CC BY
81
УДК 616.833:617.58-001:616-089-003.93
Результати х1рург1чного лжування пошкодження периферичних нерв1в нижшх кшщвок в умовах, несприятливих для регенерацп нерва
Цимбалюк В.1., Гончарук О.О.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки1в, Ки1вськая м1ська кл1н1чна лшарня №1
Узагальненi результати лiкування 244 хворих, переважно молодого вшу, оперованих з приводу пошкодження периферичних нервiв нижшх кшщвок. Визначено, що особливостi анатомп нервових стовбурiв нижньо! кiнцiвки, тяжшсть !х травми з пошкодженням нав-колишнiх тканин, значний вплив на процеси регенерацп гемодинамiчних розладiв, висока частота супутшх гнiйно-некротичних, нейродистрофiчних, первинних та вторинних комп-ресiйних процеав зумовлюють необхiднiсть !х усунення, що повинно передувати виконанню реконструктивних операцш на травмованих нервах. Запропоноване використання методiв реконструктивно-вiдновних нейрохiрургiчних втручань на нервах нижшх кшщвок з огляду на зазначеш несприятливi умови для регенерацп нерва та методу сумарно'1 оцшки штег-рального рiвня вщновленння функцп кiнцiвки за вiддаленими результатами лшування.
Ключов1 слова: периферичш нерви, нижт ктщвки, травма, х1рург1чне лшування, регенеращя.
Вступ. Незважаючи на досягнення сучасно! нейрох1рургп, результати х1рурпчного лшування пошкодження периферичних нерв1в нижшх кшщвок незадовшьш, а його методи — не завжди адекватш та повнощш, не беруться до уваги анатомо-функщональш особливост! нижшх кшщвок [1-4, 7]. Анал1з результатав операцш на периферичних нервах верхшх та нижшх кшщвок свщчить про значну яшсну перевагу результатав операцш на нервах верхшх кшщвок [10].
Травма нерв1в нижньо! кшщвки, за даними р1зних автор1в, становить 26-47% уих уражень периферичних нерв1в [5]. Ввдзначене неухильне збшьшення частоти травмування нервових стовбур1в нижшх кшщвок [5] тд час дорожно-транспортних пригод, вогнепально! та спортивно! травми, хрошчного ураження нервових стов-бур1в внаслщок !х стискання, обмшних розлад1в в оргашзм! (цукровий д1абет) [7, 8], судинних захворювань (оклюзшно-стенотичне ураження артерш, ангюдисплаз1я, варикозна хвороба, посттромбофлебггичний синдром, особливо у стадп суб- та декомпенсацп кровотоку) [9]. Не виршеш питання об'ективно! оцшки результатав х1рурпчного лшування хворих з пошкодженням периферичних нерв1в нижшх кшщвок.
Постшне зростання частоти пошкодження периферичних нерв1в нижшх кшщвок та його ускладнень вимагають розширення спектра х1руричних втручань та шдвищення !х ефек-тивност1, осшльки сьогодш !х основу складае не завжди морфолоично обГрунтоване вико-нання неврол1зу, накладення неврального шва, нейропластика [6]. Кр1м того, неврол1з часто спричиняе виникнення рецидиву компресп,
а надшш методи попередження таких реци-див1в, зокрема, мшрох1рурпчну трансплантащю тканин, сьогодш практично не використовують. Часто не беруть до уваги особливоси анатомп та ф1зюлогп нижньо! кшщвки, умови статичного навантаження; артер1ально! та венозно! гшертензп, а також можливост регенерацп та функщонування периферичного нерва в неза-довшьних умовах для його регенерацп, стан тканин, що оточують пошкоджений нерв. Зввдси як результат — низька ефектившсть х1рурпч-ного лшування та висока частота швалщизацп хворих.
З метою пор1вняльного анал1зу результатав р1зних вид1в х1рурпчного лшування хворих з пошкодженням периферичних нерв1в нижшх кшщвок нами розроблено систему комплексно! оцшки ступеня вщновлення функцп оперованих нерв1в та кшщвки в щлому.
Матер1али та методи досл1дження. Дослщ-ження проведене у 244 хворих, переважно молодого вшу, оперованих з приводу пошкодження периферичних нерв1в нижшх кшщвок. Хвор1 розподшеш на дв1 клш1чш групи за ознакою задовшьних чи незадовшьних умов для регенерацп нерва. Вш хворих у середньому 28,7 року, чоловш1в було 163, жшок — 81.
