CC BY
17
© Некрасова Н. О.
УДК 616.857-036-092:616.134.9-005 Некрасова Н. О.
КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЦЕФАЛГ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ МОЛОДОГО В1КУ З1 СПОНДИЛОГЕННИМИ ПОРУШЕННЯМИ КРОВООБ1ГУ В ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙН1
Харкiвський нацiональний медичний унiверситет (м. Харкiв)
Птка nno@rambler.ru
Дана робота виконана в рамках науково-дослщно! роботи кафедри неврологи № 2 ХНМУ «Ктнко-патогенетичы аспекти формування дисметаболiчних та демieлiнiзуючих захворювань нервово! системи», № державно! реестрацп 01 15 Ы000988.
Вступ. В останнм версiI МiжнародноI класифкаци хвороб 10-ого перегляду, симптомокомплекс вертебро-базилярно! недостатност (ВБН) розглядаеться, як «синдром вертебробазилярно! артерiально! системи» в рамках «минущих транзиторних церебральних iшемiчних нападiв (атак) i спорiднених синдромiв» (й 45.0) [6,11,18]. Функцюнальна важливiсть забезпечуваних вертебро-базилярною системою зон i особливостi !! будови призводять до того, що розлади циркуляцп в нiй складають близько 70% всiх минущих порушень церебрального кровоплину [1,9].
Патогенетично, ВБН — це невщповщнють мiж енергетичною потребою речовини мозку (недостатнiсть кисню i глюкози унаслiдок ппоциркуляци) i можливiстю вертебрально-базилярно! системи забезпечити цю потребу [13,19]. Причин, що призводять до виникнення невщповщност потреб мозку можливостями вертебрально-базилярно! системи може бути багато. Так, при оцЫц взаемозв'язку патологi! шийного вiдцiлу хребта i порушень кровоплину у вертебрально-базилярнм системi багатьма авторами [2,4,5,8,9] пщкреслюеться висока вiрогiд-нiсть розвитку iшемiчних процесiв в басейнi хребце-вих артерм, унаслiдок безпосередньо! анатомiчно! близькост судинно-нервових i кiстково-суглобових утворень.
Патогенетичн варiанти спондiлогенно! ВБН включають рефлекторы, як i виникаючi унаслiдок дм на рецептори, iннервуючi ураженi вщдти ПРС i компресiйнi (завжди поеднуються з рефлекторними) - обумовленi дiею патологiчних структур (грижа, остеофiти i iн.) на корiнець, спинний мозок, су-дину, зокрема, хребетну артерю. Враховуючи, що клiнiко-патогенетичнi прояви ураження ПРС залежать вщ мiри мехаычно! дi! на структури дано! дтянки, особливо у присутностi заднiх остеофтв, грижових випинань мiжхребцевих дискiв, артрозу унковертебральних зчленувань i мiжхребцевих суглобiв, отже, в разi компресi! коршця спiнального нерва протрузiею диска найбтьш яскравим
проявом патологi! служитиме невропатичний бть у вiдповiдному дерматомi [8,17,19,22].
Стмка або транзиторна компресiя хребетно! артерi! в каналi поперечних вщростюв або рiдше в мiжм'язових промiжках може викликати зниження кровонаповнення вертебрально-базилярного ба-сейну, викликаючи iшемiчнi розлади, а компреЫя хребцевих венозних сплетшь викликае явища ве-нозно! дисциркуляци [3,7,8,12].
Особливостi ходу хребетно! артери в мiжм'язових просторах i в каналi поперечних вiдросткiв визнача-ють варiанти можливих екстравазальних впливiв на не!. Враховуючи, що анатомо-функцюнальною оди-ницею хребта е хребетний руховий сегмент (ХРС), який включае два сумiжнi хребцi, сполучае !х мiж-хребцевий диск, мiжхребцевi суглоби, в'язки, м'язи i що забезпечують !х нервовi структури, рухи хребта здмснюються в цих функцiонально-структурних елементах. Найбтьш важливими з точки зору вер-теброгенного впливу на судинно-нервовий пучок, представляються наступи форми дегенеративно-дистрофiчних уражень ХРС: унко-вертебральний спондтоартроз, деформуючий спондiлез, фксую-чий л^аментоз (хвороба Форестье), псевдоспон-дiлолiстез, грижа диска (заднм хрящевий вузол), грижi Шморля, спондiлоартроз, ротацiйний пщви-вих по Ковачу [9,15,20,21].
