CC BY
110
УДК [616.134.9/.93-005:616.711 ]-07 Некрасова Н.О.
ОЦ1НКА СПОНДИЛОГЕННОГО ЧИННИКА У ХВОРИХ МОЛОДОГО В1КУ З ПОРУШЕННЯМИ КРОВООБ1ГУ В ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙН1
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
Представленi результати вивчення спондлогенних порушень у хворих молодого вку ¡з спондло-генною вертебро-базилярною недостатнстю (ВБН). За результатами обстеження 240 пац1ент1в молодого вку з проявами ВБН було сформовано три групи пац1ент1в. ВБН-1 склали 104 хворих з I (ангюдистон1чною) стад'ею ВБН, ВБН-II склали 76 хворих з II (ангюдистон1'чночшем1'чною) стад'ею, ВБН-III склали 60 хворих з III (¡шемЫною) стад'ею ВБН. Патентам проводилася функцональна рентгенограф1я шийного в'дд'лу хребта зi згинанням i розгинанням, МрТ шийного в'дд'лу хребта, ультразвукове допплерограф1чне досл'дження судин шиТ (УЗДГ) i магстральних артер1й голови (МАГ) ¡з застосуванням функцональних навантажень ¡з ротац1ею голови, дуплексне сканування судин шиТ на апаратi. Контрольну групу склали 25 практично здорових осб пор1вняних за статтю та вком. Отже, на основi вивчених результат¡в ми д1йшли висновк'т, що представленють найбльш значимих вертеброгенних порушень припадала на р'тень С4-С5, С5-С6. Хворi молодого вку зi спон-дилогенною ВБН страждають вд: нестабльност1 на рвн ХРС С4-С5, С5-С6, спондлолстезу, унко-вертебрального артрозу, протруз1й або гриж м'жхребцевих диск'т. З прогресуванням ВБН в'дм'ча-еться достов'рно частша зустр1чаем1сть одночасного ураження крановертебрального переходу та р1вней С4-С5, С5-С6.
Ключов1 слова: вертебро-базилярна недостатнють, спондтогенж порушення.
Дана робота виконана в рамках науково-досл^дноТ роботи кафедри неврологи №2 ХНМУ «Кл1н1ко-патогенетичн1 аспекти формування дисметабол1чних та дем1ел1н1зуючих захворювань нервовоТсистеми», № держ. реестрацп 0115U000988.
Вступ
Функцюнальна важливють забезпечуваних вертебро-базилярною системою зон i особливо-ст и будови призводять до того, що розлади ци-ркуляцп в нш складають близько 70% вах ми-нущих порушень церебрального кровооб^у [3,7].
Патогенетично вертебро-базилярна недостатнють (ВБН) - це невщповщнють мiж енергетич-ною потребою речовини мозку (недостатнють кисню i глюкози унаслщок ппоциркуляци) i мож-ливютю вертебрально-базилярно''' системи за-безпечити цю потребу. Причин, що призводять до виникнення невщповщносп потреб мозку можливостями вертебрально-базилярно''' системи може бути багато. Так, при оцшц взаемозв'я-зку патологи шийного вщдту хребта i порушень кровоплину у вертебрально-базилярнш системi багатьма авторами [1,2,3,4,5,7,9] пщкреслюеться висока вiрогiднiсть розвитку iшемiчних процеав в басейн хребцевих артерш, унаслщок безпосе-редньо' анатомiчноl близькостi судинно-нервових i кютково-суглобових утворень.
Анатомiчно, шийний вiддiл, е найрухливiшою частиною хребта i функцюнально пщроздтяеть-ся на два вщдти. Верхньо-шийний складаеться з атланта i аксиса (перших двох хребцiв) i харак-теризуеться трьома осями рухпивостк Нижне-шийний вiддiл, починаючись вщ нижньо' поверх-нi другого шийного хребця, закшчуеться верх-ньою поверхнею першого грудного хребця i характеризуемся двома типами рухпивостi: зги-нання-розгинання i змiшанi рухи бiчного нахилу з ротацiею. До задньо''' частини бiчноl поверхнi тн ла прикртляються нiжки хребцiв, вiд яких почи-наються задня дуга i переднiй корiнець поперечного вщростка. Поперечнi вiдростки шийного хребця орiентованi вперед-кнаруж1 i утворюють
жолоб в передньо-задньому напрям^ формуючи кут 60 градуав iз сагiтальною площиною. Вони нахилен трохи вниз пiд кутом 15 градуав до вертикаль Задньо-медiальний кiнець жолоба почи-наеться з мiжхребцевого отвору, а його перед-ньо-латеральний кiнець роздвоений у виглядi двох горбикiв - переднього i заднього - до яких прикртляються сходовi м'язи. У дш жолоба роз-ташований поперечний отвiр, через який проходить хребцева артерiя (ХА). Гачки безпосеред-ньо прилягають до внутршнього краю ХА; бiчнi розростання в них приводять до травматизацп артерп або ж до подразнення перiартерiальних симпатичних сплетшь. Дана особливiсть ство-рюе анатомiчнi передумови для перехрещення пiд прямим кутом шийного нерва i ХА [2,9].
