CC BY
2516. Tkachuk V. V., Velichko V. I., Levchenko E. M. [et al.]. The influence of dysbiosis upon the contents of lipids in blood serum and in liver of rats, kept on higly fat diet. Odes'kij medichnij zhurnal. 2014; 2(142): 27-31.
17. Bocharov A. V., Levitsky A. P., Badiuk N. S. Simulation of colitis with the use of food fat //Journal of Education, Health and Sport. - 2019. - Т. 9. - №. 12. - С. 199-206.
18. Baothman O. A., Zamzami M. A., Taherl. [et al.]. The role of Gut Microbiota in the development of obesity and Diabetes. Lipids in Health and Disease. 2016; 15:108.
Робота надшшла до редокци 20.04.2020 р.
Рекомендована до друку на заиданш редакцшно! колегп тсля рецензування.
УДК 616.36-002.2-06:616.36-003.8]-085.327-092.9 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3976563
Г. М. 1жа, Н. В. Драгомирецька, Б. А. Наабуллт, С. Г. Гуща, 1. Б. Заболотна
КЛ1Н1КО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ М1НЕРАЛЬНО1 ВОДИ В Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ В1РУСНИЙ ГЕПАТИТ С 13 СУПУТНЬОЮ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ
ПЕЧ1НКИ
ДУ «Украшський НД1 медично! реабiлiтацii та курортологи МОЗ Украши», м. Одеса,
Украша
Summary. Izha A. N., Dragomiretska N, V., Nasibullin B. A., Gushcha S. G., Zabolotna I. B. CLINICAL AND EXPERIMENTAL FEASIBILITY DEMONSTRATION OF MINERAL WATER USE IN CHRONIC HEPATITIS C PATIENTS WITH CONCOMITANT NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE. - State Institution « Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology, the Ministry of Public Health of Ukraine», Odessa; e-mail: annaizha1@gmail.com. Introduction: The problem of chronic hepatitis C (CHC} treatment is one of the most discussed topics in gastroenterology and hepatology. This is primarily due to the high proportion of CHC in the structure of chronic liver disease both in Ukraine and abroad. The use of modern effective drugs with direct antiviral action allows to achieve a stable virological response (SVR) in patients. At the same time, in a significant number of cases after the elimination of HCV infection, fibrosis continues to progress with the development of its terminal stages and adverse outcomes for patients. On average, non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) occurs in 55% of patients with CHC, which is significantly higher than the prevalence of each disease individually. This condition leads to a faster rate of fibrosis progression, as well as to the continued high risk of liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma even after reaching SVR. The above circumstances initiated us to search for new treatment non-drug technologies of this category of patients. The use of mineral waters (MW) is one of the promising and effective methods of the internal digestive organs and metabolic disorders treatment. In this aspect, animal studies are in the first place in modern theoretical medicine. Purpose. To evaluate the effectiveness of internal use of packaged silicon low-mineralized sodium bicarbonate MW in rats with the model of NAFLD and justificate the feasibility and effectiveness of its use in the complex treatment of patients with CHC and concomitant NAFLD. Methods: experimental, morphological, anamnestic, clinical, general clinical, biochemical (lipid metabolism indicators, HOMA index), serological (markers of hepatitis C virus, HCV RNA PCR, qualitative and quantitative determination, genotyping), ultrasonographic methods of digestive organs
© 1жа Г. М., Драгомирецька Н. В., Наибуллш Б. А., Гуща С. Г., Заболотна I. Б.
examination, statistics. Results: In white rats with the model of NAFLD on the background of the development of experimental pathology under the influence of 12 days internal use of MW (daily dose of 2 ml per 200 g of animal weight) a significant reduction in lipid dystrophy of hepatocytes was microscopically found. Activation of reparative processes in the liver and aerobic glycolysis redox enzymes activity restoratrion were determined. In the blood there was a restoration of glucose and triglycerides (p> 0.5), a decrease in the activity of trans-amination enzymes - AST and ALT (p <0.05), an increase in total protein (p <0.01) and the restoration of albumin and у -globulins. The normalization of total bilirubin (p> 0.1) level due to the reduction of its indirect fraction (p> 0.5) was found. The decrease in the activity of Mg2 + / Ca2 + dependent ATPase in the liver homogenate to the level of the control group (p> 0.5), against a significant increase in the activity of Na + / K + - dependent ATPase (p <0.05), resulting in their ratio approaching the norm. There was a significant decrease of lipid peroxidation content in the form of MDA (p <0.05) against the background of a tendency to increase the activity of catalase (p <0.05). Upon that, the content of creatinine (p> 0.5) and urea is restored. That is, the experimental data obtained indicate a significant complex corrective effect of MW on the state of the rats with the model of NAFLD in the form of restoration of carbohydrate metabolism, morphological data regarding the disappearance of pathological accumulation of lipids, restoration of detoxification, bile-forming, bile-secreting and protein-synthesizing functions of the liver and restoration of energy supply of transmembrane transport, and as a consequence - vital processes have improved. Experimental data are confirmed by the favorable dynamics of the clinical course of the disease. We examined 52 patients with CHC (genotype 1b in the phase of replication, minimal and moderate activity) with concomitant NAFLD, who were divided into 2 groups. Group I patients (22 humans, control group) received a standard set of treatment (diet therapy, which corresponded to the Mediterranean diet, dosed exercise regime, antiviral therapy - sofosbuvir (400 mg) and ledipasvir (90 mg) - 3 months). Patients of group II ( 30 people, the main group) additionally received an internal course of MW according to the method developed: calculation of water dose - 3 ml per kg of a patient's body weight, 30-40-60 minutes before meals depending on the acid-forming function of the stomach and the same dose after meals three times a day (course - 2 months, break - 2 months, repeat course - 2 months). Evaluation of the treatment effectiveness was performed 6 months after the beginning of treatment. Conclusions. The results obtained prove the expediency and effectiveness of the internal administration of MW in a double dosing regimen in the complex treatment of patients with chronic viral hepatitis C with concomitant NAFLD. Restoration of lipid metabolism, reduction of insulin resistance, improvement of ultrasonographic signs, i. e. corrective effect on the main pathogenetic links of NAFLD formation and progression, and as a consequence - prevention of fibrotic changes in the liver was determined.
Key words: chronic hepatitis C, non-alcoholic fatty liver disease, antiviral therapy, mineral water, white rat.
