CC BY
46
к^ш /ребёнка
КлУчна пед1атр1я / СНпюа! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.248:616.211-002-021.5-085:615.234-053.2 ОХОТН1КОВА О.М.
Нацюнальна медична академ'т п'слядипломно!осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра'/на
ефективнють застосування протизапального препарату антилейкотр1вново1 д1т — монтелукасту
натр1ю як засову контролюючоТ терапи бронх1альноТ
астми та алерПчного риЫту У д1тей
Резюме. У статтi надано сучасн погляди на проблему бронхiальноi астми та алергiчногоринту як ко-морбiдноi патологи у дтей. Розглянуто концепцт единого хротчного алергiчного рестраторного синдрому. Зггдно з мiжнародними та нацональними рекомендащями з ведения хворих на бронхiальну астму й алергiчний ришт визначено мсце антилейкотрiенiв у лжувант ще'1 коморбiдноi патологи. Наведено дан щодо комплайенсу в терапи дтей з бронхiальною астмою та шляхи и оптимЬзацп. Науково обГрун-товано застосування монтелукасту натрт в загальнт базовт терапи персистуючих форм алергiчного ришту та бронхiальноi астми легкого ступеня тяжкостi в дтей. У статтi поданорезультати застосування антилейкотрiенового препарату — монтелукасту натрт у контролюючт терапи персистуючих форм бронхiальноi астми та алергiчногоришту легкого ступеня тяжкостi у дтей вком 2—11 рошв. Результатами проведеного нами доЫдження доведено, що 6-мсячне використання препарату е високо-ефективним (95,0 %), що забезпечуе контроль за перебком хвороби. Монтелукаст особливо показаний у разi переважання шчних ознак захворювання, у випадках астми фЬзичного та психоемоцтного наванта-ження, при астриновт астм^ розвитку загострень хвороби, зумовлених змнами метеоумов i вiрусними щфекщями.
Ключовi слова: антагошсти рецепторiв цистеiнiл-лейкотрiенiв, монтелукаст натрт, бронхiальна астма, алергiчний ринт, дти вжом 2—11 рошв.
У наш час алерпя являе собою глобальну загаль-носвгтову проблему, що обумовлюе повсюдш зна-чш медико-сощальш та економiчнi втрати, про що попереджав ще у 30-т роки минулого столгття наш славнозвюний учений академж О.О. Богомолець: «Прийде час, i алерпя буде в уах на вустах». Дшсно, наприкшщ ХХ — початку ХХ1 столгття пошире-шсть алерпчно! патологи досягла масштабiв етде-мп. Особливютю сьогодення також е бгльш раннш i майже одночасний розвиток у дгтей перших мюя-щв i роюв життя декглькох атошчних захворювань: гастроштестинально! алерги, атотчного дерматиту (АД), алерпчного ринiту (АР), бронхiальноI астми (БА) [1, 2, 7]. Дуже часто дитиш пiзно встановлюють дiагноз АР — у вiцi 6—7 роюв, хоча першi його прояви можуть спостерiгатися вже у 2—3^чних дiтей i навiть у малююв. Пщтвердженням цього е результати епiдемiологiчного дослiдження ВАМБЕ (Шве-щя), перший етап якого завершено у 2012 рощ та в якому вивчались розвиток i поеднання найбiльш
поширених алергiчних захворювань у дгтей — АД, БА й АР — вщ дня народження до 12-рiчного вiку. На першому роцi життя iзольованi АР i БА зустрiча-лися у 2 % вщповщно, !х поеднання вщзначено в 1 % випадкiв серед уах народжених дiтей, тобто БА I АР розвивались одночасно [11, 14].
Вщзначаеться тюний взаемозв'язок м1ж атопч-ними захворюваннями в дгтей: так, у 20—60 % хворих на АД формуеться БА, у 30—45 % — АР. Зпдно з да-ними епщемюлопчних дослщжень, 15—40 % хворих на АР мають БА, а у 76—80 % пащенпв iз БА дiагнос-туеться АР [1, 3, 16, 25]. З урахуванням статистичних
Адреса для листування з автором: Охотшкова Олена Микола!вна Е-шаП: [email protected]
© Охотшкова О.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
даних стае зрозумiлим факт, що АР е предиктором розвитку БА. АР рееструеться приблизно у 40 % дь тей, зрщка зустрiчаеться у малююв вiком до 2 роюв i найчастiше спостерiгаеться у хворих шкiльного вiку [1, 21, 27]. Наявнють АР обтяжуе перебiг шших за-хворювань ЛОР-органiв, пiдвищуе ризик розвитку середнього отиту з перфоращею барабанно! перегородки, рецидивного i/або хронiчного риносинуситу та, безперечно, БА.
Недiагностований АР у дитини з БА може при-зводити до збгльшення обсягу контролюючо! те-рапГ! основного захворювання аж до застосуван-ня системних глюкокортикостерощв (ГКС). У зв'язку з цим дiтей з АР необхщно обстежувати на наявнють БА, а хворих на астму — на наявнють АР [1, 5, 13].
Взаемозв'язок БА та АР пояснюеться наявшстю единого морфолопчного субстрату (у верхнiх i ниж-нiх дихальних шляхах), загальними тригерами та патогенетичними механiзмами. В наш час розгля-даеться концепцiя единого хрошчного алергiчного респiраторного синдрому, при якому явища ринiту i транзиторно! бронхообструкци розцiнюються як манiфестацiя одше! й пе! само! хвороби у верхшх i нижнГх дихальних шляхах [9, 21, 24].
Вщомо, що в основГ етiопатогенезу БА лежить хронiчне запалення, тому нар1жним каменем те-рапи ще! хвороби е протизапальш засоби i перш за все шгалящйш ГКС (1ГКС), що рекомендован як препарати першо! лшп, починаючи з легкого ступе-ня персистуючо! БА. Однак при застосуванш 1ГКС лiкарям доводиться стикатися з цглою низкою проблем, серед яких — невмiння пацiентiв правильно користуватися шгаляцшною технiкою, складнощi в оволодшш технiкою шгаляцп, розвиток системних ефекйв при застосуваннi 1ГКС у дозах, що переви-щують 1500 мкг за беклометазону дипропiонатом, вщмова дiтей або 1х батькiв вщ використання будь-яких гормональних засобiв через стерохдофобш, невисокий комплайенс тощо [4, 23].
Перерахованих недолiкiв позбавлеш антаго-нГсти цистешгл-лейкотрГенових рецепторiв, яю також е протизапальними препаратами i рекомен-дуються сучасними керiвництвами (GINA, ICON) [17—19, 22] як альтернатива 1ГКС в лжуванш БА легкого ступеня в дiтей. Пероральний та однора-зовий прийом антагонiстiв лейкотрiенових рецеп-торГв (АЛР), зокрема монтелукасту натрш (нада-лГ — монтелукаст), дозволяе суттево тдвищити комплайенс, а також усувае проблему зниження ефективностГ терапГ! внаслГдок неправильного використання препарату. Для пащенпв (або !х бать-кГв) зГ стеро!дофобГею, яю категорично ввдмов-ляються вГд застосування 1ГКС, незважаючи на роз'яснення лжаря, монтелукаст е альтернативою 1ГКС у досягненш контролю за хворобою. Монтелукаст — представник 3-! групи модифжаторГв лейкотрГенГв, який е шпбггором 1-го рецептора цистешгл-лейкотрГенових рецепторГв на клгтинах-ефекторах — гладком'язових i секретуючих кль
тинах [4]. Препарати монтелукасту вщрГзняються вГд Гснуючих протиастматичних протизапальних засобГв не лише мехашзмом дГ1, а й шляхом (перо-ральним) i кратнГстю (1 раз у день) введення, що, безумовно, привертае до них увагу як лжарГв, так i хворих, особливо дгтей [15]. СлГд пГдкреслити, що монтелукасту властива системна дГя завдяки перо-ральному шляху надходження в оргашзм людини, i це е ще однГею його перевагою, оскгльки дозволяе отримати ефект при рГзних Гмунних i неГмунних формах нозолопчних алергГчних захворювань — БА, асшриновш астмГ, АР, АД, харчовГй алергГ! тощо.