Отже, ураження ХРС формуе реактивы синдроми за участю навколохребцевих м'язiв i м'язiв юн-цiвок, якщо поблизу м'язiв, в яких виник стiйкий спазм, проходять судини i нерви, то вони можуть здавлюватися,такий загальний мехаызм виникнення м'язово- компресiйних нейроваскулярних синдромiв [14]; другий рефлекторний механiзм, що виникае на спшальному рiвнi рефлекторних дм на периферичнi судини, здмснюеться, коли патологiчна iмпульсацiя з дегенеративно змЫеного ХРС через спiнальнi структури досягае шших ефекторiв вазомоторних волокон. Таким чином, вплив м'язiв на ХА пов'язаний з !х сегментарною тоычною напругою i призводить до виникнення мюфас^альних синдромiв [10,17,22].
Серед причин ВБН окрiм «механiчних» чинниюв певну роль грають рефлекторнi нейрогенн ангiоспастичнi механiзми, що реалiзовуються через систему вегетативних нервових утворень ХА, що е реле, пов'язаним з вегетативними i соматичними нервами. Верхнм шийний симпатичний вузол лежить на рiвнi 2-4 шийних хребцiв, вщ нього
вiдходять плки до крупних судин ши!, утворюючи периваскулярнi сплетiння довкола них. Середнм шийний симпатичний вузол лежить на piBHi поперечного вiдростка 6 шийного хребця, вiд нього починаються плки до 5 i 6 шийних спинномозкових нервiв, пiдключична петля i середнiй серцевий симпатичний нерв. Нижнм шийний симпатичний вузол (зiрчастий вузол) лежить мiж поперечним вiдростком 7 шийного хребця i шийкою 1 ребра. Спондтогенна iррiтацiя зiрчастого вузла, завдяки хребцевому нерву i симпатичному сплетшню ХА, що вiдходять вщ нього, призводить до формування дистоычного синдрому ХА i подальшого розвитку ВБН. Одночасно, висхщний потiк больових iмпульсiв змiнюe функцiональний стан головного мозку, сприяе емоцiйнiй дезадаптацiI i надсегментарнiй вегетативнiй дизрегуляцiI, що посилюеть-ся наявнiстю спондiлогенноI ВБН i виявляеться психовегетативним синдромом i вюцеральними порушеннями. У свою чергу, вюцеральы порушення несприятливо дiють на функцюнальний стан ХРС, пiдсилюючи iррiтативний вплив на вегетативн структури [16,17]. Спондтогенна iррiтацiя шийних симпатичних вузлiв приводить до формування вегетативних порушень, що проткають за типом реперкусивних (вщ латин. repercutere — вiдображати). РеперкуЫя — виникае на дiлянцi, що знаходиться в морфолопчних i функцюнальних взаеминах з ураженим органом або дтянкою тiла; iрадiюе за межi рефлекторно! дуги; розвиваеться не вщразу, а у мiру утворення домшанти в зонi вiдцзеркалення.
У роботах Гршштейна А.М. реперкусiйнi дiенцефалози були описан^ як стани, що позначають функцiональне ураження гiпоталамiчноI областi з синдромом збудження його центрiв, що виникае в результат потужного афферентацмного потоку iмпульсiв з вогнища роздратування в периферичних симпатичних утвореннях (в основному у вузлах пограничного симпатичного стовбура). Формування стмко! домЫанти патологiчноI iмпульсацiI закрiплюе iснування як вертебральних, так i вiсцелярних розладiв, якi реалiзуються спочатку в окремi вертебро-вiсцелярнi синдроми, а по™ — у вюцелярне захворювання.
