CC BY
50
УДК 616.831-005.4:616-071-08-084 DOI: 10.22141/2224-0713.1.87.2017.96535
Мщенко Т.С., Здесенко I.B., Мщенко В.М.
ДУ «1нститутневрологИ, псих/атрИй наркологи НАМН Укра/ни», м. Харюв, Укра/на
Транзиторн irneMi4Hi атаки. Сучасн аспекти д1агностики, лiкування та профiлактики
Резюме. Статтю присвячено доЫдженню динамки невролог1чного та когнтивного статусу в пац1ент1в 1з TIA. Показано, що лкування препаратом Тоцетам/Тоцетам форте дозволяе в1рог1дно прискорити вгд-новлення порушених неврологiчних функцш, покращити стан когнтивних функцш та знизити виражетсть депреси. Застосування препарату Тоцетам/Тоцетам форте е безпечним iможе бутирекомендоване при лшуванш TIA для биьш повного та швидкого функцонального вiдновлення хворих.
K™40Bi слова: транзиторна шемiчна атака; тератя; когнтивне та функцональне вiдновлення; Тюцетам/Тюцетам форте
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Актуальнгсть
Сьогодш транзиторш meMi4Hi атаки (Т1А), як i моз-KOBi шсульти (М1), належать до невщкладних сташв [1]. Захворюванiсть на Т1А коливаеться вiд 37 до 110 ви-падтв на 100 тис. населення [2]. Так, у кранах Захщно! бвропи захворюванiсть на Т1А становить 50 на 100 тис. населення (для порiвняння: захворюванють на iнсульт у цих же кранах — 200 на 100 тис. населення). Кожен рш 50 000 американщв переносять TIA, i в кожного третього хворого на шсульт у цiй кра!ш вони передують розвитку MI. У середньому 2,3 % популяцй населення щорiчно за-хворюють на TIA [3]. В Укрш'ш у 2015 рощ вперше захворь ли на TIA 36 583 жтет краши, що становить 104 випадки на 100 тис. населення. Слщ вiдмiтити, що майже 70 % з ще! кшькосл становили люди працездатного в^ [4].
Головною вiдмiннiстю TIA вщ iшемiчного iнсульту е короткостроковiсть розладiв церебрального кровотоку та повна оборотшсть симптомiв, що виникали. Однак TIA значно шдвищуе ймовiрнiсть церебрального шсульту. Tак, протягом 2 дшв пiсля TIA ризик його розвитку становить вщ 2 до 4,1 %, протягом 7 дшв — вщ 3,9 до 6,5 %, протягом 1 року — 12—20 %, а протягом 5 роыв — 10—12 % [5, 6]. Ризик розвитку MI тсля TIA прямо корелюе з вшэм та частотою TIA.
У даний час поняття TIA переглядаеться провщними анпоневрологами свггу. Хронолопя еволюцй' поглядiв на поняття TIA була такою. З 60-х роив минулого столп"-тя й до початку 2000 року в усьому свт TIA розглядалася як короткочасний епiзод невролопчно! дисфункцн, викликаний фокальною церебральною або ретиналь-ною iшемiею, з клшчними симптомами, що тривають не бтьше нiж 24 години. У мiру впровадження в клiнiчну практику нейров1зуал1зацшних методiв обстеження, особливо в режимi дифузiйно-зважених зображень, ставало ясно, що причиною багатьох iшемiчних подiй тривалютю до 24 годин е шфаркт мозку. За даними окремих дослщнитв, приблизно в третини пацiентiв, як! традицшно належали до групи TIA, при проведенш методiв нейровiзуалiзацil (магштно-резонансно! томо-графй' (MTP)) у режимi дифузiйно-зважених зображень виявлялися ознаки «св1жого» мозкового iнфаркту. Щ знахiдки шдкреслювали невiдповiднiсть м!ж кла-сичним визначенням i патогенетичною концепцiею TIA (iшемiя, що викликае симптоми, але не шфаркт!). Враховуючи це, група фахiвцiв цереброваскулярно! патологй' у 2002 р. запропонувала нове, патогенетично обГрунтоване визначення: «TIA — це короткочасний етзод невролопчно! дисфункцй', викликано! фокальною
© <^жнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Мщенко Тамара Сергп'вна, доктор медичних наук, професор, науковий керiвник вiддiлу судинно!' патологи' головного мозку, Державна установа «1нститут неврологи', психiатрп' та наркологи' Нацюнально!' академи' медичних наук УкраТни», вул. Академ^а Павлова, 46, м. Харкiв, 61068, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Tamara Mishchenko, MD, PhD, Professor, Head of Department of Brain Vascular Pathology, State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Academician Pavlov st., 46, Kharkiv, 61068, Ukraine; e-mail: [email protected]
iшемieю головного або спинного мозку або rneMieKi штивки, при якому симптоми збериаються зазвичай менше вiд 1 години й вщсутш пiдтвердження при ней-ровiзуалiзацii наявностi гострого шфаркту».
