CC BY
13
УДК 616.853-08:615.213:616-092.9
ДИНАМ1КА ФОРМУВАННЯ К0ГНИТ1НИХ ДИСФУНКЦ1Й ЯК ОДНА 3 ХАРАКТЕРИСТИК М0ДЕЛ1 СПОНТАННИХ СУДОМ ЗА УМОВ П1Л0КАРП1Н-СПРИЧИНЕН01 ХР0Н1ЧН01 ЕП1ЛЕПС11
Копйова Н.В.
Одеський державний медичний уыверситет, м. Одеса, Укра'ша;
На модел{ тлокартн-спричинених в{дстрочених спонтанних судом було досл{джено динамжу формування когттивних дисфункцш в якост{ одтег з особливостей досл1джуваног модел{ хрот-чного судомного синдрому. Встановлено, що за умов птокарпт-спричиненог хротчног ептепсп в щур{в, у яких розвиваються в{дстрочет спонтант судоми, формуються виражет когттивт порушення, якг були виявлен у вигляд{ пог{ршення формування умовного рефлекса, неможливос-т{ його збереження, а також його скор{шого згасання. Розвиток в{дстрочених спонтанних судом не припиняе, а продовжуе подальше формування когнитивних дисфункцш. Автори роблять висновок, що розвиток в{дстрочених спонтанних судом спричиняе формування когнтивних дисфункцш, що св{дчить про адекваттсть застосованог модел{ в{дпов{дному кл{тчному стану.
Ключов1 слова: гллокарпш, вщстрочеы спонтаны судоми, когнитивж дисфункцп, пам'ять, умовний рефлекс, хроннний судомний синдром.
Вступ
Птокарглнова (ПЛ) модель хроычних судом вщтворюе окрем1 особливосп скроневоТ ептепсп у людей, зокрема, розвиток вщстрочених спонтанних судом (ВСС), пбел1 нейроыв ппокампу, характерних поведшкових та емоцшних дисфункцш [1-3]. Анал1з проведених дослщжень стосовно з'ясування патоф1зюлопчних мехаызм1в розвитку ВСС за умов ПЛ-спричиненоТ модел1 хроычноТ ептепсй виявив, що переважна бтьшють роб1т направлен! на вивчення електроф1зюлопчних, морфолопчних та патох1м1чних особливостей да-Н01 модел1 [4-6]. При цьому недостатньо уваги придтялося дослщженню поведшкових [7], когнн тивнх змш [8], больовоТ чутливосп та ¡нших особливостей ПЛ модел1 ВСС [9], в той час як ц1 дан1 мають важливе значения в патоф1зюлопчних ме-хаызмах вщтворюваноТ модел1 хроычноТ ептеп-ей', а також в оцшц1 ефективносп комплексного патогенетичного лкування дано'Г патологй. Вщо-мо, що якють життя людини ¡з судомним синдромом, окр1м суто судомнихта вщповщних поведш-кових порушень, залежить також вщ вираженосп дисфункцй' емоцшного статуса та когнитивних функцш [10, 11]. Окр1м суто кпУчноТ, осктьки часто при несудомних формах судомного синдрому за умов вщсутносп осередковоТ грубо'Г невролоп-чноТ симптоматики лише емоцшы та тоню нейро-психолопчш дисфункцй' детермшують кпУчний переб1г та характер захворювання, вказана проблема мае важпиву фундаментальну спрямова-нють. Йдеться про те, що модель хроычноТ еп1 -лепей, в нашому випадку - ПЛ-спричинена модель ВСС, мае бути адекватною вщповщному клУчному стану, тобто вщтворювати ва можлив1 порушення або дисфукнцй, ям розвиваються в аналопчних ситуац1ях в людей. Для перев1рки ви-словленого вище припущення, а також для до-слщження патофзюлопчних мехаызм1в спонтанних судом ми провели ретроспектвний анал1з когнитивних змш за умов ПЛ модел1 хрошчноТ еш-лепей. Мета роботи - пор1вняльы дослщження
динамки змши когнитивних фукнцш за умов мо-дел1 ПЛ-спричинених ВСС. Для цього вивчали особливосп процеав навчання, а також коротко-часно'Г та довгочасноТ пам'яи ¡з застосуванням 8-промшевого рад1ального лаб1ринту (ВПРЛ).
