CC BY
39
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.-053.2-056.3-036.22 DOI: 10.22141/2224-0551.13.4.2018.137017
Дуда A.B., OxoTHiKoea О.М.
Нацюнальна медична академ'т п'слядипломноi освти iMeHi П.А. Шупика, м. Ки!в, Укра'/на
КлЫко-етдемюлопчна характеристика найпоширенших алерпчних захворювань у дпей
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(4):345-355. doi: 10.22141/2224-0551.13.4.2018.137017
Резюме. Актуальтсть. Алергiчнi захворювання (АЗ) (öpoHxiaßbHa астма (БА), алергiчнuй ришт (АР), атотчний дерматит (АД), харчова алергЬя (ХА), гостра кропив'янка (ГК), нсектна алерг1я (1А)) е жит-тево небезпечними iнвалiдизуючими станами та причиною занепокоення у всьому ce^i. Мета — визна-чення поширеноcтi й особливостей сучасного перебгу найбльш поширених АЗ у дтей Кшвського регюну. Матерiали таметоди. Проанкетовано 1011 дтей такихвковихгруп: I(1 м1с. — 4 роки) — 305, II(6—7 ротв) — 254, III (13—14ротв) — 254, IV(15—17ротв) — 198. Результати. Отримаш досить висок показники поширеноcтi cимптомiв БА, АР, АД, ХА, ГК та Ы. При цьому виявлет суттево низьт рiвнi дiагноcтики даних захворювань, зокрема БА. Незважаючи на значну частоту випадшв пристутв вi-зингу (быьше трьохза минулийрк життя), у дтей вах вжових категорШ вiрогiдно низька дiагноcтика БА (р = 0), особливо в дтей до 4ротв. За отриманими результатами вiдмiчаетьcя суттеве зростання частоти проявiв ХА у виглядi гострог кропив'янки й ангюнабряку в быьш ранньому вщй Вгдсоток даних проявiв у дтей до 4ротв вiрогiдно перевищуе рiвень показнишв нших вкових категорш (р < 0,015). Ви-сновки. Ивень дiагноcтики АЗ, зокрема БА, в УкраЫзалишаеться низьким, особливо в дтей до 4 ротв. Ключовi слова: алергiчнi захворювання; бронхiальна астма; алергiчний ришт; атотчний дерматит; харчова алергiя; поширетсть; епiдемiологiчнi характеристики
Вступ
Високий piBeHb поширеносп алерпчних захворювань (АЗ) е вагомою проблемою для свггово! стльноти як у розвинутих крашах, так i в тих, що розвиваються. На початку ХХ столитя ця патолопя вважалась рщйсною, але останшми десятилитями ми стали свщками значного ii зростання. За минулi 30 роюв протягом кожного десятилитя показники захворюваност на алерпю в усьому свт подвоюва-лись [1, 2].
За даними Всесвiтньоi оргашзацп алерги (World Allergy Organization — WAO), у 30—40 % населення планети виявляють одне чи декшька АЗ, а сенсибь лiзацiя до одного чи декшькох значно поширених алергешв зустрiчаеться в 40—50 % дгтей шильного вжу [3, 4]. Значну частину пащентш становлять дгти, а це означае, що з часом поширешсть алергп буде лише зростати. бвропейська академiя алергологп i клiнiчноi iмунолоrii (European Academy of Allergy
and Clinical Immunology — EAACI) передбачае, що менше як за 15 роюв бшьша половина населення бвропи матиме Ti чи rnmi АЗ [2, 3, 5].
Поширешсть АЗ, таких як бронхiальна астма (БА), алерпчний ришт (АР), анафшак^я, медика-ментозна i харчова алерпя (ХА), шсектна алерга (1А), екзема та кропив'янка, анпоневротичний набряк, у свт набувае катастрофiчних масштабiв [4]. Понад 20 % пащенпв страждають вщ тяжких АЗ i щоденно борються 3i страхом можливого приступу астми або анафшактичного шоку чи навиъ смер-п вщ алергiчних реакцiй [2, 3, 5]. За пщрахунками Всесвггаьо1 оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) щорiчно через астму помирае близько 250 тисяч людей [3, 4, 6]. Все частше зустр!чаеться пол!валентна сенсибiлiзацiя, алерпя стае полюрганною. Так, на-приклад, АР, алергiчний кон'юнктив1т та астма ма-нiфестують, як правило, в поеднанш, уражаючи три р1зн1 органи [4, 7—9]. З'являються повiдомлення про
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Дуда Людмила Володимиршна, Нац1ональна медична академ1я пклядипломноТ освгти ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: L. Duda, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
Рисунок 1. Подвоення частоти алерпчних захворювань у свт кожне десятил 'тя
АЗ, яю спровоковаш речовинами, mrpi рашше не були алергенними.
Незважаючи на успки медично! науки та практики, поглиблене вивчення природи алерги i ство-рення нових способiв лiкування та профiлактики, вщзначаеться тенденцiя до тяжчого перебiгу АЗ, що значно знижуе якiсть життя пащент!в, пщвищуе рь вень тимчасово! непрацездатност i призводить до швалщизацп. Хворi на алергiю часто змушенi змь нювати спос16 життя, вщчувають вплив хвороби на особистий розвиток та кар'еру. Д1ти, хвор1 на АЗ, мають труднощ1 з навчанням у школ1, проблеми з1 сном, знижеш когн1тивн1 функци, внаслiдок чого часто вщм!чаються зм1ни настрою, що е причиною конФл1кт1в та iзольованостi дитини. Негативний вплив алерги на яюсть життя хворих може бути бшьш значним пор1вняно з впливом захворювань, яю вважаються 61льш серйозними (наприклад, цу-кровий дiабет) [2, 3, 5]. Лжар! та вченi використо-вують спецiальнi методи для ощнки р1зних сфер якост1 життя хворих на АЗ. Слщ зазначити, що не-вт1шн1 висновки змушують нас усвщомити масшта-би проблеми i пiдкреслюють необхiднiсть пошуку !х виршення.
Завдання, що поставленi перед вченими, давно вийшли за рамки медичних. АЗ стали глобальною соцiально-економiчною проблемою, що повинна виршуватись на р1вн1 як окремих держав, так i на свгтовому р1вн1. Фiнансовi втрати внаслщок АЗ до-сить вагомi для окремо! ам'! та для держави, особливо через часп госпiталiзащi i звернення у вгддглення швидко! медично! допомоги при гострих алергiчних станах. За даними EAACI, у бврош витрачаеться на лжування одше! лише астми близько 17,7 млрд евро. Щ витрати включають не лише стащонарне та амбулаторне лiкування й медикаменти, а й пропущен ро6оч1 дн1 у зв'язку з1 складним контролем над астмою. Лише через БА та АР щор1чно рееструеться близько 100 млн пропусюв у школ1 та на робот [2]. За даними останнiх дослщжень, проведених оргаш-зацiею GALEN Network of Excellence (бвропейська глобальна мережа з алергП та бронх^ь^! астми), кра!ни бвропейського Союзу щор1чно зазнають непрямих втрат, яких можна уникнути, в розм1р1 55—152 м1льярд1в евро на рж у зв'язку з втратою не-працездатностi через прояви АЗ. Таким чином, при належиш ефективносп профiлактики та лiкування можна було б заощадити 142 мшьярди евро на р1к [5].
Алерпю називають «хворобою цившзаш!» [1, 2, 5]. Зважаючи на фактори ризику оточуючого
середовища, згiдно з прогнозами, поширешсть АЗ лише зростатиме. У високорозвинених кра1нах вщ-значаеться вища поширенiсть астми та атопй, нж у слабкорозвинених крашах чи тих, що розвивають-ся. За статистичними даними, у таких крашах, як Шмеччина, Англiя, Францiя, вiд 10 до 30 % мюького i сiльського населення, що проживають у репонах iз високорозвиненим економiчним потенщалом, страждають вiд АЗ [1].
