CC BY
23
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-173-176
УДК: 616.31:[616.831-008.6-02:616.134.9/.93-018.74-008.1]-07
Некрасова Н. О.
1НДИКАТИВНА ОЦ1НКА ТКАНИННО'Г ППОКСМ У ХВОРИХ МОЛОДОГО В1КУ
З1 СПОНДИЛОГЕННОЮ ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет МОЗ УкраГни
(м. Харкiв)
limka nno@rambler.ru
Дослiдження виконано згщно з планом НДР Харювського нацюнального медичного уыверсите-ту МОЗ Украши, зокрема кафедри неврологiI № 1 (зав. каф. - д. мед. н., проф., Засл. дiяч науки i тех-нiки Укра1ни I.A. Григорова) «Клiнiко-патогенетичнi особливост спондилогенних порушень кровообiгу в вертебрально-базилярному басейнi та ix корекцiя у хворих молодого в^» (№ 0113U002278, 2013-2015 р.; шифр теми: 2301020 - прикладна) та кафедри неврологи № 2 (зав. каф. - д. мед. н., проф. О.Л. Товажнянська) «Клшко-патогенетичы аспекти фор-мування дисметаболiчниx та демieлiнiзуючиx захво-рювань нервовоi системи» (№ 0115U000988, 20152017 р.). Здобувач е безпосереднiм виконавцем цих науково-дослщних робiт.
Вступ. У роботах втизняних i зарубiжниx авто-рiв [3,4,5,8], було показано, що у оЫб молодого вiку (до 45 роюв) найбiльш часто мозковi дисциркуляцп формуються в вертебро-базилярному басейнi, що в певнм мiрi пов'язано зi спондилогенними порушен-нями. Також вщомо, що спондилогенний фактор, негативно впливаючи на судинну систему мозку (за рахунок подразнення хребтового судинного спле-тЫня або безпосередньо меxанiчного впливу) може викликати в подальшому розвиток ендотелiальноi дисфункцii (ЕД) [6,10], що може закртлювати пато-логiчне коло формування судинно'| патологii мозку, включаючи в себе не тiльки зовншнм негативний (спондилогенний) фактор, але i дисбаланс ендоген-них систем (ендотелiальноi, лiпiдноi), що впливають на гемодинам^ мозку [8,12]. Отже, подальше ви-вчення цих взаемозв'язкiв мае не ттьки теоретичне, а й важливе практичне значення.
Киснезабезпечення головного мозку здмсню-еться за участю велико'| кiлькостi фiзiологiчниx меха-нiзмiв, що функцюнують на рiзниx рiвняx, i представ-ляе собою досить складну систему, що забезпечуе збереження кисневого режиму оргаызму при по-стмнм функцiональнiй взаемодii органiв дихання, кровооб^ i системи кровi. Aдаптацiйнi можливост органiзму в значнiй мiрi визначаються його здат-нiстю забезпечувати адекватне постачання тканин киснем. При цьому ктькють кисню, що вiдцаеться кров'ю, пов'язане iз загальним вмiстом гемоглобЫу i його киснезв'язуючими властивостями. Спорщне-нiсть гемоглобiну до кисню хоча i е генетично детер-мЫованою властивiстю, але вона може змшювати-ся пiд впливом лiгандiв, що вступають в зворотне з'еднання з молекулою гемоглобЫу. До числа фiзi-ологiчниx лiгандiв вiдноситься 2,3-ДФГ еритроци^в,
утворення якого пов'язано з енергетичним обмином клiтини [1,2]. В еритроцитах юнуе своя система ау-торегуляци спорiдненостi гемоглобiну до кисню, активнють яко! визначаеться кiлькiстю вщновлено-го гемоглобшу, тобто потребою органiзму в кисы. 6 пщстави вважати, що пщвищення концентрацiI 2,3-ДФГ в еритроцитах людини при гiпоксií е одним з адаптивних механiзмiв, що полтшуе доставку кисню до тканин [1,9]. Пщвищення концентраци 2,3-ДФГ в еритроцитах при рiзних видах ппоксп i зни-ження II при пiдвищеному вмiстi в кровi еритроци^в i гемогпобiну, а також пюля впливу гiпероксiI, свiдчать про те, що спрямованють змiн концентрацiI 2,3-ДФГ еритроци^в залежить вiд потреби оргаызму в киснi i носить адаптивний характер [1].
