CC BY
33
© Аветков Д. С., Стебловський Д. В. УДК 616. 742-089
Аветков Д. С., Стебловський Д. В.
РОЛЬ БЮМЕХАНННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШМРИ ПРИ ПРОВЕДЕНЫ НИЖНЬОТ РтДЕКТОМП ТА КОСМЕТИЧНОТ ОТОПЛАСТИКИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Робота е фрагментом iнiцiативноI теми кафедри хiрургiчноI стоматологи та щелепно-лицево! хiрургiI з пластичною та реконструктивною хiрургiею голо-ви та ши! «Вродженi та набут морфофункцiональнi порушення зубощелепно! системи, оргаыв i тканин голови та ши!, !х дiагностика, хiрургiчне та консерва-тивне лiкування», № держ. реестрацп 0111и006301.
Вперше естетичнi операцп почали виконувати в XIX стол^, хоча рiзкий стрибок розвитку ще! галузi хiрургi! стався на початку XX столггтя. В даний час в кражах з високим рiвнем життя населення естетич-на, пластична i реконструктивна хiрургiя е найваж-лившою галуззю медицини [5, 7].
За визначенням товариства пластичних i рекон-структивних хiрургiв, естетична хiрургiя - це напря-мок хiрургi!, що займаеться змiною зовнiшнього ви-гляду, форми i взаемозв'язкiв анатомiчних структур будь-яких дтянок людського тiла, яю повиннi зовнi значно не в^^знятися вiд норми i враховувати вiковi i етнiчнi особливостi конкретно! людини [5, 8].
Реконструктивна хiрургiя - це спроба повернути-ся до норми (пюля травм або захворювань, а також природних для людського життя змш) [7, 10].
На сьогодн остаточно доведено експеримен-тально, що шюра сильно нелiнiйний в'язкопружний матерiал. В'язкопружний, маеться на уваз^ що шкiра представляе комбiнацiю пружних i в'язких властивостей. Тому !! в'язкi характеристики, меха-нiчнi властивост залежать вiд часу i мехаычною юто-рi! шкiри [1, 6, 14]. Шюра не гомогенна i не iзотроп-на - це композицмний матерiал, що складаеться з дискретних частин, який мае напрямок розподту. Також, напруга, до яко! схильна шюра достатньо велика, це означае, що звичайна теорiя пружност (за-снована на припущены про малих деформа^ях) у багатьох випадках не може бути використана [2, 9].
Перша стаття, присвячена анатомiчному уза-гальненню лiнiй розрiзiв на шкiрi, була написана професором Карлом Лангером в 1861 рощ [11].
Лангером були виявлен лши натягу шюри (л i н i ! Лангера), а також був встановлений той факт, що шюра на тьж людини мае «якийсь» початковий натяг.
Кокс провiв дослщження, аналогiчне Ланге-ру. У роботi проведено не ттьки макроскопiчне
досл1дження, а й м1кроскоп1чне, чого ран1ше не було зроблено [18].
Проведено дослщження шюри п1д м1кроскопом з отриманих зображень було виявлено, що волокна колагену розташовуються уздовж довго! ос1 ел1пса перпендикулярно до коротко!. Отже, лЫп Лангера (л1н1! натягу) можна побачити в1зуально, використо-вуючи зб1льшувальн1 прилади.
Ряд роб1т присвячений визначенню вкових зм1н в шк1р1. G доотдження на м1крор1вн1, що показують старшня тканини у зв'язку з уповтьненням обм1нних процес1в i пригн1ченням волокон колагену та еласти-ну [12, 17]. Також дослщжено змiну товщини шкiри i щiльностi колагеново! мережi i залежностi вiд статi i в^. Робилася спроба за допомогою свiтлово! та растрово! електронно! мiкроскопi! вивчити будову дерми рiзних дтянок голови людини i показати за-лежнiсть бiомеханiчних властивостей шкiри цих д^ лянок вiд особливостей архггектонки волокнистих структур [10, 15].
У робот Далi i Одланда [19] мехаычы властивостi шкiри були вивчен in vivo i in vitro за допомогою рiз-них методiв випробувань. Тимчасова залежнiсть цих властивостей, пов'язана з компонентами основно! речовини шюри. Вiковi змiни механiчних властивостей е функцieю деградацi! еластиново! мережi i дея-кими дос невизначеними змiнами в в'язкопружних властивостях основно!речовини.