Метою роботи було вивчення особливостей цефалпчного синдрому у хворих молодого в^ зi спондилогенною ВБН.
Об'ект i методи дослiдження. Нами було об-стежено 240 пацiентiв молодого в^ зi спондило-генною ВБН на тл м'язово-рефлекторних, нейро-судинних та коршцевих синдромiв остеохондрозу шийного вщдту хребта. В дослiдження були вклю-ченi хворi вiд 18 до 44 роюв (середнiй вiк 28,5±3,8 рокiв).
В залежностi вiд стадп спондилогенно! ВБН, всiх хворих було розподтено на 3 групи: до 1 групи було включено 104 особи з ВБН-1 (ангюдистоычна стадiя), до 2 групи було включено 76 оЫб з ВБН-11 (ангiодистонiчно-iшемiчна стадiя), до 3 групи було включено 60 оЫб з ВБН-111 (iшемiчна стадiя) [20,21]. Контрольну групу склали 20 здорових донорiв, порiвняних за статтю i вiком.
УЫм пацiентам проводилася функцiональна рентгенографiя шийного в^ту хребта iз згинанням
1 розгинанням, МРТ шийного вiццiлу хребта, а також ультразвукове доплерографiчне доогмдження судин ши! (УЗДГ) i мапстральних артерiй голови (МАГ) iз застосуванням функцюнальних навантажень з ротащею голови, а також дуплексне сканування судин ши! на апарат («Ехокардюграф-320», Москва, РоЫя). Результати дослiджень пщдавалися статистичному аналiзу з використанням пакету статистичних програм «STATISTICA 6,0». Розрахову-валися середнi значення i помилки середых показ-никiв з подальшим визначенням критерiю вiрогiд-ностi Стьюдента.
Результати дослщження та Ух обговорення. При аналiзi характеру цефалгiй за локалiзацiею були виявленi наступнi особливостк цефалгп у лобнiй дiлянцi достовiрно частiше зустрiчалися у хворих з II i Ill стадiею ВБН вщносно початково! стади ВБН (вщповщно (48,7±5,7%, 68,3±6,0% та 39,4±4,8%) (р<0,05). Схожа картина спостерiгалася вiдносно цефалпй у потиличнiй дiлянцi; так, у 3 груп хворих вони рееструвалися у 61,7±6,3% випадкiв, тодi як у
2 груп — 50,0±5,7%, а у 1 групi — у 35,6±4,7% ви-падкiв. Водночас, гемiкранi! частiше рееструвалися у хворих 1 групи - складаючи 30,8±4,5%, тодi як у 2 та 3 групах — 10,5±3,5% i 13,3±4,4% i вщповщ-но (р<0,05). Головнi болi у тiм'янiй дтянц зустрiча-лися без достовiрних вщмшностей в трьох групах пацiентiв - у 18,3±3,8%, 22,4±4,8% та у 20,0±5,2% випадкiв вiдповiдно. Дифузний головний бть достовiрно частiше рееструвався у 3 груп вiдносно 1 i 2, складаючи 2,9±1,6%, 7,9±3,1% та 18,3±5,0% вiдповiдно (р<0,05).
Отже на раннм стадi! ВБН достовiрно частше вiдмiчалися гемiкранi!, а з попршенням стану пацiентiв, з прогресуванням процесу частше вiдмiчалися головнi болi лобно!, потилично! локалiзацi! та iррадiюючi головы болг
Аналiзуючи характер головного болю в обстеже-них групах, було виявлено, що головний бть пуль-суючого характеру рееструвався у хворих 1 групи в 29,8±4,5% випадюв, у хворих 2 групи у 23,7±4,9% та в 3 груп - в 20,0±5,2% випадкiв. Розпираючий характер головного болю частше вiдмiчався в 2 i 3 групах з частотою 50,0±5,7% i 61,7±6,3% вiдносно 1 групи (39,4±4,8%). Вiдносно iррадiюючого характеру головного болю: достовiрно частше вiн рееструвався у хворих 3 групи (21,3±5,2%) вiдносно 1 i 2 груп - (1,9±1,3% та 11,8±3,7% ) вiдповiдно. Зжима-ючий характер головного болю вiдмiчався в усiх групах пащен^в без достовiрно! рiзницi у (21,2±4,0%, 14,5±4,0% та 14,8±4,5%) вiдповiдно.
