CC BY
15
УДК 616-003.8:616.361-002:613.25:577.115:543.635.4
ЛШ1ДНО-ФОСФОЛШ1ДШ ПОРУШЕННЯ У ПАЩеНТШ З КОМОРБ1ДНИМ ПЕРЕБ1ГОМ НЕАЛКОГОЛЬНО1 ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ ТА ОЖИР1ННЯМ НА ТЛ1 ПАТОЛОГП Б1Л1АРНОГО ТРАКТУ ЗАЛЕЖНО В1Д МАСИ Т1ЛА
Оцiнювали зв'язок мiж показниками спектру лiпiдiв та фосфолшвдв у хворих з коморбiдним перебтем неалкогольно! жирово! хвороби печiнки та ожиршням на тлi патологи бшарного тракту залежно вiд iндексу маси тша. Встановили, що у дано! когорти при збшьшенш iндексу маси тша спостер^аеться поглиблення метаболiчних подш зi значними змiнами у лшщно-фосфолшщному спектрi кровi. За даними кореляцшного аналiзу встановлено, що пiдвищення 1МТ призводило до зниження рiвнiв ФЛ (ге=-0,402, р<0,001 i ге=-0,338, р<0,05), ФТХ (ге=-0,317, р<0,05 i ге=-0,423, р<0,01), СФМ (г8=-0,111, р>0,05 i ге=-0,385, р<0,01) та вiрогiдного пiдвищення ВХС (ге=0,624, р<0,001 i ге=0,639, р<0,001), ТГ (ге=0,352, р<0,01 i ге=0,359, р<0,01), ЕХС (ге=0,387, р<0,01 i ге=0,294, р<0,05), ЛФТХ (ге=0,405, р<0,001 i ге=0,499, р<0,001), ФТЕА (ге=0,557, р<0,001 i ге=0,409, р<0,01) у хворих при рiзних клiнiчних формах НАЖХП, а саме при НАСП та НАСГ.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печшки, ожирiння, бiлiарний тракт, л1п1ди, фосфолшщи, шдекс маси тша.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення патогенетичних механiзмiв порушень функци гастродуоденальноХ зони та розробка на Хх основi нових методiв дiагностики, л^вання та профилактики захворювань шлунку, дванадцятипалоХ кишки, гепатобшарноХ зони та кишечнику». (ЦержреестрацЫ № 0103и003649) та «Фактори ризику серцево-судинних захворювань, субклжчний атеросклероз при коморбiднiй патологи внутрштх оргатв: удосконалення методiв дiагностики та л^вання» Держреестращя № 0114и000930).
При хрошчних дифузних захворюваннях печшки (ХДЗП), а саме при неалкогольнш жировш хвороб1 печшки (НАЖХП) в першу чергу страждають мембрани кл1тин, вони рашше, шж шш1 клиинн структури зустр1чаються з пошкоджуючими агентами { захищають внутршню структуру клиини вщ зовшшшх вплив1в. На даний час встановлено, що ХДЗП супроводжуються пом1тними перебудовами лшщно-фосфолшщно! структури мембран [3, 6, 8]. Водночас з цим, у тепершнш час серед основних фактор1в, яю впливають на розвиток та прогресування НАЖХП, конкретне значення надають надлишковш мас тша (НМТ) та ожиршню (ОЖ), яю здатш змшювати перебп, ктшчш та лабораторш прояви жирово! хвороби печшки з м1рою збшьшення шдексу маси тша (1МТ) [10, 11].
Штди { фосфолшщи вщ1грають важливу роль в кттинному метабол1зм1. Жирн кислоти е джерелом енергп для метабол1чних процес1в, холестерин { фосфолшщи - найважлившими компонентами кттинних мембран. Вщомо, що лшщи, зокрема неетерифшоваш жирн кислоти { триглщериди, е важливими джерелами енергп в оргашзм1 [1]. Було вщзначено, що кшьюсть еф1р1в холестерину, неетерифшованих жирних кислот в мембранах гепатоципв при ХДЗП зростае, включаючи л1зофосфатидилхолш { фосфатидилетаноламш, утвореш шляхом окислення фосфолшщв [2]. Порушення лшщного обм1ну складн { р1зномаштш - внаслщок неоднорщност лшщ1в. Вщомосп про зм1ну лшщ1в сироватки кров1 у хворих з НАЖХП нечисленш, в основному вони стосуються вивчення окремих ттдних показниюв, а не одночасного дослщження показниюв лшщно-фосфолшщного спектру. Проведен дослщження дозволили виявити деяю особливосп розподшу нейтральних лшщ1в в сироватщ кров1 у пащенпв при НАЖХП в поеднанн з ОЖ та супутньою патолопею бшарного тракту (БТ) в залежност вщ 1МТ.