Особливост ходу ХА в мiжм'язових просторах i в каналi поперечних вiдросткiв визначають варiанти можливих екстравазальних впливiв на не'. Враховуючи, що анатомо-функцiональною одиницею хребта е хребцево- руховий сегмент (ХРС), що включае два сумiжнi хребця сполучае |'х мiжхребцевий диск, мiжхребцевi суглоби, зв'язки, м'язи та забезпечуючi 'х нервовi струк-тури, рухи хребта здшснюються в цих функцюнально-структурних елементах. Ураження ХРС формуе реактивы синдроми за участю навколохребцевих м^в i м'язiв кiнцiвок, якщо поблизу м^в, в яких виник стшкий спазм, про-ходять судини i нерви, то вони можуть здавлю-ватися, такий загальний мехашзм виникнення м'язово-компресiйних нейроваскулярних
синдромiв [11,15]; другий рефлекторний мехаызм, що виникае на сшнальному рiвнi: рефлекторних дш на периферiйнi судини, здiйснюеться, коли патолопчна iмпульсацiя з дегенеративно змшеного ХРС через спiнальнi структури досягае шших ефекторiв вазомотор-
них волокон. Отже, вплив м^в на ХА пов'язаний з Т'х сегментарною тошчною напругою i приводить до виникнення мюфасциальних син-дромiв [6,13,15].
Найбтьш важливими з точки зору вертебро-генного впливу на судинно-нервовий пучок, представляються наступнi форми дегенератив-но-дистрофiчних уражень ХРС: унковертебраль-нiй спондтоартроз, деформуючий спондiлез, фь ксуючий л^аментоз (хвороба Форестье), псевдо-спондiлолiстез, грижа диска (заднш хрящевий вузол), грижi Шморля, спондiлоартроз, ротацш-ний пщвивих по Ковачу [1,3,5,10,11].
Артроз унковертебральних суглобiв може проводити до прямот компреси iз змiною ходу всього внутршньокюткового сегменту ХА. При ультразвуковому ангюскануванш артерiя набу-вае «звивистого» вигляду з обгинанням дефор-мованих суглобiв. Надлишкова рухливiсть рухо-вих сегментiв шийного вiддiлу хребта при неста-бiльностi створюе умови для мехаычно'Т дiT на ХА: компреси артери або роздратування перiар-терiального симпатичного сплетiння [10,14].
Серед причин ВБН окрiм "мехашчних" чинни-кiв певну роль грають рефлекторы нейрогенн ангiоспастичнi механiзми, що реалiзуються через систему вегетативних нервових утворень ХА, що е реле, пов'язаним з вегетативними i со-матичними нервами. Верхнiй шийний симпатич-ний вузол лежить на рiвнi 2-4 шийних хребцiв, вiд нього вщходять гiлки до крупних судин шиТ, утворюючи периваскулярнi сплетiння довкола них. Середнш шийний симпатичний вузол лежить на рiвнi поперечного вщростка 6 шийного хребця, вщ нього починаються гiлки до 5 i 6 шийних спинномозкових нервiв, пщключична петля i середнiй серцевий симпатичний нерв. Нижнш шийний симпатичний вузол ^рчастий вузол) лежить мiж поперечним вiдростком 7 шийного хребця i шийкою 1 ребра. До серця вщ нього йде нижнш сердечний нерв. Спондтоген-на iррiтация зiрчастого вузла, вiд якого вщходять хребцевий нерв i симпатичне сплетшня ХА призводить до формування дистошчного синдрому ХА i подальшого розвитку ВБН. Одночасно, висхiдний потiк больових iмпульсiв змiнюе функ-цiональний стан головного мозку, сприяе емо-цiйнiй дезадаптаци i надсегментарнш вегетатив-нiй дизрегуляцп, що посилюеться наявнiстю спондiлогенноТ ВБН i проявляеться психовегета-тивним синдромом i вюцелярними порушення-ми. У свою чергу, вюцелярш порушення неспри-ятливо дшть на функцiональний стан хребетно-рухових сегметчв, пiдсилюючи iррiтатiвнi д1Т на вегетативн структури [7,8,9,12].
