CC BY
29
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 617.57/.58:[616.13/.14+616.833]-001-089 ПЕРЦОВ I.B.
ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
KAiHiKO-AiArHOCTMHHi nAPAAEAi ¡ЗОЛЬОВАНИХ i ПО8АНАНИХ ПОШКОАЖЕНЬ СУАИН TA HEPBiB ЮНЩВОК
Резюме. Помилкова та несвоечасна дiагностика пошкоджень магстральних судин, особливо поеднаних, мае тяжк на^дки i знижуе шанси на збереження ктщвки й вiдновлення и функци, а також збереження життя травмованому.
Мета роботи — провести паралелi мiж Ьзольованими й поеднаними пошкодженнями судинно-нервових структур з метою оптимiзацiiсвоечасно'1 дiагностики й проведення повноцнного вiдновногохiрургiчного лкування. В основу роботи покладений аналЬз результатiв обстеження 103 хворих 1з пошкодженнями судинно-нервових структур ктщвок. Для визначення особливостей дiагностики поеднаних пошкоджень ктщвок у гострому перiодi травми проведено порiвняння двох груп: I (п = 51) — з Ьзольованими пошкодженнями судин; II (п = 52) — з поеднаними пошкодженнями судин та нервiв. При тяжких ступенях шоку мае бути насторожешсть щодо поеднаних пошкоджень ктщвок. Серед обстежених, як мали по-еднаш ушкодження, за клжчними ознаками до оперативного втручання дiагностовано пошкодження нервiв лише в 30,8% випадшв, тд час операщ — у 48,1 % випадшв. Пошкодження магктральних судин у типових зонах апрiорi треба вважати поеднаним з пошкодженням нервових стовбурiв до того моменту, поки травма нервiв не буде виключена. Своечасна повноцтна дiагностика дозволяе обирати оптимальш реконструктивш хiрургiчнi втручання у корист для вiдновлення функци ктщвки термти. Ключовi слова: ^шчне обстеження, травма судин, травма нервiв, дiагностика.
Вступ
1зольоваш та поеднаш пошкодження мапстраль-них судин i нервiв кшщвок належать до тяжких i не-безпечних ввддв травм. Клшчш прояви поранень рiзноманiтнi, вони обумовлеш характером пошкодження судини, анатомо-топографiчними особли-востями дшянки травми, наявнютю поеднання з нервовими структурами, юстками, поширеними пошкодженнями м'яких тканин, загальним станом, обумовленим кровотечею, шоком, порушенням функци кшщвок та життево важливих оргашв [1, 4]. Помилкова та несвоечасна дiагностика пошкоджень, особливо поеднаних, мае тяжш наслщки й знижуе шанси на збереження кшщвки й вщновлен-ня 11 функци, а також збереження життя травмованому [2, 3, 5].
Мета роботи: визначити клшчш прояви та провести паралелi м1ж iзольованими й поеднаними по-шкодженнями судинно-нервових структур з метою оптимiзацl1 своечасно'1 дiагностики i проведення повнощнного вщновного хiрургiчного л^вання.
Матер1али та методи
В основу роботи покладений аналiз результапв обстеження й лжування 103 хворих iз пошкодженнями судинно-нервових структур кшщвок, яким була надана спецiалiзована допомога в стащона-
рах м. Запорiжжя та област за перюд з 2005 по 2013 piK.
Проведений аналiз хворих з iзольованими й поеднаними травматичними ушкодженнями судин i HepBiB кшщвок свщчить, що основний контингент постраждалих — це чоловжи — 89 оаб (86,4 %), жь нок було 14 (13,6 %). Вж оперованих хворих коли-вався вщ 7 до 79 роюв. Необх1дно вiдзначити, що 56,4 % постраждалих перебували в найбшьш пра-цездатному вiцi (20—40 роюв).
Результати та обговорення
Для визначення особливостей дiагностики поеднаних пошкоджень кшщвок у гострому пepiодi травми проведено поpiвняння двох груп: I група (n = 51) — хвоpi з iзольованими пошкодженнями судин; II група (n — 52) — з поеднаними пошкодженнями судин та нepвiв.
Загальними ознаками травми мапстральних судин, як iзольованоl, так i в поеднанш з нервовими
Адреса для листування з автором:
Перцов 1ван Володимирович E-mail: [email protected]
© Перцов 1.В., 2015
© «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
структурами, е симптоми гостро! крововтрати, роз-виток шоку. Розподiл хворих за ступенем розви-тку шоку в рiзних групах гостро! травми наведено в табл. 1.
