CC BY
14
Клшнна пед1атр1я
УДК 616-056.3-053.2-02-072
ШМУЛ1Ч О.В., М'ясоелов В.В., ШМУЛ1Ч В.К., АААРЮКОВА л.м., старусева в.в. Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
використання номограф1чного методу
■ ■ ■ v _ ■ ■
в ет1олог1чн1и розшифровц1 алерг1чних захворювань
у д1теи
Резюме. У робоmi подано результати алергологiчного тестування 1214 дтей, хворих на бронхiальну астму, атотчний дерматит, алергiчнийришт та гострий алергоз, кропив'янку. Метою доШдження стало уточнения причинно-значущого алергену залежно вгд статi та вiку. Результати тестування оброблен з використанням математичного аналЬзу, приведенi в номограми, вiдповiдно до яких, вра-ховуючи нозологiчну форму хвороби, стать та вк патента, можна визначити причинно-значущий алерген.
Ключовi слова: номографiчний метод, дти, етiологiя, бронхiальна астма, атотчний дерматит, алергiчний ришт, гострий алергоз, кропив'янка, скарифжащя.
Значне поширення й неухильне зростання алер-пчних захворювань, що посщають перше мюце серед умх нешфекцшних захворювань дитячого вшу, потребують пильно1 уваги лiкарiв-педiатрiв. Проте офвдальна статистика, що базуеться на показниках звернень по медичну допомогу, як правило, не дае правдиве уявлення про поширеншсть алерпчних захворювань. У зв'язку з цим використання доступ-них високочутливих специфiчних методiв виявлен-ня алергопатологп, своечасна корекщя та профь лактика даних сташв е перспективними.
Матер1али та методи
Одним iз методiв установлення причинно-значу-щих алергенiв е проведення шшрних тестiв методом скарифшацп. Постановка шшрних тестiв — це ви-сокочутливий метод визначення специфiчноl сен-сибШзацп органiзму шляхом введення через шшру алергену та оцiнки величини й характеру набряку чи запально! реакцп.
Таблиця 1. Розподл хворих за нозо
Техшка постановки шкiрних теспв, показан-ня та протипоказання до !х використання, а також оцiнка результатiв шкiрного тестування проводились вщповщно до загальноприйнято! методики, запропоновано! А.Д. Адо (1969). Тому з метою уточнення причинно-значущого алергену чи гру-пи алергешв для загострення бронхiальноl астми (БА), атошчного дерматиту (АД), алергiчного ришту (АР), гострого алергозу, кропив'янки (ГАК) ми використовували метод скарифшацшних шшрних проб iз стандартними алергенами (харчовими, по-бутовими, епiдермальними, пилковими) в 1214 дь тей у перюд стшко1 ремюп залежно вiд нозолопчно! форми захворювання, статi та вшу. Розподш хворих за нозологiчними формами, статтю й вiком надано в табл. 1.
Як бачимо, закономiрно переважають хлопчики, хворi на БА, у вмх вiкових групах. Серед хворих на АД хлопчики бшьше рееструються в групi пубертатного вшу, у дошкшьному вiцi переважають дiвчатка.
опчними формами, статтю та вком
Хвороба Вш, роки
4-8 9-12 13-18
Хлопчики Дiвчатка Хлопчики Дiвчатка Хлопчики Дiвчатка
БА 146 68 150 33 228 70 695
АД 50 64 19 15 31 7 186
АР 15 9 10 21 41 56 152
ГАК 21 21 28 34 35 42 181
Усього 1214
94
Qmisk*
На АР частше хворiють дiвчатка вшом 9—12 i 13—18 роыв. Серед хворих на ГАК вшових особливостей ми не виявили.
Результати та ix обговорення
За результатами тестування можна визначити наступне. У дггей i3 БА рееструвалася пoлiвалент-на алерпя, при цьому у хлопчиыв вiкoм 4—8 poкiв в етюлопчному спектpi превалювали харчова й пил-кова алерги (+ + + + ). До 9—12 роыв зростала чутли-вiсть до ешдермальних (+ + + ) i побутових алергешв (+ ++), а до харчових i пилкових алеpгенiв кiлькiсть позитивних реакцш зменшувалася (+). До 13—18 ро-кiв зростала чутливiсть до вмх груп алеpгенiв (+ + + ) (рис. 1). Аналопчно у дiвчатoк вiкoм 4—8 роыв, хворих на БА, переважали харчова й пилкова алерги, що зменшувались до 9—12 роыв та не змшювались до 13—18 роыв (+ + ). Вшова динамiка чутливост до пилкових алеpгенiв аналoгiчна у хлопчиыв. Реакцiя на пoбутoвi та ешдермальш алергени була пoмipнoю в 4—8 роыв (++), дещо зменшувалась у 9—12 poкiв (+) та зростала в 13—18 роыв (++) (рис. 2).