У робот Оксланда та н [21] шкiрнi зразки елас-тинових волокон були деградован (зруйнованi) за допомогою еластази iз додаванням соевого Ыпб^ тору. Контроль^ експерименти виявили деградацiю еластину i вщсутнють ефекту у колагену. Мехаыч-нi властивостi зразкiв шкiри були вивчен до i пiсля ферментно! обробки.
Ескоффер та н [20] дослiджували in vivo рiзнi в'язкопружнi параметри, яю описують механiчнi властивостi шкiри людини при рiзному вiцi. Резуль-тати дослщження показали, що шкiра зберкае свою товщину i розтяжнiсть до старост людини на вщ-мЫу вiд !! пружностi або здатност вiдновлюватися, якi зменшуються з раннього в^. В'язка частина де-формацп постiйна все життя, тодi як час релаксаци лiнiйно зменшуеться з роками. Някого розходження
в цих параметрах ммж чоловком i жшкою виявлено не було, KpiM товщини шкiри.
Рейхснер та íh. [22] дослiджували двовимiрну 6ioMexaHÍ4Hy поведшку i вмiст колагену в зразках шюри людини з рiзних анатомiчних мiсцях. Визнача-лися осi м^мального i максимального скорочення пiсля виЫчення i зв'язок 1х з л^ями Лангера. Екс-периментальне обладнання було розроблено, щоб зберiгати геометрiю i вимiрювати навантаження, що дiють перпендикулярно до кола зразюв шкiри. Вико-ристовуючи in vivo геометрiю зразюв, як базу, були проведен рiзнi деформацiI. Пiсля релаксацiI кiнцевi значення напруг були записан i зютавлен з дефор-мацiями. Було виявлено, що ос максимально! i мши мально! напруги не збiгаються з л^ями Лангера, а поверненi на 10°.
Деяю автори проводили до^дження по кровотоку при зм^ зовнiшнього тиску на шкiру [4, 13, 15]. У робот [4] до поверхн шкiри людини прикладався тиск i, використовуючи лазерну доплерiвську пото-кометрiю, були отриманi дан з припинення кровотоку в шюри це 8 кПа i 9,3 кПа, вщповщно.
Кровотк вимiрювався за допомогою лазер-но! допплерiвськоI потокометрiI при змiнi зсувних i нормальних сил вщ 0 до 250 грам, прикладених до поверхн шкiри. Експериментальнi дослiдження показали, що струм кровi в шкiрi зменшуеться майже лiнiйно iз збтьшенням сили зрушення. Коли нормальна та сила зсуву рiвнi, потк зменшуеться на 45 % порiвняно з потоком без додано! сили зсуву. Кровотк припиняеться при додатку сили зсуву з ек-вiвалентним тиском 10 - 12 кПа.
Розрiзи, вiдшарування та мобiлiзацiю шюрно-жи-рових клаптiв при проведеннi нижньо! ртдектомп та косметично! отопластики проводять здебтьшого в соскоподiбнiй дiлянцi, !х еволюцiя виглядае наступ-ним чином. Розрiзи в соскоподiбнiй дiлянцi можуть мати рiзну довжину i напрямок, це визначаеться величиною i вектором планованого зсуву тканин бiчно! поверхн ши!. У 2002 рощ D. Marclac запропонував вертикальний розрiз в завушнiй складцi i потиличнм дiлянцi, названий !м U-подiбним розрiзом [6, 10].
Прообразом цiе! пропозици був розрiз, описаний в 1933 рощ французьким хiрургом С. Claoue. Значно пiзнiше, в 1999 рощ, W. Little розробив операщю з доступом у виглядi перевернено! лтери «Q»[10, 13].
Використання вертикальних позадувушних роз-рiзiв показано пацiентам з вщсутнютю значних над-лишкiв розслаблено! шкiри ши!, особливо перебува-ють у «групi ризику», в першу чергу - курцям [10, 16].
Незалежно вщ дизайну, верхiвка сформовано-го клаптя не повинна знаходитися нижче за рiвень переднiй ыжки протизавитка, а кут мiж завушним i потиличним компонентами розрiзу складати менше
60°, щоб уникнути його шеми та некрозу BepxiBKM вщшарованого шкiрно-жирового клаптя [2, 10].