Отже, вагоме значення бюмехашчних пору-шень на рiзних рiвнях шийного вiддiлу хребта
визивае особливу зацiкавленiсть, бо вони е облн гатними факторами розвитку початкових ознак ВБН, що i стало передумовами для дано!' робо-ти.
Мета дослiдження
Вивчення етюлопчного чиннику порушень кровообiгу в вертебрально-базилярному басейн у пацiентiв молодого вку.
Матерiали i методи дослiдження
Нами було обстежено 240 па^енпв молодого вку з проявами спондтогенно!' ВБН (ВБН) на ™i рефлекторних, судинних та нейродистрофiчних синдромiв шийного вщдту хребта. З урахуван-ням загальноприйнято!' кл^чно!' схеми [13]: були сформовано 3 групи хворих. Першу групу склали хворi з I (ангюдистошчною) стадiею ВБН - 104 хворих, другу групу склали хворi з II ( ангюдис-тонiчно-iшемiчною) стадiею - 76 хворо!', третю групу склали хворi з III (iшемiчною) стадiею ВБН - 60 хворих. Па^енти з IV стадiею (стадiя залиш-кових явищ) у дане дослщження включенi не були. З метою максимального виключення впливу невертеброгенных факторiв, таких як атеросклероз, ппертошчна хвороба, вiковi змши сер-цево-судинно! системи, для дослщження були вобран хворi вiд 18 до 44 роюв (середнiй вк 28,5±3,8 рiк). Пацiентам проводилася функцю-нальна рентгенографiя шийного вiддiлу хребта зi згинанням i розгинанням, МРТ шийного вщдту хребта, ультразвукове допплерографiчне дослн дження судин ши!' (УЗДГ) i магiстральних артерiй голови (МАГ) iз застосуванням функцiональних навантажень iз ротацiею голови, дуплексне ска-нування судин ши!'. Контрольну групу склали 25 практично здорових оаб, порiвняних за статтю та вiком. Статистична обробка отриманих результат проводилася на основi пакета програм Statistica 6.0. Вiдмiнностi вважали достовiрними при (р< 0,05).
Результати дослiдження та 1х обговорення
Суб'ективш вертеброгеннi прояви вщображе-нi на рис. 1, з якого видно, що найчаспше хворих турбували болi в шийному вiддiлi хребта (ШВХ), при чому гострий характер болю часпше спо-стерiгався у хворих з ВБН-1, а хронiчний характер болю ШВХ часпше рееструвався iз прогре-суванням ВБН, а саме - лише у (13,4±3,3)% хворих 1 групи, (48,6±5,7)% 2 групи i (51,6±6,4)% 3 групи. Так само, з прогресуванням ВБН, часпше хворi скаржилися на болi в iнших вiддiлах хребта. Вщчуття хрусту в ШВХ пщ час рухiв частiше в^^чали пацiенти при ВБН-II (60,5±5,6)% та ВБН-III (53,3±6,4)% вiдносно групи з ВБН-I (41,3±4,8)%.
Рис. 1. Вертеброгенн1 кл1н1чн1 прояви у осб молодого вку на р1зних стадиях спондтогенноТ вертебро-базиляноТ недостатностi.
Рис. 2. Вертеброгеннi порушення шийного вiддiлу хребта у оаб молодого вку на рiзних стадiях спондтогенноТ ВБН за дани-
ми променевих меmодiв дослiдження.