ЗгГдно з останнГм переглядом м1жнародних ре-комендацГй GINA (2014-2016) [17-19], антилей-котрГеновГ препарати розглядають як альтернативу терапГ! 1ГКС при лГкуванш легко! персистуючо! астми та вГрус-шдуковано! бронхГально! обструкцГ! у дгтей з ГнтермГтуючою БА i як компонент базово! протизапально! терапГ! (для доповнення до 1ГКС) персистуючо! середньотяжко! астми. ЕфективнГсть АЛР була доведена в багатьох дослщженнях. Напри-клад, результати дослГдження PREVIA (Prevention of Viral-Induced Asthma) показали зниження часто-ти загострень БА на 39,9 % на фош використання монтелукасту у дгтей вжом 2-5 роюв [8]. Тим не менш використання монтелукасту у дгтей пщлгтко-вого та юнацького вГку з БА як единого контролю-ючого препарату зазвичай бувае менш ефективним, нГж 1ГКС; у той же час вш вважаеться альтернативою 1ГКС при можливостГ здГйснити step down-терапГю [23].
Одним з ефективних препаратГв монтелукасту е Глемонт (виробник — фармацевтична компанГя «Гленмарк Фармасьютикалз ЛГмгтед», 1ндГя). Цей препарат показаний як альтернативний засГб лжу-вання замють низьких доз ГнгаляцГйних кортико-стерощв для пацГентГв Гз персистуючою астмою легкого ступеня, в яких не було нещодавно сер-йозних нападГв астми, що потребують перораль-ного прийому кортикостерощв, а також для тих пащенпв, у яких виявлено непереносимГсть ГнгаляцГйних кортикостеро!дних препаратГв, за експе-риментальними i клГнГчними даними [4] запобГгае бронхоконстрикцГ!, зумовленГй фГзичним зусил-лям, вдиханням холодного повгтря та алергенГв, дГею аспГрину та дГоксиду сГрки. До показань до застосування Глемонту (БА, БА з коморбщним АР) долучено й Гзольований АР, що розширюе можливостГ використання препарату, крГм того, значно зменшуе обсяг базово! терапГ! та пов'язаний з не-обхГднГстю тривалого протизапального лжування розвиток побГчних ефектГв.
Мета дослГдження — ощнка ефективностГ та без-печностГ застосування протизапального препарату антилейкотрГеново! дГ! — монтелукасту натрго у дГтей рГзного вГку, хворих на легку i середньотяжку персистуючу бронхГальну астму у комбшаци з алер-гГчним ринГтом, i дггей перших рокГв життя з по-вторними епГзодами обструктивного бронхГту.
Матер1али та методи
Пщ спостереженням було 40 д1тей в1ком в1д 6 до 11 роюв 1з проявами астми ф1зичного 1 психоемо-цшного навантаження, в1рус-1ндукованою астмою, яким був призначений монтелукаст натр1ю. Групою пор1вняння були д1ти такого самого в1ку, хвор1 на легку астму аналопчног характеристики, як1 отри-мували л1кування препаратом флутиказону прото-нат (по 20 дггей у кожн1й груш). З ус1х 40 пац1ент1в 15 дггей було в1ком 6—8 роюв 1 25 хворих в1ком 9—11 роюв, хлопчик1в — 26, д1вчаток — 14.
Кр1м того, до обстеження було залучено 30 дггей молодшог вжовог групи — вщ 2 до 6 рок1в, яю були розпод1лен1 на 2 групи: 1-ша група — д1ти з повтор-ним обструктивним бронх1том (ПОБ) — 15 дггей (середнш в1к 36,40 ± 2,68 м1сяця) 1 2-га група — хвор1 на БА (15 дггей, середнш вж 32,00 ± 3,93 м1сяця), як1 отримували лише монтелукаст натр1ю. Для визна-чення в1кових норматив1в сироваткових показни-к1в — загального 1муноглобул1ну Е (IgE), штерлейкь ну-13 (IL-13) та штерферону у (IFN-Y) обстежено 12 практично здорових д1тей в1ком 36,91 ± 3,25 м1сяця, як1 не мали хрон1чних вогнищ шфекцп 1 не хворгли на ГРВ1 впродовж останнього мюяця (група контролю).
Бгльшють хворих (65 %) — хлопчики, що вщби-вае характерн1 особливосп БА у д1тей (табл. 1).
Критер1ями включения у кл1н1чне дослщження були: д1агноз БА, д1агноз ОБ, вж в1д 2 до 11 роюв, згода пац1ента/батьк1в пац1ента на участь у досль дженн1.
Критерп виключення: онколог1чн1, гематоло-г1чн1, системш та ендокринн1 захворювання; гостр1 та хрошчш захворювання нирок 1 печшки; набут1 та вроджен1 вади серця; аномали розвитку дихаль-ног системи; тимомегал1я; гостр1 та хрон1чн1 не-вролог1чн1 й псих1чн1 захворювання; тяжи супутн1 захворювання з несприятливим прогнозом; непе-реносим1сть дослщжуваних препарат1в в анамнезц вщмова пац1ента чи батьюв (оп1кун1в) вщ участ1 в дослщжент з будь-яког причини.
Д1агноз БА встановлювався згщно з Ун1ф1ко-ваним протоколом надання первинног, вторинног (спещал1зованог) медичног допомоги д1тям 1з брон-х1альною астмою (наказ МОЗ Украгни № 868 в1д
08.10.2013 р.) [10] та критерiями Мiжнародного консенсусу з БА GINA перегляду 2014 р. [17].
Д1агноз ОБ встановлювся згщно з Протоколом надання медично! допомоги д1тям за спещальшстю «Дитяча пульмонолопя» (наказ МОЗ Украши № 18 в1д 13.12.2005 р.) [6]. Д1агностика АР проводилася вщповщно до рекомендац1й Мiжнародноï асощацИ алерголопв за документом ARIA (2008—2012) [12].
З метою дослщження впливу монтелукасту на переб1г клiнiчноï симптоматики i характер зм1н запального процесу у хворих на БА та ОБ у динамГщ спостереження проведено дослщження рiвнiв у кро-вi загального IgE (методом твердофазного Гмуно-ферментного аналiзу (1ФА) за допомогою системного аналiзатора — iмуноферментного фотометра Multiscan Plus (Labsystems, Франщя), 1ФН-у, IL-12 та IL-13 (методом непрямого твердофазного 1ФА iз застосуванням стандартних дiагностичних на-борiв виробництва Invitrogen Corporation (США) — Human INF-y, Human IL-13 i Human IL-12+p40, призначених для кiлькiсного визначення людського IНФ-Y, IL-13 та IL-12 у сироватщ кровi та культу-рi клiтин) на iмуноферментному аналiзаторi iEMS Labsystems (Фiнляндiя).