Матер1ал та методи досл1дження
Дослщи були проведен! за умов хроычного екс-перименту на щурах-самцях лшй Вютар масою вщ 170 до 220 г. Щур1в мютили у стандартних умовах з природною 12-год змшою свп"ла та тем-ряви, вологютю 60% \ температурою 22+1оС. За 3 доби до початку дослав щур1в утримували в пластикових боксах з метою якомога скор1шоТ адаптацй та починали привчати до рук дослщни-ш [11]. Роботу з лабораторними тваринами проводили з використанням ¡снуючих м1жнародних норм та етичних вимог щодо проведения дослав за участю експериментальнихтварин р1зних вид1в (Конвенц1я Ради Свропи, 1986; Закон Украши вщ 21.02.2006, №3447-!У). Дан1 дослщження були проведен! у в1дпов1дност1 до вимог ком1сй ОДМУ з етичного проведения досл1д1в.
П1локарп1н готували у розчиш ЫаС! (рН=7.4) безпосередньо перед початком дослав \ вводили в/очер дозою 380 мг/кг. За 30 хв до цього для запоб1гання розвитку периферичних хол1номи-метичних ефект1в, пов'язаних з г1перактивац1ею холшерпчноТ системи, тваринам вводили М-скополамш (1,0 мг/кг; п/шк). 1нтактним щурам вводили однаков1 об'еми М-скополам1ну \ 0.9% ф1зюлопчного розчину. За поведшкою та за су-домною активнютю тварин спостер1гали в1зуаль-но впродовж 42 д1б з момента пюля введения ПЛ, з 10.00 до 16.00 год. протягом понед1лка-п'ятниц1 кожного тижня. Для зниження летально-ст1 через 45 хв. з момента розвитку еп1лептично-го статусу щурам уводили д1азепам (10 мг/кг, в/очер). Розвиток ВСС в щур1в, яким вводили ПЛ, вважали за такий при наявност1 принаймн1 1 еп1зоду ВСС упродовж всього термшу спостере-ження [12]. Вид1ляли так1 групи спостережень: 1 група - щури ¡з введеним ПЛ + М-скополамш, в
* Робота виконана в межах НДР кафедри ф^зюлоги Одеського державного медичного умверситету "Досл^дити мехашзми розвитку хрошчноТ П1мб1чноТ ептепси на приклад! посттравматичноТ ептепси та к1ндл1нгу з метою розробки терапевтич-них п!дход!в, що п1двищують ефективнють лжування та профтактики епшепсИ" (№ держреестрацп 0105и008874.
яких розвивалися ВСС (п=24); 2 група - щури ¡з введеним ПЛ + М-скополамш, в яких ВСС були вщсутш (п=7); 3 група - контрольш спостере-ження (введения ЫаС!, п=10).
Схема дослав за умов ПЛ модел1 ВСС була побудована таким чином.
1. В першш серЛ досл1д1в вивчали особливост'1 формування умовного рефлекса (УР) у щур1в ¡з використанням ВПРЛ. 3 ц1ею метою щури пщля-гали режиму харчовоТ деприваци, при якому Тжа була доступна щоденно протягом 1 год. Тварин доводили до 85% початковоТ маси обмеженням отримання Тж1 з втьним доступом до води. 8-промшевий рад1альний лаб1ринт складаеться з вюьмикутовоТ платформи (довжиною сторони 20 см), вщ якоТ вщходять промеы - дор1жки 60 см навдовжки та 8 см завширшки, як1 закшчуються закритими дтянками. Його розташовували на висот1 1 м вщ поверхы пщлоги [13]. Перш за все тварину, яка пщлягала харчовш деприваци, мю-тили на платформу вибора в центр! лаб1ринта \ дозволяли дослщжувати його протягом 15 хв, а пот1м пропонували денний рацюн Тжк Наступно-го дня у год1вницю мютили 200-мг харчов1 кульки \ повторювали дослщ. Ми використовували р1з-новид даноТ методики з розм1щенням Тж1 лише в 1 «рукавЬ ВПРЛ, промеж якого були пронумерован! за годинноТ стрткою з 1 по 8.