Реферат. Ижа А. Н., Драгомирецкая Н. В., Насибуллин Б. А., Гуща С. Г., Заболотная И. Б. КЛИНИКО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ МИНЕРАЛЬНОЙ ВОДЫ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ВИРУСНЫМ ГЕПАТИТОМ С С СОПУТСТВУЮЩЕЙ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ. Проведенными экспериментальными исследованиями с использованием кремниевой маломинерализованной гидрокарбонатной воды у крыс с моделью неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) установлено выраженное корректирующее действие МВ, о чем свидетельствует снижение уровня глюкозы и триглицеридов в крови, значительное уменьшение стеатоза печени по данным морфологического исследования биоптатов, восстановление процессов желчеобразования, желчевыведения и детоксикации, восстановление белоксинтезирующей функции печени, позитивные изменения энергозависимого трансмембранного транспорта ионов и показателей системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы. Експериментальне данные подтверждены благоприятной динамикой клинического течения заболевания. Комплексное лечение пациентов с хроническим гепатитом С (ХГС) и сопутствующей НАЖБП, которое включало: диетотерапию, физические нагрузки, противовирусную терапию (софосбувир (400 мг) и ледипасвир (90) мг), МВ в удвоенном режиме дозирования способствовало достоверному (р<0,001) уменьшению клинических признаков астенического, диспепсического и болевого
абдоминального синдромов, нормализации функционального состояния печени за счет ликвидации признаков холестатического и мезенхимально-воспалительного синдромов (р<0,001), особенно показателей липидограммы и инсулинорезистентности - как основных биохимических маркеров НАЖБП, способствовало достоверному (р<0,05) восстановлению ультразвуковой картины гепатобилиарной системы, способствовало получению вирусологического ответа у всех больных. Полученные данные обосновывают целесообразность применения кремниевой маломинерализованной гидрокарбонатной воды в комплексном лечении пациентов с хроническим гепатитом С и сопутствующей НАЖБП.
Ключевые слова: хронический гепатит С, неалкогольна жировая болезнь печени, противовирусная терапия, минеральная вода, белые крысы.
Реферат. 1жа Г. М., Драгомирецька Н. В., Наабуллш Б. А., Гуща С. Г., Заболотна I. Б. КЛ1Н1КО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ М1НЕРАЛЬНО1 ВОДИ В Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ В1РУСНИЙ ГЕПАТИТ С 13 СУПУТНЬОЮ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ. Проведеними експериментальними дослвдженнями з використанням кремшево1 маломiнералiзованноl пдрокарбонатно1 води у щурiв з моделлю неалкогольно! жирово! хвороби печшки (НАЖБП) встановлено виражену коригуючу дш МВ, про що сввдчить зниження рiвня глюкози i триглiцеридiв в кров^ значне зменшення стеатозу печшки за даними морфолопчного дослвдження бюптапв, ввдновлення процесiв жовчоутворення, жовчовиведення та детоксикацп, ввдновлення бшоксинтезуючо1 функцп печшки, позитивш змiни енергозалежного трансмембранного транспорту юшв i показник1в системи перекисного окислення лiпiдiв i антиоксидантно! системи. Експериментальне данi пiдтвердженi сприятливою динамжою клiнiчного перебiгу захворювання. Комплексне л^вання iз застосуванням дiетотерапil, фiзичних навантажень, противiрусноl терапп (софосбувiр (400 мг) та ледiпасвiр (90 мг)), МВ у подвоеному режимi дозування сприяло вiрогiдному (р<0,001) зменшенню клiнiчних ознак астешчного, диспепсичного та больового абдомшального синдромiв, нормалiзацil функцiонального стану печшки за рахунок лкшдаци ознак цитолггичного, холестатичного та мезенхiмально-запального синдромiв (р<0,001), особливо показник1в лiпiдограми та шсулшорезистентносп - як основних бiохiмiчних маркерiв НАЖХП, сприяло вiрогiдному (р<0,05) вщновленню ультразвуково1 картини гепатобшарно1 системи, призвело до вiрусологiчноl вiдповiдi у вах хворих. Отриманi данi обгрунтовують доцшьшсть використання кремшево1 мало мiнералiзованоl пдро карбонатно1 води у комплексному л^ванш хворих на ХГС iз супутньою НАЖХП.
Ключовi слова: хронiчний гепатит С, неалкогольна жирова хвороба печшки, противiрусна терапiя, мiнеральна вода, бш щури.
Вступ. Захворювання печiнки у всьому свiтi займають iстотне мюце серед причин непрацездатностi та смертность Вiрус гепатиту С вiдноситься до гепатотропних вiрусiв, здатних iнiцiювати тяжке ушкодження печшково1 тканини, активувати процеси фiброгенезу та призводити до формування цирозу печiнки та гепатоцелюлярно1 карциноми. Вiрогiднiсть елiмiнацil НСV шфекци становить не бшьш нiж 20 %, у шших осiб розвиваеться хрошчний гепатит. За даними експертних оцшок ВООЗ, розповсюдженiсть HCV-iнфекцil у загальнш популяцil становить 3 %, щорiчно 3-4 млн. осiб iнфiкуються вiрусом гепатиту С [1, 2, 3]. Тому сощальна i медична значимють цiеl патологil обумовлюе И штенсивне вивчення.
За даними рiзноманiтних дослвджень, стеатоз печiнки спостерiгаеться майже у 50 % пащенпв, iнфiкованих вiрусом гепатиту С. Наявнiсть неалкогольно1 жирово1 хвороби печiнки (НАЖХП) у хворих на хрошчний гепатит С (ХГС) прискорюе швидшсть прогресування НСV - шфекцп та знижуе ефективнiсть та переносимють противiрусноl терапil (ПВТ) [4, 5].
Труднощ^ що виникають при л^ванш хворих на ХГС, представляють собою одну з важливiших проблем гепатологи. З одного боку, вони пов'язаш iз низкою побiчних реакцш внаслiдок ПВТ, з iншого боку iз наявнiстю супутньо1 жирово1 дистрофи печiнки. Усе перелiчене впливае на яшсть життя хворих, значно тдвищуе вартiсть лiкування та знижуе ефективнють ПВТ.
М1ж тим, майже не розглядалися можливостi застосування мiнеральних вод у
комплексному лшувант таких хворих, незважаючи на великий досввд укра!нських вчених щодо застосування !х у лiкуваннi захворювань травно! системи та порушень обм^ речовин [6, 7]. Адже ввдомо, що для мiнеральних вод (МВ) характерна саногенетична та превентивна спрямовашсть впливу, спроможнiсть модифшуючо! до на процеси гормонально! регуляци обмiну вуглеводiв та лiпiдiв [8 — 12]. Крiм того, при потраплянш макро- та мжроелеменпв до органiзму у складi МВ, !х терапевтична доза може бути у деквдька разiв менша (тобто бiльш ефективна), шж у складi фармацевтичних препаратiв, що визначае рiзноманiття ефективностi медико-бюлопчно! до МВ [13].
Саме тому залучення природних чинник1в, а саме МВ до комплексного л1кування дано! категорп хворих може бути одним зi шляхiв пвдвишення ефективностi терапи, уникаючи при цьому небажаних ефектiв медикаментозного лшування.
Сучасний стан розвитку медично! науки та практики, потребуе розробку нових методичних пiдходiв до використання лiкарських засобiв. Однак, перш шж рекомендувати !х до впровадження в практику, необхвдно знайти вiдповiдi на два запитання:
1. Запропонований метод не пошкоджуе органи та системи оргашзму.
2. Запропонований засiб володiе коригуючою та лiкувальною дiею на рiзнi боки патологiчного процесу.
