CC BY
43
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.833-001.45-08«364»
ЦИМБАЛЮК В.1., ЛУЗАН Б.М., ЦИМБАЛЮКЯ.В.
Державна установа «1нститут нейрохiрургiiiM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра1ни», м. Кив
Д|АГНОСТИКА Й ЛкУВАННЯ ХВОРИХ ¡3 ТРАВМАТИЧНИМИ УШКОДЖЕННЯМИ ПЕРИФЕРИЧНИХ HEPBiB В УМОВАХ БОЙОВИХ ДiЙ
Резюме. Зважаючи на наявнсть збройного конфякту на Сходi Укра)ни, розв'язання проблеми ефективно-го та адекватного надання допомоги пораненим iз вогнепальними ушкодженнями периферичних нервiв е актуальним та необхдним.
За останнй перод нами пролковано 88 патент iз вогнепальними ушкодженнями периферичних нервiв. Вк патент становив вд 21 до 54 роюв, середой вк — 31 рк. Хворi надходили для спе^алзованого л^ван-ня в термн вд 1 до 6 мюя^в. Ушкодження сдничного нерва спостергалося у 26,15 % випадюв, лктьового — у 20,45 %, серединного — у 19,32 %, променевого — у 14,77 %, великогомлкового — в 11,36 %, малогомлково-го — у 7,95 % випадюв. Сту^нь вдновлення рухiв оц/нювали за шкалою вд МО до М5, чутливост — вд БО до Б5. Проводилося електронейромюграфiчне досл^кення для визначення фунщонального стану уражених нервiв.
Залежно вд ушкодження нервiв проводився невролiз (72,73 % випадюв, у тому числ в поеднаннi з iмпланта-цею електростимуля^йних систем), шов нерва (19,32 %), а у випадку великих дефект — автопластика лит-ковим нервом (7,95 %). Ступнь вдновлення рухово)'функц)до М0-М2 спостергався у 39,77 % пацентв, до М3 — у 32,95 %, до М4 — у 18,18 %, до М5 — у 9,1 %. Ступнь вдновлення чутливост до Б0-Б2 зареестрований у36,37%, до Б3 — у39,77%, до Б4 — у 18,18 %, доБ5 — у5,68 %. Псляюрурпчноголкуваннярегрес больового синдрому спостергався у 89,77 % випадюв. Будо зроблено висновки, що:
— оперативнi втручання при вогнепальних ушкодженнях периферичних нервiв повинн проводитися в спе-цiалiзованих закладах;
— результати юрурпчного лкування вогнепальних уражень периферично) нервово) системи в цлому пршь нжк нших видiв ушкоджень;
— iмплантацiя електростимуля^йних систем покращуе результати лкування вогнепальних уражень периферичних нервiв.
Ключов слова: вогнепальн ушкодження периферичних нервiв, електронейромюграфiчне досл^ення, електростимуля^йн системи.
Вступ
За час, що минув вщ закшчення Друго! свггово! вш-ни, вщбулася значна еволющя вогнепально! збро! та вибухових боеприпашв. Як наслщок, рiзко збтьшили-ся масштаби й тяжюсть руйнування тканин, у кшька разiв зросла частота множинних i поеднаних поранень [1, 5]. Травматична хвороба, що розвиваеться у вщпо-вщь на сучасну бойову травму, як правило, характеризуемся затяжним i ускладненим перебиом iз високими показниками летальност й тяжко! швалщносп [3]. Це е шдставою для розробки нових пiдходiв до лшування поранених на етапах медично! евакуаци.
Бойовi пошкодження кшщвок домшують у структурах бойово! патологи з чашв Першо! свггово! вшни, становлячи в сучасних вшнах до 70—75 %. 1з них по-над 75 % ушкоджень отримуються внаслщок ди вибухових боеприпашв [7]. Поранення часто ускладнеш
критичною кровотечею та шоком. Ушкодження мож-ливi в дтянках, явно вщдалених вщ безпосереднього мюця рани. При цьому досвщ сучасних вшн (Афганю-тан, Чечня, Югославiя, 1рак, Схщ Укра!ни та ш) показав, що кшьысть поранених з ушкодженням нервiв може становити вщ 9 до 25 %. Мае мюце приблизно однакове сшввщношення уражень верхньо! та ниж-ньо! кшщвок.