До 1-! групи включен! 87 хворих з повним порушенням функцп периферичного нерва (нерв1в) нижньо! кшщвки; використана типова технша операцп: мшрох1руричний неврол1з, диференцшований невральний шов та ауто-нейропластика; тривалють процесу з моменту травми не перевищувало 12 мю (проте, вва-жаемо оптимальним строк до 6 мю); умови для
вщновлення нерва визнаш задовшьними (зви-чайними, неускладненими).
До 2-1 групи увiйшли 157 хворих, у яких умови для регенерацп травмованого нерва визнаш незадовшьними, з них у 42 — з приводу локального стискання нервових стовбурiв, у 35
— наявност тунельного (компартмент) синдрому, у 4 — травми нервiв на тлi цукрового дiабету, у 22 — хрошчно! шемп внаслiдок захворювання магiстральних артерiй шнщвки, у 28 — хрошчно! венозно! недостатностi, у 20
— гншного процесу, у 6 — доброяшсно! пухлини. Всього оперованi 209 нервових стовбурiв у 244 хворих обох груп (з них 35 спостережень ком-партмент-синдрому аналiзуються окремо).
1нтегральний рiвень вiдновленння фун-кцii нижньо! кiнцiвки за сумарною оцiнкою вщдалених результатiв лiкування визначали: 1) шляхом плантографiчного дослiдження вiдбитка стопи на фотопапер^ 2) за ступенем ввдновлення трофiчноi функцii нерва (брали до уваги забарвлення та температуру шшри, реакцда судин, функцiю придаткiв шшри; 3) за рiвнем вiдновлення чутливост згiдно шкали S0-S4; 4) за рiвнем вiдновлення рухово! функцп зидно шкали М0-М5 [3]; 5) за строками повного загоення нейротрофiчних виразок. Зважали
також на стабшзацда рiвня глюкози у кровi хворих на цукровий дiабет, компенсацiю веноз-но! та артерiальноi гемодинамiки кiнцiвки.
Результати та !х обговорення В 1-й клшч-нiй групi невролiз нерва здшснений у 43 хворих, шов накладений у 28, аутонейропластика вико-нана у 26. Кшьшсть оперованих нервiв та види вiдновних операцш, виконаних у хворих 1-1 та 2-1 клМчних груп, наведенi у табл. 1.
Хiрургiчну тактику у хворих 2-1 групи пла-нували з огляду на вплив на регенеращю нерва незадовшьних морфологiчних, гемодинамiчних та загальнообмiнних умов, можливiсть залу-чення нових методiв реконструктивно-вiдновноi нейрохiрургii, зокрема, заходiв профiлактики вторинно! шсляоперацшно! компресii нерва шляхом використання жирово! аутотканини.
В табл. 2 представлен результати якiсноi оцiнки рiвня ввдновлення трофiчноi функцii оперованого нерва у 57 хворих з пошкоджен-ням сiдничого та великогомшкового нервiв, якi е основними ноиями трофiчноi функцii. Ввд-сутнють вiдновлення позначали (—), мiнiмальнi ознаки вщновлення — (+), вiдчутне вщновлення, що рееструють лiкар та хворий — (++), вщнов-лення, близьке до повного — (+++).
Таблиця 1. Шльтсть та види вщновних операцш на нервах нижньо!' кшщвки
Оперований нерв Вид операцш у групах
1-й 2-й
неврол1з шов аутонейропластика неврол!з шов аутонейропластика
Одничий 26 14 7 29 3 4
Великогом1лковий 3 6 7 13 19 16
Малогомшковий 11 2 5 7 16 14
Стегновий 2 2 4 4 3 7
Присереднш шдошовний 1 2 2 3 2 1
Б1чний шдошовний - 2 1 3 1 2
Разом 43 28 26 59 44 44
Таблиця 2. Вщновлення троф1чно! функцп оперованого нерва у хворих 1-! групи
Оперований нерв, вид операцп (шльшсть спостережень) Оцшка ступеня вщновлення троф!чно! функщ! оперованого нерва
(+) (++) (+++)
Сщничий нерв (п=45)
Неврол1з (п=26) - 4 11 11
Шов (п=12) 1 2 7 2
Аутонейротрансплантащя (п=7) 2 2 3 -
Великогом1лковий нерв (п=12)
Неврол1з (п=3) - - 2 1
Шов (п=2) - - 2 -
Аутонейротрансплантащя (п=7) 1 1 5 -
Разом 4(8%) 9(15,8%) 30(52,6%) 13(23,6%)
Найбшьш показовим сввдченням ввднов-лення трофiчноi функцп нерва е загоення ней-ротрофiчноi виразки. Загоення або стабiльну позитивну динамшу трофiчноi виразки шдо-шовно' поверхнi стопи розцiнювали як свщчення вiдновлення трофiчноi функцii пошкоджених нервiв нижньо' кiнцiвки.
