CC BY
34
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
16. Chen Y, An H, Zhu H, Stone T, Smith JK, Hall C, Lin W. White matter abnormalities revealed by diffusion tensor imaging in non-demented and demented HIV+ patients. Neuroimage. 2009;47(4):1154-62.
17. Wohlschlaeger J, Wenger E, Mehraein P, Weis S. White matter changes in HIV-1 infected brains: a combined gross anatomical and ultrastructural morphometric
investigation of the corpus callosum. Clinical neurology and neurosurgery. 2009;111(5):422-9.
18. Gongvatana A, Schweinsburg BC, Taylor MJ, Theilmann RJ, Letendre SL, Alhassoon OM, Frank LR. White matter tract injury and cognitive impairment in human immunodeficiency virus infected individuals. Journal of neurovirology. 2009;15(2):187-95.
Crana Hagium^a go pega^ii 23.03.2018
♦
УДК 616.134.9-005:616.8-008.64-036:617.53:616.711-018.3 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133942
I.e. Зозуля КЛ1Н1ЧН1 ВАР1АНТИ ТРАНЗИТОРНОГО
В Г■ НесУкай * НЕВРОЛОГ1ЧНОГО ДЕФ1ЦИТУ
У ХВОРИХ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ШИЙНОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА
Нащональна медична академiя тслядипломног освти ím. П.Л. Шутка
вул. Дорогожицька, 9, Кив, 04112, Украша
Кшвська мicька клiнiчна лкарня № 8
вул. Кондратюка, 8, Кшв, 04201, Украша
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
Dorogozhytska str, 9, Kyiv, 04112, Ukraine
Kyiv Clinical Hospital N 8
Kondratyuka str., 8, Kyiv, 04201, Ukraine
e-mail: nmapo. emergency@gmail. com
Ключовi слова: вертебро-базилярна система, mранзumoрнi iшемiчнi атаки, шийний остеохондроз, клШчт синдроми
Ключевые слова: вертебро-базилярная система, транзиторные ишемические атаки, шейный остеохондроз, клинические синдромы
Key words: vertebral basilar system, transient ischemic attacks, neck osteochondrosis, clinical syndromes
Реферат. Клинические варианты транзиторного неврологического дефицита у больных с остеохондрозом шейного отдела позвоночника. Зозуля И.С., Несукай В.Г. С целью изучения частоты и вариабельности клинических симптомов обследовано 130 больных, перенесших транзиторную ишемическую атаку в вер-тебрально-базиллярном бассейне (ВББ) на фоне остеохондроза шейного отдела позвоночника, верифицированного по данным МРТ, КТ или рентгенографии шейного отдела позвоночника с функциональными пробами. В анализ не включали больных с признаками острого или перенесших хроническое нарушение мозгового кровообращения. Выделено четыре основных клинических синдрома: офтальмический (ОФС), вести-булоатактический (ВАС), кохлеовестибулярный (КВС) и очаговых неврологических симптомов (ОНС), среди которых ВАС и КВС возникали соответственно у 27,9 и 31,2% пациентов молодого возраста и у 33,3 и 27,3% старшего возраста. У больных с ОФС чаще выявлялось нарушение зрения (у 63,6% больных), и преимущественно у женщин с частотой 62,5%, у больных с ВАС - головокружение, которое возникало у 74,2% женщин и 90,0% мужчин, с КВС - шум в ухе (у 68,4%), без гендерной разницы, у больных с ОНС частота геми-пареза/гемиплегии составила 34,5% и превалировала у больных старшей возрастной группы (50,0 против 15,4% у больных младшего возраста).