При аналiзi отриманих даних шок дiагностовано в I групi в 33,3 %, а в II груш (поеднаш пошкоджен-ня судин та нервiв) — у 46,2 % випадюв. Данi також свщчать про збшьшення в II групi числа травмова-них i3 II—III ступенем шоку до 30,8 %. Для ще! групи було характерне й пошкодження двох артерiальних сегментiв та бшьш тяжке пошкодження тканин. Шок IV ступеня був у одного травмованого з пора-ненням стегново! артерп, якому була несвоечасно надана перша медична допомога.
Тяжшсть шоку, за даними спостереження, залежала й вщ калiбру поранено! судини, i вiд поед-нання пошкодження двох судин меншого калiбру i пошкодження тканин.
Наявнiсть шоку не мае великого дiагностичного значення для виявлення гостро! травми судини, але може суттево впливати на мiсцевi ознаки порушен-ня кровообiгу. Проте мае прогностичне значення
при пщозр1 на поеднан1 пошкодження при тяжких ступенях розвитку шоку.
Д1агностика пошкодження маг1стральних судин при наявносп м1сцевих симптом1в та !х комбшацп викликае труднощ1, часто допускаються помилки, своечасно не д1агностуються пошкодження вс1х структур при поеднан1й травм1. Б1льша к1льк1сть помилок заф1ксована при закритих пошкоджен-нях. Серед мюцевих симптом1в пошкодження судин вид1ляемо дв1 групи ознак: велик1 та мал1. Ознаки ушкодження судин наведен1 в табл. 2.
Локал1зац1я рани в проекцп судинно-нервового пучка повинна завжди насторожувати щодо можли-вого пошкодження судин. Як свщчать дан1, наведен1 в табл. 2, у 80,4 % випадюв рани були розташоваш в проекцп судин при 1зольованих пошкодженнях. Низький в1дсоток ще! ознаки (67,3 %) при поедна-них ушкодженнях свщчить про те, що ця д1агнос-тична ознака мае лише непряме значення.
Для визначення можливого пошкодження не-обхщно додатково враховувати й мехашзм травми (табл. 3).
Таблиця 1. Розподл хворих за ступенем шоку
Стушнь шоку Група 1 (n = 51) Група II (n = 52)
Абс. % Абс %
1 6 11,8 8 15,4
II 8 15,7 12 23,1
III 2 3,9 4 7,7
IV 1 2,0 — —
Загалом 17 33,3 24 46,2
Таблиця 2. Симптоми ушкодження судин к1нц1вок
Симптоми Група I Група II
Абс. % Абс. %
Велик ознаки
Вщсутнють пульсацп 37 72,5 42 80,8
Зовышня пульсуюча кровотеча 37 72,5 34 65,4
Напружена гематома 2 3,9 9 17,3
Пальпаторне тремтшня, аускультативний шум 3 5,9 9 17,3
Мал'1 ознаки
Зниження характеристик пульсаци 8 15,7 8 15,4
Ненапружена гематома 8 15,7 12 23,1
Ушкодження в проекцп судини 41 80,4 35 67,3
Таблиця 3. Розподл хворих за механ'змом травми, n (%)
Мехашзм травми Група I Група II
Колото^заш поранення 38 (74,5) 27 (52,0)
Забшно-рваш 3 (5,9) 6 (11,5)
Вогнепальы 1 (2,0) —
Тупа травма 2 (3,9) 5 (9,6)
Стиснення 1 (2,0) 1 (1,9)
Пошкодження шстковими структурами 6* (11,7) 13** (25,0)
Загалом 51 (100) 52 (100)
Прим1тка: * — 3 хвор/ мали вщкрит пошкодження; ** — 4 хвор1 мали вдкрит пошкодження.
За характером травми постраждал1 розподь лились таким чином: найбшьшу к1льк1сть у I гру-т становили постраждал1 з колото-р1заними поранениями — 38 (74,5 %); для II групи характерш комбшована травма — 19 (36,5 %) та забшно-рваш пошкодження — 6 (11,5 %). У 45 (88,2 %) було д1а-гностовано вщкрип пошкодження при 1зольован1й травм1, а закрип — у 15 (28,8 %) постраждалих з по-еднаною травмою.
