CC BY
58
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.13-004.6-06:617.72-002.77
МАРУШКО Ю.В., САБАААШ g.g. Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
КЛУКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА AMi30HY Й AOCBiA ЙОГО 3AСТ0СYBAHHЯ В КЛУЧНМ ПРAКТИЦi
Резюме. У cmammi представлений анал1з даних щодо вивчення лжарського препарату Ам1зон. Наведено тформацж про його властивостi, отриману nid час експериментiв in vitro i клжчних дослгджень. Проаналiзованi фармакодинамiчнi i клжчш особливостi його дпу хворих на грип i гостру рестраторну вiрусну тфекцт.
Ключовi слова: енiсамiум йодид, Амiзон, мехатзм dii, грип, клжчна ефективтсть.
Серед захворювань дитячого BiKy е група, що по праву посдае особливе мюце. Гос^ рестратор-Hi вiрyснi шфекщ! (ГРВ1) вражають дiтей рiзного BiKy, в кожний перiод року, як практично здоро-вих, так i з ослабленим iмyнiтетом. Без перебгль-шення можна сказати, що немае тако! дитини, яка протягом року не перехворгла хоча б один раз на захворювання ще! групи. Крiм того, перебiг ГРВ1 часто супроводжуеться ускладненнями з боку рiз-них органiв i систем. Найчастше ускладненнями е пневмонп, отити, синусити, рщше зyстрiчаються менiнгiти, енцефалгги, мiокардити. Нерiдко в про-цес лiкyвання практикуючий лiкар стикаеться з клжчною картиною токсично! гшертермп, менш-гiзмy, токсичними ураженнями серця, нирок.
Експерти ВООЗ вiдмiчають постiйнy тенден-цiю до збiльшення захворюваностi на рестраторш шфекщ!, що пiдтверджyеться даними Свропей-ського центру профiлактики i контролю за захво-рюваннями (European Centre for Disease Prevention and Control). Причини тако! тенденцп багатогран-ш й включають посилення процеав урбашзацп, м1жконтинентальних мiграцiйних процесiв, тгсш-шi контакти м1ж людьми на робот та вдома, в ди-тячих установах, змiнy iмyнолоriчно! реактивност людсько! популяцп, що обумовлена еколопчними й соцiальними причинами, змiнами властивостей самих вiрyсiв. Незважаючи на ясшсть щодо форм епiдемiологiчного процесу (спорадичш захворювання й епiдемiчнi спалахи), iншi важливi особли-востi цих захворювань не таю однозначш i постiйно зазнають змiни. Так, незважаючи на переважання того або шшого збудника як етюлопчного чинни-ка певного спалаху рестраторно! шфекцп в щло-
му, повно! однорiдностi структури захворюваност в певний пром1жок часу не спостерпаеться. Крiм того, етюлопчна структура збудникiв змiнюеться за географiчним принципом у рiзних кра!нах.
Ввдсутшсть реально! можливостi етюлопчно! розшифровки кожного випадку рестраторного захворювання не дозволяе вiрогiдно оцiнити мiру поширеностi ГРВ1, викликаних легiонельозною, мiкоплазмовою та шшими iнфекцiями. Цi чинни-ки, а також значш швидкiсть i поширення ГРВ1 обумовлюють пильну увагу до дано! групи захворювань з боку практикуючих лiкарiв рiзних спещ-альностей, науково! спiльноти, органiв ешдемю-логiчного нагляду ВООЗ. Упродовж останшх рокiв висока захворюванiсть на ГРВ1 стiйко спостерпа-еться серед дитячого населення як в Укра!ш, так i в усьому свiтi. Щорiчно в Укра!ш на ГРВ1 хворiе близько 5 мiльйонiв дiтей. Зараз у всьому свт i в Укра!ш зокрема зберiгаеться несприятлива етде-мiологiчна ситуацiя з ГРВ1.
У щорiчному звiтi Свропейського центру про-фiлактики i контролю за захворюваннями йдеться про те, що тривалють циркуляцп вiрусiв грипу за-лишаеться такою ж, як i в попередш роки, а в дея-ких кра!нах вона подовжуеться, вiруси грипу часть ше виявляються при лабораторних дослщженнях,
Адреса для листування з авторами: Марушко Ю.В.
E-mail: [email protected]
© Марушко Ю.В., Сабадаш €.€., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
а вакцинацiя мае низьку або задовшьну ефектив-
HiCTb [1].
В Укра!ш, незважаючи на невеликий темп приросту захворюваност на ГРВ1 i грип, за останшми даними, серед хворих 70,6 % становили дгги до 17 роюв, а 79,7 % з них були госпп^зоваш [2]. Ана-логiчнi данi наводяться у звiтах кра!н 6С за останш роки [3].