При аналiзi частоти головного болю було виявлено, що щоденно ця скарга виникала без достовiрних розбiжностей: у хворих 1 групи — 18,3±3,8%, 2 групи — у 14,4±4,0% та 3 групи у 13,3±4,4% пацiентiв. На головний бть, що турбував через день скаржилися достовiрно частiше хворi 1 групи — 31,7±4,6%, вiд-носно 2 i 3 груп — 17,1±5,1% та 20,0±5,2% вiдповiд-но. Раз на тиждень головний бiль спостер^али до-стовiрно частiше хворi 3 групи (73,3±5,7%), вiдносно 1 i 2 груп (13,5±3,3% та 27,6±5,1%). Достовiрно час-
Таблиця.
КлЫчна характеристика цефалгiй у осiб молодого вiку на рiзних стадiях спондтогенноУ вертебробазилярноГ недостатностi
Кшшчш прояви цефалгп Стадп вертебробазилярно! недостатност1 разом П|-т=240
ВБН-1, п,=104 ВБН-11, П||=76 ВБН- III, п1И=60
абс. (Р±т)% абс. (Р±т)% абс. (Р±т)% абс. (Р±т)%
Локал1зац1я болю
лобна 31 29,8±4,5 37 48,7±5,7 а 41 68,3±6,0аб 109 55,9±3,6
скронева 29 27,8±4,4 14 22,6±5,3 9 14,8±4,5 а 52 26,7±3,2
т1м'яна 19 18,3±3,8 17 22,4±4,8 12 20,0±5,2 48 20,0±2,6
потилична 37 35,6±4,7 38 50,0±5,7 а 37 61,7±6,3 а 112 46,7±3,2
дифузна 3 2,9±1,6 6 7,9±3,1 11 18,3±5,0 а- б 20 8,3±1,8
гемкрашя 32 30,8±4,5 8 10,5±3,5 а 8 13,3±4,4 а 48 20,0±2,6
Характер болю
зжимаючий 22 21,2±4,0 11 14,5±4,0 9 14,8±4,5 42 17,5±2,5
пульсуючий 31 29,8±4,5 18 23,7±4,9 12 20,0±5,2 61 31,3±3,3
розпираю-чий 41 39,4±4,8 38 50,0±5,7 а 37 61,7±6,3 а 116 48,3±3,2
¡ррад1юю-чий 2 1,9±1,3 9 11,8±3,7 а 13 21,3±5,2 а- б 24 10,0±1,9
без цефал-гИ 31 29,8±4,5 14 18,4±4,4 а 45 18,8±2,5
Частота болю
щоденна 19 18,3±3,8 11 14,4±4,0 8 13,3±4,4 38 15,8±2,4
через день 33 31,7±4,6 13 17,1±5,1 а 12 20,0±5,2 а 38 15,8±2,4
раз на тиж-день 14 13,5±3,3 21 27,6±5,1 а 44 73,3±5,7 а, б 79 32,9±3,0 б
1-2 рази на мю. 11 10,6±3,0 17 22,4±4,7 а 41 68,3±6,8 а, б 69 28,7±2,9
Потенц1ювання болю
розумове навантаження 21 20,2±3,9 14 22,6±5,3 23 38,3±6,3 а, б 58 29,7±3,3
психоемо-ц1йне навантаження 47 45,2±4,9 21 33,9±6,0 15 25,0±5,0 а 83 42,6±3,5
тривале вимушене положення голови 51 49,0±4,9 б 27 35,5±5,5 а 31 51,7±6,5 б 109 55,9±3,6
повороти та нахили голови 58 55,7±4,8 31 40,7±5,6 23 38,3±6,3 а 112 46,7±3,2
бть у ши 57 54,8±4,9 39 51,3±5,7 36 60,0±6,3 132 66,7±3,3
метеоумо-ви 41 39,4±4,8 34 44,7±5,7 21 35,0±6,2 106 54,4±3,6
!нтенсивн1сть болю
легка 11 10,6±3,0 16 21,1±4,7 а 3 5,0±2,8 б 30 15,4±2,6
середня 33 24,7±5,0 10 13,2±3,9 а 18 30,0±5,9 б 61 31,3±3,3
виражена 58 55,8±4,9 36 47,4±5,7 25 41,7±6,4 а 119 49,6±3,2
тiше рiдкi головы болi (1-2 рази на мюяць) також вщ-мiчали хворi 3 групи - у 68,3±6,8% вщносно 1 групи
— у 10,6±3,0% i 2 групи — 22,4±4,7 % (р<0,05).