Забруднешсть довкшля промисловими вщхода-ми, штенсивне використання дезiнфiкуючих засобiв у побуп та на виробництвi, застосування пестицвддв i гербiцидiв у сшьському господарств^ змiна якостi харчування, використання генетично модифжова-них продуктiв, зростання споживання рiзноманiт-них лiкарських препаратiв у поеднанш з глобальним потеплiнням i змiною клiмату створюють умови для високих алергенних навантажень. Клiматичнi змши впливають на вмiст пилку, чисельшсть комах, що жалять, та плюнявих грибiв, що е причиною алерги [3, 6]. Алерпя на пилок часто розглядаеться як модель для вивчення зв'язку м1ж забруднешстю повь тря i респiраторною алерпею. Клiматичнi фактори впливають як на бюлопчш, так i на хiмiчнi аспекти цього зв'язку. Змiна погоди (наприклад, внаслщок грози) пiд час сезону пилкування може спричини-ти гщратащю пилку та його фрагментацго, на фонi чого утворюються атмосферш бiологiчнi аерозолi, що мiстять алергени [4].
Однак зростання не е однорщним — в рiзних крашах свгту спостерiгаеться невiдповiднiсть по-казниюв захворюваностi i смертностi вщ астми. Також вiдмiчаеться обернена кореляцiя з сощаль-но-економiчним статусом. Значна поширешсть АЗ спостериаеться в популяцiях iз низьким сошально-економiчним розвитком, оскшьки населення про-живае в незадовшьних умовах (за фiзичними, сощ-альними i психологiчними критерiями). Через ряд сощальних, полiтичних, економiчних причин деяю популяци стають iзольованими в неблагоприемних умовах середовища, результатом чого може бути по-силення експозици факторiв ризику АЗ [4].
На думку експерпв WAO, у багатьох крашах свь ту вщсутш iстиннi епiдемiологiчнi данi про поширешсть АЗ, зокрема, таких як астма тяжкого переб^, харчова алерпя, шсектна алерпя, анафшак^ [2, 4].
Наводяться лише окремi вщомосп про деякi вь ковi групи. Дослiдження, як правило, проводяться на шдивщуальному, а не на популяцшному рiвнi, у зв'язку з чим вони мають досить обмежену доказову цшшсть [10]. Також досить важливим залишаеться проблема вивчення АЗ у динамщь У кожнiй кра'ш, як зазначають провщш оргашзаци з вивчення проблем алерги, необхщний постшний монiторинг по-ширеностi АЗ. Лише епщемюлопчш дослщження гарантуватимуть забезпечення адекватно! медико-сощально! допомоги хворим на алергго як зараз, так i в майбутньому.
Епiдемiологiчне дослiдження мае потеншал сут-тево допомогти нашому розумiнню етюлоги АЗ,
факторiв ризику ïx виникнення i тим самим ви-значае ефективнi шляхи виршення насамперед лiкувально-профiлактичниx завдань. Сучасна еш-демiологiя i бiологiчна статистика е загальновизна-ними iнструментами доказово! медицини, що роз-глядаеться вченими як технологя пошуку, аналiзу, узагальнення та використання надшно! медично'! шформацИ, що дозволяе приймати найбiльш ефек-тивне, безпечне i економiчно випдне клiнiчне рь шення для л^вання пацiента [10].
Епiдемiологiчнi дослщження вщображають гс-тиннi характеристики захворювань. Вивчення по-ширеностi е ключовим в епщемюлопчному досль дженнi, для чого використовують рiзнi методики, в основi яких лежить опитування рiзниx груп населення, данi медичноï статистики, а також досль дження об'ективних маркерiв захворювання [11].
Зростання частоти найпоширешших АЗ (БА, АР, АД), особливо серед дитячого населення, змусило свггову спiльноту шукати ефективнi шструменти для акцентування уваги на данш проблемi.
При сприяннi мiжнародного сшвробггаицтва за рекомендаций ВООЗ було створено програму ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) 1991—2012 роки, метою яко"! було дослщження поширеност i ступеня тяжкосп астми, ринiту й екземи в дггей, якi проживають у рiзниx регiонаx свiту, та створення мiжнародного банку поширеностi цих АЗ, а також ïï мiжнародне порГв-няння [12]. Це перша дослщницька програма, що описала глобальнi тенденцИ поширеностi АЗ. До-сягненнями програми ISAAC стали: 1) демонстра-цiя зростання частоти наявностi симптомiв астми, ришту та екземи в дослщжуваних крашах за останш 15 роив, особливо в дiтей молодшого вжу; 2) шю-страцiя того, що астма, ришт i екзема е досить зна-чимими в струга^ нешфекцшних захворювань як у розвинених крашах, так i в тих, що розвиваються; 3) також було показано, наскгльки слабкий зв'язок мiж атошею та симптомами астми, ришту й екземи, особливо в малорозвинених крашах свиу; 4) нада-но нову шформацш щодо чинникiв навколишнього середовища та генетичних чинникiв, що потенцшно можуть впливати на поширешсть симптомiв астми, ринiту i екземи; 5) взаемодiя глобальноï мереж1 до-слiдникiв (306 центрiв у 105 крашах), завдяки чому й вдалося досягти таких результатiв [13—17].
За програмою було передбачено 3 фази досль дження: 1-ша фаза — епщемюлопчне вивчення та оцiнка поширеност астми, ринiту й екземи серед дитячого населення двох вжових груп — 6—7 та 13— 14 роив; 2-га фаза — вивчення етюлопчних фак-торiв алергiчноï патологщ 3-тя фаза — повторення першоï фази для аналiзу та оцшки динамiчниx змiн АЗ у дггей. Вж 6—7 рокiв було включено в дизайн дослщження у зв'язку з високим рiвнем поширеност АЗ серед дггей цього вГку i вiдповiдно до к шспталь зацИ, а вГк 13—14 роив — через найвищу смертнiсть дггей цього вГку вГд астми, а також для аналiзу темпiв приросту поширеносп у вжовш динамiцi.
При проведеннг 1-! фази програми ISAAC було охоплено понад 700 000 пщлпкгв та дiтей молодшого вгку 3i 156 центрiв у 56 крашах свиу. Структура поширеносп БА, АР, АД у свгтг виглядала так: частота симптомгв БА у дггей молодшо'1 вгково! групи варгюе вгд 4,1—5,6 % в 1ндонези до 23,3—32,1 % в 1ранг, 1ндГ!, у БразилГ!, АвстралГ1, у бвропг — вщ 6,2 % в 1спанГ1 до 18,4 % у Великобритани, у Кана-дг — 17,6 %, 17,3 % — в ЯпонГ1. Серед дггей старшо'1 вГково1 групи питома вага проявГв БА становила вгд 2,1—4,4 % в 1ндонезГ1, АлбанГ1, Кита!, РосГ1 та ГрузГ1 до 29,1—32,2 % в АвстралГ! Г Великгй Брита-нГ1, у США — 21,1 %. Частота симптомгв АР у дг-тей 6—7 рокгв коливалась у межах 6,4 % в 1ранг, 11,5 % — в 1ндГ!, 15 % — в Оманг, 25,6 % — у Канадг, 40,1 % — в Аргентинг, у бвропг — 7,3—22,2 % (Гру-згя — 7,3 %, Шмеччина — 11,5 %, 14,1 % — у Швеци, 18,1 % — у Польщг, 22,2 % — у ФранцГ! Г Великгй Британи). У дггей старшо'1 вгково! групи частка АР становила вщ 9,8—12,8 % у РосГ1, АлбанГ! та Грузи до 44,5—66,6 % у Гонконгу, Штерн, ФранцГ!, Арген-тинг, Парагва!, у бврош — вгд 9,8 до 46,5 %. Симп-томи АД серед дггей молодшо'1 групи вгдзначалися вщ 4,1 % в АлбанГ! до 12,75 % у ЛатвГ!, у Грузи — 6,1 %, Польщг — 11,9 %. У 13-14-ргчних !х частота коливалася вщ 1,8 % в АлбанГ! до 21,8 % у Фшлянди, у РосГ! — 3,9 %, у Грузи — 4,6 %, Польщг — 9,3 %, Швеци — 17,2 % (рис. 2) [10, 18].