Ввдповщ на цi запитання неможливо знайти, не дослвдивши вплив цих чиннишв на живий органiзм. Одним з етичних аспектiв е неможливiсть здшснювати такий вплив на органiзм людини, тому в сучаснiй теоретичнiй медицин на перше мiсце виходять дослвдження на тваринах [14, 15, 16].
Все вищевказане визначило мету нашо! роботи, а саме — оцшити ефективнiсть внутрiшнього застосування фасовано! кремшево! маломiнералiзовано! гiдрокарбонатно! натрiево! води у щурiв з моделлю НАЖХП та обгрунтувати доцiльнiсть та ефективнiсть !! використання в комплексному лiкуваннi хворих на ХГС iз супутньою НАЖХП.
Матерiали та методи дослiдження. В експерименп було застосовано 50 бвдих шурiв-самиць лiнi! Вiстар аутбредного розведення з масою тiла ввд 190,0 g до 210,0 г. Дослвдження проводились згвдно iснуючих методичних рекомендацш та правових документiв [17, 18]. Щурiв було ранжовано на 3 групи. Першу групу складали штактш тварини — група контролю (20 шурiв), як1 отримували звичайний рацюн та мали вiльний доступ до по!лок з водопроввдною ввдстояною водою вiварiю. Другу групу (15 шурiв) складали тварини з моделлю НАЖХП, як отримували звичайний рацiон та у якосп пиття у режим вiльного доступу до по!лок, отримували водопроввдну вiдстояну воду вiварiю. Третю групу (15 шурiв) складали тварини з моделлю НАЖХП, яш мали в№ний доступ до по!лок з водопроввдною вiдстояною водою вiварiю, i при цьому отримували МВ у режимi внутрiшнього курсового водного навантаження. МВ шурам з моделлю НАЖХП вводили у стравохвд м'яким зондом з оливкою, один раз на добу, у дозi 1 % ввд маси твда тварини, один раз на добу, курсом 12 дiб.
Модель НАЖХП у тварин ввдтворювали впродовж 42 дiб. Щури отримували додатково до стандартного рацюну 30 g бiлих сухарiв на 1 тварину та у якосп пиття споживали тiльки 10 % розчин фруктози на дистильованш водi у режимi вiльного доступу до по!лок. На 20-у добу тваринам друго! та третьо! груп пвдшшрно вводили СС14 у розрахунку 0,1 мл на 200 г тварини. Тварини третьо! групи з 30-! по 42 добу отримували МВ у режимi внутршнього застосування на тлi розвитку модел1 НАЖХП. Отримаш даш порiвнювали з вiдповiдними показниками iнтактних шурiв (контрольна група) та шурiв з вiдповiдною патологiею (група порiвняння). По завершенню досл1дження тварин виводили з експерименту пвд ефiрним наркозом.
Морфологiчними дослвдженнями визначали структурно-функцюнальну органiзацiю тканин органiв. У шурiв вилучали по 2 шматочки органiв: серця, шлунку, печiнки, нирок, колiнних суглобiв об'емом 1 бш3. Перший шматочок проводили крiзь спирти зростаючо! концентрацi! i заливали в цело!дин. Виготовляли гiстологiчнi зрiзи, яш фарбували гематоксилiн-еозiном. На отриманих зрiзах проводили мiкроскопiчнi дослiдження структурних змш нирок. Другий шматочок заморожували сухою вуглекислотою (- 70 °С), на виготовлених крiостатних зрiзах проводили гiстохiмiчнi реакцi! по визначенню активностi сукцинатдегвдрогенази (СДГ) та лактатдегiдрогенази (ЛДГ) за прописом Лойди, активнiсть ферментiв оцшювали в умовних одиницях оптично! ш№носп (ум. од. опт. вд1льн.).
Бiохiмiчними методами в сироватщ кровi визначали вмiст загального бiлку та його фракцп (альбумiнiв, а1-, а2-, Р-, y-глобулiнiв), оцiнювaли активнiсть ферментiв переамшування — aлaнiнaмiнотрaнсферaзи (АЛТ) та аспартатамшотрансферази (АСТ); показники пiгментного обмiну — загальний бiлiрубiн та його фракцп; вмют сечовини, креaтинiну. Стан антиоксидантно1 системи дослiджувaли за aктивнiстю каталази, стан прооксидантно1 системи — за вмют МДА. Також визначали у сироватщ кровi рiвень глюкози та триглицеридiв. Методичнi прийоми та методики, що було задяно у дослвдженнях, опублiковaно у «Поабнику» та методичних рекомендaцiях i затверджено наказом МОЗ Украни вiд 28.09.2009 № 692 [19, 20, 21].
Статистичну обробку отриманих даних у серiях дослщв проводили з залучанням програм для медико-бюлопчних дослiджень Statistica та Ехе1. При всiх засобах обробки статистичного мaтерiaлу достовiрними зрушеннями вважались п, що знаходились в межах вiрогiдностi за таблицями Ст'юдента р < 0,05.
У клшчному дослiдженнi використовувалися так! методи, як анамнестичний та клшчний (гaстроентерологiчний огляд при якому оцiнювaвся стутнь вирaзностi больового, диспепсичного, aстенiчного синдром!в на основ! вивчення суб'ективних та об'ективних ознак захворювання), здшснювалося дослщження загальноклшчних, бюх!м!чних показнишв кров!, в тому числ й показнишв лшщного обм!ну, ощнювалася 1Р за даними шдекса НОМА, проводилося ультрасонограф!чне дослщження (УЗД) оргашв травлення. Отриман результати оброблялися загальноприйнятими методами вар!ащйно1 статистики, розраховували середт величини, Ухт помилки, критерш в!ропдносп за Фшером-Ст'юдентом.
До клшчного дослщження увшшло 52 хворих на ХГС (генотип 1Ь) !з супутньою НАЖХП. Було сформовано 2 групи хворих, хвор! I групи (22 оаб, контрольна група) отримували стандартний комплекс л!кування (д!етотерашя, яка ввдповщала середньоземноморсьшй д!еп, режим дозованих ф!зичних навантажень, против!русну терашю - софосбув!р (400 мг) та ледшасв!р (90 мг) - 3 мю), хвор! II групи (30 оаб, основна група) додатково отримували внутршнш курсовий прийом МВ за розробленою нами методикою: розрахунок дози води - 3 мл на кг маси тша пащента за 30—40—60 хв до Уж в залежносп в!д кислотоутворюючо1 функци шлунку та таж сама доза тсля !ж1 три рази на день, (курс — 2 мю, перерва — 2 мю, повторний курс — 2 мю). Оцшка ефективносп л!кування проводилася через 6 мюящв вщ початку л!кування.
Застосовували фасовану кремшеву маломшерал!зовану пдрокарбонатну натр!еву воду свердловини № 242, села Шаян, Хустського району Закарпатсько1 обласл (Укра1на). Формула х!м!чного складу води мае наступний вигляд :
НСОз 85 С1 11
^БЮ 0,069-0,081 М1,90-2,32 (№+К) 82 Са15
В МВ присутт бюлопчно активт компонента та сполуки, що нормуються в бальнеологи за законодавством Укра1ни, ! додають водам специф!чт властивосл [21]. Це Н2БЮ3 (метакремшева кислота), вмют яко! складае 69,42 мг/л (кремшевими вважаються МВ з умютом Н28Юз в!д 50 мг/л) та Н3ВО3 (ортоборна кислота), вмют яко! складае ввд 15,83 мг/л (борними вважаються МВ з умютом Н3ВО3 в!д 35 мг/л).