Багатьма хiрургами пiд «короткорубцевим лiф-тингом» розумieться конкретна операцiя, що запро-понована D. Baker (1997). Вона в^^зняеться вщсут-нiстю завушного i потиличного складових шкiрного розрiзу i так звано! латерально! SMAS- ектоми (iз за-лученням пiдшкiрно! м'язово-апоневротично! сис-теми). Автор не претендував на абсолютне новаторство сво!х пропозицiй, вказуючи, що першим хiрургом, який здiйснив «мiнi-лiфтинг» ще в 1919 рощ, був R. Passot [10, 13].
Незважаючи на все рiзноманiття пропонованих методик, можна видтити кiлька ключових моментiв, якi об'еднують або, навпаки, подiляють операцi! на умовн групи:за розташуванням i довжиною шкiрних розрiзiв, за площею вщшарування шкiрно-жирових клаптiв, за векторами перемщення шкiрно-жирових клаптiв, за методиками фксащ! клаптiв.
Аналiзуючи лiтературнi данi, можна дмти до ви-сновку: на сьогодн сучасною медичною наукою накопичений великий досвщ щодо вивчення мор-фофункцiональних особливостей шкiри голови, проведена велика юльюсть експериментiв, широко застосовувалися акустичн (малоiнвазивнi) методи дослiдження фiброархiтектонiки м'яких тканин голо-ви та ши!.
Проте юнуе ряд не вирiшених питань, що не зна-йшли належного наукового обфунтування. Проблема полягае у виборi математично! моделi, що адекватно описуе поведшку шюри соскоподiбно! дтянки при деформацi! та релаксацi!. Наявн моделi не враховують !! деформащйы властивостi, а екс-периментальне визначення параметрiв цих моделей практично неможливе, або е ряд допущень, якi сильно iдеалiзують модель. Не багато даних, щодо гiстотопографiчно! будови соскоподiбно! дiлянки в залежностi вщ форми голови, вiку та стат пащен-тiв. Також, практично не визначалося вщновлення мiкроциркуляторного русла в соскоподiбнiй дiлянцi пiсля проведення оперативних втручань в щй дiлянцi [3].
Таким чином, для удосконалення методик нижньо! рггщектоми, косметично! отопластики та ви-ршення всiх вище згаданих проблем виникае необхiднiсть:
1. Проведення топографоанатомiчних досли джень щодо з'ясування залежност даних (товщини шюрно-жирових клаптiв соскоподiбно! дiлянки, !! структурних елементiв) вiд антропометричних, вко-вихта гендерних даних.
2. Проведення щлеспрямованих бюмехаычних дослiджень для виявлення залежност даних щодо одночасного лшмного розтягнення шкiрно-жирових клаптiв соскоподiбно! дтянки вщ форми голови вiку та стати
Л^ература
1. ABeTiKOB Д. С. Клiнiко-морфонункцiональнi особливостi пiдйому та моб1шзацп шкiрно-жирових KnanTiB соскоподiбноí дтянки / Д. С. ABeTiKOB, Д. В. Стебловський // Актуальш питання сучасно' медицини. - 2013. - Т. 13, № 2(42) -С. 180-182.
2. Аветков Д. С. Пстотопофафоанатомлчне та математичне обфунтування властивостей щодо деформацп шюрно-жирових клаптiв голови пщ час проведення ртдектомп / Д. С. Аветков // УкраУ'нський стоматолопчний альманах. -2010. - № 6. - С. 135-138.
3. Аветков Д. С. Сучасш методики проведення розрiзiв при виконаннi верхньо'У ртдектомп / Д. С. Аветков, А. А. Гутник, Д. В. Стебловський - Вюник проблем бюлопУ i медицини. - 2011. - Т. 1, № 3 - С. 148-150.
4. Аветков Д. С. Застосування допплерографп в кшшц реконструктивно'У хiрургiiголови та ши'У / Д. С. Аветiков // Актуальш проблеми сучасно'У медицини. - 2011. - Т. 6, № 3. - С. 26-28.
5. Акмаева И. Г. Комплексный подход к омоложению мягких тканей лица / И. Г. Акмаева, Р. Т. Адамян, К. Б. Липский // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2004. - № 4. - С. 33-37.