Аналiз факторiв, якi по-тенцiювали виникнення головного болю, виявив наступнi закономiрностi: розумове навантаження частiше провокувало голо-вний бiль у хворих 3 групи (38,3±6,3% випадкiв), вщ-носно 1 i 2 (20,2±3,9% та 22,6±5,3% вiдповiдно). Водночас психоемоцiйний фактор достовiрно частiше провокував головний бть у хворих 1 групи вщносно 3 (45,2±4,9% i 25,0±5,0% випадкiв). В 1 групi хворих значну роль у потенцтван-нi головного болю грали повороти та нахили голови, зустрiчаючись у 55,7±4,8% хворих 1 групи, 40,7±5,6%
- 2 групи i 38,3±6,3% хворих 3 групи. Бть у ши! та змЫа метеоумов прово-кували головний бiль без достовiрних розбiжностей (табл.).
Iнтенсивнiсть головного болю оцЫювалась, як виражена, достовiрно частше хворими 1 групи вiдносно 3 — (55,8±4,9% i 41,7±6,4% вiдповiдно). Легким головний бiль вва-жали частше хворi 2 групи вщносно 1 i 3 (21,4±4,7%, 10,6±3,0 та 5,0±2,8). Головний бть розцЫювали середнiм за штенсивнютю частiше хворi 3 групи вщносно 2, а саме у 30,0±5,9% i 13,2±3,9% випадкiв вщпо-вiдно (р<0,05).
При аналiзi часу ви-никнення головного болю достовiрно частiше вщмг чалися скарги у першм половин дня серед хворих 3 групи вщносно 1 i 2, а саме (61,7±6,3% 31,7±5,4% i 42,1 ±6,3%). Постiйнi головы болi та болi у друпй по-ловинi дня спостерiгалися без достовiрних розбiж-ностей в уЫх групах.
Час виникнення болю
перша половина дня 33 31,7±5,4 32 42,1±6,3 37 61,7±6,3 а, б 102 42,5±3,2
друга половина дня 18 24,7±5,0 14 18,4±4,4 12 20,0±5,2 44 22,6±3,0
постмна 22 30,1±5,4 16 21,1 ±4,6 17 28,3±5,8 55 28,2±3,2
КлЫчна синерпчнють (супутш прояви) болю
супрово-джуеться нудотою 32 43,8±5,8 29 38,2±5,6 34 56,7±6,4 а, б 95 48,7±3,6
супрово-джуеться блюванням 18 24,7±5,0 13 17,1±4,3 21 35,0±6,2 б 52 26,7±3,2
супрово-джуеться носовими кровоте-чами 4 5,5±2,7 3 3,9±2,2 4 6,7±3,2 11 5,6±1,7
супрово-джуеться болем в очних яблуках 23 31,5±5,4 19 25,0±4,9 25 41,7±6,4 б 67 34,4±3,4
ВБН-111 частше вiдмiчають-ся розпираючi головнi болi у лобнiй та потиличнiй д^ лянках, якi виникали в перший половинi дня та супро-воджувалися нудотою та блюванням при ВБН-111, що характерно для лкворно-венозно! гiпертензiI, також при ВБН-111 частше спосте-рiгалися дифузнi головы болк Головнi болi м'язового напруження виникали в уЫх групах без достовiрних розбiжностей. На головний бть, що турбував через день, частше скаржилися хворi з ВБН-1, а з прогре-суванням процесу пащен-ти рiдше вiдмiчали головнi Примпжа: а - достов1рн1 в1дм1нност1 у частот! прояв1в у поршняны з ВБН-1 при р<0,05; б - достов1рн1 болi Розумове наванта-в1дм1нност1 у частот! прояв!в у пор!внянн! ВБН-II при р<0,05.
