CC BY
12
УДК: 611.84+611.018
ПСТ0Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 СУДИННО-СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ ВНУТР1ШНЬ0ЧЕРЕПН0Г0 В1ДД1-ЛУ 30Р0В0Г0 НЕРВУ.
Пера-Васильченко A.B., Ройко Н.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни "УкраГнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
За результатами проведених комплексних г\столог\чних та г\стох\м\чних забарвлень внутр\чере-пного в\дд\лу зорового нерву встановлено, що судини та строма еп\невр\ю мають р\зну будову в д\лянках зорового нерву. В той час, як до складу строми зорового нерву входять протоеластичн\ елалун\лов\ волокна, а ендоневр\й представлений м\°л\новими волокнами. Ключов1 слова: пстолопя, зоровий нерв, судини, строма.
Зоровий нерв,на вщмЫу вщ ¡нших периферм-них нерв1в, е продовженням речовини мозку та його оболонок[1]. Слщ зазначити,що якщо внут-ршньочерепы вщдти в л1тератур1 достатньо описан! при норм1 та патологи,то пстолопчна будова ¡нтракранеального вщдту, у доступнм нам л1те-ратур1,описан1 недостатньо [2,3,4]. Разом з тим,саме в цьому вщдт1в умовах запальних та дегенеративних процеав виникають клУчы прояви ретробульбарного невриту [5]. Виходячи з вищезазначеного обумовлюеться мета завдан-ня,яка полягае у вивчены пстолопчних особливо-стей судинно-стромального компоненту внутрш-ньочерепного вщдту зорового нерву в нормк
Материал та методи досл\дження.
Матер1алом дослщження послугували 6 поме-рлих молодого в\ку (30-40 роюв) вщ нещасних випадюв,пов'язаних з автокатастрофами. В уах випадках теля розтину черепнот коробки забиралась внутршньочерепна частина зорового нерва вщ виходу його з зорового каналу та до мюця його розгалуження у зоровий тракт. При цьому зоровий нерв розр1зали на 3 частини. Перша частина складалась з двох шматочюв тканини зорового нерва,яю доходили до х1азми, друга частина - безпосередньо х1аз-ма,нарешт1,третя частина являла собою зоровий нерв теля перехресту. Слщ зазначити,що у кожному випадку вщповщно до перехресту проводилась вщповщне маркування матер1алу та для пстолопчного дослщження вир1зались подовжы та поперечы зр1зи зорового нерва. Пюля обез-воднення у висхщних концентрац1ях спирту, ви-готовлялись парафшов1 блоки. Пот1м одержува-ли зр1зи, яю забарвлювались: гематоксилш-еозином, ткрофуксином за ван-Пзон, фукселш-ткрофуксином за Хартом, тюншом за Нюллем, комплексним пстох1м1чним забарвленням Бер-ман-Шик-альц1аном сиым, а також на м1елнов1 оболонки за методом ЗолотарьовоТ. Вищезазна-чений комплекс пстолопчних та пстох1м1чних до-слщжень дозволяе оцшити особливост1 строма-льно-судинного компоненту внутр1шньочерепноТ частини зорового нерву в р1зних його дтянках.
Результати досл\дження та Ух обговорення.
На основ! проведених м1кроскотчних досл1 -джень внутршньочерепного вщдту зорового нерву,пстотопограф1чно можна видтити 3 стру-ктурно-функцмних р1вны, як\ мають судинно-
стромальы особливост1: 1) внутршньочерепний вщдт зорового нерва; 2) зоровий пере-хрест(х1азма); 3) зоровий тракт.
У вах вищеперерахованих вщдтах зорового нерва,под1бно до перифермних нерв1в, е три оболонки:етневрм, периневрш, ендоневрш. Слщ зазначити,що в першому вщдт1 артерп та вени розташоваы безпосередньо в етневрп, який представлений рихлими пучками колагено-вих волокон,яю забарвлюються за ван-Пзон у червоний кол1р. Артерп, при забарвлены за Хартом, мають добре виражений внутршнм еласти-чний шар,проте,на вщмЫу вщ ¡нших арте-рм,зовышнш еластичний шар-слабо виражений. Пщ внутршньою еластичною мембраною роз-ташований середньо-м'язовий шар у вигляд1 циркулярних волокон. Адвентиц1я артерш без ч1 -тких кордоыв переходить у м'яку мозкову обо-лонку. На вщмЫу вщ артерм, вени, яю розташо-ваы в данм оболонщне мають ч1ткоТ внутр1 -шньоТ еластичноТ мембрани, а еластичы та ко-лагенов1 волокна перепл1таються м1ж собою. Вони мають широкий просв1т, ¡нод1 всередиы якого знаходяться подушечки Ебнера.(мал.1) Очевидно, що саме за рахунок циркулярного ходу волокон в артер1ях та подушечок Ебнера, ре-гулюеться кровопостачання внутр1шньочерепно-го вщдту зорового нерва. Кр1м того,особливютю даного вщдту е наявнють зоровоТ артерп, яка пронизуе м'яку мозкову оболонку та занурюеть-ся в центр зорового нерву.