Бтьше половини постраждалих залишаються шва-лщами й до 80 % — не придатними до подальшо! служби.
Адреса для листування з авторами:
Цимбалюк Ярослав Вггалшович E-mail: [email protected]
© Цимбалюк В.1., Лузан Б.М., Цимбалюк Я.В., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
На думку багатьох авторитетних фахiвцiв, поране-нi й постраждалi з бойовими ушкодженнями кiнцiвок являють собою величезний потенцшний резерв про-тиборчих сторш [5]. У результатi успiшного лшуван-ня дано! категори поранених бойовi ряди дшчо! арми поповнюються великою кшьыстю найбiльш досвщче-них i обстрiляних бiйцiв, i, навпаки, невдачi медично! реабшггацп уражених вiйськовослужбовцiв, а також мирних громадян обертаються для воюючо! держави важким тягарем небоездатних i непрацездатних шва-лiдiв.
Результати мрурпчного лiкування вогнепально! травми периферичних нервiв дуже часто бувають не-задовiльними, що пов'язане перш за все з обширнютю ушкодження нервового стовбура, наявнiстю внутрш-ньостовбурових рубщв, порушенням мiкроциркуляцií внаслiдок частого поранення мапстральних судин та значного ураження оточуючих м'яких тканин [2, 4, 6]. Суттево впливають на результати хiрургiчного лкуван-ня також гншш ускладнення, яи досить часто зустрь чаються при вогнепальнiй травмi.
Тому, зважаючи на наявнiсть збройного конфлшту на Сходi Укра!ни, розв'язання проблеми ефективного та адекватного надання допомоги пораненим iз вогне-пальними ушкодженнями периферичних нервiв е ак-туальним та необхiдним.
Матер1али та методи
За останнiй перiод нами пролшовано 88 пацiентiв iз вогнепальними ушкодженнями периферичних не-рвiв. Вiк пащентав становив вiд 21 до 54 роив, серед-нiй вiк — 31 рш Хворi надходили для спецiалiзованого лiкування в термiни вщ 1 до 6 мiсяцiв тсля поранення. Ушкодження сiдничного нерва спостер^алося у 26,15 %, лшгьового — у 20,45 %, серединного — у 19,32 %, променевого — у 14,77 %, великогомшково-го — в 11,36 %, малогомшкового — у 7,95 % випадыв. Стушнь вщновлення руив оцшювали за шкалою вiд М0 до М5, чутливостi — вiд S0 до S5. Проводилося електронейромiографiчне дослщження для визначен-ня функцiонального стану уражених нервiв.
Оскiльки до 50 % поранень нервових стовбурiв по-еднувалися з переломами довгих исток, а 30 % — з ушкодженням мапстральних судин, пораненим вико-нувалася первинна хiрургiчна обробка за життевими показаннями з приводу домшуючого ушкодження на перших етапах евакуаци.
Оптимальною при iзольованих ушкодженнях периферичних нервiв була госпiталiзацiя хворого вiдразу до спецiалiзованих мiкрохiрургiчних чи нейрохiрургiчних вщдтень.
Хворим з iзольованими закритими ушкодженнями периферичних нервiв (найчастiше компресшно-ше-мiчного або тракцiйного характеру) подальша допо-мога надавалася в амбулаторних умовах та в невроло-гiчному або травматолопчному вiддiленнях стацiонару. У випадку закритих ушкоджень периферичних нервiв та сплетень призначалося вiдновне лiкування та забез-печувався регулярний (не рщше 1 раза на 2—4 тижш)
електронейромiографiчний контроль за якiстю вщнов-лення функцй' нервово-м'язового апарату.
Хiрургiчна тактика
Основними вимогами до xipyprÍ4Horo доступу е можливiсть достатнього огляду нерва на рiвнi ушкодження, в проксимальному та дистальному напрям-ках. Це дае змогу втьно манiпулювати на нервовому стовбурi, правильно ощнити характер та обсяг ушкодження та виконати в подальшому достатне за обсягом втручання.
Оперативний доступ повинен бути максимально атравматичним, виконуватись Í3 дотриманням зако-номiрностей розташування силових лiнiй та лiнiй Лан-гера i не проводитися безпосередньо над проекцшною лiнiею нервового стовбура. Щ порушення призводять у подальшому до формування грубих рубцiв, що, ^м косметичного дефекту, спричиняють вторинну комп-ресiю нервового стовбура.