Аналопчно до БА з АД в^п^чалась пoлiвалент-на алерпя. У загостренш АД у хлопчиыв 4—8 роыв провщну роль вщгравали хаpчoвi алергени (+ ++), значущють яких зменшувалась (++) у ввд 9—12 ро-кiв i зростала до 13—18 роыв (+ ++). Пилкoвi алергени спричиняли загострення АД у вщ 4—8 роыв (+ + ) та 13—18 роыв (++), у 9—12 роыв чутливють була слабкою (+). До ешдермальних та побутових алергешв з вшом чутливють або дещо зменшувалася, або залишалася без динамши (+) (рис. 3).
У дiвчатoк 4—8 роыв з АД вщзначалась пoмipна чутливiсть до вшх груп алеpгенiв, проте найбшьш виразна до харчових (+ + + ) та пилкових (++) алергешв, що з вшом прогресивно зменшувалась (+). У дiвчатoк вшом 9—12 i 13—18 poкiв аналoгiчнo до хлопчиыв вщзначалась низька чутливiсть до ешдермальних та побутових алергешв (+) (рис. 4).
У хлопчиыв 4—8 роыв з АР вщзначалися пози-тивш результати тестування з ешдермальними, по-бутовими та харчовими алергенами (+ + + ), менш ви-pаженi реакцп до пилкових алеpгенiв (+ + ). У вшовш
гpупi 9—12 poкiв вщзначалась низька чутливiсть до всiх груп алергешв (+). У старшш вшовш гpупi (13— 18 poкiв) piзкo зростала iмунoпатoлoгiчна вiдпoвiдь на хаpчoвi алергени (+ + + + ), меншою мipoю — на пилкoвi (+ + + ), pеакцiя на пoбутoвi та епiдеpмальнi алергени була пoмipнo вираженою (++) (рис. 5). У дiвчатoк 4—8 i 13—18 роыв з АР превалюе чутливють до харчових та пилкових алергешв (+ ++), менш ви-ражена до ешдермальних та побутових алергешв (+). У ввд 9—12 роыв зростае виражешсть реакцш до побутових та ешдермальних алергешв i зменшуеться до харчових та пилкових (+). У старшш вшовш груш (13—18 роыв) зменшуеться чутливють до побутових та ешдермальних алергешв (+) при зростанш чутли-восл до пилкових та харчових алергешв (+ + ) (рис. 6). Проведене шырно-алерпчне тестування в перюд стшко! ремюи пiсля гострого перенесеного алергозу дало таы результати:
— хлопчики дошыльного вiку реагували гшерер-гiчнoю pеакцiею (+ ++) шсля перенесено! хвороби на всi види алергешв, кpiм пилкових; у вщ 9—12 poкiв дiапазoн етioлoгiчних фактopiв у розвитку гострого алергозу поширювався i на харчовий комонент гшер-еpгiчнoю pеакцiею (+ + ++). До 13—18 роыв збшь-шуеться чутливiсть до пилкових алергешв (+ ++), зменшуеться до харчових (+), а до побутових та ешдермальних збериаеться без динамши (++) (рис. 7);
— у дiвчатoк 4—8 роыв до набряку Квшке час-пше приводило споживання харчових продуклв (+ + ++), до яких у них вщзначалась спотворена чут-ливiсть, менш виражена реакщя на пoбутoвi й ешдермальш алергени (++) та слабо (+) — на пилко-вi; у дiвчатoк 9—12 poкiв етioлoгiчне превалювання харчових фактopiв збеpiгалoсь, але меншою мipoю (+ + + ), на тому ж piвнi вiдзначалась pеакцiя на по-бутoвi алергени, а на пилкoвi зменшувалася (+), частiше хвopi реагували piзкo позитивними реакшя-ми на ешдермальш алергени (+ ++); у стаpшiй вшо-вiй гpупi також домшували хаpчoвi алергени (+ + + ), дещо збшьшувалася чутливiсть до пилкових (+ + ), зменшувалась чутливють до епiдеpмальних (+ + ), без динамши залишалась pеакцiя на пoбутoвi алергени (++) (рис. 8).