Мета роботи: встановити закономiрностi змш концентрацiI 2,3-ДФГ кровi у пацiентiв молодого вiку на рiзних стадiях спондилогенно! вертебрально-ба-зилярно! недостатностi (ВБН).
Об'ект i методи дослщження. Нами було об-стежено 240 пацiентiв молодого вiку зi спондило-генною ВБН на тл м'язово-рефлекторних, нейро-судинних та коршцевих синдромiв остеохондрозу шийного вiдцiлу хребта. В дослщження були включен хворi вiд 18 до 44 роюв (середнiй вiк 28,5±3,8 роюв). В залежностi вiд стадiI спондилогенно! ВБН, вЫх хворих було розподтено на 3 групи: до 1 групи було включено 104 особи з ВБН-1 (анподистоычна стадiя), до 2 групи було включено 76 оЫб з ВБН-11 (ангiодистонiчно-iшемiчна стадiя), до 3 групи було включено 60 оЫб з ВБН-111 (iшемiчна стадiя) [11,13]. Контрольну групу склали 20 здорових донорiв, по-рiвнянних за статтю i вiком. УЫм пацiентам проводи-лася функцiональна рентгенографiя шийного вщщ-лу хребта iз згинанням i розгинанням, МРТ шийного вщдту хребта, а також ультразвукове доплерогра-фiчне дослiдження судин ши! (УЗДГ) i магiстральних артерiй голови (МАГ) iз застосуванням функцюналь-них навантажень з ротащею голови, а також дуплек-сне сканування судин.
Спондилогенний характер порушення гемоди-намiки у пацiентiв з ВБН розглядався нами у якост одного iз провiдних патогенетичних факторiв ура-ження судинно! стiнки за рахунок ушкоджуючо! дi ! турбулентного кровоплину у каузальних артерiях вертебро-базилярного басейну. Саме тому, нами виконано поглиблений аналiз стану систоло^асто-лiчного Ыдексу (ISD), як базового iндикатора впливу турбулентного кровоплину на ендотелiальний шар судин. I розраховувався за формулою (ISD=VS/VD),
де V,, - систолiчна швидкiсть кровоплину у ХА, ^ -дiастолiчна швидкють кровоплину у ХА. Заради ура-хування тривалостi перебiгу ВБН та одночасно, в^ пацieнтiв було використано штегральний iндекс 1ТЗ, який розраховують як спiввiдношення мiж давнiстю ВБН та вком пацieнта.
Концентрацiю 2,3-ДФГ в еритроцитах визна-чали спектрофотометричним методом [7]. Резуль-тати дослщжень пiдцавалися статистичному анал^ зу з використанням пакету статистичних програм «/ТАТ!/Т!СА 6,0». Розраховувалися середы значен-ня i помилки середнiх показникiв з подальшим ви-значенням критерiю вiрогiдностi Стьюдента.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. Серед пацieнтiв зi спондилогенною ВБН-1 ст. вияв-лено (рис.), що 67,3% характеризувались рефе-рентними рiвнями !/0 (у межах 2,0^2,2), тодi як 21,1% хворих ще! групи мали значимi порушення ламшар-ностi кровоплину, що проявлялось бтьш високими рiвнями ! (понад 2,2), а 11,5% - нижче референт-них значень. Аналiз впливу тривалост перебiгу ВБН свiдчить про вщсутнють суттевих вiдмiнностей рiвня !/0 залежно вщ 1ТЗ у хворих дано! кл^чно! групи.
Аналiзуючи стан систоло-дiастолiчного iндексу каузально! артерi! в залежност вiд тривалостi пере-бiгу ВБН серед пащен^в зi спондилогенною ВБН-11 ст.
40,0
Рис. Розподiл пащен^в з вертебро-базилярною недостатнiстю залежно вщ систоло-дiастолiчного iндексу (IDS) каузальноГ хребтовоГ артерГГ та давностi захворювання (1ТЗ).