Упродовж тренування щури привчалися, вико-ристовуючи зовышы в1зуальы ор1ентири, перебу-вання Тжу в харчовш год1вниц1, розташованш в кшц1 одного з «рукав1в». Реестрували послщов-нють вщвщаних промеыв, ктькють намагань (заходов до промешв) до того моменту, як щур заходив до рукава-вщгалуження, в год1вниц1 якого знаходилися харчов1 шарики, а такожтермш зна-ходження там. Входження кожного щура до про-меня лаб1ринта вважали за такий, якщо ва чоти-ри лапи тварини перетнули межу променя. При вистрибуваны щур1в ¡з лаб1ринту Тх негайно пове-ртали до т1еТ ж само'Г дтянки, в яюй вони були розташоваы перед цим. Упродовж одного досл1 -дного дня твариы дозволяли здшснити 12 намагань знайти Тжу в «рукавЬ ВПРЛ, пюля чого и ви-ймали ¡з приладдя. Дослщження припиняли в ра-з1, якщо щур робив шють поспть вдалих спроб та знаходив Тжу, або якщо щур упродовж 10 хв Тжу не знаходив.
Сеанси навчання розпочинали з момента введения ПЛ. Щоденно проводили по 2-3 сеанси навчання, з ¡нтервалами пом1ж ними приблизно в 2 год. За 30 хв пюля останнього сеанса навчання щурам пропонували додатковуТжу.
1. В другш серп дослав вивчали збереження завчасно сформованого УР в тесп з використанням ВПРЛ. Для цього застосовували тренованих щур1в ¡з завчасно виробленою навичкою знаходження Тж1 в одному з рукав1в лаб1ринту.
2. В третш серп дослав за умов аналопчноТ модел1 та аналопчного методичного устат-кування вивчали оп1р згасанню УР, якй було
сформовано в щур1в завчасно. Для цього в жоден з промеыв ВПРЛ не мютили харчов1 шарики, тобто застосовували негативне пщ-кртлення.
Описан1 вище дослщи проводили через 1, 5, 10, 15, 20, 25 та 45 (зважаючи на те, що ВСС на 45 доб1 вже точно сформован! [3, 5, 7, 12]) д1б з моменту введения ПЛ, при цьому поведшку тварин реестрували ¡ндивщуально для кожного щура з використанням вщеокамери 'JVC'.
Отримаы дан1 обчислювали статистично ¡з за-стосуванням непараметричного критерш Круш-кал-Валлюа. P<0.05 обирали критер1ем Biporifl-
HOCTi.
Результати та ix обговорення
1. Формування умовного рефлекса (процес навчання).
Щури контрольно! групи в тест1 ВПРЛ упродовж перших сеанс1в навчання спромогалися знаходи-ти харчову винагороду з першоТ спроби, безпо-милково знаходячи харчов1 кульки в год1вниц1 ла-б1ринту. Сформований УР збер1гався протягом усього терм1ну дослщу (Рис. 1). Вже за 1 добу ni-сля введения ПЛ ктькють спроб знайти Тжу в щу-piB, в яких пот1м сформувалися ВСС, була на 66% бтьше, ыж в щур1в контрольно'! групи та в щур1в, в яких ВСС не розвинулися. На 5 доб1 дослщу ктькють спроб знайти Тжу в щур1в першоТ групи зросла в середньому до 15, що набуло ста-тистичноТ BiporiflHOCTi пор1вняно з вщповщними початковими показниками (P<0.01). Надал1, особливо, на 20 та 25 добу досл1жуваний показник був ще бтьшим. На 45 добу дослщження BiH стано-вив в середньому 17 спроб знаходження Тж1 (P<0.01; Рис. 1). У щур1в, в яких ВСС не розвинулися, ктькють спроб знайти харчов1 кульки протягом дослщу зменшувалася. Починаючи з 20 доби дослщудослщжуваы показники в цихдвох трупах суттево не вщр1знялися.