250- Д1вчатка, XBopi на бронх1альну астму
200- i-
*Ч
§ 150 ig 100 50 0
\
____♦
4-8 9-12 13-18 BiK, роки —♦—xapnoBi --■-— пилков1 --л-побутов1 --*---епщермальы
Рисунок 1. Встановлення причинно-значущого Рисунок 2. Встановлення причинно-значущого
алергену у хлопчикгв iз бронхгальною астмою алергену у д1вчаток iз бронхгальною астмою
залежно вгд Biку залежно вД вгку
Клтт'чна педтатр!я
1(28) • 2011
Хлопчики, XBopi на атотчний дерматит
13-18
9-12 BÎK, роки
—♦—xapnoBi --■— пилков1 --а- побутов1 --*---епщермальн1
Рисунок 3. Встановлення причинно-значущого алергену у хлопчиюв з атоп1чним дерматитом залежно вщ в1ку
Д1вчатка, XBopi на атотчний дерматит
200 180 160 140 120 В- 100
ш
£ 80 60 40 20 0
—♦—харчов! - -А- noöyTOBi
9-12 BÎK, роки
---■-- пилков1
--х---епщермальн1
13-18
Рисунок 4. Встановлення причинно-значущого алергену у д'1вчаток з атоп1чним дерматитом залежно вщ вгку
140 т
120
1т 100
о
J 80 --
<D О 60 --
40 --
20 --
0 J-
Хлопчики, XBopi на алерпчний риыт
X
4-8
13-18
-♦—харчов I -а- noöyTOBi
9-12 BiK, роки
—■-- пилков i —*---епщермальы
Рисунок 5. Встановлення причинно-значущого алергену у хлопчиюв з алерпчним ринтом залежно в 'щ в¡ку
Д1вчатка, XBopi на алерпчний риыт
60 50
н
а 40
lu 30 о
20 10 0
"4=8 ' 9—12 ' 13-18
BiK, роки —♦—xap40Bi --■■-- пилков1 --a- noöyTOBi --*---епщермальн1
Рисунок 6. Встановлення причинно-значущого алергену уд'вчаток з алерпчним ринтом залежно вщ в¡ку
Хлопчики, XBopi на гострий алергоз, кропив'янку
35 п 30 25 20
j 15105 0
4-8
9-12 BÎK, роки
13-18
—»—харчов I -А- nOÖyTOBi
---■-- ПИЛКОВ I
--*---епщермальн1
Рисунок 7. Встановлення причинно-значущого алергену у хлопчиюв ¡з гострим алергозом залежно в щ в ¡ку
Д1вчатка, XBopi на гострий алергоз, кропив'янку
70 60 I- 50
I
о
'ï 40
Ф
g 30 20 10 0
4-8
9-12 BÎK, роки
13-18
-харчов!
--А- nOÖyTOBi
------ ПИЛКОВ I
--*---епщермальы
Рисунок 8. Встановлення причинно-значущого алергену у д1вчаток iз гострим алергозом залежно в щ в ку
Таким чином, проведет дослщження дозволя-ють встановити значення певних алергенiв у заго-стреннi або виникненнi алерпчних хвороб у дiтей. За нашими даними, бшьш частi й виражеш шшр-но-алергiчнi проби у дггей вiком 4—8 i 13 — 18 роыв; перiод з 9 до 12 рошв, очевидно, е найбiльш шдифе-рентним, коли чутливiсть до алергешв або стабшзу-еться, або мае переконливу тенденцш до зниження. Така закономiрнiсть, швидше за все, обумовлена поширенням дiапазону сенсибшзаци пiсля 1-2-го року життя дитини, а новий сплеск алерги у пубертатному перюд^ безсумнiвно, е наслiдком гормонально! перебудови в органiзмi дитини, можливо, що протiкае з дисфункшею утворення кортикосте-ро!дiв.
Враховуючи вищевикладене, для практичного користування результати дослщжень були узагаль-ненi в наведених номограма, за допомогою яких за-лежно вiд нозологiчно! форми захворювання, ста-тi та вiку можна встановити причинно-значущий алерген.
Висновки
1. На бронхiальну астму хлопчики хворiють у 3 рази часпше, нiж дiвчатка, найбiльш помiтна ця перевага в пубертатному перюд^ що певною мь рою пов'язано з бiльш вираженою полiвалентнiстю алерги та свiдчить про участь андрогешв у реалiзацi! хвороби.