хворих цieI групи мали збтышення рiвня ISD (понад 2,2), а 12,5% - нижче референтних значены. Аналiз впливу давност ВБН в данм групi хворих свiдчиты, що у хворих, як мали 1ТЗ>0,66 спостерталося досто-вiрно частiше (р<0,05) виявлення ISD (понад 2,2) - у (30,0±5,9)% хворих, вiдносно групи хворих, у яких при 1ТЗ<0,33 у цих па^ен^в ISD (понад 2,2) виявляв-ся в (8,9±3,6)% випадкiв, а при 1ТЗ вiд 0,33<1ТЗ<0,66 - ISD (понад 2,2) виявлявся у (13,3±4,4)% випадкiв. Враховуючи, що 2,3-ДФГ е фiзiологiчним лiгандом гемоглобiну i пiдвищуе вiдцачу кисню в тканини, утворюючисы в еритроцитах з 1,3-дифосфоглщера-та, промiжного метаболiту глiколiзу, в реак^ях, якi отримали назву шунт Раппопорта та сприяе знижен-ню спорiдненостi гемоглобiну до кисню [1]. Отже, при оцшщ стану вмюту 2,3-ДФГ в залежностi вiд ста-дiI ВБН та показника ISD було виявлено наступнi порушення: серед пацiентiв зi спондилогенною ВБН-I ст. виявлено (табл.), що в грут хворих з ISD <2,0 вмют 2,3-ДФГ майже не вiдрiзнявся вiд контролыних значены, складаючи 4,91±0,72 мкМ/дм3, у той час як у хворих з ВБН-I але при ISD=2,0^2,2 було вiдмiчено тенден^ю до зростання даного показника на 8,9%.
Вищезгадана тенденцiя до збтышення спостер^ галася у хворих з I стадiею ВБН, та при ISD>2,2 од, складаючи 6,93±0,74 мкМ/дм3, (збiлышення вiд показника в контрольна групi на 43,7%).
Аналiз залежностi вмiсту 2,3-ДФГ вiд показника ISD у хворих з ВБН- II, ви-явив наступнi змЫи: у пацiентiв, що
SD
збiлышення вмюту 2,3-ДФГ у кровi на 16,8% вщносно контролыних значены i складало - 5,63±0,89 мкМ/дм3 проти 4,82±0,29 мкМ/дм3. Достовiрне збiлышення вмюту 2,3-ДФГ (р<0,05) вiдмiчалося при одночасному зрос-таннi iндексу ISD: а саме на 30,9% при Isd=2,0^2,2 та на 81,7% у хворих, як мали систоло-дiастолiчний iндекс ISD>2,2.
Вищевказан змiни були пов'язанi зi станом ендотелiалыноI стiнки за ра-хунок гемодинамiчних змiн (зростання систоло-дiастолiчного стввщношен-ня призводило до пiдвищення у кровi вмiсту факторiв вазоконстрикцiI) i, як наслiдок, тканинно1 гiпоксiI.
Аналiзуючи резулытати вмiсту 2,3-ДФГ у грут хворих з ВБН-III, було виявлено, що при I (у межах <2,0) даний
показник склав 5,95±0,93 мкМ/дм3, що
було виявлено (рис.), що 52,7% характеризувались референтними рiвнями ISD (у межах 2,0^2,2), тодi, як 31,5% хворих групи мали порушення ламшар-HOCTi кровоплину, що проявлялось бтьш високими рiвнями ISD (понад 2,2), а 15,8% хворих характеризу-валися значенням ISD нижче референтних значень. Серед пащен^в зi спондилогенною ВБН- Ill ст. виявлено (табл.), що 37,4% характеризувались референтними рiвнями ISD (у межах 2,0^2,2), тодi як 52,2%
на 23,4% вiдрiзнявся вiд контроль-них значень, у хворих, як мали показник !/0=2,0^2,2 вмiст 2,3-ДФГ дорiвнював 8,65±1,2693 мкМ/дм3, що в 1,79 рази перевищувало контрольнi показники. У той час, при систоло-дiастолiчному iндексi !/0>2,2 - збiльшення 2,3-ДФГ сягало 9,92±0,94 мкМ/дм3, що було вище контрольних значень у 2 рази. Отже, збтышення вмюту 2,3-ДФГ на тл зростання систо-ло-дiастолiчного iндексу у грут хворих з ВБН вщо-бражало наявнiсть тканинно! гiпоксi! у даного контингенту хворих.