Abstract. Clinincal variants of trancient neurological deficit in patients with the neck osteochondrosis. Zozulia I.S., Nesukai V.G. With the purpose of studing frequency and variability of clinical symptoms there were observed 130 patients after transient ischemic attack (TIA) in a vertebrobasilar pool (VBP) on a background of neck osteochondrosis, verified from MRI, CT data or sciagraphies of the neck portion of the spine with functional tests. The analysis did not include patients with the signs of acute or past chronic stroke. After systematization of complaints and symptoms four clinical syndromes were selected: ophthalmic (OPS), vestibuloatactic (VAS), cochleovestibular (CVS) and local neurological symptoms (LNS) among which VAS and CVS appeared in 27.9 and 31.2% of young patients, respectively, and in 33.3 and 27.3% of the elderly ones. In patients with OPS, visual impairment was more frequent (in 63.6% of patients) and predominantly in women with a frequency of 62.5%, in patients with VAS - dizziness, which occurred in 74.2% of women and 90.0% of men, with CVS - noise in the ear (68.4%) without a gender difference, in patients with LNS the frequency of hemiparesis/hemiplegia was 34.5% and prevailed in patients of the older age group (50.0 versus 15.4% in young patients).
Сьогодш медико-сощальне значення транзи-торних iшемiчних атак (TIA), ropiBMro з ш-сультом, недоощнюеться i багатьма лшарями TIA не розглядасться як значна проблема неврологи [8, 11, 14]. В Украш в 2015 рощ на TIA припадало 104 випадки на 100 тис. населення, i майже 70% з них становили люди працездатного вшу [4]. Метаанатзи когорт пащеипв з TIA показали, що ризик шсульту шсля TIA становить ~ 3-10% протягом 2 дшв i 9-17% протягом 90 дшв [9, 13]. Aналiз незалежних дослщжень, що включали 2416 пащеипв, госштатзованих з гострим iшемiчним шсультом, показав, що в 23% хворих в анамнезi була перенесена TIA [10]. У рекомендащях Свропейсько! оргашзаци шсульту (ESO) в 2008 р. вперше TIA розглядасться як невщкладний стан, що потребуе госштатзаци в стащонар [12].
Одшею з важливих та дискутабельних проблем у неврологи та нейрохiрургil е патолопя шийного вщдшу хребта (зокрема остеохондрозу), яка може призводити до екстравазально! ком-преси хребтово! артерп (XA), порушень крово-обшу у вертебрально-базилярному басейш (ВББ), яю проявляються зокрема TIA [6, 7]. У бшьшосп випадюв дiагностика уражень XA як на амбулаторному прийом^ так i в стащонарах сома-тичного профшю е несвоечасною або помил-ковою, багато пацiентiв мають iншi захворюван-ня, що робить актуальним ранне розшзнавання певних клiнiчних симптомiв TIA у ВББ для проведення своечасного обстеження та патоге-нетично виправданого лiкування i профiлактики шсульту [5].
Мета - вивчити частоту та варiанти ктшчних проявiв у хворих рiзних вiкових та гендерних груп, що перенесли TIA у ВББ на rai остеохондрозу шийного вщдшу хребта.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 130 хворих (92 (70,8%) жшки i 38 (29,2%) чоловтв) з остеохондрозом шийного вщдшу хребта вшом вiд 23 до 76, у середньому 54,1±1,2 року, як первинно поступали в першi 3-
12 год. вщ початку симптомiв до лiкарiв рiзних спецiальностей i потiм проконсультованi неврологом та мали ознаки транзиторного невроло-пчного дефiциту, характерного для порушення певних вiддiлiв головного мозку, що забезпе-чуються ВББ. На rai медикаментозно! терапи протягом 24 годин вщ появи симптомiв вщ-мiчали регрес гострих неврологiчних симптомiв, хворим був встановлений дiагноз TIA. При госштатзаци всi хворi пiдписували шформовану згоду. Дiагноз остеохондрозу шийного вщдшу хребта верифкували за даними MPT, KT або рентгенографи шийного вщдшу хребта з функ-цiональними пробами [2, 3]. В анатз не включали хворих, в яких при MPT/KT дослщженш головного мозку виявляли ознаки гострого / хро-шчного порушення мозкового кровооб^у атеро-склеротичного або гiпертензивного генезу.
Пюля систематизац^' скарг та симптомiв, кл> нiко-неврологiчного обстеження були сформо-ваш групи пацiентiв: 1-у групу склали 22 па-цiенти (16 жшок (72,7%), 6 чоловiкiв (27,3%)) з офтальмiчним синдромом (ОФС); 2-у групу - 41 хворий (31 жшка (75,6%), 10 чоловiкiв (24,4%)) з вестибулоатактичним синдромом (ВAС); 3-ю групу - 38 хворих (25 жшок (65,8%), 13 чоло-вшв (34,2%)) з кохлеовестибулярним синдромом (КВС); 4-у групу - 29 хворих (21 жшка (72,4%), 8 чоловшв (27,6%)) з вогнищевими невролопч-ними симптомами (ВНС).