Це нове визначення Т1А було схвалене багатьма екс-пертами, одержало широке розповсюдження в клiнiчнiй практицi й використовувалося в низщ масштабних клшчних дослiджень. Однак не всi провщш анпонев-рологи свiту й практичш лiкарi були згоднi з такою штерпретащею. Верифiкацiя дiагнозу Т1А передбачала в екстреному порядку проведення нейровiзуалiзацп, доступнiсть та якiсть яко! значно рiзняться не тiльки в рiзних крашах, але й у рiзних регiонах однiei' краши. Провiднi експерти в галузi судинно! патологй' головного мозку, обговоривши вш аргументи за i проти такого визначення Т1А, дiйшли висновку про виключення часового (протягом однiei' години) порогу й рекомен-дують нове визначення: Т1А —це минущий епiзод не-вролопчно! дисфункцй', викликано! фокальною iшемieю головного або спинного мозку або iшемieю сiткiвки, без ознак гострого шфаркту мозку при проведеннi ней-ровiзуалiзацii [7]. Отже, в основу визначення поняття Т1А були покладеш не часовi, а морфологiчнi критери.
Т1А розвиваeться при рiзних захворюваннях, що су-проводжуються порушенням прохщносп екстра- або iнтракранiальних судин [8]. Найбтьш часто вони спо-стериаються при атеросклерозi, артерiальнiй гшертензи (АГ), цукровому дiабетi (ЦД), захворюваннях серця. Бтьш рiдкiсними етiологiчними факторами e васкулiти, системнi судиннi захворювання. Певне значення мають вродженi аномалй' будови судинного русла: коарктащя аорти, гшо- або аплазiя церебральних артерiй, патоло-гiчна звивистiсть судин. Останнiм часом вiдзначаeться збiльшення частоти Т1А, обумовлених екстравазальною компресieю хребетних артерiй патолопчно змiненими шийними хребцями.
Як i iшемiчнi шсульти, Т1А може мати декiлька механiзмiв розвитку: атеротромботичний, кардюембо-лiчний, лакунарний, криптогенний. Т1А можуть бути провюником усiх типiв iнсульту, але найчастше передуe розвитку атеротромботичного iнсульту — у 25—50 % випадив. 11—30 % кардiоемболiчних iнсультiв розвива-ються на тлi попереднiх TIA. Т1А можуть вiдзначатися в 11—14 % хворих iз лакунарними iнсультами. У 9—11 % хворих з геморапчним шсультом TIA передуe розвитку катастрофи [9].
У пацieнтiв, яи перенесли TIA, факторами тдвище-ного ризику iнсульту e лiтнiй вiк, артерiальна гiпертензiя, цукровий дiабет, ознаки значного атеросклеротичного стенозу артерiй, превалювання в симптоматищ одно-сторонньо! слабкостi, тривалють симптомiв понад 10 хвилин (i особливо понад 1 годину). При цьому можуть використовуватися шкала ABCD 7-денного ризику (бiльше поширена в бврош) або Калiфорнiйська модель оцшки 90-денного ризику (прийнята в США), хоча в щлому вони схож! [10, 11].
1снують також критери, зпдно з якими можна при-близно визначити, ризик яко! цереброваскулярно! подй' (повторно! TIA або шсульту) у даного пацieнта вище.
Так, ризик розвитку шсульту протягом 90 дiб шсля ет-зоду Т1А значно превалюе над ризиком рецидиву Т1А у хворих iз тривалiстю симптомiв понад 10 хвилин, при супутньому цукровому дiабeтi, меншою мiрою — при одностороннш слабкостi, порушеннях мовлення. Ризик рецидиву Т1А перевищуе ризик розвитку шсульту у випадку множинних Т1А в анамнез^ а також при по-явi сенсорних порушень. В осiб лiтнього вiку (старше вщ 60 роив) без шших ускладнюючих факторiв ризик рецидиву Т1А та iнсульту приблизно однаковий.
