CC BY
14
Клшнна пед1атрт
УДК 616.248-053.6-055.1 ШАХОВА О.О.
Кафедра пед1атрп та дитячих¡нфекщйниххвороб Буковинського державного медичного унюерситету, м. Черн1вц
РЕЗУЛЫАТИ \МУНОЛОГ\ЧНИХ \ АЛЕРГОЛОГ\ЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ ХВОРИХ НА БРОНХ\АЛЬНУ АСТМУ П\ДЛ\ТК\В
Резюме. Уробоmi проведено аналiз iмунологiчнuх i алергологiчних особливостей переб^ бронхiальноi астми на пiдставi комплексного алергологiчного й iмунологiчного дослгджень 103 тдлттв, у 91 з яких визначали шкрну гтерчутливкть до небактерiальних алергетв. Показано ткну асощацт мiж клжчною виражетстю симптомiв бронхiальноi астми та шшрними прик-тестами. Оцнено кореляцшний зв'язок мiж позитивними результатами прик-тестiв зi стандартними небактерiальними алергенами з клжчними характеристиками перебщ бронхiальноiастми та зумстом у сироватц кровi штерлейкшу-5 в обстежених дтей.
Ключовi слова: бронхiальна астма, тдлтки, шшрна гтерчутливкть, цитокни.
Вступ
Сучасний рiвень знань у галузi дитячо! алерго-логп дозволяе своечасно та обГрунтовано виявляти бронхiальну астму (БА), верифшувати тяжшсть i контрольовашсть 11 переб^у та вщповщно до цього складати план базисно! протизапально! терапп. Разом iз тим досить складно виявляти штермгтуючий i легкий персистуючий перебiг захворювання, вста-новлювати наявнiсть гiперчутливостi та приховано-го алергiчного запалення дихальних шляхiв у хворих у сташ клiнiчного благополуччя [1]. Особливо акту-альним це завдання видаеться у хворих шдлгтково-го вiку, оскшьки на тлi гормональних перебудов БА мае прихований переб^ iз частими перюдами ремь сГ1 [2].
Бронхiальнiй астмi пiдлiткового вiку притаманнi стерта ктшчна картина на тлi вираженого зменшен-ня синтезу iмуноглобулiну класу Е (^Е), внаслiдок чого вщ 30 до 70 % дгтей визначають значне покра-щення симптомiв або !х зникнення [3]. Типовими для цього вшу е переважання шчного приступопо-дiбного кашлю як е^валента загострення захворювання, а також добра вщповщь на симптоматичш бронходилататори, що в перiодi стшко! й тривало! ремюп створюе картину удаваного кшшчного благополуччя. Для лiкарiв важливо пам'ятати, що при зникненш клiнiчних симптомiв БА функщя зовшш-нього дихання залишаеться змшеною, зберiгаються кашель, гiперчутливiсть бронхiв до провокуючих чинникiв, атопiчна реактивнiсть оргашзму [4].
Перебiльшити значення своечасно! дiагностики прихованого перебiгу захворювання та верифшацп тяжкостi i вираженостi запального процесу в брон-
хах у хворих на БА юнашв важко, особливо з огля-ду на вимоги допризовно! експертизи [5]. Разом iз тим питання клшшо-алерголопчних особливостей переб^у астми в пiдлiткiв, у тому чи^ залежно вiд статi, залишаються дискутабельними.
Мета роботи. На пiдставi комплексного обсте-ження пiдлiткiв, хворих на БА, встановити iмуно-лопчш й алергологiчнi особливостi перебiгу захворювання для оптимiзацil його дiагностики та покращання результатiв лiкування.
Матер\али \ методи
Для досягнення мети роботи методом просто! випадково! вибiрки на базi пульмоалергологiчного вiддiлення ОДКЛ м. Чершвщ з дотриманням вимог бюетики обстежено 103 дитини пiдлiткового вшу, як хворiють на БА та надшшли до стацiонару з приводу нападiв захворювання або для проведення медичного переосвщчення.
Хлопчиыв серед обстежених було 76,7 %, що вь дображало особливостi потошв стацiонарних хворих, якi у шдлгтковому вiцi формуються за участ направлень з вiйськкоматiв. Середнiй вш обстежених дiтей становив 14,3 ± 0,2 року (95% довiрчий iнтервал (Д1) 13,9—14,7). У сшьськш мiсцевостi проживало 53,4 % пащенпв. Змiшану форму захворювання встановлено в 42,7 %, атошчну — у 57,3 %. Переб^ захворювання розподшявся таким чином: iнтермiтуючий переб^ — у 14,6 % хворих, персистуючий легкий — у 10,7 %, середньотяжкий — у 38,8 % i тяжкий — у 35,9 % спостережень.