Оцшка об'ективних вертеброгенних пору-шень, виявила наступш змши (рис. 2): локальш дегенеративно-дистрофiчнi змши рееструвалися достовiрно часпше при ВБН-1 та ВБН-II, вщносно ВБН-Ш, а саме у (33,0±4,6)%, (27,6±5,1)% та (20,0±5,2)% вiдповiдно. У той час, як системы дегенеративно-дистрофiчнi порушення достовн рно частiше рееструвалися при ВБН-Ш, склада-ючи (80,0±5,2)%, ^i як при ВБН-1 (67,0±4,6)%
та ВБН-II - (72,4±5,1)%. У загальнш групi хворих загостренiсть унковертебральних зчленувань в^^чалась у (23,7±2,7)%, при тому, що при ВБН-Ш у (36,7±6,2)%, що було достовiрно частн ше нiж при ВБН-I та ВБН-II (17,9±3,7)% та (21,1±4,7)%, вщповщно). Формування кутового кiфозу рееструвалося без достовiрних розбiжно-стей в уах трьох групах хворих, складаючи: (27,4±4,3)%, (27,6±5,1)% та (30,0±5,9)% вщповн
дно. Так само з однаковою частотою рееструва-лося випрямлення фiзiологiчного лордозу, ре-еструючись у (38,7±4,7)% при ВБН-1, у (35,5±5,5)% при ВБН-11 та у (36,7±6,2)% при ВБН-Ш. Ущтьнення замикаючих пластинок час-тiше вiдмiчалося у хворих з ВБН-Ш (43,3±6,4)%, вiдносно ВБН-1 i ВБН-11.
Пiдвивих по Ковачу загалом рееструвався у (2,1±0,9)% випадкiв, без достовiрних розбiжнос-тей у вивчаемих групах. Нестабтьнють суглобу Крювелье було зареестровано в уах групах па-^енпв з наступною частотою, а саме: при ВБН-1 у (2,9±1,6)%, та ВБН-11 у (7,3±3,1)% та при ВБН-III у (3,3±2,3)%, отже при та ВБН-11 ця ознака зу-стрiчалась достовiрно частiше, жж при ВБН-1. Конкресценцiю ХРС на рiвнi С1-С2 загалом було в^^чено лише у (2,9±1,1)% пацiентiв, найбть-шу вагу ^еТ ознаки було достовiрно частiше вщ-мiчено при ВБН-Ш (10,0±3,0)%. Конкресценцiя ХРС на рiвнi iнших сегментiв рееструвалася лише у (2,9±1,1)% вiд загальноТ кiлькостi хворих.
Одним з
рогеннних порушень у пацiентiв зi спондилоген-ною ВБН була нестабiльнiсть ХРС. Достовiрно частiше нестабiльность на рiвнi ХРС С2-С3 було зареестровано при ВБН-Ш вщносно ВБН-11 та ВБН-1: у (31,7±6,0)%, (14,5±4,0)% та (2,9±1,6)% вiдповiдно, так само при ВБН-11 ця вертебролоп-чна ознака рееструвалася достовiрно частiше, нiж при ВБН-1 (рис. 3), схщна картина спостерн галася вiдносно нестабiльностi на рiвнi ХРС С6-С7. При аналiзi зустрiчаемостi нестабiльностi на рiвнi ХРС С5-С6 було вiдмiчено, що при ВБН-Ш, даний вертебролопчний симптом достовiрно ча-стiше зустрiчаеться зi збiльшенням стадп ВБН, а саме: у (36,5±4,7)% хворих на початковш стадп ВБН, у (35,5±5,5)% на II стади та у (63,3±6,2)% на III стади ВБН. Збтьшення стади ВБН вплива-ло на зус^чаемость нестабiльностi на рiвнi ХРС С3-С4, при ВБН-Ш ця ознака рееструвалася достовiрно частiше (у 81,7±5,0)%, тодi як при ВБН-И та ВБН-I (у 26,3±5,1% та 22,1±4,1% випа-дкiв вiдповiдно).
найбтьш розповсюджених вертеб-
на ршш С6-С7 на р!ВН1 С5-С6 на р1вн1 С4-С5 нар1втСЗ-С4 на р1вн! С2-СЗ
20 40 60
I ВБН-Ш ОВБН41 ПВБН-1
80
100%
Рис. 3. Представленсть нестабiльностi ШВХ на рiзних ХРС.
Рис. 4. Представленсть спонд 'тол 'ютезу ШВХ у р 'зних ХРС.
Аналiз частоти унко-вертебрального спонди-лоартрозу не виявив достовiрних розбiжностей в залежност вiд стади захворювання та рiвня ураження ХРС, крiм рiвня С6-С7, на даному рiвнi це ураження достовiрно частiше спостерiгалося у хворих при ВБН-11, вiдносно ВБН-1 (22,6±5,3)% та (8,7±2,8)% вiдповiдно).