Аналiз анамнестичних даних в обстежених дь тей показав, що патолопя перинатального перюду i пологiв вiдзначалась у 62,5 % хворих. На ранньому штучному вигодовуванш знаходились 52,5 % дггей. Прояви алергiчноï конституций мали 55 % пащенпв. Обтяжену спадковiсть щодо алергiчноï патологИ ви-явлено у 62,5 % хворих: серед них — по лшН матерi у 68 %, по лшН батька — у 32 %. Пащенти мали най-ближчих родичГв, яю страждали вГд астми, що ста-новило 36 % вГд уск пробандiв з обтяженою спад-ковютю.
Результати власного дослщження [5], в якому вивчалась частота як Гзольованого АР, так i у поед-нанш з БА та АД у дГтей вГком до 6 роюв, за даними звернення хворих до алерголога i ЛОР-спещалюта, свщчать про аналогГчнГ характеристики АР у пащенпв цього вГку (табл. 2).
За результатами табл. 2, частота АР за один рж у дггей до 6 роюв становила 50,8 %. Серед них по-еднання АР з рецидивним бронхообструктивним синдромом (БОС) вщзначено у 27,4 % дггей, поед-
Таблиця 1. Дизайн, етапи дослщження та групи спостереження д'ией ¡з бронх1альною астмою i повторним обструктивним бронхтом залежно вщ BiKy, стат та засобу контролюючоï терапп
Етап Дгги з БА, n = 40, BiK 6-11 poKiB Дгги з БА i повторним ОБ, n = 30, BiK 2-6 poKiB
1 Ефективнють монтелукасту пороняно з флутиказону пропюнатом — 40 дтей (BiK 6-11 poKiB)
Основна група — тератя монтелукастом — 20 дтей Група пopiвняння — тератя флутиказону пропюнатом — 20 дтей
II Оцшка функцiï зoвнiшньoгo дихання у дтей з БА — 40 дтей (BiK 6-11 poкiв)
Основна група — тератя монтелукастом — 20 дтей Група пopiвняння — тератя флутиказону пропюнатом — 20 дтей
III Ефективнють монтелукасту у лтувант дтей з БА i повторним ОБ — 30 дтей (вт 2-6 poкiв)
Основна група — тератя монтелукастом — 15 дтей з БА Група пopiвняння — тератя монтелукастом — 15 дтей з повторним ОБ
Визначення сироваткових piвнiв — 12 практично здорових дтей — контрольна група
нання АР i БА — у 23,9 %, а разом коморбщшсть АР у дггей iз рецидивним БОС або вже дiагностованою БА сягала 51,2 %, поеднання АР з АД спостерпалося в 19 % випадюв, поеднання АР iз БА i АД — у 10 %, поеднання АР iз потенцшною й дiагностованою БА та АД — у 80,3 %, iзольований АР сягав майже 20 %. Отже, важливою рисою алергiчних хвороб у дтей до-шкыьного вшу е висока частота АР, як iзольованого, так i в поеднант з БА та шшрною алергiею, тобто характерний високий рiвень 1х коморбiдностi.
1з коморбщних захворювань у 62,5 % обстежених хворих дiагностовано АР, i 12,5 % дггей мали прояви АД, 37,5 % пащентш мали харчову i медикаментоз-ну алергiю. Отже, значна кгльюсть дiтей обстежених груп мали полюргант прояви алерги, що свщчить про бурхливий розвиток «алерпчного маршу».
На першому роцi життя у 57,5 % хворих мали мю-це част ГРВ1 з проявами обструкци дихальних шля-хiв. Катарально-гншний ендобронхiт у грудному вiцi перенесли 20 % дггей. Iншi шфекцшт хвороби (вiтряну вiспу, краснуху, юр, епiдемiчний паротит) вщзначено у 45 % дггей.
Серед супутнгх захворювань в обстежених хворих зi значною частотою рееструвалась патолог1я ЛОР-оргашв: аденогдит — у 40 % дггей, хротчний тон-зилiт — у 15,5 % хворих, що зумовило част ГРВ1 у 70 % дггей. Патолопя травного каналу вщзначалась у 27,5 % дггей iз БА.
У 67,3 % дггей БА вперше манiфестувала в ран-ньому вiцi (табл. 3).
Нашi данi пщтверджують головну тенденцго су-часног еволюци БА — початок захворювання у першi роки життя. Загалом дебют БА припадав у середньому на вiк 2,8 ± 0,3 року i у 72,5 % хворих вщбувся на фот перебiгу ГРВ1. Тривалiсть астми становила 2—8 рокiв
(у середньому — 3,4 ± 0,3 року). Тригерами загострень хвороби були аероалергени (тварини, побутовий пил, пилок), фiзичне зусилля, ГРВ1, вдихання холодного повгтря, емоцiйний стрес, змiни метеоумов.
На початку дослщження в ус1х хворих симптоми астми вщзначалися частiше н1ж 1 раз на тиждень, шчш пробудження через прояви астми — бгльше н1ж 1 раз на тиждень, тому була потреба у призна-чент контролюючог терапп.
Препарати призначались випадковим методом вщразу тсля купiрування загострення астми. Дiти основних груп отримували монтелукаст (Глемонт) перорально у виглядi жувальног таблетки 1 раз на добу на шч: у дозi 4 мг — дгтям вiком 2—6 рокiв i 5 мг — дiтям 6—11 роив. Хворi групи порiвняння (тгльки вiком 6—11 рокiв) лiкувалися шгаляцшним базовим препаратом флутиказону пропiонат у низь-ких дозах (50 мкг 2 рази на добу). Тривалють курсу терапп кожним препаратом становила 6 мгсящв. Всi хворi простежеш в одномiсячному катамнезi.
Результати та обговорення
Проведена контролююча терапiя зазначеними засобами (монтелукаст i флутиказон) виявила по-зитивну динамiку проявiв астми в уах дiтей вiком 6—11 роив, що проявлялося зниженням частоти на-падiв ядухи i потреби у бронхолгтиках швидког дл, полшшенням самопочуття, збгльшенням кГлькостГ днГв без проявГв (табл. 4).
У процес терапп монтелукастом позитивна динамка клГнГчних проявГв, що вiдзначалася вже на першому тижш лГкування (на 2-3-й день у 15 (75 %) дггей), була бгльш вираженою наприкГнцГ першого мГсяця використання препарату i зберГгалася протя-гом усього перюду дослГдження (табл. 4).
Таблиця 2. Частота алерпчного ринту у дтей перших 6 роюв життя за даними звернення хворих у консультативно-д!агностичну пол1кл1н1ку НДСЛ «Охматдит» протягом одного року
Показники За даними алерголога, n (%) За даними ЛОР-спещалгста, n (%)
Всього проаналiзовано юторш хвороби дтей 900 (50,0) 650
За направленням до ЛОР-спе^алюта - 115 (17,0)
За направленням до алерголога, виявлений ЛОР - 535 (83,0)
Дiти до 6 рошв, серед них: 457 (50,8) 286 (53,0)
Поеднання АР + рецидивний БОС (потенцшна БА) 125 (27,4) -
Поеднання АР + БА 109 (23,9) -
Поеднання АР + атотчний дерматит 87 (19,0) -
Поеднання АР + БА + атотчний дерматит 45 (10,0) -
1зольований АР 91 (19,9) -
BiK Дгги, XBopi на БА
Абс. %
До 3 рошв 37 67,3
3-6 рошв 10 18,2
6 рошв i старше 8 14,5
Загалом 55 100,0
Таблиця 3. Розпадт д1тей, хворих на бронхiальну астму, за Bi^M початку хвороби
Вiрогiдне зниження загально'1 кглькост1 нападiв ядухи або утрудненого видиху мало м1сце на четвертому тижнi терапИ монтелукастом (з 14,20 ± 1,12 до 7,10 ± 0,65; p < 0,05). Середня частота шчних напа-дiв ядухи до л1кування цим препаратом становила 2,80 ± 0,48, а пiсля трим1сячно'1 терапИ цi симптоми не вiдзначалися. На фон лiкування монтелукастом у вс1х хворих виявлено тенденцiю до збгльшення (на 28,5 %; p > 0,05) кглькосп днiв без симптомiв астми, що призвело до зниження пропусюв занять у школi на 23,5 %. 1стотною особливiстю ефекту монтелукасту стали зменшення або повна вщсутшсть симп-томiв, зумовлених гшерреактившстю дихальних шляхiв: виникнення кашлю i wheezing (свистячого дихання) при фiзичному зусиллi, емоцiйному стре-с1, вдиханнi холодного повiтря. Загалом ефектив-ною терапгя монтелукастом була у 19 (95 %) дггей.