За задовiльних (щодо нижньоi кiнцiвки) умов для регенерацп вiдновлення трофiки спос-терiгали у 92% хворих, стутнь вiдновлення був рiзним: корисне вiдновлення досягнуте у 76,2% хворих, що свiдчило про достатш регенераторнi можливостi оперованого периферичного нерва. Хоча в цшому рiвень корисного вiдновлення трофiчноi функцii оперованих нервiв нижньо' кiнцiвки поступаеться такому тсля аналогiчних операцiй на нервах верхньо' кiнцiвки, де його рееструють майже в усiх хворих.
У 2-й клМчнш групi з 12 хворих, оперованих з приводу пошкодження идничого (9) та великогомшкового (3) нервiв, що супроводжу-валося трофiчною виразкою пiдошви стопи, у 6 з травмою идничого та 2 — з травмою великогомшкового нерва здшснений розширений невролiз i пластика покривних тканин шляхом транспозицп. У 4 хворих не вдалося виконати типовi вiдновнi операцп, 'м здiйснили невроти-зацiю п'ятково' гiлки великогомiлкового нерва чутливими гшками глибокого малогомiлкового нерва. Результати операцп невролiзу та невро-тизацii ощнеш позитивно, оскiльки досягнуто стабiлiзацii нейротрофiчного процесу (у виг-лядi постшних просторово' та якiсноi характеристик виразки) або зменшення розмiрiв i складностi виразки (глибини, площi, кшькост рiзних тканин, якi беруть участь в утворенш виразки), або загоення (повного ввдновлення всiх анатомiчних структур). Щ результати загоення трофiчноi виразки наведет у табл. 3.
Стаб^защю процесу загоення виразки визначали за ознаками супутнього вщновлення чутливост (больово', тактильно', дискримша-цiйноi на покривних тканинах навколо виразки). Больова чутливють ввдновилася в усiх 8 хворих шсля невролiзу та у 2 — невротизацп. У 2 хворих ввдновлення чутливостi не вiдбулося, спостертали лише стабiлiзацiю стану виразки. Тактильна i навiть дискримiнацiйна чутливiсть (до 20 мм) вщновилася у 3 хворих, в уих вiдзна-чали загоення виразки. Стан виразки залежав ввд стану невроми проксимального кiнця нерва. Так, шд час виконання невротизацп у 2 хворих здшснено резекцда невроми i занурення культi нерва в неуражеш тканини, у 2 — залишили проксимальну культю без змш. У цих 2 спос-тереженнях пiсля виконання вiдновноi операцп майже шчого не змiнилося, зберталися клiнiчнi ознаки подразнення невроми.
З 39 хворих, оперованих на тлi цукрового дiабету, у 35 були прояви компартмент-синдрому, у 2 — пошкодження адничого нерва, в 1 — великогомшкового нерва, в 1 —спшьного малогомш-кового нерва. У 35 хворих з компартмент-синд-ромом тдфасщальний тиск становив вщ 24 до 38 мм рт. ст., практично повнютю випала функщя коротких м'язiв стопи. За даними плантографп площа опори в середньому на 35% перевищувала площу опори нормально' стопи. З уих видiв чутливост у 35 хворих зберiглася больова, у 14 з них — тактильна, в уах була вщсутня диск-римiнацiйна чутливiсть. Такi змши ми пов'язуемо з ознаками невропатп, яка потенцiювала появу компартмент-синдрому. Шсля фасцютомп та декомпресii трьох дшянок пiдфасцiальний тиск становив вiд 8 до 18 мм рт. ст., у середньому 12 мм рт. ст., i залишався стабшьним у 21 хворого, у яких вмют глюкози в кровi вдалося знизити до 8 ммоль/л завдяки комплексному лшуванню. У хворих ще' групи вщновилася тактильна чут-ливiсть, в 11 — навггь дискримiнацiйна (до 35-30 мм), що свщчило про ефективнють фасцiотомii в лiкуваннi ускладнень цукрового дiабету.