Спондтолютез рееструвався на всiх рiвнях шийного вiддiлу хребта (рис. 4), однак найчастн ше дане порушення в^^чалося на рiвнi С3-С4 при ВБН-111 у (51,7±6,5)% випадмв, тодi як при ВБН-11 (27,4±5,7)% та ВБН-1 (23,1±4,1)%. Рiвень С4-С5 достовiрно частiше був уражений у хворих при ВБН-11, вщносно ВБН-1 (30,6±5,9)% та (5,8±2,3)% вiдповiдно), а також при ВБН-111 вщносно двох попередых груп, складаючи (48,3±6,5)%. Зустрiчаемiсть спондiлолiстезу на рiвнi С6-С7 частiше вiдмiчалася у хворих при ВБН-111, складаючи (20,0±5,2)%, тодi як при ВБН-11 (21,1 ±4,7)% та ВБН-1 (13,5±3,3)%.
Аналiзуючи вертебрологiчнi ознаки, як зу-стрiчаються при ВБН у хворих молодого вку, ми зареестрували, що майже у половини хворих за-
гальноТ групи вiдмiчалося ураження рiвня ХРС С5-С6 протрузiями або грижами мiжхребцевого диску (рис. 5). Найбтьш частiше ми реестрували ураження даного рiвня у хворих при ВБН-111 у (61,7±6,3)%, тодi як при ВБН-11 та ВБН-1 ця озна-ка спостер^алася у (40,8±5,6)% та (49,0±4,9)% хворих. Так само, рiвень ХРС С4-С5 був достовiрно частiше уражений в третш групi хворих. Протрузи та грижi мiжхребцевих дисш ХРС рiвня С6-С7, зустрiчалися в уах обстежених гру-пах без достовiрних розбiжностей, а саме - при ВБН-1 - у (21,2±4,0)% випадкiв, при ВБН-11 - у (18,4±4,4)% випадкiв та при ВБН - III у (28,3±5,8)% випадмв. У той же час протрузи диску та мiжхребцевi грижi на рiвнi С2-С3 частше рееструвалися при ВБН-Ш, нiж при ВБН-1 (у 13,3±4,4% та 3,8±1,9% вiдповiдно). Рiвень ураження С3-С4 частiше вiдмiчався у хворих з бтьш вираженим рiвнем прогресування ВБН: у третш груш у (35,0±6,2)%, тодi як у першiй груш - у (18,3±3,8)%, а у другш групi - у (15,8±4,2)% хво-рих.
Рис. 5. Р1вень представленост'1 протруз1й м1жхребцевих диске та гриж ШВХ.
Проведення детального аналiзу вивчення кранювертебральних аномалш у хворих в обстежених групах виявив наявнють наступних но-зологiчних форм: аномалiя Кiммерлi достовiрно частiше була зареестрована у хворих при ВБН-III, складаючи (18,3±5,0)%, тодi як частота даноТ патологiТ у хворих з бтьш легкими стадiями ВБН, складала (1,9±1,3)% - при ВБН-I та (2,6±1,8)% - при ВБН-И. Аномалiя Арнольда-Кiарi в загальнiй групi спостер^алася лише у (3,8±1,2)%, однак саме при ВБН-Ш ця патолопя спостер^алася найчастiше - у (13,3±4,4)% хво-рих. Також не досить часто серед кранювертебральних аномалiй була представлена платiбазiя, складаючи лише (3,8±1,2)% випадш в загальнiй групi, але бтьшють випадкiв було вiдмiчено знову у хворих з ВБН-Ш, у (10,0±3,0)%, що було достовiрно частiше, ыж у хворих з ВБН-I (1,0±1,0%) та у хворих з ВБН-П
(2,6±1,8%). Аномалiя Клiппеля-Фейля при ВБН-! не зустрiчалася взагалi, а при ВБН-П та ВБН-Ш рееструвалася без достовiрних розбiжностей у (1,3±1,3)% та (1,7±1,7)% випадкiв вiдповiдно.
Висновки
Отже, на основi вивчених результатiв ми дшшли висновкiв, що представленiсть найбтьш значимих вертеброгенних порушень припадала на рiвень С4-С5, С5-С6. Хворi молодого вiку зi спондилогенною ВБН страждають вiд нестабть-ностi на рiвнi ХРС С4-С5, С5-С6, спондтолютезу, унковертебрального артрозу, протрузiй або гриж мiжхребцевих дискiв. З прогресуванням ВБН вiдмiчаеться достовiрно частiша зустрiчаемiсть одночасного ураження кранювертебрального переходу та рiвней С4-С5, С5-С6.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться подальше дослн дження пацiентiв молодого вку 3i спондтоген-ними порушеннями кровооб^у в вертебро-базилярному басейнi в залежносп вiд стади СВБН. Отриман результати можуть бути вико-ристан при патогенетичнiй корекци виявлених порушень.