При стисненш нервового стовбура виконуеться не-вролiз. При порушеннi анатомiчноl щлоста нерва необ-хiдно проводити зшивання, автопластику (замщення дефекту нервового стовбура фрагментами шшого, пе-реважно чутливого нерва) чи невротизацш (зшивання дистального вiдрiзка ушкодженого нерва з прокси-мальним вiдрiзком iншого, менш функцюнально значимого нерва з метою вщновлення функцй' першого) залежно вщ ступеня та характеру ураження. Основними вимогами до шва нервового стовбура е максимально точне сшвставлення з урахуванням фасцикулярно! будови нерва та вщсутшсть натягу (утримання шва ниткою 7/0) [5, 6].
Детальний невролопчний огляд тсля втручання слщ проводити як мiнiмум раз на 4 тижш.
Шсля завершення нейрохiрургiчного лiкування хворий переводиться у вщдтення реабштаци чи неврологи.
Результати та Тх обговорення
Особливостями вогнепальних ушкоджень бiйцiв, що беруть участь в АТО, е:
— значне переважання осколкових уражень (56,7 %) над кульовими (15,6 %); травми рiзноl локал1заци у 18,8 %, термiчнi ураження у 2,7 %, комбшоваш ушкодження в 6,2 % випадыв;
— приблизно у 20 % постраждалих зус^чаються ушкодження деылькох нервових стовбурiв та сплетень;
— у 45 % мають мюце тяжкi супутнi ураження м'язiв, судин, внутрiшнiх органiв;
— наявнють стiйкого больового синдрому (майже у 80 %, особливо за наявносп стороншх тiл);
— наявнють бiльше нiж у 90 % гншно-запальних ускладнень.
Прооперовано 88 поранених, !м виконано залежно вiд ушкодження нервiв невролiз (у 72,73 % випадыв, у тому чи^ в поеднанш з iмплантацiею електростиму-ляцiйних систем), шов нерва (у 19,32 %), а у випадку великих дефектав — автопластику литковим нервом (у 7,95 %). Уш операци виконувалися з використан-ням мiкроскопа, мшромрурпчного iнструментарiю та
мкрошовного мaтерiaлу. У термiн вiд 6 до 12 мюящв ступiнь вщновлення рухово! функци до М0—М2 спо-стерiгaвся в 39,77 % пащентав, до М3 — у 32,95 %, до М4 — у 18,18 %, до М5 — у 9,1 %. Стутнь вГдновлення чутливостi до S0—S2 зареестровано в 36,37 % пащенпв, до S3 — у 39,77 %, до S4 — у 18,18 %, до S5 — у 5,68 % (табл. 1). Шсля хiрургiчного лiкувaння регрес больово-го синдрому спостериався у 89,77 % випадыв.
Оперативне лiкувaння проводилось нaстiльки швидко, наскшьки це дозволяв стан хворого. Для уникнення технiчних помилок на етат хiрургiчного лiкувaння травматичних ушкоджень периферичних нервiв дотримувались низки умов, без урахування яких хiрургiчне втручання на нервових стовбурах е протипо-казаним.
Умови надання допомоги при травматичних ушко-дженнях периферичноТ нервовоТ системи:
1. Наявнють спецiaлiстa, який володiе навичками мГкромрурпчно! технiки з досконалим знанням топо-графГчно! анатоми периферичних нервiв, здатний за-безпечити точну дiaгностику характеру, ступеня та рГв-ня ушкодження нерва.
2. Нaявнiсть мкроскошчно! операцшно! техшки.
3. Нaявнiсть мГкрохГрурпчного iнструментaрiю, шовного мaтерiaлу, апаратури для штраоперацшно! електродiaгностики.
4. Адекватне aнестезiологiчне забезпечення.
Рисунок 1.1нтраневральне розташування стороннього предмета (куля ПМ) в серединному нервi
Рисунок 2. Насл'щки вогнепального вибухового ушкодження серединного та л^ьового нерв!в. Проведено невролiз, встановлено тимчасовий електрод для стимуляцИ'
Реконструктивт операци на нервах повинш вико-нуватися тыьки за умови вiдсутностi запальних змш у рат.
При неможливост надання спещалГзовано! допомоги в термш 8—12 годин проводили первинну хь рурпчну обробку рани, а в подальшому виконували операци на периферичних нервах в спецiaлiзовaному вщдтенш тсля того, як рана заготася.