Вщмшш результати за 5-бальною шкалою отри-манi у 15 (75 %) дгтей, що проявлялось вщсутнютю нападiв ядухи i дихального дискомфорту, потребою у використанш бронхол1тик1в коротко'1 дщ фiзична активнiсть була нормальною, дгти не пропускали занять у школ1, тобто був досягнутий повний контроль за перебпом БА. Добрий ефект вщзначено у 4 (20 %) хворих — напади ядухи зникли, але зрщка були ет-зоди wheezing, турбував рщюсний сухий кашель, що шод1 вимагало застосування сальбутамолу. Задовгль-ною ефективнють терапИ монтелукастом ощнена в 1 (5 %) хворого, який скаржився на перюдичш ешзоди wheezing, що виникали зрщка, були короткими та легкими. Загалом кгльюсть ознак астми тд впливом л1кування монтелукастом в1рог1дно (p < 0,05) знизи-лась у 2,2 ± 0,1 раза, вщзначалося менше у 2,8 ± 0,3 раза тчних симптом1в хвороби, у 6,0 ± 0,4 раза ско-ротилася потреба у бронхолгтиках, в 1,3 ± 0,1 раза збгльшилася кглькють безсимптомних дшв впродовж мюяця. Сл1д окремо зауважити, що на фош л1куван-ня монтелукастом у вс1х хворих на БА з коморб1дним АР i у всгх д1тей 1з БА i супутшм АД вгдбулася значна регрес1я клш1чно'1 симптоматики.
Пор1вняння ефективност1 терапИ хворих на БА монтелукастом i флутиказоном не виявило ютот-них розбгжностей мгж к1льк1стю напад1в ядухи у д1-
тей обох груп: суттеве зниження (у 1,7 ± 0,3 раза i 1,8 ± 0,2 раза вщповщно; р < 0,05) спостер1галось наприкшщ четвертого тижня л1кування i залиша-лось таким до закгнчення курсу терапИ (табл. 4). У пащенпв обох груп вщзначалося в1рог1дне (р < 0,05) зниження шчних симптом1в БА (у 8,3 ± 1,1 раза у випадку л1кування монтелукастом i у 4,5 ± 0,9 раза у раз1 терапИ флутиказоном) п1сля 1-м1сячного курсу, що збер1галось до кшця л1кувального пер1оду. У хворих на фош терапИ монтелукастом на 3-му м1ся-ц1 терапИ н1чних напад1в ядухи зовс1м не вщзначено, а у д1тей при л1куванн1 флутиказоном н1чн1 еп1зоди хвороби за вщповщний час спостереження виникали рщко. Стосовно потреби в ситуац1йн1й терапИ у хворих обох груп вщбувалися аналог1чн1 зм1ни: суттеве зниження числа шгаляцш сальбутамолу за потреби наприкшщ 3-го м1сяця терапИ — у 5,2 ± 0,3 раза за умов л1кування монтелукастом i у 8,1 ± 0,4 раза — у випадку терапИ флутиказоном, що спосте-р1галось i наприкшщ курсу л1кування. Отже, терапгя монтелукастом д1тей, хворих на БА, за впливом на редукцго клшчних прояв1в астми була наст1льки ж ефективною, як i л1кування низькими дозами флу-тиказону.
Отже, при л1куванн1 хворих на середньотяжку БА монтелукаст дещо поступаеться флутиказону за швидкютю регресИ кл1н1чних симптом1в БА, але перевершуе останн1й за впливом на лжвщащю н1ч-них прояв1в хвороби i на пов'язане з цим полшшен-ня якост1 сну д1тей. Монтелукаст також мав значн1 переваги для хворих та 1х батьк1в у зв'язку з можли-в1стю прийому у таблетован1й форм1 з вщмшними смаковими якостями, був зручним у використанн1, що дуже важливо для д1тей, у яких е проблеми 1з за-стосуванням шгаляцшних засоб1в техн1ки [23].
Для об'ективно! оц1нки ефективност1 обраних препарат1в базово'1 терапИ в обстежених хворих було проведено вивчення динам1чних показник1в ле-генево! функцш У всгх д1тей перед початком тера-mï вщзначалися пом1рн1 рестриктивн1 порушення (табл. 5), що пщтверджувалося зниженням форсо-вано'1 життево'1 емност1 легень (ФЖ6Л) у середньо-му до 80 % в1д належних величин.
Таблиця 4. Динамка кл1н1чних прояв1в у дтей bîkom 6-11 роюв, хворих на бронх1альну астму, на фонi терапИ' препаратами монтелукаст i флутиказон (М ± m)
КШШЧШ прояви До лжування Через 3 Mic. лшування Через 6 Mic. лшування
Основна група (монтелукаст), n = 20 Група порiв-няння (флутиказон), n = 20 Основна група (монтелукаст), n = 20 Група порiв-няння (флутиказон), n = 20 Основна група (монтелукаст), n = 20 Група порiв-няння (флутиказон), n = 20
Напади ядухи 14,20 ± 1,12 13,80 ± 2,45 7,10 ± 0,65* 6,26 ± 0,02* 7,04 ± 0,66** 5,92 ± 0,32
Hi4Hi симптоми 2,80 ± 0,48 3,10 ± 0,81 0,24 ± 0,04* 0,42 ± 0,09* 0** 0,21 ± 0,01**
Використання ß2-aroHicTiB 11,30 ± 1,19 13,20 ± 2,16 1,75 ± 0,18* 1,05 ± 0,31* 1,88 ± 0,23 1,01 ± 0,15
Ктьшсть дшв без ^MnTOMiB 19,3 ± 1,7 17,9 ± 0,8 25,30 ± 2,30* 26,11 ± 1,17* 24,0 ± 2,2 28,5 ± 2,3
Примтки: * — вiрогiднiсть вЩмнностей мж показниками до л'1кування i через 3 мiсяцi псля ткування монтелукастом (р < 0,05); # — вiрогiднiсть в'щм'тностей мж показниками до л'1кування i через 4 тижн тсля ткування флутиказоном (p < 0,05); ** — в1рогщн1сть в'щм'шностей м'ж показниками л'1кування монтелукастом у пер'ющ вщ 3 що 6 м1сяц1в (р < 0,05); ## — в1рогщн1сть в'щм'тностей мж показниками л '1кування флутиказоном у пер 'ющ вщ 3 до 6 м1сяц1в (p < 0,05).
Показники об'ему форсованого видиху (ОФВ1), що становили 72—87 % вщ належних величин, свщ-чили про помiрно виражену й зворотну обструкцiю у 26 (65 %) хворих. Прирют ОФВ1 пiсля бронходила-тацшно! проби варговав вщ 12 до 21 %. З урахуван-ням проведеного мотторингу показникiв ткфло-уметрГ! ранковий провал бронхГально! прохiдностi як прояв гшерреактивносп бронх1в виявлено у 11 (27,5 %) хворих.
