CC BY
33
© Д. С. Аветков, А. А. Гутник
УДК 616. 742-089
Д. С. Аве^ков, А. А. Гутник
БЮМЕХАННШ ОСОБЛИВОСТ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ОПЕРАЦiЙ
НА ОБЛИЧЧi
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Робота е фрагментом iнiцiативноI теми кафедри хiрургiчноI стоматологiI та щелепно-лицево! хiрургiI з пластичною та реконструктивною хiрургiею голо-ви та ши! «Вроджен та набутi морфо-функцiональнi порушення зубо- щелепно! системи, органiв i тканин голови та ши!, !х дiагностика, хiрургiчне та консерва-тивне лкування», № держ. реестрацп 0111и006301.
Протягом уЫе! юторп людства люди замислюва-лися над тим, як визначити i вимiряти красу, а отже, як зробити можливим !! вщтворення [1, 2, 7]. Був сформульований постулат про те, що першоряд-ними вимогами цив!тзаци е штелектуальна енер-гiя, свобода думки i почуття прекрасного [11, 13]. Поняття «естетика» походить вiд грецького слова а1в1:Ие8|8, що означае почуття любовi до того, що прекрасне [10, 12]. 1ндивщуальы погляди на естети-ку унiкальнi i спiввiдносяться з особливостями осо-бистостi та громадськими тенденщями [2, 14].
Вiдомо, що новi данi зазвичай з'являються при об'еднанн кiлькох дисциплiн [12, 17]. Наглядним прикладом е зародження i розвиток вчення про опiр бюлопчних матерiалiв, що з'явилась при об'еднанн медико-бiологiчних наук та одного з розд!тв сучас-но! фiзики, нове направлення отримало вщповщну назву: вчення про мехаычы властивостi живо! ре-човини на всiх рiвнях !! структурно! органiзацi! - вiд субктмтинно! до органно! та цiлiсного оргаызму [2, 5]. Тому представленi методи до^дження, були взятi на озброення представниками рiзних медич-них та бюлопчних дисциплЫ [8, 10].
Сферою найбтьш ефективною реалiзацi! бюме-хаычних дослiджень е комплекс морфологiчних наук [2, 16]. Тут накопичились дан щодо бiомеханiчних властивостей ультраструктурних елемен^в кJliтин i клiтинних мембран, пружно-деформативних пара-метрiв тканин та оргаыв, поведiнцi органiзму, як бю-динамiчно! системи [6, 15].
ПрикJlаднi дослщження в галузi бiомеханiки дозволили вщповюти на питання, що пов'язан з де-формативними можливостями рiзних анатомiчних структур при пластицi мюцевими тканинами [9, 11].
Доцiльно згадати, що ще на етапi формування сучасно! бiомеханiки як самостiйно! дисциплЫи, ряд вчених говорили про не!, як про перспективний роз-дт хiрургiчно! та функцiонально! анатомi! [6, 18].
Як вщомо, дерма мае здатнють до деформацi!, та володiе при цьому нелiнiйними властивостями та аызотротею [7, 20]. Реологiчнi властивост шкiри пов'язують з структурою волокнистих компонен^в (колагенових та еластичних волокон) i аморфного матриксу [1, 6]. Просторова оргаызащя волокнистих структур визначае реакщю шкiри при деформа-цiях [12, 20].
При цьому аморфна субстанщя здiйснюе м^-мальний вплив, роль еластичних волокон проявля-еться при незначному напружены, а колагеновi волокна визначають деформацю тканин в промiжку, що пщпорядковуеться закону Гука та модулю Юнга [18, 19]. Для дерми описана закономiрнiсть прояв-ляеться рiзноманiтними показниками вщносно по-довження меж мщност в залежностi вiд доотджува-но! дiлянки та направлення деформацi! [8, 17].
В абсолютному значены напруга, що стискае вдвiчi перевищуе напругу розтягнення [2, 15]. Очевидно, що даний факт необхщно враховувати при виконанн рiзних хiрургiчних втручань, зокрема, рт-дектомi! [16, 20].