Для аналiзу частоти синдромiв були сформо-ванi групи за стандартними вшовими параметрами: вщ 23 до 45 рокiв; 45-59 роюв; 60-74 рокiв та понад 75 роюв. Хворi також були розподшеш на вiковi групи за медiаною, яка становила 57 роюв.
До групи ОФС вiдносили пащеш!в, якi переважно скаржились на раптове попршення зору (потемнiння в очах, вщчуття «пелени» перед очима), рiзке зниження або повну втрату зору, фотопсп («кола» перед очима, темш та свiтлi крапки, концетричне звуження зору), ви-падiння дiлянок зору (повне, часткове, квадрантне, гемiаноптичне), алексда (короткочаснi розлади
18/ Том XXIII/ 2
79
читання). До групи ВАС вщносили пащенпв, яю скаржились на запаморочення системного та несистемного характеру (могли супроводжу-ватись нудотою, багаторазовою блювотою), хиткiсть при ходьбi, вщчуття «провалювання», раптове падiння (без втрати свщомосп), коор-динаторнi розлади (синдром спонтанного прома-хування). У групу КВС включали пащенпв, якi скаржились на шум, дзвш у вухах, зниження слуху (нейросенсорна туговуисть), вщчуття рап-тового закладення вуха (симптом «раптово1 втрати слуху»). У групу ВНС включали хворих, яю скаржились на порушення мови (дизарс^я), порушення ковтання (дисфагiя), напади рапто-вого падшня без втрати/рiдше iз втратою св> домостi (синкопальнi стани), дроп-атаки, двошня в очах, руховi розлади вщ легкого парезу до короткочасно1 втрати рухiв (гемiпарез, гемь плепя), порушення чутливостi в кiнцiвках (ош-мiння кiнцiвок у будь-якiй комбшацн) або дезорieнтацiю i втрату в просторi та часi (тран-зиторна глобальна амнезiя). Всi симптоми в зазначених симптомокомплексах тривали вiд декшькох хвилин до однieï години.
Статистичну обробку даних проводили з використанням пакета статистичних програм SPSS 15.0 та Microsoft Excel. Для порiвняння кшьюсних показникiв незалежних груп викорис-товували t-критерiй Стьюдента. Достовiрнiсть рiзницi показникiв мiж групами вважали ста-тистично значущою при рiвнi значущост р<0,05. Статистичний аналiз частот виникнення симп-томiв проводили у вшових групах, сформованих за медiаною, яку визначали як значення вiку, що вщповщае серединi ранжованого ряду, розташо-ваного в порядку його зростання вiд мшмаль-ного до максимального значення, аналiз таблиць спряженостi проводили за критерieм %2 (П1р-сона), у тому чи^ з поправкою Йетса, а також iз застосуванням точного тесту Фшера [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз частоти виникнення основних синдро-мiв у рiзних вiкових групах представлений у таблиц 1. Оскiльки вибiрка не тдпорядкову-валась нормальному закону розподшу, в по-дальшому аналiз проводили в групах, яю були сформоваш за медiаною.
Таблиця 1
Кл1шчш вар1анти синдромпв у групах хворих р1зного в1ку
Кл1н1чн1 синдроми
liilKHii групи
ОФС ВАС КВС ВНС
23-44 роки, n=40 Жшки/чоловжи 45-59 рокчв, n=32 Жшки/чоловжи 60-74 рошв, n=54 Жшки/чоловжи >75 рошв, n=4 Жшки/чоловжи
8 (20,0%)
5/3 7 (21,9%)
4/3 7 (13,0 %) 6/1 0 0
15 (37,5%)
11/4 6 (18,7%) 6/0 19 (35,2% )
13/6 1 (25,0%) 1/0
10 (25,0%)
6/4 12 (37,5%)
8/4 14 (25,9%)
10/4 2 (50,0%) 1/1
7 (17,5%) 6/1 7 (21,9%)
4/36/1 14 (25,9%)
10/4 1 (25,0%) 1/0
При аналiзi гендерних особливостей основних синдромiв виявилось превалювання ОФС у чоловтв молодшо1 групи i жшок старшо1 групи (рис.). Частота шших синдромiв у чоловтв i жшок була зютавною.