На сучасному еташ дiагноз грипу та ГРВ1 вста-новлюеться на пiдставi клшчних та ешдемюло-гiчних даних, а базовою терапiею е етiотропна й симптоматична. З огляду на сощальну й ешде-мiологiчну значущiсть ще! групи захворювань, а в перспективi й медичну етiотропна терапiя бшьш прийнятна, дозволяе впливати як на клжч-нi прояви, ймовiрнiсть ускладнень, так i на ет-демюлопчний процес у цiлому, з урахуванням не дуже високо! ефективностi вакцинацп. Не викли-кае сумнiвiв той факт, що противiрусне лiкування повинне починатися якомога рашше пiсля початку захворювання, особливо якщо е етюлопчне пiдтвердження збудника, iснуе ризик ускладнень, тяжкого клжчного перебiгу. Проте е ряд чинни-кiв, що обмежують лiкувальну цiннiсть етютроп-но! терапп на сучасному рiвнi розвитку медици-ни. По-перше, ГРВ1, незважаючи на подiбнiсть клжчно! симптоматики окремих варiантiв, — це полiетiологiчне захворювання, його викликають понад 300 збудниюв, до яких належать вiруси грипу, парагрипу, аденовiрус, риновiрус, бокавiрус, вiрус Коксакi, респiраторно-синцитiальний вiрус та шш^ i до цього часу немае ушверсального про-тивiрусного засобу, що впливае на повний спектр етюлопчних агенлв. По-друге, вiруси е формою життя, що швидко змшюеться, генетичнi мутацп, якi вiдбуваються у вiрусах, дозволяють !м набувати стшкосп до противiрусних препаратiв. Це призво-дить до того, що лiкаревi необхiдно постiйно мати св1жу шформащю про наявнiсть того або шшого вiрусу в даному регiонi, його стшюсть i чутливiсть до противiрусних препаратiв. У США, наприклад, така iнформацiя щодо грипу доступна й постшно оновлюеться на сайтi CDC's influenza. По-трете, рекомендованi нинi противiруснi засоби, такi як озельтамiвiр, занамiвiр, дорогi, мають ряд побiч-них ефекпв, окремi з них можуть застосовуватися тiльки в дiтей старшого вжу, протипоказанi або показанi з обмеженнями у вагггних i при годуванш груддю. Отже, для практикуючого лiкаря терапiя гострих респiраторних вiрусних iнфекцiй з урахуванням етюлопчного чинника е нетривiальним завданням, що потребуе подальшо! науково! роз-робки.
У процес наукових дослiджень укра!нськими вченими був розроблений оригшальний лжар-ський препарат, що рiзнобiчно впливае на орга-нiзм людини — енiсамiум йодид. Енiсамiум йодид (Амiзон) був створений в 1нституп фармакологи та токсикологи НАМН Укра!ни й виробляеться компашею «Фармак». Оригiнальнiсть, новизна,
видатш фармакологiчнi властивостi препарату були виявлеш пiд час доклiнiчних i клжчних до-слiджень, пiдтвердженi патентами на винахщ. Цей лiкарський засiб, о^м властивостей нестеро!д-них протизапальних речовин, мае iмунокорегyю-чi, противiруснi властивость Побiчнi ефекти типо-вi для представниюв цього класу препаратiв, але в Амiзону зустрiчаються набагато рщше.
За своею хiмiчною структурою енiсамiум йодид е похiдним iзонiкотиново! кислоти, що вщо-ма сво!ми антибактерiальними властивостями, передусiм щодо мжобактерш туберкульозу, i е промiжним продуктом у синтезi ряду лiкарських речовин, таких як фенкарол, оксилщин тощо. Укра!нським вченим у результатi коттко! роботи вдалося отримати речовину, що мае властивос-тi декiлькох класiв лжарських засобiв. Протиза-пальнi властивостi Амiзону проявляються завдяки стабшзащ! клiтинних i лiзосомальних мембран та уповiльнення дегрануляцп базофiлiв, нормалiзащ! рiвня простагландинiв, унаслщок чого покращу-еться енергетичний обмш у вогнищi запалення, активнiсть процеав перекисного окислення. Крiм того, Амiзон впливае на терморегулюючi центри мозку й ретикулярну фармацiю, завдяки чому про-являеться його анальгезуючий i жарознижуючий ефект. Амiзон збiльшуе рiвень ендогенного штер-ферону й лiзоциму, посилюючи таким чином iму-штет органiзму, що важливо для профшактики й лiкування вiрусних захворювань.