Курсова тератя монтелукастом хворих на БА призводила до зростання динамiчних показникiв видиху (табл. 5): при застосуваннГ монтелукасту вь рогiдне (р < 0,05) полшшення ФЖ6Л (на 28,1 %) i ОФВ1 (на 24,8 %) вщзначалось вже наприкiнцi 3-го мюяця лiкування i пiсля завершения 6-мюячного курсу залишалось на тому самому рiвнi впродовж усього термiну терапи (р > 0,05). Полiпшения про-хiдностi бронх1в на фонi терапи монтелукастом здш-снювалося на вах рiвиях бронх1в, включаючи й дрГб-нi. Збiльшения величин прохiдностi середшх бронх1в (максимально! об'емног швидкостi, МОШ50) через 3 мiсяцi терапГ! було вiрогiдним (на 51,1 %; р < 0,05), а прирют прохвдностГ дрГ6них бронх1в, за даними МОШ75, становив 63,2 % (р < 0,05). Наприкшщ 6-мь сячного курсу терапи щ параметри були на такому ж рГвш. СлГд зазначити, що прохщнють дрГ6них брон-хГв пгд впливом монтелукасту зростала бГльше, нгж прохвднють середнiх бронх1в, хоча рГзниця мГж ними була несуттевою (р > 0,05). Лiкувания монтелукастом позитивно вплинуло г на зменшення ступеня латентного бронхоспазму, про що свГдчило зниження приросту ОФВ1 (АОФВ1) пГсля бронходилатацшноГ проби на 43,8 % на 3-му мюящ терапи Г на 63,6 % наприкшщ 6-го мюяця порГвняно з початковим показ-ником (р > 0,05). У той же час вГдзначено вГропдне (р < 0,05) подальше зменшення реактивностГ брон-хГв при продовженнГ лжування монтелукастом (рГзниця мГж показниками АОФВ1 на 3-му Г 6-му мюяцях становила 1,5 ± 0,3 раза).
Щоденний монГторинг пГкфлоуметрГ! у момент фГзюлопчного пГку (вранцГ та ввечерГ) дозволив ощ-нити рГвень добових коливань функци легень, що
корелюе зГ ступенем гГперреактивностГ дихальних шлях1в, а також сприяе ощнщ ефективностГ обра-ного варГанта базово! терапГ!. МонГторинг шковоГ швидкостГ видиху (ПШВ) при застосуваннГ монтелукасту виявив чГтку тенденцГю до збГльшення ран-кових Г вечГрнГх показниюв (табл. 6) вже на 3-му мь сяцГ лГкування, а тсля завершення терапГ! рГзниця мГж початковими Г кшцевими 1х рГвнями була вГро-гГдною (р < 0,05), що проявлялось у зростанш зна-чень в 1,42 ± 0,3 раза Г 1,25 ± 0,1 раза вщповщно.
Добова лабгльнгсть бронхгв (ДЛБ — гндекс варга-бельностг) в цей час знижувалась на 29,4 г 44,5 % вгдпо-вгдно (р < 0,05), що збггалося зг зникиенням скарг у дг-тей г зменшенням потреби у сальбутамолг. Отже, базова тератя монтелукастом у дгтей покращуе перебгг БА за показниками клГнгчно! дгнамгки хвороби, що пГдтвер-джено позитивними змгнами легенево! функци.
При застосуваннГ низьких доз флутиказону най-бГльш Гстотна позитивна динамГка всГх сшрометрич-них показникГв була виявлена наприкшщ 3-го мюяця терапГ! зГ збГльшенням ФЖ6Л на 28,0 % (р < 0,05), ОФВ; — 22,8 % (р < 0,05), МОШ50 — 45,6 % (р < 0,05), МОШ75 — 46,5 % (р < 0,05). Про зменшення прихо-ваного бронхоспазму свГдчило зниження приросту АОФВ; вГд 22,8 ± 4,7 % до 12,2 ± 2,4 % (р < 0,05), ви-явлене наприкГнцГ 3-го мюяця лжування флутика-зоном Гз вГрогГдними позитивними змГнами в проце-сГ подальшо! терапГ! (табл. 5). 1ндекс варГабельностГ (ДЛБ), що на початку був 26,7 ± 4,3 %, знизився до рГвня 14,6 ± 2,7 % (р < 0,05) вже на першому мюящ активно! терапГ! Г зберГгався таким до кГнця спосте-реження. ПорГвняльний аналГз параметрГв легенево! функцГ! дГтей пГд час терапГ! монтелукастом Г флути-казоном показав, що на фон лГкування 1ГКС ефект був дещо вищим упродовж всього термГну терапГ!, нГж у разГ використання монтелукасту, проте вГро-гщноГ рГзницГ мГж вентиляцшними показниками хворих обох груп не було (р > 0,05).
Отже, за результатами дослщження вентиляцш-них характеристик дГтей, хворих на середньотяжку БА, на фонГ курсового 2-мюячного лГкування монтелукастом Г препаратами порiвияния виявлено,
Таблиця 5. Динамка показниюв функци зовн1шнього дихання (у вщсотках до належних величин) у дтей вком 6-11 роюв, хворих на бронхiальну астму, на фон'1 л1кування монтелукастом натрю (М ± т)
Показники Дгги, \Bopi на БА, вжом 6-11 рошв
До лжування, п = 40 Через 3 мгс. лшування Через 6 мiс. лшування
Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20 Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20
Фжел 79,4 ± 3,7 101,7 ± 4,7* 102,3 ± 5,6* 103,4 ± 5,1** 101,0 ± 2,7**
ОФВ, 70,6 ± 3,1 96,2 ± 4,2* 96,5 ± 4,2* 98,2 ± 4,4** 99,4 ± 4,1**
МОШ5о 61,2 ± 4,1 92,5 ± 4,1* 89,1 ± 3,2* 99,1 ± 5,1** 98,5 ± 4,8**
МОШ75 53,0 ± 3,8 86,5 ± 3,7* 79,3 ± 3,4* 85,8 ± 5,6** 87,5 ± 5,4
АОФВ, 22,8 ± 4,7 12,8 ± 2,1* 12,2 ± 2,4* 8,3 ± 3,9** 8,1 ± 3,5**
Примтки: * — в1рогщн1сгь вщмнностей мж показниками до л'1кування i псля 3-мсячного курсу засто-сування базових засоб'в (р < 0,05); ** — в1рогщн1сть в'щм'шностей м'ж показниками до л '1кування i тсля 6-мсячного курсу застосування базових засоб'в (р < 0,05); ФЖ€Л — форсована життева емнсть легень; ОФВ — об'ем форсованого видиху; МОШ — максимальна об'емна швидксть.
що застосування монтелукасту у базов1й терапи дозволяе над1йно контролювати бронх1альну про-х1дн1сть, 1 за р1внем ди на ФЗД в1н наближаеться до ефекту флутиказону. Динам1чт показники леге-нево! функцп зростали п1д впливом терапи монте-лукастом вже тсля першого м1сяця використання, досягаючи максимального значення, 1 збер1гались на цьому р1вт протягом подальшого спостережен-ня. За даними тесту 1з сальбутамолом, монтелукаст здшснював 1стотну превентивну дш на прихований бронхоспазм. Результати дослщження св1дчать про зниження бронх1ально! пперреактивност1 у хворих на фон1 лжування монтелукастом.