При аналiзi клiнiчних варiантiв у рiзних вшо-вих групах, розподшених за медiаною, виявлена зiставна частота виникнення синдромiв у хворих молодшого i старшого вiку, при цьому виявлено
превалювання ВАС (вщповщно 27,9 i 33,3%) та КВС (вщповщно 31,2 i 27,3%), дещо рщше вияв-лялись ВНС (вiдповiдно 20,3 i 24,2%) та ОФС (вщповщно 18,8 i 15,2%).
У структурi симптомiв у групi ОФС провщ-ними були порушення зору як у загальнш групi (у 63,6%), так i в рiзних вшових категорiях (у 75 та 50% вщповщно в молодшiй i старшш групах), у молодшiй групi 50% пащенпв скаржились на
фотопсн («кола» перед очима, темш та свiтлi крапки, концетричне звуження зору) i 33,3% - на випадшня дiлянок зору (повне, часткове, квад-рантне або гемiаноптичне). У старшш групi цi скарги були бшьш рiдкими - вiдповiдно у 20 i
10% пацieнтiв. На вщмшу вiд молодшо! групи, у 40% старших пащенпв вiдмiчалась втрата зору (у 40%). У 7 (31,8%) хворих виявлялась най-частiша комбшащя симптомiв - погiршення зору з фотопшями.
18 16 14 12 10 8 6 4 2
'/кшки < 57 роюв
Чоловiки < 57 рокв /кшки > 57 рокв
□ офс пвас шквс авнс
Чоловiки > 57 роюв
Частота клiнiчних ва|)1ант1в синдромiв у чоловiкiв i жшок у рпних вжових групах (%)
0
При аналiзi гендерних особливостей вияв-лено, що в жшок переважною скаргою були порушення зору (62,5%) i фотопсн (37,5%), а в чоловтв - випадiння дiлянок зору (33,3% проти 18,8% у жшок) i фотопсн (33,3%), частота тим-часово! втрати зору була зiставною (18,8 i 16,7% у жiнок i чоловiкiв вiдповiдно). Короткочаснi розлади читання (алексiя) теж можуть бути
При аналiзi гендерних особливостей у груш з ВАС виявлено, що переважною скаргою в жшок i чоловшв було запаморочення системного та несистемного характеру (74,2 i 90,0% вщповщ-но), у чоловiкiв достовiрно часнше виникали скарги на хиткiсть при ходi (60,0% проти 38,7% у жшок)), вщчуття «провалювання», порушення
симптомом Т1А у ВББ, але траплялись досить рщко, у нашому дослщженш на алексiю скаржи-лась лише одна хвора старшого вшу.
При аналiзi групи хворих з ВАС у молодшш груш найчасншими були скарги на запаморочення, у старшш вшовш груш - порушення координацп (табл. 2). Хитюсть вщчували вщпо-вiдно 47,4% i 40,9% пащенпв.
Таблиця 2
% р
31,8 0,18
13,6 0,37
54,5 0,26
координацп часнше виникали в жшок (51,6% проти 30,0% у чоловшв).
Запаморочення системного та несистемного характеру е одшею з перших, найбшьш часто зус^ваних та головних скарг у хворих з пору-шенням мозкового кровообну у ВББ. Запаморочення школи мали досить iнтенсивний
Кл1м1чм1 вар1амти симдром1в у груп1 хворих з ВАС
Вс1 хвори п=41
%
23-56 роюв, п=19
%
>57 роюв, п=22
Запаморочення Падшня
Порушення координаци
17 4 19
41,4 9,8 46,3
10 1
7
52,6 0,1 36,8
7 3 12
Прим1тка: р - р1зниця показниюв ]шж групами хворих у в1Ц1 23-56 роюв I > 57 роюв.