Рис. 1. Динамка формування умовного рефлекса в тест1 з використанням ВПРЛ у щур1в за умов ПЛ-спричиненоТ модел1 ВСС. За вюсю абссцис - 1-25 та 45 - дж пюля введения птокартну. За вюсю ординат - ктькють спроб заходженния до рукава лаб1ринту до момента вдалоТ локалЬациш протягом навчання.
Примаки: * - Р<0.05, ** - Р<0.01 - в1рог1дн1 розб1жност1 до-сл1джуваних показник1в пор1вняно з в1дпов1дними показниками на першш доб1 досл1дження (критер1й Крушкал-Валл1са).
Том 9, Выпуск 2
63
2. Збереження набутого умовного рефлекса (пам'ять).
Щури контрольно!' групи протягом 45 д1б спо-стереження збер1гали здатнють безпомилкового знаходження Тж1 в одному з рукав1в ВПРЛ. До-слщжуваы показники в грут щур1в, яким ввели ПЛ, проте ВСС в них не розвинулися, не вщр1з-нялися вщ аналопчних при контрольних спосте-реженнях (Рис. 2). Щури, в яких з часом розвинулися ВСС, на 1 доб1 пюля введения ПЛ спро-моглися знайти ¡жу в середньому з 5 спроб, що суттево перевищувало вщповщы дан1 у висхщ-них спостереженнях (Р<0.05). Надал1 щури були здатш знаходити Тжу лише пюля 8 (10 доба), 10 (20 доба) 11 (25 доба) спроб, що було значно п-ршим показниками при пор1внянш з початковими значениями, коли УР було сформовано (Р<0.05). На 45 добу дослщу щури були здаты знайти ¡жу лише внаслщок 15 спроб (Р<0.05).
Рис. 2. Динамка збереження умовного рефлекса в тест1 з використанням ВПРЛ у щур1в за умов ПЛ-спричиненоТ модел1 ВСС.
Позначення таю ж сам1, що й на рис. 1. Примаки: * - Р<0.05, ** - Р<0.01, *** - Р<0.001 - в1рогщж розб1жност1 дослщжуваних показниюв пороняно з вщповщними показниками на першм доб1 дослщження (критерш Крушкал-Валлюа).
3. Згасання умовного рефлекса (пам'ять).
Щури контрольно!' групи при вщсутносп харчо-вих кульок у рукавах лаб1ринту пщсилювали свою дослщницьку активнють, намагаючись знайти Тжу, що спричиняло поступове зростання кшькосп вход1в до промеыв лаб1ринту з 1 до 7 протягом дослщу (Рис. 3). Ктькють заход1в до рукав1в лаб1ринту щур1в ¡з введеним ПЛ, в яких ВСС не розвивалися, практично не вщр1знялася вщ аналопчних показнимв у щур1в контрольно!' групи. Щури, у яких введения ПЛ спричинило розвиток ВСС, не знаходячи Тжу в одному з про-меыв лаб1ринту, демонстрували 8 (10 доба дослщу), 12 (20 доба) та 19 (45 доба) спроб знайти Тжу, що суттево перевищувало вщповщш висхщ-ш дат Р<0.05; Рис. 3).
—А -Контроль, n=10 • Щуриз BCC, n=24- -♦- -Щурибез BCC, n=7
*** ^Jk^^
***х
** ^^АГ
—
Рис. 3. Динамка згасання умовного рефлекса в TecTi з використанням ВПРЛ у щур1в за умов ПЛ-спричиненоТ модел1 ВСС.
Позначення таю ж caMi, що й на рис. 2.