Метою роботи було вивчити змши лшщно-фосфолшщних показниюв залежно вщ 1МТ у хворих з коморбщним перебиюм НАЖХП у поеднанш з ОЖ та патолопею БТ.
Матер1ал та методи дослщження. Обстежено 112 хворих з НАЖХП у поеднанш з ОЖ 1 патолопею БТ, яю перебували на стацюнарному лшуванш в клшщ1 ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Укра!ни», у яких тд час сонограф1чного або морфолопчного дослщження бюптату печшки були виявлеш ознаки стеатозу печшки, в тому числ1 у 60 хворих -неалкогольний стеатоз печшки (НАСП), у 52 - неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Серед хворих було 31 чоловш та 81 жшка. Середнш в1к пащенпв - (52,2±1,1) року. Контрольна група складалася з 20 практично здорових ос1б (ПЗО).
Д1агноз НАЖХП та патологи БТ установлено вщповщно до стандартизованих протокол1в д1агностики та лшування хвороб оргашв травлення зпдно з наказом МОЗ Укра!ни № 271 вщ 13.06.2005 р., ушфшованого клшчного протоколу первинно!, вторинно! (спец1ал1зовано!) медично! допомоги «Неалкогольний стеатогепатит», МКХ-10 та критер1ями ВООЗ [4, 8], на
пiдстaвi данж aнaмнезy, клшчного та iнстpyментaльного (yльтpaзвyкове дослiдження оpгaнiв чеpевноï поpожнини, iнтpaопеpaцiйнa пyнкцiйнa бiопсiя печiнки) обстеження, з обов'язковим ypaxyвaнням дaниx зaгaльнопpийнятиx бiоxiмiчниx покaзникiв та на пiдстaвi шдвищення piвня печiнковиx феpментiв. Aктивнiсть неалкогольного стеaтогепaтитy (HAСГ) оцiнювaлaся по piвню aлaнiновоï aмiнотpaнсфеpaзи (AлAТ): мiнiмaльнa ^и пiдвищеннi AлAТ до 3-x ноpм, помipнa -вiд 3-x до 5 ноpм, висока - бшьше 5 ноpм.
Хвоpi, зaлyченi в дослщження, не зловживали алкоголем (споживання <50 г етaнолy/тиждень для чоловшв, <30 г етaнолy/тиждень для жшок пpотягом останнього pокy). В обстеженж осiб не виявлено сиpовaтковиx мapкеpiв вipyсниx гепaтитiв В i С, aвтоiмyнниx та спaдковиx зaxвоpювaнь печшки.
Всiм пaцieнтaм пpоводили поглиблене aнтpопометpичне обстеження: натще звaжyвaли, вимipювaли зpiст xвоpого, визначали об'ем тaлiï (ОТ) i об'ем стегон (ОС). Для визначення xapaктеpy pозподiлy жиpy в оpгaнiзмi викоpистовyeться показник спiввiдношення ОТ до ОС (ОТ/ОС). Ож^шня вважали aбдомiнaльним, якщо y жiнок величина ОТ/ОС >0,88, y чоловшв >0,90 [12]. 1МТ визначали за фоpмyлою Кетле. Залежно вiд стyпеня збшьшення 1МТ кожна з гpyп xвоpиx з HAСП (n=60) та HACT (n=52) i сyпyтнiм ОЖ бyлa pозподiленa на тpи пiдгpyпи: з 1МТ 25-29,9 кг/м2 - ИМТ; з 1МТ 30-34,9 кг/м2 - ОЖ I ступеня; з 1МТ 35-39,9 кг/м2 - ОЖ II ступеня. Якiсний склад i кшьюсний вмiст лiпiдiв i фосфолiпiдiв (ФЛ) вивчали методом тонкошapовоï xpомaтогpaфiï (ТШХ), який дозволяе pоздiлити ïx на окpемi компоненти [5]. Роздшення лiпiдниx компонентiв пpоводили пiсля екстpaкцiï лiпiдiв по Фолчу i ТШХ на плaстинax Silufol, що дозволило виявити тaкi лiпiднi компоненти: ФЛ, вшьний xолестеpол (ВХС), неетеpифiковaнi ж^ш кислоти (HЕЖK), ТГ, ефipи xолестеpолy (ЕХС). ФЛ pозподiлялись на наступш фpaкцiï: лiзофосфaтидилxолiн (ЛФТХ), фосфaтидилxолiн (ФТХ), сфiнгомiелiн (СФМ), фосфaтидилетaнолaмiн (ФТЕA).
Для дiaгностики стеатозу печiнки викоpистовyвaли yльтpaзвyковий метод дослщження [9], який дае змогу не лише ощнити стан печшки, а й виявити вiдxилення з боку БТ, судин печшки та шдшлунково1' залози за допомогою соногpaфiчноï системи лiнiйного сканування в pеaльномy мaсштaбi часу "Sonoscope - 30" фipми Krancbühler.