Супутнi прояви головних болей характеризува-лися наявнiстю нудоти достовiрно частше у хво-рих 3 групи вщносно 1 i 2 (56,7±6,4%, 43,8±5,8% та 38,2±5,6%) та супроводжувалися блюванням також у хворих 3 групи (табл.). Вщносно частше головний бть супроводжувався болями в очних яблуках у хворих 3 групи вщносно 2 — (41,7±6,4% i 25,0±4,9%) (р<0,05).
Висновки. При ВБН-1 частiше вiдмiчаються ге-мiкранiI пульсуючого характеру, тодi як при ВБН-II i
ження част1ше провокува-ло головний б1ль при ВБН-111, тод1 як психоемоц1йний фактор та повороти I нахили голови грали вагому роль у потенцюваны головного болю при ВБН-1.
Перспективи подальших дослщжень. Пла-нуеться подальше дослщження пац1ент1в молодого в1ку з1 спондтогенними порушеннями кровооб1гу в вертебро-базилярному басейн в залежност1 в1д стадИ СВБН. Отриман результати можуть бути ви-користан1 при патогенетичн1й корекцИ виявлених порушень.
Л1тература
9.
10.
11.
12.
13.
Верещагин Н.Н. Патология вертебрально-базилярной системы и нарушения мозгового кровообращения / Н.Н. Верещагин. - Москва, 1980. - С. 214-242.
Веселовский В.П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия / В.П. Веселовский. - Рига, 1991. - 344 с. Волков С.К. Вертебрально-базилярная недостаточность: клинические и диагностические аспекты / С.К. Волков // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2010. - № 2. - С. 33-39.
Драверт Н.Е. Клинико-допплерографические сопоставления у больных с вертеброгенным синдромом позвоночной артерии и вертебро-базилярной недостаточностью: автореф. дис. ... канд. мед. наук / Н.Е. Драверт. — Пермь, 2004. — 24 с. Жулев Н.М. Шейный остеохондроз. Синдром позвоночной артерии. Вертебрально-базилярная недостаточность / Н.М. Жулев, Д.В. Кандыба, H.A. Яковлев. - Санкт-Петербург, «Лань», 2002. - С. 576.
Зозуля 1.С. Транзиторш iшемiчнi атаки у вертебро-базиляршй систему зумовлеш патолопею шийного вщдшу хребта / 1.С. Зозуля, В.Г. Несукай // Лки Укра'ши. — 2013. — № 3. — С. 4-9.
Иваничев Г.А. Цервикальная атаксия (шейное головокружение) / Г.А. Иваничев, Н.Г. Старосельцева, В.Г. Иваничев. — Казань: Казань ГМА, 2010. - 243 с.
Кандыба Д.В. Спондилогенный синдром позвоночной артерии: пособие для врачей / Д.В. Кандыба. - СПб.: СПбМАПО, 2009. - 64 с.
Калашников В.И. Синдром позвоночной артерии / В.И. Калашников // Therapia - 2007. - № 10. - С. 31-33.
Камчатнов П.Р. Вертебрально-базилярная недостаточность - проблемы диагностики и терапии / П.Р. Камчатнов, А.В. Чу-
гунов, Н.А. Михайлова // Медицинский совет. - 2013. - № 1. - С. 69-73.
Коваленко О.6. КлЫко^агностична характеристика, профшактика та лкування порушень кровооб^у в вертебрально-базилярному басейш при патологи шийного вщдшу хребта: автореф. дис. ... докт. мед. наук / О.6. Коваленко. - К., 2007. - 36 с.