Першм згадки про шкiру з точки зору !! механiчних властивостей були зроблен Дюпюiтраном в 1831 рощ пщ час розслiдування самовбивства в Парижi [12, 14]. ВЫ провiв експеримент на трупi та довiв, що рани на шюр^ зробленi конусоподiбним предметом, стають схожими на лши i !х направленють в рiзних частинах тiла людини в^^зняються [7, 17].
Перша стаття, присвячена анатомiчному уза-гальненню лшм розсiчень на шкiрi, була написана професором Карлом Лангером в 1861 рощ [2, 20]. Ним були виявлен лЫп натягнення шюри (лЫп Лан-гера), i встановлено, що на тл людини шкiра певне початкове значення розтягнення [9, 14].
Кокс в 1941 рощ провiв дослщження мехаычних властивостей шкiри, де дослщжуваний орган роз-глядався розглядався не лише в макро, а й мiкро-скотчному аспектi [18, 20]. З отриманих зображень пщ мiкроскопом було виявлено, що волокна колаге-на розмiщуються паралельно довпй вiсi елiпсу [11, 19]. Тож лЫп Лангера можна побачити при викорис-таннi збiльшувального пристрою [1, 6].
Враховуючи особливост проведення рт-дектомi! нами поставлена мета щодо деталiзацi!
особливостей будови м'яких тканин обличчя [14, 16].
Зовншым покривом, що здмснюе захист обличчя i зв'язок його з зовншым середовищем, е шкiра. За своею будовою шюра - складний орган, що ви-конуе рiзноманiтнi життево важливi функци [10, 19]. Першою особливiстю шюри е варiабельнiсть II товщини в рiзних дiлянках обличчя. Доведено, що у жЫок внаслiдок вiдносноI рiвномiрностi рельефу лицьового скелета товщина м'яких покривiв мае плавнi переходи, а у чоловЫв - контрастнiшi [10, 17]. У людей з рiзними антропометричними, вко-вими та гендерними ознаками ця товщина варте в широких межах. При виконанн оперативних втру-чань на обличчi цей факт мае цтком певне значен-ня: при висiченнi надлишкiв шюри 1х мiсце займае шкiра нижчих вдщтв, що мае бiльшу товщину [14, 17]. Внаслiдок цього пюля натягнення шкiри щiк не вдаеться створити природне заглиблення перед вушною раковиною. ^м того, ушивання рани, кра1 яко1 мають неоднаково товщину, вимагае певних на-вичок i застосування вiдповiдних технiчних прийомiв для отримання косметичного рубця [10, 13, 19].
Другою особливютю шкiрi обличчя е те, що в нм мютиться велика кiлькiсть кровоносних судин, саль-них i потовихзалоз, нервовихзаюнчень. Завдяки1м та активнм дИ ферментiв, вiтамiнiв i гормонiв в шкiрi вiдбуваються активы окисно- вщновлювальы проце-си, що сприяють захиснiй та iншим функ^ям цього органу [15, 18]. Шюра обличчя мае високу здатнiсть до загоення, саме тому так сприятливо проходять на обличчi рiзнi операци з обширним вiдшаруванням шкiри вщ донорсько1 дiлянки [10, 14].
Пщ шкiрою знаходиться пiдшкiрна жирова кгмт-ковина, кiлькiсть i ступiнь розвитку яко1 варiюють залежно вiд форми голови, стат i вiку людини. Доведено, що в залежност вiд форми голови будова пщшюрно'! жирово1 клiтковини змiнюеться. Жирова кттковина розподiлена нерiвномiрно i локалiзуеться в певних мюцях, найбiльше клiтковини в передньо-бокових в^тах обличчя [5, 9].
СтупЫь розвитку клiтковини i характер II будови обумовлюють рухливють шкiри. Так, шкiра малору-хома в дтянц чола i дуже легко змщуеться на пов^ ках. Цим пояснюеться ранне виникнення зморшок, в дтянках з рухливою шюрою [4, 5]. Сам по собi факт змiщення шкiри (II рухливють) у дорослих людей ще не може служити показанням до ртдектоми, так як це змщення може бути ознакою шдивщуально!