Де й коли повинш обстежуватись та лшуватись хворi з Т1А? У рекомендащях бвропейсько! шсультно! оргашзаци, виданих ще в 2008 роцi, вказувалось на те, що хворi з шдозрою на Т1А повиннi бути госппаизоваш без зволiкання в кишку для хворих з Т1А або вщдтення для лiкування iнсультiв, у яких можливе проведення дiагностичних процедур та надання екстрено! допо-моги [1]. Але з часом така жорстка тактика не виправ-далась. На сьогодш едино! точки зору вщносно того, де i коли обстежувати хворого з Т1А — у стацiонарi чи амбулаторно, немае. Бтьшють спeцiалiстiв вважае, що це залежить вiд 2 факторiв — часу вщ початку захворювання та характеру невролопчно! симптоматики [7]. В останшх рeкомeндацiях NICE [7], надрукованих у 2016 рощ, е таы роз'яснення. Хворi з Т1А у виглядi одностороннiх парeзiв (обличчя, рука i/або нога) або порушень мовлення, яш звернулись за допомогою протягом 48 годин вiд початку захворювання, вважа-ються катeгорiею найбтьш високого ризику шсульту ^вень В). Щ хворi пiдлягають нeгайнiй госштал1зацп у вiддiлeння гострих порушень мозкового кровообиу (рiвeнь С). Таким пащентам нeобхiднe проведення ургентно! нeйровiзуалiзацi! (комп'ютерна томографiя (КТ) або магнiтно-рeзонансна томографiя), ультразвукового дослiджeння судин голови та ши!, електро-кардюграфи (ЕКГ) ^вень В).
Пацiенти з Т1А у виглядi транзиторно! або постшно! симптоматики (гемишестези, монокулярно! слiпоти, гeмiанопсi!, дисметрп), але без одностороннiх парeзiв або порушень мовлення, якi звернулись протягом 48 годин вщ початку захворювання, вважаються кате-горiею високого ризику шсульту ^вень С). Щ хворi повиннi бути направлeнi в день огляду до вщдтення гострого порушення мозкового кровообiгу (рiвeнь В). Таким хворим необхщне проведення нейров1зуал1зацп (КТ або МРТ), ультразвукового дослщження судин голови та ши!, ЕКГ ^вень В). Пащенти з Т1А у ви-глядi одностороннiх парeзiв (обличчя, рука або нога) або порушень мовлення, як звернулися в перюд мiж 48 годинами i 2 тижнями вiд початку захворювання, вважаються катeгорiею пiдвищeного ризику М1 (рiвeнь В). Цi хворi повиннi пройти комплексне клiнiчнe обстеження у фахiвцiв з ангiонeврологi! яко-мога швидше (але не шзшше вiд 24 годин iз моменту звернення ^вень С)). Пацiенти з Т1А давнiстю понад 2 тижш вiд початку захворювання належать до хворих низького ризику шсульту й не вимагають проведення ургентних заходiв ^вень С). Щ хворi повинш бути оглянут фахiвцeм з анпоневрологи протягом 1 мiсяця
з моменту звернення (рiвень С). ^^e^ra з атиповим порушенням чутливост (плямисте ошмшня або по-колювання) також не вимагають проведення ургентних заходiв. Вони повинш бути оглянут! неврологом для визначення подальшо! тактики лшування (р!вень С).
Л!кування хворих !з TIA включаe негайне призна-чення астрину (300 мг на добу) або клошдогрелю (300 мг на добу) з подальшим зниженням дози цих препарапв до 75—100 мг на добу у хворих !з атеротромботичним, криптогенним та лакунарним подтипами TIA [7]. Ефек-тивною може бути комбшащя асприну з клошдогрелем, як! можна застосовувати не довше в!д 90 дшв (IIb, B). Рекомендоване призначення статишв (аторвастатин 20-40 мг на добу) [7].
Пацieнти з TIA потребують динам!чного спостере-ження з метою запобиання MI.
Хворим !з TIA рекомендоване проведення заход!в вторинно! профтактики MI [12]. Вони включають ко-рекщю фактор!в судинного ризику (Ar, ЦД, палшня, зловживання алкоголем тощо).
Хворим !з фiбриляцieю передсердь показане призначення через 1 день шсля початку захворювання варфарину або нових пероральних антикоагулянпв (ривароксабан, дабиатран, ашксабан).
Пацieнтам !з стенозами внутршньо! сонно! ар-терй' > 70 % показане проведення каротидно! ендар-теректомп протягом 7 дшв в!д початку симптом!в. Хворим !з стенозами < 50 % не показане х!рурпчне лшування, !м необх!дне проведення медикаментозного лшування (антигшертензивна терашя, статини, дезагреганти) [12].
Отже, терашя TIA маe на мет! кушрування шем!ч-ного процесу й швидке в!дновлення кровопостачання й метабол!зму шем!зовано! церебрально! дтянки.