Найщкавшою властивiстю Амiзону е його здатшсть впливати на гемаглютинiни вiрусу грипу, внаслвдок чого вiрiон втрачае здатшсть приеднува-тися до клiтин-мiшеней для подальшо! реплжацп.
в сезон 2012-2013 рр. у кранах €С за тижнями [1]
Шдсумовуючи вищесказане, можна ствер-джувати, що, застосовуючи iзонiкотинову кислоту — х1м1чну речовину, яка використовуеться для синтезу лжарських засобiв з рiзною бiологiчною активнiстю, вдалося синтезувати лжарський препарат, що об'еднуе ефекти рiзних класiв препа-ратiв, унжальними стали його iмуномодулюючi й противiруснi властивостi.
Противiруснi й iмуномодулюючi властивосп Амiзону вiдомi давно. Ефективнiсть цього препарату була встановлена, наприклад, при проведенш л^вальних i профглактичних заходiв в умовах великого спалаху гепатипв А та Е, тдтверджена при подальших клiнiчних, iмунологiчних i бiохiмiчних дослiдженнях украшських вчених. Препарат активно використовувався клшщистами Украши, Бшоруси, Росшсько'1 Федерацп, Казахстану, включений у список ВООЗ «WHO Drug Information» [4], проте мехашзм штимних взаемодш м1ж дшчою речовиною i в1русом до кшця дослiджений не був.
У 2014 рощ м!жнародна група досл1дник1в, що включала вчених технолопчного 1нституту 1лл1-нойсу, дитячого досл1дницького госпiталю iM. св. 1уди i ПАТ «Фармак», провела дослiдження про-тив1русно1 активност енiсамiуму йодиду in vitro [5]. Експерименти проводилися з використанням культури клггин ештелш 6ронх1в людини. Метою дослщження була оцiнка против1русно1 активност енiсамiуму in vitro. Перед початком було виконано щлеспрямований поглиблений анал!з умов про-ведення експерименту з використанням тлотних дослiджень, що дозволило ощнити властивостi й против1русну актившсть препарату на р1зних кл1-тинних культурах. Були використаш диференцшо-ваш нормальнi кл1тини епiтелiю 6ронх1в людини з шокулящею в1рус1в у апжальну поверхню кл1тин i
використанням препарату позитивного контролю (озельтамiвiр).
На шдстав! проведених дослiджень мiжнарод-ною групою досл1дник1в були зробленi важлив! ви-сновки [5]. В1рог1дно встановлений той факт, що енiсамiум знижуе реплiкацiю вс1х в1рус1в грипу, що були використаш при проведенш експерименту, у тому числ1 штамiв, що мали мутащю, завдяки якш в1рус грипу виявився ст1йким при проведенш против1русного лiкування у 2009 рощ. Кр1м того, виявлена дозозалежшсть ефекту препарату й ко-реляцiя м1ж його против1русною ефективнiстю та внутршньоклггинною концентрацiею, макси-мальну ефектившсть Ам1зон проявляв упродовж перших 8 годин тсля зараження. Вказанi знахщки пiдтверджують против1русний ефект препарату, поглиблюють наше уявлення про мехашзм його дп. В експериментах, що передбачали застосуван-ня препарату вщразу тсля шфжування або в раннi строки тсля шф^вання, отриманi данi вказують на здатшсть енiсамiуму пригнiчувати синтез в1рус-но1 РНК, процес реплжаци в1рус1в грипу [6].