будови пщшюрно! жирово! клiтковини, а не про-явом процесiв старiння. Потрiбно вмгги вiдрiзняти нормальну рухливiсть вiд ^е'|, що е наслiдком атро-фп тканин та iнших процесiв пов'язаних з старiнням шкiри обличчя [8, 14, 17].
Важливим е вщношення пiдшкiрноI жировое ктт-ковини з пщлеглою поверхневою фасцiею обличчя, яка утворюе футляри мiмiчних м'язiв i судинно-не-рвових закiнчень. Характерну будову мае поверх-нева фасцiя лобное дiлянки, яка представлена су-хожильним шоломом [10, 14]. По всм свом довжинi це щiльний апоневроз. В передый частинi вiн роз-щеплюеться на двi нерiвнi за товщиною пластинки. Тонка прозора пластинка переходить на зовншню поверхню лобових i потиличних м'язiв [2, 8]. Бтьш щiльна пластинка сухожильного апоневрозу покри-вае глибоку поверхню цих м'язiв i прикрiплюеться разом з ними попереду до окютя верхнього очно-ямкового краю [6, 8]. У бiчних вщдлах голови сухо-жильний шолом переходить в поверхневу фас^ю скронево^ дiлянки, яка покривае скроневий м'яз. У нижнм частин фасцiя розщеплюеться на два листки, як прикрiплюються до зовнiшньоI i внутрiшньо,|, поверхнi вилично^ дуги [10, 17].
Аналiзуючи анатомо-хiрургiчнi принципи про-ведення пластичних операцiй на головi i шт, справедливо вщмггити, що невирiшенi проблеми пс-тотопографiI i бiомеханiки м'яких тканин рiзних топографоанатомiчних дiлянок голови фактично ставлять на сьогодн пластичну та реконструктивну хiрургiю в ряд емтричних наук, i як наслiдок, вимага-ють вiд хiрурга багаторiчного ключного досвiду для досягнення оптимальних результа^в [2, 4].
Сьогоднi пластичному хiрургу цiкава не лише будова та топографiчне розташування макроорганiв, але й оргаызащя, просторове розмiщення та осо-бливостi механiчноI поведiнки мiкро структур як еле-мента ц^сно^ системи [3, 19].
Таким чином, для удосконалення методики верх-ньо^ та середньоI рiтiдiктомiI та виршення всiх вище згаданих проблем виникае необхщнють:
1. Проведення топографоанатомiчних досл^ джень щодо з'ясування залежностi даних (товщини шюрно-жирових клаптiв к структурних елементiв) вiд антропометричних, вiкових та гендерних даних.
2. Проведення цтеспрямованих бюмехаычних дослiджень для виявлення залежност даних щодо одночасного лiнiйного розтягнення шкiрно-жирових клаптiв вiд форми голови в^ та статi.
Лiтература
Аветков Д. С. Пстотопограф1чне обгрунтування пщйому та моб^зацп клапт1в у фксованих зонах / Д. С. Аветков, А. А. Гутник // Актуальш проблеми суча^о^ медицини. - 2010. - Т. 10, № 4(32). - С. 51-53.
Аветков Д. С. Деформативш можливост м'яких тканин рiзних дiлянок голови при одноосному розтягненш / Д. С. Аветков, О. М. Пронiна, А. А. Гутник // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - № 4. - С. 178-182. Аветков Д. С. Сучасш методики проведення розрiзiв при виконаннi верхньо'í ртдектоми / Д. С. Аветков, А. А. Гутник, Д. В. Стебловський // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Т. 1, №3 - С. 148-150.
Аветков Д. С. Особливост проведення верхньо'í та середньо'í ртдектоми з урахуванням бiомеханiки шюри / Д. С. Аветiков, I. В. Яценко, А. А Гутник / Украшський медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 1. - С. 4-6. Антохин Н. Закрытие обширных и комбинированных дефектов покровных тканей головы и шеи свободными составными лоскутами / Н. Антохин, Г. Цыбырнэ, А. Бежан [и др.] // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2007. - № 3. - С. 45-78.