18/ Том XXIII/ 2
81
характер i залежно в1д штенсивносп могли супроводжуватись нудотою, багаторазовою блю-вотою. Насамперед треба з'ясувати, чи дшсно хворий пщ скаргою «запаморочення» вщчувае хибне обертання свого тша в простор1 чи оточуючих предмепв навколо себе. Важливо в скаргах хворого з'ясувати, чи запаморочення виникае раптово, без певно! причини, обо-в'язково пов'язане з р1зким поворотом голови, положенням i закиданням голови, що характерно для порушень мозкового кровообiгу, зумовлених ураженням ХА та шийним остеохондрозом. Важливо вщмггити, що симптоми порушення мозково! гемодинамши, пов'язанi з дегенеративно - дистрофiчними змiнами шийного вiддiлу хребта, обов'язково провокувались поворотами, обертами, закиданням чи шшим положенням голови, тривалим !! положенням, статичним перевантаженням шийного вiддiлу хребта. Хворi в багатьох випадках не наголо-шували на цьому i тшьки при постановцi додаткових питань вiдмiчали цей чинник.
У групi ВАС запаморочення було сполучене з порушенням координацп у 9 (22%) хворих, з хит-кiстю - у 16 (39%) хворих.
У груш хворих з КВС найчаспшим симптомом був шум у вуш, i частота виникнення симптомiв у рiзних вiкових групах була зютавною (68,4%). Зниження слуху i закладання у вусi
виникали вщповщно в 10 i 5% молодих хворих i у 8 i 6% хворих старшого вiку вщповщно.
При аналiзi гендерних особливостей у груш хворих з КВС переважною скаргою в жшок i чоловтв був шум у вус (72,0 i 61,5% вщпо-вiдно), зниження слуху часпше виникало в чоловтв (53,8 проти 44,0% у жшок), закладання у вус виникало в 32% жшок i 23,1% чоловтв.
Обстеження оториноларинголога дозволяло виявити хворих з порушенням слуху iз захворю-ваннями несудинного характеру.
Клiнiчнi варiанти синдромiв у хворих з ВНС представлеш в таблиц 3. У молодших хворих, на вщмшу вiд хворих старшого вшу, вiдмiчались дисфагiя, синкопе, у пащенпв старшо! групи, на вiдмiну вiд молодших, вiдмiчалась коротко-тривала амнезiя.
Привертало увагу, що у хворих старшо! вшо-во! групи наявшсть гемшарезу/гемшлегп була най-частшою порiвняно з такою в молодших хворих. Однаково часто виникали дизартрiя i дво!ння.
При аналiзi гендерних особливостей у чоло-вiкiв частше виникали гемiпарез/гемiплегiя (37,5 проти 25,6% у жшок), дво!ння (25,0 проти 4,8% у жшок), порушення чутливост (25,0 проти 19,0% у жшок), а також амнезiя (12,5 проти 4,8% у жшок). У жшок, на вiдмiну вщ чоловтв, також виникали дизартрiя (19,0%), синкопальш стани (14,3%) i дисфагiя (9,5%).
Таблиця 3
Кл1шчш вар1анти синдромпв у хворих з ВНС
Bei хвор1, n=29 % 23-56 рокв, n=13 % >57 рок1в, n=16 % Р
Дисфапя 2 6,9 2 15,4 0 0
Дизартр1я 4 13,8 2 15,4 2 12,5 0,823
Синкопе 3 10,3 3 23,1 0 0
Двошня 3 10,3 1 7,6 2 12,5 0,673
Гемтарез/ гем1плег1я 10 34,5 2 15,4 8 50,0 0,05
Порушення чутливост1 5 17,2 3 23,1 2 12,5 0,454
Амнез1я 2 6,9 0 0 2 12.5
Примака. р - рiзниця показникiв мiж групами хворих у вщ 23-56 роюв i >57 рокiв.