Для веpифiкaцiï дiaгнозy у 58 xвоpиx була виконана iнтpaопеpaцiйнa та чеpезшкipнa бiопсiя печшки з подальшим вивченням ïï гiстостpyктypи.
Для статистичного aнaлiзy дaниx викоpистовyвaли лiцензiйнy пpогpaмy STATISTICA 6.1. Кшьюсш показники нaведенi у виглядi сеpеднього значення та стaндapтноï поxибки сеpеднього (M±m). Для поpiвняння сеpеднix показниюв у всix пiдгpyпax викоpистовyвaли RpHrcpm Стьюдента i однофaктоpний диспеpсiйний aнaлiз ANOVA; для вiдносниx покaзникiв - RpHrcpm Хi-квaдpaт Пipсонa (%2). Для оцшки взаемозв'язку мiж ознаками виконувався коpеляцiйний aнaлiз з pозpaxyнком коефщеш!в paнговоï коpеляцiï Спipменa (rs).
Результати дослщження та ïx обговорення. Пpоaнaлiзовaно змiни покaзникiв спектpy лiпiдiв с^оватки кpовi xвоpиx на HAСП та HACT у поеднaннi з ОЖ i патолопею БТ в залежносп вiд IMТ. Згiдно дaниx, як пpедстaвленi у тaблицi 1, в rpym HAСП нaйбiльш суттевими були змши ФЛ з максимальним зниженням у 1,6 paзи, яке спостеpiгaлося пpи IMТ-3.1 (35-39,9 кг/м2) -15,96±1,40 % по вiдношенню до ПЗО - 25,56±0,82 % (p<0,001) та до гpyпи з ШТ-1.1 (25-29,9 кг/м2) з piвнем ФЛ (25,66±1,69 %; p<0,001), який ^акт^но не вiдpiзнявся вiд значень ПЗО (p>0,05). Пpи IMТ-2.1 (30-34,9 кг/м2) показники ФЛ - 18,88±1,07 % також були вipогiдно зниженими у 1,4 paзи по вiдношенню до ПЗО (p<0,001) та до ШТ-1.1 (p<0,001). Рiвень ВХС -20,20±0,87 % вipогiдно був пiдвищеним на 43,7% пpи IMТ-2.1 пpоти 14,06±0,26 % у ПЗО (p<0,001) та на 37,8 % ^оти 14,66±1,35 % пpи IMТ-1.1 (p<0,001). Aнaлогiчнi дaннi, але з бiльшим на 20,2 % piвнем ВХС зафшсовано пpи IMТ-3.1 - 24,29±0,66 % ^оти xвоpиx з IMТ-2.1 (p<0,001) та збiльшеним на 65,7 % по вщношенню до пaцiентiв з ШТ-1.1 (p<0,001). Пpотилежнi тенденцiï стосовно piвня HЕЖK спостеpiгaлися в ytix гpyпax HAСП з вipогiдним зниженням на 19 % щи ШТ-3.1 - 6,82±0,71 % (p<0,05) та на 29,5 % щи ШТ-2.1 - 5,94±0,61% (p<0,001) пpоти 8,42±0,35 у ПЗО.
Рiвень ТГ було вipогiдно збiльшено у 1,3 paзи лише в гpyпi xвоpиx з ШТ-3.1 -20,85±1,48 % по вщношенню до iншиx гpyп (p<0,05 пpи всix поpiвнянняx). Виявлений високий piвень ТГ пpи одночасно низькому вмюту ИЕЖК у частини xвоpиx можна пояснити зниженням aктивностi лiпопpотеïдлiпaзи - феpментy, що вiдповiдaе за гiдpолiз ТГ, а також, можливо, пов'язано з щийомом 1'ж1, насичено!' жиpaми.
Таблиця 1
Показники спектру лш^щв сироватки кров1 хворих на неалкогольний стеатоз печшки та стеатогепатит у поeднаннi з ожиршням та супутньою патологieю бьшарного тракту залежно
вiд iндексу маси тша (М±т)
Група Вмют спектру лшвдв (%)
ФЛ ВХС НЕЖК ТГ ЕХС
ПЗО (п= 20) 25,56±0,82 14,06±0,26 8,42±0,35 16,11±0,22 32,72±0,40
НАСП ШТ-1.1 (25-29,9 кг/м2) п=14 25,66±1,69 // 14,66±1,35 // 7,78±0,84 16,28±1,37 29,71±2,17 //
ГМТ-2.1 (30-34,9 кг/м2) п=26 18,88±1,07 **## 20,20±0,87 **## 5,94±0,61 ** 16,40±1,17 34,33±1,05 #
IМТ-3.1 (35-39,9 кг/м2) п=20 15,96±1,40 **## 24,29±0,66 6,82±0,71 * 20,85±1,48 *#" 38,79±1,30
рР <0,001 <0,001 0,210 0,030 <0,001
НАСГ IМТ-1.2 (25-29,9 кг/м2) п=22 16,30±1,61 ** 18,17±1,26 8,92±0,71 20,41±1,54 * 37,17±1,58 *
IМТ -2.2 (30-34,9 кг/м2) п=18 15,36±1,62 ** 21,82±1,14 **# 8,11±0,73 21,39±1,22 ** 37,64±1,51 *
IМТ-3.2 (35-39,9 кг/м2) п=12 10,73±1,16 **#" 27,51±0,88 8,51±1,85 25,22±1,13 **#» 42,48±1,89 **#
рБ 0,067 <0,001 0,830 0,081 0,088
Примiтки: * - р<0,05; ** - р<0,001 порiвняно з групою ПЗО; # - р<0,05; ## - р<0,001 порiвняно з вiдповiдною групою хворих з 1МТ 25-29,9; " - р<0,05; "" - р<0,001 порiвняно з вщповщною групою хворих з 1МТ 30-34,9; рБ - рiвень значимост вiдмiнностей показникiв мiж групами з рiзним 1МТ в цiлому за однофакторним дисперсшним аналiзом АЫОУА.