У випадку вщсутносл ознак вщновлення функци нерва протягом 4—6 тижшв або при неефективному вщновленш на тлГ штенсивно! вщновно! терапи у строки 3—6 мюящв (залежно вщ клшки та даних електро-нейромюграфи) хворим проводили хiрургiчне втручання в спецiaлiзовaному вiддiленнi.
Бгльш складною видавалася ситуaцiя при поедна-них ушкодженнях периферичних нервiв. У цьому випадку якють надання допомоги хворому напряму залежала вщ виду ураження та тяжкост стану хворого.
При втрат (зниженнi) функци периферичного нерва тсля виконання ортопедичних маншуляцш проводили електронейромюграфш з вирiшенням питання про хГрурпчне лiкувaння у строки до 1—3 мюящв.
При ушкодженнях сухожилыв Г нервiв оптималь-ним вважали одномоментне реконструктивне хь рурпчне втручання з метою вГдновлення цшюносп вказаних анатомГчних структур. Як правило, тактика ведення цих хворих принципово не вщрГзнялася вГд тако! при Гзольованих вГдкритих ушкодженнях. При цьому термши проведення втручання (у спещалГзо-ваному вщдшенш) не перевищували 14 дГб (оптимально 12 годин).
Рисунок 3. Насл'щки вогнепального ушкодження променевого, серединного та лiктьового нерв!в ¡з вщкритим переломом плечовоI кстки. Операц1я на нервових стовбурах виконана через 2 м¡с. тсля встановлення системи зовшшньоI ф!ксацИ плечовоI кстки
но! медично! допомоги за життевими показаннями. Це потерпiлi, у яких поряд з ушкодженнями сплетень i окремих нервових стовбурiв мали мюце ушкодження черепа й головного мозку, внутршшх органiв, мап-стральних кровоносних судин, численш переломи юс-ток.
Подiбнi потерпiлi надходили в спецiалiзованi ней-рохiрургiчнi (мiкрохiрургiчнi) вщдлення лише через 1—3 мюящ (iнколи пiзнiше) шсля травми, коли !м в основному була надана вичерпна медична допомога з приводу провщного ушкодження й настала стабшзащя загального стану.
Отже, з огляду на результати л^вання, наведенi в табл. 2, можна зробити висновки, що результат вщ-новлення функци серединного та сщничного нервiв у 2 рази кращий пiсля проведення електростимуляци.
Висновки
1. Зважаючи на наявнiсть збройного конфлшту на Сходi Укра!ни, вирiшення проблеми ефективного та адекватного надання допомоги пораненим iз вогне-пальними ушкодженнями периферичних нервiв е ак-туальним та необхiдним. Серед вогнепальних травм нервово! системи ушкодження периферичних нервiв займае значне мiсце. Юльюсть поранених з ушкоджен-ням нервiв може становити вщ 9 до 25 %.
2. Оперативш втручання при вогнепальних ушко-дженнях периферичних нервiв повиннi проводитися в спецiалiзованих закладах.
3. Тактика мiкрохiрургiчного лiкування при вогнепальних ушкодженнях периферичних нервiв повинна мати диференцшований характер та визначатися
Таблиця 1. Результати операцй при вогнепальних ушкодженнях нерв1в у терм1н вд 6 до 12 мсящв
CTyniHb вiдновлення, бали
Нерви Операцiя Рухи Чутливють Разом
0-2 3 4 5 0-2 3 4 5
Шов 4 1 - - 3 1 1 - 5
Л^ьовий Автопластика 1 1 - - 1 1 - - 2
Невролiз 4 2 2 3 2 5 2 2 11
Шов 3 2 1 - 2 3 1 - 6
Серединний Автопластика 1 - - 1 - - 1
Невролiз 3 5 2 - 3 4 3 - 10
Шов 1 2 - - 1 2 - - 3
Променевий Автопластика 2 1 - - 3 - - - 3
Невролiз 2 2 2 1 2 2 2 1 7
Малогомтковий Шов - 1 - - - - 1 - 1
Невролiз 4 2 - - 4 2 - - 6
Великогомтковий Автопластика 1 - - - 1 - - - 1
Невролiз 4 2 2 1 5 2 2 - 9
Сщничний Шов - 1 1 - - 1 1 - 2
Невролiз 6 6 6 3 6 10 3 2 21
Разом 35 29 16 8 32 35 16 5 88
Рисунок 4. Дробове поранення з ушкодженням л!ктьового, серединного нервiв та сухожиль згинач!в пальц!в кист
При ушкодженнях нервiв та судин проводилось одномоментне реконструктивне хiрургiчне втручання. Хворi з такими ушкодженнями повинш бути доставле-ш в спецiалiзованi вщдтення й проопероваш якнай-швидше, у першу чергу з метою вщновлення нормального кровообиу кiнцiвки. Питання про втручання на периферичних нервах у цьому випадку виршувалося залежно вiд складностi оперативного втручання, його тривалост та соматичного стану хворого.