У хворих !з TIA, як показали проведен! досл!джен-ня, спостертаються когштивш порушення р!зного ступеня вираженосп, для корекцп яких застосовують р!зш нейропротектори й метаболии: цитиколш, це-реброл!зин, енцефабол, семакс, актовепн, кортексин, шрацетам та шшь
До тако! групи препарапв належать препарати ^оцетам та Tiоцетам форте (корпоращя «Лртерiум»). Tiоцетам форте e таблетованою формою препарату ^оцетам.
Tiоцетам/Tiоцетам форте — цереброактивний за-шб, що маe комплексний нейрометабол!чний вплив. ^оцетам/Податам форте — орипнальна комбшащя ть отриазолшу та працетаму. Ефект його обумовлений вза-eмно потенцшованою дieю тютриазолшу та шрацетаму, як! знаходяться в структур! препарату в сшввщношен-ш 1 : 4. Мехашзм дй' препарату Tiоцетам/Tiоцетам форте обумовлений фармаколопчними ефектами шрацетаму, а тютриазолш, що маe виражений антиоксидантний ефект, стабiлiзуe клгганш мембрани в умовах шеми й протидie патолопчному апоптозу. Под!бний мехашзм дй забезпечуe нейропротекторний ефект Tiотриазолiну, пдтверджений результатами доклШчних досл!джень.
Tiоцетам/Tiоцетам форте посилюe метабол!зм глю-кози в реакщях аеробного та анаеробного окислення,
нормалiзуe бюенергетичш процеси, пiдвищуe р!вень аденозинтрифосфату, стабiлiзуe метабол!зм у тканинах мозку. Tiоцетам/Tiоцетам форте гальмуe утворення ак-тивних форм кисню, реактивуe антиоксидантну систему ферментав, особливо супероксиддисмутазу, уповiльнюe втьнорадикальш процеси в тканинах мозку при шеми, покращуe реолопчш властивосп кров! за рахунок акти-ваци ф!бринол!тично! системи, стабiлiзуe та зменшуe зони некрозу й шеми, пiдвищуe концентрацш гамма-амшомасляно! кислоти (rAMK) в шем!зованих тканинах та пiдвищуe штенсившсть роботи метабол!чного rAMK-шунта.
Tакi властивосп препарату сприяють покращенню штегративно! та когштивно! д!яльносп мозку, процесу навчання, пдвищують показники коротко- й довго-строково! пам'ять Як показали проведен! досл!дження, Tiоцетам/Tiоцетам форте пом'якшуe насл!дки стресу (почуття тривоги, фобп, депресп, порушення сну), зменшуe в!дставання у ф!зичному й розумовому розви-тку недоношених дггей.
Ефектившсть препарату ^оцетам/Поцетам форте щодо швидкого в!дновлення порушених унасл!док TIA функцш досл!джена недостатньо, що послужило мотивом для проведення нами даного клшчного досл!дження щодо вивчення ефективносл й безпечносп препарату Tiоцетам/Tiоцетам форте у хворих !з TIA.
Мета дослщження: вивчити ефектившсть препаратав Tiоцетам/Tiоцетам форте у хворих, як! перенесли тран-зиторну шем!чну атаку.
Завдання дослщження:
1. Оцшити ефектившсть та безпечшсть препарату ^оцетам/Податам форте у хворих, як! перенесли тран-зиторну шем!чну атаку.
2. Оцшити перевищуючу ефектившсть препарату ^оцетам/Податам форте пор!вняно з базисною тера-пieю в лшуванш хворих, як! перенесли транзиторну шем!чну атаку.
Матер1али та методи
У дослщження були включен! 40 хворих (23 чоло-вши i 17 жшок) вшом в!д 45 до 70 роив, як! перенесли TIA. Пaцieнти звернулись в клшшу через 24-36 годин шсля TIA й мали легш та пом!рш когштивш роз-лади (в!д 24 до 27 бал!в за шкалою Mini-mental State Examination (MMSE)).
Ушм хворим проводили соматичне, невролопчне, психод!агностичне (з використанням шкали MMSE, батаре! лобових теспв (FAB) для оцшки стану когш-тивних функц!й, шкали депресй Монтгомер! — Aсберг (MADRS)), нейров!зуал!зац!йне (KT, MPT головного мозку), лабораторш обстеження.
КГ/МР^дослиження головного мозку проводили одразу шсля звернення пaцieнтiв. Проведення нейро-в!зуал!зацй показало в!дсутн!сть у хворих вогнищевих уражень, як! б св!дчили про наявн!сть у них шем1чного !нсульту.
Лнал!з даних проводився за допомогою вбудованих засоб!в статистичного анал!зу електронних таблиць Microsoft Excel i пакета прикладних програм SPSS 13.1.