Висновки
1. У робот висвiтлено законо-мнрнос^ змiни систоло^асто-лiчного iндексу в каузалынм ХА вертебралыно-базилярно! сис-теми на етапах прогресування ВБН.
2. Збтышення вмюту 2,3-ДФГ на тл зростання систоло^асто-лiчного iндексу у грут хворих з ВБН вщображало наявнiсты тка-нинно! гiпоксií у даного контингенту хворих.
3. Вивчення вмюту 2,3-ДФГ дозволяе розширити уявлення про патогенетичн механiзми формування та розвитку ВБН на тл спондилогенних порушены та може бути використаний у якост прогностично^агностич-ного критерiю з метою вибору подалышо! лiкувалыноí тактики для па^енпв дано! нозологiчноí групи.
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з вивченням клшко-паракгм-
1аблиця.
PiBeHb BMicTy (мкМ/дм3) 2,3 — дифoсфoглiцepaт epитpoцитiв пepифepичнoïкpoвi, зaлeжнo вiд piвня систoлo-дiaстoлiчнoгo iндeксy сepeд xвopиx Ha стaдiяx вepтeбpo-бaзиляpнoïнeдoстaтнoстi
КлЫчна група, показники Сиoтоло-дiаoтолiчний шдекс (од) Разом
ISD<2,0 ISD=2,0^2,2 Isd>2,2
ВЕН-I 2,3 -ДФГ, мШ/дм3 4,91±0,72 5,25±0,68 6,93±0,74 а 5,71±0,94
n, осiб 11 13 10 34
ВЕН-II 2,3 -ДФГ, мШ/дм3 5,63±0,89 6,31±1,32 8,76±0,91а, в 6,90±1,08
n, осiб 11 11 11 33
ВЕН-III 2,3 -ДФГ, мШ/дм3 5,95±0,93 8,65±1,26 а, с 9,92±0,94 а, с 8,20±1,12 с
n, осiб 9 11 11 31
разом 2,3 -ДФГ, мШ/дм3 5,50±1,28 6,74±0,81 8,54±1,18 а 6,92±1,51
n, осiб 31 35 32 98
Примпжа: а - достов1рна в1дм1нн1сть в1дпов1дного показника у поршняннл з п1дгрупою ISD<2,0 у межах клшнноТ групи ВБН; в - достов1рна в1дм1нн1сть показника у поршняны з п1дгрупою Isd=2,0+2,2 у межах клшнноТ групи ВБН;
с - достов1рна в1дм1нн1сть в1дпов1дного показника кл1н1чних груп ВБН-II та ВБН-III у пор1внянн1 з ВБН-I.
ычних особливостей осiб молодого вiку з проявами спондилогенно'| ВБН.
Лiтepaтypa
1. Bayshukurova A.K. Obrazovaniye 2,3-DFG v eritrotsitakh pri eksperimentalnykh vozdeystviyakh, izmenyayushchikh usloviya transporta kisloroda: avtoref. dis. ...kand. biol. Nauk / A.K. Bayshukurova. - Leningrad, 1966. - 20 s.
2. Grishchenko V.I. Zagotovka i kriokonservirovaniye eritrotsitov platsentarnoy krovi dlya transfuzy / V.I. Grishchenko, O.S. Prokopyuk, M.I. Shrago // Problemy kriobiologii. - 1989. - № 2. - S. 31-33.
3. Zozulya I.S. Tranzitorni ishemichni ataki u vertebro-bazilyarniy sistemi zumovleni patoIogiеyu shynogo viddilu khrebta / I.S. Zozulya, V.G. Nesukay // Liki U^ni. - 2013. - № 3. - S. 4-9.