Результати дослiдження та Ух обговорення. На 30 добу моделювання НЖХП у щур!в в!зуально печшка не збшьшена, поверхня гладенька, блискуча, переднш край гострий, тканина печшки коричнево-жовтго кольору. При гютолопчному дослвджент частоткова оргашзащя печшковоУ тканини збережена. М1жчасточков! прошарки тонк1, щшьш. Судини поширет з! плазмостазом. Гепатоцити р!зних розм!р!в, ядра частково зб!льшет та соковито забарвлеш, частково зменшеш, темш. Цитоплазма темно еозинофшьна, у частит гепатоципв з вакуолями р!зних розм!р!в. Гепатоцити розташовано невпорядковано на бшьший частит часточки, балки формуються тшьки навкруг центрально! вени. Активнють СДГ в гепатоцитах центру часточки — (5,00 ± 0,35) ум. од. опт. щшьн., в гепатоцитах по перифери — (6,00 ± 0,21) ум. од. опт. щшьн.; активнють ЛДГ по всш часточщ — (4,00 ± 0,09) ум. од. опт. щшьн.
Вищенаведене свщчить про лшвдну дистрофш печшкових клгган, вочевидь за рахунок пригтчення активносп окислювально-вадновлювальних процеав енергетичних циктв ! послабления, у зв'язку з щм, шших сторш метабол!зму, в тому числу — обмшу лшщв.
У щypiв 3 групи, що вживaли MB при мaкpоскопiчномy дослiдженнi встaновлено, що повеpxня печiнки блискyчa, raaAemra, вологa, ïï пеpеднiй кpaй зaгостpен, колip ткaнини коричневий. При мжроскотчному дослiдженнi встaновлено, що чaсточковa оpгaнiзaцiя пapенxiми збеpеженa. Гепaтоцити pозтaшовaнi невпоpядковaно. B гепaтоцитax вaкyолi не зус^чэються, цитоплaзмa бaзофiльнa, ядpa темнi сеpеднix pозмipiв. Miж клiтинaми зyстpiчaються гомогенш включення еозинофiльного aбо сipyвaтого зaбapвлення. Aктивнiсть СДГ в гепaтоцитax — (6,00 ± 0,10) ум. од. опт. щшьн.; aктивнiсть ЛДГ — (4,00 ± 0,20) ум. од. опт. щ№н.
Отже, y щypiв з моделлю НАЖХП, як1 отpимyвaли курс нaвaнтaжень з MB свр. № 242, встaновлено знaчне зменшення пpоявiв лiпiдноï дистpофiï гепaтоцитiв тa ознaк нaявностi елементiв зaпaльноï pеaкцiï. Mae мiсце aктивaцiя pепapaтивниx процеав в печiнцi тa ввдновлення aктивностi окислювaльно-вiдновлювaльниx феpментiв aеpобного глiколiзy (СДГ). Збергаються ознaки змiн бiлкового синтезу в гетто цшж.
Ha тлi розвитку моделi НАЖБП y щypiв всгановлено ознaки порушень вуглеводного обмiнy ^бл. 1). Це достовipне (р < 0,01) тдвищення piвня глюкози тa тpиглiцеpидiв y кpовi лaбоpaтоpниx твapин.
Taблиця 1
Bплив MB ra метaболiчнi покaзники щypiв з моделлю НАЖХП, (M ± m)
Покaзники кpовi I груга II груга III груга
(Mi i mi) (M2 i m2) (M3 i m3)
Глюкозa, ммол/л 5,ii i 0,22 6,32 i0,33 5,55 i 0,34
Tpиглiцеpиди, ммол/л i,i0 i 0,06 i,72 i 0,05 0,97 i 0,04
АЛТ, Од/л 8i,40 i i,83 i07,00 i 3,47* 98,4i i 2,76*
ACT, Од/л i93,62 i 5,i0 256,27 i 8,04* 207,i6 i 4,25
!ндекс Pirka 2,38 i 0,06 i,48 i 0,09* 2,07 i 0,07**
Бiлipyбiн зaгaльний, мкмол/л 4,04 i 0,i4 5,85 i 0,24* 4,38 i 0,33
Бшрубш прямий, мкмол/л i,3i i0,03 2,i7 i 0,42* i,79 i 0,i8**
Бшрубш непрямий, мкмол/л 2,74 i 0,i3 3,68 i 0,45* 3,02 i 0,25
Кpеaтинiн, мкмол/л 47,80 i 0,63 57,48 i i,26* 49,96 i 3,05
Cечовинa, ммол/л 2,80 i 0,27 4,02 i 0,47* 3,26 i 0,40
Зaгaльний бшок, г/л 68,70 i 2,74 45,33 i i,35* 54,68 i i,25**
Альбумш, г/л 25,80 i i,i8 22,0i i 0,59* 25,29 i 0,32
a-1 Глобулш, г/л 8,28 i 0,86 7,i9 i i,64 7,37 i i,24
a-2 Глобулш, г/л i0,70 i 2,20 4,20 i 0,i9* i0,06 i 3,48
ß- Глобулш, г/л ii,82 i i,79 6,i9 i 0,23* 5,7i i i,09**
Y- Глобулш, г/л ii,i0 i 0,73 6,i9 i 0,23* 6,56 i 0,30**
Mg2+/ Cа2+-ATФаза, мг Р/г тганини 9,ii i 0,93 ii,75 i 0,67 8,75 i 0,59
Mg2+/Na+/K+-ATФaзa, мг Р/г тганини 6,40 i 0,62 3,72 i 0,24 4,77 i 0,25
Кaтaлaзa, % 76,70 i i,02 72,42 i i, i7* 73,94 i 0,33**
MДA, нмоль/(xв•мг) 5,94 i 0,2i 7,79 i 0,3i* 6,56 i 0,22**
Примтка: * — достовipнi змiни вщносно контролю (р < 0,05) мгж I тa II гpyпaми;
** — достовipнi змiни вiдносно контролю (р < 0,05) мiж I тa III гpyпaми.
Bиявлено згачне зниження aктивностi ACT (р<0,01) при збшьшенш aктивностi АЛТ. Тобто, детоксикaцiйнa фyнкцiя печiнки y твapин не тшьки зниженa, a ще й pозбaлaнсовaнa, про що свiдчить достовipне зниження iндексy Рiтiсa (р <0,01). Bизнaчено пiдвищення вмiстy зaгaльного бшруб^ тa його фpaкцiй (р<0,01). Отже, послaблення детоксикaцiйноï функцй' не компенсуеться збiльшенням виведення токсикaнтiв зa paxyнок стимуляцй' жовчовиведення. Про нaкопичення токсичниx метaболiтiв в оpгaнiзмi твapин тaкож сввдчить достовipне пвдвищення вмiстy кpеaтинiнy тa сечовини (р<0,01). При
цьому, спостерталося зниження бшоксинтезуючо! функци печшки, на що вказуе достов!рне (р < 0,01) зменшення вмюту загального бшку, альбум!ну а-2, в- та у- глобулшв. Сл!д зазначити, що дисбаланс виникае не пльки детоксикацшно! функцп печшки, але й у процесах енергозалежного трансмембранного транспорту, про що сввдчить р!зноспрямована змша активносл АТФ-аз. Якщо актившсть Mg2+/Сa2+ залежно! АТФ-ази достов!рно зростае (р < 0,01), то актившсть Na+/K+ залежно! АТФ-ази достов!рно та значно знижуеться (р<0,01).
