CC BY
55
УДК: 617.731-002.1-092.9
МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НЕВРИТУ ЗОРОВОГО НЕРВА ЩУРІВ
У роботі встановлено, що у запальний процес втягуються всі морфо-функціональні структури зорового нерва. Розлади мікроциркуляторного русла оболонок зорового нерва були найбільш виражені на 3-у добу експерименту. Найвиразніші зміни в сполучнотканинному компоненті зорового нерва спостерігались на 3-у добу гострого невриту, а в нервових волокнах та макроглії - на 5-у добу. Внаслідок гострого запалення на 30-у добу помітно зменшилась щільність нервових волокон. Відсоток волокон з діаметром меншим за 2 мкм виріс до 71%.
Ключові слова: зоровий нерв, асептичний неврит, Л-карагінен.
Робота є фрагментом НДР „Розробка нових кріобіологічних технологій, використання кріоконсервованих ембріональних клітин, тканин людини та тварин в медицині", № державної реєстрації 0199U000323
Запальні захворювання зорового аналізатора, особливо його периферичної частини, є актуальною проблемою сучасної офтальмології. Це обумовлено складністю ранньої диферент-ціальної діагностики, важким перебігом, недостатньою ефективністю терапевтичних засобів, що в результаті призводить до значного зниження і навіть втрати зору. Серед патології зорового нерва оптичні неврити зустрічаються у 30-40 % [1]. Вражає різноманітність чинників, що викликають запалення зорового нерва, серед них: запальні захворювання ока, орбіти, навколо-носових пазух, мозку та його оболонок, карієс, хронічні інфекції, сепсис, алергічні процеси, зловживання нікотином або алкоголем, токсична дія ряду лікарських препаратів [4,8, 9].
Останнім часом спостерігається тенденція до зростання частоти захворюваності, що пов’язано з погіршенням стану навколишнього середовища, хімізацією побуту, великою кількістю медикаментозних засобів, вживанням сурогатів алкоголю. Місцева неспецифічна захисна реакція організму на дію пошкоджуючих факторів проявляється у вигляді запалення. Запальний процес у зоровому нерві може розвиватися як у його волокнах, так й в оболонках. Значний інтерес становить вивчення особливостей перебігу невриту зорового нерву на морфологічному рівні.
Метою роботи було вивчення морфологічних особливостей перебігу гострого асептичного запалення зорового нерва щура, викликаного А-карагіненом.
Матеріал та методи дослідження. Робота виконана на 50 статевозрілих щурах-самцях лінії „Вістар”. Матеріалом дослідження були зорові нерви щурів, їх ретробульбарна частина. Тварини були розподілені на групи: перша група - контрольна (5 щурів), другій групі (45 щурів) одноразово внутрішньоочеревенно вводили А-карагінен (5 мг в 1 мл фізіологічного розчину) [5, 7]. Евтаназію тварин проводили шляхом передозування тіопенталового наркозу на 1, 2, 3, 5, 7, і0, 14, 21 та 30 добу експерименту. Матеріал фіксували в 2,5 % розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері протягом доби при температурі +4°С, після відмивання у фосфатному буфері обробляли згідно загальноприйнятих правил та заключали в ЕПОН-812 [2]. Напівтонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі УМТП-7 і забарвлювали розчином толуїдинового синього та поліхромним методом [6]. Дослідження проводили за допомогою світлового мікроскопа „Carl Zeiss” та окуляр-мікрометра MOB-1-15x. Мікрофотографування здійснювали за допомогою мікроскопа фірми “BIOREX” з адаптованим пакетом програм для фотографування. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програми Exel [3].
Результати дослідження та їх обговорення. Морфологічні зміни у структурі зорового нерва спостерігались вже через 24 години після введення щурам А-карагінену. У запальний процес були втягнуті всі три оболонки нерва. З першої доби в твердій мозковій відмічалось поступове збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів, тканинних базофілів. Визначалось підвищення до максимальних значень за весь період спостереження середньої кількості тканинних базофілів на другу добу, макрофагів та лімфоцитів - на третю добу. Переважна більшість тканинних базофілів на 2-у добу були дегранульовані. В цей період ми спостерігали збільшення набряку міжклітинної речовини сполучної тканини твердої мозкової оболонки,
колагенові волокна були набухлі, потовщені. Перетинки павутинної оболонки розсунені ексудатом. При ретельному дослідженні судин гемомікроциркуляторного русла ми виявили, що на 1-у добу кровоносні капіляри, посткапіляри, венули твердої мозкової оболонки були незначно розширені. На 2-у добу відмічалось незначне розширення артеріол, значне збільшення діаметру капілярів, посткапілярів, венул, їх просвіт заповнений форменими елементами крові. Були наявні явища периваскулярного набряку. На 3-у добу зростали розлади кровообігу. Явища стазу та повнокрів’я відмічались до 10-ї доби експерименту. Нормалізація кровопостачання відбувалась поступово з 14-ї доби. В цей час ми вже не спостерігали набряку основної речовини та колагенових волокон твердої мозкової оболонки. Середня кількість тканинних базофілів, лімфоцитів та макрофагів нормалізувалась до 21 -ї доби. Відновлення структурних компонентів твердої та павутинної оболонок відбулось до 30-ї доби.