Уим диям проведене комплексне обстежен-ня, що включало загальноклМчне, рентгеноло-
гаоробёв' К^аГТфЗямня
пчне, алергологiчне, iмунологiчне 1—11 рiвнiв до-слiдження; oтриманi результати аналiзувалися за допомогою варiащйноl статистики та з позицш клшчно! ешдемюлогп за допомогою методу «до-слiд — контроль». Визначення в сироватщ кровi вмюту загального 1§Е (реактиви ООО «Хема-Меди-ка», Росiя), а також концентрацп у сироватцi кровi 1Л-4, 1Л-5 та 1Л-8 (реагенти ЗАО «Вектор-Бест», Росiя та компанп Diaclone, Франщя) методом iму-ноферментного аналiзу (1ФА) здiйснювали у бю-хiмiчнiй лабораторп кафедри внутршньо! медици-ни, клшчно! фармакологи та професiйних хвороб Буковинського державного медичного ушверсите-ту (м. Чершвщ). Шкiрну чутливiсть негайного типу до побутових, ешдермальних та пилкових алерге-нiв визначали методом скарифшацшних проб або прик-тестiв (стандартнi алергени МП «1мунолог», м. Вiнниця). Через 15 хвилин вимiрювали середню величину папули за вщповщними довгими осями та перпендикулярами до них. Атошя визначалася як позитивний шшрний тест до одного чи декшь-кох алергешв згiдно з iнструкцieю виробника та рекомендащями [6].
Результати досл1дження та Тх обговорення
У проведеному дослщженш встановлено, що обстеженi хлопщ вiдзначали дещо гiрший ступiнь контролю БА порiвняно з дiвчатами-однолiтками при опитуванш за АСТ-тестом [7], середш результати якого у першому випадку становили 17,9 ± 0,5 бала, у другому — 16,4 ± 0,7 бала (р > 0,05). Потреба у користуванш ситуацшною бронхорозширюваль-ною терапieю у хлопщв виникала рiдше (3,5 ± 0,1 бала), шж у дiвчат-пiдлiткiв (3,0 ± 0,2 бала, р < 0,05). Кращою виявилася у хлопщв ощнка контролю БА i за питальником GINA (8,5 ± 0,2 проти 9,0 ± 0,3 бала, р = 0,05). За констелящею АСТ-тесту ризик досягнення контролю (> 16 балiв) у хлопцiв зрос-тав бiльше нiж у 2,5 раза: показник сшввщношення шансiв сягав 2,8 (95% Д1 1,1—7,1), а за питальником GINA (контроль > 6 балiв) — 5,8 (95% Д1 0,7-46,6).
Шкiрну гiперчутливiсть до небактерiальних алергенiв визначали у 91 шдлггка (88,3 %), серед яких хлопщ становили 78,0 %, а дiвчата — 22,0 %
спостережень. Зокрема, прик-тести проведет 56 хворим (61,5 %) — 42 хлопцям (46,15 %) i 14 дiвчатам (15,4 %); внутршньошшрш алергопроби — 35 дгтям (38,4 %), серед яких частка хлопщв i дiвчат станови-ла 32 та 6,5 % вщповщно.
Результати вивчення шшрно! гшерчутливосп в обстежених пiдлiткiв наведет в табл. 1.
Майже аналопчш закономiрностi виявленi й за результатами вивчення шшрно! гiперчутливостi хлопцiв до алергешв домашнього пилу, ешдермаль-них (шерсть копв i собак) та пилкових алергешв. Проте у хлопщв вiрогiдно частше спостерiгалися позитивнi (54,7 проти 26,0 %) та сумшвш реакцп прик-тестiв iз пилковими алергенами (23,8 та 7,1 % вщповщно, р < 0,05). Рiзко позитивш вiдповiдi на алергени домашнього пилу частше виявлялись у хлопцiв при внутршньошырному введеннi алерге-ну (26,2 %) проти прик-теспв (11,9 %, р < 0,05), а для позитивних реакцш закономiрнiсть була зво-ротною (35,7 проти 73,8 %, р < 0,05). Для ешдермальних алергешв виявлено 2,4 % виражено позитивних вщповщей при алерготест уколом та 7,1 % (р < 0,05) — при внутршньошырному тесть Отже, внутршньошырш алерготести частше супроводжу-ються позитивними результатами, особливо у хлопщв, в яких щ проби майже вдвiчi рщше супроводжу-ються сумнiвними вщповщями, що свiдчить про 1х кращу специфiчнiсть порiвняно з прик-тестами [8]. У дiвчат вiрогiдно частiше у пробах iз пилковими алергенами вщзначено позитивнi шкiрнi реакцп при використанш прик-тестiв, а за епiдермальними алергенами вщмшностей не було.
