CC BY
24
УДК: 616-089.844
а^^^вдйз^ШйЦ^україНСькаме&ична^^а5ол&гічнаакадемія§<^;полїава</>^/>^^
ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПІДЙОМУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ КЛАПТІВ ТА АУТОТРАНСПЛАНТАТІВ У ПІДБОРІДНІЙ ДІЛЯНЦІ
Заміщення дефектів і деформація тканин підборідної для досягнення оптимального функціонального і косметичного результату доцільно проводити шляхом підйому, відшарування і мобілізації поряд розташованих тканин. При підйомі і мобілізації клаптів і аутотрансплантатов, розташованих в цій ділянці, необхідно враховувати топографію структур м'яких тканин цього регіону і їх залежність від форми голови, віку і статі. Завдяки своїй гістотопографічній будові шари підборідної ділянки можна розглядати як оболонки, що ковзають фасціального типу. Цо потрібно враховувати при підйомі, відшаруванні і мобілізації шкірних і шкіряно -жирових клаптів і аутотрансплантатов в цьому регіоні.
Ключові слова: підборідна ділянка, ангіосомний клапоть, аутотрансплантат.
Робота є фрагментом загально кафедральної теми: «Морфологія судинно-нервових взаємовідношень органів голови та шиї людини в нормі та під дією зовнішніх чинників у віковому аспекті», що виконується на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії, номер держреєстрації 0107и001657.
Заміщення дефектів та деформацій тканин щелепно-лицевої ділянки для досягнення оптимального не лише функціонального, а і косметичного результатів доцільно проводити шляхом підйому та мобілізації поряд розташованих тканин [2, 4, 9]. Але у літературі зустрічаються лише одиничні публікації, присвячені обґрунтуванню методів пластики, при яких підшкірно-жирова клітковина, поверхнева фасція у щелепно -лицевій ділянці відшаровуються на обмеженій ділянці, або повністю зберігаються інтактними [1, 3, 6]. При цьому другим етапом проводиться максимальний зсув всього опорного сполучнотканинного комплексу при збереженні його структурних зв'язків з дермою і власною фасцією регіону [5, 8].
Перспективною ділянкою для виконання пластики місцевими тканинами з одночасним підйомом, відшаруванням та мобілізацією шкірних та шкірно-жирових клаптів є підборідна ділянка[7].
Метою роботи було вивчення реґіонарних особливостей будови м’яких тканин виличної та скроневої ділянок для оптимізації методик підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів та аутотрансплантатів.
Матеріал та методи дослідження. Топографоанатомічні дослідження були проведені на 47 свіжих та 18 бальзамованих трупах людей. Гістотопографічні зрізи і тотальні плівкові препарати готувалися для дослідження наступними методами: забарвлення за Ван - Гізоном; забарвлення за Хартом на еластин; імпрегнація нітратом срібла, поляризаційна мікроскопія.
Результати дослідження та їх обговорення. Загальна товщина блоку тканин коливається від 5400 до 6000 мкм і залежить від форми голови (табл. 1).
Таблиця 1
Форма голови Доліхоцефалічна Мезоцефалічна Брахіцефалічна
Загальна товщина, мкм 5350±150 5600 ± 200 5750±250
Залежність загальної товщини препаратів від статі та віку людини наведена у таблиці 2.
Загальна товщина препаратів підборідної ділянки в залежності від віку та статі
Таблиця 2
Вік, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Загальна товщина, мкм 5550± 150 5500± 100 5600± 200 5550± 150 5700± 280 5650± 250 ± О 50 75 52 ± О 50 65 52 5600± 200 5550± 150
Товщина епідермісу у підборідній ділянці складала від 30 до 50 мкм. Залежність цього параметру від форми голови показано в таблиці 3.
Таблиця 3
Форма голови Доліхоцефалічна Мезоцефалічна Брахіцефалічна
Товщина епідермісу, мкм 35 ± 5 40 ± 40 45 ± 5
Залежність цього показника від статі та віку людини показано в таблиці 4.