м'яка мозкова оболонка зорового нерва
30
25
20
15
10
5
0
1 1
. 0 Еі г Р| г Р, -г
-1Ї1 и а 1 Р Б і
& & # # #
Рис. 1. Оболонки орбітальної частини зорового Рис. 2. Динаміка змін м’якої мозкової оболонки
нерва щура на 3-ю добу гострого невриту. Напівтонкий зорового нерва щура при гострому невриті. зріз. Заб. поліхромним барвником. 36. *1000.
Рис. 3. Набряклі нервові волокна зорового нерва щура на 5-у добу експерименту. Напівтонкий зріз. Заб. толуїдиновим синім. Зб. х 1000.
Рис. 4. Змінені нервові волокна зорового нерва щура на 30-у добу експерименту. Напівтонкий зріз. Заб. поліхромним барвником. Зб. хіоОо.
З усіх трьох оболонок орбітальної частини зорового нерва запальні зміни більше всього були виражені у м’якій. Ми помітили, що ця оболонка щільно прилягала до нерва та віддавала в його середину сполучнотканинні перетинки, що розділяли нервові волокна на пучки. Вже на 1-у добу експерименту спостерігався набряк основної речовини та колагенових волокон сполучної тканини м’якої оболонки. її товщина збільшилась на 27% (р<0,05) у порівнянні з контролем. Протягом наступних двох діб відмічалось поступове зростання набряку компонентів сполучної тканини, що досягло свого максимального значення на 3-ю добу. В цей період м’яка оболонка була звивистою, її товщина збільшилась до 23,05±2,55 мкм, що майже вдвічі більше за контроль (р<0,001) (рис. 1). Спостерігались зміни з боку всіх ланок мікроциркуляторного русла, особливого венозного компоненту. В цей час відмічалось збільшення діаметру капілярів, посткапілярів зорового нерва, венул м’якої оболонки. Нами було виявлено, що стінки судин потовщені, їх просвіт заповнений форменими елементами крові, наявний периваскулярний набряк. Явища стазу та повнокрів’я залишалися до 10-ої доби. Починаючи з 14 доби експерименту,
спостерігалось значне зменшення набряку сполучної тканини м’якої оболонки до відновлення її морфологічної структури на 30-у добу (рис. 2).
У структурі зорового нерва спостерігався набряк сполучнотканинних перетинок, що збільшувався з 1-ої по 3-у добу. На 3-у добу гострого невриту товщина перетинок становила 5,75±0,58 мкм, що в 1,5 рази більше за контроль (р<0,01). Відновлення сполучнотканинних перетинок відбувалось на 21-30-у добу.
Такий значний набряк м’якої мозкової оболонки, сполучнотканинних перетинок призвів до ураження нервових волокон. Крім того, певну роль, можливо, зіграв й токсичний фактор. Нами було відмічено поступове збільшення середнього значення діаметру нервових волокон, починаючи з 1-ої доби гострого запалення з 1,98±0,07 мкм в конрольній групі до 2,98±0,12 мкм на 3-у добу (р<0,001). При цьому на світлооптичному рівні змін з боку структурної цілісності нервових волокон не спостерігалось. На 5-у добу нервові волокна набряклі, їх розмір в середньому становив 3,44±0,14 мкм (р<0,001), мієлінові оболонки потоншені. Деякі волокна мали неправильну форму (рис. 3).
У зоровому нерві щурів в контрольній групі спостерігалось таке співвідношення нервових волокон різного калібру. Нервові волокна з діаметром меншим за 2 мкм становили 56%, від 2 до 3 мкм - 30%, більшим за 3 мкм - 14%. При гострому невриті це співвідношення значно змінилось в бік волокон з великим діаметром, відповідно 13%-30%-57% - на 5 добу експерименту. До 21 доби діаметр нервових волокон поступово нормалізувався.
