З-9.
9. Дгебуадзе Н.В. Применение брефоостеопласта с 5%-ным метилурацилом при пародонтитах: Автореф. дис. ... канд. мед. Наук. - Тбилиси.-1985—23с.
10. Ефективнють альфакальцидолу при генералЬованому пародонтит1 у хворих на ревматоТдний артрит / Н. В. Нейко, В. В. Поворознюк, Т. Д. Павлюк, I. Ю. Еоловач // Вюник стоматологп.-1999.-№3.-С. 24-26.
11. Ковалевский A.M. Хирургическое лечение генерализованногопародонтита с применением биополимеров и биокерамики (клинико-экспериментальное исследование):Автореф. Дис.
12. МВЭде-мадичаукИе [^зЪ8^8и16Сантирезорбентов при лечении заболеваний пародонта // Вюник стоматологп.-
1997.- №4.- С 87-88.
13. Мазур 1.П. Клшнне та експериментальне обгрунтування застосування "Космолу" в комплексному л1куванн1 захворювань пародонту у oci6 pi3Horo BiKy i CTaTi: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.21 / Нац. мед. yHieep-TiM. О.О. Богомольця - Кшв, 1996. - 20с.
14. Мусхинов М.Е., Таиров У.Т. Опыт применения костных ауто- и ал-лотрансплантационных материалов при реконструктивных и оперативных вмешательствах на лицевом черепе / Респ. Сб. Науч., Трудов - М.- 1985.15. йей&ВДзе О.Д. Влияние фтора на минеральный обмен в
твердых тканях организма и его значение в этиопатогенезе и лечении кариеса и пародонтоза: Автореф. дис.канд. мед. наук: Тбилиси, - 1966. - 23с.
16. Остеотропна терапт в пародонтологп: Методичы рекомендацп / МОЗ УкраТни; 1вано-Франковська держ. мед. акад. - 1вано-Франковськ, 2000. -23с.
17. Помойницкий В.Г., Фастовец Е.А. Общие принципы остеотропной терапии генерализованного пародонтита // Современная стоматология. - 2000. - №4. - С.26-28.
18. Попов О.И., Подригало Л.В., Даниленко Г.Н., Семко Н.Г. Воздействие фтора и его производных на окружающую среду и организм человека // Врачебная практика. - 2000.
- №1. - С.87-89.
19. Системный остеопороз в развитии заболеваний пародонта / В.В. Поворознюк, И.П. Мазур, Г.Н. Вишняк, Л.Н. Попович // Вюник стоматологи.- 1997.-№4.-С. 54-56.
20. Содержание простагландинов Е и Т2-альфа в крови при асептическом воспалении на фоне различной реактивности организма / Швиренко И.Р., Свиридова В.В., Сокрут Е.В., Клецова М.И. // Вопросы экспериментальной и клинической медицины.- Донецк,
1998. -Вып. 2, Т. 2.-Р. 194-196.
21. Структурно-функциональное состояние пародонта и костной ткани при разных степенях генерализованного пародонтита / Нейко Н.В., Павлюк Т.Д., Поворознюк В.В., Головач И.Ю. // Проблеми остеологп.-1999.-Т.2, №3.-С. 89.
22. Ярова С.П. Остеотропна тератя в стоматологи. -Донецьк: Норд-Прес, 2006. - 145с.
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
23. Dodson S.A., Takel H.H., Carranza F.A. Jr. Clinical success in regeneration, report of a case //International Journal of Periodontics.- 1996.-Vol.l6.-№5.-P.455-461.
24. Fleish H. Bisphosphonates in bone disease: from the laboratory to the patient.- New York, London // The Parthenon Publishing Group, 1995.- 176p.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ ОСТЕОПЛАСТИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ В ПАРОДОНТОЛОГИИ Ярова С.П., Пата Э.В., Бессмертный А.А.
Ключевые слова: генерализованный лародонтит, остеотропные препараты, остеопластические материалы. Применение местных и общих остеотропных препаратов является недорогим, но недостаточно эффективным методом коррекции состояния костной ткани альвеолярного отростка при генерализованном пародонтите. Более эффективным и перспективным в пародонтологии является применение остеопластических материалов, однако клиническое использование этих методик сопряжено с необходимостью выполненеия достаточно сложных операций и применения дорогих препаратов.
Summary
APPLYING OF OSTEOPLASTIC MATERIALS IN PARODONTICS Yarova S.P., Pata E.V., Bezsmertny A.A.
Key words: generalized parodontitis, osteotrophic preparations, osteoplastic materials.
Applying of local and systemic osteotrophic materials are far from being too costly, but less effective correction of osseous tissue of alveolar process under generalized parodontitis. The applying of osteoplastic materials is seemed to be more effective and promising in parodontics, but these methods require the including of rather expensive materials and complicated surgeries.
25. Meadows C.L., Gher M.Z., Quintero G., Lafferly T.A. A comparison of lactic acid granules and decalcified freeze-dried bone allograftin in human periodontal osseous defects// J. Periodontol.-I993 -Vol.64.- N2. -P. 103-109.