Зовшшня кровотеча е характерною ознакою поранена судин. Але думки провщних спец1ал1ст1в свщчать про те, що ця ознака суперечлива.
За даними нашого спостереження (табл. 2), при 1зольованих пошкодженнях вщм1чено кровотечу в 72,5 %, а при поеднаних — у 65,4 % випадюв. Також мае значення й те, що до моменту надання спещаль зовано! допомоги у багатьох травмованих кровотеча була зупинена.
Самостшна зупинка кровотеч1 можлива при по-раненн1 артер1й м'язового типу, спазм1, тромбуван-н1, обтурацп ранового каналу гематомою, зниженн1 артер1ального тиску п1сля крововтрати. Для само-стшно! зупинки кровотеч1 необхiдний деякий час, тому бажано для постановки д1агнозу враховувати час 1з моменту травми. В1домост1 про час 1з моменту травми до надання спещал1зовано! допомоги подан1 в табл. 4.
Даш за кровотечу в I та II групах сшввщносяться з часом 1з моменту травми. Як свщчать дан1 табл. 4, бшьшють травмованих (58,8 %) госп1тал1зовано в термш до 3 годин 1з 1зольованими пошкодженнями, зовшшня кровотеча в них найбшьш в1рог1дна. Для хворих 1з поеднаною травмою зовшшня кровотеча мае менше прогностичне значення.
Наявнють гематоми в д1лянц1 поранення — зви-чайне явище, але розм1ри, поширення та розвиток гематом досить р1зномаштш Гематома може розпо-всюджуватися в тканини довкола травмовано! суди-ни 1 в клггковину або локал1зуватися безпосередньо в зош поранення. Гематома, що зб1льшуеться, може змщувати тканини, як1 оточують судинно-нервов1 структури, або викликати 1х компресго. Виявлення напружених гематом мае важливе д1агностичне значення. Дифузн1 гематоми свщчать про малу в1рогщ-шсть травмування мапстрально! судини, але мають прогностичне значення при поеднаних ушкоджен-нях.
Зг1дно з даними табл. 2, гематома при поеднаних ушкодженнях мала мюце в 40,4 %, а при 1зольова-них — тшьки у 29,6 % випадюв. Слщ вщзначити, що напружен1 гематоми д1агностовано в 17,3 % трав-мованих, вони супроводжувалися аускультативним шумом. Бшьшють напружених гематом мають про-гресуючий кл1н1чний переб1г 1 вимагають додатко-вого обстеження.
Наявн1сть гематоми не може бути в1рогщною ознакою пошкодження мапстрально! судини, але мае значення як важливий симптом при поеднаних пошкодженнях.
На думку бшьшосп шрурпв, вщсутшсть або послаблена пульсаци на маг1стральних артер1ях дис-тальшше в1д м1сця травми е основною клшчною ознакою пошкодження судини. У той же час даш ль тератури св1дчать, що зм1на пульсаци не може бути абсолютною ознакою пошкодження артерп.
Зпдно з даними табл. 2, вщсутшсть пульсаци д1агностовано в I груп1 у 72,5 %, а в травмованих II групи — у 80,8 % випадюв. Таке сшввщношення свщчить про те, що бшьшють травмованих у груш з поеднаними пошкодженнями мали закрит1 травми. Для вщкрито! травми бшьш характерн1 боков1 або (в деяких випадках) наскр1зн1 поранення стшки судини 1з збереженням и прох1дност1. Необх1дно досить уважно визначати вщсутшсть пульсацП при тяжких травмах при наявност1 шоку, для них характерна вщсутшсть пульсацП на вск перифершних артер1ях.
Одн1ею 1з особливостей поеднаних пошкоджень е зниження або вщсутшсть пульсацП через деякий час тсля травми, так зваш вщтермшоваш порушена. Для таких травмованих необхщне активне динам1чне спостереження або додаткове дуплексне сканування.
Вщсутшсть або послаблення периферичного пульсу не завжди е ознакою анатом1чного пошкодження мапстрально! артери, але е найбшьш частою ознакою травм судин.
Для своечасного д1агностування пошкоджень судин та нерв1в необхщно досить ретельно визначати гемодинам1чш та функщональш порушен-ня к1нц1вок. Гемодинам1чш розлади залежали вщ характеру, протяжносп, локал1зацн анатом1чного пошкодження артер1й, !х поеднання з нервовими структурами, ступеня пошкодження м'яких тканин, колатерального кровопостачання та часу з моменту травми. Анатом1чна локал1зац1я пошкодження арте-р1альних сегменпв подана в табл. 5.