6. Березовский В. А. Биофизические характеристики тканей человека : справочник / В. А. Березовский, Н. Н. Колоти-лов. - К. : Наукова думка, 2004. - 192 с.
7. Богатов В. В. Современные способы коррекции мягких тканей лица и шеи / В. В. Богатов, Е. Л. Клестова, И. Е. При-ходько. - М. : Медицинское информационное агентство, 2010. - 127 с.
8. Возрастные изменения кожи / А. В. Дирш, Е. Е. Фаустова, К. Е. Авдошенко [и др.] // Актуальные вопросы пластической, эстетической хирургии и дерматокосметологии. - 2004. - № 1. - С. 53.
9. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии / А. Н. Черно-машенцев, Г. Д. Бурдей, М. М. Горелик [и др.] // Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. -2004. - № 5. - С. 272-277.
10. Курс пластической хирургии / [Под ред. К. П. Пшенисова]. - Ярославль, Рыбинск : ОАО "Рыбинский дом печати", 2010. - Т. 2. - С. 531-747.
11. Лангер К. О расщепляемости кожного покрова / К. Лангер // К анатомии и физиологии кожи. - 1861. - № 3. - С. 21-34.
12. Лупатин Е. Б. Мастер-класс пластического хирурга / Лупатин Е. Б. - М. : Косметик интернешнл форум, 2007. - 303 с.
13. Пластическая реконструктивная хирургия лица / [Под ред. А. Д. Пейпла]. - М. : Бином. Лаборатория знаний, 2007. -391 с.
14. Пронша О. М. Гiстотопографiчне обфунтування пщойму та моб^зацп кпап™ у дтянках, що побудоваш за типом ков-зання / О. М. Пронша, Д. С. Аветков, С. I. Данильченко // Вюник проблем бюлопУ i медицини. - 2010. - № 3. - С. 241-246.
15. Пуриня Б. Л. Биомеханика крупных кровеносных сосудов человека / Б. Л. Пуриня, В. А. Касьянов. - Рига : Зинатне, 2002. - 260 с.
16. Сергиенко Е. Н. Пластическая коррекция кожных покровов / Е. Н. Сергиенко, В. В. Ботагов, А. М. Шабанов - Тверь : СпецЛит, 2003. - 67 с.
17. Трофимов Е. И. Микрохирургическая аутотрансплантация тканей в реконструктивно-пластической хирургии головы и шеи / Е. И. Трофимов, Н. В. Соловьева // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2008. -№ 3.- С. 52-53.
18. Cox H. T. The cleavage lines of the skin / H. T. Cox // The British journal of surgery. - 2006. - Vol. 29, № 4. - P. 234-240.
19. Daly C. H. Age-related changes in the mechanical properties of human skin / С. Н. Daly, G. F. Odland // J. Investigative Dermatology. - 1979. - Vol. 73, № 1. - Р. 84-87.
20. Escoffier С. Age-related mechanical properties of human skin: an in vivo study / C. Escoffier // J. Investigative Dermatology. -1989. - Vol. 93, № 3. - P. 353-357.
21. 0xlund H. The role of elastin in the mechanical properties of skin / H. 0xlund, J. Manschot, A. Viidik // J. Biomechanics. - 1988. - Vol. 21, № 3. - P. 276.
22. Reihsner R. Two-dimensional elastic properties of human skin in terms of an incremental model at the in vivo configuration / R. Reihsner, B. Balogh, E. J. Menzel // J. Med. Eng. Phys. - 1995. - Vol. 17, № 4. - P. 304-313.
УДК 616. 742-089
РОЛЬ БЮМЕХАШЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШЮРИ ПРИ ПРОВЕДЕНЫ НИЖНЬОТ РтДЕКТОМП ТА КОСМЕТИЧНОТ ОТОПЛАСТИКИ
Аветшов Д. С., Стебловський Д. В.
Резюме. Реконструктивна хiрургiя - це спроба повернутися до норми (пюля травм або захворювань, а також природних для людського життя змЫ).
Багато патолопчних та косметичних змш стану шюри можуть бути описан за допомогою мехаычних властивостей. Дiагностика, лкування i наступне визначення рiзних шюрних порушень часто вимагають детально: ¡нформаци про змши в Л структурi та функ^ях. Тому таю змши зазвичай впливають на мехаычы властивос^ шюрних тканин i можуть бути дуже ^формативы.