2. Вивчаючи особливостi шкiрно! сенсибiлiзацi! при рiзних алергiчних захворюваннях у численнш вiковiй популяци, ми прийшли до висновку, що немае необхщносп в широкому застосуванш шва-зивних методiв дослiдження (визначення антитiл у кров^ шкiрно-алергiчне тестування), а доцiльнiше попередньо використовувати номографiчний метод визначення причинно-значущого алергену або гру-пи алергешв зпдно з проведеними нами дослщжен-нями.
Шмулич О.В., Мясоедов В.В., Шмулич В.К., АдарюковаЛ.М., Старусева В.В.
Харьковский национальный медицинский университет
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НОМОГРАФИЧЕСКОГО МЕТОДА В ЭТИОЛОГИЧЕСКОЙ РАСШИФРОВКЕ АЛЛЕРГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе представлены результаты аллергологи-ческого тестирования 1214 детей, страдающих бронхиальной астмой, атопическим дерматитом, аллергическим ринитом и острым аллергозом, крапивницей. Целью настоящего исследования явилось уточнение причинно-значимого аллергена в зависимости от пола и возраста. Результаты тестирования обработаны методом математического анализа, возведены в номограммы, согласно которым, учитывая нозологическую форму заболевания, пол и возраст пациента, можно определить причинно-значимый аллерген.
Ключевые слова: номографический метод, дети, этиология, бронхиальная астма, атопический дерматит, аллергический ринит, острый аллергоз, крапивница, скарификация.
3. Запропонована нами методика за умови ре-тельного вивчення алерголопчного анамнезу дозво-ляе, користуючись номограмою, у 70-80 % випадшв встановити причинно-значущий алерген без вико-ристання швазивних методiв дослщження, що стане щадним для бшьшосп дгтей у перюд дiагностики алергопатологи i може мати значний економiчний ефект.
4. 1нвазивш методи показано використовувати в сумшвних випадках i за вщсутносп ефекту вщ елiмi-наци передбачувано! групи алергешв.
5. Упровадження даного методу в практику охо-рони здоров'я може бути здшснене шляхом забезпе-чення алерголопчних кабiнетiв полiклiнiк, дитячих стацiонарiв, а також дiльничних лiкарiв-педiатрiв запропонованою нами схемою етiологiчно! роз-шифровки алергiчних захворювань у дгтей.
6. Таким чином, використовуючи виявлеш за-кономiрностi, з урахуванням дiагнозу, статi, вiку дитини за допомогою номограми можна встановити специфiчне значення певних алергешв у загострен-нi захворювання, а отже, забезпечити своечасну !х елiмiнацiю, що мае основоположне значення в про-фiлактицi алергiчних захворювань у дгтей.
Список л1тератури
1. Недельська С.М., Бессшало Т.Г. Епiдермальнi алергени та 1х роль у сенсибшзаци дтей з бронхiальною астмою // Перинатологiя та nедiатрiя. — 2003. — № 1. — С. 39.
2. Смолкин Ю.С., Чебуркин А.А., Ревякина В.А. Механизмы развития атопического дерматита у детей (обзор литературы)//Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2000. — № 3. — С. 25-29.
3. Адо А.Д. и др. Применение аллергенов неинфекционного происхождения для специфической диагностики и десенсибилизации больных аллергическими заболеваниями. Методическое письмо. — М.: МЗ СССР, 1969.
Отримано 24.11.10 □
Shmulich O.V., Myasoyedov V.V., Shmulich V.K.,
Adaryukova L.M., Staruseva V.V.
Kharkiv National Medical University, Ukraine
USE OF NOMOGRAPHIC METHOD IN THE ETIOLOGICAL INTERPRETATION OF ALLERGIC DISEASES IN CHILDREN
Summary. In this work there are presented the results of allergy testings of 1214 children suffering from bronchial asthma, atopic dermatitis, allergic rhinitis, acute allergosis, urticaria. The aim of this study was the specification of causally significant allergen depending on sex and age. Results of testing are processed by a method of the mathematical analysis, raised in nomograms according to which, considering the nosological entity of disease, sex and age of a patient, it is possible to define causally significant allergen.
Key words: nomographic method, children, etiology, bronchial asthma, atopic dermatitis, allergic rhinitis, acute allergosis, urticaria, scarification.