Таблиця 4
Товщина епідермісу підборідної ділянки в залежності від віку та статі______________________
Вік, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Товщина епідермісу, мкм 35±5 35±5 40±10 38±8 44±6 42±8 46±4 43±7 40±10 38±8
Межа епідермісу і дерми формує нерівну лінію. Пучки волокон дерми розташовані компактно. Саме від них у підшкірну жирову клітковину відходять відроги, які ділять її на долі. Товщина дерми є величиною, що
варіює від 1700 до 2300 мкм і залежить від форми голови (табл. 5).
Таблиця 5
__________________Товщина дерми підборідної ділянки в залежності від форми голови___________________________
Форма голови Доліхоцефалічна Мезоцефалічна Брахіцефалічна
Товщина дерми, мкм 1900 ±200 2050±250 1950±250
Залежність цього показника від статі та віку людини показано в таблиці 6.
Таблиця 6
________________Товщина дерми підборідної ділянки в залежності від віку та статі___________________________
Вік, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Товщина дерми, мкм 1850± 150 1800± 100 1950± 200 1900± 200 2000± 250 1950± 250 2050± 250 2000± 250 1900± 200 1850± 150
Від дерми до підшкірної жирової клітковини вдаються тяжи, товщиною 250-300 мкм, що формують осередки для жирової клітковини, доходять до мімічних м'язів і утворюють для них сполучнотканинні футляри. Таким чином, дерма, підшкірна жирова клітковина і її строма, сполучнотканинний футляр мімічних м'язів формують єдиний м'який остов. Товщина підшкірної жирової клітковини варіює від 2200 до 2600 мкм. Залежність товщини від форми голови показано в таблиці 7.
Таблиця 7
Товщина підшкірно жирової клітковини підборідної ділянки в залежності від форми голови
Форма голови Доліхоцефалічна Мезоцефалічна Брахіцефалічна
Товщина підшкірно жирової клітковини, мкм 2350±150 2400 ± 200 2420±180
Залежність цього показника від статі та віку людини показано в таблиці 8.
Таблиця 8
Товщина підшкірно жирової клітковини підборідної ділянки в залежності від віку та статі__________________
Вік, р. 15-21 22-26 27-40 41-50 51-65
Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж. Ч. Ж.
Товщина підшкірно жирової клітковини, мкм 2300± 100 2290± 90 2360± 160 2320± 120 2400± 180 2350± 250 2420± 180 2370± 170 2350± 150 2310± 110
Розміри жирових часточок варіюють: від 650-800 мкм, періодично зустрічаються більш великі - від 1600 до 1900 мкм. Розташовуються жирові дольки як правило в два шари. Відроги вплітаються в глибокі шари мімічних м'язів, пучки яких розташовані в комірках між відрогами. Розгалужена сітка еластичних волокон з дерми проникає в підшкірну жирову клітковину по ходу сполучнотканинних тяжів і формує у ній розвинену сітку. Під м'язовим пластом формується фасція, яка переходить в окістя. Товщина її коливається від 500 до 700 мкм. Чинниками ковзання і зсуву шкіри в даній ділянці є:
- розгалужена сітка еластичних волокон у дермі та стромі підшкірно-жирової клітковини;
- сполучнотканинні тяжи, що йдуть від дерми в жирову клітковину.
1. При підйомі та мобілізації клаптів та аутотрансплантатів, що розташовані у скроневій та виличній ділянці треба враховувати топографію структур м’яких тканин цього регіону та їх залежність від форми голови, віку та статі.
2. Завдяки своїй гістотопографічній будові шари підборідної ділянки можна розглядати, як оболонки, що ковзають за фаціальним типом. Це треба враховувати при підйомі та мобілізації шкірних та шкірно-жирових клаптів у цій ділянці.
1. Абушкина В.Г. Закрытие гнойных ран у детей методом мягкоттканного растяжения : автореф дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / В.Г. Абушкина. - Уфа, 2002. - 24 с.
2. Березовський В.А., Колотилов Н.Н. Биофизические характеристики тканей человека / В.А. Березовський, Н.Н. Колотилов. - Киев: Наукова думка, 1990. - 192 с.
3. Воробьева Н.Ф. Соединительная ткань, как «орган плазмосорбции» / Н.Ф. Воробьева, О.В. Иванова, В.А. Лазарева, Ю.Л. Якимова // Актуальне проблеми современной морфологи : Материалы III съезда анатомов, гистологов и эмбриологов Российской Федерации. - Тюмень,1994. - С. 44-45.