Показники ЕХС були в1рог1дно збшьшеними з максимальними значениями при 1МТ-3. 1 -38,79±1,30%, що перевищувало р1вень у ПЗО - 32,72±0,40 % на 18,6% (р<0,001), хворих з 1МТ-1.1
- 29,71±2,17 % на 30,6% (р<0,001) та хворих з 1МТ-2.1 - 34,33±1,05 % на 13,0% (р<0,05). Значне збшьшення р1вня ВХС в кров1 при шдвищеному вмют ЕХС в шдгрупах з 1МТ-2.1 та 1МТ-3.1 може вказувати на порушення угатзацп лшщв в орган1зм1 хворих i зниження зд1бност1 печшки (в результат и жирово! шфшьтрацп) депонувати холестерин.
В груш НАСГ показники спектру лшщв сироватки кров1 були бшьш вираженими по вщношенню до пащенпв з груп ПЗО i НАСП, i також суттево залежали вщ 1МТ. Р1вень ФЛ був в1рог1дно знижений в 1,4 та 1,5 рази в шдгруш з ОЖ II ст. та 1МТ-3.2 (35-39,9 кг/м2) -10,73±1,16% в порiвияннi з хворими з ОЖ I ст. та 1МТ-2.2 (30-34,9 кг/м2) - 15,36±1,62 % та з НМТ з 1МТ-1.2 (25-29,9 кг/м2) - 16,30±1,61 % (р<0,05 при всiх порiвияниях). Водночас, встановлено пряму залежшсть рiвнiв ВХС вiд 1МТ. Так, найбiльшi показники ВХС спостерiгалися при 1МТ-3.2
- 27,51±0,88%, що перевищувало вщповщш рiвнi при 1МТ-1.2 (18,17±1,26%) в 1,5 рази (р<0,001), а при 1МТ-2.2 (21,82±1,14 %) - в 1,3 рази (р<0,05). Рiвень НЕЖК був приблизно однаковим в уах пiдгрупах спостереження НАСГ (за АКОУА рБ=0,830). Найбiльшi значення показниюв ТГ було зафiксовано при 1МТ-3.2 - 25,22±1,13 %, якi вiрогiдно перевищували вiдповiднi показники при 1МТ-2.2 (21,39±1,22 %) на 17,9%, при 1МТ-1.2 (20,41±1,54%) - на 23,6% (р<0,05 при всiх порiвияниях). Залежшсть ЕХС вщ 1МТ також була суттевою з найбiльшими показниками при ОЖ II ст. 1МТ-3.2 (42,48±1,89 %), а найменшими - у пацiентiв з НМТ 1МТ-1.2 (37,17±1,58 %) з р<0,05 мiж шдгрупами.
Таким чином, нами проведено оцшку показникiв спектру лiпiдiв сироватки кровi у хворих з НАЖХП, а саме при НАСП та НАСГ на тлi НМТ та ОЖ. Встановлеш виразш порушення ФЛ, ВХС, ТГ, ЕХС, яю прогресують з шдвищенням маси тiла i розглядалися нами як несприятливий фактор розвитку та прогресування НАЖХП у поеднанш з ОЖ. Ймовiрно, бiльш глибою змiни з боку спектру лшщв сироватки кровi залежно вiд !МТ обумовленi тим, що в умовах збшьшення маси тша юнують ^м ОЖ й iншi фактори, як визначають реакцiю з боку печшки.
При проведенш кореляцiйного аналiзу було показано, що шдвищення IМТ призводило до вiрогiдного зниження рiвнiв ФЛ (ге=-0,402, р<0,001 i ге=-0,338, р<0,05) та пiдвищення вмiсту ВХС (ге=0,624, р<0,001 i ге=0,639, р<0,001), ТГ (ге=0,352, р<0,01 i ге=0,359, р<0,01) i ЕХС (ге=0,387, р<0,01 i ге=0,294, р<0,05) у сироватцi кровi хворих при рiзних клiнiчних формах НАЖХП, а саме при НАСП та НАСГ (рис. 1).