4. Kalashnikov V.I. Sindrom pozvonochnoy arterii / V.I. Kalashnikov // Therapia. - 2007. - № 10. - S. 31-33.
5. Kamchatnov P.R. Vertebralno-bazilyarnaya nedostatochnost - problemy diagnostiki i terapii / P.R. Kamchatnov, A.V. Chugunov, N.A. Mikhaylova // Meditsinsky sovet. - 2013. - № 1. - S. 69-73.
6. Kandyba D.V. Spondilogenny sindrom pozvonochnoy arterii: posobiye dlya vrachey / D.V. Kandyba. - SPb.: SPbMAPO, 2009. - 64 s.
7. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. Natsionalnoye rukovodstvo. - M.: GEOTAR-Media, 2012. - T. 1. - 928 s.
8. Kovalenko O.Ye. Fenotipicheskaya kharakteristika bolnykh s tservikovertebrogennymi vertebralno-bazilyarnymi narusheniyami / O.Ye. Kovalenko, L.P. Sheyko // Sb. nauchnykh rabot sotrudnikov KMAPO im. P.L. Shupika. - K., 2005. - Vip. 14, kn. 1. - S. 39-46.
9. Kukes V.G. Vliyaniye antioksidantov na napryazheniye kisloroda v krovi u patsiyentov s khronicheskoy serdechnoy nedostatochnostyu / V.G. Kukes, A.B. Prokofyev, O.A. Checha, O.A. Goroshko, I.A. Mazerkina, Ye.Yu. Demchenkova // Mezhdunarodny zhurnal prikladnykh i fundamentalnykh issledovany. - 2016. - № 6-1. - S. 56-58.
10. Melkumyants A.M. Mekhanochuvstvitelnost arterialnogo endoteliya / A.M. Melkumyants, S.A. Balashov. - M.: Triada, 2005. - 205 s.
11. Nekrasova N.A. Izucheniye nekotorykh pokazateley metabolizma u patsiyentov molodogo vozrasta so spondilogennoy vertebralno-bazilyarnoy nedostatochnostyu / N.A. Nekrasova // Zhurnal Grodnenskogo Gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. - 2015. - № 2 (50). - S. 73-75.
12. Paеnok A.V. Vertebrobazilyarna nedostatnist mozkovogo krovoobigu ii zv'yazok iz patologichnimi zminami u shynomu viddili khrebta / A.V. Paеnok, O.M. Kozar-Gursha // Bukovinsky medichny visnik. - 2012. - T. 16, № 3 (63). - S. 67-70.
13. Sitel A.B. Vliyaniye degenerativno-distroficheskikh protsessov v sheynom otdele pozvonochnika na narusheniya gemodinamiki v vertebralno-bazilyarnoy sisteme / A.B. Sitel, K.O. Kuzminov, M.A. Bakhtadze // Manualnaya terapiya. - 2010. - № 1 (37). - S. 10-21.
IHДИKATИBHA ОЦШОД TKAHИHHОÏ НПО^М У ХBОPИХ МОЛОДОГО BlW З1 СПОHДИЛОГЕHHОЮ BЕPTЕБPО-БAЗИЛЯPHОЮ HЕДОСTATHlСTЮ
He^acoBa H. О.
Peзюмe. В результат обстеження 240 хворих з верифкованим дiагнозом вертебрально-базилярна не-достатнють (ВЕН) спондилогенного походження було вивчено закономiрностi змши систоло-дiастолiчного шдексу в каузальнм хребтовм артери на етапах прогресування ВЕН. Виявлен закономiрностi збтышення вмюту 2,3-ДФГ на тл зростання систоло-дiастолiчного шдексу у груп хворих з ВЕН, що вщображало наяв-нють тканинно'! ппоксп у даного контингенту хворих. Вивчення вмюту 2,3-ДФГ дозволяе розширити уявлення про патогенетичн мехаызми формування та розвитку ВЕН на ^i спондилогенних порушень та може бути
використано у якост прогностично-дiагностичного критерiю з метою вибору подальшо! лiкувальноI тактики для пащенпв дано! нозологiчноI групи.
K^40Bi слова: тканинна гiпоксiя, спондилогенна вертебро-базилярна недостатнiсть.
ИНДИКАТИВНАЯ ОЦЕНКА ТКАНЕВОЙ ГИПОКСИИ У БОЛЬНЫХ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА СО СПОН-ДИЛОГЕННОЙ ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ
Некрасова Н. А.