На 30-у добу експерименту в зоровому нерві ми спостерігали збільшення кількості волокон з діаметром меншим за 2 мкм (до 71%). Частина волокон мали неправильну форму, стоншену оболонку. Привернуло увагу й зменшення щільності нервових волокон (рис. 4). Все це свідчило про зміни, що відбувались в зоровому нерві внаслідок гострого запалення.
При гострому асептичному запаленні зорового нерва ми спостерігали зміни й серед гліальних компонентів. На 5-у добу ядра клітин макроглії були неправильної форми, зморщені, темного кольору. Протягом 10-ї доби було помітно, що клітини глії збільшені в розмірах, їх ядра великі, овальної форми зі світлою каріоплазмою, зустрічались клітини з неправильною формою ядра. З 14-ої доби відмічалось поступове відновлення структур клітин макроглії.
Встановлено, що у запальний процес втягуються всі морфо-функціональні структури зорового нерва. Розлади мікроциркуляторного русла оболонок зорового нерва були найбільш виражені на 3-у добу експерименту. Найвиразніші зміни в сполучнотканинному компоненті зорового нерва спостерігались на 3-у добу гострого невриту, а в нервових волокнах та макроглії - на 5-у добу. Внаслідок гострого запалення на 30-у добу помітно зменшилась щільність нервових волокон. Відсоток волокон з діаметром меншим за 2 мкм виріс до 71%.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Дослідження морфологічних особливостей зорових нервів щурів при гострому невриті дає можливість детально вивчити перебіг запального процесу, що необхідно для визначення оптимальних методів лікування даної патології.
X XX X Х/'^г/^/ЗГХ XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X XX X хх^
1. Гусева М. Р. Клиника и диагностика оптических невритов у детей при рассеянном склерозе / М. Р. Гусева // Русский медицинский журнал. - 2001. - Т.2, № 1. - С. 23-28.
2. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу. - К. : Вища школа, 1984. - 208 с.
3. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.
4. Можеренков В. П. Токсические поражения зрительного нерва / В. П. Можеренков, Шамсулла Базай // Вестник офтальмологии. - 1996. - № 1. - С. 54-55.
5. Патологическая физиология / [под ред. А. Д. Адо, В. В. Новицкого]. - Томск : Изд-во Том. ун-та, 1994. - 468 с.
6. Старченко И. И. Структура седалищного нерва и ее особенности при посттравматической регенерации в условиях экзогенной гипертермии : дис... кандидата мед. наук 14.03.01 / Старченко Иван Иванович. - Полтава, 2000. - 185 с.
7. Morris C. J. Carrageenan-induced paw edema in the rat and mouse / C. J. Morris // Methods in molecular biology. - 2003. - Vol. 225. - P. 115-121.
8. Optic neuritis after anthrax vaccination / J. B. Kerrison, D. Lounsbury, C. E. Thirkill [et. al.] // Ophthalmology. - 2002. - Vol. 109 (1). - P. 99-104.
9. Papillitis: a rare complication of severe sepsis / T. Umuroglu, F. Inci, S. Onal [et. al.] // Marmara Medical Journal. - 2008. - Vol. 21 (2). - P. 175-178.
'SSSSFPWTVtyFSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSi
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НЕВРИТА ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА КРЫС Якушко Е.С., Шепитько К.В.
В работе выявлены особенности течения острого асептического неврита зрительного нерва, вызванного А-карагиненом. Воспалительный процесс имеет
стадийный характер и охватывает оболочки нерва, нервные волокна и клетки глии. Восстановление морфологических элементов зрительного нерва
происходило постепенно к 21-30 суткам.
Ключевые слова: зрительный нерв,
асептический неврит, А-карагинен.
MORPHOLOGICAL FEATURES OF FLOW OF ACUTE EXPERIMENTAL NEURITIS OF OPTIC NERVE OF RATS Yakushko O.S., Shepit’ko K.V.
The features of flow of acute aseptic neuritis of the optic nerve induced A-carrageenan are shown in this work. An inflammatory process has stage character and engulfs the shells of nerve, nervous fibres and glial cells. Renewal of morphological elements of optic nerve took place gradually to 21 -30 days.
Key words: optic nerve, aseptic neuritis, A-carrageenan.