Також in vitro була вивчена актившсть ешса-м1уму щодо респiраторно-синцитiального в1русу [6]. Були пщтверджеш його против1русн1 власти-вост1. П1д час експерименту енiсамiум додавав-ся до культури клггин через р1зш пром1жки часу, впливаючи таким чином на р1зш стади реплжаци в1рус1в. П1д час проведення цього експерименту статистично в1ропдно було зафжсовано знижен-ня в1русних титр1в у дослiджуваних матерiалах. Було продемонстровано ефективне (бгльше н1ж у 100 разiв) iнгiбування Ам1зоном реплжаци в1рус1в при його використаннi упродовж перших чотирьох годин тсля шфжування; знайдена кореляцiя цих даних з1 значним зниженням р1вня внутршньокль
Таблиця 1. Актившсть ен1сам1уму щодо BipyciB грипу А i В у культур! диференцйованих NHBE-клтин [6]
Титри Bipycy грипу, log10TCID50/i^ ± SD
Доза препарату (мМ)* А/ GA/20/06(H1M1) Н275 Y A/Brisbane/59/07 (H1N1) A/TN 1-560/09 (Н1 N1) A/Perth/16/09 (H3N2) y/Texas/06/11
0 6,9 ± 0,4 5,58 ± 0,10 7,58 ± 0,70 6,7 ± 0,5 6,8 ± 0,4
Озельтамiвiр** 6,0 ± 0,4 (-0,9) 3,08 ± 0,60 (-2,5) 3,75 ± 0,40 (-3,8) 3,0 ± 0,4 (-3,2) 4,9 ± 0,3 (-1,8)
EHicaMiyM 40 6,5 ± 0,0 (-0,4) 5,67 ± 0,10 (N0) 6,5 ± 0,3 (-1,1) 6,2 ± 0,9 (-0,5) 6,2 ± 0,6 (-0,6)
200 6,2 ± 0,6 (-0,8) 5,50 ± 0,30 (-0,1) 6,75 ± 0,0 (0,8) 6,3 ± 0,1 (-0,3) 5,8 ± 0,5 (-1,0)
600 5,1 ± 0,3 (-1,8) 4,33 ± 1,00 (-1,25) 5,67 ± 0,10 (-1,9) 4,8 ± 0,4 (-1,8) 4,8 ± 0,4 (-1,9)
1000 4,8 ± 0,5 (-2,1) 3,25 ± 0,5 (-2 3)*** 4,83 ± 0,10 (-2,8) 4,1 ± 0,7 (-2,6) 4,6 ± 0,1 (-2,2)
Примтки: * — NHBE-клтини нокульованi в'русами грипу в такй клькостi, що показник множинност н-фекци (multiplicity of infection — MOI) становив 0,01 РРи/кп'1тину (PFU — plaque-formingunit, бляшкоут-ворююча одиниця — окрема iнфекцiйна вiрyсна частка в суспензп в!рус!в, яку виявляють за утворен-ням бляшки). Псля адсорбци протягом 1 години ен'сам'ум додавався до базального компартменту в указанй доз'1 та нкубувався протягом 24 год при 37 °С у середовищ'1 з умстом CO2 на р'вш 5 %. В1руси, що вивльнилися з апкальноi сторони NHBE-клтин, збирали через 24 год тсля iнокуляцИ; ** — концен-трац'я озельтам'в'ру карбоксилату становила 1 yM; *** — титри в!рус!в визначалися в МЮСК-клтинахза допомогою ТСЮ50-анал'1зу й виражалися у 1од10ТСЮ50/мл. Р'зниця середнх титр!в в1русу (1од10ТСЮ5С/мл) м'ж iнфiкованими в'русом NHBE-кпiтинами, не обробленими препаратом, i обробленими ешсамумом NHBE-клтинами вказана в круглих скобках.
тинно! BipycHoï РНК. Це пiдтвердило гшотезу про те, що eHicaMiyM чинить терапевтичну дш вже на початкових стадiях реплжацИ BipyciB. Попереднi результати вказують на високу ефективнicть ешса-MiyMy щодо адено- й коpонавipyciв. Отpиманi данi були пpедcтавленi у рамках третього пpотивipyc-ного конгресу у 2014 pоцi в Амcтеpдамi [7].
Пpоведенi доcлiдження показали тюну взаемо-дiю мгж украшськими й американськими вчени-ми, пильний штерес науки до проблем створен-ня пpотивipycних заcобiв, довели пpотивipycний ефект Амiзонy в екcпеpиментi.