Динам1ка маркер1в алерг1чного запалення (табл. 7) у хворих на БА пщ впливом зазначених ба-зових препарат1в мала односпрямований характер: у вск хворих простежувались вщсутшсть в1ропдних зм1н вм1сту еозиноф1л1в перифершно! кров1 та по-ступове зниження р1вня тканинно! еозинофш! за даними дослщження назального секрету та шдуко-ваного мокротиння. Проте найбшьш вагомий ефект (зменшення вщносного вм1сту еозинофшв) та його бшьш швидка динамжа спостер1гались на фон1 ви-користання 1 флутиказону, 1 монтелукасту, оскшьки в1ропдне (р < 0,05) зниження 1х п1сля лжування цими препаратами вщбулося вже на 4-му тижш терапи.
Анал1з результат1в проведеного катамнестично-го дослодження впродовж м1сяця у дггей обох груп л1кування засвщчив, що п1сля вщмши монтелукасту
незначне збшьшення частоти симптом1в БА вщзна-чалось у 2 (10 %) хворих, а у дггей на фот терапП флу-тиказоном симптом1в астми майже не було. Шсля закiичення терапП монтелукастом у хворих зберПа-лися досягнут1 р1вн1 динам1чних показникiв легене-во! функцп протягом всього перюду спостереження. Через мюяць п1сля закiнчения курсу л1кування флу-тиказоном результати проби з сальбутамолом мали тенденщю до зменшення, що, ймов1рно, пояснюеть-ся бшьш вираженою протизапальною д1ею 1ГКС.
Оц1нка переносимост1 монтелукасту дпъми вь ком 6—11 роюв була проведена за весь перюд активного л1кування 1 катамнестичного спостереження. Добра переносим1сть його вщзначена у 18 (90 %) дь тей, задовшьна — у 2 (10 %). Поб1чт дп (тимчасов1 бол1 у живот1 у перш1 1—2 дн1 л1кування) в1дзначили 2 хвор1, проте це не стало перешкодою для подальшого прийому препарату за бажанням самих дггей, яю надал1 на так1 прояви не скаржилися. Вс1 д1ти та 1х батьки в1дм1тили простоту 1 зручнють користуван-ня монтелукастом пор1вняно з 1нгаляц1йним засо-бом, що забезпечило високий р1вень комплайенсу. Вс1м д1тям препарат сподобався свогми вщмшними смаковими якостями.
Щодо результат1в лжування монтелукастом дь тей в1ком 2—6 рок1в, то позитивна динамжа клш1ч-но! симптоматики вщм1чалася у хворих обох груп. Вщзначалося в1рог1дне зниження частоти ешзод1в бронхообструкцп (табл. 8). Також встановлено вь
Таблиця 6. Динамка показниюв п1кфлоуметри у дтей в1ком 6-11 роюв, хворих на бронх1альну астму,
на фонI терапП' монтелукастом натрю (М ± т)
Показники Д^и, \Bopi на БА, вшом 6-11 рошв
До лжування, п = 40 Через 4 тижш лжування Через 8 тижшв лжування
Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20 Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20
Ранкова ПШВ, л/хв 178,7 ± 24,4 281,2 ± 20,4* 287,3 ± 23,0* 304,9 ± 16,1** 310,7 ± 15,4**
Вечiрня ПШВ, л/хв 244,6 ± 20,7 326,7 ± 24,8 331,5 ± 21,2* 348,8 ± 17,9** 352,4 ± 18,7**
ДЛБ, % 26,7 ± 4,3 15,2 ± 2,1* 14,6 ± 2,7* 13,5 ± 2,0** 12,6 ± 1,7**
Примтки: * — в1ропдн1сгь вщмнностей мж показниками до л'1кування i псля 3-мсячного курсу засто-сування базових засоб'в (р < 0,05); ** — в1рогщн1сть в'щм'шностей мж показниками до л'1кування i тсля 6-м'юячного курсу застосування базових засоб'в (р < 0,05).
Таблиця 7. Динам1ка вмсту еозиноф1л1в (%) у кров1, назальному секрет та ¡.ндукованому мокротинн1 дтей вком 6-11 роюв, хворих на бронхiальну астму, п 'щ впливом терапП' монтелукастом натрiю (М ± т)
Бюлопчна рщина Дгги, хворi на БА, вжом 6-11 рокiв
До лжування, п = 40 Через 3 мкящ лiкування Через 6 мюящв лiкування
Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20 Основна група (монтелукаст), п = 20 Група порiвнян-ня (флутиказон), п = 20
Перифершна кров 6,79 ± 0,92 7,59 ± 0,86 7,84 ± 0,88 6,78 ± 0,90 6,71 ± 0,92
Назальний секрет 27,54 ± 7,31 16,61 ± 3,52* 16,27 ± 3,45* 15,04 ± 3,82 14,87 ± 3,68
1ндуковане мокротиння 32,66 ± 5,71 23,52 ± 3,67* 21,15 ± 3,61* 14,62 ± 4,77** 14,33 ± 4,17**
Примтки: * — в1ропдн1сгь вщмнностей м 'ж показниками до л '1кування i тсля 3-мсячного курсу застосування базових засоб'т (р < 0,05); ** — в1рогщн1сгь в 'щм'шностей мж показниками у перюд вщ 3 до 6 м 'сяц 'в курсу л '1кування базовими засобами (р < 0,05).
ропдне зниження частоти ГРВ1 у дгтей з БА пГсля лГкування монтелукастом.
При оцГнцГ клГнГчно! ефективностГ монтелукасту натрГю у дГтей з БА позитивна динамГка вГдмГчалася батьками вже на першому мГсяцГ лГкування. Загаль-на кГлькГсть нападГв ядухи або утрудненого видиху через 3 мГсяцГ лжування знижувалася з 12,40 ± 1,14 до 6,80 ± 0,85, що досягало вГропдно! рГзницГ рГв-ня показникГв (р < 0,05). Значно знижувалася потреба в бронхолигсках — з 9,80 ± 1,74 до 1,40 ± 0,43 (р < 0,05).
У дГтей обох груп вГдзначено зменшення вираже-ностГ симптомГв коморбГдно! алергГчно! патологГ! — АР та АД.
При ощнщ рГвшв IgE, IL-13 Г 1ФН-у на фон лГкування у дГтей з ПОБ вГдмГчено вГрогГдне зни-ження (р < 0,05) вмГсту IL-13 з 24,16 ± 5,13 до 10,81 ± 2,44 пг/мл (табл. 9). ПГсля проведено! терапи рГвень IL-13 у дГтей з ПОБ залишався дещо пщвищеним порГвняно з умГстом ^-13 у здоро-вих дГтей (10,81 ± 2,44 проти 5,58 ± 1,71 пг/мл). Встановлено виражене зростання рГвня 1ФН-у Г зниження вмГсту загального IgE у хворих на ПОБ, але без статистично! доказовостГ.
ПорГвняння показникГв у дГтей з БА (табл. 9) до та пГсля терапГ! монтелукастом показало зна-чне зниження вмГсту ^-13 (з 25,39 ± 5,64 пг/мл до 14,60 ± 3,41 пг/мл), проте без вГропдно! рГзницГ (р = 0,084), Г порГвняно зГ здоровими дГтьми рГвень IL-13 залишався вГропдно вищим (р < 0,05), що свГдчить про збереження вираженостГ запального процесу у дГтей БА на фош терапи. Поряд Гз цим ви-явлено несуттеву тенденцго до зниження рГвня IgE Г пщвищення вмГсту 1ФН-у.
РГвнГ еозинофГлГв у бГологГчних рГдинах хворих Г здорових дГтей поданГ у табл. 10.