Хворi були розподiленi на двi групи — основну й контрольну, по 20 ошб у кожнш (табл. 1).
Пащентам основно! групи на тш терапи, спрямова-но! на вторинну профилактику М1, упродовж 12—14 дiб призначали дослiджуваний препарат Тюцетам, розчин для iн'екцiй, внутрiшньовенно краплинно по 20 мл у розведенш на 100 мл 0,9% розчину натрш хлориду 1 раз на добу. Швидисть введення — 40—60 крапель на хви-лину. Рекомендувалося введення препарату в один i той же час доби (з штервалом 24 години). З наступного дня тсля останньо! iн'екцií препарату хворi переводились на прийом таблеток Тюцетам форте, вкритих оболон-кою, якi приймалися перорально по 1 таблетщ 3 рази на добу протягом як мшмум 14 даб.
Хворим контрольно! групи проводили лише терапiю, спрямовану на вторинну профшактику М1. У процесi дослiдження не дозволялося призначення: препарапв, що мютять пiрацетам i/або тiотриазолiн, крiм дослщжу-ваних препаратiв, а також ноотропних i нейропротек-тивних, вазоактивних препаратав.
Було передбачено 5 вiзитiв: скриншг, 1, 5, 12 (14) i 26-й (28-й) день дослiдження. Загальна тривалiсть до-слiдження для пащента становила не бiльше нiж 30 даб.
Бтьшють Т1А розвивалися за атеротромботичним механiзмом, рiдше — за мехашзмом кардiоемболií (табл. 2).
Причиною кардiоемболiчних TIA були: ф!брилящя передсердь, мiтральний стеноз, штучш клапани серця, перенесений шфаркт мiокарда, дилатацiйна кардюмю-патiя. У ряд! випадыв TIA розвивалися в результат зриву авторегуляцй' мозкового кровооб^у на rai р!зких коли-вань артерiального тиску, що призводило до ураження др!бних iнтрацеребральних артерiй. Однак у 10—15 % випадыв мехашзм TIA визначити не вдалося.
Розподш хворих за класифiкацiйною категорiею (зпдно з МКХ-10) подано в табл. 3.
Кшшчна картина TIA в обстежених хворих проявля-лася р!зними як загальномозковими, так i вогнищевими симптомами й залежала в!д локал!заци порушень церебрального кровотоку.
TIA в каротидному басейн (40—45 %) характеризу-валася раптовим зниженням зору чи повною слшотою одного ока, порушенням рухово'! й чутливо! функцп одше! або обох ынщвок протилежного боку, шода су-домами в них.
TIA у вертебробазилярному басейш (30—35 %) супроводжувалася минущою вестибулярною атаксь ею й мозочковим синдромом. Пащенти вiдзначали хитысть ходи, нестшысть, запаморочення, нечiткiсть мовлення (дизартрiю), диплошю та шш! порушення зору, симетричш або односторонт рухов! та сенсорш порушення.
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в за статтю
Стать Основна група Контрольна група Досягнутий piBeHb значимост
n % n %
Чоловiча 12 60 11 55 р = 0,650
Жшоча 8 40 9 45
Усього 20 100 20 100
Таблиця2. Розподл пац1ент1взалежно вд механзму Т1А (р = 0,782)
Мехашзм Т1А Основна група Контрольна група
n % n %
Атеротромботичний 7 35 8 40
Кардiоемболiчний 5 25 6 30
Зрив авторегуляцй мозкового KpoBoo6iry 5 25 4 20
Криптогенний 3 15 2 10
Усього 20 100 20 100
Таблиця 3. Розподл пац1ент1в залежно вд класиф1кац1йно/ категори (р = 1,000)
Класифшацмна категорiя Основна група Контрольна група
n % n %
Каротидний басейн 8 40 9 45
Вертебробазилярний басейн 6 30 7 35
Синдром скороминущо! отпоти 3 15 2 10
Транзиторна глобальна амнезiя 3 15 2 10
Усього 20 100 20 100
Таблиця 4. Розподл пац1ент1в залежно вд клшмноУ тяжкост Т1А
Стушнь тяжкост Т1А Основна група (n = 20) Контрольна група (n = 20)
n % n %
Легка 4 20 5 25
Середня 9 45 7 35
Тяжка 7 35 8 40
При Т1А в зош кровопостачання артери штивки, цилiарно! або очноямково! артерй' (10—15 %) виникав синдром скороминущо! слшоти — короткостроково! (зазвичай на илька секунд) втрати зору, часлше на одне око. Пащенти описували подiбну Т1А як спонтанне ви-никнення «затулки» або «штори», насунуто! на очi знизу або зверху. Iнодi втрата зору стосувалася лише верхньо! або нижньо! половини зорового поля.