Нами встановлеш вiдмiнностi за вмiстом загального 1§Е, а також iнтерлейкiновим статусом в обстежених дгтей (табл. 2).
Виявлеш статевi особливостi синтезу хемокь нiв та загального 1§Е свiдчать про бiльш виражене алерпчне запалення та вищий рiвень сенсибшзацп хлопцiв пiдлiткового вiку порiвняно з дiвчатами, що збiгалося з даними лиератури [9].
Проведенi iмунологiчнi дослщження шдтверди-ли гендернi вiдмiнностi, що полягали в активацп процесiв киснезалежного метаболiзму нейтрофшь-них гранулоцитiв кровi за даними тесту з штросишм тетразолieм. Зокрема, iндекс стимуляцп (1С) ней-
Таблиця 1. Показники шюрноУ пперчутливост до побутових алергенiв
Результати алерпчних проб Прик-тести з алергенами пуху i пiр'я (хлопщ) Внутршньошюрш тести з алергенами пуху i пiр'я (хлопцi) Прик-тести з алер-генами пуху i шр'я (дiвчата) Внутршньошмрш тести з алергенами пуху i шр'я ^вчата)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Негативна 0 - 1 3,1 0 - 0 -
Сумывна 4 10,3 2 6,3 0 - 0 -
Позитивна 29 74,4 16 50,0* 9 90,0 5 71,4
Виражена позитивна 4 10,3 10 31,3* 0 - 2 28,6
Пперерпчна 2 5,1 3 9,4 1 10,0 0 -
Примтка: * — р < 0,05.
www.pediatric.mif-ua. сот
73
Клтт'чна педтатр!я
5(32) • 2011
трофшв у хлопцiв сягав 1,7 ± 0,07 ум.од., у дiвчат — 1,4 ± 0,09 ум.од. (Р1 < 0,05), резерв киснезалежно! мшробщидносп нейтрофiлiв периферично! кровi у середньому сягав 11,4 ± 0,9 та 7,0 ± 1,6 % вщповщно (Р1 < 0,05).
Дослiдженнями останшх рокiв показано тiсну асоцiацiю мiж клiнiчною вираженiстю симптомiв БА та шшрними прик-тестами в дiтей [10]. Ана-логiчнi особливостi встановленi в нашому досль дженнi. Зокрема показано, що позитивнi результа-ти прик-теспв зi стандартними небактерiальними алергенами статистично вiрогiдно корелювали з клiнiчними характеристиками переб^у БА в об-стежених дггей, а саме: позитивний середньо! сили вiрогiдний кореляцiйний зв'язок (г = 0,4; р < 0,05), встановлений мiж результатами прик-теспв з алергенами домашнього пилу та вказiвками на алергiчну патологiю в шмейному анамнезi (що шдкреслюва-ло його роль в успадкуванш атошчно! реактивнос-тi [11]), а також кратшстю госпiталiзацiй внаслiдок загострення бронхiальноl астми (г = 0,4; р < 0,05) та тривалютю захворювання (г = 0,4; р < 0,05). Тяж-кiсть захворювання корелювала з однаковою силою та статистичною вiрогiднiстю з результатами прик-теспв та внутрiшньошкiрних алергопроб iз алерге-нами домашнього пилу (г = 0,4; р < 0,05).
Позитивнi результати прик-тестiв iз ешдер-мальними алергенами шерстi тварин (копв, собак) асоцiювали з наявнiстю тютюнопалшня в родинах (г = 0,5; р < 0,05), утриманням домашшх тварин у квартирах (г = 0,5; р < 0,05). Наявшсть у помешкан-нях плюняви асоцшвала зi шкiрною гшерчутливю-тю до алергешв пуху i пiр'я (г = 0,5; р < 0,05) та домашнього пилу (г = 0,7; р < 0,05).