Лтература
1. Бахтадзе М.А. Роль аномалии Киммерли в развитии компрессионных синдромов позвоночной артерии : дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.o0.13 «Нервные болезни» / Бахтадзе М.А. - Москва, 2002. - 200 с.
2. Верещагин Н.Н. Патология вертебрально-базиллярной системы и нарушения мозгового кровообращения. - М. : Медицина, 1980. - 312 с. - С. 214 - 242.
3. Зозуля 1.С. Транзиторш iшемiчнi атаки у вертебро-базилярнш систему зумовлеш патолопею шийного вщдту хребта / 1.С. Зозуля, В.Г. Несукай // Лки Укра'ни. - 2013. - № 3. - С. 4-9.
4. Калашников В.И. Особенности мозговой гемодинамики при синдроме позвоночной артерии у подростков / В.И. Калашников // Клиническая физиология кровообращения. - 2009. - № 3. - С. 59-62.
5. Кандыба Д. В. Спондилогенный синдром позвоночной артерии : пособие для врачей / Д. В. Кандыба. - СПб. : СПбМАПО, 2009. - 64 с.
6. Камчатнов П. Р. Вертебрально-базилярная недостаточность -проблемы диагностики и терапии / П. Р. Камчатнов, А. В. Чугу-нов, Н. А. Михайлова // Медицинский совет. - 2013. - № 1. - С. 69-73.
7. Коваленко О.6. Недостатн1сть кровообку у вертебро-базилярному судинному басейш, пов'язана з патолопею ший-
10.
11.
12.
13.
14.
15.
ного вщдту хребта / O.S. Коваленко // Здоров'я УкраТни XXI стс^ччя. - 2009. - № 11 - С. 4-7.
Любимов А.В. Актуальные проблемы лечения вертебрально-базилярной недостаточности / А.В. Любимов // Актуальные вопросы современной медицины. - Воронеж, 2010. - С. 120-124. Новосельцев C.B. Спондилогенно-краниальная недостаточность мозгового кровообращения в вертебральнобазилярном бассейне и ее коррекция : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.13 «Нервные болезни» / C.B. Новосельцев. - СПб. : СПбГМУ им. И.П. Павлова, 2004. - 16 с.
Паенок А.В. Вертебробазилярна недостатнють мозкового кро-вооб^ i ïï зв'язок iз патолопчними змшами у шийному вщдт хребта / А.В. Паенок, О.М. Козар-Гурша // Буковинський медич-ний вюник. - 2012. - Т. 16, № 3 (63). - С. 67-70. Рождественский А.С. Спондилогенные нарушения гемодинамики в вертебро-базилярной системе: диагностика и лечение : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.13 «Нервные болезни» / А.С. Рождественский. -М., 2007. - 22 с.
Рудковский А.И. Особенности допплерографических параметров кровотока в позвоночных артериях при экстравазальных воздействиях / А.И. Рудковский, М.В. Тардов, О.Г. Бугровецкая // XX юбилейная научно-практическая конференция ВАММ и МПОМТ. - М., 2010. - С. 58-59.
Ситель А.Б. Влияние дегенеративно-дистрофических процессов в шейном отделе позвоночника на нарушения гемодинамики в вертебрально-базилярной системе / А.Б. Ситель, К.О. Ку-зьминов, М.А. Бахтадзе // Мануальная терапия. - 2010. - № 1 (37). - С. 10-21.
Шебатин А.И. Клинические и инструментальные признаки синдрома позвоночной артерии и стадии его течения / А.И. Шеба-тин // Международный неврологический журнал. - 2009. - № 4. -С. 97-104.
Ярошевский А. А. Роль цервикального фактора в генезе головной боли и головокружения / А. А. Ярошевский // Международный медицинский журнал. - 2010. - № 3. - С. 16-24.
Реферат
ОЦЕНКА СПОНДИЛОГЕННОГО ФАКТОРА У ПАЦИЕНТОВ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С НАРУШЕНИЯМИ КРОВООБРАЩЕНИЯ В ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОМ БАССЕЙНЕ Некрасова Н.А.
Ключевые слова: вертебро-базилярная недостаточность, спондилогенные нарушения.