В подальшому нами було проаналiзовано змши показниюв спектру фосфолiпiдiв сироватки кровi хворих на НАСП та НАСГ у поеднанш з ОЖ i патолопею БТ в залежностi вщ IМТ (табл. 2).
Таблиця 2
Показники спектру фосфолш^щв сироватки кров1 хворих на неалкогольний стеатоз печшки
та стеатогепатит у поeднаннi з ожиршням та супутньою патологieю бьшарного тракту в _залежностi вщ iндексу маси тiла (М±т)_
Група Вмют спектру фосфолшвдв (%)
ЛФТХ СФМ ФТХ ФТЕА
ПЗО (п=20) 6,46±0,20 17,46±0,32 65,5±0,6 10,46±0,33
1МТ-1.1 7,71±0,74 16,30±1,39 58,4±2,2 15,28±1,33
(25-29,9кг/м2) (п=14) **
1МТ-2.1 8,19±0,51 14,56±0,84 56,1±1,3 22,40±1,25
НАСП (30-34,9 кг/м2) (п=26) * * ** **##
1МТ-3.1 11,07±0,45 13,36±1,06 49,6±2,7 26,30±1,39
(35-39,9 кг/м2) (п=20) ** **#"
рБ <0,001 0,203 0,015 <0,001
1МТ-1.2 8,46±0,46 15,84±1,09 55,7±1,1 20,65±1,97
(25-29,9 кг/м2) (п=22) ** ** **
1МТ-2.2 10,36±0,87 12,86±1,20 53,1±1,6 22,88±1,58
НАСГ (30-34,9 кг/м2) (п=18) ** * ** **
1МТ-3.2 13,85±0,93 10,97±1,52 48,4±1,8 29,49±1,92
(35-39,9 кг/м2) (п=12) **# **## **#"
рБ <0,001 0,028 0,005 0,011
Примггки: * - р<0,05; ** - р<0,001 порiвняно з групою ПЗО; # - р<0,05; ## - р<0,001 порiвняно з вщповщною групою хворих з 1МТ 25-29,9; " - р<0,05; "" - р<0,001 порiвняно з вiдповiдною групою хворих з 1МТ 30-34,9; рБ - рiвень значимостi вiдмiнностей показнигав мiж групами з рiзним 1МТ в цiлому за однофакторним дисперсшним аналiзом ЛКОУЛ.
Зпдно даних таблиц 2, р1вень ЛФТХ у хворих з НАСП прогресивно збшьшувався у м1ру зростання 1МТ, досягаючи максимальних значень з1 збшьшенням у 1,7 рази при 1МТ-3.1 (35-39,9 кг/м2) - 11,07±0,45 % по вщношенню до ПЗО (р<0,001), на 43,6% { 35,2% проти 7,71±0,74 % при 1МТ-1.1 (25-29,9 кг/м2) та 8,19±0,51 % при 1МТ-2.1 (30-34,9 кг/м2), вщповщно (р<0,001 при вс1х пор1вняннях).
Аналопчш в1ропдш тенденцн спостерналися стосовно р1вня ФТЕА з найвищими показниками у хворих з 1МТ-3.1 - 26,30±1,39%, як були збшьшеними у 2,5 рази по вщношенню до ПЗО - 10,46±0,33 (р<0,001), у 1,7 рази проти пащенпв з 1МТ-1.1 - 15,28±1,33% (р<0,001), та в
1.2 рази пор1вняно з 1МТ-2.1 - 22,40±1,25% (р<0,05). Водночас, вщзначено зниження показниюв СФМ та ФТХ в м1ру зростання 1МТ в ус1х групах НАСП. Найнижч1 значення СФМ з1 зниженням у
1.3 рази спостерналися при 1МТ-3.1 - 13,36±1,06 % проти 17,46±0,32 % у ПЗО (р<0,001). Середнш показник ФТХ також був максимально знижений у хворих з 1МТ-3. 1 - 49,6±2,7%, в тому числ1 на 24,3 % пор!вняно з ПЗО - 65,5±0,6% (р<0,001), на 11,6% { 15,1% по вщношенню до хворих з 1МТ-2.1 та 1МТ-1.1 (р<0,05 при вс1х пор1вняннях).