Таким чином, отримаы даы свщчать про те, що за умов ПЛ-спричиненоТ хроычноТ епшепсп в щур1в, у яких розвиваються ВСС, формуються виражеш когштивы порушення, що виявлялися у вигляд1 попршення формування УР, неможливо-CTi його збереження, а також його прискорене згасання. В данш робот1 ми перев1рили не лише динамку 3MiH мнестичних функцш, порушення яких передують розвитку ВСС, але й Тх вираже-HiCTb упродовж безпосередньо ВСС. При цьому очевидно, що розвиток ВСС супроводжувався подальшим розвитком когнитивних дисфункцш. При цьому динамка розвитку порушення Komi-тивних функцш прогресувала 3i збтьшенням те-рм1ну дослщу, набувавши максимуму на момент розвитку ВСС.
Виявлеы мнестичш порушення не були зарее-строван1 в rpyni щур1в, введения ПЛ в яких не спричинило розвиток ВСС. Протестовав проце-си навчання та пам'ят1 в щур1в ц1еТ групи не вщ-р1знялися в1д аналопчних в контрольних спостереженнях. Це дозволяе зробити висновок стосо-вно того, що безпосередньо розвиток ВСС спри-чиняе формування когштивних дисфункцш, ям значним чином детермшують ступшь соц1альноТ дезадаптацп людини в сусптьств1 за умов розвитку хрошчного судомного синдрому. Слщ ВЩ-значити, що порушення процеав пам'ят1 були виявлеш за умов гострих судом, ¡ндукованих ПЛ та лтем, проте, вони аж шяк не були пов'язаш з розвитком ВСС [14, 15].
Даш, як1 ми отримали, узгоджуються з результатами дослщжень Hort et al. [16] та Wu et al.
[17], як1 ¡з застосуванням водного лаб1ринту Мо-ppica показали, що розвиток когнитивних пору-шень передуе формуванню ВСС, а також те, що за цих умов в щур1в порушуються процеси прос-торовоТ opieHTaqiY. Наш1 дан1 узгоджуються з да-ними дослщжень, в яких з використанням ВПРЛ також показано гостре порушення когнитивних функцш внаслщок введения ПЛ, проте, ми про-слщкували виявлеы когытивш порушення протягом бтьш тривалого термшу та виявили Тх про-гресивний розвиток з часом формування ВСС
[18].
Стосовно можливих механ1зм1в, як1 е BiflnoBi-
24
20
16
12
4
10
15
20
25
45
24
20
16
12
8
4
0
5
10
15
20
25
дальними за розвиток когытивних дисфункцш, звертають на себе увагу дослщження, в яких за умов ПЛ-спричинених ВСС було виявлеы розви-HyTi пстопатолопчш змши та нейродегенеративш порушення в утвореннях л1мб1чноТ системи, ям залучеш до емоцшноТ поведшки, а також до процеав навчання та пам'ят1 - ппокампу, мигда-лика, триформноТ кори [19, 20]. Отже, тривал1 порушення навчання, термшовоТ та просторовоТ, короткочасноТ та довгочасноТ пам'ял е наслщком гибел1 нейрошв наведених вище утворень л1мбн чно1 системи. Причому, аналопчш дат були отримаы при морфолопчному дослщженш мозку людей, хворих на скроневу ешлепаю, при ней-рох1рург1чних операщях [21].
Цкавим в цьому acneKTi е дослщження [22], в якому проведен! пор1вняльы поведшков1 та ri-стоморфолопчш дослщження за умов гострих судом, спричинених введениям ПЛ та лтю. Встановлено прямий корелятивний зв'язок ви-раженосп морфолопчих порушень усередиы fli-лянки СА1 ппокампу та базолатерального миг-далика з угасаниям смакового УР, в той час як ушкодження медюдорзальноТ частини таламусу спричиняло порушення opieHTaqiY та просторовоТ пам'ятк Висловлюючи припущення стосовно па-тоф1зюлопчних механ1зм1в формування ВСС за умов ПЛ-спричиненоТ модел1 хроычноТ enmenci'i, ймов1рно, що таламус Biflirpae важливу роль при цьому [23, 24]. Перспективи наших подальших дослщжень саме полягатимуть у визначенш рол1 утворень таламусу в ровитку ВСС за умов до-слщжуваноТ' моделк
Резюмуючи, слщ вказати, що виявлеы когни-тивн1 порушення за умов ПЛ-спричненоТ модел1 ВСС, додатково до показаних поведшкових, електрограф1чних, 6ioxiMi4Hnx та судомних особливостей ц1е!' модели свщчать про IT адекват-HiCTb в1дпов1дному ключному стану, що дозво-ляе и широке використання при фундаменталь-них дослщженнях, спрямованих на дослщження патоф1зюлопчних мехаызм1в розвитку спонтанно!' судомноТ активност1 та розробку и комплекс-Hoi патогенетичноТ корекцп.