Оск1льки актившсть Na+/K+ залежно! АТФ-ази пов'язана з транспортом юшв, що забезпечують трансмембранний потенщал - головну складову енергозабезпечення клгшн, можна вважати, що встановлен зсуви в обмш речовин (у тому числ! накопичення лшщв) у тварин з моделлю НАЖХП, обумовлен ! юнозалежними порушеннями енергозабезпечення. В результат! розвитку модел! НАЖХП ютотних змш зазнають показники прооксидантно! активность Вщповвдно до наведених в таблиц! 1 даних, вмют МДА значно (р < 0,01) зростав, а показники АОС — актившсть каталази достов!рно знижувалась (р < 0,01), що сввдчить про активацш процеав деструкци клгтинних мембран.
У щур!в III групи, як на тл! розвитку НАЖХП отримували МВ, визначено вщновлення вмюту глюкози та триглщерид!в (р > 0,5), у кров! (табл. 1). Встановлено зниження активносп АСТ та АЛТ майже до р!вня групи контролю (р<0,05). Можна вважати, що шд впливом МВ вщновлюються процеси трансамшування в гепатоцитах, тобто полшшуеться функщя детоксикаци, що щдтверджуеться нормал!защею !ндексу Ртса (р<0,05). Встановлено позитивш змши у бшоксинтезуючо! функцп печшки, про що свщчить достов!рне зб!льшення вмюту загального бшку (р < 0,01) та ввдновлення альбум!ну ! у- глобулшв. Визначено нормал!зацш р!вня загального бшрубшу (р > 0,1), за рахунок зниження його непрямо! фракцп (р>0,5), що вказуе на вшновлення процеав жовчоутворення та жовчовиведення та щдтверджуе ввдновлення процеав детоксикацп на р!вн гепатоципв. Полшшення функцюнування гепатоципв ! позбавлення !х ввд патолопчного накопичення лшщв може бути обумовлено ! позитивними змшами в енергозабезпеченш трансмембранного транспорту. Шдтвердженням цього е зниження активносп Mg2+/Сa2+ залежно! АТФ-ази до р!вня групи контролю (р > 0,5), на тл! достов!рного збшьшення активносп Na+/K+ - залежно! АТФ-ази (р < 0,05), внаслвдок чого !х сшввшношення наближаеться до норми. Встановлено достов!рне зниження продукпв вмюту ПОЛ у вигляд! МДА (р < 0,05) на тл! тенденцл до зб!льшення активносп каталази (р < 0,05). Осшльки при цьому ввдбуваеться вшновлення вмюту креатишну (р > 0,5) ! сечовини (р > 0,5) та показнишв, що характеризують стан вуглеводного обмшу (у вигляд! глюкози та триглщерид!в), можна вважати, що штенсивнють накопичення токсичних метаболтв в оргашзм! тварин знизилась, ! процеси життед!яльносл полшшилися.
Отриман результати експериментальних дослщжень лягли за основу проведення клшчних дослшжень. Було обстежено 52 хворих на ХВГС !з супутньою НАЖХП. При опитуванш хворих до початку л!кування часпше за все 84,6 % випадшв зустр!чалися скарги, що характеризують астетчний синдром. Больовий абдомшальний синдром зустр!чався в 55,7 % випадшв. Прояви диспепсичного синдрому турбували 48,0 % хворих. При об'ективному обстеженн найчаспше визначалась болюнють при пальпацп правого щдребер'я — 61,5% випадшв, дещо ршше визначалась болюнють у л!вому щдребер'! - 42,3 % випадшв. Гепатомегал1я була визначена у 65,3% хворих. У переважно! б!льшосп хворих визначен надлишкова маса тша чи ожиршня 1-11 ст, (ГМТ дор!внював у середньому -31,62±1,24 кг/м2).
Дослщження загального анал!зу кров! визначило шдвищення р!вня л!мфоципв, моноципв та ШОЕ у 46,1%, 36,5% та 21,1 % оаб ввдповвдно. Ва шш показники гемограми по всш груп! хворих знаходились в межах нормальних величин. З боку бюх!м!чного дослвдження найчаспше спостертався синдром цитол!зу: щдвищення р!вня трансамшаз до 2-3 N (63,4% хворих); дешлька ршше рееструвався синдром холестазу — у 46.1 % обстежених. Щдвищення показника тимолового помутншня спостерталося у 40,3 % хворих. Ознаки дислшщеми спостерталися у вах пащенпв та характеризувалися пщвищенням р!вня загального холестерину (ЗХ) у середньому до (6,83±0,19) ммоль/л, р!вня триглщерид!в - (2,14±0,14) ммоль/л, лшопротещв низько! щ!льносп (ЛПНЩ у середньому до (4,05±0,28) ммоль/л, зниженням р!вня лшопротещв високо! щшьносп (ЛПВЩ) у середньому по груш до (1,52±0,16) ммоль/л. Коефщент атерогенносп складав у середньому
(4,58±0,32) од. Рiвень глюкози плазми кровi у середньому становив (6,51±0,39) ммоль/л, концентрацiя iнсулiну була дешлька шдвищеною та складала у середньому (18,64±0,97) мк Од/мл. При цьому iндекс НОМА дорiвнював (5,38±0,43) од., що сввдчить про виразну 1Р у обстежених хворих.
Щд час проведения УЗД оргашв черевно! порожнини у всiх обстежених було визначено сонографiчнi ознаки стеатозу печiнки (дистальне затухання ехосигналу, нечiткiсть судинного малюнку, дифузне збiльшення «яскравосп» печшково! паренхiми. Гепатомегалiя була визначена у 67,3 % обстежених. Ультрасонографiчнi ознаки патологи жовчного мiхура вiдмiчено у 63,4 % пащенпв, тдшлунково! залози - в 42,3 % випадшв.
Протягом лiкування у хворих обох груп вiдмiчалось полiпшення клiнiчного перебiгу захворювання, що було шдтверджено нiвеляцieю ознак астенiчного (р<0,001) та больового абдомшального синдромiв (р<0,001). Стосовно лкшдаци проявiв диспепсичного синдрому (гiркоти у роп, нудоти, метеоризму) вiрогiдна динамiка (р<0,001) була визначена у пацieнтiв II групи, на вiдмiну вiд хворих групи контролю (р>0,5), (рис. 1).