Аналопчш залежност вщ 1МТ спостерналися у пащенпв з НАСГ, у яких при анал1з1 показниюв ФЛ спектру сироватки кров1 також було зафшсовано зростання ЛФТХ та ФТЕА з одночасним зниженням СФМ та ФТХ. Так, найвищ1 р1вш ЛФТХ та ФТЕА були в групах з 1МТ-3.2 (35-39,9 кг/м2), яю в 2,1 { 2,8 рази, вщповщно, перевищували середш значення у груш ПЗО (р<0,001 при вс1х пор1вняннях), на 33,7% 1 28,9% - показники хворих з 1МТ-2.2 (30-34,9 кг/м2) з р<0,05 при вс1х пор1вняннях, та у 1,6 { 1,4 рази, вщповщно, по вщношенню до пащенпв з 1МТ-1.2 (25-29,9 кг/м2) з р<0,001 { р<0,05.
При анатз1 показниюв СФМ та ФТХ вщзначено !х зниження в ус1х групах з мшмальними показниками у пащенпв з 1МТ-3.2: вони були знижеш у 1,6 та 1,4 рази вщповщно по вщношенню до ПЗО (р<0,001 при вс1х пор1вняннях), та у 1,4 { 1,2 рази вщповщно по вщношенню до хворих з 1МТ-1.2 з р<0,05 1 р<0,001.
Таким чином, виявлеш змши спектру ФЛ сироватки кров1 у пащенпв з груп НАСП та НАСГ в1рогщно залежали вщ зростання 1МТ та згщно отриманим даним характеризувалися вираженим дисбалансом окремих фракцш - зниженням вмюту ФТХ та СФМ { значним ростом л1зоформ ФЛ - ЛФТХ { ФТЕА.
Ц змши були характерш для хворих ус1х груп.
Порушення синтезу ФЛ при НАЖХП можливо пояснити, як недостатшстю лшотропних фактор1в, так { недостатшм утворенням в кл1тинах печшки речовин, яю вщдають енерпю для синтетичних процешв. Дефщит ФТХ, який е основним мембранним матриксом гепатоципв, можливо пов'язаний з порушенням синтезу ще! сполуки 1з ФТЕА, в результат! блокування
вщповщного ферменту, що призводить до порушення складу i функцн мембран гепатоцитiв та сприяе прогресуванню патологiчного процесу.
За даними кореляцшного аналiзу встановлено, що тдвищення 1МТ призводило до зниження ФТХ (rs=-0,317, р<0,05 i rs=-0,423, р<0,01) i СФМ (rs=-0,111, р>0,05 i rs=-0,385, р<0,01), а також до вiрогiдного пiдвищення ЛФТХ (rs=0,405, р<0,001 i rs=0,499, р<0,001) та ФТЕА (rs=0,557, р<0,001 i rs=0,409, р<0,01) у хворих при НАСП та НАСГ, вiдповiдно (рис. 2).
rs Показники спектру лiпiдiв rs
сироватки
^kpobî
Рис.1.Кореляцiйний взаемозв'язок показникiв спектру лiпiдiв сироватки кровi з 1МТ у пацieнтiв з НАСП i НАСГ: rs -коефщент кореляцп Спiрмена; рiвнi значущостi rs: * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - р<0,001.
rs Показники спектру фосфолт^в rs
сироватки
^kpobî
Рис.2. Кореляцiйний взаемозв'язок показникiв спектру фосфолiпiдiв сироватки кровi з 1МТ у пацiентiв з НАСП i НАСГ: rs - коефщент кореляцп Сшрмена; рiвнi значущост rs: * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - р<0,001.
Виявлений дисбаланс у спiввiдношеннi вiдносного вмюту лiпiдно-фосфолiпiдних компонентiв клiтинних мембран, що запускають каскад бiохiмiчних перетворень, який призводить до тдвищення проникливост та деструкцн мембран гепатоцитiв у хворих на НАЖХП у поеднаннi з ожиршням i супутньою патологiею БТ. Перелiченi вище фактори можуть бути одними з виршальних чинникiв в прогресуванш захворювання. Основними фенотипiчними ознаками, як сприяють формуванню та прогресуванню НАЖХП, е, перш за все, НМТ та ОЖ та лшщно-фосфолшщш зсуви. По мiрi збшьшення 1МТ спостерiгаеться поглиблення метаболiчних подш та погiршення функцiонального стану печшки. Всi цi лiпiдно-фосфолiпiднi змiни у хворих з груп НАСП та НАСГ у поеднанш з ОЖ та супутньою патолопею БТ вiрогiдно залежать вiд збiльшення 1МТ.
Перспективи подальших дослгджень. В подальших роботах плануеться дотдження лтдно-фосфолтдних порушень, залежно вiд супутньо'1 патологи БТ та виявлення 1х впливу на прогресування основного захворювання у хворих з коморбiдним перебiгом НАЖХП та ОЖ на тлi патологи БТ.
1. Арчаков А. И. Биомембраны: структура и функции / А. И. Арчаков // Мед. аспекты. - Рига. - 1981. - С. 167-184.
2. Бурлакова Е. Б. Структура, биосинтез и превращение липидов в организме животных и человека / Е. Б. Бурлакова // Мат. III Всесоюзн. съезда. - М., -1978. - С.7.