У 10—15 % хворих вiдмiчалися Т1А у виглядi тран-зиторно! глобально! амнезй' — раптово! втрати корот-кочасно! пам'ятi при збереженш спогадiв про минуле. Такi Т1А супроводжувалися розгублeнiстю, схильнiстю повторювати вже поставлен запитання, неповною орiентацiею в обстановщ. Найчастiшe вони виникали при впливi таких факторiв, як бшь, психоeмоцiйнe перенапруження. Тривалють eпiзоду амнезй' варшвала вiд 20—30 хвилин до декшькох годин, пiсля чого вщзна-чалося повне вiдновлeння пам'ятi.
Залежно вщ клiнiчно! тяжкостi (табл. 4) видтяли лег-кi Т1А тривалютю до 10 хвилин, Т1А середньо! тяжкостi тривалютю до дeкiлькох годин i тяжи Т1А, що тривали 12—24 години.
Резудьтати
Основнi показники когнiтивних функцiй у динамiцi, що визначалися за допомогою шкали MMSE, подаш на рис. 1.
Показники стану пацiентiв за шкалою MMSE ста-тистично значимо бiльшi (р < 0,001) на 3, 4 i 5-му вiзитах порiвняно з 1-м вiзитом в обох групах, що свiдчить про покращання психiчного статусу пацiентiв у процеш спостереження. Так, якщо на 1-му вiзитi вiдмiнностi мiж групами за катeгорiальними оцiнками психiчного статусу пащенпв статистично значуще не розрiзняли-ся (р = 1,000), то на 4-му й 5-му вiзитах були виявлеш статистично значущi вщмшносп (р = 0,029 на 4-му вiзитi; р = 0,025 на 5-му вiзитi) на користь основно! групи порiвняно з контрольною, що свщчить про бiльш виражений вплив лiкування iз застосуванням препарату Тюцетам/Тюцетам форте на покращання психiчного статусу пащенпв, ощнюваного за шкалою MMSE.
Оцшка стану когнiтивних функцiй також прово-дилася за допомогою шкали FAB. Динамiка сeрeднiх показникiв за шкалою FAB подана на рис. 2.
Як i за показниками шкали MMSE, стан когштив-них функцш пащенпв за шкалою FAB статистично значимо кращий (р < 0,001) на 3, 4 i 5-му вiзитах порiвняно з 1-м вiзитом в обох групах. Разом з тим виявлеш вщмшносп мiж групами. Якщо на 1-му вiзитi
спостер^алися вiдмiнностi мiж групами на користь контрольно! групи (p = 0,045) порiвняно з основною, то на 5-му вiзитi, навпаки, були виявлеш статистично значущi вщмшносп на користь основно! групи
Середы значения за шкалою MMSE 30,00
27,50 25,00 20,00 15,00 10,00 -5,00.
____
1-й 3-й 4-й 5-й В1зити
■ Основна
■ Контрольна
Рисунок 1. Динамка середнх значень оц1нок стану па^енлв за шкалою MMSE в групах
Середы значения оцЫок за шкалою FAB 18,001-
3-й 4-й
В1зити
■ Основна
■ Контрольна
Рисунок 2. Динам1ка середн1х значень о^нок стану па^енлв за шкалою FAB у групах
Середы значения оцЫок за шкалою MADRS
В1зити
-•- Основна -■- Контрольна
Рисунок 3. Динамка середшх значень оцНок стану па^ен^в за шкалою MADRS у групах
(р < 0,001) пор!вняно з контрольною, що свщчить про бтьш виражений вплив лшування !з застосуванням препарату ^оцетам/Поцетам форте на покращання стану пашенпв, оцшюваного за шкалою FAB.
Психоемоцшний стан хворих оцшювався за допомо-гою шк^и депреси MADRS. Динамша середшх значень ощнок стану пащентав за шкалою MADRS в обох групах подана на рис. 3.
Виражешсть депреси за шкалою MADRS статис-тично значимо менша (р < 0,001) на 3, 4 i 5-му в!зитах пор!вняно з 1-м в!зитом в обох групах. Категор1альш оцшки шкали MADRS показують тенденцш до зни-ження р!вня депреси в обох групах. Однак в осно-внш груш починаючи з 3-го в!зиту спостерпаються статистично значимо кращ! результати (р = 0,006 на
3-му вiзитi, р < 0,001 на 4-му й 5-му вiзитах) порiв-няно з контрольною групою, що свщчить про бiльш виражений вплив лшування iз застосуванням препарату Тюцетам/Тюцетам форте на зменшення депреси.