В Украшг в рамках стандартизовано! мГжнарод-но! програми ISAAC було проведено першг двг фази у Харкгвському реггонг, що офщгйно проходило в межах дослщження паралельно з гншими кра!нами свиу г було занесено до загального свГтового реестру як данг по Украшг. Пщ час дослщження було опита-но 13 250 дней, що мало високий ргвень репрезен-тативностг [10, 18]. За результатами, серед дггей мо-лодшо! вгково! групи поширешсть БА сягала 10,5 %, АР — 16,8 %, АД — 6,1 %, серед хворих старшо! вгко-во! групи БА зареестрована в 11,6 % випадкгв, АР — у 18,7 %, АД — у 5,1 %, що збггаеться гз середньоевро-пейським ргвнем [10]. Також при вивченнг пошире-ностг АЗ було з'ясовано, що серед мгських дней вона вгрогщно вища, нГж серед сГльських; у дней 13—14 рокгв частота АЗ також вища, нГж у 6-7-ргчних дг-тей; у хлопчикгв цей показник вищий, нГж у дгвчат. Пгд час дослщження виявилось, що поширешсть симптомГв АД Гз вГком зменшуеться, у хлопчикГв Г дгвчат и величина знаходиться практично на одному ргвнг. У мгських жителгв АЗ рееструються частгше, г в 43,5 % 6—7-ргчних дгтей першг прояви АД з'явились до 2-ргчного вгку [10].
У 1998—2000 роках у м. Киевг теж було проведене дослщження з вивчення поширеностг АР, БА та АД за програмою ISAAC. За даними А.З. Акопян, поширешсть БА у дггей 6—7 рокгв становила 8,1 %, серед дггей 13—14 рокгв — 6,1 %, частота АР у дггей зазна-чених вгкових груп становила 5,5 г 5,6 %, а АД — 3,8 г 3,9 % вщповщно [18]. Цгкаво, що в рамках 2-! фази дослщження серед обстежених дггей 33,7 % мали прояви гнших АЗ — харчово! алерги, кропив'янки,
Рисунок 2. Поширенсть симптом1в астми та алерги в р1зних кра/нах св'пу за м1жнародною
ун1ф1кованою програмою ISAAC
анпоневротичного набряку, медикаментозно! алер-гп. На жаль, щ данi не структуроваш, а наводяться як сумарна цифра.
Дослщження в Украш за методолопею ISAAC показало, наскiльки вищий дшсний рiвень 1х по-ширеностi пор!вняно з оФ1ц1йними статистичними даними. За даними офщшно! статистики, в Укра!-н1 поширенiсть БА в дггей становить 5,5, АР — 5,6, АД — 8,8 випадку на 1000 дитячого населения (Ума-нец Т.Р., 2014). Переважна 61льш1сть хворих, зважа-ючи на наявнiсть лiкарiв-алергологiв т1льки у мю-тах, звертаеться до лжар!в широкого проФ1лю, що внаслiдок певних особливостей вичизняно! статистики також призводить до неврахування ютинно! частоти АЗ. Рiвень д!агностичних помилок лiкарiв загально! практики перевищуе 40 %, а встановлення д!агнозу запiзнюеться на 5—6 рок1в [19]. Наприклад, за даними Л.В. Соколово!, на р1вн1 первинно! ланки амбулаторно! допомоги лише в 15,9 % дггей дiагноз БА було встановлено в перш! 6 мгсящв хвороби, у 18,8 % — через 2 роки, у 65,3 % — через 5—10 роюв i бшьше. Як правило, дiагноз БА встановлюеться вже на етапi середньотяжкого та тяжкого перебiгу, що значно ускладнюе прогноз хвороби i збшьшуе обсяг лiкувания, а тому Фонтов! витрати [20, 21].
За матерiалами вiтчизияних авторiв бачимо, що у великих мютах Украши (Ки!в, Харюв, В1нниця, Запорiжжя, Тсрнои1ль) дотепер проводяться досль дження з використанням опитувальниюв ¡з мгжж-родно! ирограми ISAAC [7, 18, 22]. Так, даш С.М. Не-дельсько! та сшвавт. (2011) з вивчення иоширсност1 АЗ серед дией та и1дл1тк1в м. Запорiжжя за ирогра-мою ISSAC свщчать про те, що справжня частота БА, АР перевищуе цифри офщшно! статистики в десятки разiв. В.А. Клименко, зокрема, зазначае, що симптоматику алергп мають 36,4 % обстежених дней, зокрема, поширенють БА становить 98,2, АР — 156, 25, АД — 50,5 на 1000 дитячого населення [23].
У третш фазi ISAAC, до яко! було залучено 1 187 496 датей та шдлитав (9237 центрiв у 98 кра!-нах), вивчалася тенденцiя поширеностi астми, ришту та екземи в час i були включенi нов1 запитан-ня стосовно факторiв ризику, як1 виявили багато зв'язк1в ¡з чинниками навколишнього середовища, що потребувало подальшого дослiджения. Програ-ма ISAAC надала можливосп не лише проаналiзу-вати поширенiсть АЗ у р1зних иоиуляцгях i р1зних кра!нах, а й краще вивчити фактори, що сприяють !х розвитку. ISAAC залишаеться кращою мiжиарод-ною стандартизованою методологiею о6л1ку симп-томатичних ирояв1в АЗ i сучасним шструментом реалiзацГi епiдемiологiчного и1дходу у вивченш ре-гiональних аспектiв алергiзацГi дитячого населення [10]. Саме тому навиъ тсля оФ1ц1йного закриття програми при проведенш епiдемiологiчних досль джень АЗ дос використовуються розробки ISAAC.
Так, у 2012 рощ завдяки висновкам програми ISAAC про значне зростання поширенос^ астми серед населення р1зних кра!н св1ту (241 мшьйон ос16 страждають вщ астми та майже 1000 ос16 на день
гинуть вщ цього захворювання) була створена глобальна мережа з вивчення астми The Global Asthma Network (GAN), що переважно зосереджуе свою увагу на крашах iз низьким та середнiм рiвнем до-ходiв шляхом посилення нагляду, стандартизации допомоги, науковоi спiвпрацi та взаемоди з держав-ним апаратом [15, 24].
GAN було сформовано вченими з ISAAC та International Union Against Tuberculosis and Lung Diseases (The Union) (М1жнародна стлка проти ту-беркульозу i легеневих захворювань) пiсля виходу звiту Global Asthma Report (GAR) у 2011 рощ, пред-ставленого у Нью-Йорку пщ час засщання ООН iз приводу нешфекцшних захворювань. Другий звiт GAR був представлений у жовтнi 2014 року на 45-й Свгтовш конференцп з легеневих захворювань (м. Барселона, 1спашя). Цi звiти висвiтлюють юну-ючi докази тягаря астми у свт i надають рекомендаций стосовно ефективного покращання здоров'я, особливо в крашах iз низьким та середшм рiвнем доходiв [15].
Метою першоi фази GAN, що е розробкою ISAAC (фаза 1 i 3), е збiр додатковоi шформацп про поширенiсть астми, ринiту й екземи, дослщження тяжкост даних захворювань, рiвня госпи^зацп та медикаментозного контролю. Суб'ектами досль дження е не лише дгти, а й ЗСх батьки.
GAN мае на мет з61льшити рiвень доступу до яюсних препаратiв вщ астми до 2018 року, а до 2025 року знизити до 50 % стутнь тяжкосп астми, частку пацiентiв з астмою, яю не використовують шгаляцшш глюкокортикостерощи, тривалiсть вщ-сутност1 на робой та в школ1 через астму, кшьюсть незапланованих ургентних звертань та госштал!за-ц1й 1з приводу астми, а також смертносп вщ астми [24—26]. GAN буде проводити подальш! дослщжен-ня щодо вивчення рол1 потенцiальних факторiв ризику, у тому числ1 дц трафiку вантажного транспорту висо^ iнтенсивностi, впливу тютюнового диму, приготування 1[ж1 на вщкритому вогн1, частого споживання «швид^ im» i недостатньоi к1лькост1 у харчуванш св1жих овоч1в та фрукпв, корот^ три-валостi грудного вигодовування в малорозвинених крашах, а також ожиршня.
У даний час GAN продовжуе роботу, що розпо-чата ISAAC, розширивши дiапазон дослiджуваного контингенту населення (акцентуючись не лише на дитиш, яка мае АЗ, але й на ам! загалом) та зосе-редивши увагу на поглибленому вивченш причин-но-значущих чинник1в i факторiв ризику у форму-ванш астми.