В результате обследования 240 пациентов молодого возраста с явлениями спондилогенной вер-тебро-базилярной недостаточности (ВБН) были сформированы 3 группы. ВБН-I составили 104 больных с I (ангиодистоническая) стадией вБн, ВБН-II составили 76 больных с II (ангиодистонических-ишемической) стадией, ВБН-Ш составили 60 больных с III (ишемической) стадией ВБН. Пациентам проводилась функциональная рентгенография шейного отдела позвоночника со сгибанием и разгибанием, МРТ шейного отдела позвоночника, ультразвуковое допплерографическое исследования сосудов шеи (УЗДГ) и магистральных артерий головы (МАГ) с применением функциональных нагрузок с ротацией головы, дуплексное сканирование сосудов шеи. Контрольную группу составили 25 практически здоровых лиц, сопоставимых по полу и возрасту. На основе полученных результатов мы пришли к выводам, что представленность наиболее значимых вертеброгенних нарушений отмечалась на уровне С4-С5, С5-С6. Больные молодого возраста со спондилогенной ВБН чаще страдают от нестабильности на уровне позвоночно-двигательных сегментов С4-С5, С5-С6, спондилолистеза, унковертебра-льного артроза, протрузий или грыж межпозвонковых дисков. С прогрессированием ВБН достоверно чаще отмечается одновременное поражение кранио-вертебрального перехода и позвоночно-двигательных сегментов С4-С5, С5-С6.
Summary
ASSESSMENT OF SPONDYLOGENIC PECULIARITIES IN YOUNG PATIENTS WITH CIRCULATORY VERTEBROBASILAR
INSUFFICIENCY
Nekrasova N.
Key words: vertebrobasilar insufficiency, spondylogenic abnormalities.
It is known that the most common causes of pathological effects on vertebral arteries and its sympathetic autonomic plexus are degenerative-dystrophic changes in the cervical part of vertebral column, instability and intervertebral disk hernia. The aim of this investigation was to estimate spondylogenic peculiarities in young patients with vertebral basilar insufficiency (VBI) depending on the stage of the disease. Materials and methods. 240 patients with osteohondrosis of cervical segments of vertebral column with vertebral basilar insufficiency (VBI) undergoing the treatment at the Neurology Department of Kharkiv Regional Clinical Hospital aged from 18 to 44 years have been under our investigation. Depending on clinical and hemodynamic data, the patients were distributed into the following groups: group 1 involved 104 patients with angiodystonic stage of VBI, group 2 included 76 patients with angiodystonic-ischemic stage of VBI, and group 3 involved 60 patients with ischemic stage of VBI. VBI diagnosis was verified in the hospital according to radiographic,
8
9
tomography and ultrasound examination. The control group consisted of 25 healthy volunteers matched by age. The complex included a survey by the neurological examination, Doppler ultrasonography. Statistical analysis by novel methods of mathematical analysis on the personal computer using the statistical software package "Statistica-6" was performed. Then the average values and the deviation mean were calculated. On the base of received data the evidence of the most common spondylogenic abnormalities on the C4-C5, C5-C6 segments were proven. The most significant spondylogenic changes at the above discussed level included instability, spondylolysthesis, vertebral arthrosis and hernia of intervertebral disk. The obtained data have demonstrated that progression of VBI is accompanied by simultaneous lesion of craniovertebral level and C4-C5, C5-C6 levels of cervical vertebral column.
УДК 618.14.-006.363.03:159.9 Павловська М.О.