Алергопроби зi стандартними алергенами берези мщно i вiрогiдно асоцiювали з кратшстю загострень захворювання (г = 0,84; р < 0,05) та мали зворотний зв'язок iз кшьшстю отриманих профщеплень вщ ке-рованих шфекцш (г = —0,84; р < 0,05), що доводило доцшьшсть iмунiзацil пацieнтiв iз БА [12].
Результати прик-теспв iз алергенами кульбаби асоцшвали з погiршенням контролю захворювання за даними АСТ-тесту, насамперед, за частотою шч-них симптомiв (г = —0,96; р < 0,05) та необхщшс-тю в користуванш швидкодшчими Р2-агошстами (г = —0,9; р < 0,05). Скарги на вщчуття стиснення у грудях мали кореляцшний зв'язок iз гшерчутли-вютю шкiри до алергенiв домашнього пилу, пуху, шр'я, шерстi котiв (у межах г = 0,5—0,7; р < 0,05).
Водночас приблизно аналопчну кореляцш вщзна-чено мiж результатами наведених внутршньошшр-них алергопроб та вмютом у сироватцi кровi загаль-ного IgE (г = 0,5; р < 0,05).
В обстежених хлопшв показники киснезалежно-го метаболiзму нейтрофiлiв кровi мали кореляцiйнi взаемозв'язки з результатами прик-тестiв iз побу-товими алергенами пуху та шр'я (г = 0,5; р < 0,05), результатами внутршньошшрних проб iз домашшм пилом та епiдермальними алергенами шерст тварин (г = 0,5; р < 0,05).
Позитивш результати прик-теспв iз небактерь альними алергенами, у свою чергу, статистично Bi-ропдно корелювали з умютом у сироватцi кровi 1Л-5 (для рiзних алергенiв у межах г = —0,5—0,8; р < 0,05) та 1Л-8 (г = —0,8; р < 0,05), що могло пояснюватися значенням шших провокувальних чиннишв (зокрема, iнфекцiйних), а також досягненням ремюп за-вдяки амбулаторному лшуванню [13].
Висновки
1. Мiж клiнiчною вираженiстю симптомiв БА та шырними прик-тестами в пiдлiткiв, яы страждають вiд бронхiальноl астми, юнуе тiсний кореляцiйний зв'язок.
2. Внутрiшньошкiрнi алерготести частiше супро-воджуються позитивними результатами у хлопшв порiвняно з дiвчатами, причому цi проби майже вдвiчi рiдше супроводжуються сумнiвними вщпо-вщями щодо прик-тестiв.
3. У хлопшв-шдлишв визначаються вiрогiдно кращi шанси досягнення ремюп бронхiальноl астми при опитуванш за АСТ-тестом.
4. У хлопшв-шдлггшв статистично вищий вмiст у сироватш кровi 1Л-8, 1Л-5, а також активашя кисне-залежного метаболiзму нейтрофшв кровi свiдчать про неповну ремюш та пiдкреслюють роль iнших (зокрема, шфекцшних) провокувальних чинникiв.
Список л1тератури
1. Mochizuki Н. Relationship between bronchial hyperreactivity and asthma remission during adolescence / H. Mochizuki, R. Muramatsu, S. Hagiwara et al. // Ann. of Allergy, Asthma & Immunol. — 2009. — Vol. 103. — Is. 3. — P. 201-205.
2. Скороходкина О.В. Особенности диагностики бронхиальной астмы легкого течения в подростковом возрасте / О.В. Скороходкина, А.В. Лунцов // Российский аллергологи-ческий журнал. — 2007. — № 3. — прил. 1. — С. 87-88.
3. Лунцов А.В. Бронхиальная астма у подростков и юношей призывного возраста: алгоритм диагностики: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Москва, 2008. — 24 с.
Таблиця 2. Вмст у сироватц кровi обстежених пщл'пюв окремих штерлейюшв i загального IgE (M ± m)
Показник Хлопщ Дiвчата
Ктькють дтей Середнм вмют Ктькють дтей Середнм вмют
IgE, МО/мл 68 488,6 ± 41,7 21 451,6 ± 59,8
1Л-8, пг/мл 36 7,3 ± 0,3 12 6,1 ± 0,2*
1Л-4, пг/мл 38 3,8 ± 0,5 15 4,3 ± 0,2
1Л-5, пг/мл 46 10,1 ± 2,8 17 4,3 ± 0,5*
Прим'пка: * — Рt < 0,05. 74 -
рвбИна
4. Речкина Е.А. Современные подходы к диагностике и лечению бронхиальной астмы у подростков // Здоров'я Украши. — 2008. — № 16/1. — С. 60-62.