Щодо шших АЗ, таких як ХА, 1А, кропив'янка та анпоневротичний набряк, то епiдемiологiчнi досль дження св1тового масштабу зовс1м не проводились, у доступнш лiтературi е лише незначна iнформацiя про ЗСх поширенiсть в окремих крашах.
Сл1д звернути увагу на поширенiсть харчовоi алергщ оскльки саме ця патолопя значно впливае на формування i перебiг АД та БА, а також е най-61льш частою причиною виникнення системних
алерпчних реакцiй (анафшаксп), якi можуть загро-жувати життю дитини [27]. Близько 30 % дггей iз АД i 10 % — iз БА мають прояви харчово1 алерги [28].
Слщ зазначити, що протягом останнього десяти-лiття значно пщвищилась частота харчово1 алерги. Найвищi показники поширеност ХА рееструють-ся в економiчно i соцiально розвинених крашах, таких як США, Зах1дна бвропа, Австрал1я [28—31]. Експерти висловлюють стурбовашсть, оскшьки не лише зростае поширешсть алергГi на харчовi про-дукти, але й збшьшуеться ризик виникнення тяжких реакцiй [27, 29, 30, 32]. Ризик смерп вщ тяжких харчових алергiчних реакцiй дорiвнюе 1 випадку на 800 000 на рж у дiтей з астмою (група високого ризи-ку) [31]. За даними дослiдження, що проводилось у Великобритани за перюд 1992—2002 рр., вiдзначено смерть 8 дггей вщ тяжких харчових алерпчних ре-акцiй (частота — 0,006 смерт на 100 000 дней вiком 0—15 рокiв на рж). Це ж дослщження повiдомляе про 6 випадюв, що ледь не стали смертельними, та про 49 тяжких випадюв, що становить 0,02 та 0,19 випадку на 100 000 дней вжом 0—15 роюв вщповщно. Американське дослiдження виявило 32 смертельнi випадки вiд ХА за перюд 1994—1999 рр., причому вж пащенпв дорiвнював вiд 2 до 33 роюв, трое з них — молодшi 10 роюв, 50 % становили ж1нки [33—36]. Найчаспшою причиною летальних наслiдкiв були горiхи, арахiс, молоко i риба. Автори наголошують про неналежну статистику, оскшьки не завжди ХА рееструеться як причина смертi пацiента.
За даними рiзних свiтових джерел [3, 27, 37, 38], частота ураження ХА коливаеться в межах вщ 5 до 8 % серед дней вжом до 5 роюв та 4 % — серед пщ-лигав i дорослих. На думку експерпв, iстинна поширешсть ХА значно вища, i така невщповщнють ц фактичним даним насамперед пов'язана з гетеро-геннiстю клшчно1 симптоматики, що характеризу-еться широким спектром проявiв iз рiзним ступенем тяжкосп, що, зi свого боку, ускладнюе диференщ-альну дiагностику [39, 40]. На вщмшу вщ дорослих у дней ХА часто е складовою так званого «алерпч-ного маршу» — бшьше н1ж у 85 % дней, особливо в
пащенпв iз сенсибiлiзацiею до коров'ячого молока i яець [38].
Впчизняш вченi м. Харкова у 2011 рощ [41] спо-вiстили про високу частоту харчово1 сенсибшза-цп в пацiентiв з АД, що вщ^чалася в 92,9 % дней раннього вiку та в 71,8 % дней старшого шкшьно-го вжу. За результатами цього ж дослщження най-частiша i найвища харчова гiперчутливiсть вщзна-чаеться в дней раннього вiку до кукурудзи, бiлка курячого яйця, риби (хеку), житньо1 крупи, вiвса, коров'ячого молока, а в старших школярiв — до шоколаду, помщора, грушi, моркви i картоплi [28]. Отже, ХА е досить серйозною суспiльною проблемою охорони здоров'я, що стосуеться як дней, так i дорослих. Саме тому реестрацiя вiрогiдних, дове-дених випадкiв ХА буде сприятиме визначенню ю-тинно! '11 поширеносп, що е важливим з точки зору етюпатогенетичного значення ХА у формуванш АЗ загалом.
Останнiм часом вщзначаеться неабиякий штер-ес науковщв до шсектно1 алерги, з приводу яко'1 в нашiй кра"ш немае жодних статистичних даних. Епщемюлопчш дослщження в усьому свт свiдчать про те, що алерпя на укуси комах може розвивати-ся в будь-якому вщ, i в них вщзначаеться перевага системних алерпчних реакцш, яю можуть мати ле-тальш наслiдки. Частота системних реакцiй на отру-ту перетинчастокрилих комах у популяцн становить близько 3 % у дорослих та 1 % у дней, i бiльшiсть iз цих реакцiй вiдносно легкi. Тодi як значнi мiсцевi реакцн на укуси комах часпше зустрiчаються в дь тей, н1ж у дорослих, що становить 20 та 10 % вщповщно [25]. Не вiдмiчаеться чiткий зв'язок шсектно1 алерги з шшими АЗ, лише 30 % пащенпв iз цiею алерпею е атопiками.
В.М. Bil6, F. Rueff i спiвавт. [42] наводять статис-тичнi данi щодо поширеносп системних анафшак-тичних реакцiй на укуси комах (епщемюлопчш дослщження у бврош), що наведено в табл. 1.
Частота смертносп вщ укуав комах коливаеться в межах вщ 0,03 до 0,48 смертельного випадку на 1 000 000 жителш на рж. Однак справжне число
Таблиця 1. Поширен1сть системних анафлактичних реакцй (нещодавн '1 епщем1олопчн1 дослщження у Европ)
Автор Кража Дослщження населення № MeTOflM Системы реакцп, %
Charpin et al. (69) Франтя Загальне населення 8271 Qu 0,6-3,3
Bjgrnsson et al. (72) Шве^я Загальне населення 1815 Qu skin test, IgE 1,5
Strupler et al. (73) Швейцарiя Загальне населення 8322 Qu IgE 3,5
Schfer and Przybilla (71) Ымеччина Стьське населення 277 Qu skin test, IgE 3,3
Kalyoncu et al. (70) Туреччина Целюлозний папе-ровий завод i члени родини 786 Qu skin test, IgE 7,5
Grigoreas et al. (52) Гре^я Еллшська авiацiя 480 Qu skin test, IgE 3,1
Novembre et al. (66) lталiя Школярi 1175 Qu skin test, 0,34
Ncorvaia et al. (65) lталiя МобЫзоваш 701 Qu 2,7
Fernandez et al. (54) 1спашя Сiльське населення 1600 Qu skin test, IgE 2,3
може бути значно бгльшим [25, 43, 44]. Вщомо, що найбгльш небезпечш системн1 реакщ! виникають на отруту перетинчастокрилих (Hymenoptera — бдж1л, шмел1в, ос, шершн1в), як1 становлять до 77 % у за-гальнш структур! системних алерг1чних реакц1й [45]. Вщ 40 до 85 % пащенпв i3 фатальними реакц1ями на отруту Hymenoptera не мали задокументованих да-них про попередн1 анафглактичш реакщ! [25, 43, 44].
S.T. Yavuz, U.M. Sahiner [46] провели дослщження, в яке були включеш 76 дггей (57 хлопчиюв i 19 д1вчаток, середн1й вж — 9,8 ± 3,4 року), метою якого був анал1з клшчних ознак i фактор1в ризику тяжких системних реакцш на укуси комах. За результатами цього дослщження, у 18 д1тей (24 %) зареестрова-но алерпчш реакцИ на отруту оси (Vespute) та в 58 (76 %) — на бджолину отруту (Apis mellifera); 26 % пащенпв мали сенсиб1л1зац1ю до 1нгаляц1йних алергешв комах, а 33 % — атотчне захворювання, у 66 % випадюв в1дзначалися попередн1 укуси комах.
За результатами популяцшного дослщження, проведеного росшськими вченими (Д.Ш. Мачара-дзе i ствавт.) у м. Москш у 2003 роц1 [47], вщзначе-но вщсутшсть жодного випадку системно! алерп! на укус комах при опитуванш 2147 школяр1в. Р.С. Фас-сахова i сп1вавт. (м. Казань, 1998) [47] показали, що в 55 пащенпв вжом в1д 16 до 70 роюв, госп1тал1зованих до алерголопчного вщдглення з приводу 1А, у 44 % випадк1в реакщ! були викликан1 укусом оси, у 31 % випадюв — укусом бджоли i в 1 випадку — шершня.