У Санкт-Петеpбypзi cпiвpобiтниками НД1 грипу РАМН проведено проспективне просте слше поpiвняльне клiнiчне вивчення ефективноcтi й безпеки препарату Амiзон на 100 хворих на ГРВ1 i грип [8]. Щкавим видаеться той факт, що в досль дження були включеш пацiенти, якi захвоpiли не бшьше нiж за добу до дослщження. Це мае сенс з точки зору передбачуваного мехашзму дИ Амiзонy, оcкiльки пpотиiнфекцiйнi влаcтивоcтi пpепаpатiв штерферону та ïх iндyктоpiв найефективнiше про-являються на pаннiх cтадiях хвороби. Дослщження проводилося з дотриманням уах норм належноï клiнiчноï практики. У процес лiкyвання петер-бypзькi дослвдники оцiнили клiнiчнy динамiкy захворювання в репрезентативних групах пащенпв, яю хвоpiють на грип А, В, аденовipycнy iнфекцiю i поеднаш форми, за cпецiальною 4-бальною шкалою. Дослщження показали статистично зна-чиму позитивну динамжу температурно! реакцИ до 3-го дня з початку лжування Амiзоном у 73,3 % па-цiентiв i тiльки в 57,7 % у контрольнш гpyпi. Кpiм того, тpивалicть гарячкового пеpiодy у хворих, яю приймали Амiзон, скорочувалася на 1,1 дня. Ана-лопчна картина cпоcтеpiгалаcя щодо змiн загаль-ного самопочуття пацiентiв. Так, у груш, що була пролжована Амiзоном, покращання самопочуття вiдмiчали 43,3 % хворих, а в контрольнш — тшьки 15 % хворих. На 7-й день захворювання 59 iз 60 па-щенпв оcновноï групи повернулися до звичайного розпорядку життя, тодi як 37,5 % хворих контроль-roi групи все ще вщчували погipшення самопочуття i не могли повернутися до звичайного розкладу дня. Скарги на слабюсть до 3-го дня з початку ль кування зберпалися у 70 % пащенпв оcновноï групи й у 97,5 % хворих у груш плацебо. До 7-го дня ввд початку л^вання серед пащенпв, яю приймали Амiзон, тих, хто вiдчyвав головний бшь, було в 3 рази менше, нгж у контpольнiй гpyпi. В основнш гpyпi хворих динамiка зникнення катаральних cимптомiв мала бiльш виражений характер, нгж у контpольнiй груш. Так, кашель зберпався у хворих контpольноï групи до 14-го дня захворювання в 10 pазiв часлше, нгж в оcновнiй. Аналогiчна картина мала мюце для таких cимптомiв, як pинiт i ппере-мiя зiва [8].
Однiею з проблем cyчаcноï медицини е поль пpагмазiя — безконтрольне одночасне викорис-тання лжарських заcобiв, що неpiдко призводить
до розвитку ускладнень, подорожчання лжуван-ня. Пiд час доcлiдження [8] при ощнщ додатковоï cимптоматичноï терапИ тpивалicть використан-ня судинозвужувальних заcобiв у гpyпi, що при-ймала Амiзон, була в 3,7 раза меншою, ввдхарку-вальних заcобiв — у 2 рази меншою, шж у груш контролю. При iмyнофлюоpеcцентномy аналiзi на наявнicть вipycних антигешв на тpетiй i сьомий день вщ початку терапИ вipycнi антигени у хворих оcновноï групи визначалися радше, нiж у контрольнш, piзниця в показниках мгж групами збшь-шувалася, досягаючи до моменту одужання майже дев'ятикратного значення. При вивченш piвнiв 1ФН-а i 1ФН-у на 7-му добу вiд початку лжування у хворих, якi приймали Амiзон, вiдзначалоcя ютот-не тдвищення продукцп iнтеpфеpонiв поpiвняно з початковим piвнем i групою, що отримувала тшьки звичайне л^вання. Вищезгаданi результати шд-твердили той факт, що ранне призначення Амiзо-ну при терапИ ГРВ1 сприяе скороченню тривалост й зменшенню тяжкоcтi основних cимптомiв захворювання — штоксикацп, лихоманки, катаральних cимптомiв. Додатковим результатом е зменшення тpивалоcтi прийому додаткових симптоматичних заcобiв.
Енicамiyм йодид активно дослщжувався украшськими вченими. Доcлiдження, проведен в Хар-кiвcькомy нацiональномy медичному ушверситеп у дiтей, хворих на середньотяжю форми ГРВ1, показали статистично вipогiдний сприятливий вплив енicамiyмy йодиду (препарат для застосування у д^ей Амiзончик) на регресування клшчних про-явiв захворювання [9].