Л1тература
1. Чепурнов С.A. Status epilepticus - новые механизмы и пути торможения (литий-пилокарпиновая модель) / С.А. Чепурнов, Н.Е. Чепурнова, О.М. Редкозубова [и др.] // Успехи физиол. наук. - 2005. - T.36, №1. - С. 68-84.
2. Klitgaard H. Pilocarpine-induced epileptogenesis in the rat: impact of initial duration of status epilepticus on electrophysiological and neuropathological alterations / H. Klitgaard, A. Matagne, J. Vanneste-Goemaere // Epilepsy Res. - 2002. - Vol.51. - P. 93-107.
3. Turski W.A. Seizure produced by pilocarpine in mice: Behavioural, electroencephalographic and morphological analysis / W.A. Turski, E.A. Cavalheiro, Z.A. Bortolotto [et al.] // Brain Res. - 1984. - Vol.321. - P. 237-253.
4. Bruin V.M.S. Behavioral and neurochemical alterations after lithium-pilocarpine administration in young and adult rats: a comparative study / V.M.S. Bruin, M.M.F. Marinho, F.C.F. Sousa [et al.] // Pharmacol. Biochem. Behav. - 2000. -Vol.65, N3. - P. 547-551.
5. Furtado M.A. Behavioral, morphologic, and electroencepha-lographic evaluation of seizures induced by intrahippocam-
pal microinjection of pilocarpine / M.A. Furtado, G.K. Braga, J.C.A. Oliveira [et al.] // Epilepsia. - 2002. - Vol.43, Suppl.5.
- P. 37-39.
6. Szyndlera J. Behavioral, biochemical and histological studies in a model of pilocarpine-induced spontaneous recurrent seizures / J. Szyndlera, T. Wierzba-Bobrowicz, A. Skor-zewska [et al.] // Pharmacol. Biochem. Behav. - 2005. -Vol.81. - P. 15-23.
7. Leite J.P. Spontaneous recurrent seizures in rats: An experimental model of partial epilepsy / J. P. Leite, Z.A. Bortolotto, E.A. Cavalheiro // Neurosi. Behav. Rev. - 1990. -Vol.14. - P. 511-517.
8. Hort F. Cognitive functions after pilocarpine-induced status epilepticus: changes during silent period precede appearance of spontaneous recurrent seizures / F. Hort, G. Broiek, P. Mares [et al.] // Epilepsia. - 1999. - Vol.40, N9. - P. 1177-1183.
9. Leite J.P. New insights from the use of pilocarpine and kainate models / J.P. Leite, N. Garcia-Cairasco, E.A. Caval-heiro // Epilepsy Res. - 2002. - Vol.50. - P.93-103.
10. Marsh L. Psychiatric complications in patients with epilepsy: a review / L. Marsh, V. Rao // Epilepsy Res. - 2002. -Vol.49. -P. 11-33.
11. Vazquez B. Epilepsy and anxiety / B. Vazquez, O. Devinsky // Epilepsy Behav. - 2003. - Vol.4, Suppl. - S. 20-25.
12. Шандра A.A. Патофизиологические механизмы развития спонтанной судорожной активности / A.A. Шандра, Н.В. Копьёва // Вюник ncnxiaTpii та психофармакологи. - 2008.
- №2(14). - С. 7-17.
13. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения / Я. Буреш, О. Бурешова, Д. Хьюстон. - М. : Высшая школа, 1991. - 400 с.