Типовою зоною пошкоджень для верхньо! кш-ц1вки була передня поверхня передпл1ччя та зона л1ктьового згину, про це свщчить к1льк1сть пошкоджень плечово! (I група — 23,5 %, II група — 31,1 %), лжтьово! (17,7 та 18,0 % вщповщно), променево! артери (31,4 та 14,8 % вщповщно). Бшьшють травмованих (49,1 %) II групи мали поеднаш пошкодження артерш та нерв1в, що призводять до значних гемо-динам1чних та функщональних порушень 1 потре-бують невщкладно! реваскуляризацп (через обме-жешсть колатерального кровопостачання), нерщко наявн1 умови для вщновлення нервових стовбур1в.
Значна кшьюсть пошкоджень лжтьово! артери в груш з вщтермшованими та повторними втручання-
Таблиця 4. Час i3 моменту травми, n (%)
Час До 3 годин 3-6 годин 6-12 годин 12-24 години 24-48 годин 48-72 години > 72 годин
Група I 30 (58,8) 6 (11,8) 5 (9,8) 3 (5,9) 1 (2,0) 2 (3,9) 4 (7,8)
Група II 19 (36,5) 17 (32,7) 2 (3,9) 3 (5,8) 1 (1,9) 4(7,7) 6 (11,5)
ми тдтверджуе 11 домшуюче значения в кровопос-тачаннi передплiччя та кисть
Пошкодження стегново1 артери нижшх кiнцiвок переважали в I груш — 11,8 %, своечасна дiагности-ка та невщкладнють оперативного втручання при подiбнiй травмi мають суттеве значення для збере-ження кшщвки й лжвщацц загрози життю.
Для локалiзацl1 пошкодження в зонi шдколшно! артери — 16,4 % випадюв у II групi — бшьш харак-тернi вiдтермiнованi функцiональнi порушення. Але для збереження кiнцiвки та вщновлення функ-цiональних можливостей необхщна активна х1рур-гiчна тактика.
Важливе значення для дiагностики пошкоджень мае порушення репонарно! гемодинамiки. Осно-вними його проявами е блщсть шюрних покри-вiв, похолодання, парестези, зниження чутливостi, бiль, контрактура. Прояви шеми залежать вiд бага-тьох чинниюв. Залежно вiд ступеня анатомiчних та функщональних змiн в артери, навколишнк тканинах iшемiчнi прояви розвиваються вiдразу пiсля травми або через деякий час.
Серед обстежених початковi симптоми (iшемiя напруження 1а ступеня) переважали при iзольова-нiй травмi й мали мiсце в 66,5 % випадюв. Бiльш тяжкi iшемiчнi порушення дiагностовано при поед-наних пошкодженнях. Iшемiя 1б—2а ступеня винчена в 36,5 %, а 2б—3б ступеня — в 42,4 % випадюв. Отриманi данi свщчать i про те, що для травмованих iз закритою травмою бшьш характерш тяжкi прояви порушення кровооб^ кiнцiвки.
Слщ мати на увазi й те, що iшемiчнi розлади чутливостi можуть бути поеднаними з симптомами ушкодження периферичних нервових стовбурiв.
Своечасне виявлення поеднаних ушкоджень в гострому перiодi травми мае важливе прогностич-не значення. Серед обстежених, яю мали поеднанi ушкодження, за клшчними ознаками до оперативного втручання дiагностовано пошкодження нервiв лише в 30,8 % випадюв, пад час операци — у 48,1 % випадюв.
Згiдно зi спостереженнями, локалiзацiя пошкодження нервiв у 90,4 % випадюв тiсно залежала вщ рiвия пошкодження судини.
Серед нервiв частiше виявляли ушкодження серединного нерва на плечi та передплiччi — 16,4 та 21 % вщповщно та лiктьового нерва на рiвнi перед-
плiччя — в 19,4 % випадюв. Функщональне значена цих нервiв е ключовим у забезпеченнi дрiб-но1 моторики кистi, чутливостi кистi, утримуючо1 здатностi, окрiм того, вони виконують вегетативну функцiю, i 1х ураження найчастше ускладнюються трофiчними розладами. Також при неможливосп вiдновления функци цих нервiв вкрай обмеженi ор-топедичш методи корекци.