Поpiвняно з групою контролю застосування Амiзончика приводило до швед^ ноpмалiзацiï температури тша, зменшення cимптомiв загаль-roï штоксикацп, зникнення катаральних пpоявiв. Застосування Амiзончика дозволило вiдмовитиcя вiд використання iбyпpофенy i парацетамолу як жарознижуючих i протизапальних заcобiв. Незважаючи на швидку вcмоктyванicть та ефектившсть в лiкyваннi висо^ температури тша, широке використання в амбулаторних умовах, вказаш засоби чинять подразнюючий вплив на шлунково-киш-ковий тракт, можуть викликати змши з боку орга-нiв кровотворення i центpальноï неpвовоï системи, особливо при '][х тривалому заcтоcyваннi. Застосування Амiзончика навiть з урахуванням того факту, що його всмоктувашсть прша, а максимальна концентpацiя настае тшьки через 2,5 години тсля застосування, дозволила скоротити термши гарячкового перюду в дiтей, хворих на ГРВ1. Кpiм того, використання енicамiyмy йодиду сприяло швидшому регресуванню катаральних явищ, вщ-новленню показникiв пеpифеpичноï кpовi. Застосування енicамiyмy дозволило скоротити термши антибактеpiальноï терапп в дггей з несприятливим пpемоpбiдним фоном, iз загрозою приеднання бактеpiйноï шфекцИ, яким така теpапiя була показана. При вивченш впливу Амiзончика на по-
казники мicцевого й системного iмyнiтетy — pi-вень цитокiнiв, показники клггинного iмyнiтетy (CD4+-, CD8+-, CD16+-, CD 19+-лГмфоцити), sIgA i лiзоцим секрету носоглотки — поpiвняно з групою контролю ввдзначено, що в груш дггей, якi лiкyвалиcь Амiзончиком, показники вмicтy цито-кiнiв ноpмалiзyвалиcя й не вiдpiзнялиcя вiд показ-никiв здорових дiтей, тодi як у контрольнш груш щ показники залишалися вipогiдно високими, у тому числГ piвень 1Л-4, що не унеможливлюе хви-леподiбного пеpебiгy захворювання. У груш, в яюй застосовувався Амiзончик, cпоcтеpiгалоcя полш-шення показниюв клiтинного iмyнiтетy, особливо CD4+- i CD16+-клiтин, значимiше наростання концентраций sIgA i лiзоцимy, що вказувало на ре-гулюючий ефект препарату та сприяло регресуван-ню клiнiчних показниюв.
Iншi доcлiдники вивчали клiнiчнi особливосп й фyнкцiональнy активнicть ендотелiю при гострих рестраторних вipycних iнфекцiях у дГтей шляхом вивчення показникiв простагландин-простаци-клiн-тpомбокcановоï системи [10]. Авторами були виявлеш закономipноcтi, пов'язанi з дiею токcинiв збyдникiв вipycних iнфекцiй на судинний ендоте-лiй, виснаженням компенсаторних вазоконстрик-торних pеакцiй, що полягали в пщвищенш piвня пpоcтагландинiв i простациклишв та iнших ре-човин, що сприяють тромбоутворенню. Такi даш можна пояснити ушкодженням ендотелiю пад дiею гуморальних чинникiв, шщГацИ активацИ клгган-ro'i ланки iмyнiтетy, калiкpеïн-кiнiновоï системи й комплементу, з подальшим збiльшенням продукцп запальних медiатоpiв, вiльних pадикалiв i бiлкiв гоcтpоï фази. Враховуючи данi про застосування Амiзонy — препарату, що мае протизапальну й пpотивipycнy активнicть, можна стверджувати, що його використання було найдоцшьшшим, тому що дозволяло впливати на piзнi ланки патогенезу ГРВ1 у хворих дiтей. Дослщниками хвоpi були pоздiленi на двi групи, одна з яких отримувала Амiзончик як заciб патогенетичноï терапИ, а iнша служила контролем. В основнш гpyпi на тлi терапИ Амiзончиком полiпшення клiнiчних показникiв ввдбувалося швидше, н1ж у контpольнiй груш. Це стосувалося температури тiла в динамвд захворювання, cтpокiв ïï нормалГзацИ, явищ pинiтy, кашлю, гшеремИ задньоï cтiнки глотки. Швидше нор-малiзyвалиcь показники клiнiчного аналiзy кpовi. Наведенi закономipноcтi cпоcтеpiгалиcя так само й при вивченш в динамвд показниюв дисфункцИ системи ендотелш, вказуючи на ïх взаемозв'язок i патогенетичну значущють. У гpyпi хворих, яю отримували Амiзончик, ноpмалiзацiя показни-кiв пpоcтагландин-пpоcтациклiн-тpомбокcановоï системи cпоcтеpiгалаcя майже у два рази чаcтiше, н1ж у контpольнiй гpyпi.
На кафедpi педГатрИ № 3 (нинi кафедра педГа-трИ пicлядипломноï оcвiти) проводилося вивчення клжчних та iмyнологiчних показниюв ефектив-ноcтi використання препарату Амiзончик у дiтей,
хворих на raCTpi pеcпipатоpнi захворювання, у вь ковш гpyпi 3—6 pокiв (Марушко Ю.В. та ствавт, 2013) [11]. Ус дгти перебували на cтацiонаpномy лГкуванш в м. Киевi i були розподшеш в двi групи — основну (першу) i контрольну (другу). Дгги оcновноï групи на додаток до загальноприйнято-го комплексного лГкування згГдно з протоколами отримували Ам1зончик у вГкових дозуваннях, дгга контpольноï групи — тГльки звичайне лжування. Для оцГнки динамiки клГшчних показникiв нами була використана оригшальна вiзyально-анало-гова 4-бальна шкала. 1мунолопчш доcлiдження ротоглоткового секрету проводилися вщповвдно до pекомендацiй Гнституту отолаpингологiï. Був дослщжений piвень цитокГнГв — альфа-штерфе-рону й iнтеpлейкiнy-1 ß. Так само проводилося до-cлiдження динамiки макрофагального запального протешу М1Р-1а. Оцiнка загального стану хворих показала, що захворювання перебрало переважно в середньотяжкш i легкш формГ.