У 14 хворих не вдалося стабшзувати рiвень глюкози в кров^ а, отже усунути основу для появи ускладнень цукрового дiабету, показники ввдновлення чутливо' функцп прямо корелю-вали з рiвнем глюкози в кровi. У 21 хворого даш плантографii наблизились до таких у нормi — площа опорно' поверхнi стопи на 14-16% перевищувала таку в нормi; у 14 хворих щ показники становили вщ 20 до 30% норми, що свщчило про мiнiмальний устх операцп'. Таким чином, фасцiотомiя основних дшянок стискання нерва на гомшщ та стош е ефективним методом лшування ускладнень цукрового дiабету, проте, ефективнють лшування залежить й вщ стабшь зацii рiвня глюкози в кров1
Таблиця 3. Динамша загоення троф1чно1 виразки тсля операцш на нервах нижньо!' кшщвки
Пошкоджений нерв, вид операцп Результати загоення троф!чно! виразки
стаб!л1-защя рани зменшення розм1р1в рани загоен-ня рани
Сщничий нерв
Неврол1з 1 3 2
Невротизац1я 2 1 -
Великогомшко-вий нерв
Неврол1з - 1 1
Невротизац1я - 1 -
Разом 3 6 3
У 4 хворих шсля операцп з приводу травми змшаного нерва на тлi цукрового дiабету в раннш та пiзнiй пiсляоперацiйнi перiоди спос-терiгали значну затримку i практично повну ввдсутшсть ознак регенерацii, за винятком одного хворого за невелико! тривалост (4 мю) iснування цукрового дiабету. Це свiдчило про проблеми лшування пошкодження периферич-них нервiв на тлi цукрового дiабету i необхщ-нiсть комплексного лiкування хворих.
На основi аналiзу результатiв лшування 22 хворих з пошкодженням периферичних нервiв нижнiх кiнцiвок на тлi iшемiзацii тканин кiнцiвки встановлено пряму залежнють ефек-тивностi хiрургiчного лшування ввд ступеня компенсацii судинно! недостатност1 У 12 з них дiагностованi оклюзiйнi захворювання артерiй (1-ша шдгрупа), у 10 — наслiдки !х травматичного пошкодження (2-га шдгрупа), в уих хворих вiдзначено суб- або декомпенсащю кровообiгу кiнцiвки. Зважаючи на результати клiнiчних та власних експериментальних дослвджень, ми дiйшли висновку, що повноцiнна регенерацiя оперованого нерва неможлива за недостатнього рiвня кровозабезпечення тканин, тому дотри-мувалися тактики, коли виконанню вiдновноi операцii на нервовому стовбурi передувало здiйснення реконструктивного втручання на магютральних артерiях. Ввдновити артерiальне кровозабезпечення до рiвня стшко! компенса-цii вдалося у 9 хворих 1-! пiдгрупи та 8 — 2-! тдгрупи. У 5 хворих виконання реконструк-тивно! операцп виявилося неможливим через ураження дистального артерiального русла та поширенють процесу, частково подолати щ негативнi моменти вдалося шляхом штенсив-но! медикаментозно! терапii. Ще у 3 хворих виникли ускладнення (тромбоз артерiального русла), яш в подальшому були усунут консер-вативними засобами.
Пiсля попередньо! пiдготовки в уих хворих виконана вiдновна операщя на пошкодже-ному нервi, з них у 14 — на фош компенсацп артерiального кровообiгу, у 8 —субкомпенсацп. Отриманi результати ввдновлення функцiй опе-рованого нерва сввдчили про пряму залежнiсть ступеня регенерацп вiд рiвня артерiального забезпечення тканин травмовано! кiнцiвки.