Головне значення в дiагностицi пошкодження нервiв при судиннш травмi мае стан поверхнево1 та глибоко1 чутливостi, тому що через бшь i пошкодження тканин дослщження рефлексiв та рухiв може бути обмежене. Необхщно враховувати мож-ливiсть замiсних рухiв м'язами, яю iннервуються непошкодженими нервами. Характер порушення чутливост залежить вiд ступеня шеми. Якщо озна-ки iшемГ1 вiдсутнi або е початковими, вiдмiчають порушення чутливост в зонi шнерваци травмова-ного нерву.
Складнощi в дiагностицi пошкодження нервiв виникають при тяжких iшемiчних розладах. Порушення чутливост при шеми мае сегментарний характер за типом «рукавички» або «шкарпетки», а при порушенш нервово1 провiдностi випадае лише вщповщна «автономна» зона iннервацГ1.
При травматичних ушкодженнях кiнцiвок iз тяжким порушенням кровооб^, неможливостi ви-конати досконалу дооперацiйну дiагностику необ-хщно планувати проведення штраоперащйно1 ревь зГ1 нервових стовбурiв.
Отже, проведений аналiз двох груп (I (п = 51) — iзольованi пошкодження судин; II (п = 52) — по-еднанi пошкодження судин та нервiв) визначив клiнiко-дiагностичнi особливостi поеднаних пошкоджень кшщвок у гострому перiодi травми.
Висновки
1. Бшьшють травмованих (30,8 %) мали II—III стутнь шоку. Для ще1 групи характерне пошкодження двох артерiальних сегментiв та бiльш тяжке пошкодження тканин. При тяжких ступенях шок мае викликати настороженiсть щодо можливостi поеднаних пошкоджень кшщвок.
2. Локалiзацiя рани в проекци судинно-нервово-го пучка повинна завжди насторожувати щодо мож-ливого пошкодження судин, для поеднаних ушко-джень — у 67,3 % випадюв.
Таблиця 5. Локалзаця пошкоджень артер'альних сегмент'ш, n (%)
Артерiaльний сегмент Група I Група II
Пщключично-аксилярний сегмент 2 (3,9) 3 (4,9)
Плечова артерiя 12 (23,5) 19 (31,1)
Лттьова артерiя 9 (17,7) 11 (18,0)
Променева артерiя 16 (31,4) 9 (14,8)
Стегнова артерiя 6 (11,8) 1 (1,6)
Пiдколiнна артерiя 2 (3,9) 10 (16,4)
Передня великогомшкова артерiя 2 (3,9) 4 (6,6)
Задня великогомiлкова артерiя 2 (3,9) 4 (6,6)
Усього 51 (100) 61 (100)
3. Для поеднано1 травми характерна комбшована травма — 19 (36,5 %) та забшно-рваш пошкоджен-ня — 6 (11,5 %). Закрита травма мала мюце у 28,8 % випадюв у постраждалих iз поеднаною травмою.
4. Гематома при поеднаних ушкодженнях мала мiсце в 40,4 % випадюв. Напруженi гематоми дiа-гностовано в 17,3 % травмованих, вони супроводжу-валися аускультативним шумом.
5. Вщсутшсть пульсацп дiагностовано в травмованих II групи у 80,8 % випадюв. Однiею iз осо-бливостей поеднаних пошкоджень також е знижен-ня або вiдсутнiсть пульсацп через деякий час тсля травми, так зваш вiдтермiнованi порушення.
6. Найбшьш типовою зоною поеднаних пошкоджень для верхньо1 кiнцiвки е передня поверхня пе-редплiччя та зона лжтьового згину, про це свщчить кiлькiсть пошкоджень плечово1 (31,1 %), лжтьово1 (18,0 %) артерп.
Для локалiзацil пошкодження в зонi пиколтнох артерп — 16,4 % випадюв у II групi — бшьш харак-тернi вiдтермiнованi функцiональнi порушення. Але для збереження кiнцiвки та вщновлення функ-цiональних можливостей необхщна активна х1рур-гiчна тактика.
7. Для поеднаних пошкоджень характерш бшьш тяжк iшeмiчнi порушення. Iшeмiя 1б—2а ступеня вiдмiчeна в 36,5 %, а 2б—3б ступеня — в 42,4 % випадюв. Порушення кровообпу кiнцiвки е бiльш характерним для постраждалих iз закри-тою травмою.