Одним з критерив оцiнки ефективностi препарату Тюцетам/Тюцетам форте були лабораторш показники, що характеризують стан перекисного окислення лiпiдiв: малоновий дiальдегiд (МДА), дiеновi кон'югати (ДК) та стан антиоксидантно! системи (АОС): супероксид-дисмутаза (СОД), каталаза кровi.
Динамiка середнiх значень МДА, ДК, СОД i каталази подана на рис. 4—7.
Результати проведених бiохiмiчних дослiджень свщ-чать про таке. Вщносне зниження МДА i ДК на 4-му i 5-му вiзитах порiвняно з 1-м вiзитом в основнiй
Середы значения ДК, мкмоль/л 19,00
18,50
18,00
17,50
17,00
16,50
16,00
15,50
1-й 4-й 5-й
В1зити
-♦- Основна -■- Контрольна
Рисунок 5. Динамка середшх значень ДК у групах
Середы значения МДА, мкмоль/л
В1зити
-•- Основна -■- Контрольна
Рисунок 4. Динамка середшх значень МДА в групах
Середы значения СОД, од/л
0,900,800,700,600,500,400,300,200,10 0,00-
1-й 4-й 5-й В1зити
-♦- Основна -■- Контрольна
Рисунок 6. Динамка середшх значень СОД угрупах
Середы значения каталази, кат/л 18,50
18,00
17,50
17,00
16,50
16,00
1-й 4-й 5-й
BÍ3mtm
-»- Основна -■- Контрольна
Рисунок 7. Динамка середшх значень каталази вгрупах
груш статистично значимо бшьше (р < 0,001), шж у контрольнш груш, що свiдчить на користь бтьшо! ефективностi терапи iз застосуванням препарату Тюцетам/Тюцетам форте.
Вiдносне збтьшення СОД i каталази на 4-му i 5-му вiзитах порiвняно з 1-м вiзитом в основнiй груш статистично бтьш значиме (р < 0,001), шж у контрольнш групi, що також свiдчить на користь бтьшо! ефективност терапi! iз застосуванням препарату Тiоцетам/Тiоцетам форте.
Безпека препарату Тюцетам/Тюцетам форте ощню-валася на пiдставi скарг пацieнтiв, перебиу захворюван-ня й лабораторних дослщжень.
У процесi лiкування в 4 пашентав (10 %) в основнш групi розвинулися побiчнi реакци (ПР)/побiчнi явища (ПЯ) у виглядi сухост в ротi, дiаре!, легкого головного болю, нудоти, шсомни, тривожностi. Щ ПР/ПЯ були несерйозними, легкого та середнього ступеня тяжкоста, не вимагали вiдмiни препарату.
Грунтуючись на даних аналiзу кровi, сечi, печiнкових проб, можна констатувати, що iстотного негативного впливу проведеного лiкування на показники бюхiмiч-ного аналiзу кровi в процеш лiкування виявлено не було, що свщчить про добру переносимють випробуваного препарату.
Загальна оцiнка переносимостi препарату Тюцетам/ Тiоцетам форте у дослщжених хворих подана в табл. 5.
Як видно iз табл. 5, переносимють препарату була доброю (у 90 % хворих) або задовтьною (у 10 % хворих).
Таблиця 5. Результати оц1нки загально/ переносимост препаратв Т'юцетам/Т'юцетам форте
Переносимють n %
Добра 36 90
Задовтьна 4 10
Незадовтьна 0 0
Висновки
Отже, проведене дослщження показало, що для бтьш повного та швидкого вщновлення когнггивних порушень у хворих Í3 перенесеними Т1А може бути рекомендована терашя препаратом Тiоцетам/Тiоцетам форте.
Лшування препаратами Тiоцетам/Тiоцетам форте при Т1А дозволяе вiрогiдно прискорити вiдновлення порушених неврологiчних функцiй i покращити когш-тивнi функцй'.
Препарати Тiоцетам/Тiоцетам форте знижують ак-тивнiсть процесiв перекисного окислення лшщв, про що свщчить зниження показникiв малонового дiальде-гщу та дiенових кон'югат, i активують антиоксидантну систему, що характеризуеться пщвищенням значень супероксиддисмутази й каталази.
Застосування препарапв Тiоцетам/Тiоцетам форте при Т1А е безпечним i добре переноситься хворими.
Конфлшт iHTepeciB. Не заявлений.
Список л1тератури
1. Ringleb P.A., Bousser M.-G, Ford G. et al. European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee; ESO Writing Committee. Guidelines for Management ofIschaemic Stroke and Transient Ischaemic Attack — 2008//Cerebrovasc. Dis. — 2008. — 25(5). — 457-507.