Дещо крашд результати отриманi при лшу-ванш пошкодження нервових стовбурiв нижньо! шнщвки на тлi хронiчноi венозно! недостатност у 28 пацiентiв. У 16 з них дiагностована вари-козна хвороба, субкомпенсащя венозного кро-вооб^у (1-ша пiдгрупа), у 12 — декомпенсащея та характернi клiнiчнi ознаки (2-га шдгрупа). У 1-й тдгрут 14 хворим здшснеш симультаннi операцп на венознш системi та ввдновна опе-рацiя на периферичному нерв^ ще у 2 хворих
таш операцii виконанi поетапно через складну анатомiчну локалiзацiю травми. У 2-й шдгруш 7 хворим обидвi операцп поеднали, у 5 — !х виконали поетапно, усуваючи спочатку венозну гшертензда. При цьому, в обох шдгрупах ми застосовували тривале розмщення оперовано! кiнцiвки у вимушеному положенш лежачи для додаткового усунення наслвдшв венозно! гiпер-тенз^!. Проводили штенсивну медикаментозну терапiю венозно! гiпертензii та профшактику тромбоемболiчних ускладнень (з використан-ням низькомолекулярних декстранiв в лшу-вальних дозах, ЛФК, еластично! компресп). Застосування тако! тактики дозволило досягти високого рiвня вiдновлення травмованого нерва у 24 хворих, у 4 хворих, у яких виник рецидив венозно! гiпертензii, функцiя вiдновилася до М3 та S2. Отриманi результати дозволяють вважати, що венозна гiпертензiя не е критичним чинником щодо процеив регенерацii i дозволяе у бшьшоси спостережень, не очiкуючи повно! компенсацii, виконувати вiдновнi операцii на нервових стовбурах нижньо! кiнцiвки.
Результати лшування хворих з хрошчною компреаею та болючою невромою вивченi у 42 хворих. У 9 з них неврома виникла внаслщок iшемiчного пошкодження нерва та його травми тд час ампутацп кiнцiвки за умови необерне-но! iшемii тканин при оклюзшних захворю-ваннях та шсля руйшвно! травми. Оперативне втручання з резекщею невроми та створенням задовшьних умов для регенерацii у 7 хворих сприяло усуненню невроми без додаткового медикаментозного лшування, в одного хворого хiрургiчне лшування доповнене медикаментоз-ним, ще в одного — виник рецидив невроми, вш був оперований повторно за методом Самп. У 8 хворих виконана первинна ампутащя шнщвки з приводу оклюзшно-стенотичного ураження IV стадп, застосовано технолоию попередження утворення болючо! невроми. При цьому тшьки в одного хворого поряд з хiрургiчним втручанням проводили медикаментозне лшування та фiзiо-терапда. У 16 хворих болючу неврому чутливих нервiв усували з використанням поширених методiв за Самп, Легарi та за власною методикою, яка е найбшьш простою у виконанш порiв-няно з шшими. При локальнiй хронiчнiй компресп нерва застосовували екзоневролiз, тобто, усунення зовшшнього стискання з мюцево-плас-тичними операцiями, а також доповнювали його видаленням епшеврда та фасцикулолiзисом. У 4 хворих мiсцево-пластичнi операцп доповнеш трансплантацiею жирово! тканини.
Аналiз результатiв лiкування 20 хворих з пошкодженням нервових стовбурiв нижньо! шнщвки на тлi гнiйного процесу сввдчив, що в жодного з них не вдалося обрати адекватний та
обГрунтований метод виновно' операцп. Актив-ний гншний процес переводили у гранулюючу рану, по досягненш тканинного "спокою" вико-нували вiдновну операцiю, намагаючись уник-нути манiпуляцiй на мiсцi усунутого гншного процесу. У 4 хворих, оперованих на тлi первинно шфшовано' рани, гнiйний процес виник у ран-ньому пiсляоперацiйному перiодi. Вимогою до неврального шва за таких ситуацш вважаемо його умовну герметичнють як захист нервово' тканини вщ гнiйного ураження. Зовнiшнiй ет-неврш стiйкий до гнiйного ураження.