Список л1тератури
1. Батюков Д.В. Тактические аспекты помощи пострадавшим с сочетанными повреждениями передней поверхности предплечья/Д.В. Батюков//Мед. новости. — 2005. — № 12. — С. 76-79.
2. Серов А.М. Сочетанные повреждения артерий, нервов и сухожилий предплечья // Вестник хирургии. — 2004. — Т. 163, № 1. — С. 115-119.
3. Цимбалюк В.1. Повторт оперативт втручання при травмi периферичних нервiв/Цимбалюк В.1., Татарчук М.М. // Уз Чзд нейрохiрургiв Украти. — Ужгород, 2013. — С. 241.
4. Emergency problems in vascular surgery / Venermo M, Kantonen I., Suominen У. [et al.]//Duodecim. — 2009. — Vol. 125(4). — P. 439-447.
5. Hafez, H.M. Lower extremity arterial injury: results of550 cases and review of risk factors associated with limb loss / Hafez, H.M., Woolgar J., Robbs J.V. // J. Vasc. Surg. — 2001. — Vol. 33(6). — P. 1212-1219.
Отримано 15.01.15 ■
Перцов И.В.
Запорожский государственный медицинский университет
КЛИНИКО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ ИЗОЛИРОВАННЫХ И СОЧЕТАННЫХ ПОВРЕЖДЕНИЙ СОСУДОВ И НЕРВОВ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. Ошибочная и несвоевременная диагностика повреждений магистральных сосудов, особенно сочетан-ных, имеет тяжелые последствия и снижает шансы на сохранение конечности и восстановление ее функции, а также сохранение жизни травмированному.
Цель работы — провести параллели между изолированными и сочетанными повреждениями сосудисто-нервных структур с целью оптимизации своевременной диагностики и проведения полноценного восстановительного хирургического лечения. В основу работы положен анализ результатов обследования 103 больных с повреждениями сосудисто-нервных структур конечностей. Для определения особенностей диагностики сочетанных повреждений конечностей в остром периоде травмы проведено сравнение двух групп: I (п = 51) — с изолированными повреждениями сосудов; II (п = 52) — с сочетанными повреждениями сосудов и нервов. При тяжелых степенях шока должна быть настороженность в отношении сочетанных повреждений конечностей. Среди обследованных, имевших со-четанные повреждения, по клиническим признакам до оперативного вмешательства диагностировано повреждение нервов только в 30,8 % случаев, во время операции — в 48,1 % случаев. Повреждения магистральных сосудов в типичных зонах априори следует считать сочетанными с повреждением нервных стволов до того момента, пока травма нервов не будет исключена. Своевременная полноценная диагностика позволяет выбирать оптимальные реконструктивные хирургические вмешательства в полезные для восстановления функции конечности сроки.
Ключевые слова: клиническое обследование, травма сосудов, травма нервов, диагностика.
Pertsov I.V.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
CLINICAL AND DIAGNOSTIC PARALLELS BETWEEN ISOLATED AND COMBINED VASCULAR AND NERVE INJURIES OF THE LIMBS
Summary. Erroneous and untimely diagnosis of lesions of great vessels, especially combined, has severe consequences and reduces the chances of limb salvage and restoration of its function, as well as saving the patient's life.
The objective of the work — to draw parallels between isolated and combined injuries of neurovascular structures in order to optimize the timely diagnosis and to carry out proper restorative surgical treatment. The study is based on the analysis of the survey results of103 patients with lesions of the neurovascular structures of the limbs. To determine the diagnostic features of combined limb injuries in the acute period of trauma, we have carried out a comparison of two groups: I (n = 51) — with isolated vascular injuries; II (n = 52) — with combined vascular and nerve injuries. In severe shock there should be suspicion in terms of combined limb injuries. Patients, who had combined injuries, according to clinical signs before surgery, were diagnosed with nerve injuries only in 30.8 % of cases, during surgery — in 48.1 % of cases. Damage of great vessels in typical areas must be considered a priori as combined with damage of nerve trunks before the moment when nerve injury is not excluded. Proper timely diagnosis enables to select the optimal reconstructive surgery within timeframes, beneficial for the restoration of limb function.
Key words: clinical examination, vascular injury, nerve injury diagnosis.