Любимов А.В. Спондилогенная вертебрально-базилярная недостаточность: клиника, оптимизация диагностики / А.В. Любимов // Вестник медицинского стоматологического института. - 2010. - № 1. - С. 28-30.
Нефёдов А.Ю. Патогенез и диагностика спондилогенной недостаточности кровообращения в вертебрально-базилярной системе. Новые подходы к лечению. Дисс. ... д-ра мед. наук / А.Ю. Нефёдов. — М., 2005.
14. Новосельцев C.B. Спондилогенно-краниальная недостаточность мозгового кровообращения в вертебральнобазилярном бассейне и ее коррекция: автореф. дисс. ... канд. мед. наук / C.B. Новосельцев. — СПб.: СПбГМУ им. И.П. Павлова, 2004.
15. Попелянский Я.Ю. Болезни периферической нервной системы: Руководство для врачей / Я.Ю. Попелянский. — М., 1989.
- С. 463.
16. Покровский А.В. Клиническая ангиология / А.В. Покровский. — Изд-во: Медицина, 2004. — 1696 с.
17. Ратнер А.Ю. Шейный остеохондроз и церебральные нарушения / А.Ю. Ратнер. — Казань, 1970. - С. 231.
18. Рождественский А.С. Спондилогенные нарушения гемодинамики в вертебро-базилярной системе: диагностика и лечение: автореф. дис. ... канд. мед. наук / А.С. Рождественский. — М., 2007. — 22 с.
19. Рудковский А.И. Нарушения кровотока в позвоночных артериях при нестабильности в двигательных сегментах шейного отдела позвоночника: автореф. дис. ... канд. мед. наук / А.И. Рудковский. — Москва, 2012. — 24 с.
20. Ситель А.Б. Сосудисто-компрессионные и корешковые синдромы при остеохондрозе позвоночника (клиника, диагностика, лечение). Дисс. д-ра мед. наук / А.Б. Ситель. — М., 1991.
21. Ситель А.Б. Влияние дегенеративно-дистрофических процессов в шейном отделе позвоночника на нарушения гемодинамики в вертебрально-базилярной системе / А.Б. Ситель, К.О. Кузьминов, М.А. Бахтадзе // Мануальная терапия. - 2010.
- № 1 (37). - С. 10-21.
22. Ярошевский А.А. Роль цервикального фактора в генезе головной боли и головокружения / А.А. Ярошевский // Международный медицинский журнал. - 2010. - № 3. - С. 16-24.
УДК: 616.857-036-092:616.134.9-005
КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЦЕФАЛГ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ МОЛОДОГО В1КУ З1 СПОНДИЛОГЕННИМИ ПОРУШЕННЯМИ КРОВООБ1ГУ В ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙН1 Некрасова Н. О.
Резюме. Представлен результати вивчення особливостей цефалпчного синдрома у хворих молодого в^ в залежност вщ стади спондилогенно! вертебрально-базилярно! недостатност (ВБН) на основi вивчення 240 пащетчв. В результат було виявлено, що при ВБН-I частше рееструються гемiкранi! пульсуючого характеру, тодi як при ВБН-II i ВБН-Ill достовiрно частше вiдмiчаються лкворно-ппертензивы головы болi в лобнм та потиличнм дтянках, що виникають в перший половин дня та супроводжуються нудотою та блюванням. Цефалги м'язового напруження однаково часто рееструються при спондилогеннм ВБН незалежно вщ стади. Аналiзуючи частоту цефалпй було виявлено, що при ВБН-I вони турбують частше, тодi як з прогресуванням ВБН, цефалги зустрiчаються рщше. Серед факторiв, що провокують цефалги при ВБН-III - переважае розумове навантаження, в той час, як психо-емоцмний фактор, повороти та нахили голови частше провокують цефалги при ВБН-I.
Ключовi слова: краыалпя, спондилогенна вертебро-базилярна недостатнють.
УДК: 616.857-036-092:616.134.9-005
КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЦЕФАЛГИЧЕСКОГО СИНДРОМА У БОЛЬНЫХ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА СО СПОНДИЛОГЕННЫМИ НАРУШЕНИЯМИ КРОВООБРАЩЕНИЯ В ВЕРТЕ-БРО-БАЗИЛЯРНОМ БАССЕЙНЕ Некрасова Н. А.