Незважаючи на все рiзноманiття пропонованих методик проведення пластичних операцм, можна вид^ лити ктька ключових момен^в, яю об'еднують або, навпаки Ух подтяють на умовы групи: за розташуванням i довжиною шюрних розрiзiв, за площею вщшарування шюрно-жирових клап^в, за векторами перемщення шюрно-жирових клап^в, за методиками фксаци клап^в.
Ключовi слова: шюра, бюмеханка, отопластика, рiтiдектомiя.
УДК 616. 742-089
РОЛЬ БИОМЕХАНИЧЕСКИХ СВОЙСТВ КОЖИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ НИЖНЕЙ РИТИДЭКТОМИИ И КОСМЕТИЧЕСКОЙ ОТОПЛАСТИКИ
Аветиков Д. С., Стебловский Д. В.
Резюме. Реконструктивная хирургия - это попытка вернуться к норме (после травм или заболеваний, а также естественных для человеческой жизни изменений).
Многие патологические и косметических изменений состояния кожи могут быть описаны с помощью механических свойств. Диагностика, лечение и последующее определение различных кожных нарушений часто требуют детальной информации об изменениях в ее структуре и функциях. Поэтому такие изменения обычно влияют на механические свойства тканей кожы и могут быть очень информативны.
Несмотря на все многообразие предлагаемых методик проведения пластических операций, можно выделить несколько ключевых моментов, которые объединяют или, наоборот их разделяют на условные группы: по расположению и длине кожных разрезов, по площади отслойки кожно- жировых лоскутов, по векторам перемещения кожно-жировых лоскутов, по методикам фиксации лоскутов.
Ключевые слова: кожа, биомеханика, отопластика, ритидэктомия.
UDC 616. 742-089
The Role Biomechanical Properties of Skin during Lower Rhytidectomy and Cosmetic Otoplasty
Avetikov D. S., Steblovskyy D. V.
Abstract. Reconstructive surgery - is an attempt to return to normal (after injury or illness, as well as natural to human life changes).
Many cosmetic and pathological changes of skin condition can be described with the aid of mechanical properties. Diagnosis, treatment and the subsequent determination of various skin disorders often require detailed information about changes in its structure and functions. Therefore, these changes usually affect the mechanical properties of tissues Skin and can be very informative.
Today finally proven experimentally that the skin is highly non- linear viscoelastic material. Viscoelastic means that the skin represents a combination of elastic and viscous properties. Because of its viscous, mechanical properties depend on the time and history of mechanical skin. The skin is not homogeneous and not isotropic - a composite material consisting of discrete parts, which has the area of distribution. Also, the voltage to which the skin is prone enough, this means that the conventional theory of elasticity (based on the assumption of small deformations) in many cases, cannot be used.
Incision, detachment and mobilization of skin and fat grafts during lower Rhytidectomy and cosmetic Otoplasty conducted mostly in the mastoid region, their evolution is as follows. The incision in the mastoid area may have a different length and direction is determined by the projected displacement vector and lateral tissues of the neck. In 2002, D. Marclac proposed a vertical incision in the crease and the outside of the back area, which he called a U-shaped incision.
The prototype of this proposal was cut, described in 1933 by the French surgeon P. Claoue. Much later, in 1999, W. Little worked out a deal to access as inverted letters «Q».
Regardless of the design , the tip formed flap must not be below the level of the front legs contra curl , and the angle between the occipital and behind - cut components make up less than 60°, in order to avoid ischemia and necrosis peeled off the top skin- fat flap.
Many surgeons under "short scar lifting" refers to the specific transaction SMAS-ektomy (involving subcutaneous muscle-aponevrotic system). The author does not claim to absolute innovation of their proposals, indicating that the first surgeon who made a «mini- facelift» in 1919, was R. Passot.
Despite the diversity of the proposed techniques for plastic surgery, there are several key points that unite or conversely they are divided into groups: on the location and length of skin incisions, the area detachment skin-fat flaps on the displacement vector skin-fat flaps, according to the methods of fixing flaps.
Key words: skin, biomechanics, otoplasty, rhytidectomy.
Рецензент - проф. Соколов В. М.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