5. Лазебник Л.Б. Медицинское освидетельствование подростков и призывников с бронхиальной астмой: Методические рекомендации. — Москва, 2003. — № 5. — 14 с.
6. Santamaría F. Asthma, atopy, and airway inflammation in obese children / F. Santamaría, S. Montella, S. Stefano et al. // J. Allergy Clin. Immun. — 2007. — Vol. 120(4). — P. 965-967.
7. Белевский А.С. Оценка уровня контроля БА с помощью АСТ-теста. Атмосфера/А.С. Белевский, Н.П. Княжеская, Ю.К. Новиков // Пульмонология и аллергология. — 2007. — № 1. — С. 43-47.
8. Зайков С.В. Сnецифiчна дiагностика алергiчних за-хворювань за допомогою рiзних модифжацш штрних проб з алергенами / С.В. Зайков, В.Б. Русанова, Я.М. Кулик та ствавт. //Астма та алергiя. — 2002. — № 2. — С. 24-27.
9. Gnanasekaran S. Ambient air pollution from the leather tanneries in Vellore district in reference to the Asthma / S. Gnanasekaran, K. Subramani, A. Thaminum Ansari // J. Chem. Pharm. Res. — 2010. — Vol. 2(5). — P. 153-160.
10. Gudrun Weinmayr. Atopic Sensitization and the International Variation of Asthma Symptom Prevalence in Children / W. Gudrun, K.S. Weiland, B. Björksten et al. // Am. Jour. of Respir. and Critical Care Med. — 2007. — Vol. 176. — P. 565-574.
11. Koh Y.Y. Bronchial Hyperresponsiveness in Adolescents With Long-term Asthma Remission Importance of a Family History of Bronchial Hyperresponsiveness / Young Yull Koh, Eun Kyeong Kang, Hee Kang et al. // Chest. — 2003. — Vol. 124. — P. 819-825.
12. Малахов А.Б. Вакцинация в профилактике обострений бронхиальной астмы у детей и подростков / А.Б. Малахов, Н.Ю. Снегирева, М.А. Малахова-Капанадзе // Вакцинация. Новости вакцинопрофилактики. — 2004. — № 2(32). — С. 11-14.
13. Noma. Functional interleukin-5 activity in peripheral blood mononuclear cells from adolescents with mite antigen asthma in remission / Noma, Hayashi, Kawano et al. // Clinical Experimental Allergy. — 1999. — Vol. 29. — P. 780-785.
Отримано 20.04.11 □
Шахова О.О.
Кафелра пелиатрии и летских инфекционных болезней Буковинского государственного медицинского университета, г. Черновцы
РЕЗУЛЬТАТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ И АЛЛЕРГОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПОДРОСТКОВ
Резюме. В работе проведен анализ иммунологических и аллергологических особенностей течения бронхиальной астмы на основании комплексного аллергологического и иммунологического обследования 103 подростков, у 91 из которых определяли кожную гиперчувствительность к небактериальным аллергенам. Оценена корреляция между положительными результатами прик-тестов со стандартными небактериальными аллергенами с клиническими характеристиками течения бронхиальной астмы и с содержанием в сыворотке крови интерлейкина-5 у обследованных детей.
Ключевые слова: бронхиальная астма, подростки, кожная гиперчувствительность, цитокины.
Shakhova O.O.
Department of Pediatrics and Children Infectious Diseases of Bukovinian State Medical University, Chenivtsi, Ukraine
RESULTS OF THE IMMUNOLOGIC AND ALLERGOLOGIC EXAMINATIONS OF THE ADOLESCENTS WITH BRONCHIAL ASTHMA
Summary. The allergic and immunological peculiarities of bronchial asthma were analyzed on the basis of an allergic and immunologic examination of 103 adolescents, in 91 of which non-bacterial skin hypersensitivity to allergens was determined. A close association between the intensity of clinical symptoms and skin prick-tests was shown. The correlation of positive results of skin prick-tests using standard non-bacterial allergens with clinical features of bronchial asthma and serum IL-5 in the examined children was estimated.
Key words: bronchial asthma, adolescents, skin hypersensitivity, cytokine.
www.pediatric.mif-ua. com
75