Рис. 1. Динашка клiнiчних синдромiв захворювання у хворих основно! групи, п = 30
У вах обстежених при антропометричному дослiдженнi було визначено вiрогiдне (р<0,001) зменшення маси тша, наприкiнцi лiкування середнiй показник 1МТ по двом групам становив — (25,39±1,18) кг/м2.
Вивчення показнишв загального анал1зу кровi через 6 тсящв вiд початку л1кування визначило вiрогiдну (р<0,001) нормалiзацiю рiвня ШОЕ та лiмфоцитiв у хворих iз початково пiдвищеним рiвнем цих показнишв. Також спостерталося вiрогiдне (р<0,001) зниження кiлькостi хворих iз моноцитозом — напришнщ лiкування !х ввдсоток складав 13,4 % осiб проти 36,5 % оаб на початку л1кування.
Аналiз бiохiмiчних показник1в визначив вiрогiдну (р<0,001) лiквiдацiю ознак цитол1тичного та холестатичного синдромiв, нормалiзацiю рiвня тимолово! проби у хворих I та II груп, однак слад зауважити на тому, що нормалiзацiя вищезазначених показник1в вiдбувалася на 3 мюящ л1кування у хворих II групи, на ввдмшу вiд хворих I групи, в яких динамiка була повшьшшою i спостерiгалася в середньому на 5 мюящ ввд початку лшування. Протягом л1кування було досягнуто полiпшення лiпiдного спектру кровi та показнишв вуглеводного обмшу у хворих основно! групи, на ввдшну ввд хворих контрольно! групи. Так у хворих II групи була визначена позитивна динашка щодо зменшення концентраци ЗХ ((6,69±0,14) ммоль/л - до л1кування та пiсля л1кування (5,96±0,22) ммоль/л, р<0,01), В-лiпопроте!дiв ((65,14±2,09)од. - до лiкування та тсля лiкування (54,27±2,15) од., р<0,001), триглiцеридiв ((2,18±0,17) ммоль/л - до лшування та пiсля л1кування (1,69±0,13) ммоль/л,р<0,02) та тенденцiя до зниження ЛПНЩ ((4,54±0,23) ммоль/л - до л1кування
та тсля л^вання (3,88±0,27) ммоль/л, р>0,05). Щодо рiвня ЛПВЩ вiрогiдного впливу досягнуто не було ((1,54±0,13) ммоль/л - до лшування та тсля лшування (1,63±0,12) ммоль/л, р>0,5). Вивчення динамiки ознак 1Р у пащенпв основно! групи продемонструвало виразну динамшу iндексу НОМА-IR, що бiльшою мiрою було обумовлено зменшенням концентрацiï шсутну, особливо у хворих i3 вихвдною базальною гiперiнсулiнемiею.
Аналiз результатiв дослщження динамiки як1сного визначення РНК HCV ПЛР, проведений через 1, 3 та 6 мюящв вiд початку л^вання, визначив наявнiсть вiрусологiчноï вщповвд у всiх обстежених.
Вивчення даних УЗД органiв черевноï порожнини визначило переважну динамiку полiпшення стану гепатопанкреатобiлiарноï зони у хворих основноï групи. Так у хворих II групи через 6 мюящв вщ початку л^вання було виявлено тенденцiю до зниження акустично1' щiльностi паренхiми печшки та зменшення розмiрiв запальних осередшв, полiпшення проходження ехосигналу у глибок шари печiнки, полiпшення вiзуалiзацiï судин органу. У хворих iз супутшм ураженням жовчного мiхура спостерiгалася поява гомогенного вмюту чи суттеве зменшення осаду у жовчному мiхурi на rai вiрогiдного зменшення об'ему жовчного мiхура за умов його початкового зб№шення - (7,81+0,52) см3 наприкшщ лiкування проти (9,46+0,61) см3 на початку л^вання, (р<0,05). На ввдмшу ввд цього, у хворих контрольно!' групи вiрогiдних змiн ультразвуково1' картини не вщбувалось (р>0,05).
Висновки:
1. Морфолопчними дослвдженнями у щурiв з моделлю (НАЖХП) пiд впливом кремшево1' маломiнералiзованноï гiдрокарбонатноï води встановлено значне зменшення проявiв лiпiдноï дистрофй' гепатоципв. Визначено активацш репаративних процеав в печшщ та вщновлення активностi окислювально-вщновлювальних ферментiв аеробного глiколiзу. При цьому у кровi вiдновлюеться вмiст глюкози та триглiцеридiв, знижуеться активнiсть АЛТ, АСТ, вмют загального бшруб^ та його фракцш. Встановлено ознаки нормалiзацiï бiлоксинтезуючоï функцiï печiнки, вадновлення порушеного балансу у системi ПОЛ/АОЗ (зниження вмюту МДА та шдвищення активносп каталази) на тл позитивних змш активносп ферменпв енергозабезпечення трансмембранного транспорту, що у щлому сввдчить про системний коригуючий вплив МВ на стан оргашзму шурiв з моделлю НАЖХП та можливють ïï застосування у клiнiчнiй практицi.
2. Комплексне застосування дiетотерапiï, фiзичних навантажень, ПВТ у хворих на ХВГС iз супутньою НАЖХП сприяе вiрогiдному (р<0,001) зменшенню клiнiчних ознак астенiчного та больового абдомшального синдромiв, нормалiзацiï функцюнального стану печiнки за рахунок л^щацп ознак цитолiтичного, холестатичного та мезенхiмально-запального синдромiв (р<0,001), призводить до вiрусологiчноï вiдповiдi у всiх хворих дано1' групи.
3. Комплексне застосування дiетотерапiï, фiзичних навантажень, ПВТ, МВ у подвоеному режимi дозування сприяе вiрогiдноï (р<0,001) лiквiдацiï клiнiчних ознак основного та супутнього захворювань, нормалiзацiï функцiонального стану печiнки, особливо показнишв лшщограми та 1Р - як основних бiохiмiчних маркерiв НАЖХП, вiрогiдному (р<0,05) ввдновленню ультразвуково1' картини гепатобшарно1' системи, призводить до вiрусологiчноï ввдповщ у всiх хворих дано1' групи .
Лггература:
1. Bedogni G., Nobili V., Tiribelli C. Epidemiology of fatty liver: an apdate. World J. Gastroenterol. 2014 Jul 21; 20(27): 9050-9054. doi: 10.3748/wjg.v20.i27.9050.
2. Stanaway J. D., Flaxman A. D., Naghavi M., et al. The global burden of viral hepatitis from 1990 to 2013: findings from the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet. 2016 Sep 10;388(10049):1081-1088. doi: 10.1016/S0140-6736(16)30579-7.
3. Ringehan М., Mc Keating J. A., Protzer U. Viral hepatitis and liver cancer. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2017. 0ct.19;372(1732):20160274. doi: 10.1098/rstb.2016.0274.
4. Kralj D., Jukic L. V., ljevic S. S., Duvnjak М., Smolic М., Curcic I. B. Hepatitis C Virus, Insulin Resistance, and Steatosis. J Clin Transl Hepatol. 2016;4(1):66-75. doi: 10.14218/JCTH.2015.00051.