Можлившть прямо' невротизацii при пошкодженнi периферичних нервiв нижнiх кiнцiвок вивчена у 12 хворих з дефектами рухових гшок: стегнового нерва (у 3), спшьного малогомшкового (у 7), великогомшкового (у 2). Вiдновлення рухово' функцп м'язiв стегна становило до М2 — в 1, М3 — в 1, М4 — в 1 хворого. Функцiя тдняття стопи до М2 вщзна-чена в 1, М3 — у 3, М4 — у 3 хворих. Функщя м'язiв стопи ввдновилася до М3. Застосування прямо' невротизацп показане при пошкодженнi периферичних нервiв нижнiх кiнцiвок, оскiльки вiдповiдае сучасних вимогам до ввдновних опе-рацш. Вона може бути успiшно використана при компресшному пошкодженнi та компартмент-синдромi, адже, технологiя само'' невротизацп вимагае широкого розрiзання фасцiй та здш-снення перимiзiотомii, якi самi по собi мають лiкувальний ефект.
В порiвняннi з результатами найбшьшо' за обсягом виборки [10], нашi данi можна вважати достатньо обгрунтованими.
Таким чином, регенераторш процеси при пошкодженнi периферичних нервiв нижнiх кiнцiвок вiдбуваютьься у ирших умовах, навiть за ввдсутност ускладнюючих чинникiв. Неза-довiльнi умови для регенерацп, спричиненi супутнiми хрошчними судинними захворюван-нями, гнiйним процесом чи обмшними розла-дами при цукровому дiабетi, вимагають попе-реднього лшування з метою стiйкоi компенсацп, що сприятиме бiльшiй ефективностi виновно' операцп на периферичному нервi.
Висновки. 1. Виновна хiрургiя пошкодження периферичних нервiв нижнiх кiнцiвок е само-стiйним напрямком хiрургii з огляду на особли-востi анатомп 'х нервових стовбурiв, тяжкiсть 'х травми з пошкодженням навколишшх тканин, значного впливу на процеси регенерацп гемо-динамiчних розладiв, високу частоту супутшх гнiйно-некротичних, нейродистрофiчних, пер-
винних та вторинних компресшних процесiв, усунення чи профилактика яких повинна пере-дувати реконструкцп травмованого нерва.
2. Шд час виконання вiдновних операцiй з приводу ураження периферичних нервiв нижшх кiнцiвок необхiдно брати до уваги природш незадовiльнi умови для регенерацп цих нервiв i застосовувати методи попередження таких поширених ускладнень, як вторинне пюляопе-рацiйне стиснення нерва.
3. Опрацювання нових методiв реконструк-тивно-вiдновних нейрохiрургiчних втручань на нервах нижшх кшщвок слiд здiйснювати, зва-жаючи на незадовiльнi умови щодо регенерацп' цих нервiв: природнi морфолоичш та набутi гемодинамiчнi й загальнообмшш.
Список л1тератури
1. Алексеев В.Д. Современные методы комплексного
лечения огнестрельных ранений периферических нервов // Тез. докл. 1-го съезда нейрохирургов России. — Екатеринбург, 1995. — С.289-290.
2. Белоусов А.Е. Пластическая, реконструктивная и
эстетическая хирургия. — СПб: Гиппократ, 1998.
— С.150-168.
3. Берснев В.П. Клиника и микрохирургия повреж-
денных нервов конечностей // Вопр. нейрохирургии. — 1989. — №6. — С.6-8.
4. Берснев В.П., Кокин Г.С., Шуру А., Никулина В.А.
Обоснование техники операции при сочетанных повреждениях лучевого нерва и сосудов при переломах плечевой кости // Актуальные проблемы неврологи и нейрохирургии: Сб. тр. — Ростов-н-Д, 1999. — С.83-84.
5. Борода Ю.И. Хирургия дефектов нервных стволов
конечностей: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук: 14.00.28. — СПб, 2000. — 29 с.
6. Григорович К.А., Горенько Ф.С., Зайцев Е.И. К
технике шва поврежденных периферических нервов // Вопр. нейрохирургии. — 1996. — №4.
— С.25-28.
7. Крупаткин А.Н. Клиническая нейроангиофи-
зиология конечностей. — М.: Науч. мир, 2003.
— 328 с.
8. Ляшс М.О., Герасимчук П.О. Синдром стопи дiабе-
тика. — Тернопшь: Укрмедкнига, 2001. — 276 с.
9. Флебология: Руководство для врачей / Под ред.
акад. В.С. Савельева. — М.: Медицина, 2001.
— 660 с.