6. Березовский В. А. Биофизические характеристики тканей человека i справочник I В. А. Березовский, H. H. Колоти-лов. - К. i Жукова думка, 2004. - 192 с.
7. Богатов В. В. Современные способы коррекции мягких тканей лица и шеи I В. В. Богатов, E. Л. Клестова, И. E. При-ходько - M. i Mедицинскаое информационное агенство, 2010. - 127 с.
В. Голубков H. А. Реабилитация в клинике пластической хирургии I H. А. Голубков, А. E. Сорокина II Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2004. - № 4. - С. б3-б4.
9. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии I А. H. Черно-машенцев, Г. Д. Бурдей, M. M. Горелик [и др.] II Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. -2004. - № 5. - С. 272-27.
10. Дирш А. В. Возрастные изменения кожи I А. В. Дирш, E. E. Фаустова, К. E. Авдошенко [и др.] II Актуальные вопросы пластической, эстетической хирургии и дерматокосметологии. - 2004. - № 1. - С. 53.
11. Курс пластической хирургии I [Под ред. К. П. Пшенисова]. - Ярославль, Рыбинск i ОАО «Рыбинский дом печати», 2010. - Т. 2. - С. 531-747.
12. Лупатин E. Б. Mастер-класс пластического хирурга I Лупатин E. Б. - M. i Косметик интернешнл форум, 2007. - 303 с.
13. Пластическая реконструктивная хирургия лица I [Под ред. А. Д. Пейпла]. - M. i Бином. Лаборатория знаний, 2007. -391 с.
14. Сергиенко E. H. Пластическая коррекция кожных покровов I E. H. Сергиенко, В. В. Ботагов, А. M. Шабанов. - Тверь i СпецЛит, 2003. - б7 с.
15. Соколов В. M. Щелепно-лицева хiрургiя I В. M. Соколов, В. I. Mитченок, Д. С. Аветков. - Вшниця i Hова книга, 200б. -113 с.
16. Сэдик H. Косметическая хирургия кожи I H. Сэдик, H. Лоуренс, Р. Mой. - M. i MEДпрес, 2009. - С. 20-41, 111-140.
17. Черномашенцев А. H. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии I А. H. Черномашенцев, Г. Д. Бурдей [и др.] II Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. -2004. - № 5. - С. 272-277.
18. Davis R. V. Autologous free dermal fat graft. Reconstruction of facial contour defects I R. V. Davis, R. A. Guida, T. A. Cook II Arch. Otoloryngol. Head Neck Surg. - 1995. - Vol. 121, № January. - P. 95-100.
19. ОxIund H. The role of elastin in the mechanical properties of skin I H. ОxIund, J. Manschot, A. Viidik II J. Biomechanics. - 1988. - Vol. 21, № 3. - P. 27б.
20. Weerda H. Reconstructive facial plastic surgery I H. Weerda. - Stuttgart i Tieme, 2001. - 148 р.
УДК 616. 742-089
БЮМЕХАШКА ЯК ШСТРУМЕНТ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ОПЕРАЦШ
Аветшов Д. С., Гутник А. А.
Резюме. Протягом уЫе'! юторп людства люди замислювалися над тим, як визначити i вимнряти красу, а отже, як зробити можливим II вщтворення. 1ндивщуальы погляди на естетику ункальы i стввщносяться з особливостями особистост та громадськими тенден^ями.
Новi дан зазвичай з'являються при об'еднанн юлькох дисциплн Наглядним прикладом е зародження i розвиток вчення про отр бюлопчних матерiалiв, що з'явилась при об'еднанн медико-бюлопчних наук та одного з розд!тв сучасно! фiзики, нове направлення отримало вщповщну назву: вчення про мехаычы влас-тивост живо! речовини на вЫх рiвнях II структурно! оргаызацп - вщ субклггинно'! до органно! та цтюного оргаызму.
Дерма мае здатнють до деформаци, та володiе при цьому нелшмними властивостями. Реолопчы власти-вост шюри пов'язують з структурою волокнистих компонен^в (колагенових та еластичних волокон) i аморфного матриксу. Просторова оргаызащя волокнистих структур визначае реак^ю шюри при деформа^ях.