5. Голубовська О. А., Пронюк Х. О. Стеатоз, шсулшорезистентнють i хронiчний гепатит С: патогенетичш механiзми та клшчне значения. Сучасна гастроентерологiя.
2012;1(63):102-109. Режим ел. доступу: http://www.sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php?nid=63.
6. Польщакова Т. В., Гуща С. Г., Андаенко О. I., Калюжна В. В., Василькова О. В., Мерцел Д. I., Кулiбчук Л.А. Перспективи застосування мiнеральних вод Схвдного регiону Украши в реабштаци пащенпв з розповсюдженими хронiчними соматичними захворюваннями. Вода: гiгiена та екологiя. 2018;6(1-4):51-56 Режим ел. доступу: https://scholar.google.com.ua/citations?user=YMp7UBIAAAAJ&hl=ru
7. Dragomiretska NV, Babov KD, Gushcha SG, Zabolotna IB, Plakida AL, Izha AN, Babova IK, Nasibullin BA, Trubka IA. Application of mineral waters in the complex treatment of patients with gastroesophageal reflux disease. Minerva Gastroenterol Dietol. 2020 Mar 24. doi: 10.23736/S1121-421X.20.02601-X.
8. Ефименко Н. В. Механизмы действия питьевых минеральных вод и их роль в курортной гастроэнтерологии. Курортная медицина. 2015;3:2-7. Режим ел. доступу: http://www.gniik.ru/files/kur_medicina3_2015.pdf.
9. Murakami S., Goto Y., Ito К., Hayasaka S., Kurihara S., Soga Т., Tomita M., Fukuda S. The Consumption of Bicarbonate-Rich Mineral Water Improves Glycemic Control. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2015;2015:ID 824395. URL: https://doi.org/10.1155/2015/824395.
10. Dragomiretska NV, Shevchenko NA, Izha AN, Zabolotnaya IB, Kalinichenko NV, Zukow W. Application of natural and physical factors is in treatment of patients with chronic viral hepatitis of С - ground of the use. Journal of Health Sciences. 2013;3(4):153-163. URL: https://odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/5981/Dragomiretska.pdf?sequence=1&is Allowed=y.
11. Zabolotna I. B., Gushcha S. G., MikhailenkoV. L. Non-alcoholic fatty liver disease and mineral waters of Ukraine - opportunities of application (experimental-clinical studies). Balneo Research Jornal. 2018;9(3):270-276. DOI: http://dx. doi. org/10.12680/balneo.2018.194.
12. Dragomiretskaya N.V., Zabolotnaya I.B., Migovich I.I. The therapeutic efficacy of natural medicinal resources in the treatment of patients with non-alcoholic fatty liver disease. Acta Balneologica. 2015; L VII, 4 (142): 253-256. URL: http://actabalneologica.pl/wp-content/uploads/2018/05/AB2015 -4 .pdf.
13. Everitt J. I. The future of preclinical animal models in pharmaceutical discovery and development: a need to bring in cerebro to the in vivo discussions. Toxicol Pathol. 2015 Jan;43(1):70-7. doi: 10.1177/0192623314555162.
14. Gushcha SG, Nasibullin BA, Plakida AL, Volyanska VS, Gladkiy TV, Balashova IV. Hepatoprotective Action of Boric Mineral Waters in Toxic Hepatosis: Experimental Stady / Open Science Journal of Bioscience and Bioengineering. 2018;6(5):55-60. URL: http://www.openscienceonline.com/journal/osjpp.
15. Babov K. D., Gushcha S. G., Voloshenyuk I. O., Nasibullin B. A., Badiuk N. S., Zabolotna I. B. Assessment of biological activity of natural iron - containing mineral waters at their internal application. Journal of Education, Health and Sport. 2020;10(6):364 - 372. https://zenodo.org/record/3936063
16. Моисеев А. Ю. Особенности химического состава и бальнеологического применения минеральных вод / Под ред. В.М. Шестопалова, Н.П. Моисеевой. — К.: КИМ, 2017, — 464 с.
17. European Council. Directive 2009/54/EC of the European Parliament and of the Council of 18 June 2009 on the Exploitation and Marketing of Natural Mineral Waters; European Council: Brussels, Belgium, 2009.
18. Наказ Мтшстерства освгги i науки, молодi та спорту Украши № 249 ввд 01.03.2012 р. — Офщшний вюник Украши ввд 06.04.2012 — 2012 р., № 24, стор. 82, стаття 942, код акту 60909/2012.
19. Наабуллш Б. А., Гуща С. Г., Бабов К. Д., Трубка I. О., Олешко О. Я., Бахолдша О. I. Поабник по ввдтворенню експериментальних моделей розповсюджених нозолопчних форм та 1х верифжащя. — Одеса: «ПОЛГРАФ», 2018. — 82 с.
20. Lojda Z, Grossrau R, Schiebler TN. Enzyme Histochemistry. A Laboratory Manual. Springer-Verlag Berlin-Heidelberg New York 1979.
21. Наказ МОЗ Украши ввд 28.09.2009 р. № 692 «Про затвердження методичних рекомендацш з методiв дослвджень бюлопчно! ди природних л^вальних ресурав та
npe$0pM0BaHHx mKyBa^bHux 3aco6iB».
22. Bogu MiHepa^bHi ^acoBam. Texmnrn yMOBu: ^CIY 878-93. — [^hhhhh Big 1995-0101]. Khib: ,n,ep®craHgapr yKpai'HH, 1994. — 88 c. — (,3,ep®aBHHH craHgapT yKpai'HH).
References:
1. Bedogni G., Nobili V., Tiribelli C. Epidemiology of fatty liver: an apdate. World J. Gastroenterol. 2014 Jul 21; 20(27): 9050-9054. doi: 10.3748/wjg.v20.i27.9050
2. Stanaway J. D., Flaxman A. D., Naghavi M., et al. The global burden of viral hepatitis from 1990 to 2013: findings from the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet. 2016 Sep 10;388(10049):1081-1088. doi: 10.1016/S0140-6736(16)30579-7.
3. Ringehan M., Mc Keating J. A., Protzer U. Viral hepatitis and liver cancer. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2017. 0ct.19;372(1732):20160274. doi: 10.1098/rstb.2016.0274.
4. Kralj D., Jukic L. V., ljevic S. S., Duvnjak M., Smolic M., Curcic I. B. Hepatitis C Virus, Insulin Resistance, and Steatosis. J Clin Transl Hepatol. 2016;4(1):66-75. doi: 10.14218/JCTH.2015.00051.
5. Holubovska O. A., Proniuk Kh. O. Steatoz, insulinorezystentnist i khronichnyi hepatyt S: patohenetychni mekhanizmy ta klinichne znachennia. Suchasna hastroenterolohiia. 2012;1(63):102-109. URL: http://www.sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php?nid=63.