РГвень еозинофГлГв у мокротиннГ та назальному секретГ у дГтей з БА значно (у 3,5 ± 0,3 раза, р < 0,01) перевищував вмют аналопчних показникГв у здорових дГтей. Особливо пГдвищеним (у 5,1 ± 0,2 раза, р < 0,01) був 1х рГвень у мокротинш, що мож-на використовувати як орГентовний допомГжний дГагностичний критерГй БА. У мазках-вщбитках Гз середнього носового ходу секреторна еозинофГлГя виявлена у 22 (57,9 %) хворих, що становило у се-редньому 28,3 ± 4,8 % Г свщчило про алерпчний на-зальний процес.
ОтриманГ данГ говорять про значну клГнГчну ефективнГсть монтелукасту у дГтей вГком 2—6 роюв Гз БА Г ПОБ, що пГдтверджуеться змГнами рГвнГв IgE, ^-13 та 1ФН-у у сироватцГ кровГ.
За перГод проведення дослГдження на фонГ при-йому монтелукасту дГтьми вГком 2—6 роюв побГчних ефектГв не вГдзначено жодною дитиною.
Висновки
НаведенГ данГ свГдчать про порГвнянну ефектив-нГсть монтелукасту та 1ГКС (флутиказону у низьких дозах) при легкГй БА у дГтей. При цьому монтелукаст мае низку переваг, серед яких зручнГсть Г легкГсть у використаннГ, що позитивно впливае на комплайенс.
Застосування монтелукасту у базовГй терапГ! се-редньотяжко! БА у дГтей е високоефективним засо-бом, який забезпечуе повний контроль за перебпом астми у бГльшосп дГтей. Монтелукаст знижуе ви-раженГсть клГнГчних симптомГв астми, в тому числГ кашель, полГпшуе легеневу функцГю шляхом легко! бронхГально! дилатацГ!, пригнГчуе запалення у сли-
Таблиця 8. Динам1ка кл1н1чних прояв1в у дтей в1ком 2-6 ро^в ¡з повторним обструктивним бронхтом I бронх'альною астмою на фон терапи монтелукастом
Показники ОБ, п = 15 БА, п = 15
До лжування Шсля лшування До лжування Шсля лжування
Частота ГРВ1 5,5 ± 0,48 2,8 ± 0,43* 6,1 ± 0,39# 4,2 ± 0,37#
Частота епiзодiв бронхообструкци 3,85 ± 0,32* 1,8 ± 0,17* 4,1 ± 0,42# 2,1 ± 0,28#
Примтки: * — в1ропдна р1зниця мж показниками у дтей з ПОБ до та псля л1кування; # — в1ропдна р1зни-ця мж показниками у дтей з БА до та псля ткування.
Таблиця 9. Динам1ка сироваткових р1вн1в загального 1дЕ, И-13 та 1ФН-у у дтей в1ком 2-6 роюв ¡з повторним обструктивним бронхтом i бронх'альною астмою на фон терапи монтелукастом
Показники Здоровi дiти, п = 12 ОБ, п = 15 БА, п = 15
До лшування Шсля лiкування До лшування Шсля лiкування
Загальний ^Е, МО/мл 49,88 ± 9,09 119,23 ± 16,26 102,32 ± 33,08 152,90 ± 45,25 108,36 ± 43,29
lнтерлейкiн-13, пг/мл 5,58 ± 1,71* 24,16 ± 5,13#* 10,81 ± 2,44# 25,39 ± 5,64* 14,60 ± 3,41*
1нтерферон-у, пг/мл 48,57 ± 20,46 36,75 ± 11,20 44,96 ± 8,23 32,46 ± 6,75 37,34 ± 6,66
Примтки: * — в1ропдна р1зниця мж показниками у здорових дтей i дтей з ПОБ; # — в1ропдна р1зниця мж показниками дтей з ПОБ i БА до та тсля ткування.
Таблиця 10. Вмст еозиноф1л1в (%) у кров1, ¡ндукованому мокротинн1 та назальному секрет у хворих на бронх1альну астму та здорових дтей вком 2-6 роюв (M ± m)
Бюлопчна рщина Здоровi д^и, n = 12 Д^и, XBopi на БА, n = 15
Перифершна кров 3,1 ± 0,8 5,8 ± 0,7*
Назальний секрет 8,1 ± 3,2 28,3 ± 4,8**
1ндуковане мокротиння 6,9 ± 2,5 35,4 ± 6,4**
Примтки: * — в1рогщн1сть в 'щм'1нностей м'ж показниками хворих i здорових дтей (р < 0,05); ** — в1рогщ-нсть в'щмШностей м'ж показниками хворих i здорових дтей (р < 0,01).
зовш оболонщ 6pOHXiB i порожнини носа, знижуючи таким чином частоту нападiв БА. Монтелукаст особливо показаний у разi переважання шчних ознак хвороби, у випадках астми фiзичного i психоемо-цшного навантаження, розвитку загострень, зумов-лених змiнами метеоумов i вiрусними iнфекцiями. При тривалому використанш препарат забезпечуе контроль за перебпом легкого i середньотяжкого варiантiв персистуючого АР, як iзольованого, так i у поeднаннi з БА. У комбшацп з 1ГКС монтелукаст дозволяе знижувати дозу ГКС i контролювати перебiг хвороби у пащентш iз середнiми i тяжкими формами БА. Вш може бути корисним у лжуванш iнших супутнiх алерпчних захворювань у дiтей — АД, астриново! астми, хрошчно! кропив'янки, що робить його перспективним для широкого засто-сування в дитячiй практищ, особливо у пацiентiв iз полюрганною алергiчною патологiею зi складним патогенезом.
Список л1тератури
1. Алергiчнuй ринт у dimeü: Моногрaфiя / Д.1. Заболотний, А.А. Лайко, О.М. Охотткова, А.Л. Косаковський та т. — Кигв: Логос, 2016. — 216 с.
2. Антипкт ЮГ. Бронхiальна астма, поеднана з алергiчним ринтом, у dimeü: мкце антигктамтних nрenараmiв у л^вант [Текст]/ Ю.Г. Антипкш, Т.Р. Уманець, В.Ф. Лапшин [та т.]// Астма та алeргiя. — 2014. — № 4. — С. 60-65.
3. Гуртовая М.Н. Аллергический ринит и бронхиальная астма: частота встречаемости, причины возникновения, клиника и лечение [Текст]/ М.Н. Гуртовая, Н.Н. Гребнева, Н.Я. Проко-пьев//Молодой ученый. — 2014. — № 2. — С. 318-326.
4. Mastalerz, L., Kumik J. Антилейкотриеновые препараты в лечении бронхиальной астмы [Текст]/L. Mastalerz, J. Kumik// Лжи Украгни. — 2012. — № 3-4(1). — С. 21-24.
5. Охотткова О.М. Алeргiчний ринт у дтей: нагальт пи-тання дiагносmики i лкування [Текст] / О.М. Охотткова, Ю.1. Гладуш, Л.В. Бондаренко [та т.] // КлМчна iмунологiя. Алергологы. 1нфектологы. — 2015. — № 1(80). — С. 26-36.
6. Протокол надання медичног допомоги дтям за спещаль-тстю «Дитяча пульмонологiя» (наказ МОЗ Украгни № 18 вiд 13.12.2005).
7. Романюк Л.И. Аллергический ринит как коморбидное состояние бронхиальной астмы [Текст]/Л.И. Романюк//Астма та алергы. — 2013. — № 2. — С. 62-65.
8. Wahn U. Обзор современных данных о результате применения монтелукаста при монотерапии легкой астмы у детей [Текст] / U. Wahn // КлМчна iмунологiя. Алeргологiя. 1нфектологы. — 2010. — Спецвип. 3. — С. 78-82.