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Ж1НОК 13 ЛЕЙОМ1ОМОЮ МАТКИ
Нацюнальний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кшв
Дослiдження проведене на 67 хворих (33 пащентки з психологiчними розладами, група 1, i 34 практично здорових ж/нок, контрольна група). При вивченн/ акушерсько-г/неколог/чного анамнезу в па-центок групи 1 виявлено значно менший в/дсоток фiзiологiчних i значно б/льший - патолог/чних по-логiв i аборт/в. Мимовльних викидн/в дещо б/льше в груп жiнок без лейомоми матки. Пащентки з лейом/омою матки на тлi психолог/чних розлад/в втричi част/ше страждали на безпл/ддя. Показни-ки овар/ально-менструального виявили бльш значн/ в1'дхилення, н/ж у ж/нок без лейомоми матки. У розвитку i переб/гу лейомоми матки на тлi психолог/чних розлад/в привертають увагу значн/ роз-б/жностi м/ж групою 1 i контрольною у використаннi чолов/чих презерватив'¡в (менше в 2,2 раза), гормональних контраuептивiв (б/льше в 1,5 раза), календарного методу (б/льше в 1,5 раза), перерваного статевого акту (б/льше в 1,3 раза). Лейом/ому матки в поеднанн/ з психологiчними розладами виявили в ж/нок п/дгрупи першого в/кового пероду в 27,5%, а у ж/нок другого в/кового пероду -у 72,5%, у 54,5% спостер/галася зм/шана локал'/защя моматозних вузл/в. За кл/н/ко-ультразвуковою класиф/кащею лейомоми матки моматознi вузли характеризувалися р1'зними розм/рами та Ухньою множиннстю. У нейро-ендокринному статусi на перше м/сце висуваеться реакщя пащенток на стрес, що п/дтверджуеться п/двищенням р/вня кортизолу i АКТГ. Р/вень профес/йного стресу в жi-нок цеУ групи не являе серйозно'У проблеми i не потребуе його негайного виршення. Встановлене п/двищення р/вня особистн/сно'У тривожностi св/дчить про тенденцю до соматизацИ депресивних розлад/в. У перцептивн1'й оц/нц/ типу стресост/йкостi к/льк/сть пащенток (%), якi належали до УУ певного типу, у групi 1 можна охарактеризувати як Б>Б2>А1>А, тодi як у здорових ж/нок контрольноУ групи - А>А1>Б2>Б. 1з них ж/нки з типом Б найб/льш, а типу А - найменш стресост/йк i по-требують певно'У корекцУУ Ухнього психолог/чного стану.
Ключов1 слова: лейомюма матки, психолопчж розлади, клУчна картина.
Робота е фрагментом НДР «В/дновлення та збереження репродуктивного здоров'я i якостi життя ж/нки в сучасних умо-вах при акушерськй i гнеколог/чн/й патологи», № держ. реестрацИ' 0113U007336.
Вступ со^альж, професшн впливи, але й додатковим
_____«..п. „..„ты... може стати звернення до лкаря-пнеколога i ни-
Захворювання оргашв будь-яко1 системи дез- ^ . . ^
^ . 3. зькою сошальною оцшкою пнеколопчних захво-
оргашзуе сошальне i психолопчне життя люди- гот -г к
hÜ, а вдеяких випадкпх перебое гострше, ¡¡¡ж рювань [8]- Тобто, психопатолог^ розлади в
> го ст п - ■ жшок iз лейомюмою матки слщ вщнести до ко-
порушення соматичного здоров'я [3,5]. Лейомю- .. -о «
морбщних стаыв при цш патологи. Знання особ-
ма матки належить до захворювань репродукти- . "н"' ч"" испилим. oncm™ ^ww
. . ,■■„., ливостей психологiчного стану в сукупностi з
вно1 системи, якi тiсно пов'язаш з штимною сфе- . 3 3
. к ^ клiнiк0-анамнестичними та шструментальними
рою жшки, i особливо часто супроводжуеться ■ .
uwwjmou чао,^ оу даними може стати пщфунтям для розробки ал-
психоемоцiйними порушеннями в 2/3 хворих . . ^ .
мт л . .. . ^ горт^в психологiчного захисту жшок iЗ лейомн
[10]. Одыею з теорiй розвитку лейомюми матки е „ „„ „ 3
L J м к к 3 омою матки [4].
психосоматична, яка дотримуеться думки про те, ,, L .
^ ' 3 . ^ На сьогодш недостатньо дослiдженi вплив
що психоемоцшне напруження, негативш емоцil „и - к -
nniiODOnaTL пп nnnwiiiouua nournanLuuv n/iovauio Пр0феCiЙH0Г0 стресу, прОявИ 0с0бист^стн01 та
реактивно! тривожносп i не надана належна пе-
призводять до порушення центральних механiз-
мiв регуляцiТ життедiяльностi, дисгормонемiТ, у ......
■ _и рцептивна оцiнка стресостiйкостi жiнок iз лейо-
результатi це може стати фактором ризику роз- /мпи|1
^ 3 ^ ^ ^ 3 ^ мiомою матки [6], що зумовлюе актуальнiсть да-
витку гормонзалежно! пухлини [11]. . 1 1 ^ 3 3
ного дослтження Поеднання лейомiоми матки, як гiнекологiчноТ 14 14
патологiТ, iз психологiчно незадовiльним станом Мета дослщження
пацiенток може погiршити перебiг i прогноз ос- Вивчити особливостi переб^у лейомiоми мат-
новного захворювання [2]. Основним чинником ки, яка поеднуеться з психолопчними розлада-стресових ситуацш у жiнок е не ттьки емоцiйнi, ми