3. Макаров В. К. Диагностическая значимость липидного спектра сыворотки крови больных хроническим вирусным гепатитом В и механической желтухой / В. К. Макаров, А. В. Мосягин // Инфекционные болезни. - 2009. - № 1. - С. 21-23.
4. Наказ МОЗ Украши вщ 06.08.2014 № 826 Ушфжований клтачний протокол первинно'', вторинно'' (спецiалiзованоï) медично'1 допомоги «Неалкогольний стеатогепатит».
5. Ростовцев В. Н. Количественное определение липидных фракций крови / В. Н.Ростовцев, Г. Е. Резник // Лаб. дело. -1982. - № 4. - С. 26 - 29.
6. Фшппов Ю. О. Порушення лшдних i фосфолшщних фракцш кровi у хворих на стеатоз печшки з супутньою патолопею жовчовивщних шляхiв / Ю.О. Фшппов, Н.О. Домашнева, О.В. Лелюхина [та ш.] // Гастроентеролопя ^жвщомчий збiрник). - 2007. - Вип.38. - С.173-182.
7. Фшппов Ю. О. Порiвняльна характеристика бiохiмiчних показниюв кровi при хрошчному гепатит та цирозi печшки / Ю.О. Фшппов, Л.Я. Мельниченко, Н.О. Домашнева [та ш.] // Гастроентеролопя: мiжвiд. збiрник. - Дншропетровськ, -2011. - Вип. 45. - С. 318-326.
8. Наказ МОЗ Украши вщ 13.06.2005 №127 «Про затвердження протою^в надання медично'' допомоги хворим за спещальшстю Гастроентеролопя».
9. Hernaez R. Diagnostic accuracy and reliability of ultrasonography for the detection of fatty liver: a meta-analysis / R. Hernaez, M. Lazo, S. Bonekamp [et.al.] //. Hepatology. - 2011. - V.54(3). - P.1082-90.
10. Filippova Aleksandra. Non-alcoholic and alcoholic fatty liver disease in patients suffering from biliary tract pathology and obesity: clinical and functional aspects. Modern Science Moderni Veda. - 2015. - №4. - Р.134-49.
11. Novakovic T. Anthropometric and biochemical characteristics of patients with nonalcoholic fatty liver diagnosed by noninvasive diagnostic methods / T. Novakovic, M. Mekic, L. Smilic [et.al.] // Med Arch. - 2014. - №68 (1). - P.22-26. 12.Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline / James Toouli, Michael Fried, Aamir Ghafoor Khan // -2009. - 30 p.
ЛИПИДНО-ФОСФОЛИПИДНЫЕ НАРУШЕНИЯ У
ПАЦИЕНТОВ С КОМОРБИДНЫМ ТЕЧЕНИЕМ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ И ОЖИРЕНИЕМ НА ФОНЕ ПАТОЛОГИИ БИЛИАРНОГО ТРАКТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ МАССЫ ТЕЛА Филиппова А. Ю.
Цель работы - изучить изменения липидно-фосфолипидных показателей в зависимости от индекса массы тела (ИМТ) у больных с коморбидным течением неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) в сочетании с ожирением (ОЖ) и патологией билиарного тракта (БТ). Обследовано 112 больных с НАЖБП в сочетании с ОЖ и патологией БТ, у которых во время сонографического или морфологического исследования биоптата печени были выявлены признаки стеатоза печени. Среди больных были 31 мужчина и 81 женщина Средний возраст пациентов - (52,2±1,1) года. Контрольная группа состояла из 20 практически здоровых лиц. ИМТ определяли по формуле Кетле. В зависимости от степени увеличения ИМТ все больные с неалкогольным стеатозом печени (НАСП) п=60 и неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) п=52 и ОЖ были распределены на три группы: с ИМТ 25-29,9 кг/м2 - избыточная масса тела; с ИМТ 3034,9 кг/м2 - ОЖ I степени; с ИМТ 35-39,9 кг/м2 - ОЖ II степени. Качественный состав и количественное содержание липидов и фосфолипидов изучали методом тонкошаровой хроматографии. Проанализированы изменения показателей спектра липидов и фосфолипидов сыворотки крови у пациентов с НАСП и НАСГ в сочетании с ОЖ и патологией БТ в зависимости от ИМТ. Установлены значительные нарушения показателей фосфолипидов (ФЛ), свободного холестерола, триглицеридов, эфиров холестерола, которые прогрессировали с увеличением массы тела и рассматривались нами как неблагоприятный фактор развития и прогрессирования НАЖБП в сочетании с ОЖ на фоне патологии БТ. Выявленные изменения спектра ФЛ сыворотки крови у пациентов из групп НАСП и НАСГ достоверно зависели от увеличения ИМТ и согласно полученным данным характеризовались выраженным дисбалансом отдельных фракций - снижением содержания фосфатидилхолина и сфингомиелина и значительным ростом лизоформ ФЛ - лизофосфатидилхолина и фосфатидилэтаноламина. По данным корреляционного анализа установлено, что повышение ИМТ приводило к снижению уровней ФЛ (ге=-0,402, р<0,001 и ге=-0,338, р<0,05), ФТХ (ге=-0,317, р<0,05 и ге=-0,423, р<0,01), СФМ (ге=-0,111, р>0,05 и ге=-0,385, р<0,01) и достоверному повышению ВХС (ге=0,624, р<0,001 и ге=0,639, р<0,001), ТГ (ге=0,352, р<0,01 и ге=0,359, р<0,01), ЕХС (ге=0,387, р<0,01 и ге=0,294, р<0,05), ЛФТХ (ге=0,405, р<0,001 и ге=0,499, р<0,001), ФТЕА (ге=0,557, р<0,001 и ге=0,409, р<0,01) у больных при разных клинических формах НАЖБП, а именно при НАСП и НАСГ. У больных с коморбидным течением НАЖБП в сочетании с ОЖ и сопутствующей патологией БТ наблюдается углубление метаболических нарушений со значительными изменениями в липидно-фосфолипидном спектре крови, которые достоверно зависят от увеличения ИМТ.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, ожирение, билиарный тракт, липиды, фосфолипиды, индекс массы тела.