9. Уманец Т.Р. Бронхиальная астма и аллергический ринит: пути оптимизации комплайенса и эффективности лечения [Текст]/ Т.Р. Уманец // Астма та алергы. — 2015. — № 1. — С. 61-64.
10. Утфтований протокол надання первинног, вторинног (спeцiалiзованог) медичног допомоги дтям з бронхiальною астмою (наказ МОЗ Украгни № 868 вiд 08.10.2013).
11. Ballardini N., Kull I., Lind T. et al. Development and comorbidity of eczema, asthma and rhinitis to age 12 — data from the BAMSE birth cohort [Text] /N. Ballardini, I. Kull, T. Lind [et al.] // Allergy. — 2012. — № 67. — Р. 537-544.
12. Brozek J.L. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines: 2010 Revision [Text]/ J.L. Brozek, J. Bousquet, C.E. Baena-Cagnani[et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 126. — P. 466-476.
13. Boulet L.-Ph. Asthma-related comorbidities [Text] / L.-Ph. Boulet, M. Boulay // Expert Rev. Respir. Med. — 2011. — Vol. 5(3). — P. 377-393.
14. Chawes Bo L.K. Upper and lower airway pathology in young children with allergic- and non-allergic rhinitis [Text] / Bo L.K. Chawes//Dan. Med. Bull. — 2011. — Vol. 58(5). — B4278.
15. Dawood O.T. Medication compliance among children / O.T. Dawood, M. Izham Mlbrahim, S. Palaian // World J. Pe-diatr. — 2010. — Vol. 6(3). — Електронний режим доступу: www.wjpch.com.
16. Gentile D. Current and Future Directions in Pediatric Allergic Rhinitis [Text]/D. Gentile, A. Bartholow, E. Valovirta [et al.]// J. Allergy Clin. Immunol. In Practice. — 2011. — Vo. 1(3). — P. 214-226.
17. Global strategy for asthma management and prevention. National institutes of health. National Heart, lung and Blood Institute. Revised 2014. — Електронний режим доступу: http://www.gin-asthma.org
18. Global strategy for asthma management and prevention. National institutes of health. National Heart, lung and Blood Institute. Revised 2015. — Електронний режим доступу: http://www.gin-asthma.org
19. Global strategy for asthma management and prevention. National institutes of health. National Heart, lung and Blood Institute. Revised 2016. — Електронний режим доступу: http://www.gin-asthma.org
20. Hansen T.E. Increasing prevalence of asthma, allergic rhino-conjunctivitis and eczema among schoolchildren: three surveys during theperiod 1985—2008/ T.E. Hansen, B. Evjenth, J. Holt//Foundation Acta Pediatrica. — 2013. — Vol. 102. — P. 47-52.
21. Holgate S.T. Mechanisms of asthma and implications for its prevention and treatment: a personal journey [Text] / S.T. Holgate // Allergy Asthma Immunol. Res. — 2013. — Posted online 2013.
22. International consensus on (ICON) pediatric asthma [Text]/ N.G. Papadopoulos, H. Arakawa, K.H. Carlsen [et al.]//Allergy. — 2012. — Vol. 67, № 8. — P. 976-997.
23. Katie M. Non-compliance amongst adolescents with asthma: listening to what they tell us about self-management [Text]/ K.M. Buston, S.F. Wood// Family Practice. — 2000. — Vol. 17, № 2 (Oxford University Press).
24. Obimbo E.M. Allergic rhinitis and asthma — evidence for an association [Text]/ E.M. Obimbo, M.E. Levin // Curr. Allergy Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 26, № 1.
25. Pawankar R. World Allergy Organization (WAO) White Book on Allergy: Update 2013 [Text] / R. Pawankar, G. W. Canonica, S.T. Holgate [et al.]. — 239р.
26. Turner P.J. Allergic rhinitis in children [Text] / P.J. Turner, A.S. Kemp // J. of Paediatrics and Child Health. — 2012. — Vol. 48. — P. 302-310.
27. Valovirta E. Managing co-morbid asthma with allergic rhinitis: targeting the one-airway with leukotriene receptor antagonist [Text]/ E. Valovirta// WAO Journal. — 2012. — Vol. 5. — P. 210-211.
Отримано 15.05.16 ■
Охотникова E.H.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИЛЕЙКОТРИЕНОВОГО ПРЕПАРАТА — МОНТЕЛУКАСТА НАТРИЯ КАК СРЕДСТВА КОНТРОЛИРУЮЩЕЙ ТЕРАПИИ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ И АЛЛЕРГИЧЕСКОГО РИНИТА У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье представлены современные взгляды на проблему бронхиальной астмы и аллергического ринита как коморбидной патологии у детей. Рассмотрена концепция единого хронического аллергического респираторного синдрома. Согласно последним международным и национальным рекомендациям по ведению больных бронхиальной астмой и аллергическим ринитом определено место антилейкотриенов в лечении этой коморбидной патологии. Приведены данные о комплайенсе в контролирующей терапии детей с бронхиальной астмой и пути ее оптимизации. Научно обосновано использование монтелукаста натрия в общей базисной терапии перси-стирующих форм аллергического ринита и бронхиальной астмы легкой степени тяжести у детей. В статье представлены результаты использования антилейкотриенового
препарата — монтелукаста натрия в контролирующей терапии персистирующих форм бронхиальной астмы и аллергического ринита легкого течения у детей в возрасте 2—11 лет. Результатами проведенного нами исследования доказано, что 6-месячное применение препарата является высокоэффективным (95 %) средством, обеспечивающим контроль за течением болезни. Монтелукаст особенно показан в случае преобладания ночных признаков заболевания, при астме физического и психоэмоционального напряжения, аспириновой астме, развитии обострений болезни, обусловленных изменениями метеоусловий и вирусными инфекциями.
Ключевые слова: антагонисты рецепторов цистеинил-лейкотриенов, монтелукаст натрия, бронхиальная астма, аллергический ринит, дети в возрасте 2—11 лет.
Okhotnikova O.M.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
EFFICIENCY OF USING ANTIINFLAMMATORY DRUG WITH ANTILEUKOTRIENE ACTION — MONTELUKAST SODIUM AS A MEAN OF CONTROLLED THERAPY OF BRONCHIAL ASTHMA AND ALLERGIC RHINITIS IN CHILDREN
Summary. The article presents modern approaches to the problem of bronchial asthma and allergic rhinitis as comorbid pathology in children. We have considered the concept of a single chronic allergic respiratory syndrome. According to international and national guidelines for the management of patients with bronchial asthma and allergic rhinitis, the place of antileukotri-enes was determined in the treatment of this comorbidity. The data on the compliance when treating children with bronchial asthma and ways to optimize it are presented. Scientific substantiation is provided for the use of montelukast sodium in the general basic treatment of persistent mild forms of allergic rhinitis and bronchial asthma in children. The article presents the results of
using antileukotriene drug montelukast sodium in the controlled treatment of persistent mild forms of bronchial asthma and allergic rhinitis in children aged 2—11 years. The results of our investigation proved that the 6-month use of the drug is highly effective (95.0 %) that provides control of the disease. Montelukast is particularly indicated in the prevalence of nocturnal symptoms of the disease, in cases of asthma with physical and emotional stress, aspirin-induced asthma, exacerbations of the disease, caused by changes in weather conditions and by viral infections.
Key words: antagonists of cysteinil-leukotriene receptors, montelukast sodium, bronchial asthma, allergic rhinitis, children aged 2—11 years.