Ключовi слова: шюра, рiтiдектомiя, бюмеханка, пластична деформа^я.
УДК 616. 742-089
БИОМЕХАНИКА КАК ИНСТРУМЕНТ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ЭСТЕТИЧЕСКИХ ОПЕРАЦИЙ
Аветиков Д. С., Гутник А. А.
Резюме. В течение всей истории человечества люди задумывались над тем, как определить и измерять красоту, а следовательно, как сделать возможным ее воссоздание. Индивидуальные взгляды на эстетику уникальны и соотносятся с особенностями личности и общественными тенденциями.
Новые данные обычно появляются при объединении нескольких дисциплин. Наглядным примером является зарождение и развитие учения о сопротивлении биологических материалов, что появилась при объединении медико-биологических наук и одного из разделов современной физики, новое направление получило соответствующее название: учение о механических свойствах живого вещества на всех уровнях ее структурной организации - от субклеточной к органной и целостного организма.
Дерма имеет способность к деформации, и владеет при этом нелинейными свойствами. Реолопчы свойства кожи связывают со структурой волокнистых компонентов (коллагеновых и эластичных волокон) и аморфного матрикса. Пространственная организация волокнистых структур определяет реакцию кожи при деформациях.
Ключевые слова: кожа, рiтiдектомiя, биомеханика, пластическая деформация.
UDC 616. 742-089
Biomechanics as Instrument of Perfection of Aesthetic Operations
Avetikov D. S., Gutnyk A. A.
Abstract. During all history of humanity people began to think of that, how to define and measure beauty, and consequently, how to do possible her recreation. Individual looks to aesthetics are unique and correlated with the features of personality and public tendencies.
New data usually appear at the association of a few disciplines. An evident example are an origin and development of studies about resistance of biological materials, that appeared at the association of Biomedical sciences and one of divisions of modern physics, new direction got the corresponding name: studies about mechanical properties of living substance at all levels of her structural organization - from subcellular to organ and integral organism.
A derma has a capacity for deformation, and owns nonlinear properties here. Rheological of property of skin bind to the structure of fibred components (collagen and elastic fibres) and amorphous matrice. Spatial organization of fibred structures determines the reaction of skin at deformations.
Thus an amorphous substance carries out minimum influence, the role of elastic fibres shows up at insignificant tension, and collagen fibres determine deformation of tissues in an interval that submits to the law of Guk and module cabin Boy. For a derma the described conformity to law shows up various indexes in relation to lengthening of borders of durability depending on the investigated area and direction of deformation.
In an absolute value tension that squeezes twice exceeds tension of stretching. Obviously, that this fact must be taken into account at implementation of different surgical interferences, in particular, facelift.
The first mentions about a skin from the point of view of her mechanical properties were done Dupuitran in 1831 during investigation of suicide in Paris. He conducted an experiment on a troupe and proved that the wounds on a skin, done by a cone-shaped object, became look like lines and their orientation in different parts of body of man differ.
The first article sanctified to anatomic generalization of lines of dissecting on a skin was written with a professor by Carl Langer in 1861. There were found out the lines of pull of skin (lines of Langer) them, and it is set that on the body of man skin the initial value of certain.
Taking into account the features of realization of facelift by us the put aim in relation to working out in detail of features of structure of soft tissues of face.
An external cover that carries out defense of face and copulas of him with an environment is a skin. After the structure a skin is a difficult organ that executes various vitally important functions. The first feature of skin is variable of her thickness in the different areas of person. It is well- proven that for women as a result of relative evenness of relief of facial skeleton the thickness of soft covers has plavnis transitions, and for men - more contrasting. For people with different anthropometric, age-old and gender signs this thickness varies in wide limits.
The second feature to the skin of face is that in her there is plenty of blood vessels, greasy and sweat glands, nervous completions. Due to them and in a skin there are active the oxidation-reduction processes that promote protective and to other functions of this organ an active enzymosis, vitamins and hormones.
Key words: skin, facelift, biomechanics, flowage.
Рецензент - проф. Соколов В. М.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