Нами [11] були виявлеш таю клшГчш форми захворювання. Гострий простий бронхи" був встанов-лений у 60,7 % хворих дней пеpшоï групи i 85,7 % дней дpyгоï групи. Гострий фаринпт cпоcтеpi-гався в 53,6 i 71,4 % вщповщно. Гострий середнш отит був виявлений у 21,4 % хворих пеpшоï групи i 28,6 % хворих дpyгоï групи, синусит — у 28,6 % хворих пеpшоï i 42,9 % хворих дpyгоï групи. Пд час ключного спостереження був встановлений той факт, що у хворих оcновноï групи, яю л^ва-лися АмГзончиком, покращання загального стану вщбувалося вже на другий день захворювання, що полягало в полшшенш апетиту, зниженш температури тша, зменшенш синдрому iнтокcикацiï. У контрольнш груш дней покращання клГнГчних показниюв вiдбyвалоcя пiзнiше — до 4-ï доби вГд початку захворювання. Використана нами бальна система дозволила ощнити рГзницю в клГнГчних показниках мГж основною й контрольною групою в динамщг При клГнГчному обcтеженнi дней на другу добу захворювання й шзшше бальна рГзни-ця м1ж групами — як сумарна, так i за окремими клГшчними симптомами — збшьшувалася, що пГд-тверджуе нашi висновки про переваги ключного використання Амiзончика. Так, при аналiзi по-казникiв апетиту на початку л^вання у 6Гльшос-тГ дней оcновноï групи й усГх дней контpольноï групи апетит був значно знижений або вГдсутнГй (2—3 бали). Так, уже на другий день тсля початку лГкування в основнш груш зниження апетиту спо-стерГгалося тГльки в 19 Гз 28 спостережуваних нами дГтей, а в контрольнш наставало тшьки на 3-тю добу з початку захворювання. При оцшщ даних об'ективного огляду вщзначалося бГльш швидке регресування катаральних явищ з боку верхшх ди-хальних шляхГв у дГтей оcновноï групи порГвняно з контролем. При бальнш оцГнцГ клГнГчних показ-никГв було виявлено, що тяжюсть клГнГчних про-явГв у дГтей оcновноï групи тсля початку лГкуван-ня зменшувалася швидше, н1ж у контрольнГй. Так,
гiперемiя зiва й прояви ринiту в динамвд захво-рювання в основнш групi зменшувалися на третiй день захворювання, тодi як у контрольнш — тшь-ки на четвертий день. Що стосуеться таких проявiв захворювання, як кашель i хрипи, то спостериала-ся !х вiрогiдна позитивна динамiка на 4-й день в основнш груш i 5-й день — у контрольнш.
1мунолопчш дослвдження, проведенi на початку лжування, показали змiни iмунолоriчноI реактивност в усiх обстежених нами дггей в обох групах. Рiвень штерферону альфа пiдвищувався, що може свщчити про слабку елiмiнацiю вiрусного антигену зi слизово! оболонки глотки. Рiвень про-запального цитокiну 1Л-1 р так само був статистич-но вiрогiдно пiдвищений порiвняно iз здоровими диъми. Рiвень макрофагального прозапального цитокшу М1Р-1а був пiдвищений в ус перiоди захворювання в обох групах. При детальному ана-лiзi отриманих результатiв була виявлена бшьш швидка динамiка нормалiзащI iмунологiчних по-казникiв у групi, що отримувала на додаток до за-гальноприйнятого л^вання Амiзончик. Так, при частотному аналiзi зниження рiвня прозапального цитокшу 1Л-1 спостерiгалося в 66,6 % дггей основное групи, тодi як у контрольнiй — тшьки у 28,5 % дiтей. Аналопчш данi нами були отриманi й для альфа-штерферону. В основнiй груш покращан-ня показникiв iнтерферону визначено у 46,8 %, а в контрольнш — у 28,5 % [11].
Отже, можна зробити висновок, що Амiзон е ушкальним лжарським засобом, який мае комп-лексну дш — противiрусну, штерферонактивую-чу, протизапальну, ефектившсть якого доведена як в експериментальних дослщженнях, так i при клiнiчному застосуваннi.