Слiд зазначити, що головною особливютю Т1А е швидкоплинний перебщ внаслiдок чого на момент обстеження лшарем симптоми можуть бути вiдсутнiми, тому дiагноз Т1А в певному сенсi виставляеться ретроспективно. На думку Дж.Ф. Тула, за ктшчними проявами теоретично
можливо видшити стiльки варiантiв Т1А, скiльки функцш у мозку [5]. Дебют Т1А у ВББ на фонi шийного остеохондрозу може бути не розтз-наний, якщо пацiент звертаеться до шмейного лiкаря, офтальмолога, отоларинголога та шших спещалю^в, внаслiдок значно! гетерогенносп
CTMrnoMÍB i 1'х швидкоплинностi. Видiлення про-вiдного симптомокомплексу у хворих з тдозрою на Т1А в умовах обмеженого часу дозволяе опти-MÍ3yBara дiагностичний алгоритм i проводити дослщження (офтальмоскопiю, допплерографiю, стабiлометрiю та íh.) для верифшацн ураження головного мозку i подальшого лiкyвання.
ВИСНОВКИ
1. Частота виникнення Т1А у ВББ на фот остеохондрозу шийного вщдша хребта превалюе у жшок i становить 70,8%.
2. Вестибулоатактичний i кохлеовестибуляр-ний синдроми е найчасншими у хворих, що перенесли Т1А у ВББ, i виникають вiдповiдно в 27,9 i 31,2% пащенпв молодшого вiкy i в 33,3 i 27,3% пащенпв старшого вшу.
3. У хворих з офтальмiчним синдромом най-часншим симптомом було порушення зору, яке виникало в 63,6% хворих, i переважно в жшок з частотою 62,5%, у хворих з вестибулоатак-
тичним синдромом - запаморочення, яке виникало в 74,2% жшок i 90,0% чоловтв, з кохлео-вестибулярним синдромом - шум у вуш, який виникав у 68,4% без гендерно! рiзницi, у хворих з вогнищевими невролопчним симптомами частота гемшарезу становила 34,5% i переважала у хворих старшо! групи 50,0 проти 15,4% у хворих молодшого вшу.
4. Виявлення провщного симптомокомплексу у хворих з тдозрою на Т1А у ВББ з остеохондрозом шийного вщдшу хребта дозволить скоротити час верифшацн дiагнозy i призначення оптимального лiкyвання таких хворих.
Актуальтсть подальших наукових дослiджень полягае у визначенш взаемозв'язку провiдного симптомокомплексу з ураженням судин ВББ у хворих з остеохондрозом шийного вщдшу хребта, що перенесли Т1А, та розробщ специфiчних дiагностичних алгоритмiв, що дозволять опти-мiзyвати лiкyвання тако! категорп пацiентiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. - 2-е изд. / М.Ю. Антомонов. - Киев: МИЦ «Мединформ», 2018. - 579 с.
2. Грэй М.Л. Патология при при КТ и МРТ / М.Л. Грэй, Д.М. Эйлинэни. -Москва: МЕДпресс-ин-форм, 2017. - 456 с.
3. Дифференциальный диагноз при КТ и МРТ / Ю.К. Лин, Э.Дж. Эскотт, К.А. Гарг, Э.Г. Блейхер [и др.]. - Москва: Мед. лит., 2017. - 368 с.
4. З1нченко О.М. Стан невролопчно! служби у 2015 рощ / О.М. Зшченко, Т.С. Мщенко. — Харшв, 2016. - 23 с.
5. Зозуля 1.С. Транзиторш шем1чш атаки у вер-тебрально-базилярнш систем^ зумовлеш патолопею шийного вщдшу хребта / 1.С. Зозуля, В.Г. Несукай // Мистецтво лшування. -2013. - № 6. - С. 4-10.
6. Мироненко Т.В. Клинико-диагностическая характеристика транзиторных ишемических атак, развившихся на фоне патологии шейного отдела позвоночника / Т.В. Мироненко, О.Д. Витаева, Н.В. Витаева // Практична ангюлопя. - 2012. - № 7-8. - С. 35-41.
7. Мшалов В.Г. Анал1з клшчних вар1ант1в та форм синдрому хребтово! артерй' у хворих з естра-вазальною компреаею в сегменп V1-V2 залежно ввд вшу / В.Г. Мшалов, Л.М. Яковенко, В.А. Черняк // Серце i судини. - 2011. - № 2. - С. 57-64.