Складну, насамперед у дiагностичному планi, групу хворих iз поеднаними ушкодженнями периферичних нервiв становили пацiенти, як1 потребували невiдклад-
Таблиця 2. Результати неврол'зу в поеднанн1 з електростимулящею
Нерв Електростиму-лящя Стушнь вщновлення, бали Разом
Рухи Чутливють
0-2 3 4 5 0-2 3 4 5
Л^ьовий Проводилася - 1 2 2 - 1 2 2 5
Не проводилася 3 - - - 3 - - - 3
Променевий Проводилася - 1 1 1 - 1 1 1 3
Не проводилася 2 1 - - 2 1 - - 3
Серединний Проводилася 1 4 1 - 1 4 1 - 6
Не проводилася 2 1 - - 2 1 - - 3
Сщничний Проводилася - 4 4 1 - 6 2 1 9
Не проводилася 4 1 - - 3 1 1 - 5
Великогомтковий Проводилася - 1 1 1 - 1 1 1 3
Не проводилася 3 - - - 3 - - - 3
Малогомтковий Проводилася 2 - - - 2 - - - 2
Всього 17 14 9 5 16 16 8 5 45
з урахуванням багатьох чинниив — ступеня тяжкост1 супутшх ушкоджень, кд1н1чних даних, електроней-ромюграфи, штраоперацшно! д1агностики, макро- та м1кроскошчних зм1н у волокнах ушкоджено! дтянки нерва.
4. Результати х1рург1чного л1кування вогнепальних уражень периферично! нервово! системи в щлому пр-ш1, шж 1нших вид1в ушкоджень.
5. 1мплантащя електростимуляц1йних систем по-кращуе результати л1кування вогнепальних уражень периферичних нерв1в.
Список л1тератури
1. Бур'янов О.А., Страфун С.С., Лакша А.М., Ярмо-люк Ю.О., Мазевич В.Б., Лиходш В.В. Вогнепальш поранення ктщвок: Методичш рекомендаци. — К., 2014. — 18 с.
2. Гончарук О.О. Методи мiкрохiрургiчного лкуван-ня пошкоджень нервiв нижшх ктщвок з урахуванням природних та nогiршених умов для регенераци // Укр. журн. медичноИ техшки i технологи. — 2005. — № 1-2. — С. 77-88.
3. Гур'ев С.О., Кукуруз Я.С., Яловенко В.А., Волна 1.М. Анализ досвiду лтування вогнепальних поранень ктщвок // Екстрена медицина: вiд науки до практики. — 2014. — № 2. — С. 25-32.
4. Пушкар Ю.В. Деяш аспекти дiагностики та хiрургiч-но1 тактики при вогнепальних пошкодженнях периферичних нервiв верхшх та нижшх кшщвок мирного часу // Бюлетень УкрагнськоЧ асощаци нейрохiрур-гiв. — 1999. — № 1 (8). — С. 14-16.
5. Цимбалюк В.1., Лузан Б.М., Гук А.П. Сучасш принци-пи дiагностики та лтування хворих iз травматични-ми ушкодженнями периферичних нервiв: Методичш рекомендаци. — К., 2005. — 30с.
6. Цимбалюк В.1., Гончарук О.О. Результати хiрургiчно-го лтування пошкоджень периферичних нервiв нижшх шнщвок в умовах, несприятливих для регенераци нерва // Укр. нейрохiрург. журн. — 2004. — № 4. — С. 5964.
7. Вказiвки з военно-польовоИ хiрургu / За ред. Я.Л. За-руцького, А.А. Шудрака. — К.: СПД Чалчинська Н.В., 2014. — 396 с.
Отримано 02.04.15 ■
Цымбалюк В.И., Лузан Б.Н., Цымбалюк Я.В.