Резюме. Представлены результаты изучения особенностей цефалгического синдрома у больных молодого возраста в зависимости от стадии спондилогенной вертебрально-базилярной недостаточности на основании изучения 240 пациентов. В результате было выявлено, что при ВБН-I чаще регистрируются гемикрании пульсирующего характера, тогда как при ВБН-II и ВБН-III достоверно чаще отмечаются ликворно-гипертензионные головные боли в лобной и затылочной областях, возникающие в первой половине дня и сопровождающиеся тошнотой и рвотой. Цефалгии мышечного напряжения одинаково часто отмечаются при спондилогенной вертебрально-базилярной недостаточности вне зависимости от ее стадии. Анализируя частоту цефалгий, при ВБН-I они беспокоят чаще, тогда как с прогрессированием ВБН, головные боли встречаются реже. Среди факторов, которые провоцируют цефалгии при ВБН-III -превалирует умственное напряжение, в то время как психо-эмоциональный фактор, повороты и наклоны головы чаще провоцируют цефалгии при ВБН-I.
Ключевые слова: краниалгия, спондилогенная вертебро-базилярная недостаточность.
UDC: 616.857-036-092:616.134.9-005
CLINICO-PATHOGENETIC PECULIARITIES OF CEPHALGIC SYNDROME IN YOUNG PATIENTS WITH SPONDYLOGENIC VERTEBRO-BASILAR INSUFFICIENCY Nekrasova N. О.
Abstract. The vertebro-basilar dyscirculation on the background of cervical osteshondrosis occupies an important place among vascular disorders in patients of young age. In young patients (less than 45 years) more prominent is spondylogenic mechanism of vertebrobasilar insufficiency, so such called spondylogenic vertebrobasilar insufficiency represents a big deal interest.
Research objective: to determine the main clinico-pathogenetic peculiarities of cephalgic syndrome in young patients with spondylogenic vertebro-basilar insufficiency.
Materials and methods. We examined 240 patients with manifestations of spondylogenic vertebro-basilar insufficiency on the background of neurovascular and radicular syndromes of cervical osteochondrosis of a vertebral
column. Patients from 18 to 44 years (median age of 28.5±3.8 years) were included in this study. All patients underwent an ultrasonic dopplerography and transcranial dopplerography of cerebral vessels with functional loading tests (head rotations), with the aim of assessing spondylogenic influence on vertebral arteries, also all study subjects underwent functional X-ray examination of cervical vertebral column with bending and extension, cervical spine MRI, ultrasonography of neck and head vessels with functional probes of rotation of the head, and duplex scanning of neck vessels using the device («Echocardiograf-320», Moscow, Russia). Depending on clinical and hemodynamic data, the following groups were formed: group 1 - 104 patients with angiodystonic stage of VBD-I, group 2 - 76 patients with angiodystonic-ischemic stage of VBD-II, group 3 - 60 patients with ischemic stage of VBD-III. The control group consisted of 20 healthy subjects comparable on gender and age. Obtained values were analyzed by the Student t-test. The difference was considered statistically significant at p<0.05.
Results. The study of the cephalgic syndrome, shows that migraine cephalgia are met in patients with VBD-I more often, when hypertensive cephalgia are detected more often in patients with VBD-II and VBD-III. Muscular tension cephalgia are registered in all groups with similar frequency.
Among factors, provoking cephalgia, mental overstrain are seen more often in VBD-III - while psycho-emotional factor and rotations of the head more often provoke headaches in VBD-I.
Conclusions. On the base of received data the meaning of the stage of vertebro-basilar insufficiency in pathogenesis of cephalgia was proved. The obtained data may be used as marker of progressiveness of spondylogenic vertebro-basilar insufficiency in young patients.
Keywords: cephalgia, spondylogenic vertebro-basilar insufficiency.
Рецензент — проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 05.12.2016 року