14. Harrigan T. Radial maze learning deficits and mediodorsal thalamic damage in context of multifocal seizure-induced brain lesions / T. Harrigan, O. Peredery, M.A. Persinger // Behav. Neurosci. - 1991. - Vol.105. - P. 482-486.
15. Kostakos M. Deficits in working but not reference memory in adult rats in which limbic seizures had been induced before weaning: implications for early brain injuries / M. Kostakos, M.A. Persinger, O. Peredery // Neurosci. Lett. - 1993. -Vol.158. - P. 209-212.
16. Hort J. Cognitive functions after pilocarpine-induced status epilepticus: changes during silent period precede appearance of spontaneous recurrent seizures / J. Hort, G. Brozek, P. Mares [et al.] // Epilepsia. - 1999. - Vol.40. - P. 11771183.
17. Wu C.L. Lithium-pilocarpine-induced status epilepticus in immature rats results in long-term deficits in spatial learning and hippocampal cell loss / C.L. Wu, L.T. Huang, C.W. Liou [et al.] // Neurosci. Lett. - 2001. - Vol.312. - P. 113-117.
18. Leite J.P. Learning impairment in chronic epileptic rats following pilocarpine- induced status epilepticus / J.P. Leite, E.M. Nakamura, T. Lemos [et al.] // Brazil. J. Med. Biol. Res.
- 1990. - Vol.23. - P. 681-683.
19. Liu A. Quantitative evaluation of neuronal loss in the dorsal hippocampus in rats with long-term pilocarpine seizures / A. Liu, T. Nagao, G.C. Desjardis [et al.] // Epilepsy Res. - 1994.
- Vol.17. - P. 237-247.
20. Scharfman H.E. Epilepsy as an example of neural plasticity / H.E. Scharfman // Neuroscientist. - 2002. - Vol.8. -P. 154173.
21. Scheepers M. Epilepsy and behavior / M. Scheepers, M. Kerr // Curr. Opin. Neurol. - 2003. -Vol.16. - P. 183-187.
22. Persinger M.A. Dissociation between conditioned taste aversion and radial maze learning following seizureinduced mul-tifocal brain damage: quantitative tests of serial vs. parallel circuit models of memory / M.A. Persinger, Y.R. Bureau, O. Peredery // Physiol. Behav. - 1994. - Vol.56. - P. 225-235.
23. Шандра A.A. Нейрофизиологические механизмы лимби-ческой эпилепсии / A.A. Шандра // Научные труды II съезда физиологов СНГ. - Москва - Кишинэу : Медицина -Здоровье, 2008. - С. 83.
24. Vastyanov R. Antiepileptic effect of high-frequency stimulation and bilateral anterior thalamic nucleus lesions on pilo-carpine-induced status epilepticus and spontaneous seizures / R. Vastyanov, N. Kopyova, A. Shandra // Epilepsia. -2008. - Vol.47, Suppl. - P. 108-109.
Tom 9, Выпуск 2
65
Реферат
ДИНАМИКА ФОРМИРОВАНИЯ КОГНИТИВНЫХ ДИСФУНКЦИЙ КАК ОДНА ИЗ ХАРАКТЕРИСТИК МОДЕЛИ СПОНТАННЫХ СУДОРОГ В УСЛОВИЯХ ПИЛОКАРПИН-ВЫЗВАННОЙ ХРОНИЧЕСКОЙ ЭПИЛЕПСИИ Копьёва Н.В.
Ключевые слова: пилокарпин, отсроченные спонтанные судороги, когнитивные дисфункции, память, условный рефлекс, хронический судорожный синдром.
На модели пилокарпин-вызванных отсроченных спонтанных судорог была исследована динамика формирования когнитивных дисфункций как одной из особенностей исследованной модели хронического судорожного синдрома. Показано, что в условиях пилокарпин-вызванной хронической эпилепсии у крыс, у которых развиваются отсроченные спонтанные судороги, формируются выраженные когнитивные нарушения, которые были отмечены в виде ухудшения формирования условного рефлекса, невозможности его сохранения, а также его более быстрое угасание. Развитие отсроченных спонтанных судорог не прекращает, а продолжает дальнейшее формирование когнитивных дисфункций. Авторы делают вывод о том, что развитие отсроченных спонтанных судорог способствует формированию когнитивных дисфункций, что свидетельствует об адекватности используемой модели соответствующему клиническому состоянию.