8. Agreement regarding diagnosis of transient ischemic attack fairly low among stroke-trained neurologists / J. Castle, M. Mlynash, K. Lee [et al.] // Stroke. -2010. - Vol. 41. - P. 1367-1370.
9. Early risk of stroke after transient ischemic attack: a systematic review and meta-analysis / C.M. Wu, K. McLaughlin, D.L. Lorenzetti [et al.] // Arch. Inter. Med. - 2007. - Vol. 167. - P. 2417-2422.
10. European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee, ESO Writing Committee. Guidelines for management of ischaemic stroke and transient ischaemic attack / P.A. Ringleb, M.G. Bousser, G. Ford [et al.] // Cerebrovasc Dis. - 2008. - Vol. 25, N 5. - P. 457-507.
11. Misdiagnosis of transient ischemic attacks in the emergency room / S. Prabhakaran, A.J. Silver, L. Warrior [et al.] // Cerebrovasc Dis.- 2008.-Vol.26.-P.630-635.
12. Ranta A. Transient ischemic attack service provision: A review of available service models / A. Ranta, P.A. Barber // Neurology. - 2016. - Vol. 86. - P. 947-953.
13. Rothwell P.M. Stroke research in 2016: when more medicine is better, and when it isn't / P.M. Rothwell // Lancet Neurology. - 2017. - Vol. 16, N 1. - P. 2-3.
14. Transient ischaemic attacks: mimics and chameleons / V. Nadarajan, R.J. Perry, J. Johnson [et al.] // Pract Neurol. - 2014. - Vol. 14. - P. 23-31.
REFERENCES
1. Antomonov YuK. [Mathematical treatment and 2. Grey M, Ailinani JM. [CT and MRI pathology]. analysis of medico-biological data]. 2nd ed., Kyiv. MEDpress-inform. 2017;456. Russian. 2018;579. Russian.
18/ Том XXIII/ 2
83
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
3. Lin YuK, Escott ED, Garg KA, Bleiher EG, Alexander D. [Differential Diagonosis in CT and MRI]. Medical literature. 2017;368. Russian.
4. Zinchenko OM, Mishchenko TS. [The state of neurological service in 2015]. 2016;23. Ukrainian.
5. Zozulia IS, Nesukai VH. [Transitory Ischemic Attacks in Vertebral-Basilar System Caused by Cervical Spine Pathology]. Mistetstvo likuvannya. 2013;6:4-10. Ukrainian.
6. Mironenko TV, Vitayeva OD. [Clinical and diagnostic characterictics of transient ischemic attacks on the background of cervical spine pathology]. Practichna angiologiya. 2012;7-8:35-41. Russian.
7. Mishalov VG, Yakovenko LM, Cherniak VA. [Age-dependent analysis of clinical variants and forms of vertebral artery syndrome in patients with extravascular compression in segment V1-V2]. Serce I sudini. 2011;2:57-64. Ukrainian.
8. Castle J, Mlynash M, Lee K, et al. Agreement regarding diagnosis of transient ischemic attack fairly low among stroke-trained neurologists. Stroke. 2010;41:1367-70.
9. Wu CM, McLaughlin K, Lorenzetti DL, et al. Early risk of stroke after transient ischemic attack: a systematic review and meta-analysis.Arch Intern Med. 2007;67:2417-22.
10. Ringleb PA, Bousser MG, Ford G, et al. European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee, ESO Writing Committee. Guidelines for management of ischaemic stroke and transient ischaemic attack Cerebro-vasc Dis. 2008;25(5):457- 507.
11. Prabhakaran S, Silver AJ, Warrior L, et al. Misdiagnosis of transient ischemic attacks in the emergency room. Cerebrovasc Dis. 2008;26:630-5.
12. Ranta A, Barber PA. Transient ischemic attack service provision: A review of available service models. Neurology. 2016;86:947-53.
13. Rothwell PM. Stroke research in 2016: when more medicine is better, and when it isn't. The Lancet Neurology. 2017;16(1):2-3.
14. Nadarajan V, Perry RJ, Johnson J, et al. Transient ischaemic attacks: mimics and chameleons. Pract Neurol. 2014;14:23-31.
Crarra Haginmga go pega^iï 23.03.2018
♦