На жаль, сьогодш не юнуе ч1тких критерИв, за-вдяки яким вдалося б передбачити виникнення мю-цевих чи небезпечних системних алерпчних реакцИ в пащента та запоб1гти !м. Проте науковщ зазна-чають, що к1лька супутшх чинник1в (генетичн1 та шдивщуальш особливосп, фактори довкглля тощо) можуть бути причиною виникнення тяжких алерпчних реакцш [45].
Таким чином, 1з наведених вище даних, котр1 ви-св1тлюють сучасний стан проблеми вжово! пошире-ност1 р1зних АЗ, випливае необхщшсть подальшого поглибленого !х вивчення, значну частку якого ма-ють становити еп1дем1олог1чн1 досл1дження, оск1ль-ки саме завдяки належним статистичним даним ми розум1емо масштаби проблеми, тим самим стиму-люючи наукову та громадську стльноту до актив-них д1й.
Саме тому метою нашого досл1дження на по-чатковому етап1 стало визначення поширеност1 симптом1в АЗ (бронх1альная астма, алерпчний ри-н1т, атоп1чний дерматит, харчова алерпя, гостра кропив'янка i/чи анг1онабряк, 1нсектна алерг1я) у дггей Ктвського рег1ону (м1ста Киева та Кшвсько! област1) як найбгльш населеного репону Украши та вивчити сучасний р1вень д1агностики найб1льш по-ширених АЗ.
MaTepiaAM та методи
Для вивчення поширеносп АЗ використано стандартш анкети м1жнародно! програми ISAAC 1з розширенням в1кових категор1й та нозологш (окр1м
стандартних запитань щодо поширеносп симпто-MiB БА, АР, АД, анкети були доповнеш запитання-ми про наявшсть симптомiв ХА, про етзоди гострог кропив'янки i/чи анпонабряку та запитання щодо проявiв шсектног алергп).
Проведено анкетування 1011 дггей та гх батькiв (за наявнютю валщних вщповщей) таких вжових категорш: I група (1 мгс. — 4 роки) — 305 дггей, II група (6—7 рокгв) — 254 дитини, III група (13—14 рокгв) — 254 дитини, IV група (15—17 рокгв) — 198 дггей. 1з них хлопчики становили 49,7 % (502/1011), дгвчатка — 50,3 % (509/1011). Жителг мгста — 94,5 % (955/1011), села — 5,5 % (56/1011).
Опитування проводилось у дошкгльних навчаль-них закладах та школах у жовтш 2017 року — квита 2018 року, котрг обирались методом випадкових чисел. Дослщження виконано вщповщно до принци-тв Гельсинськог декларащг. Протокол дослщження ухвалений Локальним етичним комгтетом установи. Для проведення анкетування отриманг вгдповгднг дозвгльнг документи Департаменту освгти i науки та Департаменту охорони здоров'я Кигвськог област та мюта Киева.
Результати та обговорення
За результатами опитування, отримаш до-сить висою цифри поширеносп симптомГв, що дозволяють запщозрити БА, таких як етзоди ль зингу, будь-коли за життя та за останш 12 мгсящв (табл. 2). Слщ зазначити, що частота скарг на прояви вГзингу як за життя, так i протягом останнього року поступово зменшуеться з вжом (р = 0). Од-нак, незважаючи на таку поширенiсть скарг на в1зинг, в1рогщно вiдмiчаеться гiподiагностика БА практично у вс1 перюди життя дитини (р = 0). Особливо яскраво це прослщковуеться в дпей наймолодшог вжовог групи — до 4 роив: у жодног дитини з 305 у данш грут батьками не було вказа-но про ранiше встановлений дiагноз БА, але при цьому скарги на в1зинг за останнiй рж становили 22,9 % (70/305), ¡з них у 10,5 % (32/305) дiтей вщ-мiчались приступи в1зингу вщ 2 до 3 епiзодiв на рж, у 3,6 % (11/305) — вщ 4 до 12 пристутв в1зин-гу на рж, i 0,6 % (2/305) дней мали бiльше 12 пристутв (табл. 3), що з практично! точки зору вима-гае розглядати част рецидиви в1зингу як процес еволюцп в БА.
У дней шших вжових категорiй теж прослщковуеться низький рiвень дiагностики БА при досить високих р1внях вГзингу. За останнi 12 мюящв у пщ-лижгв зустрiчаеться в1зинг у 11,8 % (30/254), а дiа-гностовано БА у 3,9 % (10/254). Ймов1рно, в1зинг не враховуеться лжарями як повнощнний еквiвалент приступу БА, як можливий варiант легког чи серед-ньотяжког БА.
Щодо загальновщомих гендерних особливостей БА отримаш данi вiдповiдають загальнiй тенденцп в датей перших трьох в1кових категорш, але частота в1зингу з вжом зростае в д!вчаток (практично в 1,5 раза щодо хлопчиюв).
Со № ГО
ы
а о
о <
ф
сг ф
О
о сл Сл
"а =з"
о
=з" ф
< о
о
Ю о
Д1агностований АР Проблеми носа з1 сльозотечею \ свер-бшням очей Я о ш ш 5. ^ 1 ю ^ ? 1 !=■ " 5' ш Приступи чхання, за-кладеност1, свербш-ня в ноа за життя Симптоми
М 3 сл 2,3 (7) ю СО 3 о1 11,5 (35) Хлопчики, п = 164 0-4 роки
р СЛ со 2,3 (7) Ю |чо м со ^ Д1вчатка, п = 141
12,4 (38) 4,5 (14) 15,7 (48) 20,0 (61) Усього, п = 305
10,6 (27) и. сл 3 и. ю Ю 3 со 12,2 (31) Хлопчики, п = 128 ф ■и о Б'
ю со 5,5 (14) 3 ® ю ю 3 СО Д1вчатка, п = 126
18,9 (48) 10,6 (27) 17,7 (45) 22,0 (56) Усього, п = 254
ю со и. 05 3 ш 13,0 (33) 14,6 (37) Хлопчики, п = 128 13-14 рошв
.2 10 6,7 (17) 13,8 (35) 15,7 (40) Д1вчатка, п = 126
16,1 (41) 12,9 (33) 26,7 (68) 30,3 (77) Усього, п = 254
и. со Р (ОТ) Т'9 р ю 3 о> 14,1 (28) Хлопчики, п = 82 15-17 ромв
12,6 (25) 11,6 (23) 15,7 (31) 18,7 (37) Д1вчатка, п = 116
20,7 (41) 16,6 (33) 25,2 (50) 32,8 (65) Усього, п = 198
8) &
I
а -ь
! I
о
X
о
3
0
1
а §
55' §
*
Э
8 ■с
I
3
п
(б
5<
8 Ь
5'
о
0
1
Кшьшсть приступи за останы 12 мюяц1в о 5
V м Вщ 4 до 12 Вщ 2 до 3 1 приступ Ш Э Н О ш 5
е-2 и. СЛ 05 "ю р со -й ь Хлопчики, п = 164 о
0,3(1) 1,0 (3) р СЛ 3 ^ Р ^ 3 ® Д1вчатка, п = 141 |-4 роки
— 05 3,6 (11) 10,5 (32) м ю 05 сл Усього, п = 305
0,4 (1) 2,8 (7) 3,5 (9) 3,5 (9) Хлопчики, п = 128 ф
0,8 (2) 1,2 (3) 2,8 (7) 2,4 (6) Д1вчатка, п = 126 ■и О X,
2 С» со 3 6,3 (16) 5,9 (15) Усього, п = 254 03
о 1,6 (4) 2,8(7) 3,1(8) Хлопчики, п = 128 и и
0,4 (1) 0,8 (2) 2,0 (5) 3,1 (8) Д1вчатка, п = 126 И ■Р» ■и о X И
С» Р — В "со 4,7 (12) 6,2 (16) Усього, п = 254
о о 1,5(3) 0,5(1) Хлопчики, п = 82 И (Л
о 0,5(1) 1,0(2) 3,5(7) Д1вчатка, п = 116 И ■и о X и
о С» Р — сл Усього, п = 198
8) &
I
а со
5
о' ?