Резюме. В результате обследования 240 больных с верифицированным диагнозом вертебрально-ба-зилярная недостаточность (ВБН) спондилогенного происхождения были изучены закономерности изменения систоло-диастолического индекса в каузальной позвоночной артерии на этапах прогрессирования ВБН. Выявленные закономерности увеличения содержания 2,3-ДФГ на фоне роста систоло-диастоличе-ского индекса отражали наличие тканевой гипоксии у данного контингента больных. Изучение содержания 2,3-ДФГ позволяет расширить представление о патогенетических механизмах формирования и развития ВБН на фоне спондилогенных нарушений и может быть использовано в качестве прогностически-диагностического критерия с целью выбора дальнейшей лечебной тактики для данной категории пациентов.
Ключевые слова: тканевая гипоксия, спондилогенная вертебро-базилярная недостаточность.
INDICATIVE ESTIMATION OF TISSUE HYPOXIA IN YOUNG PATIENTS WITH SPONDYLOGENIC VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY
Nekrasova N.
Abstract. Vertebrobasilar system contains structures that are crucial for keeping a person alive, therefore study of the blood dyscirculation in this area in relation to autonomic provision is an important part of practical neurology. One of the magistral arteries of the neck (vertebral artery) goes through transverse foramina to the cranial cavity and nourishes the: сerebellum (involved in motor control beside the balance), vestibular apparatus (equilibrium-related function), limbic system (supports a variety of functions including artery and vein tone, emotion, short-term memory and viscera functions) and other vital centers located in the brainstem. Vertebrobasilar insufficiency (VBI) is a broad classification describing the condition where there is an insufficient delivery of blood flow via the vertebral and/or basilar arteries to the brain. In young patients (less than 45 years) more prominent is spondylogenic mechanism of VBI, so such called spondylogenic vertebrobasilar insufficiency represents a big deal interest.
To understand and be ready to diagnose vertebrobasilar ischemia at the early stages we can't underestimate the meaning of biochemical changes which are present in the organism of patients.
Research objective: to study the state of 2,3 - diphosphogliceratis of erythrocytes at the different stages of spondylogenic VBI in young patients.
Object and methods. We examined 240 patients with manifestations of SVBI on the background of neurovascular and radicular syndromes of cervical osteochondrosis of a vertebral column. Patients from 18 to 44 years (median age of 28.5±3.8 years) were included in this study. All patients underwent an ultrasonic dopplerography and transcranial dopplerography of cerebral vessels with functional loading tests (head rotations), with the aim of assessing spondylogenic influence on vertebral arteries, functional X-ray examination of the neck, MRI cervical part of vertebral column, duplex scanning of neck vessels.
As basic index of turbulent blood flow influence on the endothelium (ISD) was calculated. ISD=VS/VD, де VS - systolic blood flow in VA, VD - diastolic blood flow in VA. The concentration of 2,3 - diphosphogliceratis of erythrocytes in the blood by spectrophotometric method was checked.
groups of patients were formed:
Group 1 consisted of 104 patients with an angiodystonic stage of VBI;
Group 2 consisted of 76 patients with an angiodystonic-ischemic stage of VBI;
Group 3 consisted of 60 patients with an ischemic stage of VBI.
As a result of examination of 240 patients with verified diagnosis vertebro-basilar insufficiency of spondylogenic origin, the main regularities of systole-diastolic ratio changes were concluded.The content of 2,3-diphosphogliceratis of erytrocytes at different stages of VBI comparing with the control group was studied.
Obtained data makes possible to expand the understanding of the pathogenetic mechanisms of the development of VBI on the background of spondylogenic disorders. The generalization of the revealed regularities allows to make a conclusion about the clinical informativity of systole-diastolic ratio and dependence of 2,3-diphosphogliceratis of erythrocytes from this ration. The necessity of studying these indexes at the different stages of development of VBI is very important for further usage in the system of clinical and instrumental diagnostics of early manifestations in young patients.
Keywords: tissue hypoxia, spondylogenic vertebro-basilar insufficiency.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 13.10.2017 року