Рис. 1 Артерп та вени еп1невр1ю внутр1шньо-
черепного в/бб/лу зорового нерву. Артер\я з вираженою внутр1шньою еластичною мембраною . Вена з подушечкою Ебнера. 3. Тканина зорового нерву. Заб. Фуксил1н-п1крофуксином за Хартом. 36. х 100
В1СНИК Украгнсъког'медичног' стоматологгчног' академгг
У дтянц1 х1азми, судини, що ¡1 супроводжу-ють,бтьш глибоко занурюються в мозкову речо-вину, при цьому, як в попередньому випадку, ар-терЛ мають ч1тку виражену внутр1шню еластичну мембрану, а вени, розташовуючись у периневрп, утворюють венозне сплетшня. У пор1вняны з по-передшм вщдтом, волокнист! структура представлен! колагеновими волокнами, бтьше роз-пу^ен|^(мал.2;
гтйУшШШ}.
шш Ш
ШШ
Рис. 2 Будова судин пepuнeвpiю в дтянц xiaзмu зорового нерву. Заб. Фуксил1н-п1крофуксином за Хартом. 36. х 100 Нарешт1, у третьому вщдт1 зорового нерву п-столопчною особливютю периневр1ю е наявнють скупчення нейросекреторних кттин,яке показуе забарвлення за Нюллем на р1зних стад1ях секреторного циклу.(мал.3)^
ч . ' .
к -
• ^
4 '
*
' • , г *
Рис. 3 Нейросекреторн1 кл1тини серед мозко-воУ тканинизорового нерву. Нейросекреторн1 кл1тини . Тканина зорового нерву.
Заб. За способом Нюллю . 36. х 100 Необхщно зазначити,як показують результати наших дослщжень,що будова периневрп та ен-доневр1ю в р1зних вщдтах зорового нерву стереотипна. При забарвленш за способом Харта периневрш являе собою рад1альш перетинки, яю роздтяють окрем1 пучки нервових волокон \ мю-тять Вейгерт-позитивш структури. У зазначених перетинках знаходяться артерюли, яю мають менший д1аметр, шж артерп м'якоТ мозковоТ обо-лонки та ч1тко виражений внутршнш еластичний шар еластики. Забарвлюеться в темно фюлето-вий кол1р. Наявнють Вейгерт-позитивних волокон в перетинках периневрп вказуе на наявнють
елалушнових протоеластичних волокон. Саме завдяки тшктор1альним особливостям цих волокон, очевидно, збер1гаеться гютоструктура зорового нерва в умовах змши внутршньочерепного тиску. Нарешт1, ендоневрш у р1зних вщдтах зорового нерву характеризуемся наявнютю м\еп\-нових оболонок, як\ оточують нервов! стволи (аксони) р1зного д1аметру. М1кроскотчно даш стволи супроводжуються ол1годендроцитами, яю, згщно даних л1тератури, секретують м1елш. Дане положения пщтверджуеться нами при п-стох1м1чному забарвленш на теп\н за способом ЗолотарьовоТ (мал.4).
Рис. 4 Вейгерт - пoзumuвнi структури в дтя-нках рад1альних перетинок периневр1ю.
Вейгерт-позитивн1 структури.
Заб. За Хартом. 36. х 400
Висновки
Отже,на основ! проведених нами гютолопчних та гютох1м1чних метод1в дослщження внутр1ш-ньочерепного вщдту зорового нерва, можна ви-дтити три стромально-судинш частини:
1. Внутршньочерепна частина, яка характери-зуеться наявнютю в епшеврп зоровоТ артерп, яка занурюеться в центр зорового нерву та утворюе центральну артер1ю атювки.
2. В х1азм1 артер1альш судини мають менший д1аметр \ навколо них виявляеться венозне сплетшня з наявнютю м'язових подушок Ебнера.