Стаття надшшла 18.05.2016 р
LIPID-PHOSPHOLIPID DISORDERS IN PATIENTS WITH COMORBID OVER NONALCOHOLIC FATTY
LIVER DISEASE AND OBESITY ON THE BACKGROUND OF PATHOLOGY BILIARY TRACT DEPENDING ON BODY WEIGHT
Filippova A.Yu.
Objective - to study changes in lipid-phospholipid indicators depending on body mass index (BMI) in patients with comorbid over non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in combination with obesity (OB) and the pathology of the biliary tract (BT). The study involved 112 patients with NAFLD in conjunction with OB and BT pathology, who at the time of sonographic and morphological study of liver biopsy revealed signs of hepatic steatosis. Among the 31 patients were males and 81 females. The average age of patients - (52,2±1,1) years. The control group consisted of 20 healthy individuals. BMI is determined by the formula Quetelet. Depending on the degree of increase in BMI of all patients with nonalcoholic hepatic steatosis (n=60) and nonalcoholic steatohepatitis (n=52), and OB were divided into three groups: those with a BMI of 25-29,9 kg/m2
- overweight; BMI 30-34,9 kg/m2 - OB I degree; BMI 3539,9 kg/m2 - OB II degree. Qualitative and quantitative composition of lipids and phospholipids was studied by tonkosharovoy chromatography. The changes in the parameters of the spectrum of lipids and phospholipids of blood serum in patients with nonalcoholic hepatic steatosis and nonalcoholic steatohepatitis in combination with OB and pathology BT depending on BMI. A significant breach of phospholipids (PL) indicators, free cholesterol, triglycerides, cholesterol esters, which progressed with increasing body weight and were considered by us as an adverse factor in the development and progression of NAFLD in conjunction with the OB in the background pathology BT. The revealed changes of the PL spectrum of blood serum in patients from the nonalcoholic hepatic steatosis and nonalcoholic steatohepatitis group was significantly dependent on the increase in BMI and according to the data obtained were characterized by a pronounced imbalance of certain factions
- a decrease in the content of phosphatidylcholine and sphingomyelin, and a significant increase in lizoform PL -lysophosphatidylcholine and phosphatidylethanolamine. According to the correlation analysis found that increasing BMI decreased the levels of phospholipids (rs=-0,402, p<0,001 and rs=-0,338, p<0,05), phosphatidylcholine (rs=-0,317, p<0,05 and rs=-0,423, p<0,01), sphingomyelin (rs=-0,111, p>0,05 and rs=-0,385, p<0,01) and the significant increase of free cholesterol (rs=0,624, p<0,001 and rs=0,639, p<0,001), triglycerides (rs=0,352, p<0,01 and rs=0,359, p<0,01), cholesterol ester (rs=0,387, p<0,01 and rs=0,294, p<0,05), lysophosphatidylcholine (rs=0,405, p<0,001 and rs=0,499, p<0,001), phosphatidylethanolamine (rs=0,557, p<0,001 and rs=0,409, p<0,01) patients with different clinical forms of NAFLD, namely at nonalcoholic hepatic steatosis and nonalcoholic steatohepatitis. Patients with comorbid over NAFLD in conjunction with OB and in the pathology BT observed deepening of metabolic disorders with significant changes in blood lipid-phospholipid spectrum, which significantly depend on the increase in BMI.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, obesity, biliary tract, lipids, phospholipids, body mass index.
Pe^roeHT KaTepeHHyK I.n.