4. Каган И.И. Соединительнотканные структуры органов в аспекте микрохирургии / И.И. Каган // Морфология.
- С. Петербург. - 2002. - Т. 12, № 2-3. - С. 60.
5. Мулдашев Э.Р. Регенеративная хирургия на основе трансплантационных технологий аллоплант / Э.Р. Мулдашев // Морфология. - С. Петербург. - 2006. - № 3. - С. 107-109.
6. Ali-Salaam Р. Persing Anatomy of the Caucasian alar groove / Р. Ali-Salaam, М. Kashgarian J. Davila // Plast. Reconstr. Surg. -2002. - №1. - P. 261-266.
7. Faguer K. Early surgical treatment of Cyrano-nose haemangiomas with Rethi incision / K. Faguer, M. Barrellier // Plast. Surg. - 2002. Vol. 55, № 6. - P. 498-503.
ТОПОГРАФОАНАТОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПОДЪЕМА И МОБИЛИЗАЦИИ ЛОСКУТОВ И АУТОТРАНСПЛАНТАТОВ В ПОДБОРОДОЧНОЙ ОБЛАСТИ Аветиков Д.С.
Замещение дефектов и деформация тканей подбородочной области для достижения оптимального функционального и косметического результата целесообразно проводить путем подъема, отслойки и мобилизации рядом расположенных тканей. При подъеме и мобилизации лоскутов и аутотрансплантатов, расположенных в подбородочной области, необходимо учитывать топографию структур мягких тканей этого региона и их зависимость от формы головы, возраста и пола. Благодаря своему гистотопографическому строению слои
подбородочной области можно рассматривать как скользящие оболочки фасциального типа, что нужно учитывать при подъеме, отслойке и мобилизации кожных и кожно-жировых лоскутов и аутотрансплантатов в этом регионе.
Ключевые слова: подбородочная область, ангиосомный лоскут, ангиосом.
Стаття надійшла 12.08.2010 р.
TOPOGRAPHOANATOMICHAL GROUND OF GETTING UP AND MOBILIZATION OF SHREDS AND AUTOTRANSPLANTATIONS IN CHIN AREA Avetikov D.S.
Substituting for defects and deformation of fabrics of chin area for achievement of optimum functional and cosmetic result it is expedient to conduct by getting up, removing a layer by a layer and mobilization in a number of the located fabrics. At getting up and mobilization of shreds and autotransplantations, located in the chin area, it is necessary to take into account the topography of structures of soft fabrics of this region and their dependence on the form of head, age and floor. Due to the rHCTOTonorpa^HHecKOMy structure the layers of chin area can be examined as sliding shells of fascial type, that needs to be taken into account at getting up, removing a layer by a layer and mobilization of skin and dermic-fatty shreds and autotransplantations in this region.
Key words: chin area, angiosomical shred, angiosom.
УДК 817.51/58- 001.45
СУДОВО-МЕДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ ПОСТРІЛУ ІЗ ГАЗОБАЛОННОЇ ЗБРОЇ
На фізичних моделях досліджено особливості формування глибини ранового каналу залежно від форми кулі, режиму експлуатації газобалонної зброї та типу перешкод на траєкторії польоту кулі. Отримані стандартизовані показники проникності тканинних предметів-носіїв для кулі конічної форми, що випущена із пневматичного газобалонного пістолета. Виявлені кількісні закономірності щодо формування глибини ранового каналу залежно від типу тканин одягу, що дозволяє підвищити точність судово-медичного висновку стосовно визначення відстані пострілу.
Ключові слова: пневматична газобалонна зброя, форма кулі, рановий канал, відстань пострілу.
Публікація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету «Визначення ступеня достовірності висновків експерта про причину смерті» (держреєстрація № 010би001635, 2006-2009р).
Розбудова правового суспільства в Україні визначає подальший розвиток технологій судово-медичної експертизи, як складових науково-медичної та практичної діяльності, спрямованих на вирішення медико - біологічні питання при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних або цивільних справ [5]. Сучасний розвиток технологій фахової діяльності лікаря судово-медичного експерта характеризується спрямованістю на отримання високо достовірних висновків, для чого можуть залучатися традиційні та