2. Moz,affarian D. et al. Heart Disease and Stroke Statistics — 2015 Update. A Report From the American Heart Association / Dariush Mozaffarian, MD, DrPH, FAHA et al. February 13,2017. — http://circ.ahajournals.org.
3. Johnston S.C., Nguyen-Huynh M.N., Schwarz M.E. et al. National Stroke Association guidelines for the management of transient ischemic attacks//Annals ofNeurology. — 2006. — 60(3). — 301-313.
4. Зтченко О.М., Мщенко Т.С. Стан неврологiчноíслужби у 2015 роци — 2016. — 23 с.
5. Rothwell P.M., Matthew F.G., Chandratheva A. et al.; on behalf of the Early use of Existing Preventive Strategies for Stroke (EXPRESS) study. Effect of urgent treatment of transient ischaemic attack and minor stroke on early recurrent stroke (EXPRESS study): a prospective population-based sequential comparison // Lancet. —
2007. — 370. — 1432-42.
6. Giles M.F., Rothwell P.M. Risk of stroke early after transient ischaemic attack: a systematic review and meta-analysis/Giles M.F., Rothwell P.M. // Lancet Neurol. — 2007Dec. — 6(12). — 1063-72. Epub 2007Nov 13.
7. National clinical guideline for stroke. Prepared by the Intercollegiate Stroke Working Party / National Institute for Health and Care Excellence. — 5th Edition. — 2016.
8. Ovbiagele B., Cruz-Flores S., Lynn M.J. et al.; Warfarin-Aspirin Symptomatic Intracranial Disease (WASID) Study Group. Early stroke risk after transient ischemic attack among individuals with symptomatic intracranial artery stenosis // Arch. Neurol. —
2008. — 65(6). — 733-7.
9. Lavallee P.C., Meseguer E, Abboud H. et al. A transient ischaemic attack clinic with round-the-clock access (SOS-TIA): feasibility and effects. A transient ischaemic attack clinic with round-the-clock access (SOS-TIA): feasibility and effects//Lancet Neurol. — 2007. — 6(11). — 953-60.
10. Rothwell P.M., Giles M.F., Flossmann E. et al. A simple score (ABCD) to identify individuals at high early risk ofstroke after transient ischaemic attack// Lancet. — 2005. — 366(9479). — 29-36.
11. Adams R.J., Albers G., Alberts M.J. et al. Update to the AHA/ ASA Recommendations for the Prevention ofStroke in Patients With Stroke and Transient Ischemic Attack// Stroke. — 2008. — 39. — 1647-1652.
12. James F. et al. Guidelines for the Primary Prevention of Stroke. A Statement for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association / James F. Meschia, Cheryl Bushnell, Bernadette Boden-Albala et al. //AHA/ ASA GUIDELINE. — Stroke. — 2014; Originally published May 1. — 2014. — https:// doi.org/10.1161/STR.0000000000000024.
OTpuMaHO 27.12.2016 ■
Мищенко Т.С., Здесенко И.В., Мищенко В.Н.
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Транзиторные ишемические атаки. Современные аспекты диагностики, лечения и профилактики
Резюме. Статья посвящена исследованию динамики неврологического и когнитивного статуса у пациентов с ТИА. Показано, что лечение препаратом Тиоцетам/Тиоцетам форте позволяет достоверно ускорить восстановление нарушенных неврологических функций, улучшить состояние когнитивных функций и снизить выраженность депрессии. Применение
препарата Тиоцетам/Тиоцетам форте является безопасным и может быть рекомендовано при лечении ТИА для более полного и быстрого функционального восстановления больных. Ключевые слова: транзиторная ишемическая атака; терапия; когнитивное и функциональное восстановление; Тиоцетам/Тиоцетам форте
T.S. Mishchenko, I.V. Zdesenko, V.M. Mishchenko
State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Transient ischemic attack. Modern aspects of the diagnosis, treatment and prevention
Abstract. The article deals with investigations of the dynamics of changes of neurological and cognitive status in patients with transient ischemic attack. It was demonstrated that treatment with Thiocetam/Thiocetam forte allowed a statistically significant acceleration of recovery of impaired neurological functions, an improvement of cognitive functions and a decrease in
depressive manifestations. Usage of Thiocetam/Thiocetam forte is safe and may be recommended in the treatment of transient ischemic attack for more complete and fast functional recovery of such patients.
Keywords: transient ischemic attack; therapy; cognitive and functional recovery; Thiocetam/Thiocetam forte