На сьогодш здiйснений прорив у питаннi ви-вчення Амiзону. Уперше отриманi ушкальш данi про прямий вплив Амiзону на вiрус грипу, крiм того, вивчена його клжчна ефективнiсть у хворих на ГРВ1 i грип рiзних вiкових груп, дiя на стан кль тинного й гуморального iмунiтету, стан цитокшо-вого й ендотелiального гомеостазу.
З урахуванням вищенаведеного е необхiднiсть у широкому застосовуванш енiсамiуму йодиду в
Марушко Ю.В., Сабадаш Е.Е. Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев
КЛИНИКО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРЕПАРАТА АМИЗОН И ОПЫТ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В КЛИНИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ
Резюме. В статье представлен анализ данных по изучению лекарственного препарата Амизон. Приводится информация о его свойствах, полученная в ходе экспериментов in vitro и клинических исследований. Проанализированы фармакодинамические и клинические особенности его действия у больных с гриппом и острой респираторной вирусной инфекцией.
Ключевые слова: энисамиум йодид, Амизон, механизм действия, грипп, клиническая эффективность.
клжчнш практищ, у педiатрii. Його застосування забезпечуе етютропну терашю та вплив на основш ланки розвитку ресшраторних захворювань. Препарат Ам1зон високоефективний, дозволяе запо-61гти полшрагмазп в медициш.
Список л^ератури
1. Annual epidemiological report Respiratory tract infections [Електронний ресурс] // European Centre for Disea-se Prevention and Control, 2014. — Режим доступу до ресурсу: http://ecdc.eu-ropa.eu/en/publications/ Publications/Respiratory-tract-infections-annual-epidemiological-report-2014.pdf
2. Держсанетдслужба: епiдемiчна ситуащя i3 захворюва-ностi на грип та ГРВ1в Укран [Електроннийресурс]. — 2015. — Режим доступу до ресурсу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=248572512&cat_id=244277212
3. WHO Regional Office for Europe guidance for sentinel influenza surveillance in humans [Електронний ресурс]. — 2011. —
Режим доступу до ресурсу: http://www.euro.who.int/_data/as-
sets/pdf_file/0020/90443/E92738.pdf
4. WHO Drug Information [Електронний ресурс]// WHO. — 2010. — Режим доступу до ресурсу: http://apps.who.int/medi-cinedocs/documents/s17753en/s17753en.pdf
5. Boltz D., Peng X., Muzzio M. et al. Antiviral Activity of Enisa-mium Against Influenza Viruses in Differentiated Normal Human Bronchial Epithelial Cells. III antivirus congress. Amsterdam, 12—14 october 2014.
6. Противiрусна активтсть Амiзону: багатообiцяючi ре-зультати мiжнародних до^джень [Електронний ресурс] // Аптека-online. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: http:// www.apteka.ua/article/312325
7. 3rd anivirals congress [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: http://www.antivirals.elsevier.com/conference-programme.html
8. Клиническая эффективность Амизона в терапии гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций /[Т.И. Мельникова, Э.Г. Деева, И.В. Амосова и др.] // Здоров 'я Украши. — 2013. — С. 40-41.
9. Ольховская О.Н. Эффективность применения препарата Амизончик в комплексной терапии детей, больных острыми респираторными вирусными инфекциями / О.Н. Ольховская, С.В. Кузнецов, Т.С. Жаркова. // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 1. — С. 92-99.
10. Функциональная активность эндотелия при острых ре-спираторно-вирусных инфекциях у детей / В.Н. Буряк, Ю.В. По-шехонова, В.Л. Бабич, А.С. Сергиенко, Л.П. Скачкова // Современная педиатрия. — 2012. — № 8(48). — С. 44-48.
11. Марушко Ю.В, Мельников О.Ф., Грачова М.Г., Мов-чан О.С. Ефективтсть застосування препарату «Амiзончик» при гострих рестраторних захворюваннях у дтей вжом 3—6 ротв // Современная педиатрия. — 2013. — № 4(52). — С. 62-66.
Получено 25.10.15 U
Marushko Yu.V., Sabadash Ye.Ye.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
CLINICAL AND EXPERIMENTAL CHARACTERISTICS OF AMIZON AND EXPERIENCE OF ITS USE IN CLINICAL PRACTICE
Summary. The analysis of the data on the study of Amizon is presented in this article. Information about its properties obtained during experiments in vitro and clinical investigations is provided. Pharmacodynamic and clinical features of its action in patients suffering from influenza and acute respiratory viral infection were analyzed.
Key words: enisamium iodide, Amizon, mechanism of action, influenza, clinical effectiveness.