Summary
COGNITIVE FUNCTIONS FAILURE AS A CHARACTERISTIC OF SPONTANEOUS SEIZURES UNDER CONDITIONS OF PILOCARPINE-INDUCED CHRONIC EPILEPSY MODEL Kopyova N.V.
Key words: pilocarpine, delayed spontaneous seizures, cognitive dysfunctions, memory, conditioned reflex, chronic convulsive syndrome
Dynamics of cognitive dysfunctions was investigated using pilocarpine-induced model of chronic convulsive syndrome as one of its important peculiarities. Pronounced cognitive disorders were shown to be developed throughout the pilocarpine-induced chronic epilepsy model. It has been shown the cognitive dysfunctions characterized by worsening in conditioned reflex formation, inability to retain conditioned reflex and its rapid extinction occur. The occurrence of delayed spontaneous convulsions does not spot, but even continues the further formation of cognitive failures. Authors arrived to conclusion the development of delayed spontaneous convulsions contributes to the formation of cognitive failure that proves the adequacy of the model to the clinical condition.
УДК 616.314.17-008.1.001.6:611-018
ДЕЯК1 0С0БЛИВ0СТ1 Г1СТ0Т0П0ГРАФ11 ПЕР10Д0НТАЛЬН01 Щ1ЛИНИ ЗУБА У СОБАК
Король Д.М., Гасюк П.А.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава.
Автори провели г{стотопограф{чт дослгдження перюдонталъног щшини зубгв у собак г дшшли висновку, що маргталъний в1ддш зв'язкового апарату складаетъся переважно з колагенових волокон. У бгчному вгддл колагеновг волокна сполучет м1ж собою, а також з елаутновими та окси-талановими волокнами, якг розташоваш бшя судин. У аткалъному вгддл навколо судин розта-шована пухка сполучна тканина.
Ключов1 слова: зуби, перюдонтальна щтина, волокна - колагенов1, окситаланов1, елауншовк
Як свщчать дан1 л1тератури [1, 2, 3], пародонт
е досить добре васкуляризованою частиною зубощелепноТ системи. Основним джерелом кровопостачання перюдонта е альвеолярна артер1я, вщ якоТ вщходять гтки зубноТ артерп, що проникае в пульпу зуба, \ м1жзубна артер1я, яка кровопостачае зубну альвеолу. М1ж зубною \ м1жзубною артер1ями завдяки численним анастомозам утворюеться, супраперюстальна артер1я, що живить безпосередньо перюдонт.
Зважаючи на вищеописаш анатом1чш особливосп кровопостачання перюдонта, нами проведене поглиблене його вивчення з ураху-ванням взаемного розташування судин вщносно тканинних структур пер1одонта (зв'язковий апа-рат, цемент, к1стков1 балочки \ т! ).
Матер1али 1 методи досл1дження Вивчення проводилося на декальцинованих блоках щелеп собак, що мютили у соб1 зуб, пер1одонт \ прилеглу альвеолярну к1стку.
Декальцинован1 блоки перед заливанням у па-рафш розд1лялися на 3 частини: марпнальну, яка включала коронку зуба, ясна й альвеоляр-ний греб1нь; середню частину, у як1й локал1зува-лися корен1 зуба й альвеолярний вщросток; ни-жню частину, яка мютила в соб1 ап1кальну частину кореня зуба \ щелеп ну кюту.
Таким чином, вивчен1 24 блоки верхньоТ \ нижньоТ щелеп собак. Для дослщжень викори-стовували безпородых собак вагою 12-15 кг.
Декальциноваш блоки п1длягали звичайн1й па-рафшовш г1столог1чн1й проводц1. Надал1 вигото-влялися сер1йн1 г1стотопограф1чн1 зр1зи, у деяких