10. КНпе D.G., Hudson A.R. Nerve injuries: Operative results for major nerve injuries, entrapments and tumors. — Philadelphia: W.B.Saunders Co, 1995.
— 611 р.
11. Millesi H. Lower extremity nerve lesion // Microreconstruction of nerve injuries. — Philadelphia: W.B.Sunders Co, 1987. — Chap. 19.
Результаты хирургического лечения повреждения периферических нервов нижних конечностей в условиях, неблагоприятных для регенерации нерва
Цымбалюк В.И., Гончарук O.A. Обобщены результаты лечения 244 больных преимущественно молодого возраста, оперированных по поводу повреждения периферических нервов нижних конечностей. Установлено, что особенности анатомии нервных стволов нижней конечности, тяжесть травмы с повреждением окружающих тканей, значительное влияние на процессы регенерации гемодинамических нарушений, значительная частота сопутствующих гнойно-некротических, нейродистрофических, первичных и вторичных компрессионных процессов обусловливают необходимость их устранения, что должно предшествовать выполнению реконструктивных операций на травмированных нервах. Предложено использование методов реконструктивно-восстановительных нейрохирургических вмешательств на нервах нижних конечностей с учетом неудовлетворительных условий для регенерации нерва и метода суммарной оценки интегрального уровня восстановления функции конечности по отдаленным результатам лечения.
Surgical treatment results for low extremity peripheral nerves injuries in unsatisfied conditions for nerve regeneration Tsymbalyuk V.I., Goncharuk O.A.
The treatment results in 244 patients, adults mostly, with low extremities peripheral nerves injuries were summarised. There were determined, that many factors influence on regeneration processes, including anatomic peculiarities of leg nerve trunks, heaviness of trunks trauma with damage surrounded tissues, haemodynamic disorders, frequent accompanied by purulent-necrotic, neurodistrophic, primary and secondary compression processes. Prior to reconstructive operations on injuried nerves, removing of these factors and their prophylactics are needed. The proposed number of modifications of reconstructive techniques in neurosurgery of low extremities peripheral nerves takes into account unsatisfied conditions for nerve regeneration. The applied method for summary evaluation of integral level of low extremity functional recovery is based on removed treatment results.
Коментар
до статтi Цимбалюка В.1., Гончарука О.О. "Результати хрургчного л'кування пошкодження периферичних нерв/'в нижшх юнц/'вок в умовах, несприятливих для регенераци нерва"
Автори проаналiзували результати лкування 244 хворих, оперованих з приводу пошкодження периферичних нервiв нижшх кшщвок, i дшшли висновку, що особливосп анатомп нервових стовбурiв, тяжюсть Тх травмування з пошкодженням оточуючих тканин, значний вплив на процеси регенераци гемодинамiчних розладiв, висока частота супутжх гншно-некротичних, нейродистрофiчних, первинних та вторинних компресшних процеав зумовлюють необ-хщжсть Тх усунення чи профтактики ще на етап пщготовки до виконання реконструктивноТ операцп на травмованих нервах. Значна кшькють кл^чних спостережень забезпечила передумови для порiвняльного аналiзу i вiрогiдних висновюв щодо перспективное використання методiв реконструктивно-вщновних нейрохiрургiчних втручань на нервах нижжх кшщвок, беручи до уваги незадовтьж умови щодо регенераци нерва. Заслуговуе на увагу ^ безу-мовно, мае практичне значення запропонований авторами метод сумарноТ оцшки штегрального рiвня вщновленння функцп кiнцiвки. Проте, для сумарноТ оцшки рiвня вiдновлення надзвичайно корисним було б залучення, принаймш, електронейромiографiчних показникiв.
На наш погляд, розподт хворих саме на двi клш^чш групи е дещо штучним, це поряд з невикористанням елект-ронейромiографiчних показникiв для контролю ефективностi вщновлення функцiй нерва обмежуе можливостi бтьш детального аналiзу результатiв лiкування. Було б доцтьним, щоб такiй шдхщ знайшов вiдображення у подальших публкащях авторiв.
Л.Л.Чеботарьова, доктор мед. наук, npoßidHuü науковий cnißpo6imHUK зав/дувач в/ддлення функционально'/' д/агностики Iнституту нейрох/'рург¡У ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН Укра/'ни