€
0
63' п ы
1
и &) о
0
I.
•«а
ю §
1
СП > ш -1 X о о н О ш ш X ш 5. со и 2 о' " ^ О 5' 3 ш X ВЬинг протягом життя Симптоми
о Ц ю О! н 17,0 (52) Хлопчики, п = 164 0-4 роки
О 10,8 (33) 14,8 (45) Д1вчатка, п = 141
о 22,9 (70) 31,8 (97) Усього, п = 305
0,4 (1) ю ю 3 со 15,7 (40) Хлопчики, п = 128 ф »«1 ■и о X, п'
о ■р <У> 3 м 14,2 (36) Д1вчатка, п = 126
0,4 (1) 16,1 (41) 29,9 (76) Усього, п = 254
2,4(6) ь2 ^ СО р. 12 Хлопчики, п = 128 13-14 ромв
1,6 (4) СО Д1вчатка, п = 126
С» со (0 11,8 (30) 29,9 (76) Усього, п = 254
1,0(2) 1,5(3) и Хлопчики, п = 82 15-17 рок1в
0,5 (1) 2,5(5) 11 Д1вчатка, п = 116
4,05 (8) 17,1 (34) Усього, п = 198
8) I
а м
I
о х
о'
3
0
1 §
63'
0
1
8' о-
I
0
1
3
п
(б
5
о
0
1
° Я
О о н _,
»3 !§
ю 5'
г
2 с
н
О)
ж ®с СП |
е- 1
я
2 ^ И с
6' 3
Я &э ° О
и и
Я • (В I сг
> Я
и 5
ы н
С сг
2 2
Ш (Л
С
м ^
с 00 и ^ -
2 И
Я
о В я
Я- Н ее (Т)
»
я
о (л и - , !» Ы
я
и
ол р ° Й ^ ш
§
ч* >3 и о м о
т О
я
(В
та
(В
м м %
а 5 н сг о я
3
II
О !» СП
О Н О Сг1
(Л О
ш
3 2
я
Й й та <Т>
И
та
о
о н
в
5
X
е. г г.
Р
г В.
о ¡н
Л Л>
►е »
м
•3'
ЯЙ
и
о г. й и о о
5 о.
Я -3
я я
И о м
о
Е я 5 та та В.
5
я »
» г
й н О
О» о»
Й Й
я •
ш ^
о ^
<"> нн
^ в
» о я о
м
»*
и
я
о
в
И
• я я
(Л &0
ст\ и \ я ю я ^ я
о
я
о' н о-
о я
2 □
н о г
I—I ^
яй
I ^
I (В
ол яс о м
и> "1
^ ><;
^ я
а
^ I
м 1 (Л ю о
>
-а
"н4 О»
< ^ г
I ^ ^
I т й
^^ £
Р. я
и Т'
я
@ ю
& ^
§ £ И ^
я я
И рз §2 Ю
■ &5
'Й £ т я О о
н ^ §
(л ¡2
(Л
о о
чо
^ I
N3 ^
ш
я
о
о м
та
о
I—I ^^
Н Ё'
О
нн
(не виявлено вiрогщноi рiзницi м1ж проявами АД за життя та рiвнем дiагностованого АД — Р > 0,05).
У зв'язку з еволюцшними зм1нами вщ малюково!— дитячо! — пщликово! форм АД змшюеться характер симптом1в, зменшуються прояви з вжом, у деяких дь тей, особливо старшо! вжово! категори, набувають характеру конституц1йно сухо! шюри, що сприймаеться як норма, до чого дгти 1 батьки звикають.
Поширенiсть симптомiв ХА досить значна, хоч i зменшуеться з вжом: у дгтей I групи — 33,1% (101/305), II — 28,0 % (71/254), III — 29,2 % (74/254), у IV — 17,7 % (35/198). Найвищi показники проявiв ХА у дiтей до 4 роюв, що пов'язано з фiзюлоriчни-ми вiковими особливостями, зокрема фiзiологiчною ферментативною недостатнiстю, анатомо^зюло-пчною незрiлiстю органiв травлення. З вжом прояви зменшуються вдвiчi, оскiльки дозрiвають ферментнi та iмунна системи. Слщ зауважити, що в старших дь тей гастроiнтестинальнi прояви ХА часто маскують-ся за функцiональними порушеннями шлунково-кишкового тракту або переходять у хронiчнi форми рiзноманiтноi гасроентеролопчно! патологи.
Найпоширенiшими симптомами ХА е гастрош-тестинальнi та шкiрнi прояви (табл. 6), частота яких з вжом зменшуеться.
Слщ зауважити, що вщ^чаеться суттеве зростан-ня частоти проявiв ХА у виглядi гостро! кропив'янки й ангiонабряку в бшьш ранньому вiцi. Вiдсоток да-них проявiв у дiтей до 4 роюв суттево перевищуе рь вень показниюв iнших вiкових категорiй (р = 0,013). Ресшраторш прояви закономiрно збшьшуються з вi-ком (рис. 3).
Також нами вивчався рiвень поширеностi го-стро! кропив'янки та ангiонабряку як гостро! алер-пчно! реакцн на рiзноманiтнi провокатори (харчовi, фiзичнi, нейрогеннi, мжробюлопчш) у дiтей Ки-!вського регюну: в I вiковiй групi становила 8,2 % (25/305), у II — 6,7 % (17/254), у III — 3,9 % (10/254), у IV — 5,6 % (11/198).
За допомогою анкетних даних, вивчаючи мож-ливi симптоми шсектно! алерги у виглящ шюрних, рестраторних, гастроштестинальних проявiв чи гострих алергiчних реакцш, можемо надати попере-дньо результати щодо тдозри на IА, а саме: у I гру-т дiтей — 26,8 % (82/305), у II — 27,5 % (70/254), у III — 21,6 % (55/254), у IV — 16,1 % (32/198). Досить висою цифри потребують бшьш детального ви-вчення дано! проблеми. Чи вс зазначеш батьками в анкет прояви можна вважати власне шсектною алерпею?
Таблиця 5. Поширенсть симптом1в атоп1чного дерматиту та р1вень його д 'агностики, % (п)
Симптоми 0-4 роки 6-7 ромв 13-14 рошв 15-17 рошв
Хлопчики, п = 164 Дiвчатка, п = 141 Усього, п = 305 Хлопчики, п = 128 Дiвчатка, п = 126 Усього, п = 254 Хлопчики, п = 128 Дiвчатка, п = 126 Усього, п = 254 Хлопчики, п = 82 Дiвчатка, п = 116 Усього, п = 198
Шшрний висип зi свербежем, що тривае не < 6 мю. протягом життя 5,6 (17) 5,6 (17) 11,1 (34) 7,5 (19) 3,5 (9) 11,0 (28) 3,9 (10) 3,1 (8) 7,1 (18) 3,0 (6) 5,6 (11) 8,6 (17)
Даний висип за останн 12 мюящв 4,3 (13) 4,6 (14) 8,9 (27) 7,1 (18) 3,1 (8) 10,2 (26) 3,1 (8) 2,0 (5) 5,1 (13) 1,5 (3) 5,1 (10) 6,6 (13)
Характерна локалн зацiя висипу для АД 3,9 (12) 4,3 (13) 8,2 (25) 6,3 (16) 3,1 (8) 9,4 (24) 2,0 (5) 2,8 (7) 4,7 (12) 1,0 (2) 2,5 (5) 3,5 (5)
Дiагностований АД 7,5 (23) 6,9 (21) 14,4 (44) 8,7 (22) 3,5 (9) 12,2 (31) 3,5 (9) 2,4 (6) 5,9 (15) 2,0 (4) 5,1 (10) 7,1 (14)
0 -4 роки 6-7 ромв 13 -14 ромв 15 -17 рошв
Симптоми £ « а, 1 к1 т4 я н £ 11 - с Усього, 1 = 305, и, к8 ка, 6 * 2 я н £ 11 - с Усього, 1 = 254 и, к8 ка, 6 * 2 Я н £ 11 - с Усього, 1 = 254 и, к2 ? 00 ка, 6 * ^ Я н £ II - с о, 8 о 3
1 = 1 = 1 = = 1 1 с = 1 1 £ с
лп X ч = п лп X ч = лп X Ч = л X Ч =
Шшрний висип зi свербежем 14,8 (45) 12,5 (38) 27,2 (83) 14,2 (36) 9,1 (23) 23,2 (59) 9,8 (25) 10,2 (26) 20,1 (51) 3,0 (6) 10,6 (21) 13,6 (27)
А X и в я Гостра кропив'янка, ангюнабряк 2,0 (6) 2,3 (7) 4,3 (13) 1,6 (4) 1,6 (4) 3,2 (8) 0,8 (2) 1,2 (3) 2,0 (5) 1,0 (2) 2,0 (4) 3,0 (6)
о р с Гастроштести-нальш прояви 7,9 (24) 7,9 (24) 15,7 (48) 8,7 (22) 6,7 (17) 15,4 (39) 6,7 (17) 6,7 (17) 13,4 (34) 3,0 (6) 5,1 (10) 8,1 (16)
Рестраторн прояви 0 0 0 0,4 (1) 0 0,4 (1) 1,2 (3) 0,8 (2) 2,0 (5) 0,5 (1) 1,0 (2) 1,5 (3)
Таблиця 6. Частота проявiв харчово/ алерги, % (п)
-
-
- —
0-4 роки 6-7 рогав 13-14 poKiB 15-17 рогав
□ Ресшраторш прояви ■ Гастроштестинальш прояви ■ Гостра кропив'янка, анпонабряк ■ Шгарний висип 3Í свербежем
Рисунок 3. Структура KniHÍ4HMX прояв'в харчово/ алергп
Висновки
1. Аналiз результапв попередньо проведеного дослiдження вщображае чиж! змiни еволюцiйних характеристик БА, АР, АД, ХА.