3. Нарешт1,в еп1невр1Т зорового тракту зустр1 -чаються гангл1озн1 кттини на р1зних стад1ях секреторного циклу.
Строма еп1невр1ю зорового нерву представлена рихлими пучками колагенових волокон. Пе-риневр1й м1стить протоеластичш елалун1лов1 волокна. Нарешт1,строма ендоневр1я представлена м1ел1новими оболонками, яю продукуються ол1годендроцитами, котр1 розташованими впро-довж кап1ляр1в.
Ллература
1. Вит В. В. Строение глазного яблока. - М. : Медицина, 2003. -180 С.
2. Кормак А., Кормак Д. Пстолопя. - М. : Мир, 1983.-С. 223-256.
3. Морфологические изменения сосудов глазного яблока при каорктации аорти у эксперименталь-
ных животных // Вестник проблем современной 5. Lutuen-Drecolln E., Rohen J.B. Duane's Ophthalmol-медицины,- Харьков, 1995.- C.23-25. ogy / CD-ROM Edition.-Philadelphia: J.B. Lippincott,
4. Francois J., Neetens A. Vascularization of the optic 1996.
pathway: I. Lamina cribrosa and optic nerve // Br. J Ophtalmol.-1954.-Vol. 38.-P. 472-481.
Реферат
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СОСУДИСТО-СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ВНУТРИЧЕРЕПНОГО ОТДЕЛА ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА В НОРМЕ Пера- Васильченко А.В., Ройко Н.В.
Ключевые слова: гистология, зрительный нерв, сосуди, строма.
Результатами проведенных комплексных гистологических и гистохимических окрашиваний внутричерепного отдела зрительного нерва установлено, что сосуды и строма эпиневрия имеет разное строение в отделах зрительного нерва.
Summary
HISTOLOGICAL FEATURES OF VASCULAR AND STROMAL COMPONENT OF INTRACRANIAL PART OF OPTIC
NERVE IN NORM.
Pera-Vasilchenko A.V., Royko N.V.
Key words: histology, optic nerve, vessels, stroma.
The results obtained by histological and histochemical staining of intracranial part of the optic nerve allowed to find out the epineural vessels and stroma have different structure in the part of the optic nerve.
УДК: 616.441 - 008.64:612.66
ДИНАМИКА АКТИВНОСТИ МОР-ЗАВИСИМЫХ ДЕГИДРОГЕНАЗ В МОЗГЕ КРЫС В ПРОЦЕССЕ ВОСХОДЯЩЕГО ОНТОГЕНЕЗА
Руденко В.В., Сухова Л.Л.
ГУ "Институт охраны здоровья детей и подростков АМН Украины"
Целью работы явилось изучение возрастных изменений в активности ЫАЭР-зависимых дегидро-геназ в мозге крыс пубертатного возраста. Установлено, что в процессе восходящего онтогенеза у крыс в возрасте от 1,5- до 12-месяцев повышается активность ЫАйР-зависимых дегидрогеназ в по-стмитохондриальной фракции полушарий головного мозга. Ключевые слова: восходящий онтогенез, мозг, ЫАОР-зависимымие дегидрогеназы.
Повышенная чувствительность головного моз- обеспечивается путем восстановления окислен-га к свободнорадикальному повреждению может ного глутатиона в глутатионредуктазной реак-быть обусловлена большим содержанием нена- ции. Восстановление окисленного глутатиона сыщеных липидов в мозге. Особо чувствителен связано с использованием восстановленного к свободнорадикальному повреждению мозг в ЫАРР. Его источником служат ферментативные пубертатном возрасте. С этим, в частности, мо- реакции, катализируемые ЫАйР-зависимыми жет быть связана высокая частота нервных рас- дегидрогеназами, которые локализуются в цито-стройств в данном периоде развития [1, 2]. золе клетки [8]. Можно предположить, что изме-
Особая роль в защите клеток от свободнора- нение активности этих энзимов приводит к из-дикального повреждения отводится глутатиону менению скорости образования восстановлен-[3-7]. Поддержание стационарной концентрации ного глутатиона, что ведет к модуляции ответа восстановленного глутатиона в нервных клетках клеток мозга на стрессорное повреждение.
* Работа выполнена в рамках госбюджетной темы "Изучить возрастные особенности обмена глутатиона в тканях внутренних органов крыс при иммобилизационном стресс". N государственной регистрации 0105и002436