6. Polshchakova T. V., Gushcha S. G., Andriienko O. I., Kaliuzhna V. V., Vasylkova O. V., Mertsel D. I., Kulibchuk L. A. Perspektyvy zastosuvannia mineralnykh vod Skhidnoho rehionu Ukrainy v reabilitatsii patsiientiv z rozpovsiudzhenymy khronichnymy somatychnymy zakhvoriuvanniamy. Voda: hihiiena ta ekolohiia. — 2018.;6(1-4):51-56. URL: https://scholar.google.com.ua/citations?user=YMp7UBIAAAAJ&hl=ru
7. Dragomiretska N. V., Babov K. D., Gushcha S. G., Zabolotna I. B., Plakida A. L., Izha A. N., Babova I. K., Nasibullin B. A, Trubka I. A. Application of mineral waters in the complex treatment of patients with gastroesophageal reflux disease. Minerva Gastroenterol Dietol. 2020 Mar 24. doi: 10.23736/S1121-421X.20.02601-X.
8. Efimenko N. V. Mehanizmyi deystviya pitevyih mineralnyih vod i ih rol v kurortnoy gastroenterologii. Kurortnaya meditsina. 2015;3:2-7. URL: http://www.gniik.ru/files/kur_medicina3_2015.pdf.
9. Murakami S., Goto Y., Ito K., Hayasaka S., Kurihara S., Soga T., Tomita M., Fukuda S. The Consumption of Bicarbonate-Rich Mineral Water Improves Glycemic Control. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2015;2015:ID 824395. URL: https://doi.org/10.1155/2015/824395.
10. Dragomiretska NV, Shevchenko NA, Izha AN, Zabolotnaya IB, Kalinichenko NV, Zukow W. Application of natural and physical factors is in treatment of patients with chronic viral hepatitis of C - ground of the use. Journal of Health Sciences. 2013;3(4):153-163. URL: https://odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/5981/Dragomiretska.pdf?sequence=1&is Allowed=y.
11. Zabolotna I. B., Gushcha S. G., MikhailenkoV. L. Non-alcoholic fatty liver disease and mineral waters of Ukraine - opportunities of application (experimental-clinical studies). Balneo Research Jornal. 2018;9(3):270-276. DOI: http://dx. doi. org/10.12680/balneo.2018.194.
12. Dragomiretskaya N.V., Zabolotnaya I.B., Migovich I.I. The therapeutic efficacy of natural medicinal resources in the treatment of patients with non-alcoholic fatty liver disease. Acta Balneologica. 2015; L VII, 4 (142): 253-256. URL: http://actabalneologica.pl/wp-content/uploads/2018/05/AB2015-4.pdf.
13. Everitt J. I. The future of preclinical animal models in pharmaceutical discovery and development: a need to bring in cerebro to the in vivo discussions. Toxicol Pathol. 2015 Jan;43(1):70-7. doi: 10.1177/0192623314555162.
14. Gushcha S. G., Nasibullin B. A., Plakida A. L., Volyanska V. S., Gladkiy T. V., Balashova I. V. Hepatoprotective Action of Boric Mineral Waters in Toxic Hepatosis: Experimental Stady / Open Science Journal of Bioscience and Bioengineering. 2018;6(5):55-60. URL: http://www.openscienceonline.com/iournal/osipp.
15. Babov K. D., Gushcha S. G., Voloshenyuk I. O., Nasibullin B. A., Badiuk N. S., Zabolotna I. B. Assessment of biological activity of natural iron - containing mineral waters at their internal application. Journal of Education, Health and Sport. 2020;10(6):364 - 372. https ://zenodo.org/record/3 936063
16. Moiseyev A. Yu. Osobennosti khimicheskogo sostava i balneologicheskogo primeneniya mineralnykh. Vod \ Pod red. V.M. Shestopalova. N.P. Moiseyevoy. — Kiyev: KIM. 2017. — 464 s.
17. European Council. Directive 2009/54/EC of the European Parliament and of the Council of 18 June 2009 on the Exploitation and Marketing of Natural Mineral Waters; European Council: Brussels, Belgium, 2009.
18. Nakaz Ministerstva osviti i nauki, molodi ta sportu Ukraïni vid 01.03.2012 № 249 «Pro zatverdzhennja Porjadku provedennja naukovimi ustanovami doslidiv, eksperimentiv na tvarinah». [in Ukrainian].
19. Nasibullin B. A., Gushcha S. G., Babov K. D., Trubka I. O., Oleshko O. Y., Baholdina O. I. Posibnik po vidtvorennju eksperimental'nih modelej rozpovsjudzhenih nozologichnih form ta ïh verifikacija. Odessa. 2018:82.
20. Lojda Z, Grossrau R, Schiebler TN. Enzyme Histochemistry. A Laboratory Manual. Springer-Verlag Berlin-Heidelberg New York 1979.
21. Nakaz MOZ Ukrayiny No. 692 vid 28.09.2009 r. «Pro zatverdzhennya metodychnykh rekomendatsiy z metodiv doslidzhen' biolohichnoyi diyi pryrodnykh likuval'nykh resursiv ta preformovanykh likuval'nykh zasobiv».
22. Vody mineralni fasovani. Tekhnichni umovy: DSTU 878-93. — [Chynnyi vid 1995-0101]. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy, 1994. — 88 s. — (Derzhavnyi standart Ukrainy).
Pобота надiйшла до редaкцiï 30.04.2020 р.
Рекомендована до друку на заиданш редакцшно1 колегiï пiсля рецензування.
УДК 611.018.4+(617.528+616.31):616.314-089.23(048)+611.08 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3976565
I. В. Ковач, Н. В. Гутарова
ВПЛИВ ЗБАГАЧЕНО1 ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ НА СТАН ЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА К1СТКОВО1 ТКАНИНИ АЛЬВЕОЛЯРНОГО В1ДРОСТКУ ТА ЕП1ТЕЛ1Ю СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ НА ФОН1 ЗАСТОСУВАННЯ НЕЗМ1ННО1 ОРТОДОНТИЧНО1 ТЕХН1КИ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Державний заклад «Днiпропетровська медична академiя МОЗ
Украши»
Summary. Kovach I. V., Gutarova N. V. THE EFFECT OF PLATELET RICH PLASMA ON THE STATE OF THE CIRCULATORY BED OF BONE TISSUE ALVEOLAR PROCESS AND EPITHELIUM OF THE MUCOUS MEMBRANE AGAINST THE BACKGROUND OF THE USE OF CONSTANT ORTHODONTIC TECHNIQUES IN EXPERIMENTAL CONDITIONS. - State institution " Dnepropetrovsk medical Academy of the Ministry of health of Ukraine»; e-mail: vesnik@ukr.net. The epithelium of the oral mucosa and the bone tissue of the alveolar process are more susceptible to changes under the influence of long-term external factors. The use of non-removable orthodontic technique (NOT) has become the "gold standard" in the treatment of a whole complex of orthodontic pathology of the dental and maxillofacial system. The use of platelet-rich plasma (PRP-therapy) is the latest, effective, and one of the most promising treatment methods that is used in almost all branches of medicine, including dentistry. The aim of the work was to determine the effect of platelet-rich plasma on the state of the bone tissue of the alveolar process and the epithelium of the mucous membrane when
© Ковач I. В., Гутарова Н. В.