2. Отримаш результати показують високу пошире-нiсть проявiв БА i досить низьку Ii диагностику, особливо в дней наймолодшо! вжово! групи — до 4 роюв.
3. Вiдмiчаeться суттеве помолодшання проявiв ХА у вигляд гостро! кропив'янки та ангiонабряку. Вщсоток даних прояв1в у дней до 4 роюв вiрогiдно перевищуе аналопчний показник у дней iнших вжових категорiй.
4. Загалом гiподiагностика алерпчних захворю-вань залишаеться значною проблемою у всьому свь тi i в Украш зокрема.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Agafonova IA, Lenkova GV, Khlyzina ET. Epidemiology of allergic diseases in the Dnepropetrovsk region. Novosti Meditsiny i Farmatsii. Allergologiia i immunologiia. 2010:(322). Available from: http://www.mif-ua.com/archive/article/12443. Accessed: August 07, 2010. (in Russian).
2. Calderon MA, Demoly P, Gerth van WijkR, et al. EAACI: A European Declaration on Immunotherapy. Designing the future of allergen specific immunotherapy. Clin Transl Allergy. 2012 Oct 30;2(1):20. doi: 10.1186/2045-7022-2-20.
3. Allergic diseases as a problem of worldwide healthcare according to materials of 3rd Ukrainian Allergic Congress. Novosti Meditsiny i Farmatsii. 2011;(387). Available from: http://www.mif-ua.com/archive/ article/22745. Accessed: November 18, 2011. (in Ukrainian).
4. Pawankar R, Canonica GW, Holgate ST, Lockey RF, authors; Sepiashvili RI, Slavianskaia TA, editors. Belaia kniga WAO po allergii 2011—2012: reziume [WAO White Paper on Allergy 2011-2012: summary]. Moscow: Meditsina-Zdorov'e; 2012. 12 p. (in Russian).
5. European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI). Tackling the Allergy Crisis in Europe - Concerted Policy Action Needed: Advocacy Manifesto. Available from: http://www.eaaci.org/images/media/ EAACI_Manifesto_brochure_Interactive.pdf. Accessed: April 04, 2016.
6. The UCB Institute of Allergy. European Allergy White Paper: Allergic Diseases as a Public Health Problem in Europe. Available from: https:// www.ucb.com/_up/tuioa_com/images/allergic-tobeornottobe_tcm114-11441.pdf. Accessed: January 20, 2016.
7. Zaikov SV, Hatska DO, Korytska IV. Incidence of allergic diseases (bronchial asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis) among children and youths in Vinnitsa region (results of 2nd stage of clinic and epidemiologic study). Asthma and allergy. 2015;(3):28-34. (in Ukrainian).
8. Ohotnikova ON. Bronchial asthma and allergic rhinitis in children under 6 years of age: treatment of comorbid pathology features. Asthma and allergy. 2015;(4):65-67. (in Russian).
9. Reviakina VA, Filatova TA. From atopic dermatitis to bronchial asthma in children. Lechaschii Vrach. 2006;(1). Available from: https://www. lvrach.ru/2006/01/4533297/. (in Russian). Accessed: January 31, 2006.
10. Ognev VA. Epidemiologiia astmy i allergii u detei. Po materialam mezhdunarodnoi programmy ISAAC: monografiia [Epidemiology of asthma and allergies in children. Based on ISAAC: monograph]. Kharkiv: Shchedra sadiba plius; 2015. 336p. (in Russian).
11. Lasitsa OI, Lasitsa TS. Bronkhial'naia astma v praktike semeinogo vracha [Bronchial asthma in the practice of a family doctor]. Kyiv: ZAO Atlant UMS; 2001. 263 p. (in Russian).
12. The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Available from: http://isaac.auckland.ac.nz/.
13. Mohammad S, Montefort S, Ng'ang'a L, et al, authors; Asher M, Strachan D, Pearce N, García-Marcos L, editors. The ISAAC Story: The International Study of Asthma and Allergies in Childhood. Auckland; 2011. 420 p.
14. Asher MI, Keil U, Anderson HR, et al. International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC): rationale and methods. Eur Respir J. 1995Mar;8(3):483-91. doi: 10.1183/09031936.95.08030483.
15. Ellwood P, Asher MI, Billo NE, et al. The Global Asthma Network rationale and methods for Phase I global surveillance: prevalence, severity, management and risk factors. Eur Respir J. 2017 Jan 11;49(1). pii: 1601605. doi: 10.1183/13993003.01605-2016.
16. Ellwood P, Asher MI, Beasley R, et al. The international study of asthma and allergies in childhood (ISAAC): phase three rationale and methods. Int J Tuberc Lung Dis. 2005 Jan;9(1):10-6.
17. Weiland SK, Bj^rkstén B, Brunekreef B, et al. Phase II of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC II): rationale and methods. Eur Respir J. 2004 Sep;24(3):406-12. doi: 10.1183/09031936.04.00090303.
18. Akopian AZ. Etapnost' formirovaniia i rasprostranennost' allergicheskikh zabolevanii u detei g. Kieva po unifitsirovannoi metodike ISAAC. Diss. kand. med. nauk [The gradual formation and prevalence of allergic diseases in children in Kiev under the unified methodology ISAAC. PhD diss.]. Kyiv; 2008. 22p. (in Ukrainian).
19. Sokolova LV. Diagnostic errors in bronchial asthma in children. Pul'monologiya. 2002;(1):24-27. (inRussian).
20. Voronenko JuV, PuhlykBM, Kuznecova LV, et al, authors; Kuznecova LV, editor. Allergologija: pidruchnyk [Allergology: a textbook]. Kyiv; 2008. 295 p. (in Ukrainian).
21. Ren CL, Esther CR Jr, Debley JS, et al. Official American Thoracic Society Clinical Practice Guidelines: Diagnostic Evaluation of Infants with Recurrent or Persistent Wheezing. Am J Respir Crit Care Med. 2016 Aug 1;194(3):356-73. doi: 10.1164/rccm.201604-0694ST.
22. Fedorciv OJe. Prevalence of allergy diseases among children in Ternopil region. Actual problems of pediatry, obstetrics and gynecology. 2013;(2):28-31. (in Ukrainian).
23. Klymenko VA. Prevention of allergic diseases in young children. Zdorov'ja Ukrai'ny. Pediatrija. 2015;(33):8-9. (inRussian).
24. Pearce N, Asher I, Billo N, et al. Asthma on the global NCD agenda: a neglected epidemic. Lancet Respir Med. 2013 Apr;1(2):96-8. doi: 10.1016/S2213-2600(13)70023-7.