Государственное учреждение «Институтнейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ТРАВМАТИЧЕСКИМ ПОВРЕЖДЕНИЕМ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ
В УСЛОВИЯХ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ
Резюме. Учитывая наличие вооруженного конфликта на Востоке Украины, решение проблемы эффективного и адекватного оказания помощи раненым с огнестрельными повреждениями периферических нервов является актуальным и необходимым.
За последний период нами пролечено 88 пациентов с огнестрельными повреждениями периферических нервов. Возраст пациентов составил от 21 до 54 лет, средний возраст — 31 год. Больные поступали для специализированного лечения в сроки
от 1 до 6 месяцев. Повреждения седалищного нерва наблюдались в 26,15 % случаев, локтевого — в 20,45 %, срединного — в 19,32 %, лучевого — в 14,77 %, большеберцового — в 11,36 %, малоберцового — в 7,95 % случаев. Степень восстановления движений оценивали по шкале от М0 до М5, чувствительности — от 80 до 85. Проводилось электронейромиографическое исследование для определения функционального состояния пораженных нервов.
В зависимости от повреждения нервов проводился невролиз (72,73 %, в том числе в сочетании с имплантацией электрости-муляционных систем), шов нерва (19,32 %), а в случае крупных дефектов — аутопластика икроножным нервом (7,95 %). Степень восстановления двигательной функции до МО—М2 отмечалась в 39,77 % случаев, до М3 — в 32,95 %, до М4 — в 18,18 %, до М5 — в 9,1 %. Степень восстановления чувствительности до 80—82 была зарегистрирована в 36,37 % случаев, до 83 — в 39,77 %, до 84 — в 18,18 %, до 85 — в 5,68 %. После хирургического лечения регресс болевого синдрома наблюдался в 89,77 % случаев.
Были сделаны выводы, что:
— оперативные вмешательства при огнестрельных повреждениях периферических нервов должны проводиться в специализированных учреждениях;
— результаты хирургического лечения огнестрельных поражений периферической нервной системы в целом хуже, чем других видов повреждений;
— имплантация электростимуляционных систем улучшает результаты лечения огнестрельных поражений периферических нервов.
Ключевые слова: огнестрельные повреждения периферических нервов, электронейромиографическое обследование, электростимуляционная система.
Tsymbaliuk V.l., Luzan B.N., TsymbaliukI.V.
State Institution «Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
DIAGNOSTICS AND TREATMENT OF TRAUMATIC INJURIES OF PERIPHERAL NERVES IN COMBAT CONDITIONS
Summary. In view of the armed conflict in Eastern Ukraine the problem of effective and appropriate assistance to the casualties with gunshot injuries of peripheral nerves is important and necessary.
During the last period we treated 88 patients with gunshot injuries of peripheral nerves. The patients' age was from 21 to 54 years old, mean age was 31 years old. Patients admitted to hospital for specialized treatment in 1—6 months. Damage of the sciatic nerve was observed in 26.15 %, the ulnar nerve — in 20.45 % cases, median nerve — in 19.32 %, radial nerve — in 14.77 %, tibial one — in 11.36 %, peroneal one — in 7.95 % of cases. The degree of movement recovery was evaluated by a scale from M0 to M5, sensitivity was estimated from S0 to S5. Neuroelectromyography was performed to determine the functional state of the affected nerves.
Depending on the damage of the nerves, there were performed neurolysis (in 72.73 % of cases, including the implantation of elec-
trostimulation systems), nerve suture (19.32 %) and in case of large defects sural nerve autoplasty (in 7.95 % of cases). The motor recovery to M0—M2 rate was observed in 39.77 % cases, to M3 — in 32.95 %, to M4 — in 18.18 %, M5 — in 9.1 %. The degree of sensitivity recovery S0—S2 was observed in 36.37 % patients, to S3 — in 39.77 %, S4 — in 18.18 %, S5 — in 5.68 %. After surgical treatment pain regression was observed in 89.77 % cases. It was concluded that:
— surgery for gunshot injuries of peripheral nerves must be carried out in specialized centers;
— results of surgical treatment of gunshot injuries of peripheral nervous system are mostly worse than at other types of damage;
— implantation of electrostimulation systems improves the results of treatment of gunshot injuries of peripheral nerves.
Key words: gunshot injuries of peripheral nerves, neuroelectro-myography, electrostimulation system.