25. Paschall VL. Hymenoptera Venom Allergy. Available from: http:// www.clevelandclinicmeded.com/medicalpubs/diseasemanagement/ allergy/hymenoptera-venom-allergy/. Accessed: October 16, 2016.
26. World Health Organization. Global Action Plan for the Prevention and Control of NCDs 2013-2020. Available from: http://www.who.int/ nmh/events/ncd_action_plan/en/. Accessed: October 05, 2015.
27. NIAID-Sponsored Expert Panel, Boyce JA, Assa'adA, et al. Guidelines for the diagnosis and management of food allergy in the United States: report of the NIAID-sponsored expert panel. J Allergy Clin Immunol. 2010 Dec;126(6Suppl):S1-58. doi: 10.1016/j.jaci.2010.10.007.
28. Baral VR, Hourihane JO. Food allergy in children. Postgrad Med J. 2005Nov;81(961):693-701. doi: 10.1136/pgmj.2004.030288.
29. Chernysh YR, Okhotnikova OM. Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children and approaches to its
diagnosis. Zdorov'e rebenka. 2017;12(5):611-622. doi: 10.22141/22240551.12.5.2017.109280. (in Ukrainian).
30. Burks AW, Tang M, Sicherer S, et al. ICON: food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2012Apr;129(4):906-20. doi: 10.1016/j.jaci.2012.02.001.
31. National Institute for Health and Care Excellence. Food allergy in under 19s: assessment and diagnosis. Available from: https://www.nice. org.uk/guidance/cg116. Accessed: February 2011.
32. Tkachenko N. Diagnosis of food allergy in children and adolescents. Recommendations NICE (February 2011). Dytjachyj likar. 2011;(9):77-80. (in Ukrainian).
33. Alves B, Sheikh A. Age specific aetiology of anaphylaxis. Arch Dis Child. 2001 Oct;85(4):348. doi: 10.1136/adc.85.4.348b.
34. Bock SA, Munoz-Furlong A, Sampson HA. Fatalities due to anaphylactic reactions to foods. J Allergy Clin Immunol. 2001 Jan;107(1):191-3. doi: 10.1067/mai.2001.112031.
35. Clarke AT, Ewan PW. Food allergy in childhood. Arch Dis Child. 2003 Jan;88(1):79-81. doi: 10.1136/adc.88.1.79.
36. Sheikh A, Alves B. Hospital admissions for acute anaphylaxis: time trend study. BMJ. 2000 May 27;320(7247):1441. doi: 10.1136/ bmj.320.7247.1441.
37. Chernysh YR, Okhotnikova OM. Respiratory manifestations of food allergy in children under 6years of age. Asthma and allergy. 2016;(1):69-70. (in Ukrainian).
38. Thong BY, Hourihane JO. Monitoring of IgE-mediated food allergy in childhood. ActaPaediatr. 2004 Jun;93(6):759-64.
39. Macharadze DSh. Clinical manifestations of food allergy in children and adults. International Journal of Immunopathology, Allergology, Infectology. 2016;(2):35-55. doi: 10.14427/jipai.2016.2.35. (inRussian).
40. Macharadze DSh. Clinical features of food allergy in children. Pediatriya. 2013;92(3):110-116. (inRussian).
41. Klymenko VA, Kozhem'jaka AI, Koliushko KH, Karpushenko JuV, Adarjukova LM, Hocenko GO. Peculiarities of nutritional synthesis in children of Kharkiv region. Novosti Meditsiny i Farmatsii. Allergologiia i pul'monologiia. 2011;(380). Available from: http://www.mif-ua.com/ archive/article/21209. Accessed: September 13, 2011. (in Ukrainian).
42. Bilo BM, Rueff F, Mosbech H, Bonifazi F, Oude-Elberink JN; EAACI Interest Group on Insect Venom Hypersensitivity. Diagnosis of Hymenoptera venom allergy. Allergy. 2005 Nov;60(11):1339-49. doi: 10.1111/j.1398-9995.2005.00963.x.
43. Antonicelli A, Bilo MB, Bonifazi F. Epidemiology of Hymenoptera allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2002 Aug;2(4):341-6.
44. Müller UR. New developments in the diagnosis and treatment of hymenoptera venom allergy. Int Arch Allergy Immunol. 2001 Apr;124(4):447-53. doi: 10.1159/000053779.
45. Ponochevna OV, Ohotnikova OM. Insect allergy in children. Zdorov'ja Ukrai'ny. Klinichna imunologija. Alergologija. Infektologija. 2017;(99):53-57. (in Ukrainian).
46. Yavuz ST, Sahiner UM, Buyuktiryaki B, et al. Clinical features of children with venom allergy and risk factors for severe systemic reactions. Int Arch Allergy Immunol. 2013;160(3):313-21. doi: 10.1159/000341666. Epub 2012 Oct 18.
47. Macharadze DSh. Insect allergy and its therapy aspects. Lechaschii Vrach. 2007;(4). Available from: https://www.lvrach.ru/2007/04/4535026/. Accessed: April 16, 2007. (in Russian).
OTpuMaHO 28.04.2018 ■
Ауда Л.В., Охотникова E.H.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина Клинико-эпидемиологическая характеристика наиболее распространенных аллергических заболеваний у детей
Резюме. Актуальность. Аллергические заболевания (АЗ) (бронхиальная астма (БА), аллергический ринит (АР), ато-пический дерматит (АД), пищевая аллергия (ПА), острая крапивница (ОК) и инсектная аллергия (ИА)) являются жизненно опасными инвалидизирующими состояниями и причиной беспокойства во всем мире. Цель — изучение распространенности и особенностей современного течения наиболее часто встречающихся АЗ у детей Киевского региона. Материалы и методы. Проанкетированы 1011 детей следующих возрастных групп: I (1 мес. — 4 года) — 305, II (6-7 лет) — 254, III (13-14 лет) — 254, IV (15-17 лет) — 198. Результаты. Получены достаточно высокие показатели распространенности симптомов БА, АР, АД, ПА, ОК и ИА. В то же время выявлены существенно низкие уровни диагностики данных заболеваний, в частности БА.
Несмотря на значительную частоту случаев приступов ви-зинга (больше трех за последний год жизни), у детей всех возрастных категорий достоверно низкая выявляемость БА (р = 0), особенно у детей до 4 лет. По полученным результатам отмечается существенное возрастание частоты проявлений ПА в виде острой крапивницы и ангиоотека в более раннем возрасте. Процент данных проявлений у детей до 4 лет достоверно превышает уровень показателей других возрастных категорий (р < 0,015). Выводы. Уровень диагностики АЗ, в частности БА, в Украине остается низким, особенно у детей до 4 лет.
Ключевые слова: аллергические заболевания; бронхиальная астма; аллергический ринит; атопический дерматит; пищевая аллергия; распространенность; эпидемиологические характеристики
L.V. Duda, E.N. Okhotnikova
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Clinical and epidemiological characteristics of the most common allergy diseases in children
Abstract. Background. Allergic diseases (bronchial asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis, food allergy, acute urticaria, insect allergy) are disabling life-threatening conditions and are a cause of worldwide concern. Objective: to determine the prevalence of allergy symptoms in children and to evaluate the modern level of allergic diseases diagnosis in our country on the example of Kyiv region. Materials and methods. 1011 children from 4 age groups were surveyed: group I — 305 patients (aged 1 month — 4 years), group II — 254 children (6—7 years), group III — 254 persons (13—14 years), group IV — 198 children (15— 17 years). Results. Quite high prevalence of bronchial asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis, food allergy, acute urticaria and insect allergy were received. At the same time, significantly
low levels of diagnosing these diseases (e.g. asthma) were revealed. Despite the significant incidence of wheezing (more than 3 times in the past year of life), children from all age categories have reliably low diagnosis level of asthma (p = 0.000), especially those under 4 years of age. According to received results, the food allergy manifestations (i.e. acute urticaria and angioedema) are being detected more and more often in younger age. Conclusions. The level of diagnosing allergic diseases, particularly asthma, remains low in Ukraine, especially in children under 4 years.
Keywords: allergic diseases; bronchial asthma; allergic rhinitis; atopic dermatitis; food allergy; prevalence; epidemiological characteristics
